Golosnovinua.com

Позначка: ТікТок

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.

  • У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Російська Федерація вже розпочала активну підготовку до втручання у майбутні вибори в Республіці Молдова, використовуючи широкий арсенал інструментів гібридної війни. Серед них – масштабні кампанії з дезінформації, інформаційно-психологічні операції, спроби вплинути на громадську думку, онлайн-шахрайство, збір персональних даних громадян, а також проникнення у політичне середовище країни.

    Про це заявив директор Служби інформації та безпеки (СІБ) Молдови Александр Мустяце, повідомляє молдовське видання Deschide.

    За словами очільника молдовської спецслужби, російські структури вже перейшли до активної фази підготовки інформаційних операцій, які можуть суттєво вплинути на політичні процеси в країні. При цьому методи, які використовує Кремль, постійно вдосконалюються, а самі кампанії стають більш технологічними та складнішими для виявлення.

    Мустяце наголосив, що останніми роками Молдова значно посилила власні можливості щодо протидії іноземному втручанню. Після попередніх виборчих кампаній, які супроводжувалися численними інформаційними атаками, спецслужби країни переглянули свої підходи до захисту інформаційного простору, посилили міжнародну співпрацю та вдосконалили механізми виявлення зовнішніх загроз.

    Втім, попри це, за словами директора СІБ, підстав для самозаспокоєння немає.

    «Ми набагато краще підготовлені до наступних спроб втручання з боку Російської Федерації. Водночас ми не повинні розслаблятися, бо вони не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять дуже добре, і які щодня націлені на нас», – заявив Александр Мустяце.

    Він підкреслив, що йдеться не про поодинокі інформаційні атаки, а про системну роботу великих професійних команд, які займаються створенням та поширенням дезінформації, маніпулятивного контенту, фейкових новин і пропагандистських матеріалів.

    За словами очільника Служби інформації та безпеки, протягом 2026 року молдовські спецслужби зафіксували різке збільшення кількості дезінформаційних кампаній. При цьому характер таких операцій помітно змінився порівняно з попередніми роками.

    Якщо раніше головним майданчиком для поширення проросійської пропаганди залишався Telegram, то нині, за словами Мустяце, Кремль переорієнтував свої інформаційні кампанії на TikTok.

    У спецслужбі пояснюють, що алгоритми цієї соціальної мережі дозволяють швидко поширювати короткі емоційні відео серед великої кількості користувачів. Саме тому TikTok дедалі частіше використовується для маніпуляцій громадською думкою, особливо серед молодої аудиторії.

    Водночас російські інформаційні операції не обмежуються лише однією платформою. За словами директора СІБ, останнім часом знову активізувалися кампанії у Facebook, де поширюються маніпулятивні повідомлення через сторінки, групи та рекламні оголошення.

    Окрім цього, спецслужба фіксує створення великої кількості тимчасових вебсайтів, які використовуються виключно для розміщення неправдивої інформації. Такі ресурси можуть існувати лише кілька днів або тижнів, після чого припиняють роботу або змінюють адресу, що значно ускладнює боротьбу з ними.

    За словами Мустяце, головною метою цих кампаній є поступове руйнування довіри громадян до державних інституцій.

    «Це кампанії, спрямовані на підрив довіри до збройних сил, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя. Мета полягає в тому, щоб підірвати довіру, щоб під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції», – пояснив глава СІБ.

    За його словами, інформаційні операції спрямовані не лише на дискредитацію окремих органів влади чи політичних діячів. Їхнім стратегічним завданням є формування у суспільстві переконання, що держава нібито неспроможна забезпечити безпеку, справедливість та ефективне управління.

    Окремо Мустяце звернув увагу на проблему телефонного та онлайн-шахрайства, яке останнім часом також набуло значних масштабів.

    За його словами, подібні схеми можуть бути не лише способом незаконного отримання грошей громадян, а й інструментом збору персональної інформації.

    Директор спецслужби зазначив, що російські структури можуть використовувати отримані дані для подальших вербувальних заходів, інформаційного тиску, шантажу або організації інших спеціальних операцій.

    Він пояснив, що сучасна гібридна війна поєднує елементи інформаційного впливу, кібероперацій, психологічних кампаній та фінансових злочинів, тому окремі випадки шахрайства не варто розглядати ізольовано від загальної безпекової ситуації.

    Ще одним напрямком діяльності Росії, про який повідомив директор СІБ, є спроби зміцнення власного політичного впливу всередині Молдови.

    За словами Мустяце, Кремль традиційно використовує механізми впливу на політичні еліти, щоб просувати власні інтереси.

