Golosnovinua.com

Позначка: Трамп

  • Трамп порадив Зеленському діяти сміливіше проти РФ

    Трамп порадив Зеленському діяти сміливіше проти РФ

    Видання The Kyiv Independent повідомило, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп у приватній розмові з президентом України Володимиром Зеленським нібито порадив йому діяти більш рішуче та “сміливіше” у протистоянні з Росією. Про це йдеться у публікації видання з посиланням на неназвані джерела, обізнані зі змістом нещодавніх контактів між двома лідерами.

    За даними журналістів, українська сторона розглядає ці сигнали як свідчення того, що адміністрація Трампа може бути більш відкритою до підтримки стратегії, спрямованої на посилення тиску на Російську Федерацію з метою змусити її погодитися на переговори. Йдеться про підхід, у межах якого військовий і політичний тиск розглядається як ключовий інструмент досягнення дипломатичного результату.

    Джерела видання серед українських посадовців стверджують, що Трамп нібито висловлював скептицизм щодо можливості будь-яких реальних поступок з боку Кремля без застосування зовнішнього тиску. Водночас ці оцінки подаються як інтерпретація приватних розмов і не були офіційно підтверджені ні Білим домом, ні безпосередньо адміністрацією президента США.

    Один із українських посадовців, знайомий із деталями контактів між сторонами, заявив, що Трамп, за його словами, переконаний у необхідності силового або жорсткого політичного тиску для того, щоб змусити президента Росії Володимира Путіна до реальних переговорів. У цій логіці, як стверджується, мир може бути досягнутий лише через демонстрацію сили та послідовний тиск, а не через поступки.

    Водночас американські офіційні представники, на яких посилається видання, не підтвердили інформацію про пряме схвалення будь-яких конкретних українських дій на території Росії. При цьому вони наголошують, що президент США загалом поділяє підхід, згідно з яким сила є важливим інструментом для досягнення миру та стабільності.

    У коментарях американських посадовців підкреслюється, що стратегічне бачення Трампа базується на принципі “миру через силу”, який передбачає поєднання дипломатичних зусиль із демонстрацією військової та політичної рішучості. Водночас деталі можливих рішень або змін у політиці США щодо України публічно не розкриваються.

    Українські представники, за даними публікації, вважають, що останні події на фронті та загальна динаміка війни могли вплинути на зміну сприйняття ситуації у Вашингтоні. Вони припускають, що це зміцнило позицію тих у США, хто вважає Україну більш стійкою та здатною до довготривалого опору, ніж це оцінювалося на початку року.

    Також зазначається, що зміни у підходах частково відобразилися у формулюваннях спільних міжнародних документів. Зокрема, на саміті G7 у Канаді Дональд Трамп разом з іншими лідерами підписав заяву, в якій підтверджується “непохитна підтримка України” та міститься готовність розглядати розширення співпраці у сфері оборонного виробництва, включно з можливістю розвитку виробництва озброєнь безпосередньо в Україні.

    Окремо президент Франції Емманюель Макрон заявляв, що після контактів на полях саміту позиція Трампа щодо війни Росії проти України могла зазнати змін у бік більш прагматичного підходу та підтримки інструментів тиску на Москву. Водночас у Кремлі ці сигнали розкритикували, заявивши, що європейські лідери нібито “накачували” американського президента “шкідливими ідеями”, намагаючись вплинути на його політичні рішення.

    Станом на зараз ця інформація залишається на рівні повідомлень джерел і не має офіційного підтвердження з боку безпосередніх учасників приватних розмов.

  • Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові відмовитися від військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на масштабні міжнародні перевірки своєї ядерної програми. Відповідну заяву американський лідер опублікував у соціальній мережі Truth Social, назвавши досягнуті домовленості важливим кроком до забезпечення так званої «ядерної чесності» та зниження напруженості на Близькому Сході.

    За словами Трампа, іранська сторона нібито повністю та беззастережно погодилася на ядерні інспекції найвищого рівня, які мають діяти протягом тривалого часу. Президент США наголосив, що саме ця поступка стала однією з головних умов для подальшого діалогу між Вашингтоном і Тегераном. Він підкреслив, що без відповідної згоди Ірану подальші переговори були б неможливими, а дипломатичний процес фактично зайшов би у глухий кут.

    Коментуючи ситуацію, Трамп також поскаржився на американські медіа, які, на його думку, применшують значення досягнутих домовленостей та намагаються дискредитувати результати переговорного процесу. Він заявив, що навколо питання Ірану поширюється велика кількість фейкових новин, покликаних нівелювати те, що він назвав черговою перемогою США на міжнародній арені.

