Позначка: УАФ

  • Павелка можуть залишити у Словаччині, захист оцінює шанс на відмову в екстрадиції у 90%

    Павелка можуть залишити у Словаччині, захист оцінює шанс на відмову в екстрадиції у 90%

    За інформацією, отриманою редакцією, екстрадиції Андрія Павелка зі Словаччини, найімовірніше, не буде. Адвокати оцінюють ймовірність відмови приблизно у 90%. Як стверджує джерело, Україна так і не надала словацькій стороні достатніх доказів, необхідних для його видачі.

    За словами джерела, вже у жовтні Павелка можуть випустити з-під варти. При цьому йому, ймовірно, заборонять залишати територію Словаччини. Тобто йдеться не про повернення колишнього голови УАФ в Україну, а про його звільнення з обмеженням на виїзд.

    Павелка затримали у Братиславі 24 липня за «червоною карткою» Інтерполу. Після затримання Україна заявила про намір домагатися його екстрадиції. Однак, як стверджує захист, переданих українською стороною матеріалів виявилося недостатньо для того, щоб словацький суд погодився на видачу.

    Українські правоохоронці підозрюють Павелка в організації схеми виведення коштів Української асоціації футболу. У справі фігурує майже 295 млн грн, які, за версією слідства, могли виводитися через підконтрольні комерційні структури. Серед епізодів — фіктивні договори на постачання морепродуктів, чаю, кави та електрообладнання. Окремо слідство розслідувало операції з коштами УЄФА. Судово-економічна експертиза оцінювала збитки за переказами 2015–2016 років у 9,32 млн євро.

    Сам Павелко звинувачення заперечує, а його захист наполягає на відсутності достатніх підстав для екстрадиції. Водночас остаточного рішення словацького суду поки немає. Україна також публічно не розкривала повний перелік матеріалів, які були передані Братиславі. Тому інформація про 90% — це оцінка адвокатів та джерела редакції, а не вже ухвалене судом рішення.

    Якщо інформація захисту підтвердиться, у жовтні Павелко може вийти з-під варти та залишитися у Словаччині із забороною на виїзд. Тепер суду у Словаччині належить вирішити, чи достатньо Україна надала доказів для його екстрадиції.

     

  • Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    До старту нового розіграшу Ліги націй залишилося трохи більше двох тижнів, а головний тренер збірної України Андреа Мальдера вже має серйозний кадровий головний біль. Одні потенційні гравці збірної травмовані, інші практично не виходять за свої клуби, хтось лише змінив команду, а дехто взагалі залишається вільним агентом. Ситуацію ускладнює й незвичний календар: у першому міжнародному вікні українцям доведеться провести одразу чотири матчі за 11 днів. UEFA спеціально розтягнула перший блок Ліги націй із 24 вересня до 6 жовтня, тож глибина складу цього разу матиме особливе значення.

    Остаточний список футболістів Мальдера має оголосити 16 вересня під час пресконференції у Львові. УАФ анонсувала захід на 17:30 у «Львіварні». Саме тоді стане зрозуміло, кого тренерський штаб вважає готовим до першого осіннього циклу та кому доведеться шукати заміну.

    Перший матч Україна проведе 25 вересня на виїзді проти Угорщини, 28 вересня зіграє у Грузії, а потім перебереться до Словаччини. «Домашні» зустрічі з Північною Ірландією 2 жовтня та Угорщиною 5 жовтня відбудуться на стадіоні імені Антона Малатинського у Трнаві. У листопаді залишаться виїзд до Північної Ірландії 14-го числа та домашня гра з Грузією 17 листопада. Саме такий порядок підтверджують офіційні календарі UEFA та УАФ.

    Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    Найбільш очевидна втрата зараз — Михайло Мудрик. За інформацією Sport Arena, 25-річний вінгер «Тоттенгема» отримав травму щиколотки на тренуванні й, за попередніми оцінками, не відновиться до завершення міжнародної паузи. Якщо ці строки підтвердяться, Україна втратить одного з найшвидших і найнебезпечніших флангових футболістів одразу на всі чотири стартові матчі. Офіційного списку збірної ще немає, тому остаточно його відсутність підтвердить саме оголошення Мальдери 16 вересня.

