Позначка: Transparency International

  • Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    У Боснії і Герцеговині розгортається масштабний політичний та корупційний скандал міжнародного рівня. Журналісти британського видання The Guardian оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що компанія, пов’язана з оточенням президента США Дональд Трамп, отримала контракти на суму понад 1 мільярд доларів після скасування американських санкцій щодо проросійського політика Мілорад Додік.

    За даними журналістів, ключову роль у цій історії відіграє американська компанія AAFS Infrastructure and Energy. Попри відсутність значного досвіду в реалізації великих інфраструктурних проєктів, саме вона отримала можливість стати головним виконавцем масштабних енергетичних проєктів у Боснії і Герцеговині.

    Йдеться про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор», який має з’єднати газотранспортні системи Хорватії та Боснії і Герцеговини та забезпечити транспортування американського газу до регіону. Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 300 млн євро.

    Однак це лише частина потенційної угоди. Згідно з конфіденційними документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія також претендує на будівництво трьох електростанцій загальною вартістю близько 900 млн євро. Таким чином сукупна вартість майбутніх контрактів перевищує один мільярд доларів.

    Особливу увагу викликало те, що компанію визначили виконавцем проєкту без проведення відкритого міжнародного тендеру. Представники антикорупційних організацій уже заявили про ризики непрозорого використання державних ресурсів.

    У боснійському представництві організації Transparency International попередили, що реалізація подібних схем у країні, яка традиційно має високий рівень корупції, може мати серйозні негативні наслідки для держави та її інвестиційного клімату.

    Розслідування також звертає увагу на власників і партнерів компанії AAFS. Боснійський підрозділ підприємства створив бізнесмен Амер Бекан, якого раніше звинувачували у порушеннях виборчого законодавства.

    Серед американських партнерів фірми журналісти називають адвоката Джессі Бінналл та бізнесмена Джо Флінн. Обидва вважаються близькими до політичного оточення Дональда Трампа.

    Джессі Бінналл відомий як один із провідних юристів родини Трампів, а Джо Флінн є братом колишнього радника президента США з національної безпеки Майкл Флінн.

    Саме політичні зв’язки компанії стали підставою для припущень про можливий обмін політичних рішень на економічні вигоди.

    Центральною фігурою скандалу став Мілорад Додік — лідер боснійських сербів, який тривалий час підтримує тісні контакти з російським керівництвом та особисто з президентом РФ Володимир Путін.

    Під час президентства Джо Байдена проти Додіка та членів його родини були запроваджені американські санкції. Вашингтон звинувачував політика у корупції, використанні державної влади для особистого збагачення та підриві демократичних інституцій Боснії і Герцеговини.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація змінилася. За даними The Guardian, Додік розпочав активну кампанію з метою домогтися скасування санкцій та налагодити контакти з новою адміністрацією США.

    Журналісти стверджують, що до цієї кампанії були залучені американські лобісти та політичні консультанти. Серед них згадується і Майкл Флінн, який, за даними розслідування, отримав 100 тисяч доларів за місяць роботи над проєктом.

    У жовтні адміністрація Трампа без публічного пояснення причин скасувала санкції щодо Додіка. Після цього політична ситуація навколо газопроводу почала швидко змінюватися.

    Невдовзі Боснію відвідав Дональд Трамп-молодший. Його зустрічав син Мілорада Додіка — Ігор Додік. Після цього, як зазначають журналісти, боснійський політик перестав блокувати реалізацію газового проєкту, хоча раніше мав можливість накласти на нього вето.

    Експерти зазначають, що ситуація викликає особливий резонанс через стратегічне значення проєкту. Наразі Боснія значною мірою залежить від російських поставок газу через інфраструктуру, яка проходить територією Сербії. Новий газопровід мав би сприяти диверсифікації джерел постачання та зменшенню енергетичної залежності від Москви.

    Втім непрозорість процесу викликає занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів країни. За даними журналістів, представники Європейського Союзу вже попередили боснійську владу про можливі ризики для процесу євроінтеграції та подальшого фінансування з боку ЄС.

