Позначка: Тимофій Милованов

  • Свириденко після уряду очолила KSE Business School: чому призначення вже викликало скандал

    Свириденко після уряду очолила KSE Business School: чому призначення вже викликало скандал

    Колишня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко отримала нову посаду — вона стала президенткою KSE Business School. Про це, як повідомляють Українські Новини, оголосив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов у Facebook. Саме він публічно підтвердив призначення і дав зрозуміти, що розглядає прихід Свириденко як важливий кадровий крок для розвитку бізнес-освіти в межах KSE. За даними видання, до цього Свириденко очолювала уряд з липня 2025-го до липня 2026 року, а ще раніше працювала в економічному блоці Кабміну.

    Це призначення одразу отримало не лише позитивні, а й критичні оцінки. Сам Милованов, судячи з переказу його допису, заздалегідь відреагував на можливі закиди щодо конфлікту інтересів, розміру виплат Свириденко та відсутності в неї академічного досвіду. Окремо він пояснив і підхід до кадрового рішення: за словами Милованова, формальної процедури підбору кандидатів на топпосади в KSE Business School немає, оскільки школа є приватною структурою. У коментарі, який цитують Українські Новини, він фактично зводить логіку призначення до того, що колишній прем’єр — це людина зі зв’язками, досвідом ухвалення рішень і управлінським капіталом, якого школа не хоче втрачати.

    Однак головна причина резонансу — не саме призначення, а попередня співпраця Свириденко з KSE. За інформацією Українських Новин, до переходу на нову посаду вона вже викладала в KSE як запрошена лекторка й мала статус почесної професорки практики. Видання також вказує, що за 2025 рік Свириденко отримала від KSE понад 3,24 млн грн гонорарів, що перевищувало її прем’єрську зарплату. В іншій публікації те саме агентство наводить точнішу суму — 3 243 529 грн. Саме цей фінансовий аспект і став основою для публічної критики та політичних нападок на адресу KSE ще навесні цього року.

    Важливо, що формулювання про «відмивання коштів для хабарів» походить не з вироку суду і не з офіційно доведеної правоохоронної позиції, а з публічних підозр народного депутата Володимира Ар’єва, про які писали Українські Новини. За даними агентства, у квітні Ар’єв заявив, що запідозрив можливе відмивання коштів через KSE на користь тодішньої прем’єрки після того, як школа відмовилася надати інформацію про кількість її викладацьких годин. Депутат стверджував, що саме відсутність цієї інформації викликає у нього сумніви щодо реального обсягу викладацької роботи, а також повідомив про звернення до ДБР. Тобто на цей момент ідеться саме про політичні звинувачення та публічні підозри, а не про встановлений судом факт.

    На цьому тлі показовою є й публічна самоідентифікація самої KSE. На офіційній сторінці підтримки школа прямо зазначає, що не є комерційною організацією і не фінансується урядом, а натомість покладається на підтримку людей та організацій. Це важливий нюанс, адже частина критики навколо призначення Свириденко фактично зводиться до питання меж між приватною освітньою інституцією, її публічним впливом та близькістю до державної влади. KSE, зі свого боку, підкреслює власну автономність і донорську модель існування.

    Тому історія з новою посадою Свириденко виходить далеко за рамки звичайної кадрової новини. По суті, вона поєднує одразу кілька чутливих для українського суспільства тем: «обертальні двері» між владою і впливовими інституціями, великі виплати топчиновникам від приватних освітніх структур, відсутність прозорих конкурсних процедур і репутаційні ризики для самої KSE. Формально Милованов не приховує, що рішення є управлінським вибором приватної структури. Але політично й суспільно воно все одно виглядає неоднозначно — саме через уже наявний бекграунд із гонорарами, запитами щодо реального викладання та попередніми публічними закидами з боку опонентів. Це — аналітичний висновок, який випливає з публічних заяв сторін та описаних ними фактів.

