Golosnovinua.com

Позначка: теракти

  • Дискусії у мережі: в інтернеті обговорюють масштаби кортежу Володимира Зеленського під час візиту на захід України

    Дискусії у мережі: в інтернеті обговорюють масштаби кортежу Володимира Зеленського під час візиту на захід України

    У соціальних мережах та медіапросторі активно обговорюють відео та фотоматеріали, на яких зафіксовано колону автомобілів під час нещодавнього робочого візиту Президента України Володимира Зеленського до західних регіонів країни. За оцінками користувачів та очевидців, процесія налічувала понад 15 спеціальних транспортних засобів.

    Основні деталі та контекст обговорення:

    • Склад процесії: На опублікованих кадрах видно велику колону, яка складається з автомобілів охорони, супроводу поліції, мікроавтобусів та службових позашляховиків.
    • Питання безпеки та критика: Подібні масштаби кортежів неодноразово ставали предметом дискусій. З одного боку, представники державних структур та управління державної охорони наголошують, що в умовах повномасштабної війни та постійної загрози ворожих ударів і диверсій дотримання найвищих стандартів безпеки першої особи держави є вимушеною та необхідною вимогою. З іншого боку, частина користувачів та критиків у мережі звертають увагу на довжину колони та її помітність на дорогах загального користування.

    Подібні публікації регулярно викликають широкий резонанс, поділяючи аудиторію на прихильників жорстких заходів безпеки під час війни та тих, хто виступає за оптимізацію подібних пересувань.

     

  • Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Російські спецслужби можуть організувати серію резонансних провокацій і терористичних актів на тимчасово окупованих територіях України під час виборів до Державної думи РФ, а відповідальність за них спробувати перекласти на Київ. Служба зовнішньої розвідки України попереджає, що особливо небезпечними можуть стати дні основного голосування 18–20 вересня, коли на окупованих територіях очікується найбільше скупчення людей біля так званих виборчих дільниць.

    За даними СЗРУ, можливий сценарій передбачає провокації під «прапором України». Серед потенційних варіантів українська розвідка називає підриви виборчих дільниць або місць зберігання бюлетенів у неробочий час, диверсії на транспортній інфраструктурі та замахи на представників окупаційних адміністрацій і колаборантів. Після таких інцидентів російська пропаганда може звинуватити Україну та використати події для посилення репресій проти мешканців захоплених територій.

    Розвідка пов’язує ризик таких дій одразу з кількома завданнями Кремля. Йдеться про створення інформаційного приводу для посилення контролю на окупованих територіях, виправдання репресивних заходів, дискредитацію України на міжнародній арені та можливе інформаційне забезпечення нової хвилі мобілізації в Росії. Окремою метою СЗРУ називає спробу зірвати або ускладнити дипломатичні зусилля щодо завершення війни, зокрема ті, до яких залучені Сполучені Штати.

    Цей контекст особливо важливий через те, що українські спецслужби вже кілька тижнів попереджають про можливу нову мобілізаційну кампанію в РФ після парламентських виборів. Наприкінці серпня ГУР і СЗРУ повідомляли, що російська влада опрацьовує можливість додатково залучити близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще приблизно стільки ж у 2027-му. Розвідка тоді прямо зазначала, що найбільш імовірним моментом для політичного рішення про мобілізацію може стати період після голосування 18–20 вересня. За даними спецслужб, у Росії вже посилюють військовий облік, розширюють мобілізаційні підрозділи на підприємствах і готують додаткові механізми примусу.

    Тема можливої мобілізації помітно впливає і на настрої всередині самої Росії. Reuters 10 вересня повідомило про зростання тривоги серед росіян напередодні парламентських виборів. Однією з причин видання називає саме побоювання нового призову після завершення голосування, а також дедалі відчутніші для російського населення наслідки війни. Водночас «Єдина Росія», як очікується, збереже контроль над Держдумою в умовах жорстко контрольованої політичної системи.

    На тимчасово окупованих територіях підготовка до російського голосування розпочалася значно раніше. Центр протидії дезінформації повідомляв, що на окупованій частині Донеччини «дострокове голосування» вирішили розпочати ще 30 серпня — за 21 день до основної дати. У ЦПД вважають, що настільки тривалий період створює сприятливі умови для неконтрольованого використання бюлетенів та інших маніпуляцій із результатами.

    Паралельно окупаційні адміністрації проводять подомові обходи мешканців Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Формально такі візити називають «інформуванням про вибори», однак Центр протидії дезінформації звертав увагу, що вони також дозволяють окупаційній владі актуалізувати дані про населення, виявляти людей без російських паспортів, збирати заявки на «голосування вдома» і контролювати настрої населення.

