Golosnovinua.com

Позначка: телефонне шахрайство

  • Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Український “Монобанк” вчергове опинився в центрі скандалу, на цей раз через дії шахраїв.

    “Шахраї почали масово дзвонити клієнтам банку на їхні телефони, прив’язані до мобільних додатків.

    Після натискання кількох клавіш клієнт втрачає доступ до своєї картки та позбавляється коштів.

    Така масова атака на клієнтів банку може бути лише з єдиної причини: шахраї отримали доступ до повних баз клієнтів Монобанку.

    Водночас інформації про хакерський злом баз банку немає. Отже, бази ймовірно хтось передав групі шахраїв.

    Все, що поки що зробив Банк, — це випустив попередження у своєму додатку.

    Проте можна очікувати великих втрат коштів серед клієнтів, і це буде другим сильним ударом по репутації банку.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що в Україні активізувалися шахраї, які видають себе за співробітників Monobank і намагаються отримати доступ до коштів клієнтів цього банку.

    Ситуацію прокоментував співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський, зазначивши, що за останні кілька місяців найпопулярнішим серед шахраїв способом обману власників карток стали дзвінки з проханням натиснути певні цифри.

  • Телефонна пастка: чому не варто передзвонювати на невідомі номери

    Телефонна пастка: чому не варто передзвонювати на невідомі номери

    В Україні та за її межами набирає поширення шахрайська схема так званих «німих» дзвінків. Абонент відповідає на виклик, однак у слухавці — повна тиша. Попри відсутність розмови, такі дзвінки можуть мати цілком конкретну мету.

    Фахівці пояснюють, що телефонне шахрайство давно перетворилося на організовану систему з власними кол-центрами, технічними спеціалістами та продавцями баз даних. «Німі» дзвінки — один із елементів цієї інфраструктури.

    Основна мета таких викликів — перевірка активності номера. Якщо людина відповіла, її контакт позначають як дійсний і можуть використати для подальших атак: фішингових дзвінків, повідомлень або спроб соціальної інженерії.

    Інша загроза — запис голосу. Коли абонент намагається з’ясувати, хто телефонує, його слова можуть бути зафіксовані. У подальшому запис може використовуватися для створення підробленого голосу за допомогою технологій штучного інтелекту.

    Існує й інший варіант схеми: виклик швидко скидається, розраховуючи на те, що людина передзвонить. У такому разі можливе списання коштів, якщо номер належить до платної або міжнародної лінії.

    Експерти радять не відповідати на дзвінки з невідомих номерів, особливо якщо вони виглядають підозріло. Якщо під час відповіді у слухавці тиша — варто одразу завершити виклик і додати номер до чорного списку. Так можна мінімізувати ризик повторних спроб контакту.

    Водночас не всі мовчазні виклики є шахрайськими. Причиною може бути технічний збій, розряджений телефон або новий номер знайомого. Проте обережність та уважність допоможуть захистити особисті дані й фінансову безпеку.

  • Масова схема телефонного шахрайства в Харкові: оператори видають себе за працівників банку

    Масова схема телефонного шахрайства в Харкові: оператори видають себе за працівників банку

    У Харкові та області функціонує масштабна мережа шахрайських кол-центрів, яку складають приблизно 100–150 точок по місту та регіону. Частина з них постійно змінює дислокацію, що дає змогу уникати блокувань і швидко відновлювати роботу після перевірок. Оператори працюють за єдиною моделлю: здійснюють масовані дзвінки з підроблених номерів, представляючись співробітниками банку або фінансовими радниками. Потім користуються технікою соціальної інженерії: переконують розкрити дані картки, CVV або здійснити переказ на «безпечний рахунок». Паралельно працюють фіктивні інвестиційні платформи з підробленою статистикою зростання вкладень, які насправді показують, як гроші жертви зникають.

    Серед зафіксованих локацій, пов’язаних із протиправною діяльністю, є бізнес-центри та офіси: «Мегаполіс» (проспект Героїв Харкова, 179-б), «Харків» (вул. Новгородська, 3), «Інвест Маркет» (вул. Професора Отамановського, 63), «Тетріс» (вул. Клочківська, 111а), «Протон» (вул. Б. Хмельницького, 20-а), «Платинум Плаза» (вул. Сумська, 72), «Райдуга Плюс» (вул. 23 Серпня, 31-б). Окрім цього, за даними розслідувань, були й резервні чи тимчасові локації: вул. Академіка Проскури, 1; вул. Кооперативна, 1А; вул. Іванівська, 29; вул. Конторська, 32; вул. Данилевського, 26; просп. Героїв Харкова, 142; вул. Гагаріна, 119; вул. Мироносицька, 72; площа Повстання, 7/8, і кілька інших пунктів.