    Для самої Свириденко нова посада може означати спробу швидко перейти з великої політики в сектор освіти та управлінського консалтингу, де її досвід в уряді стає головним активом. Для KSE — це, безперечно, сильне ім’я, яке може додати публічної ваги бізнес-школі. Але водночас це і новий виток дискусії про те, де закінчується експертність і починаються привілеї доступу, статусу та зв’язків. Саме тому тема, ймовірно, ще не раз повернеться у публічний простір — особливо якщо школа не дасть більш розгорнутого пояснення, чим саме займатиметься Свириденко на новій посаді та як оцінюватиметься ефективність її роботи.

    Отже, призначення Юлії Свириденко президенткою KSE Business School уже стало однією з найгучніших кадрових новин дня. З одного боку, йдеться про логічне для приватної інституції рішення залучити людину з найвищого рівня державного управління. З іншого — про крок, який автоматично актуалізує старі запитання щодо прозорості, винагород і можливого конфлікту інтересів. І хоча юридично це поки що історія про призначення та політичну критику, репутаційно для KSE і самої Свириденко вона може мати довший шлейф, ніж звичайна кадрова ротація.

  • Після масованої атаки РФ у Києві постраждали KSE, Український дім, офіси бізнесів, ресторани та магазини

    Після масованої атаки РФ у Києві постраждали KSE, Український дім, офіси бізнесів, ресторани та магазини

    Після однієї з наймасштабніших російських атак на Київ у ніч проти 24 травня про пошкодження повідомили десятки українських бізнесів, культурних установ, ресторанів, кав’ярень і магазинів. Вибухові хвилі та влучання зачепили центральні райони столиці, Лук’янівку, Поділ, Хрещатик та передмістя Києва.

    Серед постраждалих — кампус Київської школи економіки (KSE). Президент KSE Тимофій Милованов повідомив, що російська атака вперше зачепила університетський кампус.

    У двох головних будівлях вибило вікна та двері, також поранення отримав один зі співробітників.

    Попри пошкодження, у KSE заявили, що не скасовуватимуть навчання та День відкритих дверей.

    «Не закрилися у 2022-му, не закрилися цієї зими і не зупинимо роботу сьогодні», — написав Милованов.

    Серйозних руйнувань зазнав і український бренд одягу Rikky Hype. За інформацією команди Elle Ukraine, прямим влучанням ракети було повністю знищено офіс компанії у Києві.

    Унаслідок пожежі вигоріли два поверхи приміщення та близько тисячі квадратних метрів продукції.

    «Сьогодні вночі ворог зруйнував усе, що ми будували дев’ять років», — повідомила команда бренду.

    На щастя, серед співробітників постраждалих немає.

    Вибухова хвиля також пошкодила низку культурних та історичних об’єктів у центрі Києва.

    Зокрема, були вибиті вікна у готелі «Україна» та Жовтневому палаці. Пошкодження отримав і Український дім.

    Через руйнування фасаду, вхідної групи та вікон адміністрація Українського дому повідомила про тимчасове закриття виставки «Чорнобиль. Об’єкт укриття».

    Суттєво постраждав ресторанний бізнес столиці.

    Про пошкодження повідомив ресторан Tbiliso на Подолі — у закладі вибило вікна. Скло також вилетіло у ресторані «Завертайло».

    Серед постраждалих закладів на Подолі також — «Книгарня Є» та кав’ярня Hogo, яка відкрилася буквально за день до атаки — 23 травня.

    Пошкоджень зазнала й кав’ярня Brewsell. За інформацією Telegram-каналу «Реве та стогне ресторатор», заклад, який шість разів відновлювався після попередніх атак, цього разу вже не відкриється.

    Також пошкодження отримали:

    • кав’ярня та меблеве виробництво Sita на Лук’янівці;
    • заклади «Львівські круасани» та Seaters на Хрещатику;
    • «Кюртош» на Подолі;
    • офіс трейдера зеленої кави Fest Coffee Mission.

    Вибухова хвиля зачепила й магазини на проспекті Берестейському.

    Зокрема, були пошкоджені магазини «Фора», Humana та Farba Service — у приміщеннях вилетіли вікна та частково пошкоджені фасади.

