Golosnovinua.com

Позначка: транспорт Києва

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Омелян публічно озвучив тези, які напередодні обговорювали на закритій нараді

    Те, про що наша редакція дізналася на закритій нараді щодо резервних переправ через Дніпро та опублікувала 5 жовтня, вже наступного дня публічно озвучив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. На нараді йшлося про те, що реальна пропускна спроможність однієї комбінованої переправи — насипної дамби з понтонним переходом — може становити не більш як 10 тисяч автомобілів на добу. Обговорювалася і цифра до 25 тисяч, однак більш реалістичною називали саме оцінку в 10 тисяч. Водночас через наявні мости, за даними учасників обговорення, зараз проходить понад 200 тисяч автомобілів на добу.

    6 жовтня Омелян в ефірі «Вечір.LIVE» засумнівався в тому, що понтонні переправи зможуть забезпечити заявлену владою половину нинішньої пропускної спроможності мостів. Він назвав таку оцінку «дуже сміливою». За його словами, не можна враховувати лише пропускну спроможність самого понтона — потрібно брати до уваги під’їзди до нього, виїзди та дорожню інфраструктуру на обох берегах.

    Саме цей момент збігається з однією з ключових оцінок закритої наради. Там також ішлося не просто про пропускну спроможність понтонного переходу, а про те, скільки транспорту реально зможе пройти через усю резервну схему. Водночас різниця між розрахунковою можливістю окремої переправи та її фактичною роллю у транспортній системі Києва була одним із головних питань.

    Збігаються й оцінки щодо того, який транспорт взагалі зможе користуватися такою переправою. На закритій нараді понтонну схему розглядали як тимчасове рішення, а не повноцінну заміну наявним мостам, зокрема для вантажної логістики. Омелян заявив, що не готовий пропускати через понтон важкі вантажівки та вважає його передусім рішенням для приватного й легкового транспорту. Південний міст він окремо назвав ключовою артерією для великогабаритних вантажів на схід.

    Окремо Омелян вказав на проблему громадського транспорту. Він вважає, що понтонна переправа не зможе стати повноцінною заміною мостам для масового пасажирського потоку. Цей тезис також відповідає загальній оцінці закритої наради: резервні переправи розглядалися як додаткова й тимчасова інфраструктура, а не як можливість повністю перенести на них нинішній транспортний потік.

    Водночас офіційні розрахунки влади суттєво оптимістичніші. 3 жовтня міністр відновлення Микола Калашник заявив, що насипні дамби з понтонними переправами мають забезпечити не менш як половину пропускної спроможності наявних мостів. Він говорив приблизно про 600 тисяч автомобілів на добу між берегами Києва та оцінював термін будівництва резервних переправ до трьох місяців.

    На закритій нараді обговорювалися й конкретні параметри реалізації проєкту: використання островів і мілин Дніпра, передусім у північній та південній частинах Києва, попередня вартість близько 2 млрд грн та необхідність залучення інженерних військ. Терміни запуску також пов’язували з погодними умовами.

    Публічні заяви Омеляна збіглися з обговоренням на закритій нараді одразу за кількома ключовими пунктами: реальна пропускна спроможність резервної схеми, залежність її ефективності від під’їзної інфраструктури та обмеження щодо важкого й масового транспорту. Водночас конкретних цифр із закритого обговорення Омелян публічно не називав — збіглися саме оцінки можливостей та обмежень проєкту.

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    На закритому засіданні щодо резервних переправ у Києві обговорили пропускну здатність, вартість та строки будівництва

    Напередодні наше видання повідомляло про підготовку в Києві закритого засідання щодо резервного сполучення через Дніпро. Вчора це засідання відбулося — на ньому обговорили практичні параметри майбутніх переправ. Йдеться про комбіновані переходи — насипну дамбу та понтонну переправу, які мають використовувати у разі проблем із основними мостами столиці. Учасники обговорили, яку кількість транспорту зможуть пропускати такі конструкції, де їх можна розмістити, скільки коштуватиме будівництво та коли вони потенційно зможуть запрацювати.

    За даними джерела, зараз щодня київськими мостами користуються понад 200 тисяч автомобілів. Автомобільні експерти вважають цю цифру суттєво заниженою, однак навіть за такого розрахунку навантаження на переправи залишається критичним. Якщо розподілити потік між шістьма мостами, кожен із них приймає приблизно 30–40 тисяч машин на добу. Тому вихід із ладу навіть двох мостів, за оцінкою учасників обговорення, стане катастрофою для транспортного сполучення між лівим і правим берегами Києва.