    Проблема є й з Єгором Ярмолюком. Наприкінці серпня півзахисник «Брентфорда» достроково залишив поле в матчі Кубка англійської ліги через м’язове ушкодження. Він уже повертався на поле — 5 вересня відіграв другий тайм зустрічі АПЛ проти «Сандерленда», однак українські спортивні медіа повідомляють, що футболіст залишиться у клубі для набору оптимальної форми та не допоможе національній команді в першому блоці Ліги націй. Тому формулювання, що «Брентфорд не відпускає» його до збірної, потребує уточнення: йдеться насамперед про фізичний стан після пошкодження.

    Ще одна помітна втрата може виникнути на правому фланзі атаки. У вихідному повідомленні футболіста помилково названо Владиславом Гуцуляком — насправді йдеться про Олексія Гуцуляка. Один із найрезультативніших гравців збірної у попередньому циклі після відходу з «Полісся» залишається без клубу і не має офіційної ігрової практики з весни. За інформацією Ігоря Бурбаса, яку передали кілька спортивних видань, Мальдера не планує викликати Гуцуляка саме через відсутність належного ігрового тонусу. Станом на 9 вересня футболіст мав варіанти з Італії, Туреччини та Близького Сходу, але нового контракту ще не підписав.

    Не все так однозначно з Олександром Зінченком. Твердження, що він «лише відновлюється», вже частково застаріло. Українець справді пропустив значну частину року через важку травму коліна, а після короткого періоду в «Аяксі» залишив клуб. Однак ще 13 серпня повідомлялося, що Зінченко відновився та набирає кондиції на базі «Арсенала». Станом на вересень його головною проблемою є вже не стільки саме пошкодження, скільки відсутність клубу і, відповідно, офіційних матчів. 9 вересня з’явилася інформація, що можливість підписання українця розглядає «Ювентус».

    Натомість ситуація з Віктором Циганковим виглядає краще, ніж можна зрозуміти з початкової новини. Його затяжний конфлікт із «Жироною» справді став однією з головних українських футбольних історій серпня, але 27 серпня футболіст офіційно перейшов до амстердамського «Аякса» за контрактом до літа 2029 року. Уже 5 вересня Циганков дебютував за новий клуб у грі з ПСВ: вийшов на 61-й хвилині й отримав майже пів години практики. Тож називати його футболістом, який усе ще перебуває в процесі «розлучення з Жироною», станом на 10 вересня вже неправильно. Питання лише в тому, чи встигне він набрати достатній тонус до матчу з Угорщиною.

    Схожа історія й з Іллею Забарним. На старті чемпіонату Франції українець справді залишався в запасі ПСЖ і не виходив на поле у перших матчах Ліги 1. Але ввечері 9 вересня ситуація змінилася: Забарний відіграв усі 90 хвилин у стартовому турі Ліги чемпіонів проти «Слована», а ПСЖ переміг 6:1. Тому говорити, що захисник «взагалі не грає», вже не можна. Навпаки, повний єврокубковий матч за два тижні до старту Ліги націй — хороша новина для штабу Мальдери.

    Значно тривожніша ситуація у воротах. Анатолій Трубін, який минулого сезону був основним у «Бенфіці» та провів 50 матчів, після зміни тренера програв конкуренцію Самуелу Соарешу. Українець залишався на лаві щонайменше в семи матчах поспіль, а влітку клуб навіть був готовий розглядати його продаж. Головний тренер Марку Сілва на початку вересня заявив, що Трубін залишиться в Лісабоні, однак місце першого номера він поки не повернув.

    Андрій Лунін перебуває у ще звичнішій для себе ситуації в «Реалі». У перших чотирьох матчах Ла Ліги сезону-2026/27 він входив до заявки мадридців, але жодного разу не вийшов на поле. Таким чином, двоє найбільш статусних голкіперів України підходять до міжнародної паузи практично без клубної практики, що автоматично збільшує шанси Дмитра Різника чи Руслана Нещерета, яких Мальдера викликав на свої перші збори в травні.

