Golosnovinua.com

Позначка: тендер

  • Українські лікарні формують умови тендерів на гроші ЄС під обраних підрядників

    Українські лікарні формують умови тендерів на гроші ЄС під обраних підрядників

    Європейська програма Ukraine Facility передбачає 50 мільярдів євро для підтримки реформ і відновлення України до 2027 року. Але попри європейське фінансування, тендери на ці проєкти проводяться за українським законодавством — що відкриває простір для “технічного фільтрування” учасників через вимоги до досвіду, техніки, персоналу тощо.

    Журналісти “Наші гроші” дослідили умови двох тендерів на реконструкцію медзакладів у Києві. Обидва — під егідою МОЗ, обидва — за кошти ЄС, і обидва — на майже однакову суму (близько 700 млн грн кожен). Але вимоги до учасників кардинально різні.

    Тендер №1: ендокринологічний центр

    Замовник — ДП «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії» під керівництвом Олександра Товкая.

    Вимоги до учасників — помірні:

    • Наявність 4 одиниць техніки.

    • Декілька ключових працівників (інженер, кошторисник, начальник дільниці).

    • Підтвердження досвіду — будівництво, реконструкція або ремонт, без додаткових обмежень.

    • Фінансова спроможність — на рівні 25% вартості закупівлі.

    • Забезпечення — банківська гарантія у 0,5% + незначна застава у договорі.

    Тендер №2: дитячий кардіоцентр

    Замовник — НПМЦ дитячої кардіології та кардіохірургії, яким керує ексміністр Ілля Ємець.

    Умови — значно жорсткіші:

    • Вимога надати 179 одиниць техніки вже на момент участі в торгах — із усіма документами.

    • 22 працівники з повними пакунками документів — від дипломів до посвідчень про охорону праці.

    • Досвід — лише реконструкція, з таблицею на 37 видів робіт із точними обсягами.

    • Фінансова спроможність — не менше 698 млн грн (тобто вся вартість проєкту).

    • Весь набір ISO-сертифікатів, включно з антикорупційним і пожежним.

    • Забезпечення договору — електронна гарантія на 5%.

    Формально все законно, але…

    В обох випадках закупівлі відбуваються в межах програми ЄС, яка базується на принципах прозорості та рівного доступу. Але фактичне навантаження на учасників суттєво різне. У кардіоцентрі — бар’єр у вигляді вимог до ресурсів ще до початку виконання робіт. Це зменшує кількість потенційних підрядників і “відсікає” невеликі, але добросовісні компанії.

    Результати на сьогодні:

    • У тендері ендокринного центру взяли участь 5 компаній, ціна впала на 15%.

    • У кардіоцентрі — тільки старт, але учасники вже оскаржують умови через дискримінацію.

    Попри міжнародне фінансування, українські замовники зберігають широкий простір для “підгонки” тендерів під своїх. І поки ЄС декларує рівні можливості, на практиці стартові умови часто визначають, хто дійде до фінішу.

  • Фірма племінника депутата Касая продала ЗСУ неякісні куртки втридорога і зникла з грошима в Туреччині

    Фірма племінника депутата Касая продала ЗСУ неякісні куртки втридорога і зникла з грошима в Туреччині

    У червні 2021 року в Туреччині була зареєстрована компанія Vector Avia, серед співзасновників якої — племінник народного депутата Геннадія Касая, Олександр Касай, а також Роман Плетньов, співробітник української компанії «МС АВІА-ГРЕЙД». Спочатку фірма займалася торгівлею авіаційними двигунами та деталями, однак уже через кілька місяців змінила профіль і вийшла на ринок постачання військового одягу.

    У 2022 році компанія отримала вигідне замовлення від Міністерства оборони України — на постачання курток на суму 27 мільйонів доларів. Згодом з’ясувалося, що речі були неякісними, а вартість значно завищеною. Турецькі митні документи показали, що закупівельна ціна була майже втричі нижчою, ніж та, за яку розраховувалося Міноборони.

