Golosnovinua.com

Позначка: телекомунікації

  • Паспортні послуги зупинили по Україні

    Паспортні послуги зупинили по Україні

    В Україні на кілька днів тимчасово обмежили надання послуг з оформлення паспортних документів. Державна міграційна служба повідомила, що причиною стала технічна несправність обладнання оператора електронних комунікаційних послуг, через яку частина інформаційно-телекомунікаційних систем відомства стала недоступною.

    За повідомленням ДМС, обмеження діятимуть із 28 до 30 вересня. У цей період громадяни не зможуть повноцінно скористатися послугами, для яких потрібен доступ до відповідних електронних систем. Також на час відновлювальних робіт не працюватиме офіційний сайт міграційної служби.

    У ДМС пояснили, що проблема виникла не безпосередньо в системі виготовлення паспортів, а в обладнанні оператора, який забезпечує канали зв’язку. Через це доступ до частини внутрішніх сервісів та реєстрів був тимчасово обмежений.

    Фактично це означає, що громадянам, які планували найближчими днями подати документи на ID-картку або закордонний паспорт, варто враховувати можливу паузу в роботі підрозділів. Водночас у повідомленні не йдеться про анулювання вже оформлених документів або про зупинку їхньої дії — проблема стосується саме роботи інформаційних систем і надання адміністративних послуг.

    Зазвичай оформлення ID-картки в Україні займає до 20 робочих днів у стандартному режимі та до семи робочих днів у терміновому. Такі строки вказані в офіційній інформації ДМС.

    Окреме питання — люди, які вже подали документи й очікують на готовий паспорт. У звичайному режимі перевірити стадію оформлення можна через сервіс «Перевірка стану оформлення документів» на сайті ДМС. Проте під час нинішнього збою сам сайт також тимчасово недоступний, тому онлайн-перевірка може не працювати до завершення відновлювальних робіт.

    У ДМС поки не повідомляли про зміну стандартних строків виготовлення документів через цей технічний інцидент. Водночас, якщо збій триватиме довше заявленого періоду, це потенційно може вплинути на роботу окремих підрозділів і терміни обробки заяв.

    Ситуація сталася на тлі серії проблем з українською телекомунікаційною інфраструктурою після російських ударів. Упродовж останніх днів повідомлялося про атаки на дата-центри та об’єкти компаній, які забезпечують зв’язок і цифрову інфраструктуру. Зокрема, під удари потрапляли потужності Datagroup і Cosmonova, після чого в окремих користувачів фіксувалися перебої зі зв’язком та інтернетом.

    Водночас ДМС у своєму повідомленні не заявляла, що нинішня технічна несправність безпосередньо спричинена російською атакою. Відомство вказало лише на проблему з обладнанням оператора електронних комунікаційних послуг. Тому напряму пов’язувати зупинку паспортних сервісів з обстрілами наразі немає підтверджених підстав.

    На тлі атак на цифрову інфраструктуру українські посадовці раніше наголошували, що повністю залишити країну без інтернету складно через розподілену структуру мережі. Проте локальні пошкодження дата-центрів, магістральних каналів чи обладнання операторів можуть тимчасово впливати на роботу окремих державних і приватних сервісів.

    Для громадян ключовим залишається строк, названий самою ДМС: 28–30 вересня. Якщо відновлювальні роботи завершать у запланований термін, надання паспортних послуг має повернутися до звичного режиму після відновлення доступу до систем.

    Тим, у кого на ці дні був запланований візит до підрозділу ДМС, ЦНАПу або «Паспортного сервісу», варто перед поїздкою уточнити актуальний режим роботи відповідної установи. Особливо це стосується термінового оформлення документів або ситуацій, коли паспорт потрібен для найближчої поїздки за кордон.

    При цьому вже видані документи залишаються чинними у звичайному порядку. ДМС окремо нагадує, що ID-картки та закордонні паспорти потрібно вчасно обмінювати, якщо змінилися персональні дані, закінчився строк дії документа або він став непридатним для використання.

