Golosnovinua.com

Позначка: Трамп

  • «Спроба повалити Республіку»: Макрон звинуватив ультралівих у погромах, підпалах та мародерстві по всій Франції

    «Спроба повалити Республіку»: Макрон звинуватив ультралівих у погромах, підпалах та мародерстві по всій Франції

    Президент Франції Емманюель Макрон виступив зі зверненням до нації, у якому прямо поклав відповідальність за хвилю насильства, погромів і мародерства в містах країни на радикальні ультраліві угруповання. Масові заворушення спалахнули в суботу, 17 жовтня, під час заздалегідь анонсованої «соціальної мобілізації» населення, перетворившись на масштабні зіткнення з поліцією, руйнування комерційної інфраструктури та напади на органи державної влади.

    За словами французького лідера, екстремісти разом із кримінальними елементами влаштували безлад, унаслідок якого сотні поліцейських та жандармів дістали поранення, а десятки торговельних об’єктів були розграбовані. Макрон пообіцяв всебічну державну підтримку підприємцям, бізнес яких постраждав від дій радикалів, і наголосив на невідворотності найсуворішого покарання для всіх винуватців.

    «Кожен випадок скоєння правопорушень повинен мати відповідні судові наслідки. Ті, хто знищив майно, мають заплатити. Ті, хто грабував, повинні відшкодувати збитки. Ті, хто намагався повалити Республіку, будуть притягнуті до відповідальності», – підкреслив очільник держави у своїй промові.

    Масштаб суботніх протестів виявився безпрецедентним: правоохоронці затримали понад 2 тисячі осіб по всій країні. Найбільш резонансний інцидент стався у місті Лімож, де натовп демонстрантів підпалив будівлю мерії, унаслідок чого вона повністю згоріла.

    Події у Франції вже викликали реакцію на міжнародній арені. Зокрема, президент США Дональд Трамп пов’язав вуличні заворушення та зростання рівня насильства з міграційною політикою європейської держави та публічно закликав Париж негайно «закрити кордони».

     

  • Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

    Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

    Очільник Кремля Володимир Путін виступив із пропозицією провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна у листопаді, аби обговорити параметри врегулювання ситуації в Україні з метою завершення війни на користь Москви. Про підготовку безпрецедентного саміту без участі офіційного Києва повідомило видання The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.

    За інформацією видання, план Путіна є прямою спробою скористатися потеплінням у відносинах із новообраним очільником Білого дому, що вже викликало серйозне занепокоєння як в Україні, так і серед її партнерів у Вашингтоні та європейських столицях. Ідею зустрічі російський лідер озвучив під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня, під час якої сторони також досягли попередніх домовленостей щодо закупівлі Сполученими Штатами російського дизельного пального та сприяння його збуту на глобальних ринках.

    Можливість проведення таких переговорів публічно підтвердив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков, зазначивши, що дипломатичні консультації тривають: «Поки немає чіткого розуміння щодо самої зустрічі чи її можливого порядку денного, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість проведення такої зустрічі».

    Як майданчик для тристороннього формату Москва пропонує використати саміт країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада в технологічному центрі на півдні Китаю — місті Шеньчжень. Джерела WSJ стверджують, що російські дипломати вже передали відповідну пропозицію Пекіну, і китайська сторона дала зрозуміти, що не заперечуватиме проти присутності Трампа. Для Сі Цзіньпіна проведення такого діалогу на китайській території може стати ключовим кроком для утвердження статусу КНР як провідного глобального геополітичного посередника.

    Водночас у Вашингтоні остаточного рішення ще не ухвалили. Високопоставлений американський чиновник на умовах анонімності повідомив, що Трамп поки не дав прямої згоди на участь у тристоронньому саміті. Проте в адміністрації припускають, що президент США може позитивно сприйняти цю ініціативу через прагнення виконати свою передвиборчу обіцянку щодо якнайшвидшого припинення війни.

    Офіційний Білий дім наразі утримується від коментарів щодо потенційного саміту в Шеньчжені, а посольство КНР у Вашингтоні залишило журналістські запити без відповіді.