    Американський президент наголосив, що у зв’язку з поступками з боку Ірану погодився залишити відкритою Ормузьку протоку та скасувати військово-морську блокаду, яка розглядалася як один із можливих інструментів тиску на Тегеран. Водночас він підкреслив, що американські військові кораблі не залишають регіон і продовжують перебувати на своїх позиціях.

    За словами Трампа, військове угруповання США залишається в повній готовності до відновлення обмежувальних заходів у разі порушення домовленостей або виникнення нових загроз. Однак наразі такий сценарій глава Білого дому вважає малоймовірним, оскільки переконаний у серйозності намірів іранської сторони виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Заяви президента США пролунали на тлі низки дипломатичних кроків, які останніми тижнями свідчать про спробу Вашингтона та Тегерана перейти від конфронтації до переговорного врегулювання. Напередодні американська влада видала тимчасову генеральну ліцензію строком на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти на міжнародних ринках. Це рішення стало одним із найбільш помітних сигналів можливого послаблення економічного тиску на Іран.

    Додатковим елементом процесу стало підписання 17 червня меморандуму між США та Іраном щодо припинення війни та забезпечення відкритого судноплавства через Ормузьку протоку. Документ був підписаний дистанційно та став основою для подальших консультацій між сторонами. Очікується, що протягом наступних 60 днів представники двох держав працюватимуть над деталями майбутньої повноцінної угоди, яка має юридично закріпити перемир’я та визначити механізми виконання досягнутих домовленостей.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів світової торгівлі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які загрози судноплавству в цьому районі традиційно викликають занепокоєння на міжнародних ринках та можуть впливати на світові ціни на енергоносії. Саме тому рішення про збереження відкритого доступу до протоки розглядається багатьма експертами як важливий фактор стабілізації ситуації в регіоні.

    Заява Трампа стала ще одним сигналом того, що Вашингтон прагне представити нинішні домовленості як дипломатичний успіх та підтвердження ефективності своєї політики щодо Ірану. Водночас остаточна оцінка цих кроків значною мірою залежатиме від того, чи будуть виконані домовленості про міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану та чи вдасться сторонам у найближчі місяці перейти від попередніх меморандумів до повноцінної довгострокової угоди.

  • Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світовий нафтовий ринок переживає наслідки однієї з найбільших енергетичних криз сучасності. За оцінками аналітичної компанії Kpler, через майже чотиримісячне припинення постачань із Близького Сходу світ недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти. Навіть попри відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після укладення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, експерти попереджають: наслідки кризи можуть відчуватися ще багато місяців, а ризик нового стрибка цін на енергоносії залишається високим. Про це повідомляє CNN.

    Ормузька протока вважається одним із найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. Через неї традиційно проходить значна частина експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. Після початку масштабного конфлікту між США та Іраном судноплавство в регіоні фактично було паралізоване, що призвело до різкого скорочення світових поставок енергоносіїв. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у піковий період конфлікту було заблоковано понад 14 мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 14% світового попиту.

    Наслідки цієї ситуації виявилися значно серйознішими, ніж очікували багато аналітиків на початку конфлікту. Загальні втрати ринку перевищили 1,15 мільярда барелів нафти, а стратегічні резерви багатьох країн опинилися на мінімальних рівнях за останні десятиліття. Зокрема, стратегічні запаси держав-членів Міжнародного енергетичного агентства впали до найнижчого рівня з 1990 року. У США стратегічний нафтовий резерв скоротився до найнижчої позначки за останні 43 роки, а комерційні запаси наблизилися до так званого рівня операційного стресу.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив, що за наявних темпів споживання наявних запасів могло б вистачити приблизно на чотири тижні. Хоча ця оцінка викликала дискусії серед експертів, вона продемонструвала масштаби проблеми, з якою зіткнулася світова економіка.

    Після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном та відкриття Ормузької протоки ринок відреагував стрімким падінням цін. Якщо в розпал конфлікту вартість нафти марки Brent перевищувала 126 доларів за барель, то після повідомлень про відновлення судноплавства ціни опустилися нижче позначки 80 доларів. Проте фахівці застерігають, що це може бути передчасний оптимізм.

    За словами керівниці глобальної сировинної стратегії RBC Capital Markets Геліми Крофт, ринок фактично випередив реальний розвиток подій. Вона наголосила, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до довоєнної ситуації. Для повного відновлення поставок необхідно провести розмінування морських шляхів, повернути танкерний флот до регіону, відновити видобуток нафти та перезапустити логістичні ланцюги. Цей процес може тривати місяцями.