    Більше того, українська сторона заявляє, що бажані результати голосування могли бути визначені ще до його початку. Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомляв, що адміністрація Кремля нібито поставила перед окупаційною владою завдання показати явку понад 65–70%, а результат партії «Єдина Росія» — не нижче 70%. Саме такі цифри, за інформацією ЦПД, мають створити пропагандистську картинку масової підтримки російської влади населенням окупованих українських територій.

    Уже на початку вересня ЦПД фіксував активну інформаційну кампанію навколо «дострокового голосування». Російські медіа поширювали сюжети про нібито високу активність місцевих жителів, тоді як український Центр зазначав, що за «добровільних виборців» можуть видавати працівників бюджетної та комунальної сфер, залежних від окупаційної адміністрації.

    Москва намагається надати процесу й міжнародного вигляду. Російське МЗС заявляло про готовність спостерігачів із десятків країн приїхати на вибори. Проте Центр протидії дезінформації наголошував, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів не бере участі у спостереженні за цим процесом.

    Більше того, сама Росія не запросила на парламентські вибори спостерігачів ОБСЄ. 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея організації заявили, що таке рішення Москви суперечить зобов’язанням, які держави-учасниці взяли на себе відповідно до Копенгагенського документа 1990 року. Українське МЗС зазначало, що це буде вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у РФ без незалежного спостереження ОБСЄ.

    Окремо Київ застеріг потенційних іноземних спостерігачів від поїздок на окуповані території. Міністерство закордонних справ України наголосило, що проведення Росією голосування на суверенній території України є незаконним, а його результати не створюють жодних юридичних наслідків. У МЗС також підкреслили, що присутність іноземних спостерігачів не може легітимізувати такий процес.

    Аналогічну позицію висловив Європейський Союз. У заяві при ОБСЄ ЄС наголосив, що не визнаватиме ні так звані вибори, які Росія проводить на окупованих територіях України, ні їхні результати, та закликав інші держави не брати участі у спостереженні за незаконним голосуванням.

    СЗРУ, попереджаючи про можливі провокації, проводить паралелі з подіями минулих десятиліть. Серед них розвідка згадує вибухи житлових будинків у Росії 1999 року на тлі початку Другої чеченської війни, кризу із захопленням заручників у московському театральному центрі на Дубровці у 2002 році, а також російські псевдореферендуми й виборчі кампанії на захоплених територіях України після 2014 року. При цьому щодо вибухів 1999 року існують різні й суперечливі версії, тому твердження про їх використання Кремлем як свідомої провокації слід розглядати саме як позицію української розвідки, а не як остаточно встановлений міжнародним розслідуванням факт.

    Найбільш конкретне попередження СЗРУ стосується найближчих днів. Розвідка називає території окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим. Саме там у період активної фази голосування 18–20 вересня, за оцінкою спецслужби, ризик провокацій може бути найвищим. У СЗРУ наголошують, що потенційною ціллю може стати будь-яке масове скупчення людей, якщо російським спецслужбам знадобиться резонансна подія для подальшої інформаційної кампанії.

    Таким чином, вибори до Держдуми для Кремля можуть мати значення далеко за межами формального оновлення парламенту. Українські спецслужби розглядають їх як потенційну точку для одночасного вирішення кількох завдань — демонстрації контрольованої «підтримки» окупації, створення підстав для нових репресій на ТОТ, посилення антиукраїнської пропаганди та підготовки російського суспільства до можливого нового етапу мобілізації. Саме тому період до 20 вересня розвідка вважає часом підвищеного ризику.

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • Попередження від СБУ до Дня Незалежності: правила безпеки та загрози провокацій

    Попередження від СБУ до Дня Незалежності: правила безпеки та загрози провокацій

    Напередодні 24 серпня СБУ закликала громадян посилити пильність через високий ризик атак, диверсій, кібератак та провокацій з боку РФ під час святкування Дня Незалежності.

    Основні правила та рекомендації від спецслужби:

    • Реагування на тривоги: Не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та заздалегідь визначити розташування найближчих укриттів.
    • Підозрілі предмети: Не торкатися, не пересувати й не намагатися оглядати невідомі пакунки чи предмети. У разі виявлення — негайно повідомити ДСНС (101) або поліцію (102).
    • Інформаційна тиша: Суворо заборонено публікувати фото та відео з розташуванням українських військових, блокпостів, систем ППО чи об’єктів критичної інфраструктури, а також знімати наслідки прильотів чи роботу ППО.
    • Відмова від сумнівних доручень: не виконувати прохання незнайомців (навіть якщо вони називаються правоохоронцями) про проведення фотозйомки, передачу чи залишення речей у певних місцях.
    • Протидія вербуванню: Не реагувати на пропозиції грошей за підпали, пошкодження майна чи збір інформації.

