Вищий антикорупційний суд України ухвалив безпрецедентне рішення щодо різкого пом’якшення фінансових умов запобіжного заходу для народної депутатки та очільниці парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Про суттєве зниження суми застави стало відомо безпосередньо з офіційної трансляції судового засідання антикорупційного відомства. Судді задовольнили відповідне клопотання самої підозрюваної, радикально переглянувши попередні фінансові зобов’язання, які були встановлені ще на початку поточного року. Це рішення викликало неабиякий резонанс, адже йдеться про колосальну різницю у десятки мільйонів гривень, яку тепер держава змушена буде законно повернути приватним особам.
Згідно з оновленою ухвалою, відтепер розмір застави для Юлії Тимошенко становить лише 266 240 гривень. Для порівняння, попередня сума фінансового забезпечення сягала 33 280 000 гривень. Математика цього судового вердикту свідчить, що служителі Феміди зменшили фінансовий тягар для очільниці політичної сили приблизно у 125 разів. Ініціатором такого радикального перегляду умов виступила особисто народна обраниця під час публічних слухань. Головним аргументом захисту стала теза про те, що ті гіпотетичні загрози та ризики, на яких так активно наголошували антикорупційні прокурори під час обрання первинного запобіжного заходу, на практиці абсолютно не виправдалися і повністю втратили свою актуальність.
На підтвердження своєї позиції парламентарка звернула особливу увагу суду на загальну хронологію цього гучного кримінального провадження. Політикиня наголосила, що починаючи з 26 травня – тобто саме з того дня, коли готовий обвинувальний акт був офіційно скерований до суду для розгляду по суті, – щодо неї де-факто не діють жодні процесуальні обов’язки. Як пояснила сторона захисту, відсутність таких обмежень протягом тривалого часу свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваної. Судова колегія Вищого антикорупційного суду, ретельно вислухавши аргументацію та об’єктивно оцінивши поточний стан розгляду матеріалів справи, визнала ці доводи цілком достатніми. У підсумку судді ухвалили резонансне рішення про багатократне зменшення розміру фінансової гарантії.
Варто нагадати загальний контекст цієї справи: гігантську початкову суму в понад 33 мільйони гривень за лідерку фракції внесли ще у січні 2026 року, аби уникнути більш суворого запобіжного заходу. Згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством, ту величезну фінансову різницю, яка утворилася після нинішнього пом’якшення умов, державне казначейство тепер зобов’язане оперативно повернути на рахунки заставодавців. Юридична процедура передбачає чіткий алгоритм повернення вивільнених коштів тим особам, які свого часу поручилися за підозрювану. Відомо, що серед тих, хто фінансово рятував лідерку партії, є її найближчі політичні соратники. Зокрема, вагому частку загальної суми, а саме 5 мільйонів гривень, тоді особисто вніс чинний народний депутат від фракції «Батьківщина» Костянтин Бондарєв. У політичних колах цього політика відкрито називають одним із головних фінансових донорів та спонсорів усієї політичної сили. Після того, як ухвала набуде повної юридичної сили, ці мільйонні активи мають бути повністю розблоковані та легально перераховані назад їхнім законним власникам.
Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.
Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.
Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.
Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.
Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.
У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.
Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.
У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.
Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.
На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.
Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.
Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.
У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.
Керівник Святошинської окружної прокуратури Києва Максим Тимошенко задекларував криптовалюту, нерухомість і грошові активи, однак аналіз його фінансової історії викликає низку запитань щодо співвідношення доходів і витрат.
Згідно з декларацією, у 2025 році Тимошенко отримав понад 2,1 мільйона гривень доходу. Основну частину склала заробітна плата — близько 1,45 мільйона гривень, ще понад 360 тисяч — пенсійні виплати. Додатково він задекларував 240 тисяч гривень доходу від оренди майна. Готівкою посадовець зберігає 25 тисяч доларів.
Окрему увагу привертає наявність криптовалюти. У декларації вказано Bitcoin і Ethereum загальною вартістю понад 350 тисяч гривень, які зберігаються на апаратному гаманці.
Серед нерухомості прокурора — кілька квартир у Києві, земельна ділянка на Київщині, а також об’єкт незавершеного будівництва. Частина майна оформлена на дружину або перебуває у спільній власності. Також родина має квартиру в Сумській області разом з іншими співвласниками.
