Позначка: тендери

  • У Харкові ремонтують будинки на папері: компанія «Промтекс» виграла тендер заднім числом

    У Харкові ремонтують будинки на папері: компанія «Промтекс» виграла тендер заднім числом

    Поки Північна Салтівка намагається вижити під щоденними обстрілами, харківські чиновники знаходять способи заробляти на «відновленні» будинків. Як стало відомо, перший заступник мера Олександр Новак та директор профільного департаменту Костянтин Лиска провернули схему через компанію «Промтекс», яка отримала контракт ще до проведення тендеру.

    16 липня 2025 року з «Промтексом» підписали договір на ремонт будинку по вул. Ужвій, 60 вартістю 59,6 млн грн. Водночас тендер у Prozorro оголосили лише 21 липня. Це свідчить, що переможець був визначений заздалегідь, а сама процедура закупівлі стала формальністю.

    У договорі закладена норма про «динамічну ціну» — можливість переглядати вартість матеріалів у процесі виконання робіт. Проте відсутність механізмів незалежної перевірки ринкових цін та сертифікації матеріалів створює простір для зловживань.

    Аналіз кошторису показує очевидні завищення:

    • вентиляційні решітки — 1852 грн за штуку при середній ціні 256 грн;

    • фарба Müller Putzgrund — 390 грн за кілограм проти ринкових 78 грн;

    • декоративна штукатурка — 147 грн замість 92 грн.

    Лише за кількома позиціями переплата може перевищувати 2 млн грн.

    Ситуація ускладнюється тим, що у договорі немає жодних банківських гарантій чи запобіжників. Підрядник фактично отримує повну свободу у використанні бюджетних коштів без ризику покарання.

  • Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

    Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

    Українські правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням неякісної молочної продукції для потреб Збройних сил України. У центрі справи – посадові особи Міністерства оборони та їхні спільники, які організували діяльність, що завдавала багатомільйонних збитків державі.

    За даними слідства, підконтрольні підприємства використовували фіктивні тендерні умови та договори, що дозволяло завищувати вартість продукції та постачати її без належної перевірки якості. Дії організаторів прямо загрожували здоров’ю та життю військовослужбовців.

    Кримінальне провадження відкрито 3 вересня 2024 року за ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчі перевіряють фактичне володіння підприємствами, фінансові потоки та механізми легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

    Наразі правоохоронці встановлюють коло причетних осіб та наслідки для бюджету й обороноздатності України. Досудове розслідування триває.

  • Мер Дніпра та багатомільйонні схеми під прикриттям боротьби з корупцією

    Мер Дніпра та багатомільйонні схеми під прикриттям боротьби з корупцією

    Мер Дніпра Борис Філатов продовжує залишатися одним із найскандальніших чиновників України. Його імідж у соціальних мережах характеризується конфліктністю: він не соромиться поливати брудом громадян, водночас накопичуючи багатства на бюджетних коштах. Серед його майна – власний вертоліт та колекція японського мистецтва, оцінена приблизно у 50 мільйонів гривень.

    У жовтні 2022 року Філатов повідомив НАБУ про спробу дати йому хабар у розмірі 22 мільйони євро. За даними слідства, колишній нардеп та ексголова компанії “УкрБуд” Максим Микитась пропонував цю суму за можливість без конкурсу укласти контракт на будівництво метро в Дніпрі. Мер публічно позиціонував себе як борця з корупцією, заявляючи, що хабар не прийняв і повідомив про це правоохоронців.

    Однак водночас під його безпосереднім носом діють багаторічні партнери – брати Дубінські. Через підконтрольні компанії «Асінктон Строй» та «Група Капітал Строй» вони систематично отримують підряди на реконструкцію водогонів у прифронтовій Дніпропетровській області. Конкурси проходять формально, без реальної боротьби, а ціни на матеріали суттєво завищені. Фірми часто фіктивні, працівників насправді немає, а керівники є номінальними.

    Ці схеми дозволяють осібно вигідно розпоряджатися бюджетними коштами, водночас зберігаючи фасад публічної доброчесності. Дніпряни та громадські активісти вже неодноразово звертали увагу на такі практики, але поки що жодного серйозного розслідування проти брата Дубінських та Філатова не завершено.

    Ситуація демонструє класичний приклад подвійної гри: публічна боротьба з корупцією й одночасна непрозора фінансова діяльність через фіктивні компанії та завищені контракти.

  • Скандальні закупівлі Державного центру зайнятості: 80 млн на сервери і клінінг від охоронців

    Скандальні закупівлі Державного центру зайнятості: 80 млн на сервери і клінінг від охоронців

    Державний центр зайнятості під керівництвом Юлії Жовтяк опинився в центрі скандалу через сумнівні тендери на десятки мільйонів гривень. Розслідування журналістів СтопКору показало, що закупівлі техніки та послуг ставлять під сумнів прозорість використання бюджетних коштів.

