Позначка: «туалетна схема»

  • «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    НАБУ та САП 6 жовтня скерували до суду справу в межах масштабної операції «Чисте місто», яка стосується ймовірної земельної корупції у Києві. За версією слідства, учасники злочинної організації намагалися взяти під контроль земельні рішення столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову.

    Одним із ключових механізмів, за даними НАБУ, була так звана «туалетна схема». На перспективних земельних ділянках реєстрували примітивні споруди або права на об’єкти, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом — нібито для їхнього обслуговування.

    Слідство стверджує, що до групи входили посадовці КМДА та депутати Київської міської ради. Керівником організації НАБУ називає медійно відомого колишнього депутата Київради, який, за версією правоохоронців, через мережу впливових знайомств міг впливати не лише на земельні та бюджетні рішення, а й на кадрові питання у столичних органах влади. Водночас імена всіх фігурантів у повідомленні НАБУ не називаються.

    За даними антикорупційних органів, упродовж 2023–2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 70 млн грн. НАБУ заявляє, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

    Операцію «Чисте місто» правоохоронці провели ще у лютому 2025 року. У січні 2026-го НАБУ та САП завершили слідство, а тепер обвинувальний акт передали до суду. У справі наразі дев’ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені.

    У НАБУ також заявляли, що учасники схеми використовували засоби конспірації — спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. За версією слідства, це мало приховати координацію дій та вплив на рішення щодо столичної землі.

    Передача справи до суду означає завершення досудового етапу, але не є підтвердженням вини обвинувачених. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

     

  • Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська міська прокуратура здобула судову перемогу в першому раунді спору про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, яка нібито була розміщена на ділянці за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури (справа №910/5325/25): скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ «Блексквад», визнано недійсним договір купівлі-продажу між «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», а також анульовано реєстрацію права власності за останньою.

    За даними прокуратури, реєстраційні дії ґрунтувалися на документах, яких фактично не існувало: акті прийомної комісії про введення в експлуатацію та розпорядженні районної адміністрації про присвоєння адреси, а також на технічному паспорті, виданому фізичною особою. Під час огляду ділянки правоохоронці встановили наявність двох реальних будівель — адміністративної та господарської (площею близько 248,8 кв. м) — але жодної споруди площею 517,3 кв. м не виявили. Прокуратура кваліфікує ситуацію як класичну «туалетну схему», коли нібито паперова споруда використовується для подальшого відведення земельної ділянки без проведення аукціону.

    Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

    У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

    Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

    На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

    Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

    Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.