Golosnovinua.com

Позначка: тероризм

  • У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США розслідують діяльність мережі, яку американська прокуратура пов’язує з російськими спецслужбами. За версією слідства, її учасники вербували людей для стеження за російськими опозиціонерами, підготовки замовних убивств і диверсій у країнах, які підтримують Україну. У справі вже висунули обвинувачення п’ятьом особам.

    Окремо іспанська газета El Mundo повідомила, що серед можливих цілей могли бути шахіст і засновник Форуму вільної Росії Гаррі Каспаров, колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, а також, імовірно, Володимир Кара-Мурза. Щодо останнього видання прямо зазначає, що його статус як цілі не був підтверджений у відкритих матеріалах справи. Інформацію про загрозу Каспарову також переказує Chess.com із посиланням на El Mundo та джерело з оточення опозиціонера.

    За даними El Mundo, влітку Каспарова попередила американська влада, що він може бути мішенню плану з його ліквідації. Після цього йому надали посилену охорону. Сам Каспаров давно живе у США та відкрито критикує Кремль.

    У матеріалах Міністерства юстиції США імена потенційних жертв не розкриваються. Там фігурує лише «Victim-1» — відомий російський дисидент, який перебуває у США. За версією прокуратури, завербованому виконавцю передали дві адреси, пов’язані з цією людиною, та доручили провести спостереження. За фото і відео йому обіцяли від $1 тисячі до $1,5 тисячі.

    Після завершення стеження, стверджує обвинувачення, чоловікові запропонували $40 тисяч за «усунення» жертви. Коли він відмовився сам брати участь у вбивстві, організатори нібито попросили його знайти когось іншого, хто погодився б виконати замовлення.

    Міністерство юстиції США стверджує, що мережа діяла щонайменше з 2024 року та була частиною ширшої системи операцій російських спецслужб за кордоном. Її учасникам закидають не лише підготовку вбивств, а й спроби організації атак проти цивільної та військової інфраструктури в європейських країнах, які Москва вважає союзниками України.

    Серед обвинувачених американська прокуратура називає колишнього полковника російських спецслужб Юрія Храмеєва, його сина Кирила Храмеєва, якого називають офіцером ФСБ, а також кубинця Оеміса Ромагосу Дурруті, Яйделя Дельгадо Суареса та венесуельця Анхеля Едуардо Кастро. За даними Мін’юсту США, частина з них займалася безпосереднім вербуванням виконавців у Сполучених Штатах.

    Прокуратура окремо наголошує, що наразі йдеться саме про обвинувачення, а не встановлену судом вину. Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    За даними El Mundo, ще однією можливою ціллю мережі міг бути Ілля Пономарьов, який живе між Києвом і Вашингтоном. Видання пише, що завербована людина фотографувала два об’єкти, пов’язані з потенційною жертвою у Вашингтоні. Водночас американська прокуратура публічно не підтвердила, що «Victim-1» — саме Пономарьов.

    Так само не підтверджено офіційно, що потенційною третьою ціллю був Володимир Кара-Мурза. El Mundo називає його серед можливих фігур, але без прямого підтвердження з матеріалів обвинувачення.

    У справі також фігурує ймовірна підготовка вбивства російського опозиціонера у Вільнюсі. За даними американського слідства, за це виконавцям могли пропонувати близько $25 тисяч. Іспанське видання серед можливих цілей у Литві називає співзасновника Форуму вільної Росії Івана Тютріна та башкирського активіста Руслана Габбасова, однак у публічних документах не зазначено, про кого саме йшлося.

    Американська влада розглядає цю справу як приклад транснаціональних репресій. Директор ФБР Каш Патель заявив, що ймовірна змова демонструє, наскільки далеко можуть заходити іноземні спецслужби, намагаючись залякати або фізично усунути критиків влади за межами власної країни.

    Для Вашингтона справа має особливу вагу ще й тому, що, за версією обвинувачення, операції планувалися безпосередньо на території США. Це переводить історію з площини політичного тиску на емігрантів у категорію загрози національній безпеці.

