Позначка: The Guardian

  • Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    У Боснії і Герцеговині розгортається масштабний політичний та корупційний скандал міжнародного рівня. Журналісти британського видання The Guardian оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що компанія, пов’язана з оточенням президента США Дональд Трамп, отримала контракти на суму понад 1 мільярд доларів після скасування американських санкцій щодо проросійського політика Мілорад Додік.

    За даними журналістів, ключову роль у цій історії відіграє американська компанія AAFS Infrastructure and Energy. Попри відсутність значного досвіду в реалізації великих інфраструктурних проєктів, саме вона отримала можливість стати головним виконавцем масштабних енергетичних проєктів у Боснії і Герцеговині.

    Йдеться про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор», який має з’єднати газотранспортні системи Хорватії та Боснії і Герцеговини та забезпечити транспортування американського газу до регіону. Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 300 млн євро.

    Однак це лише частина потенційної угоди. Згідно з конфіденційними документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія також претендує на будівництво трьох електростанцій загальною вартістю близько 900 млн євро. Таким чином сукупна вартість майбутніх контрактів перевищує один мільярд доларів.

    Особливу увагу викликало те, що компанію визначили виконавцем проєкту без проведення відкритого міжнародного тендеру. Представники антикорупційних організацій уже заявили про ризики непрозорого використання державних ресурсів.

    У боснійському представництві організації Transparency International попередили, що реалізація подібних схем у країні, яка традиційно має високий рівень корупції, може мати серйозні негативні наслідки для держави та її інвестиційного клімату.

    Розслідування також звертає увагу на власників і партнерів компанії AAFS. Боснійський підрозділ підприємства створив бізнесмен Амер Бекан, якого раніше звинувачували у порушеннях виборчого законодавства.

    Серед американських партнерів фірми журналісти називають адвоката Джессі Бінналл та бізнесмена Джо Флінн. Обидва вважаються близькими до політичного оточення Дональда Трампа.

    Джессі Бінналл відомий як один із провідних юристів родини Трампів, а Джо Флінн є братом колишнього радника президента США з національної безпеки Майкл Флінн.

    Саме політичні зв’язки компанії стали підставою для припущень про можливий обмін політичних рішень на економічні вигоди.

    Центральною фігурою скандалу став Мілорад Додік — лідер боснійських сербів, який тривалий час підтримує тісні контакти з російським керівництвом та особисто з президентом РФ Володимир Путін.

    Під час президентства Джо Байдена проти Додіка та членів його родини були запроваджені американські санкції. Вашингтон звинувачував політика у корупції, використанні державної влади для особистого збагачення та підриві демократичних інституцій Боснії і Герцеговини.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація змінилася. За даними The Guardian, Додік розпочав активну кампанію з метою домогтися скасування санкцій та налагодити контакти з новою адміністрацією США.

    Журналісти стверджують, що до цієї кампанії були залучені американські лобісти та політичні консультанти. Серед них згадується і Майкл Флінн, який, за даними розслідування, отримав 100 тисяч доларів за місяць роботи над проєктом.

    У жовтні адміністрація Трампа без публічного пояснення причин скасувала санкції щодо Додіка. Після цього політична ситуація навколо газопроводу почала швидко змінюватися.

    Невдовзі Боснію відвідав Дональд Трамп-молодший. Його зустрічав син Мілорада Додіка — Ігор Додік. Після цього, як зазначають журналісти, боснійський політик перестав блокувати реалізацію газового проєкту, хоча раніше мав можливість накласти на нього вето.

    Експерти зазначають, що ситуація викликає особливий резонанс через стратегічне значення проєкту. Наразі Боснія значною мірою залежить від російських поставок газу через інфраструктуру, яка проходить територією Сербії. Новий газопровід мав би сприяти диверсифікації джерел постачання та зменшенню енергетичної залежності від Москви.

    Втім непрозорість процесу викликає занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів країни. За даними журналістів, представники Європейського Союзу вже попередили боснійську владу про можливі ризики для процесу євроінтеграції та подальшого фінансування з боку ЄС.

    Наразі жодних офіційних звинувачень щодо незаконності угоди не висунуто. Водночас оприлюднені факти можуть стати підставою для подальших перевірок та розслідувань як у США, так і в Боснії і Герцеговині.

    Скандал продовжує набирати обертів, а його розвиток може мати наслідки не лише для енергетичного сектору Балкан, а й для міжнародної репутації політичного оточення Дональда Трампа.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    У США спалахнув новий політичний і юридичний скандал після того, як Міністерство юстиції фактично заборонило Податковій службі США (IRS) проводити будь-які перевірки податкових декларацій президента Дональда Трампа, членів його родини та пов’язаних із ними компаній за попередні роки. Рішення вже викликало хвилю критики серед демократів, експертів із конституційного права та колишніх керівників податкової служби, які називають угоду безпрецедентною в історії США.