    Не підтверджується в повному обсязі й формулювання про те, що Руслан Маліновський перебуває «в опалі». Українець нині виступає за «Трабзонспор». 15 серпня він вийшов у стартовому складі проти «Касимпаші» та провів 83 хвилини, а 20 серпня зіграв 45 хвилин у кваліфікації Ліги Європи проти «Ференцвароша». 27 серпня Маліновський отримав червону картку в матчі-відповіді. Тобто стабільною його практику не назвеш, але й говорити, що футболіст зовсім випав із клубного футболу, немає підстав.

    А ось Арсеній Батагов справді недоступний через серйозне пошкодження. У початковому матеріалі його помилково назвали Данилом. 24-річний захисник «Трабзонспора» травмував коліно ще в березні, а в травні переніс артроскопічну операцію з відновлення латерального меніска правого коліна. За останніми прогнозами, повноцінно повернутися до загальної групи він зможе вже після осіннього міжнародного вікна — орієнтовно у жовтні. Батагов ще не дебютував за основну національну збірну, хоча виступав за молодіжну та олімпійську команди України.

    Є питання і щодо Романа Яремчука. Форвард після оренди у французькому «Ліоні» повернувся до «Олімпіакоса», однак грецький клуб не включив його до заявки на основний етап Ліги Європи. За повідомленнями місцевих та українських медіа, нападник опинився серед футболістів, які не входять до актуальних планів тренерського штабу Хосе Луїса Менділібара. Для збірної це проблема, адже відсутність регулярного клубного футболу безпосередньо впливає на конкуренцію в атаці.

    У підсумку ситуація справді непроста, але не настільки катастрофічна, як може здатися з першого переліку. Мудрик та Батагов мають реальні травми, Ярмолюк, імовірно, пропустить збір через відновлення, Гуцуляк фактично випав з ігрового ритму, а Зінченко залишається без офіційної практики. Водночас Циганков уже дебютував за «Аякс», Забарний отримав повні 90 хвилин у Лізі чемпіонів, а Маліновський цього сезону виходив за «Трабзонспор». Саме тому головним питанням для Мальдери стає не тільки кількість доступних футболістів, а їхній фізичний стан і готовність витримати надзвичайно щільний цикл із чотирьох матчів майже без пауз.

    Для самого Мальдери це буде перший офіційний турнір на чолі України. Італієць очолив збірну 18 травня, ставши першим іноземним головним тренером національної команди. Його контракт укладений на два роки з опцією продовження. У перших товариських матчах під його керівництвом Україна перемогла Польщу 2:0, а потім поступилася Данії 1:2.

    Ціна осінніх матчів при цьому доволі висока. Україна виступає в Лізі B. Переможець групи B2 напряму підніметься до елітної Ліги A. Команда, що фінішує другою, навесні 2027 року зіграє перехідні матчі проти третьої команди однієї з груп Ліги A. Третє місце, навпаки, означатиме боротьбу за збереження місця в дивізіоні B із представником Ліги C, а четверта команда вилетить безпосередньо.

    Тому вже стартова гра в Будапешті 25 вересня може задати тон усьому турніру. І поки Мальдера готує першу офіційну заявку, головна інтрига полягає в тому, чи зможе тренерський штаб компенсувати травми й нестачу практики так, щоб кадрові проблеми не перетворилися на турнірні.

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • Мальдера почав із перемоги: Україна обіграла Польщу, а Ярмоленко майже наздогнав рекорд Шевченка

    Мальдера почав із перемоги: Україна обіграла Польщу, а Ярмоленко майже наздогнав рекорд Шевченка

    Збірна України з футболу успішно розпочала новий етап під керівництвом італійського тренера Андреа Мальдери. У товариському матчі, який відбувся 31 травня на стадіоні «Тарчинський Арена Вроцлав» у Польщі, «синьо-жовті» перемогли збірну Польщі з рахунком 2:0. Для нового головного тренера національної команди цей поєдинок став дебютним, і він одразу завершився перемогою.

    Українська команда активно розпочала матч і вже на 17-й хвилині могла відкривати рахунок. Після навісу Андрія Ярмоленка та удару головою Романа Яремчука польський голкіпер відбив м’яч, а Віктор Циганков добив його у ворота. Однак арбітр зафіксував офсайд у Ярмоленка, тому гол не було зараховано.

