Позначка: транзит

  • «Золотий коридор» для Кремля: транзит російського збіжжя через Латвію злетів у 2,3 раза всупереч закликам до ембарго

    «Золотий коридор» для Кремля: транзит російського збіжжя через Латвію злетів у 2,3 раза всупереч закликам до ембарго

    Протягом перших дев’яти місяців поточного року обсяги залізничного транзиту зернових культур із Російської Федерації через територію Латвії зросли у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Про це свідчать офіційні статистичні дані Служби державних доходів Латвії (VID). Стрімке збільшення вантажопотоку фіксується на тлі активних спроб Москви перебудувати власну експортну логістику та використати транспортну інфраструктуру балтійської країни для безперешкодного вивезення агропродукції на глобальні ринки.

    За офіційною інформацією латвійського відомства, за вказаний період транзитом через країну було перевезено 689 995 тонн російських зернових, тоді як за аналогічні місяці минулого року цей показник становив 303 306 тонн. Ще більш разючою виявилася динаміка поставок з території Білорусі: обсяг перевезеного білоруського збіжжя зріс у сотні разів і досяг 131 417 тонн проти символічних 60,8 тонни торік. Тенденція до нарощування перевезень зберігається й надалі: лише за перші шість днів жовтня латвійськими залізницями транзитом пройшло додатково 52 365 тонн російського та 14 640 тонн білоруського зерна.

    У митних органах Латвії наголошують, що стрімке зростання вантажопотоку відбувається через прогалини в регулюванні: чинне законодавство Європейського Союзу та внутрішні латвійські закони не передбачають прямої заборони на транзитне перевезення зернових продуктів. Заборона поширюється виключно на ввезення продукції для внутрішнього споживання та вільного обігу в межах країни. Разом із тим органи контролю здійснюють ретельний нагляд на кордоні, аби заблокувати потрапляння зерна, викраденого російськими окупантами на захоплених територіях України, адже санкційні правила ЄС категорично забороняють будь-які процедури імпорту чи транзиту нелегально вивезених українських товарів.

    Масове перекидання аграрного експорту РФ у напрямку Балтійського моря стало наслідком успішних ударів Сил оборони України по військових об’єктах і судноплавній інфраструктурі окупантів у басейнах Чорного та Азовського морів. Рятуючи експортні потоки від українських дронів і ракет, російські компанії почали шукати безпечніші північні шляхи. Проте балтійські сусіди Латвії вже вдаються до жорстких контрзаходів: зокрема, Естонія з 1 жовтня офіційно ввела повну заборону на перевезення російського та білоруського збіжжя своєю територією як відповідь на агресію та блокування морської торгівлі України.

    Ситуація спричинила потужний дипломатичний демарш на рівні керівництва регіону. Лідери балтійських держав надіслали спільне офіційне звернення до президента Європейської ради Антоніу Кошти та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн із категоричним закликом запровадити загальноєвропейську заборону на будь-який транзит зерна з території держави-агресора. На переконання лідерів регіону, збереження логістичних лазівок на континенті прямо суперечить санкційній політиці та дозволяє Москві й надалі заробляти мільярди на торгівлі через європейську територію.

  • Шлагбаум для зброї: Угорщина навідріз відмовилася допомагати Києву та закриває транзит для ЗСУ

    Шлагбаум для зброї: Угорщина навідріз відмовилася допомагати Києву та закриває транзит для ЗСУ

    Угорщина не надаватиме жодної військової підтримки Україні та не дозволить транзитне перевезення озброєння для української армії через свою територію. Про це офіційно заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр під час спілкування з іноземними журналістами. Очільник угорського уряду підтвердив непохитність жорсткого зовнішньополітичного курсу Будапешта, вкотре давши зрозуміти, що країна дистанціюється від будь-яких спільних оборонних ініціатив на підтримку Києва та не стане логістичним хабом для передачі техніки і боєприпасів.

    Офіційний Будапешт категорично відкидає можливість використання власної транспортної та прикордонної інфраструктури для потреб українських військових. За словами прем’єра, територія держави залишатиметься повністю закритою для вантажів військового призначення, що суттєво обмежує альтернативні логістичні маршрути постачання допомоги з південно-західного напрямку. Така позиція нового керівництва країни демонструє збереження принципової лінії на блокування будь-якого прямого чи опосередкованого залучення до оборонного сектору України.

