Golosnovinua.com

Позначка: ТСК

  • «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    Скандал навколо державного Sense Bank перейшов у відкриту публічну сварку між бізнесменом Василем Веселим і народним депутатом Ярославом Железняком. Після того як парламентар оголосив про намір викликати Веселого на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, бізнесмен заявив, що раніше сам чотири рази просив дати йому можливість виступити перед ТСК, але щоразу отримував відмову. Тепер він від участі фактично відмахнувся і дозволив собі образливу характеристику депутата.

    «Я просив, щоб мене викликали на ТСК, чотири рази. Всі рази відмовили. Тепер вистачить. Нехай на ТСК пан Железняк викликає свого тестя. Надіюсь більше таких гуманоїдів не будуть обирати у депутати», — заявив Веселий у коментарі Українським Новинам.

    Причиною нового витка конфлікту стала заява Железняка про те, що на засіданні комісії бізнесмена планують розпитати не лише про його роботу з Sense Bank, а й про «Проєкт 23» та «Карпатнафтохім». У відповідь Веселий перейшов на особисті випади й заявив, що депутат, на його думку, не має достатнього досвіду для таких запитань.

    Це вже не перша публічна сутичка між двома фігурами. Конфлікт загострився після того, як Железняк оприлюднив інформацію про виплати Веселому за консультаційну роботу для наглядової ради Sense Bank. За словами депутата, йшлося про 15 актів виконаних робіт, за якими бізнесмен протягом 15 місяців отримував близько 186 тис. грн щомісяця, а загальна сума виплат склала приблизно 2,8 млн грн.

    Саме ці виплати стали одним із приводів для детальнішої уваги парламентської ТСК до ролі Веселого у державному банку.

    Як Веселий взагалі з’явився у Sense Bank

    Історія його роботи з банком уже сама по собі викликала багато запитань.

    10 вересня колишній голова наглядової ради Sense Bank Шевкі Аджунер заявив на засіданні ТСК, що саме голова Національного банку Андрій Пишний познайомив його з Василем Веселим у період, коли банк шукав людину, яка допомогла б покращити комунікацію з державними органами та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, після початку роботи Веселого проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас це лише свідчення самого колишнього голови наглядової ради: публічних документів, які б доводили пряме втручання Пишного у кадрові рішення Sense Bank, немає.

    Про цей епізод уже писала «Ненька інфо»:

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    У матеріалі також зазначалося, що тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак пояснював: Веселого залучили як радника рішенням наглядової ради, а ініціатором співпраці виступив саме Аджунер.

    Чому Веселий опинився під прицілом ТСК

    Ім’я бізнесмена почало дедалі частіше звучати після публікації матеріалів, пов’язаних зі справою «Мідас».

    Ще 1 травня парламентська ТСК вирішила викликати на засідання керівництво Мінфіну, Sense Bank та самого Веселого після появи записів, на яких, за версією медіа та слідства, він разом із бізнесменом Олександром Цукерманом обговорював склад майбутньої наглядової ради державного банку.

    Железняк тоді прямо пояснював, що комісія хоче розібратися у можливому неформальному впливі на кадрові рішення в Sense Bank.

    У червні у Веселого також проводили слідчі дії. Київська міська прокуратура підтверджувала факт обшуків, але наголошувала: на той момент бізнесмена не затримували і підозри йому не оголошували. Цей епізод також описувала «Ненька інфо» у матеріалах про скандали навколо Sense Bank.

    Тепер замість пояснень — публічна війна

    Після нової заяви Железняка тон конфлікту змінився.

    Якщо раніше суперечка стосувалася переважно документів, виплат і ролі Веселого в банку, то тепер вона перетворилася на відкритий обмін особистими випадами.

    Веселий стверджує, що раніше сам хотів виступити перед ТСК і чотири рази просив про виклик. Железняк же тепер заявляє, що бізнесмена необхідно заслухати в контексті «Проєкту 23», «Карпатнафтохіму» та інших питань, пов’язаних із його діяльністю.

    При цьому незалежно підтвердити саме чотири попередні відмови ТСК із відкритих матеріалів наразі не вдалося — це твердження самого Веселого.

    2,8 млн грн за консультації — головна болюча точка

    Особливо гостро в цій історії звучать дані про гроші.

    За оприлюдненою Железняком інформацією, Веселий протягом 15 місяців отримував від Sense Bank у середньому приблизно 186 тис. грн на місяць, а загальна сума склала близько 2,8 млн грн.