Єдиним задекларованим транспортним засобом є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року, придбаний за понад 1,4 мільйона гривень.
Водночас аналіз попередніх декларацій і фінансових операцій викликає сумніви щодо джерел походження окремих активів. Зокрема, ще у 2015 році Тимошенко декларував значну суму готівки у доларах, походження якої публічно не пояснювалося.
Питання виникають і щодо великих покупок у наступні роки. Наприклад, придбання автомобіля та нерухомості відбувалося на тлі відносно невисоких офіційних доходів. Після таких витрат, за розрахунками, у посадовця залишалися обмежені кошти на щомісячні витрати, що виглядає непропорційно до рівня життя.
Окремо звертає на себе увагу інформація про банківський депозит у ліквідованому банку, який, за даними судових матеріалів, не був відображений у декларації. Це може свідчити про можливі порушення фінансового декларування.
Також у декларації зазначені права вимоги на значні суми коштів, отримані за судовими рішеннями, що ще більше ускладнює загальну картину фінансового стану посадовця.
Наразі ці обставини не мають юридичної оцінки, однак вони можуть стати підставою для перевірок з боку антикорупційних органів. Ситуація довкола декларації Тимошенка вкотре піднімає питання прозорості доходів і контролю за статками представників правоохоронної системи.
Святошинський район давно живе за правилами, далекими від закону. Формально державні інституції тут працюють, але фактично район контролює тіньова група, яка вибудувала власну систему поборів, страху та ручного управління. І однією з ключових фігур цієї схеми є прокурор Рустам Талібов — персонаж, якого в колективі називають не інакше, як «вигульна собака» Лубіна.
Це визначення — не образа і не гіпербола. Це опис реальної ролі Талібова в структурі впливу Лубіна та Тимошенка. Він не займається захистом інтересів держави, не забезпечує дотримання закону, не веде боротьбу зі злочинністю. Його головна функція — забезпечення стабільного потоку грошей для місцевої ОЗГ, що паразитує на районі.
Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.
Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.
В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.
Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у 2024 році заробив 1,2 мільйона гривень. Ця сума складається виключно з посадового окладу та оплати за відрядження. За рік глава уряду не отримував жодних премій, допомоги чи відпускних виплат.
«Слово і діло» проаналізувало, скільки щороку заробляли прем’єр-міністри України у гривнях та доларах.
Юлія Тимошенко у 2008 році заробила 386,2 тисяч гривень. Враховуючи середній курс 5,28 гривень за долар, вона отримала 73,1 тисяч доларів.
Микола Азаров у 2011 році отримав 509,9 тисячі гривень прем’єрської зарплати, у 2012 році – 444,7 тисяч. Це 64 тисячі і 55,7 тисяч доларів відповідно (за середнім курсом 7,9).
Зарплата Арсенія Яценюка за неповний 2014 рік становила 182 тисячі гривень або 14,4 тисяч доларів (за курсом 12,6 гривень). У 2015 році він заробив на посаді глави уряду вдвічі менше – 81,7 тисяч гривень або всього 3,7 тисяч доларів (за курсом 21,83).
У січні-серпні 2019 року Гройсман отримав 324,3 тисячі гривень зарплати (12,2 тисяч доларів за курсом 26,58).
Олексій Гончарук побив рекорд за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра України – лише півроку. Але за цей період він отримав 424,3 тисячі гривень зарплати або 17,4 тисяч доларів.
Прем’єрська зарплата Дениса Шмигаля у 2021 році становила 697,9 тисяч гривень (25,6 тисяч доларів), у 2022 році – 900,7 тисяч гривень (27,8 тисяч доларів), у 2023 році – 974,8 тисячі гривень (26,6 тисяч доларів), у 2024 році – 1 млн 160,3 тисяч гривен (28,9 тисяч доларів).
Більшість українців підтримують ідею створення уряду національної єдності, що об’єднує патріотичні сили, як у парламенті, так і поза ним. Такі результати були отримані в ході соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке проводилося з 1 по 9 грудня 2024 року.
Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.
Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).
Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.
Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.
