Golosnovinua.com

Позначка: Tomahawk

  • США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    Армія США за п’ять місяців війни з Іраном суттєво скоротила запаси високоточних далекобійних ракет. За даними джерел Reuters, американські військові використали майже весь наявний арсенал ракет ATACMS і PrSM, а також значну частину крилатих ракет Tomahawk. Це викликає занепокоєння щодо готовності Сполучених Штатів до можливих конфліктів з іншими потенційними противниками.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами трьох співрозмовників агентства, США використали практично весь запас ракет класу “земля-земля” ATACMS та новітніх Precision Strike Missile (PrSM), які поступово мають замінити попередню систему. Точну кількість боєприпасів, що залишилися на складах, джерела не називають.

    Ракети ATACMS і PrSM вважаються одними з найважливіших засобів далекобійного ураження американської армії. Вартість кожної з них перевищує один мільйон доларів, а їхні запаси мають стратегічне значення не лише для операцій на Близькому Сході, а й для потенційного стримування Китаю та Росії.

    Як зазначає Reuters, однією з причин швидкого виснаження арсеналу стало рішення адміністрації президента Дональда Трампа мінімізувати використання пілотованої авіації під час ударів по території Ірану, натомість покладаючись на високоточні ракети великої дальності.

    Співрозмовники агентства висловлюють побоювання, що затяжний конфлікт призвів до суттєвого скорочення стратегічних запасів озброєння, що може обмежити можливості США реагувати на інші потенційні військові загрози.

    Водночас у Білому домі запевняють, що ситуація перебуває під контролем. Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають “набагато більше боєприпасів, ніж будь-яка інша країна світу”, а американський оборонно-промисловий комплекс працює рекордними темпами для поповнення запасів.

    Речник Пентагону Шон Парнелл також наголосив, що американські збройні сили забезпечені всіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань у будь-який момент.

    За інформацією Reuters, дефіцит торкнувся не лише наступального озброєння. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у період із лютого по липень США використали близько 65% запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Крім того, запаси ракет для комплексів THAAD, за оцінками аналітиків, скоротилися щонайменше на 38% порівняно з початком бойових дій. За словами двох джерел Reuters, ці оцінки відповідають внутрішнім даним американських військових.

    Ще одним проблемним напрямком стали крилаті ракети Tomahawk. Одне із джерел агентства стверджує, що США вже використали трохи менше половини світового запасу цих ракет, які запускаються переважно з кораблів ВМС. Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити цю інформацію.

    На тлі скорочення арсеналів компанія Raytheon вже досягла попередньої багаторічної домовленості з Пентагоном щодо розширення виробництва ракет Tomahawk для відновлення стратегічних запасів.

    За словами співрозмовників Reuters, військове командування США протягом кількох тижнів попереджало президента про стрімке скорочення запасів окремих видів озброєння, зокрема ракет Patriot. Водночас один із американських чиновників заперечив, що саме ця проблема стала причиною відмови від нового масштабного удару по Ірану, пояснивши рішення політичними факторами та позицією партнерів США в країнах Перської затоки.

    Нагадаємо, наприкінці липня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

  • Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Німеччина різко активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk та пускових систем Typhon після того, як адміністрація Дональда Трампа фактично відмовилася від планів посилення американської військової присутності в Європі.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в уряді Німеччини.

    За даними видання, Берлін серйозно занепокоєний тим, що Європа може залишитися без достатніх засобів стримування Росії на тлі скорочення американської військової підтримки.

    Причиною термінових переговорів стало рішення Пентагону скасувати розміщення в Німеччині американського батальйону далекобійної артилерії, який адміністрація Джо Байден раніше планувала використати як елемент стримування Росії в Європі.

    Тепер німецька влада намагається компенсувати цю втрату власними закупівлями американських ракет великої дальності.

    За словами співрозмовників FT, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус найближчим часом планує поїздку до Вашингтона для відновлення переговорів щодо придбання систем Tomahawk і Typhon.

    Німеччина ще минулого року офіційно направила запит до США щодо закупівлі цих систем, однак остаточної відповіді від Вашингтона досі не отримала.