    Подібна безкомпромісна риторика фіксується вже не вперше. Ще у вересні угорський прем’єр-міністр виступив із категоричною заявою про те, що уряд країни в жодному разі не допустить будівництва на своїй суверенній території сховищ нафтопродуктів для українських потреб. Петер Мадьяр тоді окремо підкреслив, що не дозволить реалізації таких інфраструктурних планів та навіть початку будівельних робіт, доки його політична сила зберігає контроль над владою в державі. Енергетична співпраця та створення спільних паливних резервів також опинилися під повною забороною.

    Нинішній демарш відбувається на тлі помітного охолодження відносин між Києвом та низкою стратегічних партнерів. Закордонні оглядачі та аналітики звертають увагу на зростання дипломатичної напруженості, зазначаючи, що українське керівництво на чолі з президентом Володимиром Зеленським за короткий проміжок часу зіткнулося з серйозними тертями одразу з кількома важливими державами. Йдеться не лише про складні контакти з новим урядом Угорщини, але й про помітні розбіжності з польським політикумом найрізноманітніших поглядів, а також про напружені дипломатичні моменти у діалозі з Південною Кореєю.

    Така системна ізоляціоністська політика Будапешта створює додаткові виклики для європейської безпекової архітектури та солідарності всередині Північноатлантичного альянсу й Європейського Союзу. Повна відмова від сприяння оборонним зусиллям України, заборона транзиту критично важливого вантажу та блокування енергетичних проєктів не лише ускладнюють практичну логістику для сил оборони, але й поглиблюють розкол серед союзників на континенті. У той час як більшість західних країн шукають шляхи посилення військових спроможностей України, позиція угорського керівництва залишається непохитною перешкодою для формування єдиного фронту підтримки.

     

  • Молдова дала Україні 50% знижки — фермери пригрозили масовими протестами

    Молдова дала Україні 50% знижки — фермери пригрозили масовими протестами

    У Молдові назріває конфлікт між урядом та аграріями через плани розширити транзит української сільськогосподарської продукції. Асоціація «Сила фермерів» вимагає від влади до 21 серпня врегулювати питання перевезення українських вантажів територією країни та попереджає про можливі масові протести.

    Суперечка загострилася на тлі домовленостей щодо зниження вартості залізничного транзиту українських вантажів через Молдову. Для України альтернативні маршрути набули особливого значення після посилення російських атак на чорноморську портову інфраструктуру.

    Виконавчий директор молдовської асоціації «Сила фермерів» Олександр Слусар повідомив про переговори з прем’єр-міністром Молдови Василе Тофаном. Сторони обговорювали ситуацію на ринку зернових та олійних культур, проблеми українського експорту через Чорне море, очікуваний урожай у Молдові та падіння закупівельних цін.

    За словами Слусара, аграрії очікують від уряду конкретних рішень до 21 серпня. Якщо прогресу не буде, асоціація залишає за собою право організувати масові акції протесту.

    Чого бояться молдовські фермери

    Головне побоювання місцевих аграріїв полягає в тому, що збільшення обсягів українського зерна, яке перевозиться через територію Молдови, може створити проблеми для експорту власної продукції.

    Фермери згадують ситуацію 2022–2023 років, коли Молдова вже стала одним із транзитних маршрутів для української агропродукції після початку повномасштабної війни та проблем із морським експортом.

    За версією «Сили фермерів», тоді організація транзиту призвела до логістичних проблем, а молдовські виробники були змушені реалізовувати частину продукції за низькими цінами.

    Тепер аграрії побоюються повторення ситуації.

    Додаткове занепокоєння викликає різке падіння цін на українську аграрну продукцію. На початку серпня «Сила фермерів» заявляла, що відстежує регіональний ринок зернових та олійних культур і бачить ризики для молдовських виробників через дешевшу продукцію з України.

    Асоціація тоді вимагала терміново повернути механізм ліцензування імпорту зернових та олійних культур з України. За її оцінкою, українські ціни на окремі види агропродукції після проблем із морським експортом суттєво впали.

    Водночас важливо розрізняти імпорт українського зерна до Молдови та його транзит через молдовську територію до інших країн. Нинішні переговори Києва та Кишинева насамперед стосуються саме створення альтернативного транзитного маршруту.

    Україна шукає шлях до румунської Констанци

    Проблема загострилася через ситуацію в Чорному морі.

    Після посилення російських атак Україна почала активніше шукати альтернативні маршрути експорту зерна. Одним із них має стати залізничний коридор через Молдову до румунського порту Констанца.

