Golosnovinua.com

Позначка: Тернопільщина

  • Прокуратура повідомила про підозру банкіру, який роками обкрадав клієнтів

    Прокуратура повідомила про підозру банкіру, який роками обкрадав клієнтів

    У Тернопільській області викрили колишнього керівника банківського відділення, який протягом кількох років обманював клієнтів та привласнював їхні кошти. Про це повідомила Тернопільська обласна прокуратура.

    За даними слідства, колишній банкір оформлював кредитні картки на ім’я клієнтів під виглядом уточнення даних чи зміни паролів. Отримані картки він використовував у власних цілях — знімав готівку через банкомати або оплачував покупки та послуги.

    Крім того, зловмисник, користуючись довірою вкладників, отримував доступ до їхніх депозитів. Він вводив потерпілих в оману, переконуючи у необхідності переоформлення чи тимчасового блокування картки. У результаті банкір заволодівав коштами та витрачав їх на власні потреби.

    Від шахрайських дій постраждало щонайменше 15 осіб. Загальна сума збитків перевищує 1 млн 117 тис. грн.

    Колишньому керівнику відділення повідомлено про підозру у таємному викраденні майна, шахрайстві та підробці платіжних карток. Розслідування триває, його здійснюють слідчі ГУНП в Тернопільській області.

  • Державних реєстраторів з Чортківського району підозрюють у махінаціях із землею

    Державних реєстраторів з Чортківського району підозрюють у махінаціях із землею

    На Тернопільщині слідчі поліції повідомили про підозру двом державним реєстраторам, які незаконно змінили дані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Внаслідок цього було перереєстровано земельну ділянку площею понад 2 гектари.

    За інформацією слідства, обидва фігуранти — жителі Чортківського району, які працювали державними реєстраторами органів місцевого самоврядування. У різні роки вони вносили недостовірні відомості щодо однієї й тієї ж ділянки, використовуючи документи, які не давали законних підстав для набуття чи зміни речових прав.

    У результаті таких дій було незаконно зареєстровано право суборенди на землю.

    Обом чоловікам оголошено підозру за ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України — несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особами з правом доступу, що спричинили значну шкоду.

    Санкція статті передбачає від трьох до шести років позбавлення волі з додатковим покаранням у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю до трьох років.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці з’ясовують можливу причетність посадовців до інших земельних махінацій.

  • Ексголову податкової викрили у приховуванні розкішної нерухомості та землі

    Ексголову податкової викрили у приховуванні розкішної нерухомості та землі

    Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього керівника Головного управління ДПС у Тернопільській області. Посадовця звинувачують у внесенні завідомо неправдивих відомостей до декларацій за 2022 і 2023 роки. Загальна сума незадекларованого майна перевищує 23,4 мільйона гривень. Обвинувальний акт вже скеровано до суду.

    Як повідомляє пресслужба ДБР, перевірку декларацій було ініційовано самими слідчими, а детальний аудит проводило НАЗК. У результаті аналізу в декларації за 2022 рік виявлено “забуте” майно на понад 13,7 млн грн, а в декларації за 2023 рік — ще на 9,7 млн грн.

    Йдеться про два житлові будинки — площею 290,6 м² та 64,6 м², а також земельні ділянки під ними. Усі ці об’єкти оформлені на матір ексчиновника, однак фактично ними користувалась його родина. За версією слідства, посадовець умисно приховав ці об’єкти, намагаючись уникнути декларування.

    Чиновник свою вину заперечував і наполягав, що не користується цим майном. Втім, слідчі зібрали докази, які вказують на протилежне: зокрема, мати, на яку записані об’єкти, жодного разу не підтвердила фактичне проживання в будинках, а комунальні послуги та витрати покривала саме родина фігуранта.

    У травні 2025 року колишньому податківцю повідомили про підозру за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Санкція передбачає до двох років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Тернопільська обласна прокуратура. Вирішуватиме долю ексчиновника суд.