    Раніше на засіданні ТСК представники банку пояснювали, що радник підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді, тому правління не могло детально розповісти, які саме послуги він надавав.

    Саме це і породило додаткові запитання: за що конкретно банк платив такі гроші, який був результат консультацій і яку фактичну роль Веселий виконував у взаємодії з державними структурами.

    Скандал стає ширшим за персональну сварку

    На перший погляд нинішня історія може виглядати просто як емоційна перепалка між бізнесменом і депутатом. Але за нею стоїть значно ширший контекст.

    ТСК уже кілька місяців перевіряє, як формувалася наглядова рада Sense Bank, хто впливав на кадрові рішення, які неформальні канали комунікації існували між банком, Нацбанком та іншими державними структурами.

    На цьому тлі фраза про «гуманоїдів» стала лише найгучнішою частиною конфлікту.

    Головні питання залишаються значно серйознішими: хто саме рекомендував Веселого, чому банк заплатив йому близько 2,8 млн грн, яку роль він реально виконував і чому після кількох місяців парламентських слухань суперечка навколо його діяльності лише загострюється.

    Поки що відповідей на всі ці питання немає. Але після публічного обміну образами історія, яка до цього залишалася переважно в межах парламентських засідань і банківських документів, остаточно перетворилася на відкритий політичний скандал.

  • Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.

    За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.

    Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.

    Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.

    Після цього зателефонувала Мудра

    Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.

    Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.

    За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.

    Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.

    Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.

    Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.

    Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.

    У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її

    Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.

    Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.

    Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.

    Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.

    Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.

    У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку

    Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.

    21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.

    Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.

    А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.

    Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»

    19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».

    За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.

    Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».

    НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.

    Про цю історію детально писала «Ненька інфо»: 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

    Мудра теж опинилася у справі

    Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.

    «Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.

    Пізніше «Ненька інфо» писала і про внесення частини застави за Мудру після рішення ВАКС. За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії

    Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.

    10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.

    Чому історія з Гладишенком особливо показова

    У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.

    Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.

    Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.

    Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.

    Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.

  • «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    Історія появи бізнесмена Василя Веселого у державному Sense Bank отримала новий поворот. Колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер 10 вересня заявив під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, що саме голова Національного банку України Андрій Пишний познайомив його з Веселим у період, коли керівництво банку шукало людину для покращення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, питання виникло невдовзі після переходу Sense Bank у державну власність. Тоді наглядова рада складалася лише з п’яти осіб, і сам Аджунер, як він заявив на ТСК, наполягав на необхідності налагодити ефективнішу взаємодію банку з державними інституціями. Саме в контексті таких обговорень із Національним банком він, за власними словами, і познайомився з Василем Веселим.

    Ключовою стала відповідь Аджунера на питання депутатів про те, хто саме рекомендував кандидатуру Веселого. Ексголова наглядової ради заявив, що його з бізнесменом познайомив Андрій Пишний. Більше того, за словами Аджунера, ще до початку співбесід йому пояснили, що Веселому можна довіряти як людині, яка могла б забезпечувати комунікацію Sense Bank зі стейкхолдерами.

    Аджунер також заявив, що після початку роботи Веселого у банку взаємодія з регулятором покращилася і проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас ця оцінка є свідченням самого колишнього голови наглядової ради. Публічних документів, які б доводили, що Веселий отримав посаду за прямою вказівкою або вимогою голови НБУ, наразі немає.

    Тема має особливе значення через те, що раніше офіційно про роль Веселого повідомлялося значно стриманіше. Під час засідання ТСК 2 вересня заступник голови НБУ Дмитро Олійник підтвердив, що Веселий справді працював радником попередньої наглядової ради Sense Bank, а до його мандата входили взаємодія з урядом та комунікації. Конкретний зміст консультацій публічно не розкривали.

    Національний банк раніше також надавав свою версію контактів Веселого з регулятором. У відповіді на питання щодо його можливих зустрічей із Пишним НБУ повідомляв, що у 2024 році Веселий двічі відвідував Національний банк як офіційний представник Sense Bank — радник наглядової ради. Однак, за твердженням регулятора, зустрічався він із працівниками наглядового блоку, а особистих візитів до голови НБУ не мав.

    Це робить нову заяву Аджунера особливо цікавою: вона стосується не зустрічей Веселого з Пишним уже після отримання ним функцій у банку, а нібито самого моменту знайомства та рекомендації його кандидатури.