    Додатковою проблемою стали пошкодження нафтопереробних і газових об’єктів. За оцінками галузевих експертів, під час конфлікту було виведено з ладу понад 3,5 мільйона барелів на добу нафтопереробних потужностей. Частина підприємств зазнала прямих пошкоджень, а деякі були зупинені з міркувань безпеки. Відновлення окремих об’єктів може тривати роками та потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.

    Попри поступове повернення поставок, міжнародні експерти попереджають про тривалий «ефект похмілля» для нафтового ринку. За оцінками інвестиційної компанії Ninety One, глобальні запаси сирої нафти скоротилися більш ніж на один мільярд барелів, і на їх відновлення можуть знадобитися роки. Це означає, що будь-які нові геополітичні потрясіння або перебої з поставками можуть знову спричинити різке зростання цін.

    Водночас Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що вже у 2027 році світовий ринок може перейти до значного профіциту. За його оцінками, після повного відновлення експорту з Близького Сходу пропозиція нафти може перевищити попит більш ніж на 5 мільйонів барелів на добу. Це дозволить поступово поповнити виснажені резерви та створити нові стратегічні запаси. Однак до цього моменту ринок ще має пройти складний етап відновлення.

    Частина аналітиків налаштована менш песимістично. Вони зазначають, що хоча запаси й скоротилися, вони все ще перебувають поблизу рівнів минулого року, а ринок поступово адаптується до нових умов. Проте навіть ці експерти визнають, що повне повернення до стабільності потребуватиме часу та залежатиме від того, наскільки успішно виконуватимуться домовленості між США та Іраном.

    Таким чином, відкриття Ормузької протоки стало лише першим кроком до подолання найбільшої нафтової кризи останніх років. Світовий ринок уже втратив понад мільярд барелів нафти, стратегічні резерви скоротилися до багаторічних мінімумів, а відновлення повноцінних поставок може розтягнутися на тривалий період. Саме тому багато експертів вважають, що енергетичні наслідки війни на Близькому Сході світ відчуватиме ще не один рік.

  • «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    Президент Франції Еммануель Макрон зробив одну з найгучніших заяв щодо закулісних переговорів навколо війни в Україні. За його словами, під час зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року фактично обговорювався варіант передачі Росії частини українських територій, включно із землями, які на той момент навіть не перебували під контролем окупаційних військ. Про це французький лідер заявив в інтерв’ю французькому телебаченню.

    За словами Макрона, на той момент Дональд Трамп був переконаний, що Україна не зможе довго протистояти російському вторгненню та неминуче програє війну. Саме тому американський президент прагнув якнайшвидше досягти домовленостей із Кремлем і завершити бойові дії будь-якою ціною. Французький президент наголосив, що тоді розглядалася угода, яка фактично передбачала передачу Росії українських територій в обмін на припинення війни. Причому йшлося не лише про вже окуповані райони, а й про частину земель, які російська армія так і не змогла захопити.

    «Угода вже майже лежала на столі. У ній ішлося про передачу української території, яка навіть ще не була захоплена», – розповів Макрон, описуючи перебіг тих подій.

    Заява французького президента проливає світло на переговори, які відбувалися після саміту в Анкориджі. Раніше про деталі можливих домовленостей між Вашингтоном і Москвою офіційно майже не повідомлялося, однак у дипломатичних колах неодноразово з’являлися припущення, що Кремль намагався отримати міжнародне визнання своїх територіальних претензій щодо України.

    Макрон стверджує, що переломним моментом стало втручання європейських союзників України. Уже в середині серпня 2025 року до Вашингтона була направлена спеціальна делегація європейських лідерів і дипломатів, яка переконувала Білий дім відмовитися від будь-яких сценаріїв, що передбачали поступки Кремлю за рахунок українських територій. Французький президент наголосив, що європейські партнери чітко дали зрозуміти американській стороні: подібна угода є неприйнятною та не може стати основою для миру.

    Водночас Макрон підкреслив, що головним фактором, який змінив позицію Дональда Трампа, стали дії самих українців. Попри численні прогнози про неминучу поразку, Україна продовжила чинити опір, зберегла боєздатність армії та змогла довести своїм союзникам, що здатна протистояти російській агресії у довгостроковій перспективі. За словами президента Франції, саме українська стійкість зруйнувала хибні уявлення про швидкий крах держави.

