Унаслідок чергової російської атаки по виробничо-складському комплексу в Обухівському районі Київської області, що сталася вночі 19 жовтня, кількість загиблих зросла до трьох осіб. Ще шестеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Оновлену інформацію щодо наслідків ворожого удару офіційно оприлюднила Державна служба з надзвичайних ситуацій України.
Рятувальним підрозділам уже вдалося повністю ліквідувати пожежу, яка спалахнула на території підприємства після влучання. Наразі фахівці продовжують інтенсивні роботи з розчищення завалів зруйнованої будівлі, а на місці трагедії працюють психологи ДСНС, надаючи екстрену фахову допомогу постраждалим та очевидцям.
Варто нагадати, що за попередніми даними, які раніше озвучував очільник Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко, було відомо лише про одного загиблого чоловіка та шістьох поранених. Однак під час подальшого розбору зруйнованих конструкцій пошуково-рятувальні групи виявили тіла ще двох жертв.
У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.
Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.
Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.
За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.
Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.
Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.
Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.
Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.
«Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати
Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.
ФОТО: ІНФОРМАТОР
Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.
Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».
Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.
Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».
На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.
На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».
Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.
Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.
Що вимагали від столичної влади
Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.
Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.
Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.
Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.
Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.
Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.
Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.
Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.
Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки
Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.
Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.
Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.
При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.
За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.
Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.
Прихильники Кличка також прийшли під КМДА
На акції були не лише противники міського голови.
Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.
Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.
Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.
У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.
Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.
Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими
Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.
14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.
У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.
Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.
Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.
Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.
Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.
У ніч на середу, 7 жовтня, Російська Федерація здійснила одну з наймасштабніших та найруйнівніших комбінованих атак по території України, задіявши весь арсенал повітряного терору. Під прицільним вогнем ворога опинилися Київ, Запорожжя, Дніпр, а також житлові квартали у Кременчузі та Прилуках. Унаслідок прямих влучань ворожих ракет та ударних безпілотників загинули мирні мешканці, зруйновано багатоповерхові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, а аварійно-рятувальні служби працюють у надзвичайному режимі.
За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний удар розпочався пізно ввечері та тривав усю ніч. Окупанти випустили по українських містах 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування, включно з «Х-101», «Іскандер-К» та «Калібр», а також ракети протикорабельного і балістичного типів, серед яких «Циркон», «Оніксі» та «Іскандер-М/С-400/KN-23». Крім того, ворог масовано атакував тилові регіони ударними дронами типу Shahed, значну частину яких складали новітні реактивні безпілотники. Загалом противник задіяв 130 БпЛА. Сили оборони України продемонстрували високу ефективність роботи протиповітряної оборони, знищивши 161 ціль, зокрема 5 балістичних ракет, 39 крилатих ракет та 117 ворожих безпілотників. Проте уникнути руйнувань не вдалося: зафіксовано влучання засобів ураження на 18 локаціях, а внаслідок падіння збитим уламків постраждали ще 5 об’єктів.
Найбільших втрат та руйнувань зазнали житлові райони у регіонах. У Прилуках на Чернігівщині російська ракета влучила у багатоквартирний будинок у момент, коли люди ще спали. На місці трагедії розбирають завали: станом на ранок відомо про чотирьох загиблих, ще 20 людей дістали поранення різного ступеня важкості, серед них четверо неповнолітніх дітей. Окрім житлової багатоповерхівки, у місті зафіксовано пожежу на виробничому підприємстві. Не менш руйнівних ударів зазнав Кременчуг на Полтавщині, де, за словами міського голови, зафіксовані чи не наймасштабніші руйнування житлового фонду за весь час повномасштабної війни. Внаслідок влучання у приватному секторі на вулиці Хорольській загинула 72-річна жінка, загальна кількість жертв у місті зросла до двох осіб. Ворожі удари повністю зруйнували цілий житловий квартал, пошкодивши численні багатоповерхівки.
У столиці України нічні вибухи пролунали під час відбиття комбінованої атаки у Дарницькому та Подільському районах. Внаслідок падіння уламків та ударів виникли пожежі у нежитловій забудові та житловому секторі, є загиблі та поранені, точна кількість яких уточнюється профільними відомствами. Масовані удари також зачепили Запорожжя, де ворог цілеспрямовано вдарив по об’єкту транспортної інфраструктури, через що влада була змушена тимчасово обмежити рух транспорту через Вантовий міст, перенаправивши потоки машин альтернативними маршрутами. На Кіровоградщині зафіксовано влучання по одному з підприємств, є постраждалий.