    У 2023 році Центр уклав контракт із компанією ТОВ “ІТ Ескорт” на постачання серверного обладнання на суму майже 80 млн грн. Більшість коштів — понад 55 млн грн — було сплачено відразу після підписання договору. Журналісти звернули увагу, що компанія раніше мала проблеми з виконанням аналогічних угод. Досі невідомо, що саме поставлено та в якому стані обладнання. За цим фактом відкрито кримінальне провадження — слідчі перевіряють можливу змову між посадовцями Центру та підрядником.

    Менше ніж за пів року після цієї закупівлі були оголошені ще чотири тендери на майже 60 млн грн. Серед переможців опинилася охоронна фірма, яка змінила профіль діяльності на клінінговий бізнес. У документації навіть залишився старий логотип компанії, що раніше спеціалізувалася на охороні.

    Паралельно Центр продовжує витрати на оновлення комп’ютерної техніки. Влітку був оголошений ще один тендер на закупівлю персональних комп’ютерів, а раніше укладали контракт на 2,5 млн грн за монітори. Все це відбувається на тлі війни та обмеженого бюджету країни, що викликає сумніви в доцільності таких витрат.

    У коментарі журналістам Юлія Жовтяк запевнила, що всі доходи та майно задекларовані, готівка — це накопичення за багато років, а НАЗК не виявило порушень.

    Тим часом суспільство ставить питання: поки країна бореться на фронті, хто контролює фінансові потоки всередині державної системи зайнятості, і чи не перетворюється боротьба за гроші на новий фронт всередині держави.

  • Новий камуфляж ММ-25 та корупційні схеми: як армійські тендери перетворюються на прибутковий бізнес

    Новий камуфляж ММ-25 та корупційні схеми: як армійські тендери перетворюються на прибутковий бізнес

    У червні 2025 року Міністерство оборони України затвердило новий камуфляжний малюнок ММ-25 як додатковий до чинного «пікселя» ММ-14. Новий малюнок мав доповнити вже існуючі варіанти «олива», «койот» та ММ-16Ф. Проте вже зараз ММ-25 стає інструментом для корупційних схем та незаконного заробітку.

    За даними розслідування, власники та керівництво ТОВ «С.Т.Г.» ввезли в Україну підроблену іноземну тканину під виглядом ММ-25. Незаконно задіяно також ТОВ «ВО «ХАРКІВ», яке почало шити партії форми для армії з цієї фальсифікованої тканини без погодження з Міноборони. В результаті під виглядом державного стандарту на ринок потрапляє «імітація» форми.

    Державне підприємство «ДОТ» оголосило закупівлі десятків тисяч одиниць речового майна з використанням нового малюнку. Проте умови тендерів прописані так, що вони фактично обмежують конкуренцію: учасникам відмовляли навіть при підтвердженій відповідності виробів, а строки постачання встановлювалися завідомо нереальними. Це призводило до того, що тендери залишалися з одним учасником або визнавалися «неуспішними».

    Особливу увагу привертає контракт між «ДОТ» та ТОВ «МІК» на понад 86 млн грн. Єдиний учасник отримав перемогу, а договір створює явну залежність постачальника від волі замовника: армія може зменшити обсяги, затримати оплату чи відмовитися від приймання товарів без будь-яких наслідків, тоді як постачальнику загрожують багатомільйонні штрафи.

    Нами подано скаргу з вимогою провести повну перевірку укладених контрактів за замовленням ДП «ДОТ» на предмет можливого завищення вартості постачання речового майна та зловживань керівництва, яке створювало дискримінаційні умови для учасників тендерів і обмежувало конкуренцію.

  • Прокуратура повідомила про підозру начальнику управління капітального будівництва Нетішинської міськради Ярославу Петруку

    Прокуратура повідомила про підозру начальнику управління капітального будівництва Нетішинської міськради Ярославу Петруку

    На Хмельниччині розгорівся черговий корупційний скандал, пов’язаний із будівництвом Центру дитячої творчості в місті Нетішин. За сім років, щонайменше два тендери та десятки мільйонів гривень — і тепер до справи долучилися правоохоронці.

    21 серпня Шепетівська окружна прокуратура повідомила про підозру начальнику управління капітального будівництва Нетішинської міськради Ярославу Петруку. Йому інкримінують можливу розтрату або привласнення коштів під час будівництва дитячого Центру.

    Історія будівництва розпочалася ще у 2017 році, коли УКБ уклало договір із ТОВ «Атоммонтажсервіс» на реконструкцію будівлі Центру соціальних служб для молоді під позашкільний навчальний заклад на суму 29,7 млн грн. Через невиконання попереднього договору у 2023 році оголосили новий тендер уже на 40 млн грн.