    Reuters повідомляв, що Україна та Молдова обговорюють можливість транспортування цим маршрутом до 4,5 млн тонн зерна на рік. Такий обсяг потенційно становив би близько 10% українського зернового експорту.

    Київ також просив молдовську сторону надати 50-відсоткову знижку на залізничний тариф. Натомість Молдова зацікавлена в гарантіях достатнього обсягу вантажів, щоб маршрут був економічно вигідним.

    Цей маршрут не здатний повністю замінити українські чорноморські порти, але може частково компенсувати втрату морських експортних потужностей.

    Українська влада паралельно проводить консультації й з іншими сусідніми державами. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше повідомляв про переговори з Молдовою, Румунією, Словаччиною, Угорщиною та Польщею щодо розширення інфраструктури для транспортування українського зерна на ринки третіх країн.

    Російські атаки вдарили по українському експорту

    Необхідність нових маршрутів виникла після різкого погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.

    Через російські удари по портовій інфраструктурі та суднах українські аграрії зіткнулися з серйозними проблемами під час сезону збору врожаю.

    За даними Reuters, через безпекові ризики було переглянуто прогноз українського експорту зерна у сезоні 2026–2027 років — із приблизно 43 млн тонн до 38–40 млн тонн.

    Саме тому залізничний маршрут через Молдову та Румунію для України перетворюється з додаткового логістичного варіанта на важливий резервний канал.

    Молдова, зі свого боку, також може отримувати доходи від транзиту, однак уряду доводиться балансувати між економічною вигодою від перевезень та інтересами власних аграріїв.

    Фермери хочуть контролювати умови транзиту

    «Сила фермерів» наполягає, що представників аграрного сектору потрібно безпосередньо залучити до переговорів щодо організації українського транзиту.

    Слусар заявив, що фермери не хочуть допустити ситуації, за якої перевезення української продукції створюватиме логістичні перешкоди для молдовського експорту.

    Прем’єр Василе Тофан, за його словами, погодився організувати до 21 серпня зустріч аграріїв із представниками Міністерства інфраструктури та державної компанії «Залізниця Молдови». Інформацію про підготовку відповідних переговорів підтверджували й у молдовському уряді.

    Саме результат цієї зустрічі може визначити, чи перейде конфлікт із площини публічних заяв у вуличні протести.

    Є ще одна суперечка — імпорт українського зерна

    Паралельно молдовські аграрії вимагають від влади посилити контроль за тим, чи не залишається продукція, яка мала пройти країною транзитом, на внутрішньому ринку.

    На початку серпня міністр економіки Молдови Євген Осмокеску заявляв, що Кишинів не може просто в односторонньому порядку встановлювати торговельні бар’єри, оскільки має враховувати міжнародні зобов’язання, зокрема правила Світової організації торгівлі.

    Водночас уряд вивчає питання походження зерна та його руху через територію країни.

    Це принципова відмінність у нинішній дискусії: українська сторона зацікавлена у швидкому проходженні вантажів через Молдову до Румунії та інших ринків, тоді як молдовські фермери хочуть гарантій, що українська продукція не створюватиме додаткового тиску на їхній внутрішній ринок.

    Чому ситуація може стати проблемою для Києва

    Для України конфлікт із молдовськими аграріями виник у вкрай невдалий момент.

    Морський експорт залишається вразливим до російських атак, а швидко замінити пропускну здатність чорноморських портів залізницею неможливо.

    Тому маршрут через Молдову до Констанци може стати одним із ключових елементів нової логістичної схеми.

    Водночас події попередніх років у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині вже продемонстрували, наскільки політично чутливим може бути питання українського зерна для сусідніх держав.

    Кишиневу тепер доведеться знайти компроміс: з одного боку — забезпечити транзит, який приносить доходи молдовській транспортній системі та допомагає Україні підтримувати експорт в умовах російських атак, а з іншого — переконати власних аграріїв, що їхня продукція не втратить доступ до логістики та ринків збуту.

    Першою важливою датою стане 21 серпня. Саме до цього дня «Сила фермерів» очікує конкретних кроків від уряду. Якщо домовитися не вдасться, організація обіцяє перейти до масових протестів.

  • Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про припинення постачання газу в Україну до моменту відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Рішення стало черговим етапом загострення енергетичного конфлікту між Будапештом і Києвом.