    Водночас документи та попередні свідчення підтверджують, що рішення про співпрацю з Веселим ухвалювала саме наглядова рада. Ще на засіданні ТСК у травні тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак повідомляв, що Веселого призначили радником рішенням наглядової ради, а питання про його залучення ініціював її голова Шевкі Аджунер.

    Окремі питання у депутатів виникли через оплату такої роботи. За інформацією, озвученою на ТСК, за консультаційні послуги у 2024 році Веселий отримав від банку близько 1,959 млн гривень. Ступак при цьому заявляв, що не може детально пояснити, які саме послуги надавав радник, оскільки той підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді.

    Сам Sense Bank став державним у липні 2023 року. Міністерство фінансів та Фонд гарантування вкладів підписали договір купівлі-продажу 100% акцій установи 22 липня. Держава націоналізувала системно важливий банк після рішення НБУ про його виведення з ринку через санкції проти колишніх власників. Саме держава сьогодні володіє 100% його акцій.

    Одразу після націоналізації сформували нове керівництво. Головою наглядової ради став Шевкі Аджунер. На той момент вона справді складалася з п’яти членів — двох представників держави та трьох незалежних членів. Керівництво призначив Фонд гарантування вкладів за поданням Міністерства фінансів і після погодження Національним банком.

    Ім’я Василя Веселого значно частіше почало з’являтися у публічному просторі у 2026 році після оприлюднення журналістами записів, які пов’язували зі справою «Мідас». На одному з опублікованих фрагментів особи, яких журналісти та слідство ідентифікували як Веселого та бізнесмена Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank. У матеріалах, оприлюднених медіа, зверталася увага на те, що через кілька тижнів Кабмін призначив до ради низку тих самих кандидатів, прізвища яких звучали в розмові.

    У червні історія отримала продовження. 10 червня у Василя Веселого провели слідчі дії. Київська міська прокуратура підтвердила факт обшуків, але окремо наголосила: бізнесмена не затримували і підозру йому на той момент не оголошували. За даними джерела «Української правди» у правоохоронних органах, слідчі дії проводилися у межах провадження за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Ще гучніший етап настав 19 серпня, коли НАБУ та САП почали спецоперацію під назвою «Форест Гамп». Антикорупційні органи заявили про викриття злочинної організації за участі чинного та колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб. В окремому епізоді слідство описало легалізацію 150 млн гривень, які, за версією НАБУ, використовували для внесення застави за фігуранта іншої антикорупційної справи.

    У переліку посад осіб, про які повідомляло НАБУ в межах «Форест Гампа», фігурували керівники Sense Bank — голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу. Водночас НАБУ у відповідному повідомленні не назвало всіх цих людей на ім’я, тому ототожнювати кожну згадану в матеріалах посаду з конкретною особою без прямого підтвердження правоохоронців некоректно. НАБУ також нагадує про презумпцію невинуватості: вина будь-якої особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Після скандалу ситуація в керівництві банку почала швидко змінюватися. 21 серпня Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка. Мінфін пояснив, що підставою стала отримана від НБУ інформація про його невідповідність кваліфікаційним вимогам, виявлену під час банківського нагляду.

    На попередньому засіданні ТСК 2 вересня депутати вже детально розпитували представників НБУ, Мінфіну та Sense Bank про формування органів управління банку, фінансовий моніторинг і можливий неформальний вплив на установу. Тоді Аджунер на засідання не підключився, тому його вирішили викликати повторно.

    Саме тому його нинішні свідчення додають до історії нову ланку. Раніше публічно було відомо, що Аджунер ініціював залучення Веселого до роботи з наглядовою радою. Тепер же Аджунер заявляє, що до цього була розмова з НБУ, а самого Веселого йому представив Андрій Пишний.

    При цьому попередня офіційна позиція НБУ не підтверджує будь-якого особистого неформального впливу Веселого на голову Нацбанку. Регулятор наголошував, що Веселий не входив до органів управління Sense Bank, а виконував функції радника наглядової ради відповідно до її рішення і цивільно-правового договору. Так само НБУ заперечував особисті візити Веселого до Пишного у приміщенні Нацбанку.

    Тепер одне з головних питань — чи підтвердить сам Андрій Пишний версію Аджунера про рекомендацію Веселого та яким саме був характер такої рекомендації, якщо вона справді мала місце. Адже саме поняття «познайомив» або «рекомендував як комунікатора» саме по собі не доводить втручання регулятора в кадрові рішення банку. Для таких висновків потрібні додаткові документи, свідчення або матеріали слідства.

