Golosnovinua.com

Позначка: теракт у Києві

  • У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    В окупованому Донецьку ліквідували Олега Шутова, якого Служба безпеки України раніше називала безпосереднім виконавцем теракту, внаслідок якого у 2017 році в Києві загинув офіцер української воєнної розвідки Максим Шаповал. За даними ЗМІ, операція відбулася ще 27 липня 2026 року, однак інформацію про неї оприлюднили лише тепер.

    Про ліквідацію Шутова 7 вересня повідомило LB.ua з посиланням на джерела в українських спецслужбах. Згодом інформацію поширили Укрінформ та низка інших українських медіа. На момент публікації окремої офіційної заяви СБУ, ГУР або іншого силового відомства про проведення цієї операції немає, тому дані про її обставини наразі слід розглядати саме як інформацію джерел ЗМІ.

    За даними LB.ua, Шутов перебував у тимчасово окупованому Донецьку та був пов’язаний із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР» — структурою, яку українські правоохоронці раніше пов’язували з російськими спецслужбами та підготовкою диверсій на території України.

    Джерела видання стверджують, що 27 липня автомобіль, яким користувався Шутов, вибухнув біля спортивного комплексу «Динамо» в Ленінському районі Донецька. Сам Шутов загинув.

    Окупаційні ресурси тоді повідомляли про інцидент як про нібито атаку безпілотника, внаслідок якої постраждав керівник місцевої федерації спортивної боротьби. Однак співрозмовники LB.ua тепер заявляють, що насправді вибух був результатом операції українських спецслужб.

    За версією джерел видання, інформацію про операцію не оприлюднювали одразу з міркувань безпеки.

    СБУ називала Шутова виконавцем убивства Шаповала ще у 2019 році

    Ім’я Олега Шутова в контексті одного з найрезонансніших убивств українських військових уперше офіційно прозвучало ще 17 квітня 2019 року.

    Тодішній голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що саме Шутов заклав вибуховий пристрій під автомобіль Максима Шаповала.

    За даними української спецслужби, Шутов був жителем Донецька 1966 року народження та співробітником так званого «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР». Щоб підготувати теракт, він, за інформацією СБУ, орендував квартиру в будинку, де мешкав Шаповал, а також паркомісце неподалік від місця, де розвідник залишав свій автомобіль.

    Слідство встановило, що після закладання вибухівки Шутов швидко залишив Київ, виїхав до Росії, а звідти повернувся на окуповану частину Донбасу.

    Максим Шаповал загинув у центрі Києва

    Максим Шаповал загинув вранці 27 червня 2017 року в Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля.

    ГУР Міністерства оборони України називає його загибель терористичним актом, спланованим російськими спецслужбами. На момент смерті Шаповал мав звання полковника й очолював спеціальний підрозділ воєнної розвідки. Після загибелі йому посмертно присвоїли звання генерал-майора, а згодом — звання Героя України.

    Шаповал був одним із найбільш досвідчених українських офіцерів спеціального призначення. Він служив у воєнній розвідці від початку своєї офіцерської кар’єри, брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне, командував спецпризначенцями та виконував бойові завдання після початку російської агресії у 2014 році.

    ГУР зазначає, що група під командуванням Шаповала брала безпосередню участь у боях за Донецький аеропорт. Саме його підрозділ був серед тих, хто одним із перших увійшов на територію летовища на початковому етапі російської агресії.

    На момент загибелі Шаповалу було 38 років.

    У червні 2026 року, у дев’яту річницю його смерті, в ГУР знову наголосили, що теракт проти офіцера був організований російськими спецслужбами.

    Та сама мережа діяла проти інших українських офіцерів

    Олега Шутова українські правоохоронці пов’язували не лише з терактом проти Шаповала.

    У 2019 році СБУ повідомила про викриття диверсійно-терористичної групи, учасники якої діяли в інтересах російських спецслужб і готували замахи на українських офіцерів. Тоді було затримано сімох людей, серед яких, за даними спецслужби, були кадрові співробітники російських силових структур.

