Golosnovinua.com

Позначка: тимчасовий захист

  • ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    Посли країн Європейського Союзу 15 липня не змогли досягти згоди щодо запровадження нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Остаточне рішення під час засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) ухвалене не було, а переговори між державами-членами продовжаться вже наступного тижня. Про це повідомив редактор “Радіо Вільна Європа” з питань Європи Рікард Йозвяк.

    За його словами, країни ЄС поки що не змогли узгодити всі деталі нового санкційного пакета, який передбачає подальше посилення економічного тиску на Російську Федерацію. Водночас держави-члени домовилися тимчасово залишити чинною граничну ціну на російську нафту на рівні 44 доларів за барель щонайменше до 23 липня.

    Як зазначив Йозвяк, таке рішення дає Європейській комісії та урядам країн-членів додатковий час для аналізу економічних і технічних наслідків запропонованих обмежень, а також для пошуку компромісу щодо окремих положень нового пакета санкцій.

    Питання обмеження ціни на російську нафту залишається одним із ключових елементів санкційної політики Заходу. Саме 15 липня спливав термін дії чинного механізму цінової стелі, тому ЄС був змушений ухвалити проміжне рішення, щоб не допустити правового вакууму до завершення переговорів.

    Паралельно із санкційною дискусією країни Європейського Союзу погодили ще одне важливе рішення, яке стосується українських громадян. Посли держав-членів підтримали продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Це означає, що мільйони українців і надалі матимуть право легально проживати, працювати, навчатися та користуватися соціальними гарантіями в країнах ЄС відповідно до чинного законодавства.

    Запропонований Європейською комісією 21-й пакет санкцій передбачає подальше посилення обмежень проти російського енергетичного та фінансового секторів, нові заборони на в’їзд до Європейського Союзу для окремих представників російських військових структур, а також продовження політики обмеження доходів Кремля від експорту нафти.

    Європейська комісія представила цей пакет державам-членам ще 9 червня, однак переговорний процес виявився складним через необхідність отримати одностайну підтримку всіх країн ЄС. Окремі держави висувають власні умови та пропозиції щодо окремих пунктів документа, що ускладнює швидке ухвалення остаточного рішення.

    Попри відсутність консенсусу, у Брюсселі наголошують, що робота над новими санкціями триває, а переговори мають завершитися найближчим часом після узгодження всіх спірних питань.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час обговорення санкційної політики Європейського Союзу російський патріарх Кирило знову не був включений до санкційного списку. За даними ЗМІ, на таке рішення вплинула позиція Болгарії, яка виступила проти запровадження відповідних обмежень.

    Новий санкційний пакет розглядається ЄС як один із ключових інструментів подальшого економічного тиску на Росію на тлі її повномасштабної війни проти України, однак остаточне рішення залежатиме від досягнення компромісу між усіма державами-членами Європейського Союзу.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.

  • ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

    ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

  • Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українські громадяни, які проживають у Німеччині, отримають можливість значно простіше оформити німецьке водійське посвідчення. Федеральна рада Німеччини (Бундесрат) схвалила зміни до законодавства, які дозволяють обмінювати українські водійські права на німецькі без необхідності складати теоретичний і практичний іспити. Одночасно українську мову включили до переліку мов, якими можна складати теоретичний екзамен на отримання посвідчення водія в Німеччині.

    Про це йдеться в офіційному підсумковому повідомленні за результатами 1067-го пленарного засідання Бундесрату.

    Згідно з ухваленим рішенням, до німецького Положення про водійські посвідчення внесено зміни, які суттєво спрощують процедуру визнання українських документів.

    Україну офіційно включили до переліку держав, громадяни яких можуть конвертувати свої національні посвідчення водія у німецькі без проходження повторного навчання та без складання теоретичного або практичного іспитів.

    Аналогічне право також отримали громадяни Чорногорії.

    До цього українці, які були зобов’язані обмінювати посвідчення, у більшості випадків проходили ту саму процедуру, що й інші іноземці з держав, права яких не входили до спеціального переліку. Це означало необхідність підтверджувати знання Правил дорожнього руху Німеччини, складати письмовий тест, а також демонструвати практичні навички керування автомобілем.