    На момент підготовки цього матеріалу окремої нової публічної відповіді Національного банку на заяву Аджунера від 10 вересня у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому центральною підтвердженою обставиною наразі залишається саме факт того, що колишній голова наглядової ради публічно озвучив таку версію під час парламентського засідання.

    На тлі «Форест Гампа», плівок навколо Sense Bank, кадрових рішень уряду та кількох засідань ТСК питання про те, хто і за яких обставин залучив Веселого до роботи з державним банком, перетворюється з кадрової деталі на один із ключових епізодів історії про можливий неформальний вплив на системно важливу фінансову установу. Чи матиме сьогоднішня заява Аджунера юридичні наслідки, залежатиме вже від того, чи отримають депутати та правоохоронці додаткові підтвердження його слів.

  • «Удає, що не отримував»: Михайло Федоров ігнорує виклик на засідання ТСК, — Гончаренко

    «Удає, що не отримував»: Михайло Федоров ігнорує виклик на засідання ТСК, — Гончаренко

    Голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради Олексій Гончаренко заявив, що колишній очільник оборонного відомства Михайло Федоров не відповідає на запрошення та ігнорує виклик на засідання парламентської комісії, призначене на 31 серпня.

    Ключові деталі та попередження від ТСК

    • Дата засідання: Засідання парламентської комісії з розслідування порушень в оборонній та антикорупційній сферах за участю Федорова заплановане на 31 серпня.
    • Звинувачення в ігноруванні: Олексій Гончаренко підкреслив, що ексчиновник робить вигляд, ніби не отримував виклик, хоча при цьому продовжує активно давати інтерв’ю медіа.
    • Загроза примусового приводу: Голова комісії попередив, що у разі неявки в понеділок ТСК скористається своїм законним правом ініціювати примусовий привід Федорова за допомогою правоохоронних органів.

    З заяви Олексія Гончаренка:

    «Ексміністр ігнорує запрошення ТСК на понеділок і намагається зробити вигляд, що запрошення не отримував. Натомість члени комісії бачать, що пан Федоров не ігнорує нескінченні інтерв’ю. Так це не працює. Неповага до парламенту України закінчиться боляче. У разі неявки в понеділок комісія скористається своїм правом ініціювати привід Федорова на засідання — і правоохоронні органи змушені будуть його доставити».

  • «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

    «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

  • Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    У Верховній Раді України відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК), під час якого депутати розглянули можливі зв’язки Сенс Банку із фігурантами справи «Мідас», а також питання щодо потенційного фінансування компаній Fire Point і «Карпатнафтохім». Обговорення відбулося за участі голови правління банку Олексія Ступака.

    Про результати засідання повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, ключовою темою стало з’ясування ролі окремих осіб, які могли мати вплив на діяльність банку та рішення його наглядових органів.

    Зокрема, під час засідання обговорювали призначення Василя Веселого радником Наглядової ради. Як пояснив Олексій Ступак, це рішення ухвалювала сама рада, а ініціатором виступив її голова Шевкі Аджунер. При цьому керівник банку зазначив, що особисто не фіксував жодного впливу з боку Веселого на процес ухвалення рішень і не пригадує, щоб той звертався з відповідними проханнями.

    Ступак також наголосив, що, на його думку, Наглядова рада банку не ухвалювала рішень, які могли б зашкодити інтересам установи чи держави. Серед осіб, пов’язаних із так званими «плівками Міндіча», він згадав лише Василя Веселого, підкресливши обмеженість власної обізнаності щодо ширшого кола фігурантів.

    Окремим блоком на засіданні ТСК розглядалося питання можливого кредитування компаній Fire Point та «Карпатнафтохім». За словами Олексія Ступака, представники цих структур не зверталися до банку із запитами щодо відкриття кредитних ліній.

    Водночас він підтвердив, що до приймальні банку звертався асистент секретаря РНБО Рустема Умєрова, після чого відбулася зустріч, на якій обговорювалася можливість фінансування проєктів, пов’язаних із військовим сектором. Однак, як зазначив керівник банку, Сенс Банк ухвалив рішення відмовитися від участі у відповідному фінансуванні.

    Також було підкреслено, що ні Василь Веселий, ні представники «Карпатнафтохіму» не зверталися до банку з подібними ініціативами.