    Розслідування справи розпочалося ще в грудні 2022 року. Слідство встановило, що між посадовцями Міноборони та компанією Vector Avia була змова, внаслідок якої 27 мільйонів доларів державних коштів було виведено на рахунки компанії в Туреччині. У березні 2023 року оголосили підозри двом посадовим особам і бізнесмену Роману Плетньову. Його оголосили в розшук, оскільки ще раніше він виїхав до Туреччини. У травні того ж року країну покинув і Олександр Касай, проте підозру йому так і не вручили.

    У серпні 2024 року СБУ офіційно призупинила слідство, пославшись на відсутність фігурантів на території України. Така процедура дозволяє зберегти строки досудового розслідування і не закривати справу за термінами давності.

    Ця історія стала предметом розгляду на рівні парламентських структур. Зокрема, антикорупційний комітет Верховної Ради та тимчасова слідча комісія підтвердили: закупівля проводилась без тендеру, компанія з сумнівною репутацією отримала передплату понад 30 мільйонів доларів.

    Голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна повідомила, що саме Міністерство оборони самостійно обрало компанію для закупівлі, зробивши запит на комерційну пропозицію, без проведення конкурсу. Водночас вона зазначила, що комітет не мав повноважень розслідувати ймовірну участь у справі народного депутата Геннадія Касая. Комітет з питань національної безпеки, до якого він входить, також не був залучений до цієї закупівлі.

    Справа, в якій фігурує понад 27 мільйонів доларів державних коштів, залишається гальмованою через відсутність підозрюваних в Україні. Повернення Касая і Плетньова до країни — ключовий чинник, від якого залежить подальший рух розслідування.

  • На Херсонщині підрядники за майже мільярд зводитимуть житло замість зруйнованого

    На Херсонщині підрядники за майже мільярд зводитимуть житло замість зруйнованого

    У селі Посад-Покровське, яке входить до складу Чорнобаївської сільської ради, планують звести понад 200 нових будинків для постраждалих від війни. На перший погляд — це обнадійлива новина для регіону, що зазнав масштабних руйнувань. Але за тендерами, виграними в системі «Прозорро», виникає низка запитань, які змушують засумніватися: чи справді йдеться про відбудову, а не про схему “освоєння” бюджетних коштів?

    Загалом за чотирма контрактами держава заплатить 905,68 млн грн. Підряди отримали компанії, які традиційно не мають стосунку до житлового будівництва: «Європейська дорожньо-будівельна компанія», «Ростдорстрой», «Енергетично-дорожнє будівництво» та «Автомагістраль-Південь». Усі вони добре відомі на ринку дорожніх робіт, а не в сфері будівництва житлових об’єктів.

    Парадоксально, але тендери проходили без особливої конкуренції. У більшості випадків пропозиції надходили лише від компаній, які й отримали підряди. Подекуди на торгах узагалі був лише один учасник. Така “відкритість” у час війни виглядає щонайменше підозріло.

    Серед вимог до підрядників – зведення житлових будинків з повним циклом робіт: демонтаж старих конструкцій, утеплення фасадів, підведення комунікацій, благоустрій території. Усе має бути готово до кінця 2025 року. Проте питання в тому, чи здатні компанії без належного досвіду виконати такі складні технічні завдання якісно і вчасно.

    Ще одна тривожна деталь – завищені ціни на матеріали. Наприклад, арматура, яка включена до кошторису, коштує дорожче за ринкову. Це створює ґрунт для припущень про можливе завищення вартості проєкту з метою привласнення коштів.

    Проєкт у Посад-Покровському є надзвичайно важливим символом відновлення для жителів деокупованої Херсонщини. Але він ризикує стати черговою історією про те, як під прикриттям гуманітарної допомоги освоюють державні гроші компанії, які більше вміють вкладати асфальт, ніж цеглу.

