Golosnovinua.com

Позначка: Тетяна Крупа

  • Мільйони, валюта за кордоном і гучний скандал з МСЕК: суд знову продовжив обмеження Тетяні Крупі

    Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка стала однією з центральних фігуранток гучного корупційного скандалу навколо системи МСЕК. Нові обмеження діятимуть до 7 жовтня 2026 року включно.

    Відповідне рішення 7 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Крупа повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання. Також вона зобов’язана залишити на зберіганні в уповноважених органах закордонний паспорт та інші документи, які дають право виїжджати з України та в’їжджати назад. Виняток становить внутрішній паспорт громадянина України.

    Це вже далеко не перше продовження таких обов’язків. Ще 10 червня ВАКС залишив аналогічні обмеження чинними до 10 серпня. Раніше суд продовжував їх у лютому та квітні 2026 року.

    Водночас у поширеній 7 серпня інформації є важливий нюанс: станом на зараз Тетяна Крупа не перебуває в СІЗО. Вона вийшла з-під варти ще восени 2025 року після зміни запобіжного заходу. У вересні ВАКС визначив їй заставу у 20 млн грн, яку згодом було внесено. Тому нинішнє рішення стосується не продовження арешту, а саме процесуальних обов’язків у межах запобіжного заходу у вигляді застави.

    Від 500 млн застави до 20 млн

    Справа Тетяни Крупи почалася восени 2024 року і майже одразу стала однією з найрезонансніших антикорупційних історій країни.

    5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру. Через два дні Печерський районний суд Києва взяв тодішню керівницю Хмельницької МСЕК під варту з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн.

    Пізніше сума застави багаторазово переглядалася.

    У листопаді 2024 року Апеляційна палата ВАКС зменшила її до 300 млн грн, наприкінці того ж місяця — до 280 млн. У січні 2025 року вона становила вже 260 млн, у березні ВАКС знизив її до 230 млн, а Апеляційна палата — до 130 млн грн.

    У травні 2025 року заставу зменшили до приблизно 112 млн грн, у липні — до 56 млн. Нарешті 4 вересня 2025 року суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн грн.

    Нині Крупа перебуває на волі, однак на неї продовжують поширюватися процесуальні обмеження.

    У чому підозрюють ексочільницю МСЕК

    За версією слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно набути активи приблизно на 160 млн грн, які не відповідали законним доходам її сім’ї.

    НАБУ та САП вважають, що до схеми могли бути залучені її чоловік і син. Серед кваліфікацій справи фігурують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізація майна, яке, за версією правоохоронців, могло бути отримане злочинним шляхом.

    Слідство стверджує, що частина активів могла легалізовуватися через операції з нерухомістю, а частину коштів згодом виводили за межі України.

    За даними проєкту Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив», у декларації Крупи за 2023 рік були зазначені доходи у розмірі близько 2,39 млн грн і грошові активи приблизно на 23,8 млн грн. Водночас правоохоронці виявили дані про значно більші активи сім’ї.

    Зокрема, слідство встановило наявність рахунку у швейцарському банку приблизно на 599 тисяч доларів, який, за версією детективів, не був відображений у декларації. Також повідомлялося, що протягом 2022–2023 років члени родини декларували ввезення до Євросоюзу приблизно 1,3 млн доларів та 26 тисяч євро.

    При цьому остаточну оцінку всім цим обставинам має дати суд. Відповідно до Конституції, Крупа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Розслідування вже завершене

    Важливий етап у справі відбувся ще 27 жовтня 2025 року.

    Тоді НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування. Після цього сторона захисту отримала доступ до матеріалів провадження для ознайомлення.

    Саме тому нинішні судові рішення щодо процесуальних обов’язків ухвалюються вже після завершення основної слідчої роботи.

    На початку 2026 року обмеження для Крупи були навіть ширшими. Зокрема, у грудні 2025 року суд зобов’язував її без дозволу не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Київської областей, а також Києва.

    У лютому 2026 року перелік фактично скоротили до двох ключових вимог — повідомляти про зміну місця проживання та не мати у своєму розпорядженні документів для виїзду за кордон. Саме ці обов’язки суд продовжував і надалі.

    Справа Крупи спричинила масштабний скандал із МСЕК

    Резонанс навколо екскерівниці Хмельницької МСЕК швидко вийшов далеко за межі однієї кримінальної справи.

