Позначка: транзит газу

  • Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

    Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

    Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

    За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

    Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

    Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

    Російський газ як інструмент мирної угоди

    За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

    Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

    Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

    Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

    До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

    Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

    За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

    Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

    Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

    Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

    Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

    До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

    Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

    Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

    У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

    Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

    Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

    США можуть заробляти на російському газі

    Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

    Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

    За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

    Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

    За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

    Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

    У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

    Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

    Чи можуть запустити «Північний потік-2»

    У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

    Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

    Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

    У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

    Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

    Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

    За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

    Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

    Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

    Німеччина виступила проти повернення російського газу

    Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

    До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

    Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

    Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

    За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

    У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

    Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

    На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

    Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

    Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

    Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

    Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

    26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

    Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

    Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

    Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

    За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

    Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

    Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

    Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

    Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

    Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

    Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

    Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

    Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

    Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

    Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

    Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

    Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

    Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

    Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

    У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

    У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

    Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

    Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

    Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

    Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

    Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

    Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

    Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

    Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

    Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

    Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

    Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

    Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

    Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

    Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

    Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

    Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

    Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

    Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

    Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

    Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

    Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

    Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

  • Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

    Казахстан відмовився виконувати рішення щодо $1,4 млрд для “Нафтогазу”

  • Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Федеральний Верховний суд Швейцарії відмовив російському Газпрому у скасуванні арбітражного рішення, за яким компанія має виплатити НАК «Нафтогаз України» понад 1,4 млрд доларів.

    Суд повністю відхилив заяву російської компанії щодо рішення міжнародного арбітражу від 16 червня 2025 року. Арбітражний трибунал раніше постановив, що Газпром має сплатити Нафтогазу заборгованість за послуги з організації транспортування природного газу, а також нараховані відсотки.

    Крім того, Федеральний Верховний суд зобов’язав російську компанію покрити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків. Також Газпром має компенсувати Нафтогазу ще 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених під час розгляду справи у Верховному суді.

    Російська компанія намагалася оскаржити рішення арбітражу. У липні 2025 року Газпром подав заяву про його скасування та одночасно просив суд призупинити виконання рішення до завершення розгляду справи.

    Однак у листопаді 2025 року швейцарський суд відмовив у призупиненні виконання рішення. Після розгляду справи по суті суд остаточно відхилив скаргу російської компанії.

    Арбітражний спір між Нафтогазом і Газпромом виник через недоплату за транзитним контрактом. У вересні 2022 року українська компанія звернулася до міжнародного арбітражу через порушення умов договору.

    У червні 2025 року арбітражний трибунал у Швейцарії ухвалив рішення на користь Нафтогазу, зобов’язавши Газпром виплатити українській стороні 1,37 млрд доларів.

    На тлі цього спору обсяги транзиту російського газу через українську газотранспортну систему різко скорочувалися. Зокрема, у червні 2022 року транзит до Європи впав до історичного мінімуму — 1,25 млрд кубометрів, що утричі менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

    За підсумками 2021 року загальний обсяг транзиту російського газу через українську газотранспортну систему до Європи зменшився на 25,4% — до 41,6 млрд кубометрів.

  • Орбан відмовився підтримати санкції проти Росії через дії України

    Орбан відмовився підтримати санкції проти Росії через дії України

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре виступив із різкою заявою, заявивши, що його країна не підтримає нові санкції проти Росії, доки Україна не відновить транзит російського газу через свою територію. Це стало наслідком рішення України, яка з 1 січня 2025 року припинила транзит російського газу, завершуючи десятирічну залежність від цього енергетичного ресурсу.

    В інтерв’ю виданню 24.HU Віктор Орбан не приховував свого невдоволення діями України, звинувативши Київ у спробах “підколоти” центральноєвропейські країни.

    “Українці хочуть нас підколоти, щоб бути ввічливими. У народній мові є сильніші вирази,” — заявив Орбан.

    Він також зазначив, що Україна могла б забезпечити транзит газу, якби співпрацювала із сусідніми державами, зокрема Сербією. Орбан наголосив, що Угорщина не готова підтримати санкції проти Росії, поки Україна не відновить роботу газопроводу.

    “Якщо вони хочуть допомоги, то нехай знову відкриють газопровід. Дорогі мої українські товариші, ви не можете втручатися в справи країн Центральної Європи, поводьтеся пристойно,” — додав угорський прем’єр.