    Таким чином, йдеться не про повне «припинення видачі паспортів» у довгостроковій перспективі, а про тимчасовий технічний збій, який на кілька днів обмежив роботу частини систем Державної міграційної служби. Якщо ситуація розвиватиметься за планом, обмеження мають бути зняті після завершення ремонтних робіт 30 вересня.

  • Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Російські війська посилюють удари по українській цифровій інфраструктурі. Після серії атак на столичні дата-центри та вузли зв’язку під ударом опинився і головний офіс найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Президент Володимир Зеленський заявив, що мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів.

    Вранці 27 вересня російські сили двічі атакували один із дата-центрів у Києві. За словами Зеленського, після першого удару постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом міська влада повідомила, що в Шевченківському районі внаслідок ранкової атаки травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини.

    Президент пов’язав такі атаки із ширшою кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури України. За його словами, російські війська цілеспрямовано атакують дата-центри та об’єкти зв’язку, прагнучи створити перебої з інтернетом і доступом до цифрових сервісів.

    Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача одним із окремих питань уже був саме захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення захисту таких об’єктів разом із розвитком засобів протидії російським безпілотникам.

    Таким чином, атака 27 вересня стала не окремим епізодом, а продовженням серії ударів, які протягом останніх днів зачепили одразу кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.

    Пошкоджено головний офіс «Київстару»

    Ще одним наслідком ранкової атаки стало пошкодження будівлі головного офісу «Київстару» в Києві.

    У компанії повідомили, що працівники під час удару перебували в укритті, тому серед співробітників постраждалих немає. Фахівці оператора почали оцінювати масштаби пошкоджень будівлі.

    На момент перших повідомлень інформації про масштабні проблеми в роботі мобільної мережі «Київстару» через пошкодження офісу не було.

    При цьому сам факт удару по будівлі найбільшого мобільного оператора відбувається на тлі вже кількаденної серії атак по інфраструктурі, від якої залежить робота інтернет-провайдерів, телеканалів, сайтів та інших цифрових сервісів.

    За кілька днів постраждали одразу кілька дата-центрів

    Ще 25 вересня російський обстріл пошкодив дата-центр одного з найбільших телекомунікаційних операторів України — DataGroup.

    У компанії повідомляли про руйнування інфраструктури майданчика. Водночас працівники дата-центру не постраждали.

    Проблеми виникали й у роботі інших операторів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що російські атаки на Київ пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

    Однією з найбільших втрат став дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик був знищений. Водночас більшість клієнтів MiroHost обслуговувались на закордонній інфраструктурі, що дозволило зберегти роботу значної частини сервісів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори. У деяких випадках проблеми були пов’язані не лише з прямим руйнуванням обладнання, а й із пошкодженням магістральних кабелів та необхідністю терміново перенаправляти трафік резервними каналами.

    Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.

    Що означає удар по дата-центру

    Дата-центр — це фактично великий захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням. Через такі майданчики можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи, інтернет-провайдери та інші цифрові ресурси.

    Тому навіть один удар по великому дата-центру здатен створити проблеми далеко за межами конкретної будівлі.

    Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів, проблемами із сервісами або перевантаженням інших вузлів, через які оператори змушені перенаправляти трафік.

    Водночас поки немає підстав говорити про можливість одночасного повного відключення інтернету по всій Україні.

    Українська мережа значною мірою децентралізована: провайдери мають різні канали зв’язку, резервні маршрути та інфраструктуру у різних містах і країнах.

    Однак серія ударів по великих майданчиках може спричиняти дедалі серйозніші локальні проблеми.

    Росія змінила набір цілей

    Протягом 2026 року російські війська помітно розширили перелік цивільної та критичної інфраструктури, яку регулярно атакують у Києві.

    До традиційних цілей — енергетики, промислових підприємств та логістики — додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри.