Вибори в Україні, що наближаються, ймовірно, будуть значно відрізнятися від попередніх, не лише через глибокі зміни в суспільстві, викликані майже трьома роками повномасштабного вторгнення Росії, а й через активні зусилля старих політиків забезпечити свою політичну владу. Зокрема, помітно зростає тенденція формування підконтрольних збройних формувань як в партії “Європейська Солідарність” Петра Порошенка, так і в “Батьківщині” Юлії Тимошенко.
За даними телеграм-каналу “ПолітБавовна”, Порошенко активно формує власну “резервістську” армію в межах своєї партії. В усіх обласних штабах “Європейської Солідарності” вводять нові посади “відповідальних за військовий облік”. Офіційно це подається як турбота про членів партії, які служать в ЗСУ, але насправді мета полягає в створенні внутрішньої системи обліку і підтримки мобілізованих. “Відповідальні за облік” отримуватимуть надбавку до зарплати і проходитимуть закриті тренінги. Це допоможе Порошенку сформувати “карманну армію”, яка буде активно підтримувати ідеї “Європейської Солідарності” на фронті.
Юлія Тимошенко, в свою чергу, пішла іншим шляхом, який більше нагадує кримінальні практики. Вона має у складі партії спеціального депутата Андрія Бабенка з Одеси, який фігурує в кількох кримінальних справах. Бабенко заснував охоронні фірми, відомі як група “Самсонов”, що об’єднує колишніх правоохоронців і криміналітет. Ці фірми мають власні бойові підрозділи, які також залучені до фінансування і підтримки фронту. Тимошенко використовує волонтерську допомогу та інші ресурси для забезпечення своєї “армії” і веде політичну роботу з вербовки військових.
З огляду на ці обставини, питання національної безпеки України набуває особливої актуальності. “Карманні” збройні формування можуть загрожувати громадським конфліктам і спробам політичних переворотів. Спеціальні служби України, включаючи СБУ, повинні бути готові до виявлення і нейтралізації таких загроз, що ускладнюється глибокою інтеграцією цих формувань у військові структури ЗСУ.
Монополія Банкової в Україні на насильство, правду, армію, корупцію і справедливість, поширюється і на анонімність. Наслідуючи тренди, політики, що засідають на Печерських пагорбах, перерозподіливши інформаційне поле, після низки воєн і відвертих рейдерських атак, змусили до співпраці як цілком собі публічних, так і анонімних блогерів. При чому після початку активної фази війни, на користь політиків це робили підлеглі ним люди із силового блоку, майже офіційно.
Офіційно попросили їх допомагати країні воювати з ворогами України.
Неофіційно перетворили на зброю з вимагання та шантажу на користь третіх осіб, але й не без своєї особистої незаконної і неоподатковуваної вигоди.
Ось тільки гра в анонімного здирника з цілком конкретного бізнесу закінчилася для одного з таких каналів.
Анонімного адміністратора Telegram-каналу “Джокер”, який пов’язують з Офісом президента, Єрмаком, Арахамією та Тимошенко, офізичили, а анонімний адміністратор Telegram-канал “Темний лицар” розпочав за ним та його жіночим батальоном справжнє полювання!
Втім, давайте про все та по порядку.
Знайомтесь – Роман Кравець
Журналісти з Forbes, були першими хто деанонімізував “Джокера” і першими, хто повідомив, що його основний дохід шантаж.
На відміну від “Джокера Путіна” – Євгена Пригожина, український “Джокер” народився у сім’ї одіозного політика з Дніпра, рейдера із ФПГ Коломойського – Геннадія Корбана. Корбан, хоч і став його “хрещеним батьком” у великій інформаційній грі, його біологічний батько зовсім інша людина – Кравець Олександр Михайлович, 1958 року народження, російська. Родом із Росії, Магаданська область, Сусуманський район, село Великий Хатиннах. Олександр Кравець, двічі судимий. Вперше за зґвалтування 1984 року (достроково звільнений у 1990 році). Вдруге за здирство, на початку двохтисячних.
Старт кар’єри Кравця розпочинається у 2015 році. Під час історичної битви Порошенка та Коломойського на 205 виборчому окрузі у Чернігові де на довиборах до парламенту бились два кандидати:
“Мажор” Сергей Березенко от БПП;
“Рекетир” Геннадій Корбан з УКРОПу.