    Попри критику на адресу України, Орбан визнав заслуги угорського уряду в забезпеченні альтернативних маршрутів енергопостачання. Він похвалив міністра закордонних справ Петера Сійярто за створення південного маршруту, що дозволяє Угорщині отримувати газ із інших джерел.

    Однак Орбан підкреслив, що паливо для угорців стає дедалі дорожчим, і звинуватив у цьому “ігри” України. Він заявив, що натиснув на “ручне гальмо” у переговорах з європейськими лідерами щодо санкцій, аби зупинити процеси, які він вважає неприйнятними.

    Україна припинила транзит російського газу з початку 2025 року, завершивши десятиліття енергетичної залежності. Цей сміливий крок викликав змішані реакції у Європі. Одні країни, зокрема Польща та країни Балтії, підтримали це рішення, зазначивши, що воно послаблює вплив Росії на енергетичну безпеку Європи. Інші, як-от Словаччина, висловили занепокоєння щодо можливих перебоїв у постачанні.

    Заяви Орбана додають напруги у стосунки між Угорщиною, Україною та Європейським Союзом. Риторика угорського прем’єра, що знову апелює до енергетичної залежності та звинувачує Україну у втручанні у справи Центральної Європи, може ускладнити прийняття рішень щодо спільної позиції ЄС у протистоянні з Росією.

  • Тарифи на транспортування газу зростуть у чотири рази з 1 січня 2025 року

    Тарифи на транспортування газу зростуть у чотири рази з 1 січня 2025 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення про значне підвищення тарифів на транспортування природного газу для населення.

    Нові тарифи набудуть чинності з 1 січня 2025 року, і вартість транспортування зросте з 160 до 660 гривень за тисячу кубометрів.

    Це пов’язано з припиненням транзиту російського газу, збитки від якого тепер мають компенсувати внутрішні споживачі.

    “У 2024 році 85% нашого доходу становило транспортування газу з Росії. Решту 15% забезпечують внутрішні замовники. Для повної компенсації доходу цього підвищення тарифу недостатньо, але ми розуміємо необхідність зважених економічних рішень,” — заявив Дмитро Липпа, генеральний директор Оператора ГТС України.

  • Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

    Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

    Україна та Росія не хочуть досягти домовленостей щодо продовження транзиту російського газу до Європи через українську територію. Як повідомив Reuters із посиланням на високопоставлене джерело в азербайджанській енергетичній компанії SOCAR, переговори, що велися за участь Азербайджану, закінчилися безрезультатно.

    ЄС та Україна попросили Азербайджан сприяти обговоренню з росією газової транзитної угоди, термін дії якої спливає наприкінці цього року.

    Джерело в SOCAR сказало, що SOCAR виступала посередником у переговорах між українськими та російськими енергетичними компаніями протягом майже року на прохання України та ЄС.

    Співрозмовник сказав, що топ-менеджери зустрічалися з високопоставленими представниками українських енергетичних компаній 2 травня у Стамбулі та 29 серпня у Відні, додавши: “Зрештою, українська та російська сторони не змогли домовитися про умови”.

    SOCAR, російський енергетичний гігант “Газпром” та українська державна компанія “Нафтогаз” не відразу відповіли на запити щодо надання офіційних коментарів.

    Україна, яка бореться із вторгненням росії з лютого 2022 року, заявила, що не продовжуватиме контракт, за яким до Європи щорічно надходить близько 15 мільярдів кубометрів російського газу.

    Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що Київ може розглянути можливість продовження транзиту газу, але лише за умови, що москва не отримає оплату до закінчення війни.

  • Фіцо заявив про намір зберегти транзит російського газу через Україну

    Фіцо заявив про намір зберегти транзит російського газу через Україну

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив упевненість у тому, що зможе забезпечити продовження транзиту російського газу через територію України після завершення 2024 року. Про це повідомляє видання Reuters, зазначаючи, що Словаччина активно готується до інтенсивних переговорів щодо постачання газу.

    Фіцо підкреслив, що Словаччина хоче уникнути додаткових витрат на альтернативні маршрути і зберегти транзит через Україну. Прем’єр Словаччини також додав, що країна має достатні запаси газу і планує спільне рішення з партнерами з ЄС.

    За словами словацького прем’єра, його країна має довгостроковий контракт із російським «Газпромом», і хотіла б зберегти імпорт російського газу через Україну. Однак транзит припиниться наприкінці 2024 року, оскільки Україна не планує продовжувати контракт на транзит.