    Макрон зазначив, що Трамп отримував численні оцінки та прогнози, які переконували його в неминучій поразці України. Однак події на фронті та здатність українського суспільства адаптуватися до викликів війни змусили президента США переглянути свої погляди. Французький лідер заявив, що сьогодні ставлення Трампа до України суттєво відрізняється від того, яке було рік тому.

    «Він побачив, що все, що йому говорили про те, що Україна не переживе зиму і програє, було неправдою. Сьогодні він бачить мужніх, інноваційних людей, яких поважає», – наголосив Макрон.

    Президент Франції також підкреслив, що майбутні переговори щодо завершення війни не можуть відбуватися без участі європейських держав. На його думку, Європейський Союз безпосередньо залучений до процесу через військову, фінансову та політичну підтримку України, а тому має бути представлений за столом переговорів нарівні зі США та Україною. Такої позиції останнім часом дотримуються також лідери Великої Британії та Німеччини. Вони неодноразово наголошували, що питання безпеки України безпосередньо впливає на безпеку всього європейського континенту.

    Зазначимо, що ще у серпні 2025 року після переговорів Трампа і Путіна в Алясці лідери провідних європейських держав виступили зі спільною заявою. Вони наголосили, що рішення щодо територій має ухвалювати виключно Україна, а міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою. Також європейські партнери підкреслили необхідність надання Україні довгострокових гарантій безпеки та продовження підтримки у війні проти Росії.

    На тлі нових заяв Макрона особливу увагу привертає інформація про те, що тема Анкориджа залишається предметом дискусій навіть через рік після саміту. Європейські політики відкрито визнають, що тодішні домовленості могли кардинально змінити перебіг війни та поставити під загрозу суверенітет України. Саме тому союзники Києва нині наполягають на тому, що будь-які майбутні мирні переговори повинні проходити за участю України та з урахуванням позиції європейських держав.

    Оприлюднені Макроном подробиці стали одним із найрезонансніших політичних викриттів останніх місяців. Якщо наведені факти отримають подальші підтвердження, історія переговорів в Анкориджі може стати одним із ключових епізодів міжнародної дипломатії навколо російсько-української війни та суттєво вплинути на оцінку ролі світових лідерів у пошуках шляхів завершення конфлікту.

  • Мікрофони випадково записали розмову Зеленського про Трампа на саміті G7

    Мікрофони випадково записали розмову Зеленського про Трампа на саміті G7

    На саміті G7 у французькому Евіані журналістам вдалося почути фрагмент кулуарної розмови президента України Володимира Зеленського та президента Франції Емманюеля Макрона. Запис, який потрапив до медіа, показав, наскільки важливою для європейських союзників залишається координація дій із президентом США Дональдом Трампом на тлі війни в Україні та пошуку шляхів завершення конфлікту.

    Про це повідомило видання Politico. За даними журналістів, мікрофони камер випадково зафіксували частину бесіди між двома лідерами перед початком офіційних заходів саміту.

    За інформацією видання, Макрон одразу поцікавився у Зеленського, чи вдалося організувати двосторонню зустріч із Дональдом Трампом. Після відповіді українського президента, яка не потрапила чітко на запис, французький лідер запропонував особисто посприяти організації переговорів між Києвом та Вашингтоном під час саміту.

    Чому Трамп став головною темою саміту

    Саміт G7 в Евіані проходить на тлі одразу кількох глобальних криз. Після досягнення попередньої угоди між США та Іраном увага Білого дому частково змістилася на Близький Схід, через що європейські союзники намагаються повернути українське питання в центр міжнародного порядку денного.

    Саме тому, як зазначає Politico, Макрон та інші європейські лідери активно координують свої контакти з Трампом. У Європі побоюються, що через непередбачуваність американського президента підтримка України може опинитися під загрозою або відійти на другий план.

    За даними Reuters, під час саміту Зеленський намагався переконати Трампа посилити тиск на Росію, зокрема через нові санкції проти російського нафтового сектору, банківської системи та військово-промислового комплексу. Також обговорювалися питання протиповітряної оборони та спільного виробництва ракет для систем Patriot.

    Зеленський відмовився залишатися у Версалі

    Одним із цікавих моментів розмови, яку наводить Politico, стала пропозиція Макрона продовжити перебування Зеленського у Франції та взяти участь у закритих заходах за участю Трампа у Версальському палаці.

    Французький президент розраховував використати святкові заходи з нагоди 250-річчя незалежності США як додаткову можливість для неформальних переговорів між українським та американським лідерами. Проте Зеленський відмовився через необхідність участі у важливих заходах, пов’язаних із просуванням переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Український президент наголосив, що вже 18 червня має бути присутнім на ключових консультаціях у Брюсселі, де розглядатимуться питання європейської інтеграції України.