    Водночас Ярослав Железняк висловив припущення щодо можливого впливу на управління банком з боку осіб, пов’язаних із бізнесменом Тимуром Міндічем, а також керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ці твердження прозвучали в контексті політичної оцінки ситуації, однак офіційних підтверджень таких зв’язків під час засідання не було оприлюднено.

    Засідання ТСК відбулося на тлі підвищеної уваги до банківського сектору та прозорості фінансових операцій, особливо в умовах війни. Фінансування підприємств, пов’язаних із оборонною сферою або стратегічною інфраструктурою, перебуває під особливим контролем держави та парламенту.

    Експерти зазначають, що діяльність Тимчасових слідчих комісій у таких питаннях виконує важливу функцію парламентського нагляду, однак їхні висновки часто мають політичний характер і потребують подальшої юридичної оцінки.

    На цьому етапі жодних офіційних звинувачень щодо Сенс Банку або його керівництва не висунуто. Водночас обговорення в парламенті свідчить про намір депутатів детальніше дослідити зв’язки фінансових установ із потенційно ризиковими проєктами чи особами.

    Історія з обговоренням діяльності банку у справі «Мідас» залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів роботи ТСК та можливих перевірок з боку правоохоронних органів.

  • “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України продовжує розслідування справи, відомої як “Мідас”, і викликає на засідання 13 травня низку високопосадовців та колишніх посадовців для надання свідчень. Серед них — секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров та колишній перший помічник президента Сергій Шефір.

    Ініціатором виклику виступив голова ТСК, народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко, який оприлюднив відповідні заяви у соціальних мережах.

    Рішення про виклик посадовців було ухвалене на тлі публікації нових матеріалів, які оприлюднило видання “Українська правда”. Йдеться про першу частину так званих “плівок Міндіча” — аудіозаписів, які, за даними журналістів, були отримані Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у межах розслідування справи “Мідас”.

    Матеріали стосуються розмов у квартирі бізнесмена Тимура Міндіча, якого в медіа пов’язують із корупційними схемами в енергетичному секторі та який перебуває під санкційним тиском. У записах, за даними журналістів, фігурують різні особи, зокрема політичні та бізнесові фігури, а також обговорення чутливих питань державного рівня.

    Окремо увагу ТСК привернули згадки про Сергія Шефіра. За словами голови комісії, у оприлюднених матеріалах нібито зафіксовано його візит до квартири на вулиці Грушевського, де відбувалися зустрічі з Тимуром Міндічем.

    Гончаренко заявив, що під час цих розмов могли обговорюватися питання, пов’язані зі справою колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та можливими фінансовими домовленостями щодо застави.

    Він наголосив, що Шефір має надати офіційні пояснення щодо характеру своїх контактів із фігурантами справи та змісту розмов, які могли відбуватися у згаданому контексті.

    Окремий блок запитань ТСК стосується чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова. За словами голови комісії, нові матеріали містять згадки про його контакти з Тимуром Міндічем у період, коли він обіймав посаду міністра оборони України.

    Гончаренко заявив, що у публікаціях містяться твердження про можливі розмови та “вказівки”, які нібито могли передаватися через Міндіча, однак ці дані наразі не підтверджені офіційними слідчими матеріалами у відкритому доступі.

    Він підкреслив, що ТСК прагне отримати пояснення щодо характеру зустрічей, їхнього змісту та можливих наслідків для роботи Міністерства оборони у період повномасштабної війни.

    Раніше Рустем Умєров вже виступав у Верховній Раді, коментуючи запити депутатів щодо його фігурування у справі “Мідас”. Тоді він заявив, що всі необхідні пояснення вже надані правоохоронним органам, і відмовився від додаткового публічного звітування перед парламентом.

    За його словами, подальші публічні обговорення можуть мати ознаки політизації розслідування, що, на його думку, є недоречним під час воєнного стану.

    Справу “Мідас” у медіа пов’язують із розслідуванням корупційних схем у сфері енергетики та можливими зловживаннями за участі посадових осіб і бізнесу. Офіційні деталі провадження частково залишаються закритими, однак окремі матеріали періодично з’являються у медіа.

    Оприлюднені “плівки Міндіча”, за інформацією журналістів, є частиною слідчих матеріалів НАБУ. Вони містять записи розмов, які можуть мати значення для встановлення обставин можливих корупційних дій.

