Golosnovinua.com

Позначка: The Wall Street Journal

  • Угода з Кремлем дала зворотний результат: дизель у США подорожчав до $6,35

    Угода з Кремлем дала зворотний результат: дизель у США подорожчав до $6,35

    Домовленість президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального не принесла очікуваного зниження цін на американських заправках. Попри обіцянки збільшити пропозицію пального на світовому ринку, його вартість у Сполучених Штатах після оголошення угоди навіть дещо зросла. Експерти сумніваються, що Росія зможе забезпечити заявлені обсяги постачань через проблеми з нафтопереробними заводами та експортними обмеженнями.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на дані Американської автомобільної асоціації AAA та аналітиків енергетичного ринку.

    9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Москвою щодо збільшення експорту російського дизеля. За задумом американської адміністрації, додаткові обсяги пального мали допомогти стабілізувати світовий ринок та стримати подорожчання нафтопродуктів у США.

    Однак майже через три тижні після відповідної заяви ціни не лише не знизилися, а й продовжили зростати.

    За даними AAA, 28 жовтня середня вартість галона дизельного пального в США становила 6,35 долара. Для порівняння, на момент оголошення домовленості 9 жовтня вона перебувала на рівні 6,28 долара.

    Таким чином, пальне подорожчало приблизно на сім центів за галон. При цьому зростання цін не обов’язково було спричинене самою угодою: на американський ринок впливають також світові ціни на енергоносії, обсяги виробництва та логістичні обмеження.

    Однією з найбільших проблем домовленості залишаються реальні можливості Росії виконати взяті зобов’язання.

    Після переговорів Трамп заявив, що Москва погодилася забезпечити понад 300 тисяч тонн дизельного пального для американського та світового ринків. У листопаді постачання нібито мали зрости до 500 тисяч тонн, а згодом — до одного мільйона тонн.

    Проте аналітики сумніваються, що ці обсяги вдасться реалізувати повністю.

    Російська нафтопереробна промисловість зазнала значних труднощів через регулярні українські удари по НПЗ. Пошкодження виробничих потужностей скоротило можливості перероблення нафти, а внутрішній дефіцит нафтопродуктів змушував Москву періодично обмежувати експорт.

    Минулого тижня з російського порту Приморськ вийшов танкер із приблизно 300 тисячами барелів дизельного пального. Спочатку судно вказувало Нью-Йорк як пункт призначення, однак згодом змінило відповідний запис на статус «для замовлень».

    Це означає, що остаточне місце розвантаження вантажу залишалося непідтвердженим.

    За даними Reuters, йдеться про танкер Agioi Fanendes під прапором Мальти, який завантажив приблизно 40 тисяч тонн російського дизеля 22 жовтня. За попередніми даними відстеження суден, його прибуття до США очікувалося 7 листопада, однак остаточний порт не був визначений.

    Навіть якщо вантаж справді прибуде до американського порту, це не гарантує швидкого здешевлення пального для споживачів.

    Аналітики, яких цитує WSJ, звертають увагу, що додаткові російські поставки становлять порівняно невелику частину світового ринку.

    За попередніми оцінками, у жовтні йдеться про трохи більше ніж 100 тисяч барелів дизеля на добу, а в листопаді — приблизно 125 тисяч барелів.

    Для порівняння, протягом 2025 року Росія експортувала близько 800 тисяч барелів дизельного пального щодоби.

    Таким чином, обсяги, передбачені новою домовленістю, навряд чи зможуть самостійно компенсувати дефіцит пального на світовому ринку.

    Окреме занепокоєння викликає політичний бік угоди. Заради відновлення постачань російських нафтопродуктів Вашингтон погодився тимчасово послабити частину санкційних обмежень, запроваджених проти Москви через війну в Україні.

    Це рішення викликало критику американських законодавців, які застерігають, що продаж російського пального забезпечуватиме Кремлю додаткові доходи.

    Водночас прихильники домовленості в адміністрації Трампа пояснюють її необхідністю знизити ціни на енергоносії та підтримати американську економіку.

    Однак поки економічний ефект для споживачів залишається непомітним. Американські водії продовжують платити за дизель більше, ніж до оголошення угоди, а можливості Росії збільшити експорт обмежені станом її нафтопереробної промисловості.

    Отже, домовленість Трампа з Путіним поки не досягла заявленої мети щодо зниження вартості дизеля у США. Чи зміниться ситуація після фактичного надходження російського пального на ринок, залежатиме від обсягів постачань та загальної ситуації на світовому енергетичному ринку.

  • Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни та своєї роботи на посаді президента хотів би залишитися жити в Україні й вільно ходити її вулицями. Про це він розповів в інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер.

    Під час розмови Зеленського запитали, як йому вдається справлятися зі стресом після років повномасштабної війни. Президент відповів, що сам не впевнений, наскільки добре йому це вдається.

    За його словами, для нього важливо виконувати свою роботу так, щоб після завершення президентства мати можливість продовжити звичайне життя у власній країні.