    При цьому одна комбінована резервна переправа — насипна дамба та понтонний перехід — не зможе пропускати більше 10 тисяч автомобілів на добу. Під час обговорення для одного такого переходу звучала цифра до 25 тисяч машин на добу, однак фактичну пропускну здатність оцінюють не вище 10 тисяч. Тобто навіть одна така переправа не зможе повністю компенсувати навантаження, яке припадає на один із чинних київських мостів.

    На закритому засіданні також обговорювали, як резервне сполучення має працювати паралельно із захистом чинних мостів та їхнім швидким відновленням після пошкоджень. Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що резервні переправи через Дніпро розглядають як один із варіантів збереження сполучення у разі пошкодження мостів. За його словами, пріоритетом залишається захист чинної інфраструктури та її швидке відновлення, а до будівництва резервних переправ залучають Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу.

    Окремо учасники засідання визначали, де саме доцільно будувати такі переходи. Для спрощення робіт пропонують максимально використовувати острови та мілини на Дніпрі. Найбільш придатними для цього називали північну та південну частини Києва, де можна облаштувати комбіновані дамбо-понтонні переїзди. Водночас конкретні місця поки що не визначені остаточно. Їх мають встановити після обстеження річки та вивчення оптимальних під’їздів до майбутніх переправ.

    Ще одне питання — вартість. Один такий переїзд попередньо оцінюють приблизно у 2 млрд грн, однак джерело зазначає, що й ця сума викликає сумніви. При цьому необхідних коштів на будівництво наразі немає, хоча їх обіцяють знайти у терміновому порядку. Водночас інші варіанти резервного сполучення, про які напередодні говорив Калашник, — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром — коштуватимуть значно дорожче. Їхню реалізацію оцінюють у десятки мільярдів гривень, і для таких проєктів можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Строки будівництва також залежать від окремої умови. Три місяці учасники обговорення називають реальним терміном лише за умови, що до робіт будуть придані інженерні війська Міноборони. При цьому розпочати будівництво раніше листопада не очікують. Далі на графік може вплинути погода, тому введення резервних переправ в експлуатацію прогнозують не раніше березня.

    Окремим фактором залишається зима. Понтонна частина такого переходу має обмеження під час льодоходу та льодоставу, тому погодні умови можуть вплинути не лише на темпи самого будівництва, а й на можливість повноцінно використовувати готову переправу. Фактично це означає, що навіть за умови виконання тримісячного графіка Київ отримає такий резерв не раніше весни.

    Наразі головними питаннями залишаються пропускна здатність, місця будівництва, фінансування та залучення інженерних військ. Одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, конкретні місця ще мають визначити після обстеження Дніпра, а на будівництво одного переходу поки немає необхідних 2 млрд грн. За нинішнім графіком роботи можуть розпочатися не раніше листопада, а ввести переправи в експлуатацію планують не раніше березня.

     

  • Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.

    Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.

    Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.

    Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.

    Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.

    «Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.

    Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.

    Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години

    Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.

    Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.

    Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.

    Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.

    До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.

    При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.

    Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.

    Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.

    Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.

    Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.

  • Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    У Києві розпочався поетапний перерахунок коштів за невикористані поїздки у громадському транспорті, які пасажири купували ще за старими тарифами. Суми поступово з’являються у транспортних картках у застосунку «Київ Цифровий», однак у частини користувачів поки може відображатися лише частина грошей. У міській владі пояснюють: це не помилка — процес відбувається поетапно, а завершити основний перерахунок планують найближчими днями.

    Йдеться про поїздки, придбані до підвищення тарифів у липні, але не використані до завершення перехідного періоду 14 вересня. Міська влада ще під час зміни вартості проїзду пообіцяла, що такі поїздки не анулюють. Їхню фактичну вартість мають автоматично перевести у грошовий еквівалент і зарахувати до розділу «Мій Гаманець» транспортної картки.

    Наприклад, якщо у пасажира залишилося десять поїздок, кожна з яких була придбана за 6,5 грн, у гаманець мають повернути 65 грн. Саме суму, яку користувач фактично заплатив, а не вартість такої самої кількості поїздок за новим тарифом.

    Це важливий нюанс, адже після підвищення тарифу 65 грн уже не дорівнюють десяти новим поїздкам.