    Після появи інформації про можливі зловживання в Хмельницькій області почали перевіряти рішення про встановлення інвалідності чиновникам і працівникам правоохоронних органів. Особливо гучною стала історія із прокурорами регіону, значна кількість яких мала оформлену інвалідність.

    Скандал став одним із факторів, які прискорили реформування всієї системи медико-соціальної експертизи.

    З 1 січня 2025 року стару систему МСЕК в Україні ліквідували. Її функції передали новим експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Влада пояснювала реформу необхідністю прибрати закритість старої системи, зменшити корупційні ризики та перейти до іншого механізму визначення потреб людини.

    Що відбуватиметься далі

    Нинішнє рішення ВАКС не означає завершення справи чи встановлення вини колишньої посадовиці.

    Суд лише залишив чинними запобіжні обмеження ще на два місяці — до 7 жовтня.

    Головним же питанням залишається подальший рух самого кримінального провадження. Досудове розслідування завершене ще восени 2025 року, а сторона захисту отримала матеріали для ознайомлення. Після завершення цієї процедури справа може перейти до наступної стадії — передачі обвинувального акта до суду, якщо прокурори вважатимуть зібрані докази достатніми.

    Таким чином, історія, яка восени 2024 року починалася з приголомшливих повідомлень про активи та рекордну заставу у пів мільярда гривень, майже через два роки все ще не отримала фінальної судової крапки.

    Крупа вже не перебуває під вартою, розмір застави скоротився у десятки разів, а перелік обмежень поступово звузився. Однак сама справа щодо походження активів приблизно на 160 млн грн залишається відкритою, а ВАКС продовжує зберігати запобіжники, які не дозволяють ексочільниці МСЕК вільно виїхати за межі України.

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • Ексочільниця Хмельницької МСЕК та її родина вивезли до Польщі понад 3 млн доларів – слідство

    Ексочільниця Хмельницької МСЕК та її родина вивезли до Польщі понад 3 млн доларів – слідство

    Ексочільниця Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяна Крупа подала декларацію за 2024 рік лише 18 січня 2026 року. Документ вона мала б подати ще навесні 2025 року, але тоді перебувала під вартою у Київському СІЗО. Згодом їй змінили запобіжний захід.

    Згідно з декларацією, родина Крупи поповнила автопарк новим Porsche Cayenne 2024 року випуску вартістю 6,78 млн грн, який оформлений на чоловіка Тетяни Крупи. Раніше сім’я вже володіла Porsche Cayenne 2019 року.

    Доходи подружжя за 2024 рік також вражають. Тетяна Крупа задекларувала понад 2 млн грн, а її чоловік Володимир – понад 5,2 млн грн. На банківських рахунках зберігаються значні суми: майже 3,9 млн грн, 230 тис. доларів, понад 52 тис. євро та 3,4 тис. польських злотих.

    Окремо в декларації зазначені коштовності та готівка, які раніше вилучили правоохоронці під час обшуків. Серед них – сережки Dior вартістю понад 700 тис. грн, жіночий годинник Rolex близько 405 тис. грн, а також 93 тис. доларів і 2 тис. євро готівки.

    Нагадаємо, у жовтні 2024 року у Крупи знайшли вдома та на робочому місці 6 млн доларів. Посадовиця також зберігала 100 тис. доларів і підроблені документи для оформлення фіктивної інвалідності керівництву прокуратури Хмельниччини, що призвело до незаконних виплат із бюджету на понад 54 млн грн.

    Тетяну Крупу посадили у СІЗО. Протягом 11 місяців заставу їй зменшували сім разів, а 4 вересня 2025 року дозволили вийти під 20 млн грн.

    Варто зазначити, що польські правоохоронці відкрили кримінальну справу проти Крупи за легалізацію незаконно здобутих коштів. Згідно зі слідством, вона та члени родини з 29 травня 2022 по 17 жовтня 2024 року систематично вивозили до Польщі готівку: понад 2,9 млн доларів та 476 тис. євро, навіть після оголошення підозри.

  • Хмельницька прокурорка Ольга Веселовська відмовилась проходити повторний медогляд

    Хмельницька прокурорка Ольга Веселовська відмовилась проходити повторний медогляд

    Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська відмовилась проходити повторний медичний огляд — рішення від 2 жовтня 2025 року зафіксовано в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Повторне обстеження було призначене у зв’язку з розслідуванням можливого незаконного оформлення інвалідності посадовцям через місцеву МСЕК, якою раніше керувала Тетяна Крупа.

    Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року; з 2021-го очолює відділ представництва інтересів держави з питань земельних відносин Хмельницької обласної прокуратури. За даними комісії, у 2019 році вона оформила II групу інвалідності та згодом подовжила її через ту саму місцеву МСЕК, якою завідувала Крупа — фігурантка викритої схеми незаконного оформлення інвалідності.

    Після розголосу справи КДКП зобов’язала Веселовську пройти повторний медичний огляд, проте поки що вимога не виконана. У рішенні КДКП наголошується, що ігнорування обстеження дискредитує прокурора та завдає шкоди авторитету прокуратури. Водночас сама Ольга Веселовська заперечує проти висновків комісії: вона стверджує, що справа стосується її особистої поведінки поза роботою, термін оформленої інвалідності вже закінчився, і наразі вона «не вважає себе особою з інвалідністю».

    Ситуація залишається під контролем КДКП та правоохоронних органів; невиконання приписів комісії може мати дисциплінарні наслідки, зазначають у відомстві. Додаткових коментарів від сторін або нових результатів повторного огляду поки що не надходило.

  • У Хмельницькому реконструюють ресторан сина фігурантки справи НАБУ

    У Хмельницькому реконструюють ресторан сина фігурантки справи НАБУ

    У самому центрі Хмельницького, поруч із парком імені Чекмана, триває реконструкція будівлі колишнього ресторану «Зоряна Ніч». Новий готельно-ресторанний комплекс зводиться сином фігурантки кримінальних проваджень, колишньої очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. Її родина опинилася у фокусі уваги антикорупційних органів через підозри в незаконному збагаченні на десятки мільйонів гривень. Проте місцева влада, попри гучний резонанс, виявилася безсилою вплинути на процес забудови.

    Заступник міського голови Хмельницького Микола Ваврищук публічно прокоментував ситуацію з реконструкцією, яка викликала хвилю обурення у громадськості. За його словами, будівля, на якій ведуться роботи, є приватною власністю, а отже — міська влада не має юридичних підстав втручатися в ситуацію або змінювати власника.

    «Я, мабуть, був би радий, якби об’єкт належав громаді. Але це неможливо. Приватна власність захищена законом, і вилучити її можна лише за рішенням суду», — пояснив Ваврищук.

    Будівля була приватизована ще у 2001 році. А у 2020-му її придбала родина Круп, після чого право власності було офіційно зареєстроване.

    Один із головних закидів громадськості — те, що ділянка, на якій ведеться реконструкція, межує з центральним парком міста. Втім, чиновники запевняють: формально ця земля не входить до території парку. Земельна ділянка була сформована ще у 2001 році і наразі передана в оренду Крупі Олександру Володимировичу — сину ексочільниці МСЕК.

    Заступник мера також наголосив, що відмова міськради поновити договір оренди лише відкрила б шлях до судового позову, в результаті якого місто все одно було б зобов’язане укласти угоду з чинним власником.

    Згідно з паспортом об’єкта, розміщеним на будівлі, новий комплекс складатиметься з трьох поверхів і матиме загальну площу понад 2700 кв. м. Замовником вказаний «ФО Крупа О. В.». Реконструкцію виконує ТОВ «Поділля-Інвест Сіті», дозвіл на проведення робіт видано в червні 2023 року. Роботи ще тривають.

    Хоча забудовник запевняє, що висота будівлі залишиться на рівні попередньої (15,9 м), а площа забудови не збільшиться, сам факт зведення розкішного об’єкта в історичній частині міста, у родини з кримінальним шлейфом, викликає в суспільства обурення.

    НАБУ розпочало кримінальне провадження щодо Олександра Крупи — батька забудовника і сина Тетяни Крупи, яка свого часу очолювала Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи. Справу було відкрито на основі перевірки НАЗК, що виявила численні факти незаконного збагачення.

    У декларації Крупи за 2022 рік вказано готівку на суму понад 23,3 млн грн. Також з’ясувалося, що на ім’я його дружини відкрито банківський рахунок в Австрії, де зберігалося понад $500 тис. — без пояснень щодо джерел походження цих коштів.

    Олександру Крупі інкримінують ч. 2 ст. 366-2 (внесення недостовірних даних до декларації) та ст. 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України. Загальна сума недекларованого майна та сумнівних активів перевищує 60 млн грн.