     

  • Операція «M&M’s»: Україна розгортає кампанію з паралічу аеропортів та цифрової інфраструктури РФ

    Операція «M&M’s»: Україна розгортає кампанію з паралічу аеропортів та цифрової інфраструктури РФ

    Українська військова кампанія під кодовою назвою «M&M’s», спрямована на масштабне блокування роботи ключових російських аеропортів та транспортних вузлів, перебуває лише на початковому етапі своєї реалізації. Про це у розлогому матеріалі для авторитетного видання The Atlantic повідомляє журналіст Саймон Шустер із посиланням на ініціаторів операції та джерела в українському військово-політичному керівництві. Протягом останнього місяця системні появи безпілотників над Москвою перетворилися на інструмент регулярного зриву авіасполучення: лише за минулий тиждень у столичних аеропортах РФ було скасовано 345 рейсів. Паралельно українські сили завдають точкових ударів по цифровій системі агресора — зокрема, атака 8 жовтня на щонайменше чотири центри обробки даних (ЦОД) призвела до колапсу банківських операцій, сервісів доставки, картографії та додатків виклику таксі.

    Президент України Володимир Зеленський уже офіційно попередив міжнародні авіакомпанії та страховиків про критичну небезпеку польотів у повітряному просторі РФ, зауваживши, що кількість дронів у небі над російськими регіонами стрімко зростатиме. Водночас глава держави окремо наголосив, що Київ не має наміру атакувати цивільні літаки чи пасажирську авіацію — нинішній колапс досягається за рахунок превентивних протоколів безпеки, коли сама поява БПЛА в зоні відповідальності змушує російські служби вводити план «Килим» і закривати злітно-посадкові смуги. Один із радників президента назвав закриття неба «побічним ефектом» регулярних далекобійних ударів по військових об’єктах у глибині РФ.

    Втім, розробники операції «M&M’s» зазначають, що підготували значно агресивніший сценарій, який наразі чекає на фінальне політичне схвалення верховного головнокомандувача. Більш амбітний варіант плану передбачає пряме вогневе ураження аеропортової інфраструктури Москви та інших міст за допомогою автономних дронів із технологіями штучного інтелекту. Український ВПК уже готує серійний випуск спеціалізованої лінійки БПЛА, оснащених системами зіставлення оптичних даних із цифровими картами місцевості (DSMAC/map-matching), що дозволяє обходити ворожі комплекси РЕБ та рубежі ППО без використання супутникового GPS-сигналу.

    Показовим є геополітичний контекст операції: якщо адміністрація Дональда Трампа жорстко тиснула на Київ щодо припинення атак на нафтопереробні заводи, просуваючи суперечливі домовленості щодо експорту російського дизелю задля стримування цін на нафту, то удари по аеропортах та дата-центрах залишилися поза офіційними запереченнями Вашингтона. Раніше американський президент сам закликав українське керівництво змінити фокус атак із паливного сектора, зазначаючи, що для далекобійної зброї «є багато інших цілей». На тлі регулярного хаосу в терміналах та нещодавніх затримок рейсів урядового спецзагону «Росія», яким пересувається Володимир Путін, нарощування масштабів кампанії «M&M’s» загрожує повною ізоляцією внутрішнього повітряного простору європейської частини РФ.

  • Пряма вказівка з Білого дому: обмеження роботи мережі Starshield для ЗСУ підтвердило використання військового зв’язку як інструменту тиску

    Пряма вказівка з Білого дому: обмеження роботи мережі Starshield для ЗСУ підтвердило використання військового зв’язку як інструменту тиску

    Розпорядження щодо штучного уповільнення роботи супутникової системи Starshield, яка є критично важливою для управління українськими ударними та розвідувальними безпілотниками, надійшло до Пентагону безпосередньо з Білого дому. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на інформацію від двох американських та одного західного високопосадовця. За даними джерел, безпрецедентне втручання в роботу військового зв’язку синхронізувалося в часі з жорсткими вимогами адміністрації Дональда Трампа до президента Володимира Зеленського припинити атаки на нафтопереробну інфраструктуру Російської Федерації.