    Американська прокуратура справді висунула обвинувачення п’ятьом особам у змові, пов’язаній із підготовкою замовних убивств і терористичних актів. Імена Каспарова, Пономарьова та Кара-Мурзи з’явилися вже в журналістському розслідуванні El Mundo, тоді як офіційні документи США персонально жертв не називають.

  • Загострення у Ємені: у Мережі поширюють інформацію про нібито спецоперацію саудівського спецназу в Сані

    Загострення у Ємені: у Мережі поширюють інформацію про нібито спецоперацію саудівського спецназу в Сані

    У соціальних месенджерах та пабликах з’явилися повідомлення про те, що саудівський спецназ за підтримки авіації нібито здійснив зуважену операцію у столиці Ємену — Сані, яка контролюється хуситами. Стверджується, що метою рейду було викрадення або арешт високопоставленого іранського радника, який координує дії руху «Ансар Аллах».

    Основні деталі повідомлень:

    • Суть заявленої операції: Згідно з поширюваними даними, десантники нібито висадилися в тилу ворога, провели точкове захоплення та успішно евакуювалися разом із затриманим іранським куратором.
    • Регіональний контекст: Подібні повідомлення з’явилися на тлі різкого військового загострення між Саудівською Аравією та хуситами, які останнім часом активізували атаки на судноплавство в Червоному морі та об’єкти на території королівства.
    • Офіційна верифікація: Наразі жодні офіційні джерела в Ер-Ріяді, Тегерані чи міжнародні медіа не підтверджують факт проведення подібної силової спецоперації в Сані. Експерти закликають критично ставитися до подібних інсайдерських вкидів на тлі масштабної інформаційної та гібридної війни в регіоні.

     

  • Тіні над Вашингтоном: ЦРУ розсекретило документи про те, що Білий дім знав про плани бен Ладена за три роки до 11 вересня

    Тіні над Вашингтоном: ЦРУ розсекретило документи про те, що Білий дім знав про плани бен Ладена за три роки до 11 вересня

    До 25-ї річниці трагічних подій, які назавжди змінили хід світової історії та американську безпекову доктрину, Центральне розвідувальне управління США пішло на безпрецедентний крок. Ленглі опублікувало масив засекречених раніше документів за період з 1998 по 2001 роки. Оприлюднені звіти, підготовлені для адміністрацій Білого дому двох президентів — Білла Клинтона та Джорджа Буша-молодшого, доводять шокуючий факт: американські спецслужби володіли практично вичерпною інформацією про загрозу, за винятком точної дати та імен терористів-смертників.

    Літаки зі вибухівкою: попередження з 1998 року

    Згідно з офіційними архівами, прямі та конкретні сигнали про наміри лідера «Аль-Каїди» лунали задовго до фатального вересневого ранку. Одним із найбільш промовистих доказів стала службова записка від 4 грудня 1998 року, адресована тодішньому президенту Біллу Клинтону. У цьому документі аналітики ЦРУ прямо попереджали про те, що Усама бен Ладен активно готує масштабні акції відплати проти Сполучених Штатів і розглядає сценарій із направленням «начиненого вибухівкою літака» безпосередньо в один із американських міст.

    Попри те, що розвідка регулярно інформувала вище військово-політичне керівництво країни про потенційні ризики повітряного тероризму, механізми міжвідомчої координації та реагування на той момент виявилися недостатніми для запобігання катастрофі такого масштабу. Оприлюднені документи наново відкривають дискусію про те, як саме приймалися рішення урядовцями на межі тисячоліть і чому наявні розвідувальні дані не склалися в єдину захисну мозаїку до того, як башти Світового торгового центру були знищені.

