Golosnovinua.com

Позначка: тіньова економіка

  • Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський окреслив ключові «тіньові схеми», через які держава щороку втрачає сотні мільярдів гривень. За його словами, саме ці напрямки формують найбільші обсяги недонадходжень до державного бюджету та залишаються серйозним викликом для фінансової безпеки країни.

    Серед лідерів за обсягами втрат Цивінський назвав контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами. За попередніми оцінками, через ці схеми бюджет щороку недоотримує понад 50 мільярдів гривень. Ще масштабнішими є порушення митних правил, тіньові експортно-імпортні операції та контрабанда — йдеться приблизно про 150 мільярдів гривень на рік.

    Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

    Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

    Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

    Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

    Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

  • Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.

    На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.

    У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

    Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

    Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

    Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

    За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

    Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

    Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

    Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

    Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.

  • Мільйон на місяць: як працює найприбутковіша корупційна система Києва

    Мільйон на місяць: як працює найприбутковіша корупційна система Києва

    Святошинський район сьогодні — це територія, де державні інституції існують лише формально. Реальні правила тут встановлює одна людина — заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. За кілька років він створив тіньову економіку, що працює не на інтереси громади чи держави, а на його власну кишеню.

    Майже кожен бізнес у районі платить «абонентську плату» за право працювати. Найменші кафе віддають по 10 тисяч гривень щомісяця, ринок «Дніпро» — 150 тисяч, інші ринки — суми такого ж порядку. Вулична торгівля біля метро, кіоски, точки з алкоголем, контрабандний тютюн, ігрові зали — кожна позиція має свій тариф. Лише з нелегального продажу алкоголю Беззубенко отримує близько пів мільйона гривень щомісяця. Наркоторгівля — окрема категорія, з якої він збирає гроші особисто. Загальний місячний оборот всієї цієї схеми сягає одного мільйона гривень готівкою.

    Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

    Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

    Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

    Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

    Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

  • Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Колишнього заступника голови Харківської ОДА Олександра Скакуна разом із його братом Юрієм пов’язують із мережею компаній, через які роками працюють паливні схеми на Харківщині. У центрі цієї історії – ТОВ «Брент Ойл», через яке, за даними джерел, постачається неякісне пальне для комунальних підприємств міста й області. Формально все виглядає як звичайні публічні закупівлі, але за лаштунками тендерів криється ціла індустрія тіньових доходів.

    Суть моделі проста й цинічна одночасно. На торги виходять підконтрольні між собою структури, створюючи видимість конкуренції. Переможцем стає «потрібна» компанія, а ціна пального, закладена в тендер, суттєво завищується порівняно з ринковою. При цьому якість палива нерідко виявляється нижчою, ніж заявлено в документах. Частина ресурсів, які за паперами мали б використовуватися, наприклад, для будівництва та ремонту доріг, опиняється в роздрібному продажі на звичайних заправках. Акцизи й податки, за інформацією співрозмовників, або не сплачуються повністю, або мінімізуються через фіктивні операції. Решта суми осідає в «тіні» у вигляді обготівкованих коштів.

    Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

    Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

    Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

    Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

    Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

    На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

  • Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Втрати державного бюджету України від тіньової економіки у 2024 році сягнули рекордних 375–603 мільярдів гривень. Про це йдеться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеному експертами «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи».

    Порівняно з 2023 роком, бюджетні втрати збільшилися на 21,5–35 мільярдів гривень. Основними причинами зростання аналітики називають затягування влади з реформуванням Бюро економічної безпеки, митниці та податкової служби.

    Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

    Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

    Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

    Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

    «Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

    Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

    Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

  • Новий закон про блокування рахунків б’є по звичайних людях, а не по тіньових потоках

    Новий закон про блокування рахунків б’є по звичайних людях, а не по тіньових потоках

    Уряд і Нацбанк готують законопроєкт про створення спеціального реєстру так званих «дропів» — фізичних осіб і ФОПів, рахунки яких визнають ризиковими. Його вже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. За документом, Національний банк України отримає право вести централізований перелік людей, через рахунки яких проходять «підозрілі» транзакції. Банки та платіжні установи зможуть оперативно вносити туди клієнтів, а статус у цьому реєстрі автоматично означатиме обмеження на фінансові операції.

    Що саме пропонують. Якщо людина потрапляє до реєстру, банки обмежуватимуть кількість рахунків і карток, зменшуватимуть ліміти на платежі та перекази, а всі операції такого клієнта йтимуть під посилений моніторинг. Ідеться саме про фізосіб та підприємців, а не про великі компанії. Термін таких обмежень може сягати до двох років. За задумом авторів, це має перекрити канали відмивання грошей через «дропів» — людей, які за винагороду віддають свої карткові реквізити для перекидання великої готівки в безготівку, для азартних сервісів та інших сірих схем.

    Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

    У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

    Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

    Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

    І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

    Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

    Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

    Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

    Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

    Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

    Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.

  • Компанія OLX розкритикувала новий податковий законопроєкт

    Компанія OLX розкритикувала новий податковий законопроєкт

    OLX жорстко розкритикувала законопроєкт №14025 про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ і закликала парламентаріїв до доопрацювання документу. У пресслужбі компанії зазначили: нинішня редакція ударить не по великим бізнесам, а по звичайних громадянах, які час від часу продають речі онлайн.

    За текстом проєкту, навіть разовий продаж — наприклад, книги або куртки — зобов’язуватиме продавця або платити податок, або проходити складні процедури для повернення податків через податкову службу. У OLX прогнозують, що такі вимоги спровокують масовий перехід приватних продавців на прямі продажі в соцмережах або інші неформальні канали — із зростанням ризиків шахрайства та втратою захисту покупців.