    Поляки відповіли небезпечним моментом на 20-й хвилині. Оскар Петушевський вийшов сам на сам із Анатолієм Трубіним, але український воротар урятував команду та не дозволив господарям відкрити рахунок.

    На 34-й хвилині збірна України все ж забила. Віктор Циганков активно вступив у пресинг, відібрав м’яч у Якуба Пйотровського та віддав передачу на Романа Яремчука. Форвард не став заходити у штрафний майданчик і з-за його меж точно пробив у дальній кут воріт. Цей гол став першим для збірної України під керівництвом Мальдери.

    Наприкінці першого тайму українці подвоїли перевагу. На 44-й хвилині Циганков знову взяв участь у результативній атаці, виконав простріл із лівого флангу, а Андрій Ярмоленко замкнув передачу у порожні ворота. Для 36-річного вінгера цей м’яч став 47-м у складі національної збірної України. Тепер він лише на один гол відстає від рекорду Андрія Шевченка, який забив 48 м’ячів за «синьо-жовтих».

    У другому таймі Польща намагалася повернутися у гру та створила кілька небезпечних моментів. Найкращий шанс господарі мали на 56-й хвилині, коли після помилки української оборони Кароль Свідерський пробивав із вигідної позиції. Однак Трубін знову врятував збірну України, здійснивши важливий сейв.

    До фінального свистка команда Мальдери зберегла перевагу й не дозволила полякам забити бодай один м’яч. У підсумку Україна перемогла 2:0 та здобула важливий психологічний результат перед наступними матчами.

    Цей поєдинок мав особливе значення не лише через результат, а й через дебют Андреа Мальдери на посаді головного тренера збірної України. Італійський фахівець очолив команду після невдалого відбору на чемпіонат світу-2026, куди Україна не змогла пробитися. Тепер перед новим тренерським штабом стоїть завдання оновити гру команди та підготувати її до Ліги націй сезону-2026/27.

    У Лізі націй Україна виступатиме в Лізі B. Суперниками «синьо-жовтих» стануть Угорщина, Грузія та Північна Ірландія. Перший офіційний матч під керівництвом Мальдери українці мають провести 25 вересня проти збірної Угорщини.

    До цього команда зіграє ще один товариський матч. У неділю, 7 червня, збірна України зустрінеться з Данією в місті Оденсе. Початок гри запланований на 19:30 за київським часом.

    Перемога над Польщею стала гарним сигналом для вболівальників. Україна продемонструвала організований пресинг, швидкий перехід в атаку та ефективну гру лідерів. Особливо помітною була роль Віктора Циганкова, який фактично створив обидва голи. Яремчук підтвердив статус нападника, здатного вирішувати моменти індивідуально, а Ярмоленко вкотре показав, що залишається важливою фігурою для національної команди.

    Окремо варто відзначити гру Анатолія Трубіна. Саме його сейви у ключові моменти не дозволили Польщі змінити хід зустрічі. Український воротар двічі рятував команду після небезпечних виходів суперників і допоміг збірній завершити матч без пропущених м’ячів.

    Для Мальдери цей матч став не просто дебютом, а своєрідною заявкою на новий стиль збірної. Команда виглядала дисципліновано, активно працювала без м’яча та швидко використовувала помилки суперника. Попереду в тренерського штабу ще багато роботи, однак старт вийшов переконливим.

    Збірна України розпочала нову сторінку своєї історії з перемоги над принциповим суперником. Рахунок 2:0 у Вроцлаві став не лише успішним дебютом Андреа Мальдери, а й важливим емоційним імпульсом для команди перед майбутніми викликами.

  • Ребров залишає збірну України

    Ребров залишає збірну України

    Сергій Ребров більше не є головним тренером національної збірної України з футболу. Про це офіційно повідомила Українська асоціація футболу, зазначивши, що сторони завершили співпрацю після понад року роботи.

    У заяві УАФ підкреслюється, що рішення ухвалене в межах подальшої перебудови національної команди та формування нового стратегічного курсу розвитку збірної. Президент асоціації Андрій Шевченко подякував Реброву за роботу, відзначивши його внесок у розвиток молодих футболістів і стабілізацію команди в складний період.