    «Справа навіть не в тому, щоб люди тебе поважали. Справа в тому, щоб після війни і після цієї президентської роботи ти міг продовжувати жити у своїй країні, ходити вулицями, і щоб ніхто не хотів тебе вбити й не ненавидів тебе», — сказав Зеленський.

    Президент також пов’язав майбутнє після війни з тим, як людина ставиться до своєї роботи, країни та суспільства. За його словами, під час війни доводиться ухвалювати багато складних рішень, зокрема й таких, яких особисто не хочеться приймати.

    Зеленський визнав, що за роки повномасштабної війни припускався помилок, пояснивши це великою кількістю складних рішень і домовленостей, які президенту доводиться приймати щодня.

    Водночас він наголосив на ролі людей у власній мотивації. За словами Зеленського, одні люди дають енергію, тоді як спілкування з іншими, навпаки, її забирає.

    «Я намагаюся жити для добрих людей», — пояснив президент, додавши, що сподівається бачити таких людей навколо себе і після війни.

    При цьому Зеленський не оголошував у цій частині інтерв’ю конкретних політичних планів після завершення війни чи строків завершення своєї президентської роботи. Його слова стосувалися передусім особистого бачення майбутнього — життя в Україні після завершення нинішнього етапу його політичної кар’єри.

  • Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Іран відмовився підтримати запропонований Оманом план спільного контролю над Ормузькою протокою, що може суттєво ускладнити відновлення переговорного процесу між Тегераном і Вашингтоном. За даними The Wall Street Journal, розбіжності щодо майбутнього одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу стали новою перешкодою на шляху до деескалації напруженості в регіоні.

    Як повідомляє видання, Оман, який має вихід до Ормузької протоки та межує з Іраном через цей стратегічний водний шлях, запропонував тимчасову модель рівномірного розподілу зон контролю між двома країнами. Ініціатива мала стати одним із кроків до відновлення безпечного судноплавства та створення умов для подальших дипломатичних переговорів між Іраном і США.

    Однак Тегеран відкинув запропонований варіант. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що запропонована схема не відповідає безпековим інтересам країни. За його словами, Іран готовий перейти до наступного етапу переговорів лише за умови, якщо Оман погодиться із зустрічною пропозицією Тегерана.

    Іранська сторона наполягає, щоб вхідний маршрут для суден повністю проходив під контролем Ірану, тоді як лише частина вихідного маршруту могла б залишитися під контролем Омана. У Тегерані вважають, що саме така модель здатна гарантувати національну безпеку країни.

    Гарібабаді пояснив, що запропонований Оманом рівний розподіл транзитних маршрутів не усуває головних ризиків для Ірану. За його словами, останні події продемонстрували, що Ормузька протока може використовуватися для проходження американських військових кораблів, які, як стверджує Тегеран, брали участь в операціях проти іранської території. Саме тому іранська влада вважає необхідним отримати ширші повноваження щодо контролю над судноплавством.

    Водночас американські джерела різко розкритикували позицію Ірану. Один із представників США заявив, що вимоги Тегерана є необґрунтованими та виходять за межі міжнародного права. За його словами, Ормузька протока є міжнародним водним шляхом, а тому жодна держава не має права одноосібно контролювати або обмежувати транзит через неї.

    За інформацією The Wall Street Journal, після припинення взаємних ударів між США та Іраном минулої п’ятниці активізувалися дипломатичні контакти за посередництва регіональних партнерів. Однією з ідей було запровадження 10-денного режиму припинення вогню, який міг стати першим кроком до ширших переговорів. Однак відмова Ірану від компромісного плану Омана викликала розчарування серед країн-посередників і поставила під сумнів перспективи подальшого діалогу.

    Напередодні низка міжнародних ЗМІ повідомляла, що Оман та Іран продовжують консультації щодо відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Оманська сторона висловлювала сподівання, що найближчим часом вдасться оголосити про прогрес у переговорах.

    Раніше агентство Reuters також повідомляло, що Оман представив Ірану окремий варіант врегулювання, який передбачав запровадження платного проходження суден через Ормузьку протоку. Згідно з цією пропозицією, Іран мав би отримувати частину доходів від транзиту, а країни Перської затоки були готові розглядати можливість функціонування такого механізму. Водночас нинішня відмова Тегерана від компромісного підходу може ускладнити не лише дипломатичний процес, а й подальші домовленості щодо безпеки одного з ключових маршрутів світової торгівлі.

  • WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    WSJ: Усик пояснив Трампу, чим українці відрізняються від росіян

    Зустріч українського чемпіона світу з боксу Олександра Усика та президента США Дональда Трампа в Білому домі стала однією з подій, які могли вплинути на зміну ставлення американського лідера до України. Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на співрозмовників, знайомих із перебігом зустрічі. За інформацією видання, під час особистої розмови Усик поділився власним досвідом війни, розповів про пережите його родиною та відповів на запитання Трампа про різницю між українцями та росіянами.