    За словами Орбана, Угорщина поступово зупинятиме постачання газу, а наявні ресурси залишатиме всередині країни для забезпечення власної енергетичної безпеки.

    Він прямо пов’язав це рішення із ситуацією навколо транзиту російської нафти. Прем’єр наголосив, що поки Україна не відновить прокачування через «Дружбу», вона не отримуватиме газу від Угорщини.

    У Будапешті вважають, що Україна нібито блокує роботу нафтопроводу, тоді як Київ пояснює зупинку транзиту наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За даними української сторони, пошкодження потребують часу для відновлення, а Європейський Союз вже запропонував допомогу у ремонті.

    На цьому тлі Угорщина посилює тиск не лише на Україну, а й на ЄС. Орбан раніше заявляв, що блокуватиме рішення, вигідні Києву, поки не буде відновлено постачання нафти.

    Ситуація навколо «Дружби» стала одним із ключових факторів напруження у відносинах між Україною, Угорщиною та європейськими партнерами. Вона також впливає на ширший енергетичний баланс у регіоні, адже йдеться про постачання ресурсів, критично важливих для кількох країн Центральної Європи.

  • Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Словаччина може зменшити тариф на транзит газу до України, якщо «Нафтогаз» укладе довгострокові імпортні контракти. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в коментарі для РБК-Україна. За її словами, урізання тарифу розглядається саме як елемент здешевлення постачань на український ринок.

    Свириденко уточнила, що ключова умова Братислави — стабільні багаторічні угоди на імпорт газу. В «Нафтогазі» вже готують такі домовленості, щоб знизити собівартість ресурсу для споживачів і додатково стабілізувати ринок. Цю позицію уряду та компанії підтверджують і інші українські медіа з посиланням на той самий коментар.

    Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

    Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

  • Закриття транзиту українського зерна б’є по польській економіці

    Закриття транзиту українського зерна б’є по польській економіці

    Транзит української аграрної продукції критично важливий для польських портів та терміналів, і його обмеження вже завдає серйозних збитків логістичному сектору країни. Про це заявила президентка логістичної групи CSL Лаура Холовач, повідомляє видання Rynek Infrastruktury.

    «Ми розуміємо, що імпорт української сировини має негативні наслідки для внутрішнього ринку Польщі. Але транзит — це зовсім інше питання, і його слід зберегти. Закриття цього маршруту шкодить нашій економіці», — наголосила вона.

    За її словами, проблеми з транзитом тривають вже місяцями: через черги на кордонах, повільні митні процедури та короткий режим роботи пунктів пропуску польські перевалочні потужності простоюють, а компанії зазнають збитків.

    «Порти порожні. Це призводить до гігантських витрат і ставить під загрозу існування багатьох логістичних компаній», — зазначила Холовач.

    Вона також нагадала, що інші країни — зокрема Німеччина, Туреччина та Румунія — активно користуються транзитом українського зерна, заробляючи на логістичних послугах, але не впускаючи товар на внутрішній ринок. Польща ж, на її думку, втрачає вигідну позицію у ланцюжку постачання.

    «Якщо ситуація не зміниться, ми ризикуємо побачити масові банкрутства транспортних компаній. Це відіб’ється і на нашому ВВП», — застерігає президентка CSL.

    Проблему планують обговорити 11 вересня 2025 року у Варшаві на Конгресі авіаційного ринку, присвяченому стратегіям розвитку інфраструктури, безпеці постачання та викликам для логістичної галузі.

  • Переговори щодо транзиту газу в обмін на ЗАЕС: експерт зробив гучну заяву

    Переговори щодо транзиту газу в обмін на ЗАЕС: експерт зробив гучну заяву

    Україна нібито обговорювала можливість збереження транзиту російського газу через свою територію в обмін на повернення Запорізької АЕС. Про це заявив експерт з енергетичних питань, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, посилаючись на інформацію експрем’єр-міністра Молдови Іона Стурзи.

    За інформацією екс прем’єр-міністра Молдови Іона Стурза, український уряд проводив перемовини про збереження транзиту російського газу територією України в обмін на повернення ЗАЕС та припинення обстрілів енергоінфраструктури, але рф відмовилася від цього варіанту. Я цю ідею просував із травня 2024 р. у ЗМІ

    – заявив Омельченко.