    Водночас в УАФ наголосили, що Ребров залишається частиною футбольної системи України: він продовжить роботу у ролі віцепрезидента та члена Виконавчого комітету, де братиме участь у стратегічних рішеннях щодо розвитку футболу в країні.

    Сам Ребров у прощальному коментарі подякував гравцям, тренерському штабу та вболівальникам за спільну роботу. Він зазначив, що період у збірній був непростим через високі очікування, кадрові зміни та турнірне навантаження, однак команда зберігала підтримку суспільства навіть у складні моменти.

    За його словами, найціннішим досвідом стали “моменти єдності”, коли збірна залишалася символом країни попри спортивні результати. Ребров також подякував УАФ за підтримку та можливість працювати на рівні національної команди.

    Під керівництвом Реброва збірна України провела 34 матчі. Команда вийшла на Євро-2024, однак не змогла подолати груповий етап турніру, що викликало значну дискусію серед уболівальників та експертів.

    У відборі до чемпіонату світу-2026 українська команда не змогла здобути путівку на турнір. Ключовим став матч плейоф, у якому Україна поступилася Швеції з рахунком 1:3. Після цього результати команди стали предметом внутрішнього аналізу в УАФ.

    Фахівці відзначають, що під час роботи Реброва команда проходила період оновлення складу, поступової інтеграції молодих гравців та пошуку стабільної ігрової моделі. Водночас нестабільність результатів у вирішальних матчах стала одним із факторів, що вплинули на подальші рішення федерації.

    В УАФ наголошують, що зміна головного тренера є частиною ширшого плану реформування національної збірної. Йдеться не лише про результати, а й про довгострокову стратегію розвитку команди, підготовку резерву та підвищення конкурентоспроможності на міжнародній арені.

    За словами представників асоціації, новий тренер має отримати команду вже з оновленою структурою та чітким планом підготовки до наступного відбіркового циклу. Офіційно кандидатуру наступного наставника поки не оголошено.

    У футбольних колах і раніше обговорювався широкий список потенційних кандидатів на посаду головного тренера. Серед них називалися Руслан Ротань, Унаї Мельгоса, Мирон Маркевич, Ігор Йовічевіч, Юрій Вернидуб, Владислав Лупашко, а також Паулу Фонсека.

    УАФ офіційно підкреслює, що рішення щодо нового тренера буде ухвалене найближчим часом, після завершення внутрішніх консультацій та аналізу кандидатур.

    Зміна тренера відбувається у важливий період для українського футболу, коли команда перебуває у фазі оновлення складу та адаптації до нових вимог міжнародних турнірів. Очікується, що новий наставник отримає завдання не лише покращити результати, а й сформувати довгострокову модель гри та підготовки гравців.

    У федерації наголошують, що попереду — новий цикл, який має визначити конкурентоспроможність збірної України на найближчі роки.

  • Перед матчем з Албанією Ребров виключив трьох футболістів зі складу

    Перед матчем з Албанією Ребров виключив трьох футболістів зі складу

    Головний тренер збірної України Сергій Ребров визначився із заявкою на товариський матч проти Албанії, виключивши зі складу трьох футболістів. Поєдинок відбудеться 31 березня на стадіоні “Сьюдад де Валенсія” і розпочнеться о 21:45 за київським часом.

    До остаточної заявки не потрапили дебютант національної команди Борис Крушинський, який отримав травму, нападник іспанської “Жирони” Владислав Ванат та півзахисник донецького “Шахтаря” Олег Очеретько.

    Таким чином тренерський штаб сформував список із 23 гравців, які можуть взяти участь у матчі. До нього увійшли, зокрема, воротарі Анатолій Трубін, Дмитро Різник і Руслан Нещерет, а також польові гравці Віктор Циганков, Руслан Малиновський, Георгій Судаков, Ілля Забарний, Віталій Миколенко та інші.

    Майбутній матч може мати особливе значення для самого Реброва. На тлі невдалого виступу збірної у стикових матчах до чемпіонату світу 2026 року з’явилися питання щодо подальшого перебування тренера на посаді.

    Напередодні наставник відмовився коментувати своє майбутнє в команді після поразки у півфіналі плей-оф, що викликало хвилю критики серед уболівальників.