    Цікаво, що директор і власник підрядника Сергій Вознюк, який також є місцевим депутатом-мільйонером, ймовірно, є кумом мера Нетішина Олександра Супрунюка та експодатківця Ігоря Сінгаєвського. У місті Петрука називають «гаманцем» мера, який нещодавно отримав підозру у справі про розкрадання 20 млн грн на закупівлі дронів для ЗСУ.

    Цей випадок не перший резонансний проєкт під керівництвом Петрука: УКБ вже фігурувало у справі про привласнення бюджетних коштів на будівництві шкільного укриття, де частина робіт несподівано лягла на плечі вчителів і працівників навчального закладу. Крім того, Петрук може бути причетним до ще однієї кримінальної справи — про замовне побиття.

    Місцеві жителі скаржаться на кумівство, земельні афери та мільйонні корупційні схеми, у які, за даними журналістів, втягнуте оточення мера Нетішина. Правоохоронці, схоже, готові розслідувати справу всерйоз.

  • Реконструкція будинку 429 у Бородянці: як корупція і бюрократія затягнули відновлення на три роки

    Реконструкція будинку 429 у Бородянці: як корупція і бюрократія затягнули відновлення на три роки

    Будинок №429 на вулиці Центральній у Бородянці став одним із найболючіших символів руйнувань, завданих російською авіацією у березні 2022 року. Дві авіабомби знищили частину багатоповерхівки, забравши життя людей та залишивши мешканців без даху над головою. Проте шлях від трагедії до відновлення розтягнувся на довгі роки через бюрократичні перепони, політичні конфлікти та підозрілі тендерні ігри.

    Лише у червні 2025 року влада оголосила новий тендер на реконструкцію будинку, який роками залишався занедбаним. Мешканці неодноразово наголошували, що розслідування та судові процеси блокували будь-який рух уперед, а сам будинок перетворився на арену корупційних схем.

    Перший тендер на відновлення виграла компанія з російським слідом, що викликало хвилю обурення. Його скасували лише після втручання суду. Загалом спроби замовити проєкти реконструкції проводилися вісім разів, але жодного разу вони не завершилися реальними роботами. Водночас аванс у розмірі 1,16 млн грн отримало ТОВ “БК Укрбудмонтаж-2014” за демонтаж зруйнованих частин, проте мешканці стверджують, що довгий час ніяких робіт фактично не проводилось.

    Новий тендер у 2025 році виграла компанія “Трест КМБ-3”, яка запропонувала відновити будинок за 365 млн грн — на 10 млн менше, ніж інші учасники. За проєктом планується відновлення житла у межах технічних стандартів. Проте місцеві жителі висловлюють недовіру: вони побоюються, що частина робіт буде виконана формально, а закупівлі матеріалів та підрядні угоди залишаться непрозорими.

    Мешканці будинку, які пережили окупацію, обстріли та грабунки, вимагають від влади прозорості на кожному етапі реконструкції. Їхня головна вимога — контроль за використанням бюджетних коштів, тендерною документацією та фактичним виконанням робіт. Для них будинок №429 — не лише житло, а й символ боротьби за справедливість, прозорість і відновлення зруйнованого війною життя.

  • Слідство перевіряє змову посадовців Рівненщини та підрядника на тендерах на 2,1 млрд грн

    Слідство перевіряє змову посадовців Рівненщини та підрядника на тендерах на 2,1 млрд грн

    У полі зору слідства — голова Рівненської обласної державної адміністрації Коваль О.С., заступник голови Рівненської ОДА Шатковська Л.С., директор Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА Ярусевич А.Я., начальник КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Бурачик А.І., а також керівництво ПП «Модена» (код ЄДРПОУ — 31541926). Вказані особи підозрюються в організації та реалізації схеми привласнення бюджетних коштів під час нового будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та ВПО за адресою: смт Клевань, вул. Деражненська, 39.

    Вони фігурують у кримінальному провадженні № 72025001420000068 від 05.08.2025, відкритому за ч. 5 ст. 191 КК України.

    Слідство перевіряє ймовірну змову з метою незаконного збагачення за рахунок державного бюджету та подальшої легалізації коштів через підконтрольні структури.

    За даними слідства, з 2023 по 2025 роки ПП «Модена» уклало з Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА договори на загальну суму понад 2,1 млрд грн. Тендери супроводжувалися ознаками дискримінаційних умов: встановлювалися надзвичайно стислі строки подання пропозицій, змінювалися кваліфікаційні вимоги під єдиного учасника, відмовлялося у наданні повної проєктно-кошторисної документації.

    Аналіз кошторисів показав істотне завищення цін на матеріали: алюмінієві композитні панелі — 7 507 грн/м² (ринкова ціна від 1 354 грн/м²), теплоізоляція — 1 234 грн/м² (ринкова від 530 грн/м²), пробкова підложка — 435 грн/м² (ринкова 298 грн/м²), сенсорні змішувачі — 20 318 грн/од. (ринкова від 8 469 грн). Загальна сума ймовірних переплат за окремими позиціями сягає мільйонів гривень.