    Ситуація навколо справи вже викликала політичний резонанс у парламенті. Частина депутатів вимагає повного розкриття обставин, тоді як інші застерігають від використання розслідування у політичній боротьбі.

    Водночас у Верховній Раді вже відбувалися попередні обговорення участі Рустема Умєрова у цій справі. Тоді він заявляв, що не бачить підстав для додаткових пояснень перед депутатами.

    Засідання Тимчасової слідчої комісії призначене на 13 травня. Очікується, що на ньому будуть заслухані пояснення запрошених осіб, а також розглянуті нові матеріали, оприлюднені журналістами.

    Результати засідання можуть стати підставою для подальших парламентських або правоохоронних рішень, однак наразі офіційні висновки ТСК не оприлюднювалися.

  • Від Парижа до Танзанії: журналісти порахували закордонні поїздки голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна

    Від Парижа до Танзанії: журналісти порахували закордонні поїздки голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін провів за кордоном понад 70 днів у межах службових відряджень. Про це йдеться у розслідуванні журналістів BIHUS.Info, які звернули увагу на інтенсивність закордонних поїздок посадовця та їхній збіг із ключовими політичними й антикорупційними подіями в Україні.

    За даними журналістів, уже в перший місяць перебування на посаді Пронін двічі відвідав Париж і побував у Люксембурзі. Через одну з поїздок він пропустив засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке був запрошений народними депутатами.

    Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

    Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

    У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

    Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

    У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

    Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

  • Генерал Шайхет йде у відставку після плівок Міндіча

    Генерал Шайхет йде у відставку після плівок Міндіча

    Генерал поліції Сергій Шайхет, результати службового розслідування щодо якого досі не оприлюднені, йде у відставку. Інформація про це з’явилася незабаром після засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо плівок Міндіча, де згадувалося ТОВ «Сіт Сек’юріті», компанія брата Ігоря Шайхета.

    Фірма займалася інкасацією коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank). Юридична адреса компанії збігається з адресою в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» Тімура Міндіча. Контракт на інкасацію коштів був наданий компанії після дискваліфікації конкурента.

    Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

    Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

  • НАБУ розслідує корупцію в оборонних закупівлях, але Держфінмоніторинг блокує доступ до даних

    НАБУ розслідує корупцію в оборонних закупівлях, але Держфінмоніторинг блокує доступ до даних

    Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що Бюро активно розслідує можливу корупцію в оборонних закупівлях, однак зіткнулося з проблемами: Держфінмоніторинг від початку року не відповідає на запити слідчих щодо руху коштів та підозрілих транзакцій. У НАБУ вважають, що це може гальмувати встановлення учасників корупційних схем, включно з фігурантами скандалу в «Укренерго».

    Під час засідання парламентської ТСК з економічної безпеки директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос підтвердив, що детективи Бюро зосередилися на корупційних ризиках саме в оборонних закупівлях. За його словами, з лютого цього року слідчі системно аналізують фінансові операції, пов’язані з оборонними контрактами, і вже бачать низку проблем — передусім із відстеженням коштів.

    Кривонос наголосив, що для повноцінного розслідування НАБУ потрібні дані від Служби фінансового моніторингу, але Держфінмоніторинг не надає відповіді на офіційні запити.

    «Ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінмоніторингу щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз будемо відправляти набагато більше», — заявив він.

    За словами Кривоноса, частина запитів НАБУ стосується й осіб, пов’язаних із корупційним скандалом в «Укренерго». У матеріалах фігурують так звані «Карлсони», «Шугари» та інші представники ймовірної злочинної організації, які могли впливати на ухвалення рішень і формування завищених контрактів.

    «Вони не всі ідентифіковані на даний час, і ми сподіваємося, що ідентифікуємо всіх», — зазначив директор НАБУ.

    Антикорупційні органи вже вивчають можливі зловживання в оборонних закупівлях. Джерела, наближені до слідства, стверджують, що найближчим часом можуть відбутися нові обшуки та виїмки документів у структур оборонного відомства.

    Західні ЗМІ також повідомляють, що розслідування стосується ймовірно завищених контрактів на закупівлю техніки та обладнання, що могло завдати державі значних збитків.

    Кривонос підкреслив, що Бюро планує розширити обсяг запитів і взаємодію з міжнародними партнерами, щоб повністю відтворити фінансові потоки та встановити всіх причетних до схем.