    СБУ встановила зв’язок цієї мережі із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР». Його керівником українська спецслужба називала Василя Євдокимова на прізвисько «Ленін».

    Водночас СБУ заявляла, що на вищому рівні операції координував генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв, якого українська сторона називала організатором убивств Максима Шаповала й Олександра Хараберюша. За версією СБУ, під час фінальних етапів обох терактів Мінаєв перебував у Донецьку.

    Що відомо про вбивство Олександра Хараберюша

    Полковник СБУ Олександр Хараберюш загинув 31 березня 2017 року у Маріуполі.

    Близько 8:30 ранку вибухнув його автомобіль. За офіційними даними СБУ, під водійським сидінням була встановлена радіокерована магнітна міна. Хараберюш загинув на місці.

    Полковник займався контррозвідувальною роботою та координував операції з протидії російським розвідувально-диверсійним групам на сході України.

    У цій частині важливо розрізняти ролі фігурантів. Безпосередньо вибухівку під автомобіль Хараберюша, за даними українського слідства, встановила Юлія Прасолова, яку згодом затримали та засудили до 12 років позбавлення волі.

    Василя Євдокимова СБУ називала організатором теракту на рівні підконтрольної Росії структури, а Дмитра Мінаєва — одним із ключових російських кураторів операції. Олег Шутов був пов’язаний із цією ж диверсійною мережею, однак саме виконавцем підриву Хараберюша українські правоохоронці називали Прасолову.

    Шутова пов’язували і з підготовкою нових замахів

    За інформацією СБУ, після терактів проти Шаповала й Хараберюша мережа не припинила діяльність.

    У 2017 році Шутов, перебуваючи у Донецьку, нібито брав участь у підготовці ще одного теракту проти українського офіцера. Для цього диверсанти використовували конспіративні квартири, транспорт для спостереження та канали зв’язку.

    Операцію тоді реалізувати не вдалося, але пізніше російська сторона, за версією СБУ, відновила підготовку замаху з іншими виконавцями. У 2019 році під час спроби встановити вибухівку під автомобіль українського розвідника один із диверсантів сам постраждав від вибуху, після чого правоохоронці вийшли на ширшу агентурну мережу.

    Таким чином, ім’я Шутова було відоме українським спецслужбам щонайменше сім років до повідомлення про його ліквідацію в Донецьку.

    Якщо інформація джерел LB.ua про операцію підтвердиться офіційно, йтиметься про ліквідацію людини, яку СБУ ще у 2019 році публічно назвала безпосереднім виконавцем одного з найрезонансніших терактів російських спецслужб у Києві — вбивства Героя України Максима Шаповала.

    Водночас станом на ранок 7 вересня 2026 року деталі самої операції в окупованому Донецьку ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбах. Офіційного повідомлення СБУ або ГУР про відповідальність за ліквідацію Шутова наразі не оприлюднено.

  • Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Служба безпеки України зірвала одну з найрезонансніших диверсій, яку російські спецслужби готували в самому центрі столиці. Контррозвідка затримала двох агенток РФ, які, за даними слідства, планували підірвати українського військовослужбовця біля Майдану Незалежності. Внаслідок вибуху окупанти розраховували не лише вбити захисника України, а й спричинити масові жертви серед цивільного населення.

    Про це повідомила пресслужба СБУ.

    За даними слідства, ціллю російських спецслужб був військовослужбовець Збройних сил України, автомобіль якого перебував поблизу пішохідної зони Майдану Незалежності. Для здійснення теракту одну з агенток завербували для встановлення саморобного вибухового пристрою під автомобіль військового. Після цього вибухівку планували дистанційно активувати, коли поруч перебуватиме найбільша кількість людей.