    Про існування документа повідомили Reuters, The Guardian, Business Insider та Al Jazeera. Йдеться про односторінковий додаток до масштабної мирової угоди між Дональдом Трампом і федеральним урядом США, підписаний виконувачем обов’язків генерального прокурора США Тоддом Бланшем. Документ прямо передбачає, що IRS назавжди позбавляється права «переслідувати або ініціювати» будь-які податкові претензії щодо Трампа, його родини чи компаній за податковими періодами до 18 травня 2026 року.

    Формулювання документа стало однією з головних причин резонансу. У ньому зазначено, що заборона стосується не лише вже відкритих перевірок, а й усіх питань, «які були або могли бути порушені» щодо цих податкових періодів. Фактично це означає, що податкова служба втратила можливість переглядати будь-які фінансові операції Трампа за минулі роки, навіть якщо нові факти або порушення будуть виявлені пізніше.

    Скандальна угода стала продовженням позову Дональда Трампа проти IRS на 10 мільярдів доларів. Позов був поданий у січні 2026 року після витоку податкових декларацій Трампа до медіа у 2018–2020 роках. У центрі справи опинився колишній співробітник IRS Чарльз Літтлджон, який раніше визнав провину у незаконному розголошенні податкових документів президента США та інших заможних американців.

    У рамках мирової угоди Трамп погодився відкликати позов проти IRS та Міністерства фінансів США. Натомість уряд створив спеціальний «Anti-Weaponization Fund» — фонд обсягом приблизно 1,8 мільярда доларів для компенсації людям, які заявляють про політичний тиск або «використання державної системи як зброї». Саме цей фонд став ще одним джерелом політичних суперечок у Вашингтоні.

    За даними Reuters, керувати фондом будуть п’ятеро комісарів, більшість із яких призначатимуться людьми, пов’язаними з адміністрацією Трампа. Критики вже назвали фонд «секретною касою» для союзників президента. Особливе обурення викликало те, що під час слухань у Конгресі Тодд Бланш не зміг виключити можливість виплат учасникам штурму Капітолію 6 січня 2021 року або політичним донорам Трампа.

    Сенатор-демократ Адам Шифф заявив, що адміністрація Трампа займається «самозбагаченням і корупцією», а конгресмен Річард Ніл назвав ситуацію «найвідвертішим прикладом політичного самозахисту за державний кошт».

    Особливу увагу привернула роль самого Тодда Бланша. До призначення виконувачем обов’язків генерального прокурора він був особистим адвокатом Дональда Трампа у кількох кримінальних справах. У квітні 2026 року Трамп звільнив генпрокурорку Пем Бонді та призначив Бланша очільником Мін’юсту в статусі виконувача обов’язків.

    Після призначення Бланш неодноразово публічно заявляв, що президент США має право впливати на федеральні розслідування. Саме це зараз активно використовують критики угоди як аргумент про потенційний конфлікт інтересів.

    Експерти з податкового права наголошують, що рішення Мін’юсту створює небезпечний прецедент. За словами професора податкового права Північнокаролінського університету Натана Голдмана, вперше в історії США президент фактично отримав особливий статус, який виводить його з-під стандартної системи податкового контролю.

    До цього всі президенти США автоматично проходили обов’язковий аудит IRS — практика діяла ще з 1970-х років після Вотергейтського скандалу. Дональд Трамп ще під час своєї першої президентської кампанії у 2016 році порушив іншу традицію — він став першим кандидатом за кілька десятиліть, який відмовився публікувати свої податкові декларації.

    Окрему дискусію викликає й конституційний аспект справи. Колишній головний етичний юрист Білого дому Річард Пейнтер заявив Al Jazeera, що надання президенту фактичного імунітету від податкових претензій може суперечити Конституції США, яка забороняє главі держави отримувати фінансові привілеї від федерального уряду, окрім офіційної зарплати.

    У Білому домі та Мін’юсті наразі уникають детальних коментарів щодо механізму реалізації угоди. Сам документ був опублікований без офіційної пресконференції чи окремої заяви Міністерства юстиції, що лише посилило критику з боку опозиції та юридичної спільноти.

    Політичні оглядачі вже називають ситуацію одним із найгучніших конфліктів навколо американської податкової системи за останні десятиліття. На думку критиків, рішення може створити прецедент, коли майбутні президенти намагатимуться використовувати адміністративний ресурс для захисту власних фінансових інтересів.

  • Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Уряд Великої Британії дозволив авіакомпаніям заздалегідь скасовувати або об’єднувати рейси на тлі ризику дефіциту авіаційного палива, який може виникнути через загострення ситуації на Близькому Сході та перебої у глобальних ланцюгах постачання енергоносіїв. Про це повідомляє The Guardian.

    Рішення позиціонується як превентивний механізм, спрямований на те, щоб уникнути масштабного транспортного колапсу в період літнього пікового навантаження, коли авіаперевезення у Європі традиційно досягають максимальних показників.

    Нові регуляторні правила дають перевізникам значно більше операційної гнучкості. Авіакомпанії отримують право об’єднувати рейси на популярних напрямках, якщо в один день заплановано кілька польотів до одного й того ж міста або аеропорту. Це дозволяє уникати ситуацій, коли літаки літають напівпорожніми лише для збереження розкладу.

    Крім того, уряд дозволив часткове повернення слотів на зліт і посадку. Раніше авіаперевізники були змушені використовувати закріплені за ними слоти навіть у випадках низької завантаженості рейсів, інакше вони ризикували втратити ці «вікна» в аеропортах у майбутніх сезонах. Тепер ця вимога пом’якшується, що має знизити операційний тиск на компанії.

    Окремий акцент зроблено на захисті пасажирів. Згідно з новими правилами, авіакомпанії мають скасовувати рейси щонайменше за два тижні до вильоту, якщо виникає потреба у зміні розкладу.

    Це дозволяє перевізникам завчасно перенаправляти пасажирів на альтернативні рейси та зменшує ризик хаотичних скасувань у день подорожі. Уряд наголошує, що стабільність і передбачуваність розкладу є ключовим пріоритетом у період потенційної паливної нестабільності.

    Виконавчий директор Управління цивільної авіації Великої Британії Роб Біштон зазначив, що новий підхід «дає авіакомпаніям більше простору для управління кризовими ситуаціями та дозволяє пасажирам отримувати інформацію завчасно, а не в останній момент».

    Головним фактором змін стала ситуація на глобальному ринку авіаційного палива. Через загострення на Близькому Сході та нестабільність у регіоні виникли ризики перебоїв у постачанні нафти та нафтопродуктів, які є базою для виробництва реактивного палива.

    Європейська авіаційна галузь вже відчуває зростання витрат, а аналітики попереджають про можливий дефіцит палива в разі подальшого порушення логістичних маршрутів. Особливе занепокоєння викликає те, що навіть короткочасні перебої можуть викликати «ефект доміно» — від затримок рейсів до масштабного переформатування розкладів по всій Європі.

    Рішення було ухвалене після серії консультацій міністра транспорту Великої Британії Хайді Александер із ключовими гравцями авіаційного ринку. У переговорах брали участь представники великих аеропортів і авіакомпаній, зокрема Heathrow Airport, Gatwick Airport, British Airways, Virgin Atlantic та easyJet.

    Авіакомпанії підтримали ідею більш гнучкого регулювання, наголошуючи, що чинна система слотів у деяких випадках змушує виконувати економічно невигідні рейси, що лише посилює навантаження на систему.

    Проблема виходить далеко за межі Великої Британії. Європейська авіаційна система загалом залежить від стабільності постачання палива, а будь-які перебої на світових енергетичних ринках швидко відображаються на розкладі рейсів, вартості квитків і доступності маршрутів.

    Міжнародні аналітики зазначають, що авіація наразі перебуває у стані підвищеної вразливості через одночасний тиск кількох факторів: геополітичну нестабільність, коливання цін на нафту та високий попит у туристичний сезон.

    Хоча уряд намагається мінімізувати хаос у авіаперевезеннях, експерти не виключають, що пасажири можуть зіткнутися зі змінами розкладів, об’єднанням рейсів і можливим зменшенням частоти польотів на окремих напрямках.

    Водночас офіційний Лондон підкреслює, що головна мета нових правил — запобігти ситуації, коли масові скасування рейсів відбуваються раптово і без можливості для пасажирів знайти альтернативу.

    Ситуація в авіаційній галузі залишається динамічною, а подальші рішення залежатимуть від розвитку подій на глобальному енергетичному ринку.

  • У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що американська розвідка та військове керівництво фіксують ознаки можливої взаємодії між Росією та Іраном, яка може стосуватися підтримки у військовій сфері. Про це він сказав під час слухань у Сенаті США, повідомляє The Guardian.