    «Головне — мати ударні можливості в Європі», — цитує FT одного з німецьких чиновників.

    У Берліні не приховують, що готові навіть запропонувати Сполученим Штатам додаткове фінансування, аби пришвидшити укладення угоди.

    Ситуацію ускладнює погіршення відносин між Трампом і новим канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. За даними FT, між Вашингтоном і Берліном виникли серйозні суперечки через війну на Близькому Сході та політику щодо Ірану.

    На цьому тлі рішення США скоротити військову присутність у Європі стало для Німеччини тривожним сигналом.

    Раніше Трамп підтвердив плани вивести з Німеччини понад 5 тисяч американських військових. Крім того, адміністрація США вже переглядає присутність своїх сил в Італії та Іспанії, а також може скоротити участь у спільних навчаннях НАТО.

    Financial Times зазначає, що зараз у Європі практично немає достатньої кількості наземних далекобійних систем, які можна швидко розгорнути для стримування Росії.

    Саме тому Німеччина вважає закупівлю ракет Tomahawk стратегічно важливою.

    Ракети Tomahawk здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів і вважаються одним із ключових елементів американської системи високоточної далекобійної зброї.

    Раніше адміністрація Байдена планувала розмістити американські далекобійні системи в Німеччині як відповідь на розгортання Росією ракет «Іскандер» у Калінінградській області.

    Однак після повернення Трампа до Білого дому Пентагон змінив свої плани, що викликало занепокоєння серед європейських союзників США та керівництва НАТО.

    У Міноборони Німеччини підтвердили, що переговори зі США тривають, але назвали процес “довготривалим”.

  • Пентагон схвалив можливу передачу Tomahawk, але Трамп вагається після розмови з Путіним

    Пентагон схвалив можливу передачу Tomahawk, але Трамп вагається після розмови з Путіним

    Пентагон повідомив Білий дім, що передача Україні крилатих ракет Tomahawk не послабить запасів США, але остаточне політичне рішення лишається за президентом Дональдом Трампом. Про це з посиланням на обізнані джерела пише CNN; низка міжнародних видань уже передрукували матеріал.

    Пентагон провів оцінку можливого постачання Україні крилатих ракет «Томагавк» і дійшов висновку, що певна передача не матиме критичного негативного впливу на бойові запаси США. За даними журналістів, про це Об’єднаний штаб повідомив Білий дім на початку жовтня — безпосередньо перед зустріччю президентів США й України у Вашингтоні.

    Разом із тим остаточне рішення залишилося за президентом. Під час робочого візиту до Вашингтона Володимир Зеленський отримав від Трампа стриману реакцію: під час публічної частини Трамп говорив про можливу передачу, але потім у закритому режимі повідомив, що наразі надавати ракети не готовий. За інформацією CNN, позиція президента США змінилася після телефонної розмови з Володимиром Путіним; водночас у Білому домі не виключають, що питання може бути активовано знову, якщо Трамп віддасть відповідний наказ.

    Експерти та союзники відзначають кілька практичних і технічних проблем, які слід вирішити перед поставкою. По-перше, українські сили мають бути навчені для запуску й застосування Tomahawk; по-друге, «Томагавки» — це, головним чином, морські ракети, тому для їхнього використання з суходолу потрібні або наявні наземні пускові установки, які США можуть надати, або ж розробка українських рішень для наземного запуску. Ці питання, за джерелами, уже опрацьовуються як варіанти, але потребують часу й ресурсів.

    Політичний контекст також важливий. Поява «Томагавків» у руках України може істотно розширити її можливості завдавати ударів по критичній інфраструктурі супротивника на великій дальності — саме тому РФ неодноразово попереджала про можливу ескалацію у разі постачань таких систем. На початку жовтня Кремль уже висловлював занепокоєння, а президент Путін попереджав про «новий рівень ескалації», якщо США вирішать передати ці ракети.