    За даними WSJ, спілкування між Трампом і Усиком відбулося напередодні турніру UFC, який проходив у Білому домі. Спільною темою для розмови стало захоплення легендарним боксером Мухаммедом Алі. Видання зазначає, що Усик народився в один день із Алі, а під час зустрічі подарував президенту США підписану боксерську рукавичку. Це стало приводом для невимушеної розмови, яка згодом перейшла до теми російсько-української війни.

    Як пише газета, український спортсмен розповів Трампу про те, як його родина була змушена ховатися від російських обстрілів у Києві. Усик також наголосив, що українці продовжують боротися, незважаючи на війну, і назвав їх «бійцями та переможцями». За словами співрозмовників видання, ця особиста історія справила на президента США сильне враження.

    Під час зустрічі Трамп поставив боксеру пряме запитання: чим українці відрізняються від росіян. За інформацією The Wall Street Journal, Усик не став виголошувати довгу промову. Натомість він показав на голову та серце, давши зрозуміти, що головна відмінність полягає у мисленні та цінностях людей. Саме цей епізод видання називає одним із найяскравіших моментів зустрічі.

    WSJ зазначає, що зустріч із Усиком стала лише одним із факторів, які останнім часом вплинули на зміну риторики Дональда Трампа щодо України. За інформацією видання, президент США також був вражений стійкістю президента Володимира Зеленського, результатами українських ударів по військових об’єктах РФ, розвитком українських безпілотних технологій та дипломатичною роботою європейських союзників України.

    За даними газети, Трамп останніми тижнями дедалі частіше позитивно висловлюється про Україну та її здатність чинити опір російській агресії. Видання наголошує, що американський президент традиційно прихильно ставиться до людей, яких вважає сильними особистостями та переможцями, а зустріч із Усиком лише посилила це враження. Водночас журналісти зауважують, що погляди Трампа можуть змінюватися досить швидко, тому говорити про остаточний перегляд його позиції поки що зарано.

    У матеріалі також зазначається, що найближчим випробуванням для нової динаміки відносин між Києвом і Вашингтоном стане зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського у США, запланована під час візиту українського президента до Вашингтона на церемонію прощання із сенатором Ліндсі Гремом. Саме після цієї зустрічі стане зрозуміло, наскільки змінилася позиція американського президента щодо України.

    Сам Олександр Усик раніше неодноразово заявляв, що використовує свою міжнародну популярність для підтримки України та привернення уваги світової спільноти до війни. Згідно з публікацією The Wall Street Journal, його особиста розмова з Дональдом Трампом стала ще одним прикладом того, як відомі українці намагаються донести до світових лідерів власне бачення війни та боротьби українського народу.

  • США попередили Україну через атаки на неросійські судна в Чорному морі

    США попередили Україну через атаки на неросійські судна в Чорному морі

    Адміністрація президента США Дональда Трампа застерегла Україну від ударів по неросійських суднах у Чорному морі після того, як під час нещодавньої атаки було пошкоджено танкер, зафрахтований американською компанією Chevron. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За інформацією видання, цього тижня генеральний директор Chevron Майк Вірт провів зустріч із представниками адміністрації США, щоб обговорити ризики для активів компанії в Казахстані. Причиною стали атаки українських безпілотників на чотири танкери поблизу Новоросійська, серед яких було судно, що працювало за контрактом із Chevron.

    Новоросійськ є кінцевою точкою Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC), через який транспортується казахстанська нафта на світові ринки. Chevron володіє 15% акцій консорціуму та має 50% частку в одному з найбільших нафтових родовищ Казахстану — Тенгіз.

    Після атаки робота трубопроводу була частково обмежена, що змусило Казахстан скоротити видобуток нафти через нестачу потужностей для її зберігання.

    За словами американського чиновника, після консультацій із представниками нафтової галузі адміністрація США попередила українську сторону про неприпустимість атак на судна, які не належать Росії.

    У Вашингтоні вважають маршрут Каспійського трубопровідного консорціуму стратегічно важливим для постачання казахстанської нафти до Європи. На думку американської сторони, його безперебійна робота сприяє скороченню залежності європейських країн від російських енергоносіїв.

    Як зазначає The Wall Street Journal, для Chevron стабільна робота цього маршруту має особливе значення. Родовище Тенгіз забезпечує близько 12% світового видобутку компанії, а в його розвиток за останні роки було інвестовано десятки мільярдів доларів.

    Аналітик Пол Ченг, якого цитує видання, вважає, що подальші удари по маршруту експорту казахстанської нафти можуть змусити Chevron скоротити видобуток на родовищі Тенгіз. Водночас він припускає, що через позицію Вашингтона Україна може переорієнтувати свої удари на інші військові чи логістичні цілі, щоб уникнути загострення відносин зі Сполученими Штатами та іншими союзниками.

    Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що серія атак на танкери у Чорному морі поставила під загрозу експорт казахстанської нафти через термінал Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська. Через ризики для судноплавства Казахстан був змушений тимчасово призупинити постачання нафти до термінала, через який експортується сировина, зокрема з проєктів за участю Chevron.

