Golosnovinua.com

Позначка: Теремки

  • Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Після масових зіткнень навколо будівництва резервної теплотраси в Голосіївському районі столиці ветеран Любомир Дмитришин опинився у слідчому ізоляторі. Столичні правоохоронці затримали чоловіка та звинувачують його в організації масових заворушень на Теремках. Водночас сторона захисту заявляє про низку грубих порушень під час силового затримання та готує заяву про кримінальне правопорушення щодо перевищення службових повноважень працівниками поліції. Вже подано звернення до суду з вимогою перевірити законність позбавлення волі.

    Зафіксовано, що під час проведення слідчих дій силовики застосували до ветерана фізичну силу, хоча він не чинив жодного спротиву. Правоохоронці увірвалися з обшуком без надання підтверджувальних документів, а сама судова ухвала містила критичні помилки у прізвищі та адресі проживання підозрюваного. Причину затримання не було пояснено, права зачитали вже після завершення процедури, а обов’язкову відеофіксацію процесу навмисно переривали. Крім того, слідчі безпідставно вилучили особистий ноутбук та телефон дружини ветерана, яка взагалі не брала участі в протестних акціях.

    Конфлікт навколо зеленої зони триває з серпня. Місцеві мешканці виступили проти прокладання нової резервної теплотраси до мікрорайонів Теремки-1 та Теремки-2, первинний проєкт якої передбачав вирубку понад шестисот дерев. Магістраль проєктувалася на випадок аварійної зупинки ТЕЦ-5 для гарантованого забезпечення теплом 183 житлових будинків, медичних та освітніх закладів. Після першої хвилі громадського обурення міська влада пообіцяла оптимізувати проєкт та обмежитися вирубкою лише близько десятка дерев.

    Проте 21 вересня будівельні роботи у парку відновилися, а територію обнесли парканом під посиленою охороною. Це спровокувало нову хвилю жорстких протистоянь: місцеві мешканці лягали на землю перед технікою, звідки їх силоміць виносили представники «Муніципальної охорони». Обурені кияни влаштували пікет під стінами міської адміністрації з вимогою змінити маршрут теплотраси та покарати винних у побитті людей. Кульмінацією протистояння став силовий штурм будівельного майданчика 27 вересня, після якого відбулися жорсткі затримання протестувальників.

  • Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що звернувся до поліції з проханням надати правову оцінку діям працівників комунальної організації «Муніципальна охорона» під час конфлікту на Теремках 22 вересня. Йдеться про сутички з мешканцями та активістами, які протестували проти робіт із прокладання резервної тепломережі.

    Кличко також доручив Департаменту муніципальної безпеки КМДА провести внутрішню перевірку в самій «Муніципальній охороні». Таким чином, дії співробітників організації перевірятимуть одночасно правоохоронці та міські структури.

    Конфлікт загострився після відновлення робіт із будівництва резервної тепломережі на Теремках. Під час однієї із сутичок постраждала учасниця протесту — вона отримала травму руки. У відео з місця подій видно, як представники охорони силоміць відтісняли людей від зони робіт.

    У КМДА раніше заявляли, що «Муніципальну охорону» залучили для охорони будівельного майданчика та недопущення сторонніх людей до зони роботи важкої техніки. Міська влада стверджувала, що охоронці забезпечували громадський порядок через блокування техніки та робіт технічних бригад.

    Сам проєкт тепломережі викликав протести ще на початку серпня через плани вирубки зелених насаджень. Після протестів місто коригувало проєкт. КМДА заявляла, що оновлена схема дозволить зберегти майже всі 160 зелених насаджень, яких стосувалися останні зміни, а сама тепломережа потрібна як резервна для Теремків у разі проблем із теплопостачанням.

    Після останніх сутичок депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюють розпуск «Муніципальної охорони» на період воєнного стану. Михайлова при цьому наголошувала, що не виступає проти самої резервної теплотраси, але критикує спосіб комунікації міської влади з мешканцями та застосування сили під час протестів.

    Наразі це лише ініціатива депутаток — рішення про ліквідацію комунальної організації Київрада не ухвалювала.