    Зіткнувшись із раптовим падінням швидкості передачі даних у вівторок та середу, представники українського уряду здійснили серію термінових дзвінків до Держдепартаменту, Пентагону та Білого дому. За словами одного з українських чиновників, у Вашингтоні неофіційно підтвердили, що обмеження є цілеспрямованим рішенням президентської адміністрації. Водночас офіційні представники США намагаються дистанціювати очільника держави від цього кроку: високопосадовець запевнив Reuters, що «президент ніколи не робив подібного запиту», однак у Білому домі показово проігнорували уточнювальні запитання щодо того, чи могла така вказівка надійти від інших членів команди Трампа.

    Технічне втручання з боку американських партнерів мало безпосередній негативний вплив на оперативну ситуацію на фронті. Українські військові та посадовці констатують, що обмеження пропускної здатності Starshield суттєво ускладнило координацію ударних місій проти російських військ, порушило логістичні ланцюги на окупованих територіях та критично знизило можливості застосування новітніх дронів-перехоплювачів, які є основою протидії російським ударним безпілотникам типу «Шахед».

    Ситуацію публічно роз’яснив генеральний директор компанії SpaceX Ілон Маск, підтвердивши державну монополію на управління цією мережею. У соціальній мережі X він наголосив, що система Starshield (створена на базі технологій Starlink спеціально для структур національної безпеки) повністю належить і контролюється урядом США. Відповідно, будь-які рішення щодо лімітування швидкості, геозон чи загальних правил використання ухвалюються виключно на рівні керівництва Пентагону або президента Сполучених Штатів.

  • Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Одразу після офіційної заяви президента Володимира Зеленського про зняття мораторію на ураження російської нафтопереробної інфраструктури, бойові дії у цьому сегменті різко інтенсифікувалися. У ніч проти 15 жовтня масованої атаки зазнав Рязанський НПЗ. За даними Міністерства оборони РФ, для відбиття удару по заводу російським силам довелося перехоплювати 69 безпілотників та чотири крилаті ракети «Фламінго». Рішення Києва про відновлення далекобійних операцій стало відповіддю на зрив непублічних домовленостей: попри триденну паузу з боку України, Росія не припинила енергетичний терор, завдавши нищівних ударів по київських ТЕЦ 14 жовтня та атаковавши газодобувну інфраструктуру «Нафтогазу» на Полтавщині 15 жовтня, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Крім того, Вашингтон у цей час продовжував блокувати розвіддані та обмежувати роботу терміналів Starlink, остаточно нівелювавши доцільність односторонніх поступок.

    У Кремлі спробували інформаційно знецінити українське рішення. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого мораторію не було», пославшись на слова віцепрем’єра Олександра Новака про нібито здійснені ще 14 жовтня атаки на нафтопереробні заводи в Рязанській та Саратовській областях. Проте українська сторона категорично спростувала ці закиди: радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав заяви російських посадовців фейком. За його словами, до офіційного зняття заборони українські дрони били виключно по центрах обробки даних та інших мілітарних цілях, свідомо оминаючи паливну інфраструктуру.

    На дипломатичному фронті рішення Києва отримало публічне схвалення ключових європейських союзників. Під час дводенного саміту ЄС у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив українську делегацію у непохитній підтримці, а Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас концептуально обґрунтувала законність українських дій. Вона наголосила, що нафта є головним джерелом фінансування російської воєнної машини, тому удари по заводах є виправданими, особливо на тлі намагань Москви заморозити українців напередодні зими. Водночас, за даними джерел Financial Times, у кулуарах європейські лідери наполегливо радять Володимиру Зеленському пом’якшити публічну риторику на адресу Дональда Трампа. Європейська прагматика зводиться до того, що відверта критика політики Білого дому, навіть якщо вона є справедливою, може поставити під загрозу подальшу американську допомогу.

    Тим часом адміністрація у Вашингтоні поки що утримується від офіційних коментарів щодо відновлення українських ударів, проте продовжує реалізовувати власний геоекономічний курс. За інформацією агентства, команда Трампа, намагаючись стримати внутрішні ціни на пальне, розглядає можливість подальшого пом’якшення санкційного тиску на російський «тіньовий флот». Цей крок може стати продовженням суперечливої «дизельної угоди», яка раніше вже дозволила Москві відновити експорт нафтопродуктів, що свідчить про дедалі глибше розходження між безпековими інтересами України та передвиборчими пріоритетами чинної влади США.