    Компанія також попереджає: додаткові бюрократичні кроки та витрати при сплаті податків підвищать ціни і на вживані речі. Водночас OLX підтримує ідею податкової прозорості й узгодження українського законодавства зі стандартами ЄС, але пропонує конкретні зміни до проєкту: винятки для приватних осіб при річному обсязі продажів до 2000 євро, поетапне впровадження норм та діалог із ринком перед ухваленням закону.

    OLX закликає уряд і парламент врахувати думку платформи та користувачів, аби не загнати ринок онлайн-торгівлі в тінь і не погіршити захист покупців.

  • Як не потрапити під фінмоніторинг

    Як не потрапити під фінмоніторинг

    Нові правила фінансового моніторингу в Україні обіцяють посилення контролю за банківськими операціями. Фінансисти і банкіри поділилися практичними порадами, як уникнути потрапляння під посилений нагляд та зберегти свої фінансові операції непомітними для банківських служб.

    Що вважається ризиковими операціями?

    Банки активно використовують фінансовий моніторинг для боротьби не лише з тероризмом, але й із тіньовою економікою. Ось операції, які можуть викликати підозри:

    1. Великі готівкові зарахування через платіжні термінали.
      • Деякі банки вважають підозрілим зарахування понад 20 тис. грн на день, інші — навіть від 10 тис. грн.
    2. Перерахування великих сум іншим фізичним особам.
      • Наприклад, якщо на ваш рахунок надійшло 100 тис. грн, і ви розподілили їх між п’ятьма одержувачами.
    3. Регулярні невеликі платежі.
      • Наприклад, три рази на день по 1 тис. грн щодня можуть бути підозрілими.
    4. Дрібні платежі від кількох фізосіб.
      • Часті зарахування від інших осіб можуть вказувати на нелегальну підприємницьку діяльність.

    Як уникнути зайвої уваги банків?

    • Зменште кількість операцій через банківські рахунки.
      Замість цього використовуйте готівку для витрат.
    • Обмежте регулярність операцій.
      Уникайте повторюваних шаблонних платежів, які можуть вказувати на підприємницьку діяльність.
    • Розгляньте використання криптовалют.
      Наприклад, USDT, яка прив’язана до долара, і має зручні пункти переведення в готівку по всій Україні.

    Експерти прогнозують, що ці обмеження навряд чи допоможуть значно зменшити тіньову економіку. Натомість вони можуть зменшити потік грошей через банківську систему. Українці, які раніше отримували неофіційні доходи на банківські картки, тепер імовірно перейдуть на готівкові розрахунки або криптовалюти.

    “Багато підприємців уже зараз надають перевагу оплаті готівкою. Після введення нових обмежень це явище стане ще поширенішим”, — зазначив один із банкірів.

  • 40% економіки України перебуває у тіні — Юлія Свириденко

    40% економіки України перебуває у тіні — Юлія Свириденко

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко під час середні в середу брифінгу оголосила, що за оцінками Міністерства економіки України, 40% національного валового внутрішнього продукту країни перебуває “у тіні”.

    За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

    «Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

    Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

    Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

    «Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

    Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.

    Довідка:

    • раніше голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що в тіні економіки України перебуває щонайменше 1,5 трлн грн. Із них 500−600 млрд — могли би надійди до бюджету. Але вивести ці кошти із тіні — це справа не на один рік. Проте держава поступово йде до відбілення цілих галузей, і ця робота тягне за собою збільшення надходжень до бюджету;
    • держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та в галузі пального.
  • Необхідність України у боротьбі з тіньовою економікою

    Необхідність України у боротьбі з тіньовою економікою

    Російське повномасштабне вторгнення в Україну викликало руйнування, страждання та людські трагедії. Українські захисники продовжують відважну боротьбу за свободу й незалежність, а бізнес-спільнота, не зважаючи на виклики, підтримує економіку країни, сплачує податки та забезпечує зайнятість.

    Згідно з даними Американської торговельної палати в Україні, 32% компаній втратили співробітників через насильство, а 30% зазнали пошкоджень своїх майнових активів. 84% підприємств мають працівників, які одночасно служать у Збройних силах України.

    У зв’язку з війною пріоритети державних витрат значно змінилися, зокрема, фінансування армії стало головним пріоритетом.

    Американська торговельна палата висловлює вдячність міжнародним партнерам за єдність та підтримку в боротьбі за виживання України. Палата закликає міжнародних партнерів України допомогти у розморозці та передачі російських суверенних активів, щоб Росія могла відшкодувати завдані збитки та понести відповідальність за свої дії.

    У контексті обговорень щодо підвищення податків на прозорий бізнес, Палата закликає уряд розпочати ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Величезні втрати державного бюджету від нелегальних ринків, зокрема торгівлі тютюновими виробами, підкреслюють необхідність ліквідації тіньових секторів для забезпечення рівних умов гри та привабливості для інвестицій.

    Палата підкреслює важливість участі бізнесу у формуванні податкової політики, наголошуючи на необхідності передбачуваності й прозорості в цьому процесі. Це важливо для збереження довіри до податкової системи та захисту сумлінних платників податків.

    З метою фінансування боротьби за перемогу, Росія повинна відшкодувати завдані збитки, а тіньова економіка має бути припинена. Американська торговельна палата стоїть на боці України на шляху до відновлення та перемоги.