Масований терор мирного населення вкотре демонструє відсутність будь-яких військових цілей у подібних операціях Кремля, який напередодні зимового сезону намагається знищити житловий фонд та критичну інфраструктуру України. На місцях трагедій продовжують працювати підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та волонтери, які розбирають завалли та надають допомогу постраждалим.
Денний терористичний удар російських військ по урядовому та історичному квадранту Києва перетворився на цілеспрямовану атаку проти українського інтелектуального спадку. Посеред білого дня ворожий дрон типу «Герань-5» поцілив у будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, споруджену ще в середині XIX століття, яка має статус пам’ятки історії національного значення. Удар спровокував масштабну пожежу, заблокувавши всередині співробітників, багатьом із яких довелося рятуватися через вікна. За офіційною заявою президента НАН Анатолія Загороднього, внаслідок влучання загинули щонайменше двоє видатних науковців, а доля ще кількох співробітників залишається невідомою через відсутність зв’язку. Загалом за час повномасштабного вторгнення російська армія знищила або пошкодила вже понад триста об’єктів наукового комплексу академії, методично знищуючи базу вітчизняних досліджень.
Зухвалість чергової атаки підкреслюється точним вибором мішеней у зоні з надзвичайно щільною дипломатичною та державною інфраструктурою. Інший російський безпілотник поцілив у приміщення медичного центру «Добробут» також у центральній частині столиці, дивом не зачепивши розташовані поруч офіс національного оператора «Укртелеком», посольство Німеччини та будівлю Конституційного Суду України. Концентрація ударів саме навколо цивільних установ та закордонних дипломатичних місій укотре доводить, що Кремль відверто ігнорує будь-які норми міжнародного права та свідомо прагне залякати як українське суспільство, так і західних представників безпосередньо в зоні їхньої дипломатичної присутності.
Коментуючи кривавий наліт, президент Володимир Зеленський наголосив на синхронізованому та комбінованому характері дій агресора: одночасно з історичним центром столиці удари дронів припали на фармпідприємство та автозаправні комплекси у Києві, бізнес-центр у Дніпрі, а також численні об’єкти зв’язку та підприємства по всій країні. Масований терор проти невійськових об’єктів вимагає від міжнародної спільноти не чергових висловлювань занепокоєння, а жорсткої правової відповіді та невідкладного надання додаткових систем протиповітряної оборони. Росія веде війну на тотальне винищення української культури, науки та державності, і кожна подібна атака має зустрічати реальну ціну у вигляді посилення військової відсічі та ізоляції агресора.
Іранська сторона виступила з жорсткими погрозами на адресу Сполучених Штатів після повідомлень про ракетний удар по весільній процесії в прибережному селищі Кухестак, що в провінції Хормозган. За заявами офіційного Тегерана, унаслідок атаки загинуло щонайменше п’ятеро людей, а ще 68 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Погрози парламенту та риторика відплати
Голова комітету парламенту Ірану з національної безпеки та зовнішньої політики Ебрахім Азізі публічно застеріг про підготовку масштабного силового удару у відповідь.
«Напад на весільне святкування та вбивство мирних жителів у Кухестаку — це незаперечне свідчення повного відчаю тих, хто лише прикидається захисником прав людини; це повторення звірств, учинених ними раніше в Мінабі та Ламерді. Не плекайте ілюзій: ці злочини не залишаться безкарними. Ніщо не врятує винних від нищівної сили збройних сил Ірану», — заявив іранський високопосадовець.
Мовчання Вашингтона та ризики ескалації
Американське командування наразі утримується від офіційних коментарів щодо ураження мирних жителів чи конкретних цілей цієї операції. Загострення відбувається на тлі ультимативних заяв Дональда Трампа, який раніше попереджав про загрозу самому існуванню Ісламської Республіки в разі продовження атак проти інтересів США. Черговий інцидент навколо удару в Ормузькій затоці стрімко підвищує загрозу неконтрольованої військової ескалації на Близькому Сході.