     

  • Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    Після детонації в Бучанському районі, загиблі, склади зброї і ризик дефіциту продуктів

    У селі Мила Бучанського району ввечері 28 серпня детонація після влучання дрона перекрила Житомирську трасу на сімнадцять кілометрів і змусила евакуювати сотні людей. На ранок 29 серпня влада вже говорила про десятки загиблих, серед них — голова сусідньої Дмитрівської громади, який одним із перших виїхав на місце. Пожежа перекинулася на житлові будинки і пансіонат. Прокуратура відкрила провадження не лише за фактом агресивної війни, а й за службовою недбалістю, перевіряють, чи законно на території підприємства поруч із приватною забудовою зберігалися вибухонебезпечні матеріали і чи були на це дозволи.

    Прем’єр Сергій Корецький того ж вечора порівняв те, що сталося, з липневою катастрофою у Вишневому, де після удару по складах також почалася вторинна детонація і постраждали майже сто будинків. Тоді з’ясувалося, що одне з підприємств «Укроборонпрому» розмістило боєприпаси поблизу житлової зони. Зараз формулювання майже дослівне: трагедія «не стала уроком». Російська сторона зі свого боку заявила, що ціллю був склад компанії Fire Point із комплектуючими для далекобійних дронів FP-1/FP-2. Українська сторона ці деталі публічно не підтверджувала.

    Того ж дня, коли в Бучанському районі горіли ангари, міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив журналістам іншу цифру щодо складів. За його словами, цілеспрямовані удари знищили до 90 відсотків сучасних потужностей продовольчої логістики торговельних мереж. Системного фізичного дефіциту базових продуктів він не прогнозує: мережі переходять на поставки «з коліс», змінюють маршрути і формати зберігання. Це дорожче, довше і помітно звужує асортимент у конкретних магазинах. 

    Окремі полиці в київських супермаркетах порожніли вже в середині серпня — уперше з весни 2022 року. Тоді зникали крупи, зелень, частина молочної групи. Зараз експерти окремо попереджають про можливе зростання ціни гречки до 85 гривень за кілограм при новому врожаї понад 80 тисяч тонн: фізичного зникнення крупи не чекають, але логістичний податок уже закладений у цінник.

    Два сюжети сходяться в одній точці — вразливості складської інфраструктури в ближньому тилу столиці. Удари по розподільчих центрах ритейлу і по об’єктах, де щонайменше за версією слідства могли бути вибухові речовини, відбуваються в одному районі і з різницею в години. Після Вишневого влада вже казала: боєприпасів біля житла бути не може. Після Мили президент знову нагадав ту саму норму і підтвердив слідство за службову недбалість. Водночас продовольча система перебудовується під постійні втрати холодильників і логістичних хабів.

    Міністерство визнає, що компенсація знищених товарів між виробниками, дистриб’юторами і мережами поки не врегульована. Додаткові цікаві дані щодо цих двох тем джерело обіцяє надати вже завтра. Поки картина складається з офіційних заяв, прокурорських формулювань і вже відомих прецедентів. Це вже не два окремі випадки. Тилова логістика, цивільна і та, що опинилася біля житла, б’ється регулярно, а правила зберігання і розподіл ризиків усередині країни не встигають за ударами.

  • Росія оголосила Дурова в міжнародний розшук: ФСБ звинувачує засновника Telegram у сприянні тероризму

    Росія оголосила Дурова в міжнародний розшук: ФСБ звинувачує засновника Telegram у сприянні тероризму

    У Росії засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову висунули обвинувачення за статтею про сприяння терористичній діяльності та оголосили його в міжнародний розшук. Про це повідомляють російські державні ЗМІ з посиланням на Федеральну службу безпеки РФ.

    За версією ФСБ, адміністрація Telegram нібито не видалила низку каналів, чатів і ботів, які, як стверджує російська спецслужба, використовувалися українськими спецслужбами для підготовки “терактів” і “масових убивств” на території Росії.

    Крім того, у ФСБ заявляють, що злочини, які, за їхньою версією, були організовані через Telegram, призвели до численних жертв, зокрема серед жінок і дітей, а також завдали багатомільярдних збитків. Жодних доказів на підтвердження цих звинувачень російська сторона публічно не надала.