    Тепер ця вимога для українських водіїв скасовується.

    Фактично процедура буде обмежуватися адміністративним оформленням документів, медичними вимогами, якщо вони передбачені конкретною категорією посвідчення, та перевіркою дійсності українських прав.

    У Бундесраті зазначають, що такі зміни мають зробити систему більш сучасною, гнучкою та врахувати особливості великої кількості українських громадян, які переїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни.

    Окремим рішенням Федеральна рада Німеччини також розширила перелік мов, якими можна проходити теоретичний іспит для отримання німецького посвідчення водія.

    Відтепер екзаменаційні тести будуть доступні українською мовою.

    До переліку також додано курманджі — один із найпоширеніших діалектів курдської мови.

    Це означає, що українці, які лише навчаються в автошколах Німеччини або планують отримати посвідчення водія вперше, зможуть проходити письмовий іспит рідною мовою без необхідності перекладати спеціалізовані терміни німецькою.

    Очікується, що це дозволить значно скоротити кількість помилок під час складання теоретичного тесту та зробить процес навчання доступнішим.

    Ще однією важливою зміною стало врегулювання питання водійських посвідчень, які були обміняні в інших країнах Європейського Союзу.

    Тепер посвідчення, отримані внаслідок офіційного обміну документів із третіх країн в іншій державі-члені ЄС, автоматично визнаватимуться й на території Німеччини.

    Таким чином люди, які спочатку проживали, наприклад, у Польщі, Чехії чи інших країнах Євросоюзу, а згодом переїхали до Німеччини, не будуть змушені повторно проходити процедуру підтвердження своїх прав.

    Крім того, нові правила стосуються і професійних водіїв.

    Бундесрат дозволив дипломованим оптикам проводити перевірку гостроти зору для водіїв вантажних автомобілів та автобусів.

    Раніше для цього часто потрібно було звертатися виключно до лікарів-офтальмологів або спеціалізованих медичних центрів, що збільшувало строки проходження медичних процедур.

    Нововведення має зробити оформлення документів швидшим та доступнішим.

    На сьогодні українські водійські посвідчення вже офіційно визнаються на території Федеративної Республіки Німеччина протягом усього строку дії тимчасового захисту.

    Українці можуть користуватися своїми національними документами без необхідності перекладати їх німецькою мовою або отримувати міжнародне посвідчення водія.

    Також німецькі органи визнають цифрові посвідчення водія, які містяться у застосунку «Дія».

    У разі необхідності поліція або інші державні органи можуть перевірити справжність такого документа через українські електронні державні реєстри.

    До ухвалення нових змін право користуватися українськими посвідченнями без обміну мали переважно особи, які перебували в Німеччині під тимчасовим захистом, запровадженим Європейським Союзом після початку повномасштабної війни.

    Водночас українці, які проживали у ФРН на інших законних підставах, повинні були проходити процедуру обміну посвідчення.

    Йдеться, зокрема, про власників робочих віз, дозволів на постійне проживання, студентських віз, Blue Card ЄС та інших документів, що дозволяють довгострокове перебування у країні.

    Після офіційної реєстрації місця проживання вони були зобов’язані протягом шести місяців замінити українське посвідчення на німецьке.

    Для багатьох українців ця процедура була тривалою та дорогою, адже вимагала навчання в автошколі, складання іспитів, оплати екзаменаційних зборів і проходження додаткових адміністративних процедур.

    Нове рішення Бундесрату значно спрощує цей процес.

    Очікується, що воно допоможе десяткам тисяч українських громадян швидше інтегруватися в німецьке суспільство, отримати можливість працювати водіями, кур’єрами, логістами або використовувати автомобіль у повсякденному житті без зайвих бюрократичних перешкод.

    Для багатьох українців наявність німецького посвідчення водія також є важливою умовою працевлаштування, особливо у транспортній, будівельній, сервісній та медичній сферах, де роботодавці часто віддають перевагу місцевим документам.

    Рішення Федеральної ради Німеччини стало черговим кроком у напрямку адаптації законодавства країни до потреб українців, які були змушені залишити батьківщину через російську агресію. Воно доповнює вже запроваджені механізми підтримки, серед яких право на тимчасовий захист, доступ до ринку праці, соціальної допомоги, освіти, медичних послуг та визнання українських офіційних документів.