    Слідство встановлює коло причетних осіб, перевіряє обґрунтованість технічних рішень, дотримання тендерних процедур, фактичний обсяг виконаних робіт та можливі механізми легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

  • Чому один підручник для 8 класу коштує 4 тисячі гривень

    Чому один підручник для 8 класу коштує 4 тисячі гривень

    Закупівля підручників для учнів 8 класу у 2025 році перетворилася на масштабну корупційну схему за участі найвищого керівництва Міністерства освіти і науки України. У центрі історії — Міністр освіти Оксен Лісовий, його перший заступник Євген Кудрявець і директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков. Саме вони встановлювали ключові умови тендерів і розподіляли мільярдні бюджети, створюючи умови для зловживань і непрозорих угод.

    Закупівлі проводилися не через відкриті конкурси, як того вимагає закон, а шляхом прямих переговорів з обмеженим колом «дружніх» видавництв — зокрема, «Ранок», «Генеза» та «Астон». Формально таку схему пояснили наявністю у видавництв виключних майнових прав, але насправді мова йде про монополізацію ринку та блокування будь-якої конкуренції.

    Яскравим прикладом корупційного завищення стала вартість підручника з інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» від видавництва «Ранок», який був оцінений майже у 4 тисячі гривень за один примірник. Після суспільного резонансу вартість дещо знизили, пояснивши все «технічною помилкою», однак підозри щодо маніпуляцій у калькуляції лишилися. В структурі ціни — непрозорі витрати, авторські гонорари, рентабельність, яку ніхто реально не перевіряє.

    Таким чином, замість забезпечення дітей якісною освітою, держава фінансує схеми наживи обмеженого кола осіб. Корупційна модель завдала шкоди не лише бюджету, а й довірі до освітньої системи в цілому.

    На основі виявлених фактів вже подано офіційну скаргу з вимогою розслідувати закупівлі підручників для 8 класу, перевірити діяльність посадовців МОН та Інституту модернізації змісту освіти, а також вжити заходів для припинення зловживань і відновлення прозорості у сфері державних закупівель освітньої літератури.

  • НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

    НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

    У Києві триває операція «Чисте місто», під час якої детективи НАБУ викрили низку схем із бюджетними коштами, пов’язаних із посадовцями КМДА та депутатами Київради. Зокрема, увагу привернули тендери комунального підприємства «Центр комунікації Києва», де кожен п’ятий тендер виграють компанії братів Пересуньків.

    «Центр комунікації Києва» щорічно отримує майже 13 мільйонів гривень на висвітлення діяльності міської влади. Штат підприємства налічує 45 працівників, які отримали за 2024 рік 9,5 млн грн зарплати, зокрема понад 3 млн грн премій. Втім, журналісти виявили, що більшість офісів, які пов’язані з роботою цього Центру, майже порожні або працюють у напіврежимі, а активність заходів — мінімальна.

    Аналіз 92 тендерів показав, що 65 з них стосувалися рекламних послуг, а майже кожен п’ятий тендер вигравала компанія ТОВ «Медіахаб» братів Пересуньків та ФОП Роман Пересунько. Загалом за період з середини 2023 по 2025 рік ці структури отримали майже 4 мільйони гривень столичних коштів. Цікаво, що компанія не має власної друкарні і переадресовує роботи субпідрядникам, отримуючи свій відсоток, що викликає запитання про ефективність такої схеми.

    Журналісти також зафіксували сумнівні обставини навколо деяких тендерів, коли конкуренти відхилялися через «порушення в документації», що призводило до перемоги компаній братів Пересуньків. Зокрема, в одному випадку ФОП Іщков з Одеси не подав документи вчасно, а в іншому — компанія «Інновекс» була відхилена через «невідповідність».

    Роман Пересунько раніше працював над просуванням англомовного медіа The Gaze, що фінансується з держбюджету, і за цей проєкт отримав понад 2,2 млн грн. За словами експертів, тендер містив численні порушення, а результати роботи мали сумнівну ефективність.

    Особливе занепокоєння викликає проведення тендерів на рекламу у воєнний час — наприклад, на просування послуг ЖКГ або міської гарячої лінії, які викликають критику щодо пріоритетності витрат.

    Влада реагує на розслідування стримано: Держаудитслужба пообіцяла врахувати інформацію у подальших перевірках, а АМКУ обмежився стандартними коментарями. Представники братів Пересуньків відмовилися коментувати ситуацію на камеру.

    На фоні гучних затримань у КМДА питання корупційних схем із бюджетом Києва залишається актуальним і викликає суспільний резонанс.