     

  • Поступки заради дешевого фрахту: США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» на тлі передвиборчого тиску на Трампа

    Поступки заради дешевого фрахту: США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» на тлі передвиборчого тиску на Трампа

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість пом’якшення санкційних обмежень щодо танкерів так званого «тіньового флоту». За інформацією агентства Reuters, офіційний Вашингтон розраховує в такий спосіб збити рекордно високі світові ставки морського фрахту та суттєво наростити обсяги транспортування нафти і нафтопродуктів із регіону Перської затоки. Згідно із задумом американських посадовців, судна, які раніше потрапили під блокуючі санкції за нелегальне перевезення сировини з Росії, Ірану чи Венесуели, можуть отримати тимчасовий дозвіл перевозити «легальну нафту», на яку не поширюються торговельні ембарго Сполучених Штатів.

    Ця ініціатива з’явилася практично одразу після іншого суперечливого кроку Трампа — тимчасового скасування санкцій проти російського дизельного пального терміном до 7 квітня. Подібні поступки викликали хвилю гострої критики з боку президента України Володимира Зеленського, європейських лідерів та навіть впливових сенаторів від Республіканської партії. Партнери Києва одностайно назвали такі кроки «подарунком Володимиру Путіну», оскільки будь-яке полегшення морської логістики поповнює бюджет Кремля та допомагає йому безперешкодно фінансувати війну проти України. Головним рушієм поступок аналітики називають наближення проміжних виборів до Конгресу США 3 листопада, де висока вартість пального на американських автозаправках створює прямі політичні загрози збереженню республіканського контролю над законодавчою владою.

    Питання можливого пом’якшення обмежень щодо танкерного парку публічно порушив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Всесвітньому нафтовому конгресі в Ер-Ріяді. За даними аналітичної компанії Energy Aspects, через стрімке зростання вартості морських перевезень на тлі конфліктів у районі Перської затоки та війни в Європі американська нафта втрачає ринки збуту в Азії. Для отримання дозволу задіяти підсанкційні танкери судновласникам доведеться звертатися за спеціальними ліцензіями до Міністерства фінансів США. Попри офіційні запевнення Міненерго в тому, що послаблення не торкнеться російської сировини, експерти висловлюють серйозні побоювання, що Білий дім спробує під тиском задіяти цей же флот для реалізації скандальної дизельної угоди з Москвою.

    Водночас галузеві експерти висловлюють скепсис щодо економічної доцільності подібного плану. В Energy Aspects зазначають, що переважна більшість танкерів «тіньового флоту» є старими, технічно зношеними та створюють колосальні екологічні ризики. Зняття санкцій навряд чи зможе оперативно збільшити реальні потужності світового флоту ще й тому, що значна частина цих бортів і так продовжувала тіньові рейси в обхід контролю. Крім того, наміри США кардинально суперечать політиці союзників: на початку жовтня Велика Британія додатково запровадила санкції проти восьми газовозів та суден РФ. Зі свого боку Україна ще в червні офіційно повідомила Міжнародну морську організацію (ІМО), що розглядає судна російського «тіньового флоту» як законні військові об’єкти, які забезпечують воєнну агресію агресора.

  • Ні кроку назад: Зеленський відкинув вимоги про відставку та пояснив, чому тиск Трампа не змусить Україну капітулювати

    Ні кроку назад: Зеленський відкинув вимоги про відставку та пояснив, чому тиск Трампа не змусить Україну капітулювати

    Президент України Володимир Зеленський категорично відкинув можливість своєї відставки та наголосив, що проведення виборів у країні є абсолютно неможливим в умовах безперервних російських ракетних і дронових ударів. Про це глава держави заявив у розмові з журналістом Пірсом Морганом, коментуючи зовнішній політичний тиск і заклики міжнародних гравців до зміни керівництва в Києві. Президент підкреслив, що збереження керованості країною під час повномасштабної війни є його прямою конституційною відповідальністю, а будь-які територіальні поступки на користь Кремля виключені.

    «Тому що я ніколи не визнаю українську землю російською. Так, я реаліст і розумію, що люди важливіші за один чи два кілометри. Справа не в кілометрах», – заявив президент.