    Тим часом 23 вересня біля будівлі КМДА відбулася ще одна акція щодо ситуації на Теремках. На неї прийшли як противники вирубки дерев, так і мешканці, які підтримують будівництво резервної тепломережі.

    Подальша доля «Муніципальної охорони» та оцінка дій її працівників тепер залежатимуть від результатів поліцейської та внутрішньої перевірок.

  • Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.

    Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.

    Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.

    За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.

    У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.

    Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.

    Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.

    «Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.

    Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.

    Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.

    Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.

    Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.

    У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.

    Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.

    Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.

    «Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.

    Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.

    КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.

    При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.

    За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.

    Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».

    Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».

    КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.

    Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.

    Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.

    Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.

    Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.

    Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.

    Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.

    Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.

    Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.

  • Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    У Києві заявили про суттєве коригування робіт під час будівництва резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Після кількох тижнів протестів, зустрічей із мешканцями, консультацій з інженерами та науковцями місто сформувало оптимізовану схему, за якою на нинішній ділянці робіт планують видалити лише 10 дерев, тоді як 160 дерев мають зберегти, а частині з них проведуть кронування.

    Це фактично стало компромісним рішенням у конфлікті, який розгорівся в Голосіївському районі ще влітку. З одного боку, місто наполягає, що нова магістраль критично потрібна перед опалювальним сезоном, адже повинна стати резервним каналом теплопостачання для Теремків у разі пошкодження ТЕЦ-5. З іншого — місцеві мешканці виступили проти масштабної вирубки зеленої зони та вимагали змінити технічні рішення.

    Після підсумкової зустрічі представників міста, громадськості та фахівців Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА представив оновлений підхід. За словами міської влади, основний інженерний коридор тепломережі залишається незмінним, однак безпосередньо всередині нього вдалося скоригувати проведення робіт так, щоб максимально обійти дерева.

    Саме тут важливе уточнення. Цифра «10 дерев» не означає, що початковий проєкт від самого початку передбачав видалення лише десяти насаджень. Навесні ситуація виглядала принципово інакше.

    Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляла, що за результатами комісійного обстеження від 18 березня 2026 року в межах усього будівельного коридору під видалення потрапляли 662 дерева, з яких 56 планували пересадити, а також 70 кущів, 16 із яких мали пересадити. Йшлося також про понад гектар газону та невелику площу квітників.

    Саме ці цифри і спричинили хвилю обурення серед місцевих жителів.

    У серпні на Теремках відбулося кілька акцій протесту. Люди виходили до зеленої зони, а згодом і під будівлю КМДА з вимогою зупинити вирубку та знайти інший варіант прокладання мережі. Учасники акцій наголошували, що серед дерев є старі дуби, а сам парк має значення для всього мікрорайону. За повідомленнями медіа, на одну з акцій 8 серпня прийшли сотні людей.

    Після цього представники міської влади та мешканці 11 серпня домовилися призупинити видалення дерев та протягом двох тижнів додатково вивчити запропоновані альтернативи. До обговорення залучили не лише фахівців КМДА і «Київтеплоенерго», а й експертів, яких запропонувала сама громада.

    Один із варіантів передбачав прокладання мережі вулицею Теремківською. На перший погляд він дозволяв би значно менше втручатися в зелену зону. Однак експерти встановили, що під вулицею вже проходить велика кількість інженерних комунікацій — зливова каналізація, газопровід середнього тиску, водопровід, електричні кабелі та лінії зв’язку.

    За оцінкою КМДА, для такого маршруту довелося б окремо проєктувати перенесення кількох мереж, проходити нові погодження і державну експертизу. Крім того, вулицю Теремківську, яка є важливим транспортним сполученням для району, могли б перекрити приблизно на рік.

    Другий альтернативний варіант пропонували вздовж дублера проспекту Академіка Глушкова. Але тоді протяжність тепломережі збільшувалася приблизно на 50%. Місто заявило, що частина запропонованих технічних рішень не відповідала державним будівельним нормам, а весь маршрут потребував би нових інженерних вишукувань, документації та експертизи.

    У результаті фахівці дійшли висновку, що повністю змінювати маршрут перед зимою надто ризиковано. Натомість вирішили залишити чинний інженерний коридор, але змінити організацію робіт усередині нього.