  • МОЗ розпочинає будівництво нового корпусу Охматдиту

    МОЗ розпочинає будівництво нового корпусу Охматдиту

    Міністерство охорони здоров’я планує оголосити тендер на будівельні роботи для нового корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» уже в першій половині травня. Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов, повідомляє «Главком».

    За словами посадовця, орієнтовна вартість будівельних робіт становить 396 млн грн. Утім, ця сума ще може бути скоригована після проходження державної експертизи проєкту. Йдеться про відновлення будівельної інфраструктури лікарні — без урахування витрат на медичне обладнання.

    «У кошторисі враховано лише фасади, вікна, інженерні мережі, вентиляцію — усе, що необхідне для функціонування лікарні, окрім медичного оснащення», — уточнив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

    Паралельно з цим МОЗ розпочинає процес консервації корпусів, пошкоджених внаслідок обстрілів. Зокрема, на ці роботи виділено:

    • 4,58 млн грн — на консервацію третього корпусу;

    • 868 тис. грн — на законсервування адміністративного корпусу.

    Проєкт відбудови лікарні, за словами Ляшка, вдалося завершити на два місяці раніше від очікуваного терміну. Точні строки завершення відбудови поки не озвучують — їх мають назвати після фіналізації процедур у травні.

    Адаманов пояснив, що тривалість робіт пов’язана з високим рівнем складності будівництва (категорія СС3), а також із тим, що лікарня має продовжувати працювати під час усіх етапів ремонту. Будівельники мають зберегти евакуаційні виходи та мінімізувати шум.

    До кінця року МОЗ планує визначитися з долею хірургічного корпусу — чи підлягає він відновленню, чи доведеться будувати його з нуля.

  • Сільрада Бучанщини підписала договір на будівництво дитсадка за 173 мільйони

    Сільрада Бучанщини підписала договір на будівництво дитсадка за 173 мільйони

    У селі Петрушки Бучанського району планують збудувати дитячий садок за рекордні 173 мільйони гривень. І вже на етапі тендеру експерти виявили щонайменше 13 мільйонів переплати.

    Що не так із тендером і кошторисом

    Перше, що впадає в очі – завищені ціни на основні будівельні матеріали. За кошторисом переможця торгів ТОВ «Шляхово-будівельне управління – 58», арматура, армувальна сітка, бетон, тротуарна плитка і навіть шпунтові палі закуповуються за цінами, що у рази перевищують ринкові.

    Наприклад, арматуру купують удвічі дорожче, ніж пропонує «Метінвест», а тротуарну плитку — у 2,5 раза дорожче, ніж у найбільших виробників.

    Окрім цього, тендерні умови викликали питання. Дмитрівська сільрада вимагала листи-відгуки про вже завершені об’єкти, що могло обмежити коло учасників.

    Більш того, дешевшу пропозицію компанії «Ріола-Модуль ЛТД» відхилили через формальні помилки у кошторисі. Натомість переможцю пробачили навіть відсутність обов’язкової довідки про середньорічний дохід.

    Два роки на садок для 75 дітей

    Ще одна проблема – затягнуті терміни. Хоча спочатку будівництво планували завершити до кінця 2024 року, вже під час підписання договору дату закінчення перенесли на кінець 2026-го. Два роки на невеликий дитячий садок — виглядає сумнівно навіть за мірками великого будівництва.

    Хто стоїть за цим проєктом

    Дмитрівську сільську раду очолює Тарас Дідич, а за проведення закупівель відповідає Марія Гензур. Власницею компанії-переможця є Тамара Кізь із Вінниччини, яка також контролює кілька інших будівельних фірм. З 2016 року її компанія отримала понад 232 мільйони гривень держзамовлень, левову частку яких надала саме Дмитрівська сільрада.

    Куди підуть наші гроші

    Попередні підрахунки свідчать, що тільки на будматеріалах може бути переплачено мінімум 13 мільйонів гривень. І це без урахування інших витрат.

    Варто запитати себе: чи варте будівництво такого дитсадка таких грошей і таких схем?