Чого тільки не було на цих виборах: “гречкосії”, підкупи, бойові зіткнення.
Роман Кравець воював на боці Корбана, де й уславився інформаційними кампаніями. Професійний підлабузник і пристосуванець, Кравець швидко став для Корбана близькою людиною. Але з огляду на свою любов до грошових знаків, зупинятися на Корбані Кравець не став.
Великим, за всіма параметрами, любов’ю Роми та сходинкою до Олімпу, стала колишня головна податківця Дніпра – Оксана Томчук.
Наївна вірила Ромі, який затесався до неї в коханці. А він, не будь дурнем, майстерно розводив її на гроші у 2016-2019 роках.
Владна жінка була і старша і сильніша за Рому, і навіть, періодично била його. Що втім майбутньому “Джокеру” подобалося.
Напевно, Рома й надалі був би дешевим альфонсом у багатої та впливової чиновниці, але в країні почалися вибори і Рому знову “мобілізували”.
У 2019 році Кравець потоваришував із найвпливовішою людиною з табору Коломойського – Андрієм Богданом, тоді просто дорогим адвокатом впливових людей. Тоді ж Рома почав підробляти і на “СТРАНА.UA” під проводом Світлани Крюкової.
Богдан тоді був на піку. Вважалося, що він особисто керував Володимиром Зеленським та відповідав за продаж місць у списках партії “Слуга Народу”.
Продавши прохідні місця, Богдан добив останні вакантні місця з телефонної книжки. Одним із таких запасних “Слуг” і виявився Роман Кравц, якого запросив до списку 153 номером. Зрозуміло, що до Верховної Ради Рома не пройшов. Але на це був розрахунок.
Після того, як Андрій Богдан дорвався до влади, він посварився з усіма. Не стали винятком Геннадій Корбан та Світлана Крюкова.
Ось тоді і було вирішено створити анонімний Telegram-канал “Джокер”, а довірена особа Крюкової та Корбана – Роман Кравець став його адміном та помічником.
Спочатку на каналі постили пранки — писали посадовцям від імені інших чиновників, а самі листування потім зливали до мережі. Так тривало до 2021 року, поки Крюкова та Корбан контролювали канал.
Але Кравець, що підріс, одного прекрасного дня “рейдернув” канал, ставши його одноосібним власником. На диво, саме з цього моменту канал стали називати “рупором Офісу Президента”, а або “рупором Єрмака”.
На службі біля Офісу (і не лише)
Одним із перших великих спонсорів Роми “Джокера” був народний депутат від партії Медведчука та бізнес-партнер російського олігарха Авдєєва, Вадим Столар.
Рома не довго з ним пропрацював, оскільки Вадик не став другом Офісу. Як не намагався.
Найдовше Рома Кравець пропрацював на контрабандиста цигарок Григорієм Козловським. Мочив Джокер для Козловського бізнесмена Артура Гранца, власника журналу Forbes Ukraine.
Близько року тому “Джокер” працював на Миколу Тищенка, медійно супроводжуючи його рейдерські атаки на Кол-центри.
Отримавши захист від колишніх партнерів по “Джокеру”, Рома прославився тим, що писав жорсткі пости на захист Президента та Андрія Борисовича. Та інші “патріотичні” пафосні пости із виправданням усіх зашкварів Офісу та підконтрольних йому гілок влади.
Приклади діяльності “Джокера”
Громадянське суспільство ставить питання про фортифікаційні споруди в Харківській області. І “Джокер” тут як тут відповідає:
”Вчора по всьому ТГ кричали, що у Харкові немає укріплень. Сьогодні тиша. Зміцнення з’явилися. Дивно, правда? Друзі, вистачить всередині один одного, один знищувати. Після війни розберемося”.
Журналісти звинувачують у корупції заступника генпрокурора Вербицького. «Джокер» (за $50000) розміщує його виправдання.
Українці вважають ненормальним ознаки ручного контролю Татарової та Єрмака над деякими органами влади?
“Нам кінець буде саме тоді, коли звільнять Татарова чи Єрмака. І антикорупціонери цього вимагають. Вони досягають кінця України”!