    Саме це й дозволило суттєво скоротити втручання у зелені насадження на ділянці, яку опрацьовували додатково: із приблизно 170 дерев 160 планують залишити, а ще 10 — видалити. Частину збережених дерев доведеться кронувати, тобто обрізати частину гілок, щоб забезпечити необхідний технологічний простір для техніки та трубопроводу.

    Такий підхід фактично повторює одну з головних вимог громади: не відмовлятися від резервного теплопостачання, але мінімізувати вирубку там, де дерева можна технічно обійти.

    Чому ж місто так поспішає з теплотрасою?

    Резервна магістраль потрібна для мікрорайонів Теремки-1 і Теремки-2 на випадок аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5. За даними «Київтеплоенерго», нова схема має забезпечити можливість альтернативного теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитсадків. Загалом йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    КМДА пояснює проєкт воєнними ризиками. ТЕЦ та інша велика енергетична інфраструктура Києва протягом повномасштабної війни неодноразово ставала цілями російських атак. Якщо основне джерело тепла буде серйозно пошкоджене взимку, резервна магістраль має дозволити переключити споживачів на інший тепловий контур і не залишити великий житловий масив без опалення.

    Будівництво ведеться в межах міського плану енергетичної стійкості. Київрада ухвалила відповідне рішення 10 березня 2026 року, а сам проєкт пройшов державну експертизу. КМДА неодноразово заявляла, що саме чинний маршрут дає змогу завершити роботи в прийнятні строки перед складним опалювальним сезоном.

    Водночас історія із Теремками показала іншу проблему — наскільки складно реалізовувати великі інфраструктурні проєкти в уже сформованій міській забудові.

    Початковий акт із сотнями дерев спричинив настільки сильну реакцію громади, що місту довелося фактично повторно пройти значну частину технічного обговорення вже публічно. Інженери перевіряли альтернативні траси, активісти приводили власних фахівців, а міська влада кілька разів зустрічалася з мешканцями.

    До конфлікту долучилася й Державна екологічна інспекція. Вона повідомляла, що тримає питання знесення зелених насаджень на контролі. За її даними, відновна вартість насаджень, які первинно планували видаляти в межах проєкту, перевищувала 20 млн грн.

    Окреме питання — що буде із зеленою зоною після завершення робіт.

    У «Київтеплоенерго» раніше обіцяли рекультивацію території, благоустрій та нове озеленення. Водночас повністю відновити лісосмугу саме над тепломережею не всюди можливо: великі дерева не можна висаджувати безпосередньо над трубами через технічні та безпекові обмеження. Тому частину компенсаційних насаджень доведеться розміщувати поруч або в інших зелених зонах.

    Міська влада також заявляла про можливість використання крупномірних дерев із комунальних розсадників, щоб відновлена територія не виглядала як повністю нова посадка з маленьких саджанців.

    Ще одна суперечлива тема стосується вже зрізаної деревини. КМДА повідомляла, що її передали районному зеленбуду й планують використовувати для елементів благоустрою — зокрема в зелених зонах і громадських просторах. Уся деревина, за твердженням міста, обліковується за відповідними актами.

    Отже, остаточна модель виглядає так: від самого проєкту резервної тепломережі Київ не відмовляється, оскільки влада вважає його критичним для проходження зими. Так само не змінюється базовий інженерний коридор. Але після протестів і роботи з експертами схему безпосереднього проходження трубопроводу вдалося оптимізувати так, щоб обійти значно більше зелених насаджень.

    Саме тому нова цифра — 10 дерев — виглядає разюче на тлі початкових планів із сотнями насаджень. При цьому коректніше говорити не про те, що весь старий проєкт із 662 дерев просто «скасували», а про суттєве коригування подальших робіт і максимальне збереження дерев, які ще можна врятувати в межах чинного маршруту.

    Історія Теремків у цьому сенсі стала рідкісним прикладом, коли громадський конфлікт не зупинив інфраструктурний проєкт, але змусив місто переглянути його деталі. Тепер ключове питання — чи вдасться реалізувати оновлену схему без нових втрат зелених насаджень і водночас завершити резервну тепломережу до моменту, коли вона справді може знадобитися місту.

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.