    Ситуація з реконструкцією «Зоряної Ночі» — це не лише приклад юридичних колізій, коли закон на боці власника, а громада — беззахисна. Це також лакмусовий папірець того, як легко фігуранти кримінальних справ можуть інвестувати кошти сумнівного походження у проєкти в центрі міста — і при цьому залишатися поза підзвітністю.

    Ресторан у центрі Хмельницького може і стане новою окрасою міста. Але кожна його цеглина нагадуватиме про корупційне минуле — і бездіяльність держави у поверненні вкраденого.

  • Крупа залишиться за ґратами до вересня: суд зменшив заставу до 56 мільйонів

    Крупа залишиться за ґратами до вересня: суд зменшив заставу до 56 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд подовжив запобіжний захід для колишньої очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Вона залишатиметься під вартою щонайменше до 7 вересня 2025 року. Водночас суд погодився зменшити розмір застави — тепер її сума становить 56 мільйонів 18 тисяч гривень.

    Рішення ухвалено після розгляду клопотання детектива НАБУ. Якщо Крупа внесе вказану суму, на неї буде покладено суворі обмеження. Зокрема, вона не зможе виїжджати за межі Хмельницького без дозволу, буде зобов’язана здавати документи для виїзду за кордон та не матиме права контактувати з фігурантами справи — як працівниками МСЕК, так і людьми, які зверталися до комісії.

    Тетяна Крупа є підозрюваною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 366-2 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Справу проти неї супроводжує Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Раніше ВАКС вже арештував частину майна Крупи. Серед іншого, йдеться про нерухомість та кошти, які посадовиця вивезла з України під час війни. За даними слідства, ця сума перевищує пів мільйона доларів.

    Розслідування триває, а справу Крупи вважають однією з найбільш показових у сфері викриття корупції серед посадовців системи медико-соціальної експертизи.

  • За хабар і переправу ухилянтів колишня помічниця Тетяни Крупи отримала вирок

    За хабар і переправу ухилянтів колишня помічниця Тетяни Крупи отримала вирок

    Колишню помічницю депутатки Хмельницької обласної ради визнано винною у хабарництві та сприянні незаконному перетину кордону

    23 травня суд визнав винною у вчиненні корупційних злочинів 53-річну підприємицю Раїсу Кабарчук — колишню помічницю депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи.

    Як встановлено вироком суду, Кабарчук сприяла оформленню фіктивної інвалідності військовозобов’язаному громадянину, що дозволяло уникнути мобілізації та незаконно залишити територію України.

    Покарання за вироком — штраф у розмірі 540 тисяч гривень, два роки іспитового терміну, а також обов’язковий платіж на потреби ЗСУ у сумі 100 тисяч гривень.

    У матеріалах справи йдеться, що влітку 2024 року мешканець міста Нетішин звернувся до Кабарчук із проханням допомогти оформити інвалідність. Жінка, яка тоді працювала у сфері обігу лікарських засобів, пообіцяла вирішити питання через обласну медико-соціальну експертну комісію, використовуючи свої зв’язки. У серпні вона отримала перший транш — 35 тисяч гривень, а 20 вересня — ще 12 тисяч доларів США, під час передачі яких і була затримана.

    Обтяжуючими обставинами стали факти, що Кабарчук раніше працювала в обласній раді, а також її зв’язки з представниками медичних комісій. Водночас суд врахував, що обвинувачена має інвалідність другої групи, троє дітей, двоє з яких — також з інвалідністю, що вплинуло на м’якість вироку.

    Кримінальне провадження було відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою та сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

    Нагадаємо, що ім’я Тетяни Крупи, колишньої голови МСЕК, також фігурує в іншому розслідуванні — щодо ймовірних зловживань на ринку сонячної енергії, до яких можуть бути причетні її чоловік та син. Цю справу розглядають антикорупційні органи.

  • ВАКС скасував арешт активів фірми родичів Тетяни Крупи

    ВАКС скасував арешт активів фірми родичів Тетяни Крупи

    Вищий антикорупційний суд скасував арешт корпоративних прав компанії ТОВ «СКМ Вест Груп», яка належить до бізнес-групи родини Тетяни Крупи – колишньої очільниці медико-соціальної експертної комісії Хмельниччини, підозрюваної у незаконному збагаченні.

    Фірма займається оптовою торгівлею молочними продуктами. Арешт з корпоративних прав зняли після подання майже одночасних клопотань від адвокатів Катерини Крупи (невістки підозрюваної) та Андрія Бомка (племінника чоловіка Крупи). Примітно, що засідання відбулося без участі детектива НАБУ і самих власників. Водночас детектив прямо зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.