Вляпався “Джокер” і у скандал із Гринкевичам. Не дуже довго торгуючись Романе Олександровичу, за $50000 взявся відмазувати сина корупціонера від звинувачень.
Гринкевича Роман намагався вибілити цілий місяць…
Ось приклади роботи взяті з ТГ-каналу “Джокер”:
“ДБР: Гринкевич не підозрюваний у справі про постачання одягу для ЗСУ на 1,5 млрд грн. Тим часом мені з МО надсилають документи, що жодна з компаній Гринкевича не отримувала авансів від МО гроші – все робилося за рахунок компаній Гринкевичів, які отримували гроші лише після постачання товару.
Тим часом, Дана Ярова з МО заявляє, що компанія Гринкевича постачала якісні продукти за кращими цінами і жодних підстав для розірвання контрактів немає.
Я перепрошую, а що відбувається взагалі?”.
Відпрацювавши “полтос” від жадібних львів’ян, “Джокер” відразу зашкварився на рекеті магазинів електроніки: Comfy, Алло, Цитрус.
Отримавши відступні Рома відразу почав мочити Ніколова, через те, що той написав погане для свого Офісу блогера Лачена.
Закінчив із неугодними блогерами і тут же “Джокер” критикує керівництво компанії Uklon, що нібито виїжджає за кордон під час великої війни:
“Слухайте, а Uklon – це критична інфраструктура? Виявляється, керівництво Uklon під час війни спокійно їде з України”.
Компанія Uklon “Джокер” атакувала особливо жорстко. Згадував службу таксі у своїх постах понад 320 разів.
Чому? Компанія повідомляла, Що “Джокер” вимагав у них $200000 за припинення нескінченних атак, але на ці умови вони не пійшли.
У лютому 2024 року в ЗМІ з’явилась новина, що Офіс Президента хоче підімяти під себе всіх блогерів. “Джокер” з Петровим провели низку атак на них.
А потім НБУ розіслав банкам на перевірку фінмоніторингу список із 150 українських блогерів.
Вгадайте чиїхось прізвищ там не було?
А якщо такі розумні – вгадаєте чому?
Бо Кравець, це такий Тищенко, якому можна все, але Кравець.
За час повномасштабного вторгнення Кравець 5 разів виїжджав за кордон без жодних документів. Загалом Рома був за кордоном понад 2 місяці.
Вперше виїхав з України 22 жовтня 2023 року, а повернувся за місяць, 20 листопада. Кордон перетнув на КПВВ “Краківець” на автомобілі Mercedes-BenzS 550, зареєстрованому на нього. Кравець купив цей автомобіль ще на початку 2022 року у попереднього власника приблизно за $50 000.
Mercedes-Benz S 550, куплений Кравцем у 2022 році, номери змінені у 2024 році
Де залишив авто та для чого невідомо. Назад до України Рома повернувся вже на іншому Mercedes-Benz S 250 CDI, зареєстрованому на 67-річну львів’янку Катерину Лозінську.
18 лютого 2024 року “Джокер” виїхав з України на орендованому Mercedes-Benz S-Klasse, а за 4 дні повернувся на орендованому Mercedes-Benz V220.
22 квітня 2024 року він знову виїзд за кордон на автомобілі львівської пенсіонерки. Повернення – за тиждень на орендованому Mercedes-Benz S-Klasse.
На ньому він виїжджає знову 4 травня, повертається через 18 днів раптово — на Nissan Rogue.
У червні “Джокер” знову ненадовго їде і повертається через два дні на Mercedes-Maybach GLS 600. І це вже 6 машина, яку Роман Кравець використовує для закордонних вояжів.
18 травня 2024 року Кравець вирушив до Саудівської Аравії на бій Тайсона Ф’юрі та Олександра Усика.
Підстава для виїзду з України у виписках з бази прикордонників, як звичайно, відсутня, а це означає, що про це хтось дуже попросив.
У 2024 році Роман Кравець за $150000 купив собі Lexus LX 600, а всього за останні 2 роки лише на покупку машин Джокер витратив понад 8 мільйонів гривень.