    Наразі жодних офіційних звинувачень щодо незаконності угоди не висунуто. Водночас оприлюднені факти можуть стати підставою для подальших перевірок та розслідувань як у США, так і в Боснії і Герцеговині.

    Скандал продовжує набирати обертів, а його розвиток може мати наслідки не лише для енергетичного сектору Балкан, а й для міжнародної репутації політичного оточення Дональда Трампа.

  • Полтава — найменш прозоре місто України за новим дослідженням TI Ukraine

    Полтава — найменш прозоре місто України за новим дослідженням TI Ukraine

    Transparency International Ukraine оприлюднило результати нового дослідження прозорості роботи міських рад у 11 українських містах. Експерти перевіряли доступ громадян до засідань, публікацію рішень та інформації про гуманітарну допомогу. Полтава виявилася найменш прозорим містом, набравши лише 38 балів з можливих 100.

    Команда «Прозорих міст» оцінювала міські ради Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Луцька, Львова, Одеси, Полтави, Харкова, Хмельницького, Чернігова та Києва за 40 критеріями відкритості. Найкращі результати показав Дніпро — 66 балів, Одеса — 64, Львів — 63. Київ набрав 53 бали, а Полтава повторно опинилася внизу рейтингу, що вже стало системною проблемою.

    Найбільші недоліки Полтави виявилися у сфері доступу до засідань міськради та виконкому, публікації протоколів голосувань, інформації про місцеві податки, регуляторні акти та гуманітарну допомогу. Незважаючи на наявність розділів з документами та трансляцій засідань, ключові показники прозорості залишаються невиконаними.

    Аналітики наголошують, що навіть міста з найвищими оцінками не досягають двох третин максимальної кількості балів, а Полтава щонайменше втретє опинилася «на дні» рейтингів через обмежений доступ до публічної інформації та слабку комунікацію з громадянами.

  • Індекс сприйняття корупції: Україна показала один із найкращих результатів у світі за рік

    Індекс сприйняття корупції: Україна показала один із найкращих результатів у світі за рік

    Згідно з дослідженням “Індекс сприйняття корупції-2023”, яке оприлюднила міжнародна антикорупційна організація Transparency International, Україна здобула 36 бали і розмістилася на 104-му місці серед 180 країн світу. Результати цього дослідження вже доступні на офіційному сайті організації.

    Виділено, що за минулий рік Україна покращила своє становище, отримавши три бали приросту, що є одним із найкращих показників у світі. Зазначається, що після Революції гідності країна набрала 11 балів, що є найбільшим приростом серед країн-кандидатів до Європейського Союзу.

    У той час як Україна відзначається за позитивними тенденціями, вона залишається відстаючою від середніх показників країн ЄС, де середній бал становить 64. Данія має найвищий показник – 90 балів, в той час як Угорщина має найнижчий – 42 бали.

    Transparency International рекомендує Україні три ключові кроки для покращення боротьби з корупцією та відновлення країни у 2024 році:

    — Підвищити ефективність боротьби із топкорупцією. Збільшити здатність та провести об’єктивний конкурсний відбір працівників Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суддів Вищого антикорупційного суду. Розпочати реформу судово-експертної служби, щоб забезпечити своєчасний та непохитний доступ до судової експертизи. Усунути суперечності у кримінальному законодавстві та забезпечити розгляд справ у розумні терміни.

    — Ефективно використати на потреби держави активи корупціонерів та поплічників Росії. Змінити процедури відбору керівництва та провести незалежний аудит діяльності АРМА. Удосконалити конфіскаційні механізми та правову базу для повернення активів, узгодивши їх із міжнародними стандартами. Удосконалити процеси блокування російських активів (як санкції, що передує конфіскації) та запровадити криміналізацію обходу санкцій.

    — Розпочати реформу Рахункової палати та Державної аудиторської служби України. Розробити та ухвалити законопроєкт про реформування Рахункової палати та оновити процедуру відбору її керівництва та членів. До проведення реформи законодавства відбір та призначення на посади Рахункової палати слід зупинити. Змістити фокус моніторингів публічних закупівель Держаудитслужби на превенцію. Проводити моніторинги та виявляти суттєві порушення необхідно до укладання договору, щоб запобігти збиткам та іншим негативним наслідкам.