У Києві на тлі зростання політичної напруги навколо ексміністра оборони Михайла Федорова простежується тихий канал комунікації, який пов’язує його з мером столиці Віталієм Кличком. Цей канал існує давно й спирається на постать Петра Оленича — людини, яка свого часу відповідала за цифровізацію Києва та тісно взаємодіяла з командою Мінцифри.
Федоров, який залишив Міноборони в середині липня після конфлікту з військовим керівництвом і здобув помітну публічну підтримку, шукає додаткові точки опори. За відомостями, отриманими редакцією, він справді зустрічався з Кличком. Розмова стосувалася, зокрема, допомоги з контактами у США. Кличко зі свого боку згадував можливі зв’язки в Німеччині. Публічного виходу разом, однак, не планується, для Федорова це створювало б очевидні репутаційні ризики, а для Кличка — додаткове роздратування у відносинах із Банковою.
Зв’язок через Оленича тут не випадковий. Оленич у 2021–2025 роках обіймав посаду заступника голови КМДА з цифрового розвитку та запускав міський застосунок «Київ Цифровий». Його робота перетиналася з проєктами Мінцифри в період, коли відомство очолював Федоров. Пізніше Оленич опинився в центрі земельних розслідувань НАБУ та САП, був відсторонений і звільнений Кличком. Водночас, за даними, наявними у редакції, саме його рекомендації продовжують впливати на оцінки партійної інфраструктури «УДАРу».
Сама партія «УДАР» сьогодні виглядає радше як локальний ресурс мера, ніж як повноцінна національна структура. Її мережа в регіонах і навіть у Києві оцінюється як слабка. Джерело в оточенні Федорова прямо вказує, що якісно забезпечити виборчий процес «УДАР» навряд чи здатен навіть у столиці. Окремі районні осередки та депутатські групи, можливо, можуть бути задіяні — знову ж таки з огляду на поради Оленича. Це суттєво обмежує потенційну цінність будь-якого неформального альянсу.
Контекст, у якому відбувається цей контакт, вкрай чутливий. Федоров після відставки публічно заговорив про необхідність повернення до повноцінних демократичних процедур і виборів навіть в умовах війни. Його рейтинг помітно зріс на хвилі протестів. Паралельно з’являються повідомлення про можливі поїздки до США. Кличко, своєю чергою, залишається одним із небагатьох великих політиків національного масштабу, які зберігають незалежність від вертикалі Офісу президента. Їхнє давнє взаємне роздратування з Банковою добре відоме, але відкрите зближення з фігурою Федорова, що зростає, для мера означало б новий виток конфлікту.
Поки обидві сторони воліють тримати дистанцію на публіці. Зустріч відбулася, запити щодо контактів пролунали, оцінка партійних можливостей «УДАРу» виявилася скептичною. Далі — тиша. В українській політиці такі тихі канали часто виявляються важливішими за гучні заяви. Особливо коли йдеться про фігуру, яка лише починає вибудовувати власну суб’єктність.
В Україні не варто проводити вибори, доки тривають активні бойові дії, а головним критерієм для визначення часу голосування має бути безпека громадян, а не політичні рейтинги. Таку позицію висловили в партії «УДАР Віталія Кличка».
Про це йдеться у заяві партії за підписом першого заступника голови «УДАРу» Артура Палатного.
За його словами, українській владі та політикам зараз варто зосередитися насамперед на тому, як вистояти у війні та досягти миру, а не шукати можливості для проведення виборів.
«Влада та українські політики мають не пошуками способів проведення виборів займатися, а думати про те, як країні вистояти у війні та досягти миру», — заявив Палатний.
Вибори не мають залежати від рейтингів
В «УДАРі» зазначили, що дискусія щодо проведення виборів в Україні періодично повертається до публічного простору, зокрема після оприлюднення нових соціологічних досліджень та на тлі політичних заяв.
У партії переконані, що рішення про проведення голосування не повинно залежати від того, наскільки сприятливими є рейтинги для чинної влади, опозиції або окремих потенційних кандидатів.
«Рішення про проведення виборів не можна ухвалювати, стежачи за соціологією та обираючи зручний момент чи для чинної влади, чи будь-якого потенційного кандидата. Вибори мають не послабити Україну, а зробити її сильнішою», — йдеться у заяві.