  • Війна розвертається проти Путіна: WSJ назвав переломний момент

    Війна розвертається проти Путіна: WSJ назвав переломний момент

    Війна Росії проти України входить у нову фазу, в якій час уперше за тривалий період може перестати працювати на Кремль. Українські війська не лише зберегли обороноздатність, а й дедалі активніше тиснуть на слабкі місця противника, тоді як російський наступ сповільнюється, армія зазнає значних втрат, а далекобійні удари по нафтопереробній та логістичній інфраструктурі створюють проблеми вже глибоко всередині РФ.

    Таку оцінку наводить The Wall Street Journal, аналізуючи зміни на фронті, розвиток української дронової кампанії та дедалі складніше стратегічне становище російського правителя Володимира Путіна.

    Водночас видання застерігає: нинішня ситуація ще не означає близької поразки Росії або автоматичного завершення війни. Москва зберігає значні ресурси, продовжує наступальні операції та має серйозну перевагу в балістичних ракетах. Сам Путін не демонструє готовності відмовлятися від максималістських вимог.

    Час більше не є безумовним союзником Кремля

    Протягом чотирьох років російське керівництво будувало стратегію на припущенні, що РФ здатна довше за Україну витримувати війну на виснаження. Кремль розраховував на більші людські резерви, потужнішу промисловість, поступове скорочення західної допомоги та втому українського суспільства.

    Однак Україна не зазнала очікуваного Москвою військового краху. Навпаки, вона створила масштабну індустрію безпілотників, адаптувала оборону та отримала можливість уражати об’єкти за тисячі кілометрів від кордону.

    Одним із найпоказовіших став удар по Омському нафтопереробному заводу — найбільшому НПЗ Росії, розташованому приблизно за 2700 кілометрів від контрольованої Україною території. Після атаки підприємство зупинило перероблення нафти, що посилило дефіцит пального в РФ.

    Українські дрони також атакували НПЗ у Саратові, Татарстані, Самарській області, портову інфраструктуру, трубопровідні станції та танкери в Азовському морі. Reuters повідомляв про одночасне ураження трьох російських НПЗ, танкерів і насосних станцій у межах однієї масштабної операції.

    Удари по нафті створили фізичний дефіцит пального

    Наслідки української кампанії вже не обмежуються тимчасовими пожежами на підприємствах. За оцінками, які наводила The Wall Street Journal, станом на 20 червня близько 28% російських нафтопереробних потужностей не працювали.

    Експерти наголошували, що йдеться вже не лише про логістичні труднощі або дисбаланс між регіонами, а про фізичну нестачу бензину та дизельного пального.

    У низці регіонів Росії виникли черги на автозаправках, зросли ціни, а влада була змушена обмежити експорт дизеля та збільшувати імпорт. Зупинка Омського НПЗ, який є одним із головних виробників бензину в країні, лише поглибила кризу.

    Особливо складною стала ситуація в окупованому Криму, де українські удари по підстанціях, енергомосту та морській логістиці спричинили перебої зі світлом і пальним.

    У липні Україна також суттєво посилила атаки на судноплавство в Азовському морі. За повідомленнями західних медіа, удари по десятках танкерів, поромів та інших суден змусили Росію обмежувати рух на важливих морських маршрутах.

    Величезна територія Росії стала її слабкістю

    Розмір Росії протягом століть вважався її стратегічною перевагою. Проте в умовах масового застосування далекобійних безпілотників ця перевага починає працювати проти Кремля.

    Москва змушена захищати сотні нафтопереробних заводів, складів, портів, військових аеродромів, підстанцій, трубопроводів і промислових підприємств на величезній території. Повністю закрити всі ці об’єкти системами ППО неможливо.

    The Wall Street Journal раніше писала, що українська дронова кампанія перевантажує російську протиповітряну оборону, а удари з березня могли пошкодити близько 20% нафтопереробних потужностей РФ.

    Кожен комплекс ППО, який Кремль перекидає з фронту до НПЗ або стратегічного підприємства, перестає прикривати російські війська, склади та штаби на окупованих територіях.

    Одночасно утримувати щільну оборону фронту й забезпечувати захист усієї території РФ стає дедалі складніше.

    Російський наступ дає менше результатів

    Російські війська продовжують атакувати на Донеччині та інших напрямках, однак темпи просування вже не відповідають масштабам втрат і витрачених ресурсів.

    Західні розвідки оцінювали російські втрати приблизно у 35 тисяч військових щомісяця — більше, ніж Кремль здатний залучати добровольців і контрактників.

    Якщо така тенденція збережеться, Путін може опинитися перед вибором: скорочувати інтенсивність наступу або проводити нову примусову мобілізацію. Другий варіант є політично небезпечним, оскільки мобілізація 2022 року викликала невдоволення та масовий виїзд росіян за кордон.

    WSJ зазначає, що російська армія все ще має локальні просування, зокрема на Донеччині. Однак на відміну від попередніх періодів вона вже не рухається вперед майже по всій лінії фронту.

    Українські підрозділи проводять локальні контратаки, відтісняють росіян на окремих ділянках і значно ефективніше протидіють диверсійним та штурмовим групам.