    «У наборі інструментів, якими володіє Російська Федерація, є контроль над політичними елітами», – заявив він.

    За його словами, це може здійснюватися різними способами: через вербування окремих політичних діячів, підтримку лояльних політичних сил, приховане фінансування окремих кандидатів чи організацій, а також використання фінансових схем для просування осіб, які діють в інтересах Москви.

    Мустяце наголосив, що подібні інструменти Кремль використовує не лише в Молдові, а й в інших країнах, де намагається посилити власний політичний вплив.

    У Службі інформації та безпеки підкреслюють, що нинішні інформаційні кампанії стали значно складнішими, ніж кілька років тому. Вони одночасно охоплюють соціальні мережі, месенджери, вебсайти, рекламні платформи та інші цифрові канали комунікації.

    Крім того, дедалі частіше використовуються технології штучного інтелекту для створення переконливих текстів, відео та зображень, що ускладнює виявлення фейкового контенту.

    Саме тому молдовські спецслужби активно співпрацюють із міжнародними партнерами, європейськими структурами та цифровими платформами для своєчасного виявлення і блокування інформаційних операцій.

    Попередження директора СІБ пролунали на тлі неодноразових заяв президентки Молдови Маї Санду про те, що Росія продовжує шукати нові інструменти дестабілізації країни.

    Раніше глава держави заявляла, що Кремль не відмовився від спроб впливати на внутрішньополітичні процеси Молдови, а лише змінює методи своєї діяльності відповідно до сучасних умов.

    Крім того, останнім часом Молдова запропонувала європейським країнам, у яких найближчим часом відбудуться вибори, допомогу у протидії російським кампаніям з дезінформації та втручання у демократичні процеси.

    У Кишиневі переконані, що досвід, який країна отримала під час боротьби з гібридними загрозами, може бути корисним для інших європейських держав, які також стикаються зі спробами зовнішнього впливу на виборчі процеси.

    Заяви молдовської спецслужби свідчать про те, що інформаційна безпека та протидія іноземному втручанню залишаються одним із ключових викликів для країни напередодні нового виборчого циклу. Влада Молдови запевняє, що продовжить посилювати захист інформаційного простору та співпрацю із західними партнерами, щоб мінімізувати ризики впливу на волевиявлення громадян.

  • Соцмережі під забороною для підлітків: нові правила Британії

    Соцмережі під забороною для підлітків: нові правила Британії

    Велика Британія офіційно оголосила про запровадження повної заборони доступу до соціальних мереж для користувачів віком до 16 років. Рішення анонсував прем’єр-міністр Кір Стармер під час урядової конференції, присвяченої безпеці дітей в інтернеті та впливу цифрових платформ на психічне здоров’я підлітків.

    Мова йде про масштабне обмеження доступу до найпопулярніших соціальних сервісів, зокрема TikTok, Instagram, Snapchat та інших платформ, які дозволяють створення акаунтів і публічну взаємодію користувачів.

    Кір Стармер заявив, що сучасні соцмережі негативно впливають на психічний стан дітей і підлітків, а також створюють середовище, в якому зловмисники можуть легше взаємодіяти з неповнолітніми.

    «Соціальні мережі роблять дітей нещасними», — наголосив прем’єр-міністр, додавши, що онлайн-платформи часто сприяють булінгу, переслідуванню та психологічному тиску на дітей.

    За його словами, держава зобов’язана втрутитися, оскільки цифрове середовище стало фактором системного ризику для дитячого здоров’я.

    Згідно з оголошеним планом, заборона передбачає фактичне блокування доступу до основних соціальних мереж для осіб, які не досягли 16-річного віку.

    Під обмеження потрапляють платформи, які дозволяють:

    • створення персональних профілів;
    • публікацію контенту;
    • комунікацію між незнайомими користувачами;
    • алгоритмічне поширення контенту серед широкої аудиторії.

    Окремо уряд планує посилити контроль над платформами, які мають функції прямих повідомлень та публічних трансляцій.

    Окрім повної заборони соцмереж для дітей до 16 років, уряд Великої Британії розглядає ще низку супутніх заходів:

    • запровадження вікових обмежень для ігрових платформ із чатами;
    • додатковий контроль сервісів стримінгу та прямих ефірів;
    • обмеження взаємодії неповнолітніх із чат-ботами на основі штучного інтелекту;
    • можливе введення «цифрової комендантської години» для підлітків;
    • посилення вимог до перевірки віку користувачів.

    Також особливу увагу планують приділити платформам, які дозволяють контакт між дорослими та неповнолітніми без чіткої ідентифікації особи.