    Одним із найбільш постраждалих об’єктів став ТРЦ «Квадрат» на Лук’янівці, який практично повністю вигорів після удару.

    Через масштабну пожежу там постраждали ресторан «Пузата Хата» та магазин «Аврора». Значних пошкоджень також зазнали розташовані поруч McDonald’s та Лук’янівський ринок.

    Окремо повідомляється про наслідки атаки у передмісті столиці.

    У Білогородці внаслідок пожежі згорів склад компанії «МіксМарт» площею три тисячі квадратних метрів. За словами засновниці мережі Марти Думнич, склад забезпечував товарами близько 300 магазинів компанії.

    Нічна атака 24 травня стала однією з найбільших за весь час повномасштабної війни.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала близько 690 засобів повітряного нападу — 90 ракет різних типів та майже 600 ударних безпілотників.

    Основною ціллю атаки був Київ.

    Сили ППО, за попередніми даними, збили або подавили 604 повітряні цілі — 55 ракет та 549 дронів.

    За інформацією мера Києва Віталія Кличка, у столиці загинули двоє людей, ще понад 50 отримали поранення.

  • Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Економіст і колишній урядовець Тимофій Милованов опинився в центрі уваги через високі зарплати, які він отримує від державних компаній.

    Згідно з інформацією, поширеною у ЗМІ та соцмережах, за вересень 2025 року Милованов отримав значні виплати від двох великих державних підприємств.

    Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

    Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

  • Милованов хоче викупити Києво-Могилянську академію, щоб повернути їй “велич і вплив”

    Милованов хоче викупити Києво-Могилянську академію, щоб повернути їй “велич і вплив”

    Президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов виступив з ініціативою викупити Києво-Могилянську академію у Міністерства освіти, заявивши, що поточне державне управління навчальним закладом є збитковим. Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

    Милованов, який є випускником Києво-Могилянської академії, запевняє, що не погоджується з поширеним стереотипом, що “Могилянка вже не та”. За його словами, для того, щоб підвищити її “велич і вплив”, необхідно змінити підхід до її управління.

    “Для Міністерства освіти цей навчальний заклад збитковий, тоді як KSE зможе керувати ним більш ефективно, як приватна освітня фундація”, – пояснив Милованов.

    Президент KSE запевнив, що після зміни управління умови для студентів не погіршаться, а навпаки, покращаться. З метою уникнення впливу бізнесу, олігархів чи іноземних фондів, Милованов запропонував зібрати кошти на викуп Києво-Могилянської академії “народним способом”, посилаючись на досвід збору коштів для придбання супутника для ЗСУ.

    Милованов оцінив вартість академії у 10-50 млн доларів. Він оголосив, що збір коштів для викупу планується розпочати вже 13 січня.

    “Якщо ви думаєте, що я жартую, як Трамп із Гренландією, то ні! Я серйозно хочу купити Могилянку”, – наголосив він у своєму дописі.

    Наразі Міністерство освіти офіційно не коментувало цю пропозицію.

  • «Укрпошта» запровадила примусові благодійні внески до фонду, пов’язаного з Миловановим

    «Укрпошта» запровадила примусові благодійні внески до фонду, пов’язаного з Миловановим

    Державне підприємство «Укрпошта» опинилося в центрі скандалу через впровадження так званих «благодійних внесків», які фактично є примусовими для клієнтів. Як з’ясувалося, ці кошти надходять до приватного благодійного фонду, пов’язаного з ексміністром економіки Тимофієм Миловановим.

    Про це заявляє нардеп Южаніна.

    За її інформацією, державний оператор під час оплати послуг із доставки посилок додатково стягує 1 гривню як благодійний внесок на потреби ЗСУ до благодійного фонду «Київська школа економіки». Відмовитися від внеску неможливо.

    Нагадаємо, що цей університет є приватним і фінансується, зокрема, на західні гранти. А очолює його Тимофій Милованов, який 2020 року був призначений позаштатним радником Єрмака.

    За оцінкою Южаніної, фонд у такий спосіб отримає щонайменше 50 млн гривень на рік. Вона закликає правоохоронців почати розслідування.