    Україна припинила транзит російського газу з 1 січня 2025 року, завершивши десятиліття енергетичної залежності. Цей крок викликав неоднозначну реакцію в Європі: частина країн підтримала рішення, посилаючись на необхідність зменшення впливу росії, тоді як інші, зокрема Словаччина, висловили занепокоєння щодо можливих наслідків для енергопостачання.

  • Україна зупинила транспортування газу з РФ

    Україна зупинила транспортування газу з РФ

    З 1 січня 2025 року о 07:00 Україна запустила історичний крок, офіційно зупинивши транспортування природного газу з Російської Федерації через свою газотранспортну систему (ГТС). Як відзначило Міністерство енергетики України, це рішення ухвалили в інтересах національної безпеки, і про нього було повідомлено міжнародним партнерам.

    «Ми зупинили транзит російського газу – це історична подія. Росія втрачає ринки, вона зазнаватиме фінансових втрат. Європа вже прийняла рішення відмовитися від російського газу. Українська газотранспортна система тепер функціонує в режимі нульового транзиту. Міністерство енергетики додало, що вся інфраструктура була завчасно підготовлена ​​для забезпечення надійного газопостачання українських споживачів.

    Рішення України вже викликало обговорення серед європейських партнерів. відповідно, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив занепокоєння щодо впливу такого кроку на енергопостачання в регіоні, заявивши, що Київ відмовився від альтернативних варіантів транзиту газу.

    На думку аналітиків, зупинка транзиту матиме суттєве геополітичне значення. Як повідомляє Reuters, Росія втратила свою домінуючу постачання газу до ЄС на конкурентів – таких як США, Катар і Норвегія. Водночас для Європи це означає подальші економічні виклики, включаючи сплеск інфляції та зростання вартості життя. Рішення припинити транзит російського газу стало зменшенням кроку в реалізації політики енергетичної незалежності України. Влада країни наголошує, що це лише відповідає інтересам національної, а й сприяє зміцненню європейських ініціатив з відмови від відмови від російських енергоносіїв.

  • Україна шукає замінник російському газу

    Україна шукає замінник російському газу

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни відмовитися від транзиту російського природного газу через свою територію після закінчення дії поточного контракту. Це заява була зроблена в контексті стратегічних рішень щодо енергетичної політики України та її залежності від постачань газу з Російської Федерації.

    За словами президента Володимира Зеленського, Україна відмовиться від транзиту російського газу після закінчення дії поточного контракту. Однак Київ прагне зберегти свою роль транзитера. Тому держава веде переговори про відправлення природного газу з Азербайджану до ЄС.

    Можлива угода про заміну російського газу азербайджанським є “однією з пропозицій”, які обговорюються. Зараз цим займаються українські урядовці. Про це глава держави розповів в інтервʼю Bloomberg.

    “Зараз розглядаються альтернативні кроки, як ми можемо використовувати трубу з іншим постачальником газу, іншою країною. Тривають переговори. Ми не хочемо продовжувати газовий контракт з Російською Федерацією. Ми не хочемо, щоб вони тут заробляли гроші”, – сказав Зеленський.

    Президент додав, що Україна прагне постачати газ до “привабливих для нас європейських країн”. Також це свідчитиме про підтримку цих держав на тлі початку процесу вступу України до ЄС. За даними видання, зараз Росія досі постачає близько 15 мільярдів кубометрів газу в регіон на рік через Україну, переважно до Словаччини та Австрії.

    Азербайджан у свою чергу казав, що хоче збільшити експорт свого газу до Європи. Однак країна наразі не забезпечила достатньо довгострокових угод, щоб інвестувати в подальший видобуток. Видання нагадало, що чинну угоду між “Нафтогаз-Україна” та російським “Газпромом” було підписано у 2019 році. Минулого місяця європейські чиновники вели переговори про збереження газу через Україну.

    Угода закінчується наприкінці 2024 року. Використання розгалужених трубопроводів України допомогло б забезпечити важливе фінансування економіки, де доходи від транзиту становили близько 1 мільярда доларів у 2021 році, йдеться у матеріалі.

    Транзит російського газу через Україну

    25 січня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Україна готова пропускати російський газ через свою територію навіть після закінчення поточної угоди про транзит у 2024 році. Нібито є певні домовленості були укладені під час зустрічі з премʼєром України Денисом Шмигалем.

    Після цього пресслужба Шмигаля оприлюднила відповідь прем’єр-міністра на слова Роберта Фіцо. Голова українського уряду запевнив, що транзит російського газу продовжений не буде.