    Українська армія швидше адаптується

    Однією з головних змін стала здатність України швидко впроваджувати нові технології безпосередньо на полі бою.

    Українські сили створили багаторівневу систему виявлення та знищення російських дронів середньої дальності. До неї входять акустичні датчики, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи, розвідувальні системи та дрони-перехоплювачі.

    Комерційні супутникові знімки також дедалі швидше потрапляють безпосередньо до військових, скорочуючи час між виявленням російського об’єкта та нанесенням удару. WSJ писала, що така оперативна передача розвідувальних даних робить українські атаки значно точнішими.

    Українська оборонна промисловість щороку збільшує виробництво FPV-дронів, далекобійних безпілотників, морських дронів і перехоплювачів. Західні уряди почали фінансувати закупівлю безпілотників безпосередньо в українських виробників.

    Зокрема, Німеччина профінансувала закупівлю 50 тисяч ударних FPV-дронів Shrike, а Велика Британія анонсувала передачу Україні ще 150 тисяч безпілотників.

    Трамп змінив тон щодо України

    Окрему увагу WSJ звертає на зміну ставлення президента США Дональда Трампа.

    Ще у 2025 році він заявляв Зеленському, що Україна нібито не має достатніх «карт» для боротьби з Росією. Проте під час саміту НАТО в Анкарі у липні 2026 року тон розмови був значно теплішим.

    За даними видання, Трампу демонстрували розвідувальні матеріали про нові українські далекобійні можливості. Масштаб і точність ударів по російській енергетичній інфраструктурі справили на нього враження.

    Після зустрічі із Зеленським американський президент публічно підтримав українські далекобійні удари та заявив про готовність дозволити виробництво ракет для Patriot в Україні.

    Зеленський повідомив, що домовленість щодо ліцензій уже досягнута на політичному рівні. Україна також веде переговори про спільне виробництво дронів зі Сполученими Штатами та створення окремої європейської антибалістичної системи.

    Балістика залишається головною перевагою Росії

    Попри стратегічні проблеми Кремля, Україна залишається надзвичайно вразливою до російських балістичних ракет.

    На початку липня The Wall Street Journal повідомила, що запас ракет-перехоплювачів Patriot в України практично вичерпаний. Через це Київ та інші міста мають обмежені можливості для знищення балістичних цілей.

    Зеленський назвав балістичні удари останньою серйозною перевагою Росії. За його словами, більшість інших військових завдань Україна вже здатна вирішувати самостійно, однак для перехоплення ракет «Іскандер-М» і подібних цілей потрібні Patriot та сучасні боєприпаси до них.

    Президент неодноразово наголошував, що поповнення запасів ракет для Patriot є головним пріоритетом. На початку липня він визнав, що політичної волі США було б достатньо для подолання дефіциту, однак необхідних постачань поки бракує.

    Без достатньої кількості перехоплювачів Росія може продовжувати завдавати значних втрат українським містам навіть у разі погіршення власної ситуації на фронті.

    Путін може отримувати викривлену картину

    Однією з причин, через які Кремль не змінює стратегію, може бути недостовірна інформація, яку російські генерали передають Путіну.

    Аналітики припускають, що військове керівництво продовжує доповідати про нібито неминучий прорив на Донеччині та перебільшує успіхи російської армії.

    Сам Путін публічно повторює максималістські вимоги: визнання окупованих територій російськими, обмеження української армії та фактичну відмову України від самостійної зовнішньої політики.

    Ознак того, що він готовий погодитися на справедливе припинення вогню, наразі немає. Росія паралельно посилює удари по українських містах, підприємствах і цивільній інфраструктурі.

    Поворот ще не означає перемоги

    Нинішня ситуація є переломною, але результат цього повороту ще не визначений.

    Росія може спробувати адаптуватися до української переваги в дронах, посилити ППО, розосередити виробництво або провести нову мобілізацію. Вона також зберігає великий ракетний арсенал, авіацію та здатність концентрувати значні сили на окремих напрямках.

    Україна, зі свого боку, залежить від постачання боєприпасів для ППО, міжнародного фінансування та стабільного поповнення особового складу.

    Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний раніше застерігав, що нинішній баланс більше нагадує взаємне стримування, ніж близьку вирішальну перемогу однієї зі сторін.

    Проте головна зміна вже відбулася: Кремль більше не може бути впевнений, що просте продовження війни автоматично наближатиме його до перемоги.

    Російські втрати перевищують темпи поповнення, стратегічні підприємства палають за тисячі кілометрів від фронту, паливна система працює з перебоями, а Україна зберігає здатність оборонятися й розширює можливості для ударів.

    Саме тому The Wall Street Journal робить висновок, що час уперше починає працювати не на Путіна. Однак російський правитель поки не демонструє наміру зупинятися — навіть якщо ціна продовження війни для його армії, економіки та власної влади стає дедалі вищою.