    Ухвала суду наголосила: оскільки арешт застосовувався з метою збереження речових доказів і спеціальної конфіскації, а слідство не заперечує — потреба в обмеженні прав власності наразі відпала.

    Водночас наприкінці січня 2025 року Апеляційна палата ВАКС відмовила адвокатам Крупи в задоволенні схожих клопотань щодо інших фірм. Тоді суд прямо зазначив, що родичі Крупи здійснювали систематичні дії з переоформлення бізнесу між собою — без очевидної економічної мети. Апеляція також звернула увагу на символічну вартість корпоративних прав у «СКМ Вест Груп» — всього 100 грн (по 50 грн внесли Катерина Крупа та Андрій Бомок).

    Корпоративні права цієї компанії були арештовані ще у жовтні 2024 року в межах справи щодо незаконного збагачення Тетяни Крупи. Попри це, родина поступово продовжує виводити активи з-під арешту — цього разу без жодних заперечень з боку антикорупційного слідства.

  • На Хмельниччині викрили 16 прокурорів із фейковою інвалідністю

    На Хмельниччині викрили 16 прокурорів із фейковою інвалідністю

    Скандал із масовим оформленням фальшивих довідок про інвалідність серед прокурорів у Хмельницькій області набирає нових обертів. За офіційними даними, з жовтня 2024 року було звільнено 16 співробітників прокуратури, які мали сумнівні медичні висновки. Проте ще 47 прокурорів з інвалідністю продовжують працювати, повідомили у відповідь на запит журналістів «Слідство.Інфо».

    Ці цифри підтвердила й сама Хмельницька обласна прокуратура:

    «На теперішній час в органах прокуратури Хмельницької області, згідно з наявними документами, працює 47 прокурорів з інвалідністю. У період з 1 жовтня 2024 року по теперішній час було звільнено 16 прокурорів з інвалідністю».

    Нагадаємо, що восени 2023 року журналісти та правоохоронці викрили масову схему підробки інвалідностей, якою користувалися державні службовці, зокрема і силовики. За даними слідства, ключову роль у схемі відігравали тодішня керівниця МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа та її син Олександр Крупа.

    Ці довідки дозволяли уникати мобілізації, зберігати посаду або отримувати пільги. В окремих випадках йшлося про інвалідність третьої групи з формулюванням, що «не перешкоджає виконанню посадових обов’язків».

    Суспільство досі не отримало відповідей на головні запитання:

    • Хто перевірив медичні підстави інвалідності тих 47 прокурорів, які залишились?

    • Чому після викриття схеми частина осіб продовжує обіймати державні посади?

    • І чи отримають притягнуті до відповідальності ті, хто підписував фіктивні документи?

  • Слідство Польщі розслідує діяльність родини Тетяни Крупи, яка вивозила гроші з України

    Слідство Польщі розслідує діяльність родини Тетяни Крупи, яка вивозила гроші з України

    Слідчі органи Польщі з’ясували, що родичі ексголови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи активно займалися вивезенням значних сум коштів за кордон навіть після того, як на Крупу було вручено підозру в незаконному збагаченні. Як повідомляє Главком, за інформацією польських правоохоронців, члени сім’ї Крупи здійснювали фінансові операції з коштами, що отримані злочинним шляхом, та вивозили їх через українсько-польські пункти пропуску.

    Зокрема, за період з травня 2022 по жовтень 2024 року, Тетяна, її чоловік Володимир і невістка Катерина ввезли значну кількість готівки, яка була внесена на банківські рахунки в Польщі, а потім переведена в Швейцарію та США. Матеріали кримінальної справи, які були передані українським правоохоронцям, свідчать про здійснення незаконних фінансових операцій з використанням цих коштів.

    Українські прокурори відкрили нову справу за статтею “легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом”, а також запросили міжнародно-правову допомогу для доступу до інформації про банківські рахунки Тетяни та Катерини Круп у банках Польщі та Австрії. Окрім того, планується допитати сина Тетяни, ексначальника управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області Олександра Крупу щодо вивезених коштів.

    Нагадаємо, що вже після початку розслідування Тетяна Крупа не задекларувала значну суму готівки при виїзді з України, що було зафіксовано польськими митниками. Прокурор заявив, що кошти були переведені на рахунки в швейцарських банках, однак, незважаючи на запит, заблокувати рахунки не вдалося через відсутність таких рахунків після отримання Крупою статусу підозрюваної.