Проживає власник Telegram-каналу “Джокер” у квартирі на 100 квадратних метрів на 8 поверсі елітного ЖК “Чикаго”, де оренда коштує не менше ніж $2000, а ціна квартири $700000.
У цьому ЖК, за дивним збігом обставин, мають квартири екс-голова ВП Андрій Богдан та засновник компанії Saga Development, забудовник Андрій Вавриш.
Джерело, близьке до Романа Кравця, стверджує, що охороняють його співробітники СБУ. У самій службі цю інформацію не підтвердили.
Співмешканки та утриманки Роми
Це дівчинка Настя. Рома її відібрав у Іллі Добкіна, купивши силіконові груди.
А ось наступна жертва Роми та пластики обличчя – Оля Осмоловська. Вона грудей не отримала, зате отримала Порше.
Тато у Олі – податківець Руслан Осмоловський із Вінниці.
У Насті такого тата немає, тому Рому, як і раніше молодший Добкін – покинув.
Коли Рома почав заробляти сотні тисяч доларів на здирстві у жертв інформаційних компаній (Fondy) або їх замовників, то і подарунки у його нареченої стали іншого рівня. Дочка Вінницького податківця, Ольга Осмоловська отримала від Роми не тільки Порш, а й десятки брендових сумок та прикрас.
Втім, Рома швидко втомився від Вінницької ескортниці з податкової династії.
Не дивлячись на те, що Ольга Осмоловська 1999 року народження, все ще тішить себе надією зажити разом із Ромою “Джокером” і навіть за останній рік перетворилася на практично точну копію пізньої Ані Лорак. Нова пасія Роми з іншої грядки.
“Паучиха” Сабіна Мусіна
З Сабіною Рому “Джокера” побачили після програшу футбольної збірної України.
З Мусіною він поїхав з Німеччини і зараз відпочиває на пляжі в Cala del Pi, в селищі S’Agaro, Жирона, Іспанія.
Мусіна цікава дівчинка. Між нескінченним ботексом і силіконом там застрягла цікава історія.
Народилася Сабіна у Запоріжжі. Здобувши атестат зрілості, Мусіна вирушила підкорювати Київ разом із подругою Лерою Бородіною. У столиці дівчата вступили до юридичного ВНЗ, але реалізовуватись вирішили в іншому напрямку. У 2015 році Сабіна та Лера відкрили авторський салон краси “G. Bar”, де можна не лише зробити манікюр та педикюр, а й зазирнути у модний шоу-рум.
“G.bar” відкрили і за межами України – у Мінську, Астані та Москві. Хоча Сабіна стверджує, що на Росії “G.bar” працює в Москві на умовах франчайзингу, чомусь повірити в це важко.
З Росією пов’язана і діяльність її першого чоловіка ідейного представника мафії зброї Костянтин Чередниченко.
У 2017 році Костянтин став учасником корупційного скандалу навколо “Укрінмашу”, який є частиною “Укроборонпром”. Його звинуватили у несанкціонованому збуті зброї: патронів, автоматів, РПГ, ракет. Все вище перераховане виходило з України за однією вартістю, а потрапляло до Північного Судану (зона інтересів Кремля) зовсім за іншою ціною завдяки посередництву Москви.
Тоді величезна партія автоматів, патронів, РПГ та ракет мала потрапити до Південного Судану. При тому, що РПГ коштують в Африці $2500, Чередниченко за документами продали їх $200. Мова в цій угоді може йти про 150 мільйонів доларів!
«Російський слід» корупції в “Укрінмаші” можна знайти, відстеживши ниточки поставок через британську “прокладку” Фуертевентура Інтер LP, через яку Чередниченко вкрав щонайменше 2 мільйони доларів Так ось кінцевим бенефеціаром її є ФСБшниця Олена Кульбікова.
Загалом Чередниченка затримали. А Сабіна починаючи з 2018 року заявляла повсюдно: “Моє особисте досягнення – це розлучення”.
Додаючи, що втекла і від чоловіка, і від великих грошей.
Другий чоловік Мусіної – інфоциган Андрій Трушковський. Якого вона придбала зі знижкою, але за 2 місяці шлюбу він від неї втік.
Загалом – Сабіна дуже гідна партія Роме.