    Уряд Великої Британії заявив, що ініціативу підтримує переважна більшість батьків — близько 9 із 10, за результатами попередніх консультацій.

    Водночас у суспільстві вже почалася дискусія щодо ефективності такого підходу, зокрема щодо технічної можливості повного блокування доступу підлітків до соціальних мереж та ризику використання VPN або фейкових акаунтів.

    Рішення Лондона фактично наслідує модель Австралії, яка наприкінці 2025 року першою у світі запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Тоді під обмеження потрапили TikTok, YouTube, Instagram, Facebook, X, Reddit, Snapchat, Twitch та інші платформи. Попри жорсткі правила, повідомляється, що частина підлітків продовжує обходити блокування, використовуючи технічні засоби обходу обмежень.

    Британський уряд планує ухвалити відповідну постанову до Різдва. Повноцінне впровадження системи очікується на початку 2027 року.

    До цього часу уряд має розробити технічну інфраструктуру для перевірки віку користувачів, а також механізми контролю за виконанням нових правил на рівні платформ.

    Уряд наголошує, що головною метою є захист психічного здоров’я дітей, зниження рівня кібербулінгу та мінімізація ризиків онлайн-експлуатації неповнолітніх.

    Водночас експерти зазначають, що подібні заходи можуть суттєво змінити цифрову екосистему країни та створити нові виклики для технологічних компаній.

    Аналітики очікують, що рішення Великої Британії може стати прецедентом для інших країн Європи, які також посилюють регулювання цифрових платформ.

    У разі успішної реалізації реформи це може призвести до глобальної тенденції жорсткішого контролю за соціальними мережами та віковими обмеженнями в інтернеті.

  • РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією України запобігли спробам терактів у школах Кіровоградській області та Одеській області. За даними слідства, злочини готувалися за координації російських спецслужб, які дистанційно завербували неповнолітніх виконавців через соціальні мережі.

    У СБУ повідомили, що для вербування використовували популярні платформи, зокрема Telegram та TikTok. Російські куратори застосовували психологічний тиск, маніпуляції та навіть погрози родичам, щоб змусити підлітків виконати злочинні накази. Окрім цього, їм нав’язували ідею самогубства після вчинення теракту, щоб знищити докази.

    На Кіровоградщині правоохоронці затримали 15-річного учня ліцею, який отримав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. За планом кураторів із РФ, він мав підірвати вибухівку в школі під час перерви, а після цього застосувати вогнепальну та холодну зброю проти учнів і працівників закладу.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили компоненти для виготовлення вибухівки, готовий пристрій, рушницю, а також техніку з доказами комунікації з російським куратором. Йому вже повідомлено про підозру за статтями, що передбачають підготовку до теракту. Санкція — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Паралельно на Одещині було викрито ще одного підлітка, якого також намагалися залучити до злочину. За даними слідства, російські спецслужби планували передати йому посилку зі зброєю — вогнепальним озброєнням і ножем. Його завданням було здійснити напад на учнів ліцею.

    Завдяки оперативним діям правоохоронців цей злочин вдалося попередити ще на етапі підготовки.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки є частиною ширшої стратегії російських спецслужб, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Використання неповнолітніх є особливо цинічним елементом таких операцій.

    Експерти зазначають, що ворог активно використовує соціальні мережі для пошуку вразливих підлітків, які можуть піддатися маніпуляціям. Особливу небезпеку становить психологічний тиск, шантаж та обіцянки винагороди або «захисту».

    Правоохоронці закликають батьків та педагогів бути уважними до поведінки дітей, звертати увагу на підозрілі контакти в соцмережах і негайно повідомляти про них відповідні органи.

    Цей випадок також підкреслює нові виклики безпеки в умовах війни, коли загрози можуть виникати не лише на фронті, а й у тилу, зокрема в освітніх закладах.

    Таким чином, завдяки злагодженій роботі СБУ та поліції вдалося запобігти потенційно масштабним трагедіям і врятувати життя людей.

  • Перепалка Зеленського і Потапа з 2009 року підірвала TikTok

    Перепалка Зеленського і Потапа з 2009 року підірвала TikTok

    У соцмережах набирає популярності архівне відео з українського телешоу 2009 року, в якому між артистами виникла гостра словесна перепалка. Головними героями ролика стали майбутній президент України Володимир Зеленський та репер і продюсер Потап. Старий фрагмент програми активно поширюється у TikTok і викликає жваві обговорення серед користувачів.