    Фіцо зазначив, що прагне забезпечити продовження поставок зі сходу, щоб уникнути сплати вищих транзитних зборів за газ за іншими напрямками.

    «Ми не бачимо жодної причини платити більше за газ, ніж це необхідно з геополітичних причин», – заявив він.

  • «Газпром» планує припинити транзит газу через Україну з 2025 року

    «Газпром» планує припинити транзит газу через Україну з 2025 року

    Російський енергетичний гігант «Газпром» не планує постачати природний газ до Європи транзитом через Україну після 2024 року. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на внутрішні документи компанії, які стосуються стратегічного планування на 2025 рік.

    Однак, уточнив співрозмовник агентства, цей план ще не схвалено вищим керівництвом.

    За словами анонімного джерела, «Газпром» очікує, що експорт газу в «далеке зарубіжжя» 2025 року скоротиться до 39 млрд куб. м через припинення транзиту через Україну.

    Під терміном «далеке зарубіжжя», як пише агентство, в «Газпромі» зазвичай мають на увазі європейські країни і Туреччину. Однак поставки газу до Туреччини навряд чи скоротяться, пише Reuters.

  • Україна не продовжить транзитну угоду з Росією: заява прем’єра Шмигаля

    Україна не продовжить транзитну угоду з Росією: заява прем’єра Шмигаля

    Після зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо український прем’єр Денис Шмигаль підтвердив, що Україна не має наміру продовжувати транзитну угоду з Росією після закінчення терміну її дії. Це рішення стало черговим кроком у стратегічному курсі України на енергетичну незалежність та зміцнення своєї безпеки.

    Але дає зрозуміти, що Київ готовий продовжувати транзит.

    «Водночас Україна готова й надалі виконувати свої зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом та Договору до Енергетичної Хартії», – пише Шмигаль.

    Нагадаємо, що в Угоді про асоціацію з ЄС прописано зобов’язання України забезпечувати транзит.

    Тобто, Україна готова на транзит, якщо договори з Газпромом будуть укладені європейськими компаніями. Наприклад, як нещодавно зробила Угорщина.

  • Україна і Росія продовжать постачання газу до Європи попри бойові дії

    Україна і Росія продовжать постачання газу до Європи попри бойові дії

    Україна та Росія мають намір і надалі забезпечувати постачання газу до Європи, незважаючи на бойові дії поблизу ключового транскордонного пункту транзиту газу через газозабірну станцію “Суджа” в Курській області Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на анонімні джерела, обізнані з ситуацією.

    Вторгнення України на російську територію призвело до зростання цін на газ до найвищого рівня цього року через побоювання переривання постачання. Однак обидві сторони мають вагомі фінансові стимули для продовження транзиту. Для Києва транзит газу є критично важливим джерелом доходів для економіки, яка постраждала від війни. У 2021 році Україна отримала близько 1 мільярда доларів від транзиту газу.

    Для Росії, в свою чергу, Європа є одним із найбільших споживачів її трубопровідного газу, і стабільність постачання залишається важливою для збереження ринкових позицій.

    Україна має вагомі підстави для захисту своєї газотранспортної інфраструктури. Наявність функціонуючих трубопроводів є критично важливою не лише для економічних причин, але й для запобігання можливим військовим атакам на невикористовувані чи пошкоджені об’єкти. Витрати на ремонт таких об’єктів можуть бути значними, що підкреслює необхідність збереження їх у робочому стані.

    Наразі газозабірна станція “Суджа”, ключовий пункт транзиту газу, перебуває під контролем українських військ. Російський постачальник ПАТ “Газпром” повідомив, що продовжує постачати газ до цього пункту, зберігаючи стабільні щоденні потоки в діапазоні від 37 до 40 мільйонів кубометрів. Це дещо менше ніж 42 мільйони кубометрів на добу, які постачалися до початку операції в Курській області. Зменшення обсягів постачання відображає зниження попиту з боку європейських споживачів.

    Міністерство енергетики України відмовилося від коментарів, але НАК “Нафтогаз” підтвердив, що “має намір продовжувати надавати послуги з транспортування газу відповідно до угоди”. Угода про транзит газу між Україною і Росією, термін дії якої спливає в грудні, залишається в силі.