    Чому гроші можуть приходити частинами

    У КМДА пояснили, що повернення відбувається не одним платежем для всіх користувачів одночасно.

    Якщо транспортну картку поповнювали кілька разів, то система може опрацьовувати кожне поповнення окремо. Через це спочатку в «Моєму Гаманці» може з’явитися лише частина очікуваної суми, а решта — пізніше.

    Саме тому пасажирам радять не панікувати, якщо баланс поки не збігається з їхніми підрахунками.

    Міська влада ще 15 вересня офіційно повідомляла, що автоматичний перерахунок триватиме протягом тижня. Тобто всі операції не мали відбутися одномоментно у перший день після завершення дії старих поїздок.

    У повідомленнях 17 вересня уточнюється, що гроші вже почали надходити на картки поступово.

    Що сталося 15 вересня

    Перший день перерахунку пройшов не без проблем.

    Уранці 15 вересня частина користувачів «Київ Цифровий» зіткнулася з труднощами при роботі з транспортними картками. Люди скаржилися, що не бачать баланс, не можуть зайти у відповідний розділ або перевірити залишок.

    Проблеми виникли саме в той день, коли мала розпочатися конвертація невикористаних старих поїздок у кошти.

    У Головному інформаційно-обчислювальному центрі тоді пояснювали, що система переживає значне навантаження через масовий перерахунок транспортного ресурсу.

    Водночас сам проїзд у транспорті не був повністю паралізований.

    Що змінилося після 14 вересня

    До 14 вересня включно пасажири ще могли використовувати поїздки, придбані за старими тарифами.

    Після цієї дати вони втратили статус окремих поїздок і мали бути автоматично конвертовані у гривні.

    Таке правило було закладене ще в офіційному розпорядженні КМДА про нові тарифи. Документ прямо передбачав, що всі поїздки, куплені до 14 липня 2026 року, діятимуть до 14 вересня, після чого їхню невикористану вартість переведуть у грошовий баланс транспортної картки.

    Тобто нинішній перерахунок — не нова компенсаційна програма, а частина механізму переходу на нові тарифи.

    Як тепер можна використати повернені гроші

    Після появи коштів у «Моєму Гаманці» їх можна використовувати для оплати проїзду за новими тарифами.

    У застосунку для цього потрібно відкрити транспортну картку, перейти до розділу «Мій Гаманець» і придбати необхідну кількість поїздок.

    Є й другий варіант.

    Якщо на транспортній картці немає попередньо придбаних поїздок, валідатор може списати кошти безпосередньо з Гаманця. Вартість такої разової поїздки становить 30 грн.

    Механізм працює як із фізичною, так і з цифровою транспортною карткою.

    Скільки тепер коштує проїзд

    З 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері становить 30 грн.

    Водночас для тих, хто купує більше поїздок за один раз, діє система знижок.

    За офіційними тарифами:

    • 1–9 поїздок — 30 грн за одну;
    • 10–19 — 28,9 грн;
    • 20–29 — 27,8 грн;
    • 30–39 — 26,6 грн;
    • 40–49 — 25,5 грн;
    • 50 поїздок — 25 грн.

    Таким чином, найбільша знижка доступна тим, хто одразу купує максимальний пакет.

    Саме через різницю між старими та новими тарифами після повернення грошей кількість доступних поїздок у більшості випадків буде меншою.

    Наприклад, 65 грн за десять старих поїздок тепер вистачить лише на дві разові поїздки по 30 грн, а 5 грн залишаться у Гаманці.

    Чому тариф у Києві так різко зріс

    Міська влада пояснювала підвищення вартості проїзду зростанням витрат транспортних підприємств.

    У тарифних розрахунках враховували фактичні витрати «Київського метрополітену» та «Київпастрансу» за попередній рік, подорожчання електроенергії, пального, обслуговування рухомого складу та зростання витрат на оплату праці.

    Разом із підвищенням тарифу місто також запустило систему знижок для тих, хто регулярно користується транспортом, і нові формати квитків.

    Зокрема, з 1 серпня у столиці з’явився пересадковий квиток, який дає можливість здійснювати кілька пересадок протягом обмеженого часу.

    Подорожчав і Kyiv City Express

    Зростання транспортних витрат цього літа торкнулося не лише метро та наземного комунального транспорту.

    Раніше Nenka.info писала, що з 22 липня подорожчав проїзд у Київській кільцевій електричці — Kyiv City Express.