    Зустріч Зеленського і Трампа все ж відбулася

    Попри складнощі з графіком, особиста зустріч між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом на полях G7 все ж відбулася. Вона стала першою очною зустріччю лідерів майже за чотири місяці.

    Після переговорів Трамп заявив, що зустріч пройшла «дуже добре», а також закликав Росію укласти мирну угоду з Україною. Американський президент наголосив, що готовий зробити все можливе для припинення війни, хоча конкретних механізмів тиску на Кремль поки не озвучив.

    Зеленський, своєю чергою, повідомив, що під час розмови обговорювалися питання постачання систем ППО, ліцензування виробництва антибалістичних ракет в Україні, а також посилення санкцій проти Росії.

    Європа хоче залучити США до нових переговорів

    Однією з головних тем саміту стала перспектива нових переговорів між Україною та Росією. За інформацією The Guardian, європейські лідери закликають Трампа виступити посередником та навіть стати господарем потенційної зустрічі між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.

    Сам Зеленський раніше заявляв, що готовий до прямих переговорів із Путіним та пропонував провести таку зустріч на полях саміту G7. Однак Кремль стверджує, що офіційних запрошень не отримував.

    На цьому тлі випадково записана розмова Макрона та Зеленського лише підтвердила, наскільки велике значення європейські лідери надають позиції Вашингтона. Адже саме підтримка США залишається одним із ключових факторів як для оборони України, так і для можливого дипломатичного врегулювання війни.

  • «У них теж буде непроста зима»: Зеленський висунув Путіну дедлайн

    «У них теж буде непроста зима»: Зеленський висунув Путіну дедлайн

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією мають відбутися до початку зими. За його словами, Україна не хоче повторення важкого зимового сценарію, який пережила через російські удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі, однак Москва також має розуміти: для неї наступна зима може бути непростою.

    Про це Зеленський сказав під час виступу на конференції Reuters Next у межах саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені, пише The Guardian.

    Глава держави знову заявив про готовність до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним, але наголосив, що Москва має припинити затягування процесу. За словами президента, зустріч може відбутися у третій країні — серед можливих майданчиків він назвав Швейцарію, Туреччину, США або одну з країн Близького Сходу.

    «Це була жахлива зима для нас. Але ми, звісно, не хочемо пережити таку ж зиму. Росія повинна знати, що у нас була жахлива зима, і в них також буде не проста», — заявив Зеленський.

    Його слова прозвучали на тлі саміту G7, де тема війни в Україні стала однією з ключових. Після останніх масованих російських атак Київ намагається посилити дипломатичний тиск на Кремль і добитися конкретних рішень від партнерів щодо ППО, санкцій та військової підтримки.

    Зеленський також підтвердив, що Україна передавала Росії сигнал про готовність провести зустріч із Путіним на полях саміту G7. За словами президента, ідею обговорювали зі США та європейськими партнерами. Однак Москва вкотре не дала чіткої відповіді.

    У Кремлі, своєю чергою, заявили, що нібито не отримували офіційного запрошення. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що між Москвою та Києвом начебто немає офіційних каналів зв’язку. Водночас українська сторона наголошує: пропозицію передавали різними шляхами, зокрема через дипломатичні та інші канали.

    На саміті G7 Зеленський провів низку переговорів із міжнародними партнерами. Однією з головних тем стала протиповітряна оборона. Україна прагне не лише отримати більше ракет до систем ППО, а й домогтися ліцензій на виробництво антибалістичних систем і ракет.

    Окремо президент України зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Після переговорів американський лідер заявив, що розмова була «дуже хорошою», та закликав Росію укласти угоду для завершення війни. Трамп також сказав, що готовий докладати зусиль для припинення бойових дій.

    Втім, попри нові заяви про можливість дипломатії, Київ не знімає з порядку денного силовий тиск на Росію. Україна наполягає, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету та територіальної цілісності держави, а не на ультиматумах Кремля.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: якщо Росія продовжить відмовлятися від реальних переговорів, вона має бути готова до наслідків. Ідеться як про подальше посилення санкцій, так і про удари по військовій, енергетичній та логістичній інфраструктурі, яка забезпечує російську агресію.

    Останні місяці вже показали, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії. Під атаками опиняються нафтопереробні заводи, склади, військові об’єкти та логістичні вузли. Саме тому заява Зеленського про «непросту зиму» для Росії прозвучала як чітке попередження Кремлю.