    Також російська спецслужба стверджує, що співробітники українських спецслужб нібито знайомилися з російськими громадянами через сервіс знайомств “Дайвінчик”, який працює на платформі Telegram, видаючи себе за дівчат. За версією ФСБ, таким чином молодих людей начебто схиляли до участі в терористичній діяльності.

    Окремо російська сторона заявила, що з липня 2025 року у 16 регіонах країни було затримано 46 молодих користувачів “Дайвінчика”, яких звинувачують у нападах на правоохоронців та підпалах за нібито завданням українських спецслужб.

    Водночас усі наведені звинувачення є виключно заявами Федеральної служби безпеки Росії. На момент публікації вони не були підтверджені незалежними джерелами, а сам Павло Дуров публічно не коментував повідомлення про нові обвинувачення та оголошення його в міжнародний розшук.

    Павло Дуров є російським програмістом і підприємцем, який здобув популярність після створення у 2006 році соціальної мережі “ВКонтакте”. У 2014 році він залишив Росію після конфлікту з владою та втрати контролю над компанією. Сам Дуров заявляв, що відмовився виконувати вимоги російських спецслужб щодо передачі персональних даних користувачів і блокування опозиційних спільнот.

    У 2013 році разом із братом Миколою Дуровим він заснував месенджер Telegram, який нині є однією з найпопулярніших платформ для обміну повідомленнями у світі.

    Це вже не перший випадок, коли засновник Telegram стикається з претензіями з боку державних органів різних країн. У серпні 2024 року його затримали у Франції, де правоохоронні органи висунули йому обвинувачення, пов’язані з недостатньою модерацією незаконного контенту в месенджері. Згодом Дурова звільнили під заставу, а розслідування у Франції продовжилося. Нові звинувачення з боку ФСБ свідчать про подальше загострення відносин між російською владою та засновником Telegram, який після від’їзду з Росії неодноразово заявляв про свою незгоду з політикою державного контролю над цифровими платформами.

  • Трамп може відкрити новий фронт: у Білому домі розглядають військову операцію в Малі

    Трамп може відкрити новий фронт: у Білому домі розглядають військову операцію в Малі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість проведення військової операції в Малі проти терористичного угруповання Jama’at Nusrat al-Islam wal-Muslimin (JNIM), яке пов’язане з міжнародною мережею “Аль-Каїда”. Якщо відповідне рішення буде ухвалене, Малі стане вже восьмою країною, де під час другого президентського терміну Трамп санкціонував застосування американської військової сили. Про це повідомляє The Washington Post.

    За даними видання, питання перебуває на стадії обговорення в адміністрації США, однак остаточного рішення наразі не ухвалено. Усередині Білого дому немає єдиної позиції щодо доцільності нової військової кампанії. Одним із найактивніших прихильників силового сценарію є старший директор Ради національної безпеки США з питань контртероризму Себастьян Горка, який виступає за більш рішучі дії проти ісламістських угруповань у Західній Африці.

    JNIM, або Jama’at Nusrat al-Islam wal-Muslimin, сьогодні вважається одним із найпотужніших терористичних угруповань на африканському континенті. Воно діє переважно на території Малі, але останніми роками значно розширило свою активність, здійснюючи напади й у прибережних країнах Західної Африки. За оцінками експертів, угруповання має добре озброєні підрозділи, розвинену мережу підтримки та суттєво посилило свій вплив у регіоні.

    Минулого року бойовики організували масштабну паливну блокаду, яка серйозно порушила економічне життя країни. Навесні цього року вони провели серію скоординованих атак по всій території Малі. Зокрема, бойовики проникли до столиці Бамако, захопили стратегічно важливе місто на півночі країни, а також здійснили теракт-самогубство, внаслідок якого загинув міністр оборони Малі. Такі дії лише посилили занепокоєння міжнародної спільноти щодо стрімкого зростання впливу JNIM.