    Там тариф тепер залежить від способу придбання квитка. Найдешевший варіант — 30 грн у застосунках «Укрзалізниця» або «Київ Цифровий», а при інших способах оплати ціна може сягати 37 грн.

    Детальніше — у матеріалі «Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам».

    «Київ Цифровий» дедалі більше інтегрується у транспортну систему

    Застосунок сьогодні виконує значно більше функцій, ніж лише поповнення транспортної картки.

    Через нього можна оплачувати проїзд, паркування, штрафи та окремі послуги міста. Сама транспортна картка фактично стала центральним цифровим інструментом для користування міським транспортом.

    Крім того, через «Київ Цифровий» можна купувати квитки на Kyiv City Express.

    Раніше Nenka.info також писала про нові нічні автобусні маршрути від Центрального вокзалу, які запустили для пасажирів у періоди, коли звичайне транспортне сполучення обмежене.

    Що робити, якщо гроші поки не з’явилися

    Найголовніше — не поспішати вважати кошти втраченими.

    Оскільки місто з самого початку оголосило, що перерахунок триватиме приблизно тиждень, відсутність повної суми 17 вересня ще не означає проблему з конкретною карткою.

    Користувачам варто перевіряти саме розділ «Мій Гаманець», а не лише кількість поїздок.

    Якщо картку поповнювали кілька разів, гроші можуть з’явитися кількома окремими зарахуваннями.

    Якщо ж після завершення заявленого терміну сума так і не відобразиться або буде очевидно неправильною, тоді вже варто звертатися до підтримки «Київ Цифровий».

    Головне на цей момент: старі поїздки не анулювали без компенсації. Їх переводять у гривні за фактичною старою вартістю, після чого ці гроші можна знову витратити на транспорт — уже за чинними тарифами.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    У Києві після нічної російської балістичної атаки тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження контактної мережі та обмеження руху на окремих ділянках частина тролейбусних, трамвайних і автобусних маршрутів курсує за зміненими схемами. Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.

    У міській владі пояснили, що обмеження запроваджені через наслідки російського обстрілу, який у ніч на 19 липня спричинив пошкодження транспортної інфраструктури столиці. Наразі комунальні служби працюють над відновленням контактної мережі та ліквідацією наслідків атаки.

    Станом на ранок затримується рух тролейбусів №6, №16, №18, №19, №23, №28, №31 та №33. Також зі змінами курсують трамваї №14, №15 і №18, а також автобуси №2, №9, №50 та №112.

    Для забезпечення перевезення пасажирів трамвайних маршрутів №14 та №15 організовано тимчасовий автобусний маршрут №14-Т. Він курсує від проспекту Відрадного до Дегтярівського шляхопроводу та має частково компенсувати відсутність трамвайного сполучення.

    Зміни торкнулися й тролейбусних маршрутів. Тролейбус №19 тимчасово курсує від площі Космонавтів до Повітрофлотського шляхопроводу. Маршрут №31 скорочено до ділянки від вулиці Милославської до Дегтярівського шляхопроводу. Тролейбус №35 рухається від Кадетського Гаю через бульвар Чоколівський і вулицю Вадима Гетьмана, після чого повертається на звичний маршрут. Маршрути №6, №18, №28 та №33 тимчасово курсують до станції метро “Почайна”, а тролейбуси №16 і №23 — до станції метро “Дорогожичі”.

    Також скориговано рух автобусів. Автобус №2 прямує від вулиці Вахтанга Кікабідзе через вулицю Любомира Гузара, вулицю Вадима Гетьмана та вулицю Шулявську. Автобус №9 курсує від вулиці Вахтанга Кікабідзе до бульвару Вацлава Гавела. Маршрут №50 тимчасово скорочено — він прямує від вулиці Північної до станції метро “Дорогожичі”. Автобус №112 здійснює рух до вулиці Івана Микитенка через вулицю Січових Стрільців.

    У КМДА наголосили, що схема руху громадського транспорту може змінюватися залежно від оперативної ситуації та темпів відновлювальних робіт. Мешканців столиці просять стежити за офіційними повідомленнями та за можливості завчасно планувати свої маршрути.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали балістичного удару по Києву. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському районах столиці. Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, офісні та нежитлові споруди, супермаркет, гуртожиток, приватний будинок і транспортну інфраструктуру. Станом на ранок відомо про 15 постраждалих, а аварійні та комунальні служби продовжують ліквідацію наслідків російського обстрілу.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.