  • На Тернопільщині чиновник вимагав гроші у ветеранів

    На Тернопільщині чиновник вимагав гроші у ветеранів

    У Тернопільській області відкрито кримінальне провадження проти посадовця Зборівської міської ради, якого підозрюють у шахрайстві щодо ветеранів війни та учасників бойових дій. Про це повідомили в пресслужбі обласної поліції.

    За попередніми даними слідства, чиновник скористався обласною програмою «Турбота», яка передбачає фінансову підтримку захисників, і запропонував допомогу кільком ветеранам. Однак у процесі оформлення виплат вимагав частину виділених коштів повернути йому готівкою.

    Наразі відомо про щонайменше три випадки привласнення коштів. Суми, які незаконно отримав посадовець, становили від 17 до 38 тисяч гривень. Ці гроші були призначені на лікування та реабілітацію військовослужбовців, однак, замість цього, опинилися в кишені чиновника.

    Слідчі кваліфікували дії фігуранта за ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Триває досудове розслідування, мета якого — встановити всі обставини та кількість постраждалих.

  • Мер Борщева Ігор Чопик приховав вартість нерухомості і машин

    Мер Борщева Ігор Чопик приховав вартість нерухомості і машин

    Міський голова Борщівської громади на Тернопільщині Ігор Чопик, обраний від партії «Батьківщина», подав декларацію, в якій уникає прямої відповідальності за оцінку власних активів. У документах – десятки тисяч квадратних метрів землі, офісні приміщення, квартири й авто. Але скільки все це коштує — дізнатися неможливо. Чопик просто не вказує вартості свого майна, як і майна дружини.

    Ігор Чопик і його дружина Галина мешкають у Борщеві. Вона – підприємиця та власниця компанії ТОВ «Тернопільводагробуд», що зареєстрована у цьому ж місті. Офіційно фірма займається будівельними матеріалами. Неофіційно – може бути одним із джерел сімейного добробуту, який не повністю відображено в публічних документах.

    У декларації мера — щонайменше три великі земельні ділянки в межах Борщева та одна в сусідньому селі Іване-Пусте. У сумі — понад 3 гектари землі. Проте вартість жодної з них не вказана. Ще одна велика ділянка – 617-метрове офісне приміщення – теж без оцінки. І це при тому, що все це майно було придбано ще у 2000-х роках, коли облік і державна реєстрація давно були налагоджені.

    Дружина Чопика, згідно з тією ж декларацією, володіє ще трьома ділянками в Борщеві (включно з ділянкою на 10 соток), квартирою (77,5 м²) і незавершеним житловим будинком площею 258 м². Вартість і дату набуття більшості об’єктів так само не вказано.

    У декларації фіксуються чотири транспортні засоби на ім’я Ігоря Чопика. Серед них два легковики (Mitsubishi Lancer і Skoda Superb), а також два вантажні авто. Але й тут – жодного слова про їхню вартість.

    Не виключено, що такі “забуті” рядки – не випадковість. У багатьох випадках оцінка майна дозволила б зрозуміти, чи відповідає воно рівню доходів чиновника.

    Ігор Чопик у 2023 році отримав понад 900 тисяч гривень зарплатні й майже 88 тисяч пенсії. Його дружина заробила ще 1,26 млн гривень як підприємиця. Але найбільш красномовний пункт декларації — це готівка. У сім’ї Чопиків «під подушкою» зберігається 1,14 мільйона гривень, 14 тисяч доларів США та ще 6,8 тисячі євро.

    При цьому об’єкти нерухомості на десятки мільйонів гривень – без вартості. У декларації Чопика багато нерухомого і рухомого майна, яке за логікою закону має бути оцінене або хоча б позначене як “невідоме”, але навіть цього не зроблено.

    ТОВ «Тернопільводагробуд», кінцевим бенефіціаром якої є Галина Чопик, зареєстроване в Борщеві. Компанія торгує будматеріалами, а це галузь, де часто фіксують схеми оптимізації податків, підрядні договори з місцевими бюджетами і великі готівкові обіги.

    Чи була дружина Ігоря Чопика контрагентом Борщівської міськради — питання, яке варто поставити антикорупційним органам. І чи не є частина їхнього нерухомого майна оформленою на дружину з тієї ж причини — приховування вартості чи конфлікту інтересів.