    Офіційно у Білому домі не підтверджують підготовку військової операції. Представник адміністрації Трампа відмовився коментувати можливість завдання ударів, однак наголосив, що Вашингтон закликає держави Північної та Західної Африки активніше зміцнювати власні оборонні можливості, закуповуючи американське військове обладнання та послуги. Також США закликають регіональних партнерів і союзників по НАТО підтримати Альянс держав Сахелю у боротьбі проти JNIM та угруповання “Ісламська держава”.

    Особливу увагу американська адміністрація приділяє й посиленню російського впливу в регіоні. До Альянсу держав Сахелю входять Малі, Буркіна-Фасо та Нігер — країни, де останніми роками військові здійснили державні перевороти, суттєво скоротили співпрацю із західними державами та переорієнтувалися на партнерство з Росією.

    За словами американських посадовців, саме російська підтримка не принесла очікуваного покращення безпекової ситуації. Для боротьби з ісламістськими угрупованнями влада Малі спочатку залучала найманців ПВК “Вагнер”, а після її реорганізації — підрозділи “Африка Корпус”, які тісніше інтегровані до структури Міністерства оборони Росії. Водночас міжнародні правозахисні організації неодноразово звинувачували російських найманців у серйозних порушеннях прав людини та жорстокому поводженні з цивільним населенням.

    Попри складні політичні відносини, США останнім часом частково відновили взаємодію з владою Малі. Минулого року Вашингтон розширив обмін розвідувальною інформацією, яку використовували малійські військові під час операцій проти бойовиків. Проте масштаби цієї співпраці залишаються значно меншими, ніж, наприклад, партнерство США з Нігерією, де американські сили брали участь в авіаційних операціях і спеціальних місіях із ліквідації високопоставлених командирів “Ісламської держави”.

    Аналітики зазначають, що потенційне втручання США в Малі може суттєво ускладнити ситуацію через присутність у країні російських військових структур. У разі проведення американської операції виникне ризик прямого зіткнення між силами США та російськими підрозділами, що може вимагати створення спеціальних механізмів координації та запобігання інцидентам, подібних до тих, які раніше діяли між Вашингтоном і Москвою в Сирії.

    Якщо рішення про військову операцію буде ухвалене, Малі приєднається до переліку держав, де адміністрація Дональда Трампа вже санкціонувала застосування сили під час другого президентського терміну. До цього списку входять Ємен, Сомалі, Сирія, Іран, Ірак, Нігерія та Венесуела. Окрім цього, американська адміністрація продовжує окремі військові операції проти ймовірних наркоторговців у Карибському басейні та східній частині Тихого океану.

    Регіон Малі останнім часом неодноразово опинявся в центрі уваги через активність різних збройних угруповань. У липні на півночі країни було атаковано колону, в якій перебували понад 200 російських найманців та малійських військовослужбовців. Відповідальність за напад тоді взяло на себе угруповання FLA. Водночас західні країни неодноразово заявляли, що Росія використовує свою присутність в Африці не лише для посилення політичного впливу, а й для вербування найманців на війну проти України, обходу міжнародних санкцій та отримання доступу до стратегічно важливих природних ресурсів.

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.

  • Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Російські спецслужби дедалі активніше використовують терористичні акти та диверсії як один із ключових інструментів гібридної війни проти України. Особливе занепокоєння правоохоронців викликає те, що серед виконавців таких злочинів все частіше опиняються неповнолітні українці, яких ворог вербує через соціальні мережі та месенджери. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.

    За словами посадовця, з початку 2026 року на території України вже зафіксовано 22 терористичні акти, з яких правоохоронцям вдалося розкрити 18. За підозрою у причетності до їх організації або виконання затримано 24 особи. Особливо тривожним є той факт, що шестеро із затриманих — неповнолітні віком від 16 до 17 років. Таким чином, кожен четвертий підозрюваний у справах про теракти цього року виявився підлітком.