  • Ізраїль попередив США про новий план Ірану щодо ліквідації Трампа

    Ізраїль попередив США про новий план Ірану щодо ліквідації Трампа

    Ізраїль передав Сполученим Штатам нові розвідувальні дані, які, за оцінкою ізраїльської сторони, свідчать про підготовку Іраном нового плану замаху на президента США Дональда Трампа. За інформацією джерел, ознайомлених із ситуацією, отримані матеріали були передані американським посадовцям для аналізу, однак офіційних підтверджень їхнього змісту чи достовірності наразі не оприлюднено.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, які обізнані з перебігом консультацій між американською та ізраїльською сторонами.

    За даними співрозмовників видання, ізраїльські спецслужби отримали нову інформацію, яка, на їхню думку, свідчить про існування чергового плану Тегерана, спрямованого на фізичне усунення Дональда Трампа. Який саме характер мають ці розвідувальні матеріали, їхні джерела, а також наскільки конкретною є інформація про можливу загрозу, не розкривається. Водночас джерела зазначають, що отримані дані були достатньо вагомими, аби передати їх американській стороні для подальшої оцінки.

    Видання нагадує, що погрози на адресу Дональда Трампа з боку іранського керівництва звучать уже багато років. Після ліквідації одного з найвпливовіших військових командирів Ірану Касема Сулеймані офіційний Тегеран неодноразово заявляв про намір помститися американському президенту, який під час свого першого терміну санкціонував проведення цієї операції.

    Касем Сулеймані очолював спецпідрозділ “Кудс” у складі Корпусу вартових ісламської революції та вважався однією з найвпливовіших фігур у військово-політичному керівництві Ірану. Він загинув у січні 2020 року внаслідок удару американського безпілотника поблизу міжнародного аеропорту Багдада. Після цього іранська влада офіційно оголосила про намір домогтися “відплати” за смерть генерала, а представники політичного та військового керівництва країни неодноразово публічно говорили про відповідальність Дональда Трампа та інших американських посадовців.

    У The Wall Street Journal зазначають, що нова інформація про можливий замах з’явилася на тлі чергового загострення відносин між Іраном, Ізраїлем та США. За останні місяці сторони неодноразово обмінювалися взаємними звинуваченнями, а регіон Близького Сходу залишається одним із найбільш нестабільних у світі.

    Водночас офіційний Ізраїль не став коментувати повідомлення про передачу нових розвідувальних даних. Посольство Ізраїлю у Вашингтоні відмовилося відповідати на запит журналістів щодо публікації The Wall Street Journal.

    Не відреагувало на повідомлення видання і представництво Ірану при Організації Об’єднаних Націй. Журналісти звернулися до іранських дипломатів із проханням прокоментувати твердження про можливу підготовку замаху на американського президента, однак відповіді так і не отримали.

    У Білому домі також не дали прямої оцінки новим повідомленням. Натомість американська адміністрація нагадала про нещодавню заяву самого Дональда Трампа, яку він зробив під час свого візиту до Туреччини.

    Під час спілкування з журналістами в Анкарі президент США заявив, що йому добре відомо про погрози, які надходять з боку Ірану. За словами Трампа, він регулярно отримує інформацію про те, що залишається однією з головних цілей іранського керівництва.

    «Вони хочуть усунути лідера США – мене… Я є в кожному списку. Я сьогодні вранці побачив, що перебуваю в кожному їхньому списку. І поки що, гадаю, мені трохи щастило, але це може тривати недовго», – сказав президент США.

    Видання також звертає увагу на те, що антиамериканська риторика в Ірані останнім часом лише посилюється. Зокрема, під час церемонії поховання верховного лідера Ірану Алі Хаменеї учасники масового заходу скандували заклики до смерті Дональда Трампа. Крім того, на церемонії був розгорнутий великий банер із написом «Ми вб’ємо Трампа», що стало одним із найбільш резонансних епізодів заходу та привернуло увагу міжнародних ЗМІ.

    На думку авторів The Wall Street Journal, подібні публічні заклики свідчать про те, що тема помсти за смерть Касема Сулеймані продовжує активно використовуватися іранською владою та прихильниками режиму у внутрішній політиці. Водночас видання зазначає, що публічна риторика не завжди означає підготовку реальних силових операцій, тому інформація про новий можливий план замаху потребує додаткової перевірки.

    Американські спецслужби вже неодноразово повідомляли про існування потенційних загроз з боку Ірану щодо колишніх та чинних американських посадовців. За останні роки Міністерство юстиції США висувало обвинувачення окремим громадянам Ірану у змовах, пов’язаних із підготовкою нападів або замахів на осіб, які брали участь у ліквідації Сулеймані. Водночас Тегеран традиційно відкидав усі подібні звинувачення, називаючи їх політично мотивованими та безпідставними.

    Поява нових повідомлень збіглася з періодом підвищеної уваги до безпеки американського президента. Нагадаємо, ще у травні 2026 року представник Білого дому Себастьян Горка повідомив, що Дональд Трамп залишив віцепрезиденту США Джей Ді Венсу спеціального листа на випадок, якщо з ним “щось трапиться”. Тоді ця заява викликала широкий резонанс у США та за їхніми межами, оскільки пролунала на тлі інформації про можливі загрози життю глави держави.