Кінець імператора ТГ
Ці дві привабливі дівчинки – адміністратори Телеграм-каналу “Джокер”:
Шишова Вікторія 1994 року народження, та Шумейко Катерина 1994 року народження.
Вони все ще працюють на Рому Кравця, поки він ховається за кордоном, і розповідає всім, що канал продав 2 роки невідомій особі за криптовалюту.
Що знову ж таки цілком собі комерційна угода і дуже хотілося б зрозуміти де і коли з неї Роман Кравець заплатив податок на прибуток.
Втім, ми все це напевно дізнаємось, навіть якщо не намагатимемося з’ясувати.
Чому ми в цьому впевнені?
Тому, що за даними наших інсайдерів в правоохоронних органах, на адресу ГПУ та Налогової надійшло декілька запитів стосовно діяльності Романа Кравця. Громадськість просить надати оцінку опублікованим в ЗМІ фактам, зокрема вияснити, скільки податків сплатил Роман Кравець за роки своєї роботи на Корбана і Банкову.
І якщо він продав канал “Джокер”, то скільки з отриманої суми було виплачено податків, скільки мільйонів гривень відправлено на допомогу ЗСУ?
Згідно з документами, що є у розпорядженні редакції, депутатка Обухівської райради Київської області від політичної партії Юлії Тимошенко Анастасія Орлова, будучи громадянкою російської федерації та Казахстану, у 2003 році подавала заяву на отримання українського паспорта. Водночас у ДМС Сумської області факт видачі їй документа спростували.
Згідно з наявною довідкою, Орлова неодноразово змінювала своє прізвище з метою конспірації, та ідентифікована СБУ як громадянка рф і Казахстану Сморкалова 1977 року народження, мешканка військового містечка Георгіевка – 4, Жармінського району Семіпалатинської області.
Намагаючись отримати паспорт в Україні, із відповідною заявою вона звернулася до ДМС Сумської області у жовтні 2013 року. Згідно з цією заявою, їй нібито було надано паспорт громадянки України Конотопським РВ УМВС в Сумській області.
Водночас на запит з проханням підтвердити цю інформацію, у ДМС Сумської області повідомили наступне:
«Громадянці російської федерації і Казахстану Сморкаловій (Нерета, Орловій) Анастасії Юріївні 27.05.1977 р.н., паспорт громадянина України 04.04.2003 року Конотопським РВ УМВС в Сумській області не видавався».
Крім того, в опублікованих у відкритому доступу указах президентів росії та Казахстану дані про вихід Сморкалової (Нерети, Орлової) Анастасії Юріївні з громадянства вищевказаних країн відсутні.
Відповідно, особа з російським паспортом є депутаткою «Батодночасно» та одночасно уповноважена на здійснення функцій місцевого самоврядування на рівні Обухівської районної ради Київської області.
Водночас усі компанії з російськими бенефіціарами підпадають під заборону економічно-господарської діяльності в Україні на підставі рішень РНБО. Усі контрагенти, які купують паливо у ТОВ «Софія Ойл» також єсуб’єктамии запровадження санкцій Ради нацбезпеки.
Це катастрофа, ухвалення такого закону – злочин проти України і неповага до громадян, – Юлія Тимошенко про мобілізаційний законопроект Кабміну .
Вона запевняє, що “Батьківщина” за жодних умов не голосуватиме за цей “репресивний мотлох”.
У кулуарах пішли чутки, що Тимошенко перша усвідомила, що законопроєкт про мобілізацію настільки провальний, а його негатив сягає 95% у народі, що краще очолити бунт першою і підняти собі рейтинг.
При цьому Юлія Володимирівна розуміє, що за законопроєкт немає поки що голосів, а значить можна буде потім приписати собі перемогу, якщо він провалився в Раді.
Пішли плітки, що штаб ЮВТ навіть продумує акції прямої дії проти законопроекту про мобілізацію.
Юлія Тимошенко хоче забрати собі цю перемогу. Розповідаючи потім усім, що саме вона змусила Зе-владу не ухвалювати антиконституційний законопроєкт про мобілізацію, чим врятувала українців від рабства, а країну від хаосу.
При цьому сама ЮВТ веде в цей момент торги з ОП. Відразу намагається отримати профіт із двох сторін.