    На цьому тлі саміт G7 став важливим дипломатичним майданчиком для України. Київ намагається переконати партнерів не чекати нових російських ударів, а діяти на випередження: посилювати ППО, збільшувати оборонне виробництво, вводити нові санкції та допомагати Україні проходити зиму.

    Головний сигнал Зеленського простий: Москва ще має шанс сісти за стіл переговорів, але часу стає менше. Якщо Путін і надалі ігноруватиме пропозиції, Росія може зіткнутися з новою реальністю — уже не лише на фронті, а й у власному тилу.

  • «Це просто божевілля»: Трамп закликав Росію негайно укласти угоду та припинити війну

    «Це просто божевілля»: Трамп закликав Росію негайно укласти угоду та припинити війну

    Президент США Дональд Трамп зробив одну з найгучніших заяв щодо російсько-української війни за останні тижні. Під час саміту країн G7 у французькому місті Евіан-ле-Бен американський лідер закликав Росію укласти мирну угоду та припинити бойові дії, наголосивши на величезних людських втратах з обох сторін.

    Виступаючи перед журналістами на полях саміту, Трамп заявив, що події, які нині відбуваються в Україні, є «божевіллям», а війна вже забрала десятки тисяч життів.

    «Послухайте, Росія має укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, як і Україна. Минулого місяця вони втратили 35 тисяч солдатів між собою. Те, що там відбувається, просто божевілля», – заявив президент США.

    Його слова прозвучали на тлі активних дипломатичних переговорів світових лідерів під час саміту «Групи семи», де українське питання стало однією з головних тем порядку денного.

    Заява Трампа пролунала лише через добу після масштабної російської атаки на Україну, внаслідок якої були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та пам’ятки культурної спадщини, зокрема Києво-Печерська лавра.

    Під час спілкування з журналістами американський президент також підтвердив, що питання завершення війни в Україні залишається одним із ключових зовнішньополітичних пріоритетів його адміністрації.

    За словами Трампа, після досягнення домовленостей із Іраном Сполучені Штати мають намір значно активізувати дипломатичні зусилля щодо припинення бойових дій між Україною та Росією.

    Особливу увагу привернули слова президента США про його нещодавні контакти з президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.

    Трамп повідомив, що провів окремі телефонні розмови з обома лідерами та охарактеризував їх як «дуже добрі».

    Водночас американський президент не став розкривати подробиць переговорів, однак зазначив, що бачить певні передумови для початку політичного діалогу.

    «Я мав дуже добрі розмови і з Зеленським, і з Путіним», – сказав він.

    Саміт G7, який проходить у французькому Евіан-ле-Бені, став одним із найважливіших міжнародних майданчиків для обговорення подальшої підтримки України та пошуку шляхів завершення війни.

    Раніше європейські лідери наголошували, що участь Дональда Трампа у переговорах може стати одним із ключових факторів формування нової міжнародної стратегії щодо врегулювання конфлікту.

    Президент Франції Еммануель Макрон, який приймає учасників саміту, напередодні різко засудив останні російські удари по українських містах та закликав партнерів посилити тиск на Кремль.

    За даними західних ЗМІ, тема України стала однією з центральних під час перших робочих сесій саміту.

    Президент України Володимир Зеленський також прибув до Франції для участі у заходах G7 та проведення двосторонніх переговорів із лідерами країн-партнерів.

    Напередодні глава держави повідомив про початок змістовних зустрічей із міжнародними партнерами та окреслив основні пріоритети української делегації. Серед них – посилення військової підтримки, зміцнення системи протиповітряної оборони, санкційний тиск на Росію та подальше фінансування української економіки.

    Окрему увагу привернула поява Зеленського разом із Трампом та Макроном під час одного із засідань саміту, присвяченого війні в Україні.

    На цьому тлі все більше міжнародних експертів обговорюють можливість активнішого залучення США до дипломатичного процесу. Водночас офіційний Київ продовжує наполягати, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету та територіальної цілісності України.

    Попри оптимістичні заяви окремих політиків, реальні перспективи мирного врегулювання поки залишаються невизначеними. Росія продовжує інтенсивні бойові дії та регулярно здійснює ракетні й дронові атаки по українських містах.

    Втім, слова Дональда Трампа про необхідність укладення угоди між Росією та Україною вже стали однією з найобговорюваніших тем саміту G7 та можуть вплинути на подальші дипломатичні процеси навколо війни.

  • Макрон звернувся до Трампа з проханням про тристоронню зустріч з Володимиром Зеленським. Джерела

    Макрон звернувся до Трампа з проханням про тристоронню зустріч з Володимиром Зеленським. Джерела

    За інформацією наших джерел,  президент Франції Еммануель Макрон звернувся з проханням до президента США Дональда Трампа про зустріч з Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен.