    Попри нову інформацію, американська влада наразі не повідомляла про зміну рівня терористичної загрози або про запровадження додаткових заходів безпеки у зв’язку з повідомленням ізраїльської розвідки. Також поки не оприлюднювалися дані про те, чи вважають американські спецслужби отриману інформацію достатньо достовірною для зміни рівня охорони президента або проведення додаткових контррозвідувальних заходів.

  • Путін витрачає мільярди на проєкти “безсмертя” — WSJ

    Путін витрачає мільярди на проєкти “безсмертя” — WSJ

    Російський диктатор Володимир Путін, за даними західних медіа, значно активізував фінансування проєктів, пов’язаних із продовженням життя, омолодженням організму та пошуком технологій умовного «безсмертя». Про це йдеться в розслідуванні The Wall Street Journal, яке описує масштабну державну програму Росії у сфері біотехнологій та медицини майбутнього.

    Йдеться про ініціативу під назвою «Нові технології збереження здоров’я», бюджет якої оцінюється приблизно у 26 мільярдів доларів. Формально її метою є боротьба зі старінням та збільшення тривалості активного життя, однак фактично програма охоплює значно ширший спектр досліджень — від генної інженерії до експериментів із біодруком органів і ксенотрансплантацією.

    За інформацією WSJ, одним із ключових напрямів є 3D-біодрук живих тканин, який дозволяє створювати фрагменти органів із клітин людини. Інший напрям — вирощування органів у генетично модифікованих тваринах, зокрема так званих міні-свинях, які використовуються як «біологічні інкубатори» для людських органів. Також дослідники працюють над технологіями кріогенного впливу на організм та методами уповільнення клітинного старіння.

    Керівні позиції у цих проєктах, за даними журналістів, займають особи з найближчого оточення Путіна. Серед них — його донька Марія Воронцова, яка працює ендокринологом і курує державні генетичні програми, а також фізик Михайло Ковальчук, керівник Курчатовського інституту та впливова фігура російського науково-військового комплексу.

    Російські наукові структури заявляють про певні досягнення у сфері біодруку, зокрема про створення зразків людських тканин, таких як хрящі або елементи щитоподібної залози у лабораторних умовах. Водночас заявляється, що у перспективі до 2030 року Росія може перейти до повноцінного вирощування органів для трансплантації.

    Однак міжнародна наукова спільнота ставиться до цих заяв із великим скепсисом. Експерти, на яких посилається WSJ, зазначають, що більшість російських досліджень не публікується у провідних рецензованих наукових журналах і не проходить міжнародної верифікації. Це ускладнює оцінку реального рівня досягнень і викликає сумніви щодо заявлених проривів.

    Російський вчений Олександр Островський у коментарі для медіа наголосив, що відсутність публікацій фактично означає відсутність перевірених результатів. За його словами, у таких умовах значна частина заяв може бути радше політичним або фінансовим сигналом, ніж реальними науковими досягненнями.

    Окрему увагу WSJ приділяє тому, що російський лідер демонструє особистий інтерес до методів «омолодження» та нетрадиційної медицини. Зокрема, згадується епізод 2018 року, коли під час зустрічі в Кремлі Путін розповідав тодішньому канцлеру Австрії Sebastian Kurz про переваги кріокамер, де тіло піддається впливу екстремально низьких температур.

    Такі епізоди, як зазначають журналісти, демонструють не лише політичний, а й особистий інтерес Путіна до теми довголіття. У матеріалі підкреслюється, що під час пандемії COVID-19 Кремль запровадив надзвичайно суворі протоколи безпеки для захисту президента, включно з тривалими карантинами для відвідувачів і посиленими заходами дезінфекції.

    Також у західних і російських медіа неодноразово з’являлися припущення щодо можливих косметичних або медичних процедур, які могли вплинути на зовнішній вигляд Путіна, що лише посилило дискусії про його надмірну увагу до фізичного стану.

    Аналітики звертають увагу і на загальний контекст: середня тривалість життя чоловіків у Росії становить близько 68 років, що значно нижче показників більшості розвинених країн. На цьому тлі масштабні інвестиції в біотехнології виглядають як спроба держави одночасно вирішити демографічні проблеми та забезпечити технологічну перевагу.

    Окремо зазначається, що під час зустрічей із лідером Китаю Сі Цзіньпіном Путін порушував тему продовження життя та майбутніх технологій заміни органів. Ці заяви, за даними WSJ, вписуються у ширший наратив про можливість радикального подовження людського життя в майбутньому.

    Попри це, експерти наголошують, що більшість заявлених російських досягнень у сфері «біологічного безсмертя» залишаються непідтвердженими, а сама програма значною мірою базується на гіпотетичних технологіях, які ще не доведені у світовій науці.

  • Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

    Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

    Українська miltech-компанія «Дикі Шершні», яка розробляє дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими безпілотниками, заявила, що не веде переговорів про експорт своїх розробок до країн Перської затоки.