  • Компанія “Фармак” заробляє мільярди на постачаннях для армії: обшуки, тендери і завищені ціни

    Компанія “Фармак” заробляє мільярди на постачаннях для армії: обшуки, тендери і завищені ціни

    Наприкінці лютого поліція та СБУ провели обшуки на підприємстві АТ «Фармак», повідомили одразу кілька ЗМІ. Причиною слідчих дій стала підозра у змові з дистриб’юторами для продажу ліків державним і комунальним закладам за завищеними цінами, що нібито завдало державі збитків на три мільйони гривень. Відкрито кримінальне провадження за статтями про привласнення майна та відмивання коштів.

    Попри обіцянку поліції надати більше інформації, нові подробиці розслідування не оприлюднено. Натомість стало відомо, що чистий прибуток АТ «Фармак» у 2024 році склав понад 1,6 мільярда гривень, а основне джерело доходів — державні закупівлі, переважно для потреб армії.

    За даними “Опендатабот”, лише у 2024 році компанія отримала 844 млн грн від постачання ліків державним структурам. У першій десятці її замовників — кілька військових частин. Загалом «Фармак» переміг у понад тисячі тендерів.

    Журналісти виявили низку випадків завищення цін у контрактах. Наприклад, розчин для ін’єкцій “Тріомбраст”, який у роздріб коштує близько 423 грн, компанія продала Головному військовому шпиталю за 597 грн за упаковку. На пояснення “Фармаку” про близький термін придатності цього товару звернули увагу лише частково, адже інші контракти виявили схожу ситуацію.

    Так, у березні 2025 року АТ «Фармак» без конкуренції виграло тендер на постачання ліків для військової частини А4615 на суму понад 5 млн грн. Перевірка цін показала:

    • Крем “Ліпстер” продавався армії по 101,65 грн, тоді як у аптеках коштує близько 95 грн.

    • Таблетки “Аторвакор” армія купувала по 4,39 грн за штуку, тоді як у роздріб — удвічі дешевше.

    • Препарат “Аладин-Фармак” армія отримувала по 0,96 грн за таблетку, тоді як у роздріб його ціна близько 0,33 грн.

    Усе це викликає питання про реальну вартість тендерних закупівель і контролю за витрачанням бюджетних коштів.

    Раніше “Фармак” також потрапляв у скандали. Зокрема, у 2022 році політолог Олексій Голобуцький повідомляв, що ліки виробництва компанії продавалися в Росії навіть під час війни.

    Наразі слідство триває. Однак ані поліція, ані СБУ після обшуків не повідомили про нові кроки у справі. Схоже, як і раніше, власниця “Фармаку” Філя Жебровська та її оточення залишаються поза увагою правоохоронних органів, попри багатомільйонні державні контракти і гучні публікації у медіа.

  • В Одесі на ремонт доріг виділили 17 мільйонів: хто освоїть гроші

    В Одесі на ремонт доріг виділили 17 мільйонів: хто освоїть гроші

    В Одесі знову збираються витратити значну суму міського бюджету на ремонт доріг. Управління дорожнього господарства оголосило два тендери на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі загальною площею 9600 м² майже за 17 мільйонів гривень.

    Перший тендер на 8,9 млн грн передбачає роботи на Адміральському проспекті, вулицях Середній, Прохорівській, Дальницькій та Івана Фунтового. Другий — на 7,7 млн грн охоплює вулиці Майстрову, Пантелеймонівську та Нерубайську. Замовником виступає міська влада Одеси, фінансування здійснюється за рахунок міського бюджету.

    Згідно з умовами, підрядник має здійснити демонтаж старого покриття, облаштувати щебенево-піщану основу, укласти новий асфальт, замінити бордюри та відремонтувати люки. Роботи повинні завершити до кінця 2025 року.

    На перший погляд усе виглядає стандартно, однак вимоги тендерної документації викликають запитання. До участі допускаються лише компанії, які мають досвід аналогічних робіт та володіють асфальтобетонним заводом у радіусі 30 км. Це суттєво звужує коло потенційних учасників.