    Попри це, збірна України готується до матчу з Албанією, який стане можливістю перевірити склад і тактичні рішення команди перед наступними офіційними поєдинками.

  • Президент УАФ: участь у ЧС-2026 — питання спортивної і національної ваги

    Президент УАФ: участь у ЧС-2026 — питання спортивної і національної ваги

    Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко наголосив на надважливості виходу збірної України на Чемпіонат світу 2026 року, який відбудеться у трьох країнах Північної Америки — Канаді, США та Мексиці. За його словами, участь у світовій першості — це не лише спортивна ціль, а й можливість для України бути помітною на міжнародній арені у час, коли підтримка та увага світу мають ключове значення.

    «Для нас це спосіб нагадати про Україну. А ще — велике спортивне досягнення. Ми грали на Чемпіонаті світу лише один раз — у 2006 році. Тоді дійшли до чвертьфіналу, де поступилися Італії. Настав час повторити цей шлях», — заявив Шевченко в інтерв’ю французькому виданню L’Équipe.

    Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

    Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

    Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

    «Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

    ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.

  • Колишній президент УАФ разом із групою функціонерів незаконно заволодів мільйонами євро

    Колишній президент УАФ разом із групою функціонерів незаконно заволодів мільйонами євро

    Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку повідомили про нове підозру у справі про корупцію. За версією слідства, він разом із групою інших футбольних функціонерів заволодів 9,32 млн євро, які УАФ отримувала від УЄФА у 2015–2016 роках.

    Серед інших фігурантів справи згадуються колишній президент УПЛ Володимир Генінсон, екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак, екс-генсек УАФ Юрій Запісоцький та Катерина Краснокутська, яка була помічницею Павелка у Верховній Раді під час його депутатства від партії Порошенка.

    За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

    Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.

  • Як Андрій Шевченко став більше, ніж просто футболіст

    Як Андрій Шевченко став більше, ніж просто футболіст

    29 вересня свій день народження відзначає Андрій Шевченко — видатний український футболіст, а нині голова Української асоціації футболу. Його біографія — це не лише історія спортивних досягнень, а й приклад особистого зростання, громадської активності та щирої любові до своєї країни.

    Ім’я Шевченка стало символом професіоналізму на футбольних полях Європи. Утім, за межами стадіонів він продовжує залишатися лідером думок, який використовує свій авторитет у боротьбі за майбутнє України.

    Кар’єра футболіста почалася в київському «Динамо» у сезоні 1992/93. Молодий нападник швидко заявив про себе і невдовзі перейшов до «Мілана». Саме з цим італійським клубом Шевченко здобув найвищі нагороди: у 2003 році став переможцем Ліги чемпіонів, а в 2004-му — володарем «Золотого м’яча» як найкращий футболіст Європи. Також двічі ставав найкращим бомбардиром італійської Серії А. У 2006 році він перейшов до лондонського «Челсі» за рекордну на той час суму — 30 мільйонів фунтів. Проте англійський період не став визначальним у його кар’єрі: через травми й конкуренцію Шевченко більше часу проводив на лавці запасних. Після нетривалого повернення в «Мілан» він завершив кар’єру у рідному «Динамо» в 2009 році. Завершивши ігрову кар’єру, Шевченко здобув тренерську ліцензію і очолив збірну України. Під його керівництвом національна команда досягла історичних результатів, зокрема вийшла до чвертьфіналу Євро-2020. Він став наймолодшим головним тренером збірної в її історії. Андрій Шевченко є заслуженим майстром спорту України та має низку державних нагород, включаючи звання Героя України. Його внесок у спорт та імідж країни визнано на найвищому рівні.