    З офіційного звернення СБУ:

    «В умовах повномасштабної війни ворог може використовувати масові заходи для здійснення обстрілів, провокацій, терактів, диверсій, кібератак та інших злочинів. Служба безпеки закликає громадян бути пильними та відповідально ставитися до власної безпеки».

     

  • Росія заманює військових ЗСУ на “побачення”: СБУ розкрила нову тактику спецслужб РФ

    Росія заманює військових ЗСУ на “побачення”: СБУ розкрила нову тактику спецслужб РФ

    Російські спецслужби дедалі частіше використовують так звані “медові пастки” для підготовки замахів на українських військовослужбовців. Для цього ворог створює фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств і в месенджерах, входить у довіру до бійців, а потім виманює їх на зустрічі, які закінчуються спробами вбивства.

    Про це повідомила Служба безпеки України.

    За інформацією СБУ, “медова пастка” є одним із методів роботи російських спецслужб, який передбачає використання романтичного знайомства як прикриття для ліквідації українських захисників.

    У спецслужбі зазначили, що лише за останні сім місяців вдалося запобігти понад 50 спробам убивства українських військових, які готувалися саме за таким сценарієм. Водночас російські агенти продовжують активно застосовувати цю тактику.

    За даними СБУ, найчастіше для пошуку потенційних жертв використовуються сайти знайомств, а також тематичні чати у месенджерах. Російські агенти створюють фальшиві профілі, видаючи себе за жінок, знайомляться з військовослужбовцями та поступово вибудовують із ними довірливе спілкування.

    Після цього співрозмовники пропонують зустрітися особисто, обираючи для побачень заздалегідь підготовлені місця, де й плануються замахи.

    У СБУ повідомили, що для вбивств російські спецслужби використовують різні методи, зокрема саморобні вибухові пристрої, а також смертельно небезпечні отруйні речовини, синтезовані на основі наркотичних, психотропних та інших хімічних компонентів.

    Одним із прикладів стала викрита у березні 2025 року агентка ФСБ на Харківщині. За даними слідства, жінка видавала себе за волонтерку та передала військовослужбовцю ЗСУ продукти харчування і медикаменти, до яких попередньо додала отруту.

    В іншому випадку, як повідомили в СБУ, російська агентка надіслала українському військовому пляшку з напоєм, до якого підмішала смертельну дозу метадону.

    “Ще одна російська агентка відправила нашому військовому пляшку з напоєм, до якого додала смертельну дозу “метадону”. Далі фігурантка запропонувала йому розпити “подарунок” під час онлайн-побачення по відеозв’язку”, — розповіли у спецслужбі.

    Також правоохоронці задокументували випадки, коли військових виманювали до промислових зон під приводом зустрічі з дівчиною, з якою вони познайомилися в інтернеті.

    За даними СБУ, замість жінки на місце прибував кілер у балаклаві, який нападав на військового зі спини та завдавав численних ножових поранень у шию, грудну клітку, живіт і ногу.

    Правоохоронці затримали нападника, а також встановили жінок, які за завданням ФСБ вели листування з українськими військовими через фейкові акаунти та виманювали їх до місця підготовленого замаху.

    У Службі безпеки України закликали військовослужбовців Сил оборони бути особливо обережними під час спілкування з незнайомими людьми в інтернеті, перевіряти інформацію про нових знайомих та не погоджуватися на зустрічі без належної перевірки, оскільки російські спецслужби дедалі частіше використовують соціальну інженерію як інструмент для організації терактів і замахів.

    Раніше СБУ також повідомляла про затримання агентів російських спецслужб, які були причетні до організації подвійного теракту в Одесі.

  • Українські спецслужби повідомляють про зростання випадків вербування підлітків для диверсій

    Українські спецслужби повідомляють про зростання випадків вербування підлітків для диверсій

    Служба безпеки України заявила про нові факти використання неповнолітніх у спробах здійснення терактів та диверсій на території країни. За даними СБУ, російські спецслужби активно намагаються залучити підлітків через анонімні канали зв’язку, зокрема Telegram та соцмережі.

    Один із останніх випадків стався у Рівному. Вибух, що пролунав 20 березня біля ТРЦ «Арена», за версією слідства, став результатом невдалого підриву вибухового пристрою в салоні таксі. Виконавець, мешканець Рівного, був завербований онлайн, самостійно виготовив вибухівку і залучив ще трьох осіб, серед яких — дві 16-річні дівчини та житель Харківщини. Усім їм оголошено підозри.