    Таким чином, велика ймовірність, що переможцем стане компанія, давно пов’язана з чинною владою Одеси, — “Ростдорстрой”, яка неодноразово вигравала аналогічні тендери без реальної конкуренції.

    Раніше журналісти неодноразово повідомляли про зв’язки “Ростдорстроя” з мером Геннадієм Трухановим та вбудованість компанії у тендерні схеми міста.

  • Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Військова частина 3061 Національної гвардії України уклала договір з ТОВ «Артемзбуд» на будівництво об’єкта спеціального призначення вартістю майже 56 мільйонів гривень. Але аналіз закупівельної документації показує, що лише за кількома позиціями ціни завищені щонайменше на 2,8 мільйона гривень.

    За даними системи «Прозорро», підрядник до жовтня 2026 року має побудувати об’єкт на території військового містечка. Серед робіт — фундамент, бетонування, фасади, монтаж інженерних мереж і навіть IP-відеоспостереження.

    Але ціни викликають питання. Наприклад:

    • бетон класу C40/50 обійдеться держбюджету у 6 714 грн за кубометр, тоді як на ринку — від 5 178 грн;

    • бетон В25/30 коштує в кошторисі 5 502 грн/м³, на ринку — від 3 343 грн;

    • арматура — понад 39 тис. грн/т, хоча ринкова ціна — 32–34 тис. грн;

    • шпаклівка Ceresit CD 24 — 79 грн/кг, при ринкових 53–60 грн;

    • IP-відеокамера Tiandy TC-C35WS — 11 964 грн, замість реальних 8 695–9 131 грн.

    Ймовірна переплата лише на цих позиціях становить близько 2,8 млн грн.

    В тендері взяв участь лише один учасник — сам «Артемзбуд». Замовник встановив доволі жорсткі умови: щонайменше два аналогічні договори, ISO-сертифікація, звітність із виручкою на рівні очікуваної вартості, підтверджений парк техніки та персоналу. Це значно звузило коло потенційних претендентів.

    ТОВ «Артемзбуд» зареєстроване у Черкасах у 2018 році. Його керівник і власник — Артем Науменко. З 2021 року фірма отримала держзамовлень на суму майже 770 млн грн. Але за нею тягнеться шлейф скандалів:

    • У 2020-му згадувалась у кримінальному провадженні щодо розкрадання майна військової частини 3070.

    • У 2024 році «Наші гроші» викрили завищення вартості матеріалів на понад 7 млн грн у контракті з Нацгвардією. Після цього договір розірвали.

    Попри це, «Артемзбуд» продовжує вигравати тендери на мільйони гривень.

  • На Миколаївщині нова компанія виграла тендер на майже мільярд гривень для утримання доріг

    На Миколаївщині нова компанія виграла тендер на майже мільярд гривень для утримання доріг

    На Миколаївщині новостворена тернопільська компанія виграла тендер на майже мільярд гривень для утримання доріг. Водночас у її біографії та зв’язках фігурують підозрілі факти, які вже стали предметом розслідувань.

    Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на систему Prozorro.

    На Миколаївщині пройшли торги на утримання доріг. На це виділили понад 900 мільйонів гривень. Тендер оголосила “Агенція місцевих доріг Миколаївської області”. Згідно з тендерною документацією, роботи мають проводитися на автомобільних дорогах, загальна протяжність яких складає понад 3 тисячі кілометрів.

    Аукціон відбувся 10 квітня й в ньому брали участь дві компанії — приватне підприємство “Миколаївмагістраль” та консорціум “Імперіалбуд”. Остання компанія і здобула перемогу, надавши пропозицію, яка склала приблизно на 96 мільйона менше очікуваної вартості. Наразі фірма очікує рішення.