    Втім, реалізувати цей сценарій російським спецслужбам не вдалося. Контррозвідники СБУ ще на початковому етапі операції виявили GPS-трекер, який зловмисники встановили на автомобілі військового для відстеження його пересування. Саме це дозволило спецслужбі повністю контролювати подальші дії агентурної групи та зірвати теракт ще до його виконання.

    Одну із фігуранток правоохоронці затримали безпосередньо під час отримання зі схрону саморобного вибухового пристрою. Іншу — за місцем проживання. Під час обшуків співробітники СБУ вилучили майже шість кілограмів вибухових речовин, засоби для виготовлення вибухівки, комплектуючі до саморобної бомби та речові докази співпраці із російськими спецслужбами.

    Як встановило розслідування, обидві жінки були завербовані окремо через знайомих, які вже співпрацювали з російськими спецслужбами.

    Першою агенткою виявилася безробітна мешканка Сумської області. За обіцянку швидкого заробітку вона погодилася виконувати завдання російських кураторів. Приїхавши до Києва, жінка оселилася в одному з готелів, де за відеоінструкціями, отриманими від представника РФ, власноруч виготовила саморобний вибуховий пристрій.

    Після цього вона заховала вибухівку у спеціально підготовленому схроні на одному зі столичних кладовищ. Для маскування дорогою до цвинтаря агентка змінила зовнішність — одягла хустку, взяла квіти та переодягнулася під літню жінку, щоб не привертати уваги перехожих і камер відеоспостереження.

    Другу роль у спецоперації російських спецслужб відвели ще одній завербованій жінці — колишній власниці кондитерського магазину із Севастополя. За інформацією СБУ, після фінансових проблем російські куратори запропонували їй погасити борги в обмін на співпрацю.

    Саме вона повинна була забрати вибухівку зі схрону, закріпити її під автомобілем українського військового разом із GPS-трекером та забезпечити готовність до дистанційного підриву.

    Перед цим агентка кілька днів стежила за військовослужбовцем, документуючи його маршрути, місця перебування та режим пересування. Під час обшуків у жінки також вилучили перуку, яку вона планувала використати під час встановлення вибухового пристрою, щоб приховати свою особу.

    У Службі безпеки наголошують, що головною метою російської операції було не лише вбивство українського захисника. Вибух у районі Майдану Незалежності міг спричинити численні жертви серед мирних мешканців та гостей столиці, адже це одна з найбільш людних частин Києва.

    Слідчі вже повідомили обом затриманим про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їм інкримінують державну зраду, пособництво у вчиненні терористичного акту, підготовку теракту за попередньою змовою групою осіб, незаконне придбання та виготовлення вибухових пристроїв.

    Наразі обидві агентки перебувають під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини їм загрожує найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ зазначають, що Росія продовжує активно використовувати завербованих громадян України для підготовки диверсій, терактів і замахів у тилових регіонах. Основною мішенню залишаються військовослужбовці, правоохоронці та представники органів влади, однак дедалі частіше російські спецслужби готові свідомо наражати на небезпеку цивільне населення, розраховуючи на максимальний резонанс від своїх злочинів.

    Саме тому українські спецслужби закликають громадян бути особливо уважними до будь-яких підозрілих пропозицій швидкого заробітку, отриманих через месенджери чи соціальні мережі. Як показує практика, саме через такі схеми російські спецслужби найчастіше намагаються вербувати виконавців для здійснення диверсій і терактів на території України.

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • Відсторонені після теракту в Голосієво поліцейські будуть відправлені до бойових частин на фронт

    Відсторонені після теракту в Голосієво поліцейські будуть відправлені до бойових частин на фронт

    За інформацією наших джерел в силових структурах, після теракту в Голосіївському районі Києва, внаслідок якого загинуло шестеро людей, двоє відсторонених поліцейських напишуть заяви на звільнення та вирушать до бойових частин на фронт.

    “До такого рішення дійшли медіаконсультанти в неділю після аналізу всіх публікацій в ЗМІ.