Головними критеріями, на думку представників політичної сили, повинні залишатися безпекова ситуація та можливість забезпечити українцям повноцінне виборче право.
В «УДАРі» назвали проблеми виборів під час війни
Однією з головних проблем проведення голосування в умовах активних бойових дій у партії називають неможливість створити однакові умови для всіх громадян.
Зокрема, йдеться про українських військовослужбовців, які перебувають на передовій, жителів прифронтових територій, внутрішньо переміщених осіб, громадян на тимчасово окупованих територіях, а також мільйони українців, які через повномасштабну війну перебувають за кордоном.
У партії звертають увагу й на те, що виборчі права не обмежуються можливістю прийти на дільницю та проголосувати. Конституційне право громадян передбачає також можливість балотуватися та бути обраними.
Через війну різні категорії українців опинилися у принципово різних умовах, а тому забезпечити рівну участь усіх громадян у політичному процесі буде складно.
Виборчі дільниці можуть стати цілями РФ
Ще одним аргументом проти проведення виборів під час активної фази війни в «УДАРі» називають безпосередню загрозу російських атак.
У партії вважають, що виборчі дільниці, офіси політичних сил та місця проведення передвиборчих заходів можуть перетворитися на потенційні цілі для російських ударів.
Крім фізичної небезпеки для громадян, існує ризик втручання Росії у сам виборчий процес.
«Ворог отримає додаткові можливості для інформаційних операцій, кібератак, поширення дезінформації та підриву довіри до результатів голосування»,— заявили у партії.
Таким чином, виборча кампанія в умовах війни, на думку представників «УДАРу», може не лише створити додаткові безпекові ризики, а й стати інструментом для російських операцій впливу.
Палатний назвав умову для майбутніх виборів
Артур Палатний наголосив, що момент проведення наступних виборів має визначатися не прагненням окремих політичних сил утримати або отримати владу.
Основною умовою має бути здатність держави гарантувати безпеку та забезпечити кожному громадянину можливість вільно обирати й бути обраним.
За його словами, лише за таких обставин вибори зможуть посилити державу, а не створити для неї нові проблеми.
Заява «УДАРу» пролунала на тлі нового витка дискусії щодо можливості проведення виборів в Україні. Напередодні, 18 серпня, колишній міністр оборони Михайло Федоров виступив із закликом провести вибори, аргументуючи свою позицію тим, що українська демократія не повинна залежати від дій Кремля.
За інформацією наших джерел, Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою.
“Кличко не може зібрати депутатів Київської міської ради на сесію. Немає навіть 61 депутата, щоб розпочати сесію, не кажучи вже про голоси для ухвалення рішень.
Запланована на 9 липня сесія скасовується, наступного разу депутати зберуться лише до Дня незалежності.
Депутати чекають, кого призначать новим головою Київської міської військової адміністрації, та на результати засідання РНБО щодо підготовки до зими; навіть фракція “УДАР” не вірить, що Кличко збереже контроль над Києвом” – зазначає джерело.
Нагадаємо, раніше ми писали, що закрите соціологічне дослідження, проведене на замовлення однієї з політсил показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка.
Зокрема, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.
В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.
При моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.
За інформацією наших джерел, одна із політичних сил провела закрите соціологічне дослідження по Києву ціллю якого стало визначення переліку партій, що мають шанс зайти до Київради та визначення рейтингів основних кандидатів на пост мера Києва.
“Закрита соціологія показала цікаві цифри щодо Віталія Кличка та його політичної сили.
Як показали дослідження, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.
В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.
При моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.
Тож у 2027 році в Києві ймовірно буде новий мер” – зазначає джерело.
Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну зачистку найближчого оточення Віталія Кличка в КМДА
Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смірнової. Документ №60 датований 18 лютого 2026 року. Посадовицю звільнено того ж дня за угодою сторін із передбаченою виплатою матеріальної допомоги та повним соціальним пакетом.
Це рішення стало несподіваним, адже Смірнова вважалася одним із ключових медійних менеджерів у команді мера. У період політичної напруги довкола столичної влади саме департамент суспільних комунікацій забезпечував оперативну реакцію на інформаційні атаки та кримінальні провадження щодо оточення Кличка.
Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.
Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.
Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.
Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.
Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.
Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.