    «Ненька інфо» ще 13 вересня писала про формування нового етапу технологічної війни, коли центри обробки даних дедалі частіше стають окремою ціллю атак. Новий етап технологічної війни: удари по дата-центрах та загроза для критичної інфраструктури — «Ненька інфо»

    А під час масштабної атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту — «Ненька інфо»

    Атаки стають повторними

    Окремою проблемою стало те, що російські сили почали здійснювати повторні удари по вже пошкоджених або сусідніх об’єктах.

    27 вересня дата-центр у Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку.

    Повторні удари є особливо небезпечними для ремонтних бригад, рятувальників та працівників інфраструктурних підприємств, які після першої атаки можуть уже працювати на місці.

    Подібні випадки фіксувалися у столиці й раніше. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію, де сталося повторне влучання.

    Реактивні дрони стають окремою загрозою

    Під час атаки 27 вересня Росія знову застосовувала значну кількість реактивних безпілотників.

    За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня російські війська запустили по Україні 170 ударних та імітаційних БпЛА. 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.

    Раніше в Центрі протидії дезінформації пояснювали, що Росія використовує реактивні дрони невеликими групами та хвилями, намагаючись перевантажувати систему ППО та створювати постійний тиск на столицю.

    Чи може Україна залишитися без інтернету

    Попри масштаб пошкоджень, експерти та оператори поки говорять насамперед про локальні перебої, а не про можливість одномоментного загальнонаціонального відключення мережі.

    Але кожна нова атака збільшує навантаження на резервні канали.

    Провайдерам доводиться оперативно переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі та забезпечувати дата-центри автономним живленням.

    Це також збільшує витрати операторів на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист інфраструктури.

    Після останньої серії атак українська влада вже окремо займається захистом об’єктів цифрової інфраструктури. Це питання було винесено навіть на Ставку Верховного головнокомандувача.

    Тож серія ударів наприкінці вересня показує зміну акценту: Росія намагається завдати шкоди не лише електропостачанню чи логістиці, а й інфраструктурі, від якої залежить цифрове життя країни.

    І атаки 27 вересня — два удари по дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» — стали черговим свідченням того, що телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються серед цілей російських дронів.

  • Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Російські удари по Києву пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури, через що частина користувачів зіткнулася з перебоями інтернету. Провайдери повідомляють про знищені дата-центри, пошкоджені магістральні майданчики та кабелі, а строки повного відновлення окремих сервісів поки невідомі.

    Однієї з найбільших втрат зазнав MiroHost. Засновник компанії та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив, що український дата-центр, де розміщувалися потужності сервісу, знищено. Назвати строки його відновлення поки неможливо. Водночас близько 90–95% клієнтів MiroHost обслуговуються на закордонній інфраструктурі, тому для них сервіси продовжують працювати.

    Проблеми виникли й у столичного “Домонет”. Компанія заявила, що внаслідок обстрілів були виведені з ладу кілька магістральних майданчиків та пошкоджена значна кількість кабелю. Орієнтовно стабільну роботу мережі провайдер планував відновити до 21:00 24 вересня.

    Про пошкодження інфраструктури повідомив і Kievnet. Через удар по одному з дата-центрів частина абонентів у центральних районах столиці може тимчасово залишатися без доступу до мережі. Також про проблеми після атак заявив оператор FAUST.

    За повідомленнями провайдерів, упродовж останніх двох днів серйозних пошкоджень також зазнали об’єкти UTELS, «Павутини», Etherlink, Crazy Network та Cityhost. Частина проблем пов’язана не лише з безпосереднім руйнуванням обладнання, а й із необхідністю перенаправляти великі обсяги трафіку через резервні канали.

    Телеком-експерт Анатолій Фроленков заявив, що з початку вересня російські війська системно атакують українські дата-центри й вузли зв’язку. За його оцінкою, пошкодження великих майданчиків може спричиняти локальні перевантаження та нестабільність мереж навіть у провайдерів, чиї об’єкти безпосередньо не постраждали.