    У Пентагоні, за повідомленнями, підрахували обсяги наявних ракет і темпи виробництва, і дійшли висновку, що обмежена передача може бути здійснена без підриву готовності ВМС США. Однак частина візуальної та політичної реакції залежить від того, скільки саме ракет буде передано й як швидко. Деякі попередні оцінки вказували на те, що щорічне виробництво Tomahawk обмежене, тож масштабні поставки можуть бути проблематичними — у звітах згадували цифри виробництва на рівні кількох десятків ракет на рік.

    За наявною інформацією, адміністрація підготувала оперативні плани на випадок ухвалення Трампом позитивного рішення: логістика постачання, варіанти передачі наземних пускових, а також програми швидкого навчання українських підрозділів. Але без політичного дозволу від президента переміщення озброєнь не почнеться. При цьому союзники у Європі відчувають полегшення від оцінки Пентагону — вона знімає один із технічних аргументів проти передачі — і сподіваються, що політичний супровід питання також буде опрацьований швидко.

  • Поставки Tomahawk Україні можуть зайняти місяці, але посилять тиск на Кремль

    Поставки Tomahawk Україні можуть зайняти місяці, але посилять тиск на Кремль

    Угода про постачання американських крилатих ракет Tomahawk Україні, яку натякнув президент США Дональд Трамп, може розтягнутися на місяці — і ці ракети навіть не обов’язково вилетять з пускових установок, але вже сам факт готовності їх надати матиме тиск на Кремль, вважають експерти й автори аналітики.

    Трамп повідомив, що «майже ухвалив рішення», але хоче знати, як Київ планує використовувати ці ракети, перш ніж остаточно погодитись. Реакція Москви була жорсткою: у Кремлі очікують роз’яснень від Вашингтона, а офіційні особи попереджають про можливі наслідки через дальність і потенційну загрозу для російської території.

    Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

    За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

    Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

    Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

  • Колишній американський генерал закликає дозволити Україні бити по цілях у глибині противника

    Колишній американський генерал закликає дозволити Україні бити по цілях у глибині противника

    У статті для The Wall Street Journal відставний бригадний генерал армії США Марк Т. Кіммітт закликає переглянути нинішню стратегію оборони в Україні і відмовитися від доктрини «активної оборони», що, на його думку, повторює помилки холодної війни. Генерал нагадує, що колись «активна оборона» у Західній Європі означала торговицю простором за час до приходу підкріплень, але в Європі й тоді не було достатньо часу чи простору для довготривалого затягування конфлікту. На його погляд, сучасне застосування цієї доктрини в Україні дає ті самі неефективні результати.

    Кіммітт пропонує повернутися до ідей «глибокого бою» та повітряно-наземної стратегії, які передбачають удари по вразливих тилових ешелонах супротивника — по логістиці, командних пунктах і підкріпленнях. Він зазначає, що в епоху Рейгана США інвестували мільярди доларів у засоби розвідки, наведення і далекобійні удари, розробивши відповідні системи та озброєння, яке нині значною мірою вже присутнє на українському полі бою у модернізованому вигляді. Проте політичні обмеження щодо радіусу застосування, цілей і типів озброєння, каже автор, стримують повний ефект цих можливостей і дають РФ час поповнювати запаси боєприпасів, особовий склад та логістику.

    Генерал підкреслює, що рішення про обмеження мають належати виключно українському керівництву — президенту та військовому командуванню — а не бюрократам у Брюсселі чи Вашингтоні. За його словами, кордони не повинні ставати притулком для критично важливих цілей, і якщо Захід прагне перемоги, він має дозволити Україні ізолювати російські сили на передовій і створити умови для наступальних операцій.

    У матеріалі також нагадують про дискусії навколо передачі далекобійної зброї. Раніше у публічних заявах згадували про розгляд передачі ракет Tomahawk, і деякі українські військові експерти, зокрема представники резерву Сухопутних військ, вказували, що за наявності таких ракет у межах до 3 тисяч кілометрів під загрозою опинилася б ключова логістика супротивника, склади, аеродроми й польові штаби. Тема дальньої зброї та правил її застосування залишається предметом інтенсивних політичних і військових дискусій між Києвом та його партнерами.