    У Нацполіції наголошують, що більшість таких злочинів координуються російськими спецслужбами дистанційно. Виконавці часто навіть не усвідомлюють, що стають частиною ворожих операцій. Спочатку їм пропонують нескладні завдання за гроші — сфотографувати об’єкт, передати інформацію або виконати дрібне доручення. Згодом завдання стають небезпечнішими: підпали військових автомобілів, диверсії на об’єктах інфраструктури, закладання вибухівки або підготовка терактів.

    Нєбитов зазначає, що останнім часом спостерігається зростання кількості терористичних загроз. Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували дев’ять терактів, то у 2025 році їх кількість зросла до 61. Водночас значну частину злочинів вдалося попередити ще на етапі підготовки. За даними поліції, у 2025 році правоохоронці розкрили 52 теракти та запобігли реалізації десятків інших злочинних планів.

    Особливу увагу російські куратори приділяють атакам на представників сектору безпеки та оборони. За словами Нєбитова, у п’яти випадках об’єктами терористичних посягань були поліцейські, ще у шести — військовослужбовці. Водночас у кількох епізодах правоохоронці втрутилися ще до того, як виконавці отримали остаточні вказівки щодо конкретної цілі.

    Найчастіше для таких злочинів використовуються саморобні вибухові пристрої. З 22 зафіксованих цього року терактів у 18 випадках йшлося саме про використання або підготовку вибухівки. Ще у чотирьох епізодах фігурували бойові припаси. За словами правоохоронців, більшість компонентів для виготовлення вибухових пристроїв можна придбати у відкритому доступі, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

    Окремою проблемою залишається вербування громадян через Telegram. За даними Нацполіції, 82% розкритих терактів були організовані через цей месенджер. Саме там російські спецслужби знаходять потенційних виконавців, використовуючи канали з пошуку роботи, швидкого заробітку або анонімного спілкування.

    Втім у поліції не вважають, що повне блокування Telegram стане ефективним рішенням. Нєбитов наголошує: у разі заборони месенджера куратори просто перейдуть на інші цифрові платформи. Тому головний акцент правоохоронці роблять на деанонімізації злочинців, інформаційній роботі та профілактиці серед молоді.

    Особливу небезпеку становить залучення підлітків. Ще у 2025 році правоохоронці викрили 24 неповнолітніх, причетних до підготовки або виконання терактів. Після початку масштабної інформаційної кампанії понад 120 дітей та їхніх батьків самостійно повідомили поліцію про спроби вербування з боку російських спецслужб. Загалом із 2024 року Нацполіція отримала понад 130 таких повідомлень.

    За оцінками правоохоронців, Росія свідомо робить ставку на молодь через її вразливість до маніпуляцій та бажання швидкого заробітку. Виконавцям обіцяють гроші, а іноді навіть не повідомляють справжню мету завдання. В окремих випадках після виконання доручення куратори починають шантажувати завербованих осіб, змушуючи їх продовжувати співпрацю.

    На тлі триваючої війни правоохоронці закликають батьків уважніше ставитися до онлайн-активності дітей та звертати увагу на підозрілі пропозиції швидкого заробітку в інтернеті. У Нацполіції наголошують, що своєчасне повідомлення про спробу вербування може не лише врятувати дитину від кримінальної відповідальності, а й допомогти запобігти трагедіям та людським жертвам.

  • У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У Європейському Союзі посилюється занепокоєння щодо присутності та діяльності іранських військових аташе в низці європейських країн, яких у закритих аналітичних документах підозрюють у можливому зв’язку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та використанні дипломатичного статусу як прикриття для діяльності, що виходить за межі офіційних дипломатичних функцій.

    Про це повідомляє Euractiv із посиланням на непублічну доповідь європейських структур безпеки, з якою ознайомилися журналісти видання.

    Згідно з документом, частина іранських військових аташе, які офіційно працюють при посольствах Ірану в країнах ЄС, можуть фактично бути діючими офіцерами КВІР, які виконують завдання, пов’язані з військово-розвідувальною або координаційною діяльністю. У доповіді наголошується, що така практика потенційно дозволяє представникам структури, яка в Європейському Союзі вже фігурує як терористична організація, користуватися перевагами дипломатичного статусу, включно з імунітетом, захистом від переслідування та вільним пересуванням у межах Шенгенської зони.