    Ще один випадок зафіксовано в Івано-Франківську. Як повідомила СБУ, місцева 15-річна школярка отримала пропозицію від ймовірного агента ФСБ зібрати вибухівку, замасковану під термос, і встановити її в міському парку. Дівчина звернулася до українських правоохоронців, що дозволило задокументувати спробу вербування.

    У березні в Тернопільській області СБУ повідомила про затримання 14-річної дівчини, яку шантажем намагалися змусити до закладки вибухівки біля райвідділу поліції. Відомство заявило, що її телефон був зламаний, і зловмисники погрожували оприлюдненням особистих матеріалів.

    Окремо правоохоронці повідомляли про діяльність групи підлітків віком від 12 до 16 років, яких, за версією слідства, завербували для підпалів релейних шаф на залізниці у центральних та північних регіонах. Дітей спершу залучали до малювання провокативних написів, а згодом — до більш складних і небезпечних дій. Серед учасників цієї групи — шестеро мешканців Сміли Черкаської області та 16-річний учень ліцею з Чернігова.

    За словами представників СБУ, кожна п’ята особа, яку російські спецслужби намагаються використати для диверсій в Україні, є неповнолітньою. У відомстві закликають батьків бути уважними до онлайн-активності своїх дітей, а підлітків — у разі отримання підозрілих повідомлень — негайно звертатися до правоохоронців.

  • Окупанти масово вербують підлітків у Telegram для диверсій

    Окупанти масово вербують підлітків у Telegram для диверсій

    В Україні фіксується небезпечна тенденція: російські спецслужби активно вербують неповнолітніх українців для диверсійної діяльності. Йдеться не лише про поширення фейків чи онлайн-агітацію — дітей буквально використовують як гарматне м’ясо, змушуючи їх за гроші виконувати бойові завдання на мирній території. Останні судові справи свідчать: підлітки спалюють автомобілі військових, готують вибухи біля адмінбудівель і навіть погоджуються на самогубні теракти. І все це — під диктовку кураторів із Telegram.

    У жовтні 2024 року в Одесі 16-річний хлопець погодився за грошову винагороду підпалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ. Замовлення отримав через месенджер Telegram. Він сфотографував автівку Hyundai SantaFe на вулиці Богдана Хмельницького, підтвердив “мітку” замовнику, придбав пальне й уночі здійснив підпал. Усі дії фіксував на відео для звіту.

    Під час судового розгляду юнак щиро визнав провину, розкаявся, отримав позитивні характеристики та не мав попередніх правопорушень. Малиновський райсуд Одеси визнав його винним, проте, з огляду на вік та обставини, призначив умовне покарання.

    Подібна історія сталася і у Вінницькій області. Учень Зозівського аграрного ліцею потрапив у схожу схему: за грошову винагороду погодився заважати Збройним силам. Його вербував через знайомих посередник, який, у свою чергу, отримував інструкції від загадкової мешканки Жмеринки. Вона звела його з російським куратором у Telegram. Суд дав йому 5 років позбавлення волі, які замінили на 2 роки іспитового терміну.

    СБУ повідомила про ще страшніші плани ворога. У Херсоні затримано агента ФСБ, який мав підірвати себе разом із сумкою з вибухівкою біля територіального центру комплектування. Метою був теракт із гучним ефектом — із самопожертвою агента.

    Ще більш шокуюча історія — в Тернополі. Тут затримано 14-річну школярку, яку завербували росіяни для підриву будівлі поліції. Дитину фактично використали як “ходячий детонатор”. Завдання — пронести вибухівку до входу. За інформацією слідства, росіяни планували підірвати її дистанційно разом із закладеним вибуховим пристроєм.

    Ці випадки демонструють реальну загрозу: ворог не гребує використовувати дітей як виконавців терактів. Сучасні цифрові платформи стали каналами для вербування, інструктажу та контролю. Спокуса “легких грошей”, слабка критичність мислення, відсутність батьківського контролю — усе це робить підлітків вразливими мішенями.

    Зазвичай задачі звучать просто: зробити фото, спалити авто, передати посилку. Але за цим стоїть добре налагоджена диверсійна мережа, що діє під прикриттям Telegram-каналів, ботів і фейкових акаунтів.

    Суди поки що обирають м’які покарання — умовні строки, іспитові терміни. Усе через вік, відсутність злого умислу та здебільшого неусвідомлену участь у злочині. Але проблема глибша. Держава має не лише карати, а й попереджати: системна робота зі школами, медіаосвіта, інформаційна безпека, підтримка родин.

    Висновок очевидний: російські агенти не зупиняються ні перед чим, і нова зброя в їхніх руках — це наші діти. Проти цього маємо об’єднати зусилля: батьки, освітяни, правоохоронці, волонтери. Бо кожен підпал чи вибух, влаштований через Telegram, — це результат нашої спільної неуважності.