    Наслідки вже відчувають і за межами столиці. Провайдер «Дніпронет» у Кам’янському попередив клієнтів про можливі перебої через пошкодження київського дата-центру, де розташовувалося вузлове обладнання кількох операторів.

    На тлі атак галузь також попереджає про можливе подорожчання інтернету: провайдерам доводиться більше витрачати на резервне живлення, дублювання каналів та фізичний захист мереж.

    Поки що йдеться не про загальнонаціональне відключення інтернету, а про локальні перебої та пошкодження окремих вузлів. Однак серія ударів показує, що телекомунікаційна інфраструктура дедалі частіше стає окремою ціллю російських атак.

  • Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Фінляндія готується припинити обслуговування інфраструктури, через яку до Росії надходить значна частина міжнародного інтернет-трафіку. Йдеться про опори ліній електропередач, на яких розміщені волоконно-оптичні кабелі зв’язку. За інформацією російських ЗМІ, вже з наступного року ці об’єкти планують повністю демонтувати.

    Про це повідомляє російське видання “Комерсант”.

    За даними джерел видання на телекомунікаційному ринку РФ, фінська державна енергетична компанія Fingrid вже повідомила російських операторів зв’язку про припинення обслуговування опор ліній електропередач, через які проходять волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ). Після завершення робіт опори планують демонтувати, що фактично унеможливить використання цього маршруту для передачі даних.

    Як пояснюють співрозмовники “Комерсанта”, рішення пов’язане з тим, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році постачання електроенергії між країнами було припинене. Через це утримання інфраструктури лише заради роботи телекомунікаційних мереж стало економічно невиправданим як для фінської компанії, так і для російських операторів.

    За оцінками джерел видання, після 2022 року саме через Фінляндію проходить близько 60–70% усього закордонного інтернет-трафіку Росії. Інший співрозмовник уточнив, що через лінії електропередач проходить приблизно 30% усіх каналів зв’язку між Росією та Фінляндією, що робить їх одним із ключових маршрутів передачі міжнародних даних.

    Очікується, що демонтаж інфраструктури змусить російських операторів шукати альтернативні маршрути для передачі трафіку. За інформацією “Комерсанта”, найбільші телекомунікаційні компанії вже ведуть переговори з фінськими операторами щодо можливості використання інших каналів зв’язку. Однак поки невідомо, чи вдасться знайти рівноцінну заміну існуючим маршрутам.

    Експерти зазначають, що скорочення кількості міжнародних каналів зв’язку може вплинути на швидкість та стабільність передачі даних між Росією та іншими країнами. Крім того, це потенційно підвищує залежність російського сегмента інтернету від меншої кількості маршрутів, що робить мережу більш вразливою до технічних збоїв або нових обмежень.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія поступово скорочує співпрацю з РФ у різних сферах. Країна припинила імпорт російської електроенергії, закрила сухопутний кордон для більшості категорій громадян Росії, а після вступу до НАТО значно посилила заходи безпеки на східному напрямку.

    На цьому тлі Росія стикається й з іншими проблемами у сфері телекомунікацій та цифрових технологій. Зокрема, останнім часом Європейський Союз запровадив санкції проти російської технологічної компанії VK, а також компанії “Комунікаційна платформа”, яка керує державним застосунком Max. ЄС звинувачує їх у сприянні стеженню за користувачами в інтересах російських спецслужб.

    Крім того, у Росії було висунуто обвинувачення засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову за статтею про сприяння тероризму. За повідомленнями російських ЗМІ, його також оголосили у міжнародний розшук.

    Поки що фінська сторона офіційно не коментувала інформацію про майбутній демонтаж опор, однак джерела “Комерсанта” стверджують, що відповідні попередження російські оператори вже отримали.

  • Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію нове рішення Ради національної безпеки і оборони, яким запроваджуються санкції проти російських операторів зв’язку, інтернет-провайдерів та компаній супутникового зв’язку, що працюють на тимчасово окупованих територіях України та забезпечують функціонування окупаційної адміністрації.