    Ухвалені зміни мають не лише практичне значення для українських водіїв, а й демонструють подальшу готовність Німеччини спрощувати адміністративні процедури

  • Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Станом на початок 2026 року за кордоном залишається понад 5,6 млн українців, з яких близько 4,37 млн перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Це найбільше вимушене переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

    До кінця 2025 року з-за кордону повернулося близько 1,1 млн осіб за даними IOM. З урахуванням внутрішньо переміщених осіб загальна кількість тих, хто повернувся, перевищує 4,4 млн. Однак прогнози Центру економічної стратегії (п’ята хвиля, лютий 2026) залишаються стриманими. У базовому сценарії очікується повернення близько 1,6 млн, в оптимістичному до 2,2 млн, у песимістичному лише 1,3 млн.

    Серед 1,1 млн тих, хто повернувся, більшість становлять люди, які виїжджали в перші місяці повномасштабного вторгнення і повернулися, коли лінія фронту відійшла від їхніх регіонів. Ці повернення часто носять тимчасовий характер. При новому витку обстрілів або енергетичній кризі багато хто знову виїжджає.

    Дослідження CES показує стабілізацію намірів на рівні 43% тих, хто бажає повернутися, при цьому 36% не планують або сумніваються. Ті, хто вже повернувся, здебільшого мають міцні сімейні зв’язки в Україні, виїжджали через прямі бойові дії та отримали компенсацію або відновили житло. Глибоко інтегровані за кордоном, з дітьми в місцевих школах, стабільною роботою та соціальною мережею, повертаються значно рідше.

    Зростання виїзду молодих чоловіків у 2025 році

    Рішення 2025 року про вільний виїзд чоловіків 18-22 років для навчання та роботи суттєво змінило структуру міграції. За даними CES та ZOiS Berlin, частка молодих чоловіків серед біженців зросла на 25%. Кожний четвертий у цій групі залишив країну саме після послаблення.

    Мотивація була раціональною, а не панікою. 70% молодих людей називали головною причиною постійну загрозу життю та здоров’ю. Далі йшли страх мобілізації, переривання кар’єри та болісне відчуття «втрачених років». Багато з них уже мали якісну освіту, хороше знання іноземних мов та певну фінансову подушку, що дозволяло їм відносно швидко адаптуватися за кордоном. Основні країни призначення, які вони обирали: Німеччина, Польща та Чехія.

    Рівень зайнятості в цій групі сягає 49%. Але психологічна ціна виявилася дуже високою. Майже третина молодих чоловіків зазначає серйозні проблеми з ментальним здоров’ям, що майже вдвічі перевищує середні показники. Багато хто стикається з хронічним стресом, тривожністю та відчуттям відірваності від батьківщини.

    Нова реальність для українських біженців у Європі

    Первісна солідарність Європи була справді вражаючою та безпрецедентною за своїми масштабами. Польща прийняла понад 2 млн українців за лічені тижні, а понад 90% поляків активно підтримували надання допомоги. Європейський Союз уперше в своїй історії застосував Директиву про тимчасовий захист у такому величезному масштабі, що дозволило мільйонам людей швидко отримати легальний статус, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг.

    Крістін Гойєр, представниця UNHCR у Польщі, у березні 2022 року заявила: «Це була величезна робота з боку людей, місцевих громад, муніципалітетів та уряду Польщі щодо прийому та розміщення новоприбулих».

    До 2026 року ситуація помітно змінилася. Під тимчасовим захистом залишаються 4,37 млн українців, основні країни прийому: Німеччина, Польща та Чехія. Рівень зайнятості серед біженців досяг 57%, а завдяки високій кваліфікації багатьох українців вдалося частково закрити хронічні кадрові дефіцити в ключових секторах економіки.

    Однак на тлі затяжної війни поступово наростає втома приймаючих суспільств. Політичний дискурс дедалі частіше акцентує увагу на «справедливості» розподілу ресурсів між власними громадянами та біженцями.