    Міський голова Борщева володіє чималими активами, але не поспішає деталізувати їхню цінність. Вартість землі, офісу, будинку, авто – не вказана. Бізнес дружини – за кадром. Усе це не суперечить букві закону, але абсолютно суперечить його духу.

    Поки Чопик працює мером громади, яка потребує прозорості, його декларація залишається прикладом того, як можна обійти увагу виборців і контролюючих органів.

  • Бізнес на довірі: у Тернополі подружжя обікрало американських інвесторів і легалізувало майно

    Бізнес на довірі: у Тернополі подружжя обікрало американських інвесторів і легалізувало майно

    Правоохоронці викрили подружжя з Тернополя, яке, за даними слідства, привласнило понад 3,8 мільйона гривень, залучених від іноземних інвесторів. Чоловік спільно з громадянами США створив два підприємства, а згодом вивів активи на підставні компанії.

    За даними прокуратури Тернопільської області, події розгорталися у 2019–2020 роках. Тернополянин заснував два товариства з обмеженою відповідальністю разом з інвесторами зі США, сам став директором і повністю контролював фінансову діяльність.

    Перше підприємство займалося будівництвом багатоквартирного житлового будинку в селищі Велика Березовиця під Тернополем. Продаж квартир приніс понад 750 тисяч гривень, але ці кошти інвестори так і не побачили — директор, як вважає слідство, привласнив гроші.

    Після завершення будівництва підозрюваний переключився на новий бізнес — виробництво туалетного паперу. Для цього були придбані нежитлові приміщення та земельна ділянка у селі Ярчівці, а також необхідне обладнання. Усе це майно вартістю 3,1 млн грн було згодом незаконно перереєстровано на новостворену підконтрольну фірму.

    Як з’ясували слідчі, в оборудці активну участь брала дружина підозрюваного. Вона допомагала легалізувати незаконно отримане майно через укладання фіктивних договорів іпотеки. Жінка оформила позику в розмірі 700 тисяч гривень, під яку заклала вкрадені об’єкти нерухомості.

    Наразі обом фігурантам справи повідомлено про підозру. Чоловік підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі (ч. 5 ст. 191 ККУ). Його дружина — за тією ж статтею, а також за фактом легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    На активи підозрюваних, оцінені у понад 15 мільйонів гривень, накладено арешт. Фабрику та обладнання передано в управління АРМА до рішення суду.

  • У Пужниках завершили ексгумацію жертв Волинської трагедії: знайдено 42 останки

    У Пужниках завершили ексгумацію жертв Волинської трагедії: знайдено 42 останки

    У Пужниках на Тернопільщині завершено перший за багато років етап ексгумації жертв Волинської трагедії. Роботи проводила спільна українсько-польська експедиція. Археологи виявили братську могилу з останками 42 осіб, серед яких — 10 дітей, включно з трьома віком до трьох років. Про це повідомила керівниця української групи, археолог Аліна Харламова.

    За її словами, частина загиблих — жінки, частина — чоловіки. Перед початком робіт провели підготовку: зібрали свідчення очевидців, опрацювали архівні документи, визначили ймовірне місце поховання.

    Роботи тривали з кінця квітня до початку травня. Попри складну логістику — місце поховання розташоване в глухому лісі — експедиція впоралася з поставленим завданням. Боєприпаси чи інші вибухонебезпечні предмети не знайдені.

    Польська сторона надала списки осіб, які могли бути поховані у цьому місці. Тепер, за словами археологині, буде проведено генетичну експертизу, щоб встановити імена загиблих. Перевезення останків до Польщі не планується — їх перепоховають на місці, де жили ці люди.

    Це перша подібна експедиція з 2017 року, коли Україна запровадила мораторій на ексгумації через історичні суперечки з Польщею. Після дипломатичних домовленостей між МЗС двох країн наприкінці 2024 року, обмеження були зняті, що дало змогу розпочати роботу.

    Довідка:
    Волинська трагедія — трагічний епізод українсько-польського протистояння у 1943–1944 роках, під час якого загинули тисячі цивільних з обох сторін. Ця подія залишається чутливою темою для історичної пам’яті обох народів.