    Відповідний указ був підписаний 13 червня. До санкційного списку увійшли десять російських компаній, діяльність яких, за оцінкою української влади, безпосередньо пов’язана із підтримкою російської окупаційної політики, забезпеченням зв’язку для військових та адміністративних структур РФ, а також поширенням російської пропаганди на захоплених територіях України.

    За інформацією Офісу президента, під санкції потрапили оператори мобільного та супутникового зв’язку, інтернет-провайдери й компанії, які забезпечують функціонування телекомунікаційної інфраструктури окупаційних адміністрацій. Серед них — “Луганські комунікації”, “Мобільні комунікаційні системи”, федеральний оператор супутникового зв’язку “Амтел-Зв’язок” та підприємство “Космічний зв’язок”.

    В українській владі наголошують, що ці структури виконують значно ширшу роль, ніж звичайні комерційні оператори. Вони забезпечують захищені канали передачі даних для окупаційних адміністрацій, надають доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях, підтримують роботу російських державних інформаційних ресурсів та сприяють трансляції російських телеканалів. Фактично йдеться про елементи інформаційної та комунікаційної інфраструктури, які допомагають Росії утримувати контроль над захопленими територіями.

    Особливу увагу експерти звертають на компанії супутникового зв’язку, які забезпечують функціонування захищених мереж для державних структур РФ. Саме такі канали зв’язку використовуються для координації діяльності окупаційних адміністрацій та передачі службової інформації між російськими відомствами.

    Радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що діяльність будь-яких російських компаній на тимчасово окупованих територіях є незаконною. За його словами, підприємства, які свідомо співпрацюють з окупаційною владою та допомагають їй функціонувати, мають ставати токсичними не лише для української, а й для міжнародної фінансової системи. Саме тому Україна прагне зробити їхню діяльність максимально складною не тільки в межах власної юрисдикції, а й на міжнародному рівні.

    В Офісі президента повідомили, що інформацію про підсанкційні компанії буде передано міжнародним партнерам України. Київ також ініціюватиме синхронізацію санкційних обмежень з іншими державами та міжнародними організаціями, щоб обмежити можливості цих компаній працювати на світових ринках та користуватися міжнародною фінансовою інфраструктурою.

    Новий пакет санкцій став продовженням масштабної кампанії України із синхронізації власних обмежень із санкційною політикою Європейського Союзу та країн Заходу. Лише за останні місяці Україна неодноразово вводила санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, виробників мікроелектроніки, засобів радіоелектронної боротьби, телекомунікаційного обладнання та структур, які допомагають обходити міжнародні обмеження.

    Окремий напрямок санкційної політики стосується компаній, які працюють на окупованих територіях. Раніше Україна вже вводила обмеження проти російських логістичних операторів, поштових сервісів та підприємств, які використовують захоплену українську інфраструктуру для підтримки окупаційного режиму.

    Експерти відзначають, що боротьба за інформаційний простір окупованих територій стала одним із ключових елементів сучасної війни. Через мережі зв’язку та інтернет-провайдерів Росія не лише забезпечує комунікацію своїх військових і чиновників, а й активно впливає на інформаційне середовище, поширюючи пропаганду та блокуючи доступ до українських джерел інформації.

    Саме тому нові санкції мають не лише економічне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на послаблення можливостей Росії використовувати цифрову інфраструктуру для утримання контролю над окупованими територіями та забезпечення функціонування окупаційної адміністрації.

    На тлі посилення міжнародного санкційного тиску Україна продовжує працювати над тим, щоб обмеження проти російських компаній ставали максимально глобальними. У Києві розраховують, що новий пакет санкцій стане ще одним кроком до ізоляції структур, які забезпечують окупаційну політику Кремля та підтримують російську військову машину.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.

  • У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві 9 травня планується повне або часткове відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень у зв’язку з проведенням заходів до Дня перемоги. Про це повідомляє російське видання “Медуза” з посиланням на заяву Міністерства цифрового розвитку Російської Федерації. Рішення пояснюється заходами безпеки під час масових святкувань і військового параду в російській столиці.