    Відео походить із популярного розважального проєкту Я люблю Україну, який виходив на українському телебаченні у 2000-х роках. У ролику Потап жартома поставив під сумнів українську ідентичність Зеленського, заявивши, що той «звичайно українець, але не настільки».

    Майбутній глава держави швидко відреагував на цей жарт і відповів доволі різко.

    «Наскільки я українець, можна дізнатися лише в лазні, шановний Потапе», — сказав Зеленський у відповідь.

    Саме ця фраза стала головною причиною нового сплеску популярності старого епізоду. Користувачі соцмереж активно діляться відео та обговорюють, як виглядали українські знаменитості задовго до їхніх нинішніх ролей у політиці та шоу-бізнесі.

    Той випуск шоу запам’ятався не лише перепалкою між артистами, а й зірковим складом учасників. На одному майданчику тоді зібралися популярні українські виконавці: Наталія Могилевська, Тіна Кароль, Настя Каменських та Ані Лорак.

    Ведучою програми була відома телеведуча Лідія Таран. Учасники представляли різні команди та змагалися у вікторинах і конкурсах, присвячених українській культурі, історії та традиціям.

    Сьогодні цей архівний фрагмент викликає особливий інтерес, адже демонструє, якими були взаємини між зірками українського шоу-бізнесу ще до того, як багато з них кардинально змінили свій публічний статус.

  • Під виглядом медикині ЗСУ жінка обдурила військового на понад 930 тисяч гривень

    Під виглядом медикині ЗСУ жінка обдурила військового на понад 930 тисяч гривень

    Жидачівський районний суд Львівської області виніс вирок уродженці села Мазурівка Журавненської громади Наталії Мазур, яка ошукала військовослужбовця Національної гвардії України майже на мільйон гривень. За скоєне жінці призначили п’ять років позбавлення волі.

    Як встановив суд, у 2023 році обвинувачена створила у TikTok фейкову сторінку під назвою «Ангелочок ЗСУ». Для профілю вона використала фотографії іншої дівчини та видавала себе за бойову медикиню. Під час листування з військовослужбовцем жінка повідомляла неправдиві дані про себе, надсилала чужі фото та поступово увійшла в довіру потерпілого, створивши ілюзію близьких стосунків.

    Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

    Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

    Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

    У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

    Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

  • Лайфхаки з соцмереж: що варто пробувати, а що краще уникати

    Лайфхаки з соцмереж: що варто пробувати, а що краще уникати

    Соціальні мережі продовжують формувати харчові та оздоровчі звички людей у 2025 році, і не завжди позитивно. TikTok, Instagram і Reddit популяризують нові лайфхаки, а також повертають у мейнстрим старі, іноді дивні або небезпечні практики.

    Серед найпопулярніших трендів — «заряджена вода». Інфлюенсери радять пити воду з електролітами, фруктами та ароматизаторами для енергії та концентрації. Дієтологи застерігають: для більшості людей звичайної води достатньо, а зайвий цукор і електроліти можуть шкодити. Краще обирати свіжі фрукти замість порошків і соків.

    Дієта карнівор, а також її сувора версія «левова дієта», пропонують харчування лише м’ясом і водою. Науковці попереджають, що це незбалансований раціон: надлишок м’яса підвищує ризик серцево-судинних захворювань, високого холестерину та цукрового діабету. Дослідження 2025 року показало, що регулярне споживання переробленого червоного м’яса прискорює когнітивне старіння приблизно на 1,6 року на порцію.

    Функціональні напої та кава з добавками, такими як ашваганда, гриби Lion’s Mane чи магній, остаточно увійшли в масовий ринок. Їхні властивості часто зумовлені ефектом очікування: віра у заспокійливу або стимулюючу дію справді впливає на мозок, проте наукових доказів ефективності більшості добавок небагато.

    Тренд «bed rotting» — годинами лежати в ліжку, дивитися відео та перекушувати — має помірну користь для зняття стресу, проте постійне проведення часу в ліжку може сигналізувати про депресію і порушувати нічний сон.

    Найбільш небезпечний тренд — домашнє відбілювання зубів перекисом водню. Використання 3%-ого розчину прямо на зубах може спричинити опіки ясен, підвищену чутливість зубів і навіть втрату зубів. Фахівці радять проводити відбілювання лише під контролем стоматолога.

    Експерти радять обережно ставитися до популярних лайфхаків, уважно читати склад продуктів і не сліпо повторювати тренди без наукового підтвердження.