  • Труїли, грабували і зникали: на Тернопільщині викрили злочинну групу

    Труїли, грабували і зникали: на Тернопільщині викрили злочинну групу

    У Тернополі завершено досудове розслідування у справі жителя Львівщини, якого обвинувачують у двох розбійних нападах, скоєних у змові з групою осіб. Справу скеровано до суду, повідомляє поліція Тернопільщини.

    За даними слідства, 32-річний фігурант брав участь у нападах, жертвами яких стали троє громадян — двоє студентів і літній чоловік. Під час скоєння злочинів зловмисники використовували підмішані до алкоголю медичні препарати, які позбавляли жертв свідомості.

    Один із нападів стався біля розважального закладу в Тернополі. Зловмисники запросили двох студентів на дружнє застілля. Випивку «пригостили» спеціальною речовиною. Втративши свідомість, потерпілі опинилися на пляжі біля Тернопільського ставу, де у них забрали гроші й мобільні телефони.

    Інший випадок трапився з пенсіонером, який погодився випити з незнайомцями біля магазину. Сценарій повторився — підмішаний препарат, непритомність, а потім — втрата особистих речей.

    Загальна сума збитків, завданих потерпілим, склала близько 50 тисяч гривень.

    Матеріали щодо чотирьох спільників наразі розглядаються в суді. Обвинуваченому ж, відповідно до ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб), загрожує від 7 до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • На Тернопільщині знайшли мертвим зниклого неповнолітнього

    На Тернопільщині знайшли мертвим зниклого неповнолітнього

    У Чортківському районі Тернопільської області завершилися пошуки зниклого 6 березня хлопчика. На жаль, дитину знайшли мертвою. Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Тернопільській області.

    Зазначається, що повідомлення про зникнення жителя села Іване-Пусте Чортківського району надійшло до рятувальників 8 березня, об 11:02.

    До пошуків залучили 7 рятувальників, 4 одиниці спецтехніки, кінологів із собакою та безпілотники.

    На жаль, цього разу допомогти не вдалося. Особовий склад групи пошуково-рятувальних робіт виявив тіло зниклої дитини без ознак життя

    – йдеться у дописі ДСНС.
  • Колишнього депутата Головка підозрюють у хабарництві та недекларуванні майна

    Колишнього депутата Головка підозрюють у хабарництві та недекларуванні майна

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру колишньому народному депутату України Михайлу Головку у недекларуванні майна на загальну суму понад 2 млн грн. Політик підозрюється у приховуванні інформації про квартиру, кошти на рахунках та нежитлові приміщення.

    Як відомо, Михайло Головко був народним депутатом України 7-го та 8-го скликань, ексголовою Тернопільської обласної ради та чинним депутатом Тернопільської облради. Крім того, він також обвинувачується у вимаганні хабаря у власника приватного підприємства на суму 600 тис. грн. Хоча ім’я політика офіційно не розкривається, його опис збігається з Михайлом Головком.

    За інформацією САП, на момент подачі декларацій за 2022–2023 роки, Головко не вказав в документах кілька важливих об’єктів: квартиру площею 201,9 кв. м, яка належала його матері, але використовувалась ним та членами його родини. Також у декларації не були вказані кошти на банківському рахунку та нежитлові приміщення, серед яких паркувальне місце, автомийка та кладова, що належать членам його сім’ї.

    Ця справа є частиною ширшого розслідування, яке почалося ще в червні 2023 року, коли Головка та двох його заступників, Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука, затримали за підозрою в отриманні хабаря. Слідчі стверджують, що політики вимагали майже 1,8 млн гривень у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт з ремонту та будівництва об’єктів Тернопільської облради.

    Після затримання суд обрав для Головка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 805,2 тис. грн, однак наступного дня політик був звільнений після внесення застави.

    У жовтні того ж року депутати Тернопільської облради проголосували за його звільнення з посади, але в серпні 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова задовольнив позов Головка і поновив його на посаді, зобов’язавши виплатити йому 591 тис. грн зарплати за час вимушеного прогулу.