    “Після масового обстрілу Києва Трамп все-таки може зустрітися на полях саміту G7 із Зеленським. Про це президента США просить Макрон, і зустріч може відбутися у тристоронньому форматі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше президент Франції Еммануель Макрон в межах саміту G7 жорстко засудив останні російські атаки на мирне населення України, історичні пам’ятки та критичну інфраструктуру, закликавши світових лідерів до безпрецедентного посилення тиску на Москву.

  • Трамп зробив заяву про Україну після угоди з Іраном

    Трамп зробив заяву про Україну після угоди з Іраном

    Президент США Дональд Трамп заявив, що після завершення дипломатичних зусиль навколо конфлікту з Іраном Вашингтон має намір зосередити значно більше уваги на припиненні війни між Україною та Росією. За словами американського лідера, Білий дім уже активізував контакти з Києвом і Москвою та бачить потенційну можливість для просування мирного процесу.

    Про це Трамп заявив під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, коментуючи подальші зовнішньополітичні пріоритети США після врегулювання ситуації навколо Ірану.

    Заява американського президента прозвучала на тлі нової хвилі дипломатичної активності навколо війни в Україні та численних дискусій щодо можливості запуску нових переговорних форматів. Трамп наголосив, що напередодні провів окремі телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, під час яких обговорювалися питання війни, перспективи її завершення та можливі шляхи досягнення миру.

    За словами глави Білого дому, обидві розмови були конструктивними та залишили у нього враження, що сторони можуть бути відкритими до подальшого діалогу. Президент США не став розкривати подробиці переговорів, однак дав зрозуміти, що вважає нинішній момент одним із найбільш перспективних для дипломатичних зусиль за останній час.

    «Як мені здається, ми, можливо, зможемо щось зробити в цьому питанні. Дійсно зможемо. Думаю, вони обоє відкриті до цього. Тепер, коли це завершено, ми зосередимося на цьому і подивимося, чи зможемо довести справу до кінця», – заявив Трамп.

    Його слова багато експертів розцінюють як сигнал про можливе посилення ролі Сполучених Штатів у дипломатичному врегулюванні війни. Якщо протягом останніх місяців значна частина уваги американської адміністрації була прикута до Близького Сходу та напруженості навколо Ірану, то тепер Вашингтон, схоже, готовий повернути українське питання до числа головних міжнародних пріоритетів.

    Під час зустрічі з Макроном Трамп також наголосив на масштабах людських втрат, які продовжує спричиняти війна. За його словами, щомісяця гинуть близько 25 тисяч людей, переважно військовослужбовців, і міжнародна спільнота не повинна миритися з такою ситуацією.

    Президент США вкотре підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із ключових завдань його зовнішньої політики. Водночас він не уточнив, чи йдеться про підготовку нових переговорних майданчиків, проведення міжнародних самітів або розробку окремих мирних ініціатив.

    Особливу увагу привернула згадка про телефонну розмову між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася 14 червня. За інформацією джерел, переговори тривали близько пів години і охопили широкий спектр тем – від ситуації на фронті до перспектив дипломатичного врегулювання війни.

    Згодом сам Зеленський підтвердив факт розмови. Президент України повідомив, що під час діалогу сторони обговорювали конкретні ідеї щодо того, як наблизити справедливий мир та зупинити війну. За його словами, Україна зацікавлена у пошуку ефективних міжнародних механізмів, які могли б сприяти завершенню бойових дій та забезпечити довгострокову безпеку держави.

    Важливим результатом переговорів стала домовленість про особисту зустріч Зеленського та Трампа на полях саміту G7. Очікується, що під час неї лідери детальніше обговорять ситуацію на фронті, подальшу американську підтримку України та можливі дипломатичні кроки для досягнення миру.

    На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати на проведенні прямих переговорів між президентом України та російським керівництвом. За інформацією джерел, Київ запропонував організувати зустріч Зеленського і Путіна під час саміту G7. Однак Москва поки не надала чіткої відповіді щодо такої ініціативи, що свідчить про збереження значних політичних розбіжностей між сторонами.

    Останні заяви Трампа також збіглися з низкою інших сигналів від західних партнерів України. Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що найближчим часом може відкритися нове «вікно можливостей» для дипломатичного врегулювання війни. На його думку, міжнародна ситуація поступово змінюється таким чином, що створюються передумови для активізації переговорних процесів.