    Європейські держави починають поступово посилювати або коригувати умови перебування українських біженців. Значне фінансове навантаження на бюджети. Виплати допомоги, медична допомога та освіта вимагають великих витрат. Зростання популярності правих та антиміграційних партій змушує уряди демонструвати турботу про власних громадян в першу чергу. Також існують побоювання довгострокового «звикання» до допомоги та зниження мотивації до повернення.

    У результаті в низці країн обговорюють або вже запроваджують обмеження. Йде скорочення термінів та обсягів соціальної підтримки, жорсткіші вимоги до працевлаштування, перевірки реальної потреби та поступовий перехід від масового тимчасового захисту до індивідуальних рішень. Ці зміни посилюють відчуття невизначеності та тимчасовості статусу серед біженців. Для багатьох це створює додатковий психологічний тиск та бюрократичні бар’єри. Парадоксальним чином, чим довше триває така невизначеність, тим міцніше частина людей вбудовується в нове життя, шукає стабільну роботу, влаштовує дітей у школи та намагається мінімізувати ризики, пов’язані з поверненням. У підсумку ймовірність повернення в Україну для значної частини біженців лише знижується.

    Фактори та механізми, що стимулюють повернення

    В Україні вже впроваджено деякі корисні програми — єВідновлення (компенсації за житло), платформа «Ukraine is Home» (інформація та пробні поїздки без втрати статусу), підтримка IOM, програми визнання кваліфікацій та пільги для роботодавців. Однак цих заходів явно недостатньо, щоб повернути більшу частину українців. Вони залишаються фрагментарними, залежать від зовнішнього фінансування та слабо скоординовані з майбутнім завершенням тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року. Окремих інструментів не вистачає для вирішення завдання такого масштабу, потрібна повноцінна комплексна стратегія.

    Повернення визначають кілька ключових факторів. Безпека — безумовна основа, без реального покращення ППО, розмінування та стабільної енергетики масового повернення чекати не доводиться. Не менш важливо відновлення житла та інфраструктури, без видимого прогресу сім’ї з дітьми не наважаться повернутися.

    Вирішальну роль відіграють економічні стимули, якісні робочі місця, допомога з переїздом, визнання кваліфікацій та підтримка бізнесу. Емоційні заклики працюють лише за наявності реальної матеріальної перспективи. Важливою є й соціально-психологічна реінтеграція — ПТСР, моральна травма та проблеми адаптації дітей вимагають системної допомоги. Усе це має спиратися на довіру до держави та прозору комунікацію.

    Перспективи розвитку подій і необхідні кроки

    Повернення українців матиме поступовий та селективний характер. В першу чергу повернуться ті, хто зберіг міцні сімейні зв’язки, житло та можливості працевлаштування в Україні. Водночас глибоко інтегровані сім’ї та молоді спеціалісти, як правило, залишаться за кордоном або перейдуть на «човникову» модель життя між країнами.

    Головний стратегічний ризик — втрата значної частини людського капіталу, особливо покоління 2025 року. Це поглибить кадровий дефіцит у ключових галузях, посилить демографічний спад та соціальну фрагментацію суспільства. Крім того, Україна може втратити цінні європейські компетенції та досвід, які могли б суттєво прискорити післявоєнне відновлення.

    У разі реалізації продуманої стратегії повернення 1,5-2 млн осіб, навпаки, стане потужним каталізатором відродження країни. Притік кваліфікованих кадрів, підприємців та нових знань здатен дати значний імпульс економічному та соціальному розвитку.

    Для цього Україні необхідна офіційна національна стратегія повернення та реінтеграції, яка об’єднає розрізнені зусилля в єдину систему. Стратегія має передбачати комплексний пакет заходів підтримки сімей, включаючи фінансову допомогу, пріоритетне житло та працевлаштування, медичний супровід, а також чітку координацію з ЄС щодо завершення тимчасового захисту після березня 2027 року. Особливу увагу потрібно приділити прискореному відновленню житла та критичної інфраструктури в регіонах повернення, створенню масштабної системи психологічної допомоги, сімейної терапії та підтримки освіти дітей. Ключовими елементами мають стати регулярна прозора комунікація з громадянами та постійний координаційний орган, відповідальний за реалізацію та моніторинг стратегії.