  • Українська співачка Тіна Кароль показала обручку у новому кліпі “Небесами”

    Українська співачка Тіна Кароль показала обручку у новому кліпі “Небесами”

    Тіна Кароль презентувала новий кліп на пісню “Небесами”, у якому несподівано посвітила обручкою на руці та натякнула на заручини. Композиція вже встигла завоювати популярність серед фанів та стала справжнім романтичним маркером у соцмережах.

    У TikTok користувачі створили понад 10 тисяч відео під цю пісню, демонструючи зізнання у коханні, весільні моменти та романтичні історії. Тепер шанувальники можуть побачити власне відео Тіни Кароль під трек “Небесами”.

    Сюжет кліпу зосереджений на співачці, яка записує персональне відеопослання на камеру. Лірична героїня Тіни Кароль ділиться своїми почуттями та переживаннями напередодні важливого особистого рішення. У відео артистка демонструє обручку на руці, натякаючи на майбутні заручини.

    Режисеркою кліпу стала Ната Курган, яка вже працювала з Тіною Кароль над відео для пісень “Відчиняю”, “Балкони” та “Людині потрібна людина”.

  • Держагентство PlayCity заблокувало десятки TikTok-акаунтів за рекламу азартних ігор

    Держагентство PlayCity заблокувало десятки TikTok-акаунтів за рекламу азартних ігор

    Державне агентство PlayCity заблокувало 33 профілі в TikTok, які просували азартні ігри та порушували українське законодавство. Сумарна аудиторія цих акаунтів становила понад 365 тисяч підписників. Про це повідомили на сайті Міністерства цифрової трансформації та підтвердили в самому агентстві.

    Ще 20 акаунтів із сукупною аудиторією понад 625 тисяч користувачів наразі проходять перевірку. У разі підтвердження порушень їм також загрожує блокування. За словами голови PlayCity Геннадія Новікова, зараз співпраця з TikTok стала значно оперативнішою: «Ми подаємо скаргу до TikTok — і за кілька діб акаунт блокується. До вересня це були лише поодинокі випадки, і наші заявки розглядалися дуже довго. Зараз ми вже налагодили процес і маємо дієвий інструмент протидії незаконній рекламі азартних ігор і на цій платформі».

    Мінцифра та PlayCity прямо називають TikTok одним із ключових майданчиків, через які «сіра» гральна реклама намагається дотягнутися до молодшої аудиторії. На більшості цих сторінок просували онлайн-казино та ставки під виглядом «легкого заробітку», «швидких грошей» або «партнерських посилань на перевірені майданчики».

    Це не перший фронт. Паралельно PlayCity працює з Meta: за даними агентства, уже заблоковано 54 Instagram-сторінки, які так само рекламували азартні ігри без ліцензій і з порушенням вимог українського закону.

    Нагадаємо, за останні місяці PlayCity стало масштабно публічним гравцем на ринку регулювання азартних ігор: агентство замінило стару КРАІЛ і тепер відповідає за політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Водночас держава паралельно готує нові обмеження — від лімітів на витрати гравців до технічних механізмів самообмеження, щоб зменшити залежність і прибрати агресивний таргетинг азарту на вразливі групи.

  • Молодь дедалі менше користується Wikipedia через штучний інтелект

    Молодь дедалі менше користується Wikipedia через штучний інтелект

    Інтернет-енциклопедія Wikipedia фіксує значне зниження відвідуваності, а головним чинником називають генеративний штучний інтелект, зокрема ChatGPT та Google AI Overviews. За даними Wikimedia Foundation, користувачі дедалі рідше переходять безпосередньо на сайт, отримуючи відповіді від ботів, які базуються на контенті самої Вікіпедії.

    Людські перегляди сторінок знизилися на 8% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, повідомив Маршалл Міллер, керівник відділу розвитку спільноти Wikimedia Foundation. Водночас аналітика показала, що частина трафіку надходила від ботів, які обходять системи виявлення, що вказує на активне використання AI-систем для збору інформації з Wikipedia.

    Генеративний ШІ суттєво змінив поведінку користувачів. “Пошукові системи тепер дають відповіді безпосередньо користувачам, часто базуючись на даних з Wikipedia,” — зазначає Міллер.

    Дослідження Adobe Express підтверджує цю тенденцію: 77% американців, які користуються ChatGPT, сприймають його як пошукову систему, а 30% довіряють ШІ більше, ніж Google чи Bing. Крім того, молодші покоління дедалі частіше шукають інформацію на коротких відеоплатформах, таких як TikTok, YouTube Shorts чи Instagram Reels, обходячи традиційний веб.

    Ця зміна ставить під питання роль Wikipedia як основного джерела знань у мережі та показує вплив генеративного ШІ на інформаційні звички користувачів.