    Відповідаючи на пряме запитання щодо можливого складання повноважень, Зеленський підтвердив непохитність своєї позиції, зазначивши: «Ні, звичайно. Це моя відповідальність». Глава держави переконаний, що спроби посадити в президентське крісло поступливішу фігуру приречені на провал, адже будь-який новий лідер – чоловік чи жінка – усе одно безкомпромісно оборонятиме країну від загарбників. Зеленський нагадав американському керівництву, що опір агресії тривав і за його попередника, коли Росія вже окупувала Крим та окремі райони Донбасу, стримуючи ворога роками в межах антитерористичної операції аж до відкритого вторгнення.

    Водночас український лідер відверто висловився про охолодження відносин із Вашингтоном, зізнавшись, що почувається зрадженим через спроби тиску з боку Дональда Трампа, який прагне примусити Київ до поступок. Попри ризики зменшення зовнішньої підтримки, Зеленський наголосив на стійкості українського суспільства, висловивши повну впевненість у тому, що народ захистить свою державність і відстоїть незалежність за будь-якого розвитку подій, навіть якщо Сполучені Штати повністю припинять надання допомоги.

  • Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала зняти санкційні обмеження з частини заморожених державних активів Російської Федерації, намагаючись у такий спосіб знайти важіль для відновлення заблокованих мирних переговорів щодо війни в Україні. Проте європейські союзники категорично відхилили цю ініціативу Білого дому, відмовившись іти на фінансові поступки Кремлю. Про це повідомило впливове міжнародне видання Financial Times із посиланням на власні обізнані джерела серед дипломатичних кіл.

    Згідно з отриманими даними, відповідну концепцію висунули спеціальний посланець американського лідера Стівен Віткофф та зять експрезидента Джаред Кушнер під час нещодавніх консультацій з українською делегацією та представниками країн Європи в Маямі. Американський план передбачав переведення частини заблокованих суверенних коштів Москви до спеціальної фінансової структури, контроль над якою мав повністю перейти до Вашингтона. Така пропозиція спричинила хвилю серйозного занепокоєння серед українських урядовців та європейських дипломатів, які вбачають у подібних намірах небезпечне послаблення міжнародного санкційного пресингу на агресора.

    Представники європейських столиць під час переговорів у Флориді зайняли непохитну позицію, виступивши як проти передачі контролю над активами Сполученим Штатам, так і проти повернення бодай частини коштів Москві. Після початку повномасштабного вторгнення уряди західних країн заблокували близько 260 мільярдів євро суверенних активів центробанку РФ, причому переважна більшість цих фінансів зосереджена саме на території держав Європейського Союзу. Наразі Брюссель не повертає активи, а спрямовує отримані з них відсоткові доходи на безпосередню підтримку Києва: зокрема, саме за рахунок цих прибутків забезпечено кредит країн «Групи семи» на суму 45 мільярдів євро, а лідери ЄС неодноразово підкреслювали, що передадуть самі кошти на відбудову України, якщо РФ відмовиться компенсувати воєнні збитки.

    Додатковим нездоланним бар’єром для реалізації ініціативи Віткоффа та Кушнера є жорсткі юридичні вимоги європейського законодавства. Будь-яке рішення щодо зміни статусу або розморожування російських суверенних фінансів вимагає одностайного схвалення всіма державами-членами Європейського Союзу. Непохитна позиція європейських лідерів, які розглядають російські ресурси як гарантію майбутніх репарацій, унеможливлює використання заморожених активів як розмінної монети в кулуарних переговорах Білого дому з Кремлем.

  • Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Відносини між Україною та Сполученими Штатами опинилися в стані глибокої кризи на тлі спроб адміністрації Дональда Трампа форсувати завершення війни за рахунок односторонніх поступок агресору. Останніми днями українські військові зіткнулися з раптовими технічними обмеженнями швидкості терміналів супутникового зв’язку Starlink на фронті. Урядовці в Києві припускають, що Білий дім міг змусити Ілона Маска штучно урізати доступ сил оборони до мережі. Ситуацію загострили скандальні ініціативи Трампа: публічні пропозиції укласти з Кремлем вигідну дизельну угоду щодо закупівлі російських енергоресурсів, заклики до відставки президента Володимира Зеленського та одностороннє оголошення псевдоперемир’я в енергетиці, яке Москва майже одразу порушила ракетними ударами.