    За словами генерала, США бачать “щось, що відбувається” між Москвою і Тегераном, однак не можуть публічно розкривати характер цих дій через обмеження, пов’язані з безпекою та форматом відкритих слухань у Конгресі.

    «Там, безперечно, щось відбувається», — заявив Кейн, утримавшись від будь-яких деталей щодо можливих поставок або координації дій.

    Його позицію підтримав сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює профільний комітет Сенату. Він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на підрив американських інтересів і посилення позицій Ірану в регіональних конфліктах.

    Заяви американських військових з’явилися на тлі зростання уваги у США до потенційного зближення Росії та Ірану після початку повномасштабної війни проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.

    Водночас у політичному керівництві США немає єдиної публічної позиції щодо масштабів цієї взаємодії. Президент Дональд Трамп, коментуючи питання журналістів про можливу допомогу Росії Ірану, відмовився відповідати по суті, назвавши запитання “дурними”.

    У той же час спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявляв, що отримував від російської сторони запевнення про відсутність передачі Ірану розвідувальних даних або іншої прямої військової підтримки. Ці заяви фактично демонструють різні підходи всередині американської адміністрації до оцінки ситуації.

    Останніми роками Росія та Іран значно активізували політичні, військові та економічні контакти. Після початку великої війни проти України Москва дедалі частіше співпрацює з Тегераном у сфері оборонних технологій, зокрема щодо безпілотників.

    У Великій Британії міністр оборони Джон Гілі раніше прямо заявляв, що Іран міг запозичити російські підходи до використання ударних дронів типу “Шахед”, які активно застосовуються у бойових діях на Близькому Сході та у війні проти України.

    Окремі західні медіа також повідомляли про поглиблення координації між Росією та Іраном у сфері обміну розвідувальними даними та військових технологій, особливо на тлі операцій США та Ізраїлю в регіоні.

    Хоча офіційні представники США не оприлюднили конкретних доказів прямої військової участі Росії у діях Ірану, у Вашингтоні звертають увагу на кілька тенденцій: збільшення оборонних контактів між країнами, синхронізацію політичних заяв та можливу координацію дій у регіональних конфліктах.

    Американські військові наголошують, що навіть непряма підтримка — у вигляді технологій, розвідданих або координації стратегій — може мати значний вплив на баланс сил на Близькому Сході та глобальну безпекову ситуацію.

    У Конгресі США продовжуються закриті та відкриті слухання щодо ролі Росії та Ірану у міжнародних конфліктах. Військове командування США очікує додаткових аналітичних доповідей, які мають уточнити характер можливих зв’язків між двома країнами.

    Поки що офіційна позиція США залишається обережною: Вашингтон визнає наявність сигналів про активізацію контактів, але не робить публічних висновків про пряме військове партнерство у війні проти США чи їхніх союзників.

  • Танкер обстріляли біля Ормузької протоки: що відомо про інцидент

    Танкер обстріляли біля Ормузької протоки: що відомо про інцидент

    Поблизу Ормузької протоки стався інцидент із застосуванням зброї проти цивільного танкера. Про це повідомила Британська організація з морської торгівлі (UKMTO), а також низка міжнародних медіа, зокрема The Guardian.

    За попередніми даними, інцидент стався приблизно за 20 морських миль на північний схід від узбережжя Оману. Капітан судна повідомив, що два озброєні катери наблизилися до танкера та відкрили вогонь без попереднього попередження по радіозв’язку.

    UKMTO зазначає, що екіпаж та саме судно наразі перебувають у безпеці, а ситуація залишається під контролем.

    За словами капітана танкера, до судна наблизилися два катери, після чого по ньому було відкрито вогонь. Джерела в морських службах безпеки припускають, що катери могли належати Корпусу вартових ісламської революції Ірану.

    Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає, однак у регіоні зберігається підвищена напруга через ситуацію навколо Ормузької протоки — одного з ключових світових маршрутів постачання нафти.

    На тлі інциденту Центральне командування США (CENTCOM) заявило, що американські військові продовжують операції з контролю судноплавства в регіоні. За їхніми даними, десятки суден отримали вказівки змінити курс або розвернутися.

    У повідомленнях американської сторони йдеться про фактичне посилення морського контролю у Перській затоці. Усього, за попередніми оцінками, близько двох десятків суден виконали відповідні інструкції.

    Ситуація в районі Ормузької протоки загострилася після заяв про взаємні обмеження між Іраном і США щодо судноплавства та експорту нафти. Іран раніше оголошував про посилення контролю над проходом суден, пояснюючи це діями США щодо морської блокади іранських портів у Перській затоці.