    Механіка роботи мережі основана на тому, що кол-центр діє як «форсаж»: після обшуку чи перевірки терміново змінює приміщення, підключається новий номер, частково новий кадр — і знову працює. Також важлива частина — створення «допоміжної інфраструктури» у вигляді сайтів, чат-підтримки, псевдоінвестиційних програм, які створюють ілюзію легітимності. Недавні випадки в Харкові підтверджують, що потерпілі не лише з України, але й з країн ЄС або Азії. Наприклад, у 2024 році один із центів ошукав громадян Латвії на суму понад 11 млн грн.

    Правоохоронці повідомляють, що робота триває: так, у серпні 2023 року прокуратура Харківської області за участі поліції ідентифікувала один офіс шахрайського кол-центру, вилучила понад 130 працівників-операторів, системні блоки, телефони, сервери та іншу техніку.

    Попри це, мережа продовжує працювати, що дає підстави вважати: або масштабні зусилля правоохоронців недостатні, або шахраї мають покровителів чи зв’язки, які дозволяють їм швидко переформатовуватися. У будь-якому випадку громадянам важливо бути пильними: не передавати реквізити карток, не погоджуватися на невідомі інвестиційні пропозиції, не переходити за сумнівними посиланнями й завжди перевіряти дзвінки, особливо якщо вам «працюють» під виглядом банку чи служби безпеки.

  • Інструкція як вберегти себе від шахрайства та що робити якщо ви стали його жертвою

    Інструкція як вберегти себе від шахрайства та що робити якщо ви стали його жертвою

    В Україні шахраї все частіше використовують методи телефонного шахрайства та фішингу, щоб отримати доступ до конфіденційних банківських даних громадян. Міністерство юстиції України попереджає про ці небезпечні методи та надає рекомендації щодо захисту від таких атак.

    Основні схеми шахрайства:

    1. Телефонне шахрайство
      Шахраї телефонують, представляючись працівниками банку, і заявляють, що є проблеми з вашою карткою чи рахунком. Вони вимагають терміново надати конфіденційну інформацію, таку як CVV-код, одноразовий пароль з SMS або навіть логін та пароль до інтернет-банкінгу. Часто такі дзвінки супроводжуються психологічним тиском, щоб жертва не встигла обдумати ситуацію.
    2. Фішинг
      Шахраї надсилають підроблені електронні листи, SMS або повідомлення в месенджерах, що виглядають як офіційні звернення від банків або інших фінансових установ. Вони пропонують перейти за посиланням, яке веде на фальшивий вебсайт, що виглядає як справжній. На таких сайтах просять ввести банківські дані, що призводить до крадіжки інформації.

    Як захистити себе від шахраїв:

    1. Не розголошуйте CVV-код чи одноразові паролі – Банківські працівники не мають права запитувати ці дані телефоном або через повідомлення.
    2. Перевіряйте сайти – Переконайтеся, що ви вводите платіжні дані лише на офіційних сайтах банків, де домен має відповідну адресу без помилок.
    3. Ігноруйте підозрілі повідомлення – Якщо SMS або листи викликають сумнів або містять граматичні помилки, не відкривайте посилання.
    4. Будьте обережні з дзвінками – Якщо отримали дзвінок від нібито банку, краще завершити розмову і зателефонувати до установи за офіційним номером.

    Що робити, якщо ви розкрили свої дані:

    1. Терміново зателефонуйте в банк – Повідомте про ситуацію та вимагайте блокування рахунку чи коштів.
    2. Блокуйте підозрілі транзакції – Якщо гроші вже були списані, попросіть банк заблокувати несанкціоновані операції.
    3. Зверніться до кіберполіції – Повідомте про інцидент через форму зворотного зв’язку або за телефоном 0 800 505 170.
    4. Перевіряйте рахунки – Регулярно перевіряйте історію операцій у своєму інтернет-банкінгу та повідомляйте банк про підозрілі дії.

    Застосовуючи ці прості правила, ви значно знижуєте ризик стати жертвою шахрайства та захищаєте свої фінанси від можливих втрат.