    Життя за межами футболу стало не менш яскравим. Андрій активно долучився до гуманітарної та громадської діяльності. У 2025 році він виступив на 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, закликаючи світову спільноту до рішучих дій задля встановлення миру в Україні. Як голова УАФ, Шевченко ініціював аудит діяльності організації за попередні роки та передав результати відповідним органам. Окрім спортивної кар’єри, він також відомий своєю моделлює життям — знімався у фотосесіях, брав участь у модних показах. Одружений з американською моделлю Крістен Пазік, разом виховують чотирьох синів. За словами Шевченка, саме родина є для нього джерелом сили та натхнення. Політична діяльність спортсмена розпочалася ще наприкінці 1990-х, коли він був членом СДПУ(о) та підтримував Віктора Януковича на виборах 2004 року. У 2012-му балотувався до парламенту в списку партії «Україна — Вперед!», проте кампанія виявилася невдалою. Згодом він переорієнтувався на гуманітарну діяльність. У 2018 році підписав звернення на підтримку Олега Сенцова, а після початку повномасштабної війни активно допомагає біженцям та виступає на міжнародних платформах. У травні 2022 року Андрій став першим амбасадором проєкту United24, створеного для збору коштів на потреби України. Того ж року його обрали віцепрезидентом НОК України, проте він залишив посаду через незгоду з кадровим складом організації. У 2023 році його було призначено позаштатним радником Президента України.

    Сьогодні Андрій Шевченко продовжує надихати не лише як футболіст, а й як приклад відповідального громадянина. Його участь у благодійних ініціативах, виступи на міжнародних заходах та активна позиція в умовах війни доводять, що справжній лідер — це не тільки той, хто веде за собою на полі, а й той, хто бере на себе відповідальність у складні часи. Він неодноразово наголошував, що футбол дав йому все, але найцінніше — можливість допомагати людям. І саме цим Шевченко продовжує жити й ділитися з іншими.

  • Футболіст Тимощук порівняв підтримку російських військових із “допомогою дітям”

    Футболіст Тимощук порівняв підтримку російських військових із “допомогою дітям”

    Колишній капітан збірної України Анатолій Тимощук, який після повномасштабного вторгнення Росії залишився працювати в пітерському “Зеніті” і не засудив війну, дав нове публічне інтерв’ю, у якому фактично виправдав власну участь у фінансуванні армії РФ. Свої дії він пояснив “участю в благодійних проєктах”.

    Заява пролунала після рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який скасував рішення Української асоціації футболу про позбавлення Тимощука тренерської ліцензії та всіх національних нагород.

    “CAS став на мій бік, я виграв справу, мені мають повернути всі нагороди. Несправедливість, з якою стикаються спортсмени, неприйнятна. Якщо будуть нові заходи — я їх буду оскаржувати”, — заявив Тимощук у коментарі пропагандистському агентству ТАСС.

    Також ексфутболіст додав, що клуб і команда його підтримують, а передачу футболки на військовий аукціон у Росії вважає “нормальною практикою”, аналогічною діям “усіх команд світу”.

    У вересні 2024 року Тимощук передав на російський благодійний аукціон свою футболку з автографом. За лот, присвячений жертвам блокади Ленінграда, було виручено 700 тисяч рублів (понад 300 тисяч гривень). Ці кошти офіційно пішли на потреби армії РФ у Курській області, яка бере участь у війні проти України.

    Тобто фактично Тимощук долучився до збору коштів для військових підрозділів, які обстрілюють українські міста і вбивають мирних жителів.

    Цей вчинок сам спортсмен публічно не заперечує. Навпаки — захищає:

    “Мене намагаються звинуватити особисто в тому, що всі команди світу роблять постійно, передаючи екіпіровку у всілякі благодійні проєкти”.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Анатолій Тимощук не зробив жодної заяви на підтримку своєї країни. Єдиним натяком на позицію став короткий сторіз у соцмережах із загальним закликом до миру. Водночас він залишився жити й працювати в країні-агресорі, продовживши тренерську роботу в “Зеніті”.

    Через це у 2022 році Українська асоціація футболу ухвалила рішення про позбавлення Тимощука всіх звань, нагород і тренерської ліцензії. Його ім’я було викреслено з офіційного реєстру національної збірної.

    У листопаді 2024 року Спортивний арбітражний суд у Лозанні задовольнив позов Тимощука. Судді постановили, що у період до 11 березня 2022 року він не вчинив жодних “формально протиправних дій”, тож дисциплінарні заходи УАФ не мали юридичних підстав.

    Це рішення викликало обурення в українському футбольному середовищі, де вчинок Тимощука сприймають не як “нейтралітет”, а як зраду і моральну капітуляцію перед агресором.