    Масового автоматичного повернення не відбудеться. Лише поєднання реальної безпеки, видимого прогресу у відновленні, економічних можливостей та якісної соціально-психологічної реінтеграції здатне принципово змінити ситуацію. До березня 2027 року в України залишається обмежене вікно можливостей. Чим оперативніше та переконливіше буде запропонована стратегія, тим більше людей зроблять вибір на користь повернення. Зволікання загрожує необоротною втратою людського капіталу та суттєвим уповільненням відновлення країни на десятиліття. Успішна реалізація, навпаки, дозволить трансформувати одну з найбільших міграційних хвиль сучасності у стратегічний ресурс національного відродження.

     

  • Unity Hub і нова робоча група: Україна та Німеччина готують рішення щодо чоловіків призовного віку

    Unity Hub і нова робоча група: Україна та Німеччина готують рішення щодо чоловіків призовного віку

    Україна та Німеччина розпочали новий етап співпраці щодо повернення українських громадян, які перебувають за кордоном. Зокрема, між відомствами двох країн створено спеціальну робочу групу, яка займається напрацюванням механізмів повернення українців, у тому числі чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно залишили територію України. Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю «Укрінформу».

    За словами дипломата, співпраця з німецькою стороною має два ключові напрямки. Перший — розвиток мережі центрів Unity Hub, які покликані допомагати українцям, що перебувають у Німеччині, отримувати державні послуги, консультації та підтримку. Перший такий центр уже відкрився у центрі Берліна.

    Макеєв розповів, що особисто відвідав Unity Hub у перші дні його роботи. За його словами, значний попит мали консультації представників Пенсійного фонду України, до яких одразу звернулася велика кількість українських пенсіонерів із питаннями щодо пенсійного забезпечення та документів.

    Другим напрямком роботи є координація між українськими та німецькими державними органами щодо можливого повернення громадян України.

    «Між українськими й німецькими відомствами створено робочу групу, де здійснюється обмін інформацією», – повідомив дипломат.

    За словами посла, саме в межах цієї робочої групи зараз опрацьовуються можливі механізми повернення чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон із порушенням українського законодавства. При цьому Макеєв відмовився розкривати деталі, наголосивши, що відповідні механізми ще перебувають на стадії обговорення.

    «Я поки що не буду розкривати ці механізми. Вони якраз обговорюються в рамках роботи цієї робочої групи», – заявив він.

    Заява посла прозвучала на тлі ширших дискусій у Європейському Союзі щодо майбутнього статусу українців, які користуються тимчасовим захистом.

    26 червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року. Водночас документ передбачає важливе нововведення: новоприбулі чоловіки мобілізаційного віку, які не мають дозволу української влади на виїзд, не повинні автоматично отримувати тимчасовий захист у країнах ЄС. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, така норма була запропонована з урахуванням звернення української сторони та необхідності поєднати гуманітарний захист із потребами України в обороні держави.

    Остаточне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту для українців держави-члени Європейського Союзу планують ухвалити найближчими місяцями. До цього часу триватимуть консультації між урядами країн ЄС та Європейською комісією.

    Питання чоловіків мобілізаційного віку Україна та Німеччина порушували і раніше. Під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у квітні глава держави наголошував, що компетентні органи двох країн мають спільно працювати над питанням громадян, які виїхали з України всупереч законодавству.

    Тоді Зеленський зазначив, що багато чоловіків залишили країну нібито тимчасово, однак залишаються за кордоном роками, тоді як українські військові потребують ротації. У свою чергу Мерц заявив, що Німеччина готова підтримувати співпрацю з Україною у правовому полі, однак без порушення міжнародних зобов’язань щодо захисту біженців.

    Водночас експерти наголошують, що створення робочої групи не означає автоматичного чи примусового повернення українців із Німеччини. Наразі йдеться лише про напрацювання правових механізмів співпраці між компетентними органами двох держав. Будь-які конкретні рішення щодо можливих процедур ще не оприлюднювалися.