    За даними видання, Мінцифри РФ офіційно повідомило, що 9 травня у Москві буде тимчасово обмежено доступ до мобільного інтернету, включно з так званими “білими списками” дозволених державних і сервісних ресурсів, а також роботу SMS-повідомлень. У відомстві підкреслюють, що такі заходи необхідні для “забезпечення безпеки святкових заходів” у День перемоги. Фактично це означає, що мобільні оператори можуть бути зобов’язані частково або повністю вимкнути передачу даних у певні проміжки часу або в окремих районах міста.

    Водночас уточнюється, що 7 та 8 травня у Москві не планується аналогічних масштабних обмежень, і мобільний зв’язок у ці дні має функціонувати у стандартному режимі. Таким чином, обмеження концентруються саме на день проведення головних урочистостей — 9 травня, коли в центрі російської столиці традиційно проходить військовий парад і масові заходи за участю великої кількості людей, військової техніки та офіційних делегацій.

    Рішення про обмеження мобільного зв’язку ухвалюється на тлі посилених заходів безпеки у Москві, які традиційно вводяться напередодні та під час державних свят. У цей період у столиці Росії зазвичай посилюють присутність силових структур, обмежують рух транспорту в центральних районах, встановлюють додаткові контрольно-пропускні пункти та застосовують посилені заходи контролю в місцях масового скупчення людей.

    Оголошення про можливе відключення мобільного інтернету та SMS у масштабах усього міста є нетиповим кроком навіть для святкових заходів у Росії. У попередні роки подібні обмеження застосовувалися переважно локально або тимчасово, зокрема у районах проведення параду чи інших масових подій, однак повне або майже повне блокування мобільного зв’язку у столиці виглядає значно ширшим за масштабом заходом.

    Фоном до цих рішень залишається загальна напружена безпекова ситуація навколо святкових днів у Росії. Напередодні російські офіційні структури заявляли про посилення заходів захисту повітряного простору та роботу систем протиповітряної оборони, зокрема у зв’язку з повідомленнями про атаки безпілотників на різні регіони країни. Російська влада стверджувала, що над Москвою було знищено сотні дронів, однак незалежного підтвердження цих даних немає, а інформація про масштаби інцидентів залишається суперечливою.

    Окремо ситуація навколо 9 травня супроводжується інформаційною та політичною напругою, пов’язаною з триваючою війною Росії проти України. У попередні дні з’являлися взаємні заяви щодо можливих “перемир’їв” у період свят, однак сторони звинувачували одна одну у порушеннях режиму тиші. Українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які односторонні оголошення припинення вогню з боку Росії не супроводжуються реальним зниженням інтенсивності бойових дій.

    На цьому тлі рішення про обмеження мобільного зв’язку в Москві розглядається як частина комплексних заходів безпеки, спрямованих на контроль ситуації під час масових заходів і зниження ризиків координації потенційних загроз у місті. Водночас подібні кроки також викликають дискусії щодо рівня свободи доступу до комунікацій та масштабів цифрових обмежень у великих містах Росії під час державних подій.

    Очікується, що остаточний формат обмежень може залежати від оперативної ситуації в день проведення параду, а також від рішень силових структур і мобільних операторів, які відповідають за технічну реалізацію можливих відключень.

  • Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    У Росії готують масштабну реформу цифрової сфери, яка може суттєво змінити принципи доступу до інтернету та посилити державний контроль над мережею. Йдеться про комплекс ініціатив Міністерства цифрового розвитку РФ, які передбачають нову модель тарифікації інтернет-трафіку, перегляд системи ліцензування провайдерів та фактичну централізацію ринку телекомунікацій. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, ключовим елементом нової політики може стати запровадження окремої плати за використання міжнародного інтернет-трафіку для абонентів мобільного зв’язку. Орієнтовно йдеться про тариф на рівні близько 2 доларів за гігабайт. Формально така зміна може подаватися як оновлення тарифної системи або адаптація ринку до нових економічних умов, однак аналітики вважають, що реальна мета полягає у створенні фінансових бар’єрів для використання VPN-сервісів і обходу державних обмежень в інтернеті.