    Скриншот: Prozorro

    Центр публічних розслідувань вирішив дізнатись, хто отримав багатомільйонний підряд, чи є у компанії так звані “червоні прапорці” в історії.

    Як з’ясувалось, компанія-переможець “Імперіалбуд” — зовсім нова на ринку. За даними сервісу YouControl, вона була зареєстрована у 2025 році в Тернополі, а її статутний капітал становить лише 100 тисяч гривень. Бенефіціаром є Сергій Юзвішин, а серед засновників — дві компанії: “Автомагістраль-Захід” та “Лезер-Ленд”.

    Скриншот: YouControl

    Як зазначено у розслідуваннях ЗМІ, саме з цими компаніями пов’язують Богдана Юлика — відомого тернопільського бізнесмена, який раніше очолював Службу автомобільних доріг у Тернопільській області. Де-юре Юлик не є власником жодної з фірм. Зокрема медіа неодноразово писали про численні борги компаній, пов’язаних із бізнесменом, а також про фальсифікацію документів та використання неіснуючої техніки у тендерах.

    Консорціум “Імперіалбуд” брав участь тільки в трьох тендерах, та з початку 2025 року на двлх державних тендерах заробив 1,6 мільйона гривень. До речі, тендери стосувались ремонту Навчального центру підготовки підрозділів НГУ. При цьому, попри невеликий досвід компанії на ринку, вона отримала майже мільярдний підряд.

    На початку квітня у Миколаєві відбувся тендер на модернізацію котельні вартістю 60 мільйонів гривень. Його виграла компанія, очільник якої пов’язаний із місцевою владою та фігурував у справі про можливе розкрадання бюджету.

  • У Києві підрядник заробив майже 5 млн грн на тендері для “Київпастрансу”

    У Києві підрядник заробив майже 5 млн грн на тендері для “Київпастрансу”

    У тендерах “Київпастрансу” можна прокрутити не лише шини, а й схему. Саме так, за версією слідства, у 2022 році керівник приватної компанії разом із посадовцями комунального підприємства провернули схему на майже 5 мільйонів гривень — за рахунок бюджету міста.

    Сценарій простий: під одного “свого” учасника прописуються умови тендеру, інші відсіюються автоматично, договір підписується, шини завозяться — але за цінами, які дещо далекі від ринкових.

    Прокуратура Києва повідомила про підозру директору приватної компанії, яка перемогла у тендері. Формально — за поставку шин для комунального транспорту. Фактично — за спільне розпилювання тендеру з посадовцями “Київпастрансу”.

    За даними слідства, чиновники підприємства створили дискримінаційні умови — себто таке технічне завдання, яке могла виконати лише конкретна фірма. Збіг? Навряд. Потім із цією компанією уклали договір. І далі — все за сценарієм: цінники злетіли вгору, а якість і прозорість — кудись зникли.

    Експертиза показала: збитки бюджету — 4,9 мільйона гривень. А це, між іншим, приблизно ціна 5 нових тролейбусів для Києва (або 15 років безкоштовного проїзду для пенсіонера в столичному транспорті). Або ж — непоганий кешбек для того, хто вміє “готувати” тендери.

    Ще раніше по цій справі підозри отримали двоє посадовців “Київпастрансу” — колишній заступник директора з виробництва та начальник одного з відділів. Зараз лінія правоохоронців вийшла на безпосереднього виконавця — підприємця, який поставляв шини.

    Це — не перший тендер зі шинами, який тягне на кримінальну відповідальність. У попередні роки в Києві вже траплялись історії, коли резина виявлялась “золотішою” за золото, а документи про відповідність — фейковими. Але цього разу схема була оформлена “по класиці”: “підлаштований” тендер, свій переможець, завищена ціна, і — половина бюджету “вийшла” в бізнес-клас.

    “Київпастранс” щороку обслуговує мільйони пасажирів. Але, судячи з усього, найкраще він обслуговує не киян, а обраних постачальників, які чудово орієнтуються в тендерах. І навіть краще — в тому, як ці тендери обійти.