    Також важливо, що Європейська комісія поки не змінювала чинні правила тимчасового захисту для українців, які вже перебувають у країнах ЄС. Нові пропозиції стосуються насамперед майбутнього продовження програми та умов для осіб, які прибуватимуть після ухвалення відповідного рішення.

    Україна та Німеччина переходять до більш тісної координації у питаннях міграції та повернення громадян, однак остаточних механізмів чи рішень щодо чоловіків мобілізаційного віку наразі ще не затверджено.

  • ЄС уточнив: зміни щодо тимчасового захисту не стосуються українців, які вже виїхали

    ЄС уточнив: зміни щодо тимчасового захисту не стосуються українців, які вже виїхали

    Європейський Союз уточнив, що запропоновані зміни до механізму тимчасового захисту для громадян України не матимуть зворотної дії та не вплинуть на тих українців, які вже перебувають на території держав-членів ЄС і користуються відповідним правовим статусом. Йдеться про військовозобов’язаних чоловіків, щодо яких у нових пропозиціях Єврокомісії 26 червня було передбачено окремі підходи, однак вони не стосуватимуться осіб, які виїхали з України до моменту набуття чинності оновлених правил.

    Про це повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. За його словами, ключовим принципом залишається збереження стабільності правового статусу для тих громадян України, які вже перебувають під захистом у Європейському Союзі, працевлаштовані, навчаються або користуються соціальними гарантіями в країнах перебування.

    Бруннер наголосив, що нові положення не передбачають перегляду або анулювання вже наданого тимчасового захисту, а стосуються виключно майбутніх випадків, які виникатимуть після можливого набуття чинності оновленої директиви. Він підкреслив, що принцип правової визначеності для мільйонів українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну, залишається незмінним, і жодних автоматичних змін статусу для цієї категорії осіб не планується.

    Як повідомлялося раніше, Європейська комісія представила пропозицію щодо продовження дії Директиви про тимчасовий захист, яка була активована у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей механізм став одним із ключових інструментів швидкого реагування ЄС на масовий наплив біженців, дозволивши мільйонам українців отримати право на проживання, роботу, освіту та доступ до базових соціальних послуг без необхідності проходження індивідуальних процедур отримання притулку.

    У новій пропозиції Єврокомісії передбачено продовження дії директиви ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у документі також містяться уточнення щодо окремих категорій осіб, зокрема тих, хто залишає Україну з обставин, які можуть бути пов’язані з ухиленням від військової служби, що й стало предметом додаткових роз’яснень з боку європейських посадовців.

    Подальша доля пропозиції залежить від розгляду та погодження державами-членами Європейського Союзу у межах Ради ЄС. Саме цей орган має ухвалити остаточне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту та його фінальних умов. Очікується, що обговорення статусу українців у ЄС триватиме впродовж наступних місяців, оскільки чинна директива вже неодноразово продовжувалася через тривалу війну та відсутність безпекових умов для масового повернення громадян України.

    У Брюсселі наголошують, що головним пріоритетом залишається баланс між гуманітарною підтримкою українців та довгостроковим врегулюванням їхнього правового статусу в ЄС, аби уникнути правової невизначеності у випадку затяжного характеру війни.

  • ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаєрті закликав європейські держави не поспішати зі згортанням механізмів тимчасового захисту та програм соціальної підтримки для громадян України, які були змушені виїхати за кордон через повномасштабну війну. Відповідну заяву оприлюднила пресслужба Ради Європи, наголосивши, що нинішній етап розвитку ситуації в Україні не дозволяє говорити про безпечне та стабільне повернення мільйонів людей у короткостроковій перспективі.

    У своєму розгорнутому спостережному коментарі О’Флаєрті зазначив, що станом на березень 2026 року в країнах Європейського Союзу перебуває близько 4,3 мільйона українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку російського вторгнення у 2022 році. Цей механізм був запроваджений як надзвичайний інструмент швидкого реагування на безпрецедентний міграційний потік, однак із часом він став основою для довгострокового перебування мільйонів людей у європейських державах, забезпечуючи їм доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці.

