Колишня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко отримала нову посаду — вона стала президенткою KSE Business School. Про це, як повідомляють Українські Новини, оголосив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов у Facebook. Саме він публічно підтвердив призначення і дав зрозуміти, що розглядає прихід Свириденко як важливий кадровий крок для розвитку бізнес-освіти в межах KSE. За даними видання, до цього Свириденко очолювала уряд з липня 2025-го до липня 2026 року, а ще раніше працювала в економічному блоці Кабміну.
Це призначення одразу отримало не лише позитивні, а й критичні оцінки. Сам Милованов, судячи з переказу його допису, заздалегідь відреагував на можливі закиди щодо конфлікту інтересів, розміру виплат Свириденко та відсутності в неї академічного досвіду. Окремо він пояснив і підхід до кадрового рішення: за словами Милованова, формальної процедури підбору кандидатів на топпосади в KSE Business School немає, оскільки школа є приватною структурою. У коментарі, який цитують Українські Новини, він фактично зводить логіку призначення до того, що колишній прем’єр — це людина зі зв’язками, досвідом ухвалення рішень і управлінським капіталом, якого школа не хоче втрачати.
Однак головна причина резонансу — не саме призначення, а попередня співпраця Свириденко з KSE. За інформацією Українських Новин, до переходу на нову посаду вона вже викладала в KSE як запрошена лекторка й мала статус почесної професорки практики. Видання також вказує, що за 2025 рік Свириденко отримала від KSE понад 3,24 млн грн гонорарів, що перевищувало її прем’єрську зарплату. В іншій публікації те саме агентство наводить точнішу суму — 3 243 529 грн. Саме цей фінансовий аспект і став основою для публічної критики та політичних нападок на адресу KSE ще навесні цього року.
Важливо, що формулювання про «відмивання коштів для хабарів» походить не з вироку суду і не з офіційно доведеної правоохоронної позиції, а з публічних підозр народного депутата Володимира Ар’єва, про які писали Українські Новини. За даними агентства, у квітні Ар’єв заявив, що запідозрив можливе відмивання коштів через KSE на користь тодішньої прем’єрки після того, як школа відмовилася надати інформацію про кількість її викладацьких годин. Депутат стверджував, що саме відсутність цієї інформації викликає у нього сумніви щодо реального обсягу викладацької роботи, а також повідомив про звернення до ДБР. Тобто на цей момент ідеться саме про політичні звинувачення та публічні підозри, а не про встановлений судом факт.
На цьому тлі показовою є й публічна самоідентифікація самої KSE. На офіційній сторінці підтримки школа прямо зазначає, що не є комерційною організацією і не фінансується урядом, а натомість покладається на підтримку людей та організацій. Це важливий нюанс, адже частина критики навколо призначення Свириденко фактично зводиться до питання меж між приватною освітньою інституцією, її публічним впливом та близькістю до державної влади. KSE, зі свого боку, підкреслює власну автономність і донорську модель існування.
Тому історія з новою посадою Свириденко виходить далеко за рамки звичайної кадрової новини. По суті, вона поєднує одразу кілька чутливих для українського суспільства тем: «обертальні двері» між владою і впливовими інституціями, великі виплати топчиновникам від приватних освітніх структур, відсутність прозорих конкурсних процедур і репутаційні ризики для самої KSE. Формально Милованов не приховує, що рішення є управлінським вибором приватної структури. Але політично й суспільно воно все одно виглядає неоднозначно — саме через уже наявний бекграунд із гонорарами, запитами щодо реального викладання та попередніми публічними закидами з боку опонентів. Це — аналітичний висновок, який випливає з публічних заяв сторін та описаних ними фактів.
Для самої Свириденко нова посада може означати спробу швидко перейти з великої політики в сектор освіти та управлінського консалтингу, де її досвід в уряді стає головним активом. Для KSE — це, безперечно, сильне ім’я, яке може додати публічної ваги бізнес-школі. Але водночас це і новий виток дискусії про те, де закінчується експертність і починаються привілеї доступу, статусу та зв’язків. Саме тому тема, ймовірно, ще не раз повернеться у публічний простір — особливо якщо школа не дасть більш розгорнутого пояснення, чим саме займатиметься Свириденко на новій посаді та як оцінюватиметься ефективність її роботи.
Отже, призначення Юлії Свириденко президенткою KSE Business School уже стало однією з найгучніших кадрових новин дня. З одного боку, йдеться про логічне для приватної інституції рішення залучити людину з найвищого рівня державного управління. З іншого — про крок, який автоматично актуалізує старі запитання щодо прозорості, винагород і можливого конфлікту інтересів. І хоча юридично це поки що історія про призначення та політичну критику, репутаційно для KSE і самої Свириденко вона може мати довший шлейф, ніж звичайна кадрова ротація.