    Попри це, перспективи досягнення миру залишаються складними. Україна неодноразово заявляла, що будь-які переговори мають базуватися на принципах міжнародного права, повазі до суверенітету та територіальної цілісності держави. Водночас Росія продовжує висувати власні вимоги, які Київ та його союзники вважають неприйнятними.

    Експерти зазначають, що навіть за наявності політичної волі з боку міжнародних посередників шлях до припинення війни буде тривалим і складним. Однак активізація контактів між Вашингтоном, Києвом та Москвою може стати одним із найважливіших дипломатичних процесів другої половини 2026 року.

    Таким чином, заява Дональда Трампа фактично підтвердила намір США повернути українське питання у центр міжнародного порядку денного після завершення кризи навколо Ірану. Телефонні переговори з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, а також підготовка нових зустрічей на найвищому рівні свідчать про те, що найближчими тижнями дипломатична активність навколо війни Росії проти України може суттєво зрости.

  • У Москві чекають посланців Трампа: що хочуть почути в Кремлі про війну в Україні

    У Москві чекають посланців Трампа: що хочуть почути в Кремлі про війну в Україні

    У Російській Федерації заявили, що очікують візиту спеціальних посланців президента США Дональда Трампа та розраховують отримати від них роз’яснення щодо того, як саме Вашингтон планує реалізовувати нібито досягнуті домовленості про завершення війни проти України. Йдеться про домовленості, які російська сторона пов’язує із зустріччю Трампа та Володимира Путіна в Анкориджі (Аляска) в серпні 2025 року.

    Про це повідомляють російські пропагандистські агентства та коментарі глави МЗС РФ Сергія Лаврова, поширені через офіційні та наближені до відомства медіаресурси.

    Російська сторона вкотре заявила, що нібито дотримується домовленостей, досягнутих під час зустрічі лідерів США і РФ 15 серпня 2025 року на Алясці. При цьому публічних документів чи офіційно оприлюднених угод за підсумками цієї зустрічі не було представлено.

    Сергій Лавров заявив, що Москва очікує від США реалізації «узгоджених підходів», які, за його словами, базуються на американських пропозиціях щодо врегулювання війни в Україні.

    «Путін неодноразово говорив, що він прийняв пропозицію президента Трампа, і ми, звичайно, розраховуємо на те, що позиція, яка узгоджена на основі американської пропозиції, буде втілюватися в життя», — заявив Лавров.

    За словами глави російського МЗС, у найближчій перспективі Москва очікує прибуття спеціального посланця президента США Стіва Віткоффа, а також Джареда Кушнера.

    У Кремлі заявляють, що хотіли б почути від американської сторони конкретні пояснення щодо механізму реалізації домовленостей, які Росія трактує як основу для подальших переговорів щодо України.

    «Звісно, сподіватимемося, що вони повідомлять про те, як американці планують виконувати домовленості, що ґрунтуються виключно на їхній пропозиції», — додав Лавров.

    Зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна на військовій базі в Анкориджі в серпні 2025 року завершилася без підписання будь-яких публічних угод або оголошення конкретних домовленостей щодо припинення війни в Україні.

    Попри заяви про «певний прогрес», сторони не повідомили про узгоджений план миру чи припинення вогню. Після саміту Трамп провів окремі телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським та низкою європейських лідерів.

    За даними західних медіа, під час цих контактів обговорювалися можливі сценарії завершення війни, включно з вимогами Росії щодо територіальних поступок України. Офіційного підтвердження цих умов не було оприлюднено.

    Україна послідовно заявляє, що не розглядає можливості територіальних поступок в обмін на припинення бойових дій. Президент Володимир Зеленський наголошує, що будь-яке «заморожування» конфлікту лише створить умови для нового етапу агресії з боку Росії.

    Київ підкреслює, що мир можливий лише на умовах міжнародного права, поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    Аналітики зазначають, що заяви російської сторони про «домовленості» та очікування нових візитів американських представників можуть бути елементом інформаційно-політичного тиску та спробою формувати власну інтерпретацію переговорного процесу.

    Водночас у США та серед союзників України офіційно не підтверджували існування будь-яких обов’язкових до виконання домовленостей за підсумками зустрічі в Анкориджі.

    На тлі заяв Москви увага дипломатичних кіл прикута до можливих контактів між представниками США та РФ. Візити потенційних посланців можуть стати черговим етапом у складному переговорному процесі, однак його реальний зміст і результати залишаються невизначеними.

    Ситуація навколо переговорів щодо війни в Україні продовжує залишатися однією з ключових тем міжнародної політики, де кожна зі сторін просуває власне трактування попередніх контактів.