    Комісар звернув увагу на те, що у низці країн ЄС дедалі активніше ведуться політичні дискусії щодо перегляду або поступового згортання цієї системи підтримки. Серед пропозицій, які обговорюються на рівні окремих урядів, фігурують ідеї обмеження продовження захисту для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку або осіб, які походять із регіонів, що вважаються відносно менш небезпечними. О’Флаєрті застеріг, що такі підходи можуть призвести до фрагментації правового статусу українців у Європі та створити нерівність у доступі до базових гарантій захисту.

    Окремо він звернув увагу на поступове скорочення соціальних програм у частині країн ЄС, які стосуються виплат, житлових субсидій та інтеграційної підтримки для українців, а також на зростання політичного тиску, спрямованого на стимулювання повернення біженців до України. У цьому контексті комісар також згадав про суспільні настрої в деяких державах, які дедалі частіше описуються як «втома від українських біженців», що, на його думку, може впливати на формування державної політики.

    «Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність на місці в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення», — наголосив Майкл О’Флаєрті, підкреслюючи, що будь-які рішення щодо згортання захисту мають ґрунтуватися не на політичній кон’юнктурі, а на реальній безпековій ситуації.

    Він підкреслив, що передчасне припинення або істотне обмеження тимчасового захисту може мати серйозні соціально-правові наслідки для мільйонів українців. Серед потенційних ризиків він назвав втрату стабільного статусу проживання, ускладнення доступу до ринку праці, проблеми з медичним обслуговуванням, а також можливе вимушене повернення людей в Україну не через добровільне рішення, а через відсутність альтернативних правових механізмів перебування в ЄС.

    О’Флаєрті також наголосив, що застосування узагальнених критеріїв для обмеження захисту, таких як регіон походження чи військовозобов’язаний статус, може суперечити базовим стандартам міжнародного права у сфері прав людини. Він підкреслив, що навіть західні області України періодично зазнають ракетних і дронових атак, а рівень загроз для цивільного населення залишається непередбачуваним по всій території країни.

    Окрему увагу комісар приділив ризикам, пов’язаним із прив’язкою продовження захисту до таких факторів, як працевлаштування, тривалість перебування або рівень інтеграції. На його думку, подібні підходи можуть створити додатковий тиск на найбільш уразливі групи українців, включно з одинокими матерями, людьми похилого віку, особами з інвалідністю та тими, хто не має стабільного доступу до роботи.

    У підсумковій частині своєї заяви комісар Ради Європи закликав держави-члени організації забезпечити збереження тимчасового захисту або впровадження альтернативних довгострокових механізмів легального перебування доти, доки повернення в Україну не стане безпечним, добровільним і гідним. Він також рекомендував утримуватися від політик, які прямо або опосередковано стимулюють примусове повернення, та забезпечити індивідуальний підхід до кожного випадку без застосування автоматичних або групових обмежень.

    Як відомо, дискусії щодо майбутнього статусу українців у Європейському Союзі активізувалися на тлі тривалості війни та навантаження на соціальні системи окремих країн. Зокрема, раніше Данія заявила про намір припинити надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку, що викликало широку дискусію серед правозахисних організацій та політиків.

    Директива про тимчасовий захист, ухвалена ЄС у березні 2022 року, стала безпрецедентним інструментом колективної відповіді на міграційну кризу, спричинену війною, і дозволила мільйонам українців швидко отримати легальний статус без проходження індивідуальних процедур надання притулку. Наразі її дію продовжено до березня 2027 року, а остаточні рішення щодо подальшої моделі перебування українців у ЄС очікуються у 2026 році.

  • Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Фігурант низки корупційних скандалів екс-міністр оборони Олексій Резніков намагається повернутись в політику.

    Зокрема, нещодавно Олексій Резніков виступив на полях конференції з безпеки GLOBSEC у Празі, де фігурант “скандалу яйця по 17” розмірковував про переломні моменти великої війни та розвиток українського ВПК. Водночас, велике комплементарне інтерв’ю з Олексієм Резніковим публікує видання Радіо Свобода, що може свідчити про наміри Резнікова повернутись у велику гру.

    Інтерв’ю на Радіо Свобода, не перша спроба екс-міністра відмежуватись від корупційних скандалів на українській оборонці.