    Крім того, всім поліцейським підрозділам у регіонах поставлено завдання максимально висвітлювати героїзм своїх співробітників.

    Водночас є інформація, що опоненти нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименко, чутки про заміну якого ходять давно, найімовірніше посилять інформаційний тиск на підрозділи поліції” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше політичний ТГ канал Bankova Mail, з посиланням на власні джерела повідомляв, що теракт у столиці почали активно використовувати у спробі похитати голову МВС Клименка.

  • Теракт у Києві: нові відомості про нападника та перебіг трагедії

    Теракт у Києві: нові відомості про нападника та перебіг трагедії

    У Києві 18 квітня 2026 року стався один із найрезонансніших терактів за останній час — озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих у Голосіївському районі, після чого захопив заручників у супермаркеті. Подію офіційно кваліфікували як терористичний акт, а правоохоронці розпочали кримінальне провадження за відповідною статтею.

    За даними слідства, напад розпочався у другій половині дня. Озброєний чоловік рухався вулицями району та стріляв у випадкових людей. Очевидці повідомляли, що він підходив до жертв на близьку відстань і відкривав вогонь без попередження. Унаслідок цього на вулиці були загиблі та поранені.

    Після цього нападник забіг до супермаркету «Велмарт», де забарикадувався та взяв у заручники відвідувачів і персонал. На місце оперативно прибули підрозділи Національної поліції, спецпідрозділ КОРД та перемовники. Район події було оточено, рух транспорту перекрито.

    Правоохоронці намагалися врегулювати ситуацію мирним шляхом, однак переговори не дали результату. За словами міністра внутрішніх справ, під час перемовин нападник не реагував на вимоги скласти зброю, а ситуація ускладнилася після того, як він убив ще одного заручника. Саме це стало підставою для проведення штурму.

    У результаті спецоперації підрозділи КОРД ліквідували нападника. Заручників вдалося звільнити, однак уникнути жертв не вдалося. За офіційними даними, внаслідок теракту загинули щонайменше шестеро людей, ще понад десяток отримали поранення, серед них є дитина.

    Особу нападника встановили. За інформацією правоохоронців і медіа, ним виявився Дмитро Васильченков, 1968 року народження. Він народився в Москві, але мав зв’язки з Україною — раніше проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва.

    Також повідомляється, що чоловік використовував легально зареєстровану вогнепальну зброю — карабін Kel-Tec SUB-2000. Цей тип зброї доступний для цивільного придбання, що викликало додаткову дискусію в суспільстві щодо контролю за обігом зброї.

    За попередніми даними, перед нападом чоловік підпалив власну квартиру. Це може свідчити про те, що він не планував відступу і діяв усвідомлено, готуючись до тривалого протистояння з правоохоронцями.

    Щодо мотивів нападу, офіційної версії наразі немає. Слідство продовжується, і правоохоронні органи перевіряють різні гіпотези, зокрема можливі особисті, психологічні або ідеологічні чинники.

    Водночас у публічному просторі активно поширюються різні версії про біографію нападника та його погляди. Частина з них базується на неперевірених джерелах або припущеннях, тому експерти закликають утримуватися від передчасних висновків і чекати офіційних результатів розслідування.

    Подія викликала широкий резонанс у суспільстві. Обговорюються не лише обставини самого теракту, а й питання безпеки, контролю за зброєю, а також психологічного стану людей у воєнний час. Окремі публічні діячі звертають увагу на необхідність посилення роботи з інформаційною безпекою та протидії дезінформації.

    Теракт у Голосіївському районі став одним із найбільш кривавих інцидентів у столиці за останні роки. Він продемонстрував, що навіть у тилових містах зберігаються серйозні ризики для безпеки цивільного населення.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування, встановлюють усі обставини трагедії, а також перевіряють можливі зв’язки нападника та його мотиви. Очікується, що найближчим часом з’являться додаткові офіційні дані.