Росія та Китай продовжують поглиблювати військове партнерство. Уже в липні військово-морські сили двох держав проведуть масштабні спільні навчання “Морська взаємодія-2026” в акваторії Жовтого моря, а після завершення маневрів бойові кораблі вирушать на спільне патрулювання Тихого океану. Нові навчання стануть черговою демонстрацією зростаючої взаємодії між Москвою та Пекіном, яка останніми роками охоплює не лише економічну й політичну сфери, а й дедалі активніше розвивається у військовому напрямку.
Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Китаю.
У китайському оборонному відомстві заявили, що спільні навчання проходитимуть у липні в акваторії Жовтого моря та повітряному просторі поблизу міста Циндао, яке є одним із головних центрів китайських військово-морських сил. Саме тут базується Північний флот ВМС Народно-визвольної армії Китаю, а також розташовані важливі військові порти, навчальні центри та суднобудівні підприємства.
Під час навчань екіпажі військових кораблів двох країн відпрацьовуватимуть спільні дії в морі, взаємодію між флотами, координацію під час виконання бойових завдань, а також різні сценарії реагування на сучасні загрози безпеці. Традиційно до таких маневрів можуть залучатися надводні бойові кораблі, підводні човни, морська авіація, вертольоти, сили морської піхоти та підрозділи спеціального призначення, хоча цього разу китайська сторона поки що не розкрила деталей щодо складу угруповання.
Після завершення навчань російські та китайські кораблі продовжать взаємодію вже за межами Жовтого моря. Як повідомили у Міноборони Китаю, військово-морські сили двох держав здійснять спільне патрулювання Тихого океану. Такі місії вже стали регулярною практикою співробітництва між Москвою та Пекіном і останніми роками дедалі частіше проходять поблизу стратегічно важливих районів, які перебувають у центрі уваги США та їхніх союзників.
У китайському військовому відомстві наголосили, що навчання “Морська взаємодія-2026” проводяться відповідно до щорічного плану співробітництва між збройними силами двох країн. У Пекіні стверджують, що головною метою маневрів є зміцнення взаємної довіри, підвищення рівня оперативної сумісності військово-морських сил, вдосконалення навичок спільного реагування на сучасні виклики у сфері безпеки та сприяння підтриманню миру й стабільності в регіоні.
Водночас у Міноборони Китаю не уточнили точні дати проведення навчань, кількість військовослужбовців, які братимуть участь у маневрах, а також перелік кораблів, авіації чи іншої військової техніки, залученої до операції. Також не повідомляється, якими саме маршрутами проходитиме подальше спільне патрулювання у Тихому океані.
Оголошення про проведення нових спільних навчань пролунало на тлі дедалі тіснішого військового зближення Москви та Пекіна. Попри те, що Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння масштабами співпраці між двома державами.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Китай суттєво збільшив товарообіг із Росією, став одним із головних покупців російських енергоносіїв та значно розширив економічні контакти з Москвою. Паралельно продовжилося і військове співробітництво, яке включає регулярні спільні навчання, морські патрулювання, авіаційні місії та обмін досвідом між військовими.
За останні кілька років російські та китайські військові неодноразово проводили спільні навчання у Японському морі, Східнокитайському морі, Жовтому морі, а також здійснювали спільні патрулювання у західній частині Тихого океану. Крім того, стратегічні бомбардувальники двох держав регулярно виконують спільні польоти поблизу повітряного простору Японії, Південної Кореї та Тайваню, що викликає занепокоєння у країнах регіону.
Особливу увагу міжнародної спільноти привертають повідомлення про можливу військову взаємодію Росії та Китаю, пов’язану безпосередньо з війною в Україні. Раніше низка західних засобів масової інформації повідомляла, що представники армій двох держав проводили закриті консультації та навчання, під час яких аналізували бойовий досвід, отриманий російськими військами в Україні. За інформацією журналістів, участь у цих заходах брали високопоставлені офіцери та генерали обох країн.
Додатковий резонанс викликало розслідування агентства Reuters, яке повідомило, що наприкінці 2025 року Китай нібито організував підготовку близько 200 російських військовослужбовців на своїй території. За даними журналістів, після завершення навчання частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у війні проти України.
Згодом представники Європейського Союзу та НАТО заявили, що володіють інформацією, яка підтверджує проведення такої підготовки. У Брюсселі наголосили, що будь-яке сприяння російській військовій машині, незалежно від його форми, викликає серйозне занепокоєння та може мати наслідки для відносин із Китаєм.
Однак як Москва, так і Пекін категорично заперечують ці повідомлення. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав інформацію про таємну підготовку російських військових у Китаї вигадкою та заявив, що жодних подібних програм між країнами не існує.
Схожу позицію займає й китайська влада. Міністерство закордонних справ Китаю неодноразово заявляло, що інформація про підготовку російських військовослужбовців не відповідає дійсності. У Пекіні стверджують, що подібні повідомлення є елементом інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Китаю та спробу покласти на нього частину відповідальності за війну Росії проти України.
Попри офіційні заперечення, міжнародні експерти зазначають, що рівень військової взаємодії між Москвою та Пекіном продовжує зростати. Спільні навчання, патрулювання, військові консультації та регулярні контакти між командуванням двох країн свідчать про поступове зміцнення стратегічного партнерства, яке дедалі уважніше відстежують США, НАТО, Японія, Південна Корея та інші держави Індо-Тихоокеанського регіону.
Оголошення про проведення навчань “Морська взаємодія-2026” стало ще одним підтвердженням того, що Росія та Китай продовжують демонструвати готовність до тісної військової співпраці, попри критику з боку Заходу та зростання геополітичної напруженості у світі.