    Дії глави Білого дому спричинили обурення серед європейських партнерів та спровокували серйозний розкол усередині Республіканської партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Американські законодавці попереджають про неприпустимість блокування зв’язку для воюючої армії. Зокрема, конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що законодавчий орган розпочне рішучі дії та заблокує бюджетне фінансування федеральних агентств, якщо факт умисного обмеження Starlink для України підтвердиться. Паралельно посилюються тривоги через загрозу припинення передачі розвідувальних даних та постачання озброєння, хоча представники адміністрації Трампа продовжують запевняти в прагненні до мирного врегулювання та публічно заперечують прямий шантаж.

    Витоки конфлікту сягають вересневої зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Тоді американський президент у різкій формі вимагав припинити регулярні повітряні атаки дронів на нафтопереробні заводи на території Росії. Ці далекобійні удари є стратегічною складовою української оборони, яка позбавляє Кремль надходжень і вже вивела з ладу від 40 до 50 відсотків російських нафтопереробних потужностей. Хоча фахівці галузі пов’язують коливання вартості нафти з конфліктом довкола Ірану, Трамп висловив роздратування тим, що дії Києва нібито провокують зростання світових цін і б’ють по американських споживачах. Відтоді Вашингтон щонайменше шість разів вимагав зупинити атаки на російський нафтогазовий сектор, попри те, що сама РФ відмовилася від реального припинення вогню по українській енергетиці.

    Кульмінацією дипломатичного напруження стали переговори в Маямі 9 жовтня за участі зятя експрезидента Джареда Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа. Американські перемовники шокували українську та європейську делегації тиском щодо формування вигідних для Кремля пропозицій та планами імпорту російського палива. Одразу після цього Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про дизельну домовленість. Це рішення викликало шквал обурення на Капітолійському пагорбі: конгресмени наголошують, що подібний крок не лише дарує Москві економічний порятунок без жодних зустрічних кроків, але й прямо порушує закон США від 2022 року про ембарго на імпорт російських енергоносіїв без консультацій із законодавчою владою.

  • Розвідувальний шантаж: США погрожують припинити передачу даних Україні в разі нових ударів по території РФ

    Розвідувальний шантаж: США погрожують припинити передачу даних Україні в разі нових ударів по території РФ

    Представники американської розвідки попередили посольство України у Вашингтоні про негайне та повне припинення будь-якого обміну розвідувальними даними у разі нових ударів по російських енергетичних об’єктах. Масштаб дипломатичного та безпекового тиску з боку Сполучених Штатів виявився безпрецедентним: американська сторона ініціювала масові телефонні дзвінки українським дипломатам, військовим та урядовцям, висуваючи ультимативні вимоги щодо зупинки атак на паливну інфраструктуру держави-агресора.

    «Попередження були настільки масовими, що телефонували всім, чиє прізвище звучить по-українськи», – зазначило обізнане джерело, описуючи масштаби тиску з боку Вашингтона.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українські генерали вже отримували прямі погрози від адміністрації Дональда Трампа щодо зупинки розвідувальної взаємодії. Водночас сам американський лідер публічно спробував пом’якшити ситуацію, заявивши, що інформаційний обмін триватиме, оскільки головною метою Вашингтона залишається припинення війни.

    «Ми допомагаємо їм і ділимося інформацією. Ми хочемо, щоб війна закінчилася», – заявив президент США.

    Побоювання щодо реального згортання передачі критично важливих даних підтвердилися під час чергової повітряної атаки, коли російські балістичні ракети вдарили по столиці без жодного завчасного сповіщення для українських підрозділів протиповітряної оборони. Відсутність партнерських попереджень призвела до значних ризиків для захисників неба та мирного населення.

    «Атака російських балістичних ракет на Київ. Знову жодного завчасного попередження від наших партнерів», – наголосив Володимир Зеленський.

    Тієї ночі держава-агресор випустила по містах України 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників, поціливши в енергетичні об’єкти у Києві, Київській області та Харкові. Спроби примусити Україну відмовитися від законних ударів по військово-економічній системі противника за допомогою обмеження розвідданих суттєво послаблюють обороноздатність країни та підривають ефективність відбиття масованих ракетних ударів ворога.