    Напередодні видання Апостроф опублікували матеріал з елементами “джинси”, де зазначається, що Резніков перебуває в Україні, не планує виїжджати за кордон та не має жодного процесуального статусу у кримінальних справах відкритих правоохоронцями за фактах корупції в МО, а проходить лише “як свідок”.

    Водночас, на фоні охолодження відносин між Україною та Польщею, з’являються нові факти про корупцію в Міноборони до якої причетний Олексій Резніков.

    Зокрема, стало відомо, що через польську компанію-прокладку із статутним фондом в розмірі трохи більше 1 000 Євро  PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію може бути причетний особисто екс-міністр оборони Олексій Резніков.

    Також через компанію PS8 Sp. z o.o. могли здійснюватися операції з продажу на Африканський континент техніки, яка була передана американцями для України на безоплатній основі.

    До такого роду операцій міг бути дотичний екс-міністр оборони Олексій Резніков, Кирило Буданов та окремі представники Демпартії США, про що відомо адміністрації Дональда Трампа.

    За інформацією інсайдерів, найближчим часом довкола польської прокладки PS8 Sp. z o.o. може виникнути гучний міжнародний скандал, який вдарить в першу чергу по Олексію Резнікову, та в результаті якого екс-міністр може стати фігурантом нового, уже міжнародного корупційного скандалу.

    Нагадаємо, ситуація довкола дотичності Олексія Резнікова до роботи польської прокладки PS8 Sp. z o.o. розвивається на фоні репутації Резнікова як міністра, який обкрадав українську армію під час війни.

    “Яйця по 17 гривень”: скандал, який підірвав довіру

    У січні 2023 року журналістське розслідування оприлюднило контракти Міністерства оборони на закупівлю харчів для військових. Документи свідчили про ціни, що суттєво перевищували ринкові. Найбільш символічним прикладом стали яйця, вартість яких у документах становила 17 гривень за одиницю. НАБУ і САП оголосили підозру посадовцю Міноборони та постачальникам у справі про розкрадання 733 млн грн на закупівлях продуктів для ЗСУ у 2022-2023 роках.

    Скандал миттєво став національною темою. Поки українці збирали останні кошти на дрони та автомобілі для фронту, суспільство побачило ознаки того, що сотні мільйонів бюджетних гривень могли витрачатися за схемами, характерними для довоєнної корупційної епохи.

    В даному контексті показовою виявилась реакція самого Олексія Резнікова, який назвав публікації “маніпуляцією та помилкою в документах”. Нагадаємо, пізніше інформація про масштабні розкрадання на харчах для ВСУ повністю підтвердилась.

    “Золоті куртки” для армії

    Не встиг вщухнути скандал із харчами для українських військових, як журналісти оприлюднили нові факти щодо корупції на закупівлях зимового одягу для військових.

    Розслідувачі заявили про можливе багаторазове завищення вартості курток, закуплених через іноземних посередників. За версією журналістів, одяг, який декларувався як дешевий товар, після перетину кордону раптово зростав у ціні в кілька разів.

    Олексій Резніков, як і в кейсі “яйця по 17” вчергове відкинув усі звинувачення, але репутаційні втрати для відомства виявилися колосальними.

    Водночас, кожне нове розслідування корупції при закупівлях для ВСУ ставило дедалі гостріше питання: чи міг міністр не знати про процеси, що відбувалися в одному з ключових департаментів його відомства?

    До літа 2023 року скандали навколо Міноборони стали постійним джерелом іміджевих втрат для влади. Західні партнери дедалі частіше наголошували на необхідності посилення антикорупційних механізмів навіть в умовах війни.

    У вересні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про заміну міністра оборони. Формально це пояснювалося необхідністю “нових підходів”, однак для більшості політичних спостерігачів було очевидно: серія корупційних скандалів стала вирішальним фактором відставки Олексія Резнікова з посту міністра оборони.

    В контексті серії ранніх корупційних скандалів та можливого резонансу довкола корупційних кейсів за участі польської прокладки PS8 Sp. z o.o. намагання Олексія Резнікова повернутись в медіаполе може стати черговим іміджевим ударом по Україні, що негативно скажеться на отримані міжнародної допомоги в боротьбі з агресором.