У Києві з 15 липня 2026 року офіційно почнуть діяти нові тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Відповідне розпорядження вже підписав міський голова столиці Віталій Кличко. Таким чином, попри тривалі громадські дискусії, масове невдоволення киян та результати публічного обговорення, під час якого абсолютна більшість учасників висловилася проти підвищення вартості проїзду, міська влада остаточно затвердила нові ціни.
Про це повідомила громадська організація «Пасажири Києва», яка оприлюднила інформацію про підписане мером столиці розпорядження.
У громадській організації звернули увагу, що документ було підписано ще 7 липня, хоча офіційні комунікації Київської міської державної адміністрації до останнього створювали враження, що рішення ще перебуває на стадії погодження.
За словами активістів, цього ж дня комунальний телеканал «Київ» із посиланням на КМДА повідомляв, що остаточне погодження документів ще очікується. Водночас саме розпорядження вже мало підпис міського голови.
«Цікаво, що сьогодні комунальний канал “Київ” з посиланням на КМДА писав, що нібито очікується погодження, але розпорядження датоване ще 7 липня. Кличко підписав розпорядження про підвищення тарифів без змін», – зазначили в організації.
Йдеться про розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».
Документ регулює нові тарифи на користування усім комунальним транспортом столиці — метро, автобусами, трамваями, тролейбусами та фунікулером.
Відповідно до затверджених змін, разова поїздка коштуватиме 30 гривень.
Також суттєво зміниться вартість усіх основних видів проїзних квитків.
Зокрема, проїзний на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.
Таким чином, вартість користування громадським транспортом для тих, хто регулярно пересувається містом, помітно зросте.
У громадській організації «Пасажири Києва» наголошують, що найбільше запитань викликає не лише сам рівень тарифів, а й механізм їх застосування.
За словами активістів, міська влада фактично не змінила принципи оплати пересадок у наземному транспорті, що й надалі створюватиме додаткове фінансове навантаження на пасажирів.
Зокрема, у Київському метрополітені після оплати разового квитка пасажир може здійснювати необмежену кількість пересадок між лініями та проїхати практично через усе місто без повторної оплати.
Натомість у наземному транспорті ситуація залишається принципово іншою.
Якщо пасажиру потрібно змінити автобус, тролейбус або трамвай, кожна така пересадка вважається новою поїздкою і потребує окремої оплати.
При цьому правило поширюється навіть на маршрути, які фактично є продовженням один одного.
У громадській організації навели приклад автобусного маршруту №7, який має порівняно невелику довжину, однак навіть у цьому випадку пасажири змушені оплачувати нову поїздку після пересадки.
«При цьому в трамваях, тролейбусах і автобусах оплачується кожна пересадка, навіть якщо рейс від кінцевої до кінцевої складає лише 15 хвилин», – наголосили представники організації.
Окрему критику викликала система пересадкового квитка.
Активісти зазначають, що його вартість фактично відповідає двом окремим разовим поїздкам.
При цьому заявлена можливість користуватися ним протягом 90 хвилин, на думку експертів, майже не приносить користі пасажирам.
Причиною є значні інтервали руху наземного транспорту, регулярні затори на дорогах та нестабільний графік руху окремих маршрутів.
Через це за відведений проміжок часу більшість пасажирів фізично не встигає здійснити більше двох поїздок.
«Пересадковий квиток залишається по вартості як дві разові поїздки, хоча за ті 90 хвилин, враховуючи інтервали наземного транспорту і затори, ви тільки дві поїздки здійснити і зможете», – наголосили у громадській організації.
Дискусія щодо підвищення тарифів триває у столиці вже кілька місяців.
Ще навесні Київська міська державна адміністрація винесла питання на громадське обговорення.
Воно завершилося 1 червня 2026 року.
За офіційною інформацією, 96% учасників висловилися проти підвищення вартості проїзду.
Попри таку позицію громадськості міська влада не відмовилася від своїх намірів.
Пізніше була також зареєстрована електронна петиція із вимогою скасувати підвищення тарифів.
Її автори наголошували, що нові ціни стануть додатковим фінансовим навантаженням для жителів столиці в умовах війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.
Однак Київська міська державна адміністрація відмовилася підтримати цю ініціативу.
У мерії пояснили, що рішення про перегляд тарифів є вимушеним.
За словами міського голови Віталія Кличка, навіть після підвищення вартості проїзду комунальний транспорт залишатиметься збитковим і продовжить фінансуватися за рахунок міського бюджету.
Мер пояснив, що реальна собівартість перевезення одного пасажира у столичному метро вже наблизилася до 60 гривень, тоді як у наземному транспорті становить приблизно 50 гривень.
Таким чином, навіть тариф у 30 гривень покриватиме лише частину реальних витрат транспортних підприємств.
За словами Кличка, значне зростання собівартості перевезень пов’язане з кількома чинниками.
Серед них — підвищення вартості електроенергії, дизельного пального, запасних частин, матеріалів для ремонту рухомого складу, зростання заробітних плат працівників транспортної сфери, а також збільшення витрат на утримання інфраструктури.
Окремим фактором залишаються наслідки повномасштабної війни, через які міський бюджет змушений одночасно фінансувати як транспортну систему, так і заходи безпеки, ліквідацію наслідків російських обстрілів, підтримку критичної інфраструктури та соціальні програми.
Водночас транспортні експерти наголошують, що підвищення тарифів саме по собі не вирішить системних проблем столичного транспорту.
На їхню думку, разом із переглядом цін необхідно модернізувати систему пересадок, скорочувати інтервали руху, оновлювати рухомий склад, збільшувати кількість громадського транспорту на маршрутах та впроваджувати сучасні тарифні моделі, які дозволять пасажирам здійснювати безкоштовні пересадки протягом певного часу.
Представники громадських організацій також звертають увагу, що у багатьох європейських містах система єдиного квитка дозволяє користуватися різними видами транспорту протягом визначеного часу без повторної оплати, тоді як у Києві пересадка між автобусами, тролейбусами та трамваями фактично прирівнюється до нової поїздки.
Попри критику з боку громадськості, результати громадських консультацій та електронні петиції, рішення про підвищення тарифів уже ухвалене й набуде чинності 15 липня 2026 року.
Від цього дня всі пасажири комунального громадського транспорту столиці оплачуватимуть проїзд за новими тарифами, а міська влада розраховує, що додаткові надходження допоможуть частково компенсувати витрати транспортної галузі та забезпечити її стабільну роботу в умовах воєнного часу.