    Аналітики, які готували документ, звертають увагу на те, що наявність подібних посадових осіб у дипломатичних місіях створює складну ситуацію для європейських спецслужб, оскільки формально їхня діяльність захищена міжнародними дипломатичними нормами, але водночас існують підозри щодо їхнього зв’язку з військовими структурами, які перебувають під санкціями.

    Серед конкретних прикладів у доповіді згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех. Його ім’я наводиться як один із випадків, що викликають особливу увагу європейських аналітиків у контексті загальної присутності іранських військових представників у регіоні.

    У документі також детально розглядається ширший геополітичний контекст. Зазначається, що після ескалації напруженості між Іраном, США та Ізраїлем роль КВІР усередині іранської політичної системи ще більше зросла. У доповіді йдеться про те, що Корпус поступово перетворюється на ключовий центр ухвалення рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану посилився.

    Окремо згадується фігура командувача КВІР Ахмада Вахіді, якого в документі описують як одну з центральних осіб у структурі силового блоку Ірану. Йому приписують значний вплив на координацію силових відомств, формування політичних рішень у сфері безпеки та участь у визначенні переговорних позицій Тегерана у відносинах із міжнародними партнерами. При цьому в доповіді підкреслюється, що зростання ролі КВІР змінює баланс сил усередині іранської держави, зміщуючи його у бік військово-силового блоку.

    На цьому тлі європейські аналітики висловлюють побоювання, що дипломатична присутність осіб, пов’язаних із КВІР, може створювати потенційні ризики для безпеки країн ЄС. Зокрема, йдеться про можливі операції впливу, розвідувальну діяльність, а також використання дипломатичних каналів для координації дій за межами офіційних дипломатичних функцій.

    У зв’язку з цим у закритій доповіді містяться рекомендації щодо можливих політичних і дипломатичних кроків. Серед них — запровадження додаткових санкцій проти осіб, які можуть бути пов’язані з КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе у країнах ЄС. Окремо пропонується розглянути можливість їх вислання з європейських держав як кроку, спрямованого на посилення тиску на Тегеран і обмеження впливу структур, які в ЄС вважають дестабілізуючими.

    У документі підкреслюється, що подібні заходи можуть стати частиною ширшої стратегії міжнародної ізоляції іранського Корпусу вартових ісламської революції та зменшення його можливостей діяти за межами країни.

    Питання статусу іранських дипломатичних і військових представників у Європі вже тривалий час залишається предметом політичних дискусій у ЄС. Частина експертів і політиків наголошує, що якщо організація офіційно визнається терористичною, то її представники не повинні користуватися дипломатичними привілеями на території європейських країн. Інші ж вказують на необхідність балансувати між безпековими міркуваннями та дотриманням міжнародного дипломатичного права.

    Раніше служби безпеки Німеччини попереджали, що Іран може активізувати гібридну та розвідувальну діяльність у Європі після завершення активної фази конфліктів зі США та Ізраїлем. У цих оцінках йшлося про потенційні ризики шпигунства, впливу на діаспори та використання нелегальних мереж для операцій за кордоном.

    Додаткового резонансу ситуації додають і зовнішні ініціативи США, де, за попередніми повідомленнями, пропонується винагорода до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми, пов’язані з КВІР. У Вашингтоні це розглядають як частину ширшої кампанії тиску на іранські структури, які США вважають загрозою міжнародній безпеці.

  • Трамп оголосив про ліквідацію одного з керівників ІДІЛ

    Трамп оголосив про ліквідацію одного з керівників ІДІЛ

    Президент США Дональд Трамп заявив про ліквідацію одного з найвпливовіших польових командирів терористичного угруповання Islamic State. За словами американського лідера, йдеться про Абу-Білала аль-Мінукі, якого у Вашингтоні називали “другим за рангом командувачем ІДІЛ у світі”.