    У разі реалізації такої моделі значна частина трафіку користувачів може автоматично класифікуватися як міжнародна передача даних, навіть якщо людина користується звичайними сервісами, переглядає новини або стрімінгові платформи, які фізично можуть бути розміщені за межами Росії. Це означає, що для активних користувачів інтернету витрати можуть суттєво зрости, особливо якщо VPN буде постійно увімкнений у фоновому режимі. За оцінками, середній користувач споживає близько 25–30 гігабайтів даних на місяць, і за новими тарифами це може призвести до значного фінансового навантаження.

    Паралельно з тарифними змінами російська влада просуває реформу ліцензування у сфері телекомунікацій. Замість нинішніх 17 типів ліцензій планується залишити лише три базові категорії, але при цьому значно підвищити вимоги до фінансової спроможності компаній, які хочуть працювати на ринку. Така зміна, за оцінками аналітиків, може призвести до різкого скорочення кількості операторів зв’язку.

    У Росії зараз працюють понад чотири тисячі провайдерів широкосмугового доступу, однак після запровадження нових правил більшість із них можуть втратити можливість продовжувати діяльність. Це стосується насамперед малих регіональних компаній, локальних інтернет-провайдерів та операторів кабельного телебачення. У Служба зовнішньої розвідки України прогнозують, що понад 90% таких гравців можуть або припинити роботу, або бути поглинутими великими федеральними структурами.

    У результаті ринок може бути консолідований навколо кількох великих операторів, які матимуть значно тісніші зв’язки з державними структурами. Це, як зазначається у звітах, фактично означатиме подальшу централізацію контролю над інтернет-інфраструктурою та зменшення конкуренції у сфері телекомунікацій.

    Окремо звертається увага на технічні труднощі впровадження нової системи. Російські оператори зв’язку вже повідомили, що не готові до настільки швидкого переходу на нову модель тарифікації та попросили відтермінування щонайменше до 1 вересня. Це свідчить про те, що навіть всередині галузі існують сумніви щодо реалістичності запропонованих змін у короткостроковій перспективі.

    Аналітики зазначають, що паралельне запровадження фінансових обмежень на інтернет-трафік і скорочення кількості провайдерів може суттєво змінити цифровий ландшафт Росії. У довгостроковій перспективі це може призвести до більш жорсткого контролю держави над інформаційними потоками, обмеження доступу до зовнішніх ресурсів і зниження рівня цифрової конкуренції.

    У контексті цих змін експерти нагадують, що російська влада вже протягом кількох років послідовно посилює регулювання інтернету, розширює інструменти моніторингу онлайн-активності та обмежує доступ до окремих платформ. Нові ініціативи можуть стати наступним етапом цієї політики, спрямованої на більш глибоку інтеграцію цифрової інфраструктури з державним управлінням.

    На цьому тлі дискусія про баланс між безпекою, економічною ефективністю та свободою доступу до інформації в Росії лише загострюється, а запропоновані зміни вже зараз викликають занепокоєння щодо майбутнього розвитку інтернет-ринку та цифрових прав користувачів у країні.

  • Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» потрапили до рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу за версією Elsevier та Стенфордського університету. Рейтинг складається на основі даних бази Scopus і вважається одним із найавторитетніших показників наукового впливу у світі. Потрапляння до нього означає, що роботи науковців активно цитують колеги з усього світу, визнаючи їхню значущість і актуальність.

    До рейтингу увійшли представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій: Віктор Синєглазов, Іван Остроумов, Олександр Соломенцев, Ольга Сущенко, Наталія Кузьменко, Максим Заліський та Юлія Авер’янова. Серед них – доктори технічних наук та докторка філософії, професори і старші наукові співробітники кафедр авіаційних систем, телекомунікацій та радіоелектроніки.

    Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

    Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.