    Зі свого боку Вашингтон заявляв про необхідність контролю суден, які можуть бути пов’язані з порушенням санкційних режимів або фінансовими операціями Ірану.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших морських коридорів у світі: через неї проходить значна частина глобального експорту нафти, тому будь-які інциденти в цьому районі мають потенційний вплив на світові енергетичні ринки.

    Раніше повідомлялося про суперечливі заяви щодо статусу проходу: з одного боку, Тегеран заявляв про часткове відкриття протоки для комерційних суден, з іншого — про можливе відновлення жорстких обмежень у разі ескалації конфлікту.

    Також у міжнародних ЗМІ згадувалися випадки зміни курсу нафтових танкерів і підвищення страхових ризиків для судноплавства в регіоні.

    Станом на цей момент офіційного підтвердження належності катерів, які відкрили вогонь, немає. Розслідування інциденту триває, а морські служби безпеки продовжують моніторинг ситуації в районі Ормузької протоки.

    Експерти відзначають, що навіть поодинокі інциденти в цьому регіоні можуть мати значний вплив на світову енергетичну безпеку та страхові ринки морських перевезень.

  • The Guardian розкрив деталі розмови Кулеби з Байденом за два дні до повномасштабного вторгнення

    The Guardian розкрив деталі розмови Кулеби з Байденом за два дні до повномасштабного вторгнення

    Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час візиту до Вашингтона отримав тривожні сигнали від американської розвідки. Як пише The Guardian, 22 лютого 2022 року йому продемонстрували дані про розташування російських військ уздовж українського кордону, зокрема точки, де «російські танки прогрівали свої двигуни та чекали на перетин кордону».

    Після зустрічі з представниками розвідки Кулебу несподівано запросили до Овального кабінету на розмову з президентом США Джо Байденом. За словами українського дипломата, ця бесіда нагадувала «розмову лікаря з пацієнтом», який має невиліковний діагноз. «Коли я виходив з Овального кабінету, у мене було відчуття, що Байден прощається, як зі мною, так і з народом України», – розповів Кулеба.

    У той самий час в Україні тривала фінальна підготовка до можливого нападу. У штабі Збройних сил головнокомандувач Валерій Залужний разом із вищими командирами здійснювали останні заходи оборони. На дні Чорного моря встановили міни для запобігання можливій морській висадці в районі Одеси, а підрозділи були перекинуті до стратегічно важливих районів.

    Один із українських генералів зазначив, що частина таких рішень формально суперечила чинним нормам і могла б спричинити кримінальні провадження, однак загроза вторгнення змусила командирів діяти на випередження.

    Українська військова розвідка під керівництвом Кирила Буданова отримала від західних партнерів інформацію про плани Росії захопити аеродром у Гостомелі. Ці дані дозволили розробити оборонні заходи на останню ніч перед початком атаки та підготувати ключові позиції.

    The Guardian також зазначає, що американські спецслужби протягом кількох тижнів отримували сигнали про можливе вторгнення Росії в лютому 2022 року. Президент США направив директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про потенційні економічні та політичні наслідки.

    У день початку вторгнення, 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона з проханням зателефонувати Володимиру Путіну та переконати його припинити війну.

    Водночас українські прикордонники ще на початку лютого перехопили повідомлення від командира чеченського підрозділу, дислокованого в Білорусі, адресоване Рамзану Кадирову. У ньому йшлося про готовність підрозділу до входу в Київ.

    Матеріал британського видання дає змогу відтворити атмосферу останніх днів перед 24 лютого – період, коли сигнали про вторгнення ставали дедалі конкретнішими, а українська сторона готувалася до найгіршого сценарію.

  • The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії президент Володимир Зеленський намагався запевнити європейських лідерів, що страх великої війни є перебільшеним. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian, яке реконструює події осені 2021 року.

    За даними видання, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув до Києва і повідомив українському керівництву, що Лондон вважає російське вторгнення питанням «коли», а не «якщо». Він закликав розпочати активну підготовку до масштабної війни.

    Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

    У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

    The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

    Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

    Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

    Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

  • «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    Британський словник Collins Dictionary назвав словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding). Це поняття описує новий підхід у програмуванні, коли завдяки штучному інтелекту людина може створювати код, використовуючи звичайну мову.

    Як пояснюють лексикографи Collins, вибір цього слова відображає глобальний перехід до епохи генеративного ШІ, де межа між людською креативністю та машинними алгоритмами стає дедалі тоншою.

    Що таке «вайб-кодинг»

    Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

    Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

    Інші слова року за версією Collins

    Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

    • «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.
    • «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».
    • «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.
    • «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.
    • «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.
    • «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.
    • «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.
    • «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.
    • «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

    Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

    «Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.