    Про успішну спецоперацію Трамп повідомив у власній соцмережі Truth Social, наголосивши, що ліквідація терориста стала результатом спільної операції американських та нігерійських сил безпеки в Африці.

    За словами президента США, операція проводилася після тривалого стеження за діяльністю одного з ключових координаторів міжнародної мережі ІДІЛ. Трамп заявив, що американська розвідка мала джерела, які дозволяли відстежувати переміщення та контакти Аль-Мінукі.

    “Абу-Білал аль-Мінукі, другий за ланкою командувач ІДІЛ у світі, думав, що зможе сховатися в Африці. Але він не знав, що ми маємо джерела, які стежили за кожним його кроком”, — написав Трамп.

    Американський президент також заявив, що саме він віддав наказ на проведення операції, а ліквідація бойовика нібито суттєво послабить глобальні можливості ІДІЛ.

    За інформацією західних аналітичних центрів, Абу-Білал аль-Мінукі був одним із керівників структури ІДІЛ у регіоні озера Чад. Він мав тісні зв’язки з бойовими угрупованнями в Нігерії та сусідніх країнах Західної Африки.

    Зокрема, некомерційна організація Counter Extremism Project раніше повідомляла, що Аль-Мінукі входив до Генерального директорату провінцій “Ісламської держави” та відповідав за координацію діяльності угруповання в регіоні. Від 2018 року він виконував функції регіонального командира та вважався одним із найнебезпечніших польових керівників ІДІЛ у Африці.

    Регіон озера Чад уже багато років залишається однією з головних зон активності ісламістських угруповань. Там діють численні бойові формування, серед яких — афілійовані з ІДІЛ та Boko Haram структури. Саме через нестабільність у регіоні США та союзники регулярно проводять антитерористичні операції спільно з місцевими військовими.

    Офіційний Вашингтон поки що не оприлюднив деталей самої операції: невідомо, де саме був ліквідований Аль-Мінукі та чи були під час рейду інші втрати серед бойовиків. Водночас американські медіа зазначають, що йдеться про одну з найгучніших антитерористичних операцій США у 2026 році.

    Заява Трампа пролунала на тлі загострення безпекової ситуації в низці африканських держав, де останніми роками активізувалися джихадистські угруповання. Вашингтон неодноразово попереджав про ризик перетворення частини Африки на новий центр міжнародного тероризму після послаблення позицій ІДІЛ у Сирії та Іраку.

    Також ця історія напряму пов’язана із жорсткою риторикою Трампа щодо боротьби з ісламістськими угрупованнями. Ще наприкінці 2025 року він різко критикував владу Нігерії через атаки на християнське населення та заявляв про готовність США до прямого військового втручання.

    Тоді американський президент заявив, що Сполучені Штати можуть “увійти з готовністю до застосування зброї, щоб повністю знищити ісламських терористів”.

    У відповідь президент Нігерії Бола Тінубу запевняв, що країна не підтримує релігійних переслідувань і гарантує свободу віросповідання для всіх громадян.

    На тлі заяв Трампа західні експерти вже припускають, що Білий дім може активізувати військову присутність США в Африці. Після серії переворотів у країнах Сахелю та посилення впливу Росії й Китаю у регіоні Вашингтон дедалі частіше розглядає Африку як одну з ключових зон геополітичного суперництва.

    Водночас сам Трамп намагається використати успішну ліквідацію одного з ватажків ІДІЛ як доказ ефективності своєї політики безпеки. Американські консервативні медіа вже порівнюють нинішню операцію з ліквідацією ватажка ІДІЛ Abu Bakr al-Baghdadi у 2019 році, яку Трамп також називав одним із головних успіхів своєї адміністрації.

    Попри це, міжнародні експерти застерігають: навіть ліквідація високопоставлених командирів не означає повного знищення терористичних мереж. ІДІЛ за останні роки трансформувалася у децентралізовану систему осередків, які продовжують діяти в Африці, Азії та на Близькому Сході.