    Заява пролунала після того, як у західних медіа з’явилася інформація про можливу зацікавленість найбільшої нафтової компанії світу Saudi Aramco в українських технологіях перехоплення дронів. За даними журналістів, мова могла йти про використання українських безпілотників для захисту нафтової інфраструктури Саудівської Аравії від атак іранських БПЛА.

    У «Диких Шершнях» заявили, що подібні повідомлення не відповідають дійсності. Компанія підкреслює, що наразі не веде жодних комерційних переговорів із державами або компаніями регіону Перської затоки.

    Водночас виробник визнає: інтерес до українських дронів на міжнародному ринку дійсно існує. До компанії регулярно звертаються представники різних держав — як із Близького Сходу, так і з країн Європейського Союзу. Йдеться передусім про технології перехоплення безпілотників, які Україна активно розвиває під час війни.

    Попри це, пріоритетом для компанії залишається забезпечення українських сил оборони. У «Диких Шершнях» наголошують, що основні ресурси спрямовані на співпрацю із Збройними силами України, Національною гвардією, Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Представники компанії також звертають увагу на те, що питання експорту подібних технологій регулюється державою. Наразі Україна лише формує правила міжнародного постачання військових технологій, тому будь-які контракти на зовнішні ринки можливі лише після відповідних дозволів.

    Водночас у компанії не приховують, що в майбутньому планують працювати на глобальному ринку оборонних технологій. Але це, за їхніми словами, стане можливим лише після того, як будуть повністю закриті потреби української армії.

    «Дикі Шершні» — одна з найвідоміших українських команд розробників бойових FPV-дронів. Серед їхніх розробок — дрон-перехоплювач STING, створений спеціально для знищення ворожих безпілотників, зокрема іранських дронів Shahed, які Росія регулярно застосовує під час масованих атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру.

    Завдяки таким системам Україна поступово формує новий сегмент оборонної індустрії — технології боротьби з дронами, попит на які зростає у світі разом із поширенням безпілотної війни.

  • WSJ: оточення Путіна може змусити його піти на переговори через поразки Росії

    WSJ: оточення Путіна може змусити його піти на переговори через поразки Росії

    2025 рік не виправдав очікувань Кремля у війні проти України, а подальші перспективи для Володимира Путіна виглядають дедалі гірше. Російська армія за рік змогла захопити менш ніж 1% української території, і навіть за нинішніх темпів їй знадобиться щонайменше ще рік, щоб дістатися адміністративних кордонів Донбасу, які Путін називає умовою для початку мирних переговорів. Про це пише The Wall Street Journal, аналізуючи військову, економічну та політичну ситуацію в Росії.

    Видання зазначає, що на тлі військової стагнації Кремль зіткнувся і з серйозними зовнішньополітичними ударами. Затримання США венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, союзника Москви, стало демонстрацією військової переваги Вашингтона і, за оцінками експертів, посилило деморалізацію всередині Росії. Ще одним болючим сигналом стало захоплення США нафтового танкера, який рухався у супроводі російського флоту, що підкреслило обмежені можливості Москви захищати свої інтереси за межами війни з Україною.

    Паралельно зростає й внутрішній тиск. У 2025 році військові витрати Росії досягли 15,5 трильйона рублів — це у п’ять разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення. При цьому доходи бюджету скорочуються: у листопаді надходження від нафти й газу впали на 34% порівняно з попереднім роком. Для покриття дефіциту влада підвищила ПДВ з 20% до 22%, що безпосередньо вдарило по гаманцях громадян.

    Зміни відчутні і в настроях російського суспільства. За даними соціологів, частка тих, хто підтримує продовження війни, за рік скоротилася з 37% до 25%, тоді як кількість прихильників мирних переговорів зросла до 67%. Високі відсоткові ставки, запроваджені для боротьби з інфляцією, задушили інвестиції, а для частини путінського оточення додатковим подразником стали мільярди доларів приватних активів, заморожених у західних банках.

    Аналітики WSJ наголошують, що Путін здатен жорстко придушувати невдоволення населення, але вести війну без підтримки власних еліт значно складніше. Якщо США посилять військову допомогу Україні, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, тиск з боку втомлених від війни соратників і олігархів може зрости настільки, що Кремль буде змушений сісти за стіл переговорів.

    У такому сценарії, зазначає видання, навіть найближче оточення Путіна може підштовхнути його до перемовин уже на умовах, які Україна буде готова розглядати.

    Паралельно активізується і дипломатичний трек. На початку грудня у Парижі Україна разом із Францією та Великою Британією заявили про намір розмістити багатонаціональні сили після завершення війни, а контроль за дотриманням режиму припинення вогню мають взяти на себе США. У січні там же відбулися українсько-американські консультації щодо завершення війни, а також окремі переговори між представниками США та Росії щодо мирної ініціативи, попередньо узгодженої з Києвом.

    На цьому тлі Зеленський готується до візиту до США, що може стати ключовим етапом у спробі закріпити міжнародну коаліцію навколо українських умов миру та посилити тиск на Кремль.