Golosnovinua.com

Позначка: ударні дрони

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.

  • Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.

    Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.

    «Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.

    Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.

    Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту

    Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.

    Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги» показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.

    Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.

    За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.

    Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.

    Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.

    Middle Strike — лише частина роботи

    «Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.

    Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.

    «Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.

    Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.

    Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.

    Від п’яти загонів до дев’яти

    Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.

    Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.

    Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.

    Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.

    За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.

    Одну з таких операцій раніше детально описувала «Ненька інфо». У липні спецпризначенці «Омеги» заявили про знищення російського Су-24М на аеродромі «Саки» у Криму двома ударними дронами. За даними Нацгвардії, літак атакували перед запланованим бойовим вильотом.

    В «Омезі» з’явився окремий іноземний підрозділ

    Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.

    Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.

    За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.

    Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.

    При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.

    «Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків

    У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.

    Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.

    Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.

    Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.

    28 Героїв України у складі підрозділу

    Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.

    За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.

    Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.

    Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.

    На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.

    Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм

    1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.

    У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.

    Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.

    І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.

    На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.

     

  • Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    У ніч проти 11 серпня Росія здійснила нову комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, ударні безпілотники, реактивні БпЛА та керовані авіабомби. Однією з головних цілей став Київ. У столиці російські ракети вдарили по Шевченківському району: пошкоджено територію дитячої лікарні, житловий будинок і складський комплекс. Один чоловік отримав поранення. Діти та медичний персонал лікарні в момент удару перебували в укритті, що дозволило уникнути жертв.

    Першу повітряну тривогу в Києві оголосили близько 00:27. Практично одразу Повітряні сили попередили про рух балістичних ракет у напрямку столиці та Запоріжжя. За даними, оприлюдненими протягом ночі, приблизно о 00:26–00:30 були зафіксовані перші пуски в напрямку обох міст, а близько 00:35 з’явилася інформація про ще одну хвилю балістики на Київ.

    Близько 00:31–00:42 у столиці пролунала серія потужних вибухів. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто перебуває під атакою балістичних ракет, та закликав жителів не залишати укриття. Уже о 01:03 Київська міська військова адміністрація повідомила про загоряння складських приміщень у Шевченківському районі.

    Пізніше стало відомо, що наслідки атаки значно ширші. За даними поліції, у Шевченківському районі пошкоджено житловий будинок, приміщення лікарні та складський об’єкт. Внаслідок обстрілу постраждав 28-річний чоловік, якого госпіталізували.

    Найбільший резонанс викликало влучання на територію однієї з дитячих лікарень.

    ДСНС повідомила, що після удару там утворилися дві вирви. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено скління будівлі, а також газову трубу. Виник витік газу, однак аварійна служба оперативно його ліквідувала.

    Ключовим стало те, що на момент атаки пацієнти та персонал лікарні вже перебували в укритті.

    За інформацією ДСНС, серед дітей та медиків загиблих або поранених немає.

    Таким чином, наслідки удару по медичному закладу обмежилися пошкодженнями інфраструктури. Водночас сам факт появи двох вирв безпосередньо на території дитячої лікарні демонструє, наскільки небезпечним був удар для пацієнтів і персоналу.

    За іншою адресою в тому ж районі ракета спричинила масштабну пожежу на складі.

    Площа займання сягнула приблизно 1200 квадратних метрів. Спочатку рятувальники локалізували вогонь, а до ранку повністю його ліквідували. Саме на цій локації було знайдено постраждалого чоловіка, якого передали медикам.

    За попередньою інформацією, загиблих унаслідок атаки безпосередньо в Києві немає.

    Офіційні джерела станом на ранок підтверджували одного пораненого.

    Водночас уночі загроза для столиці не завершилася після першої атаки. О 03:17 у Києві та низці інших областей вдруге оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку. Відбій цієї загрози Повітряні сили дали близько 03:26.

    Паралельно Росія продовжувала атакувати Україну безпілотниками.

    Протягом ночі Повітряні сили повідомляли про рух звичайних та реактивних ударних БпЛА через Одеську, Миколаївську, Херсонську, Харківську, Сумську, Полтавську та інші області. Зокрема, близько 04:23 групи реактивних дронів рухалися з Чорного моря в напрямку Одещини, а інші БпЛА летіли з Херсонщини через Миколаївську область.

    Окремий інцидент стався на Полтавщині. Приблизно о 02:28 місцева влада повідомила, що уламки безпілотника впали на покрівлю багатоповерхового будинку в Полтавському районі. Станом на той момент інформації про травмованих не надходило.

    Набагато тяжчими стали наслідки нічної атаки на Запоріжжя.

    Практично одночасно з Києвом місто потрапило під комбінований удар. Повітряні сили повідомляли про ракети в напрямку Запоріжжя, а також про пуски керованих авіабомб.

    За даними голови Запорізької ОВА Івана Федорова, внаслідок атаки були пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, виникли пожежі й перебої з електропостачанням. Кількість жертв протягом ночі швидко зростала.

    Близько 02:23 було відомо про п’ятьох загиблих та 20 поранених. Вранці дані уточнили: шість людей загинули, 19 отримали поранення. Також повідомлялося про пошкодження чотирьох багатоквартирних будинків та нежитлових приміщень.

    У деяких моніторингових каналах з’являлися твердження про можливе використання Росією північнокорейських балістичних ракет під час атаки на Запоріжжя. Однак станом на ранок ця інформація не була офіційно підтверджена Повітряними силами, тому подавати її як встановлений факт наразі не можна.

    Важкі наслідки зафіксовані й на Дніпропетровщині.

    За даними регіональної влади, російські атаки протягом ночі охопили Павлоградський, Криворізький, Нікопольський та Кам’янський райони. Станом на ранок повідомлялося про трьох загиблих, серед яких 15-річний підліток. Серед постраждалих також є діти.

    У Миколаєві вночі також лунали вибухи. Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив про них приблизно о 00:53, коли через область рухалися групи безпілотників. Повітряні сили протягом наступних годин неодноразово фіксували БпЛА над Миколаївщиною та поблизу обласного центру.

    Під атакою перебувала і південна частина Одеської області. Повітряні сили повідомляли про реактивні БпЛА, які рухалися з Чорного моря в напрямку Затоки, Чорноморська, Вилкового та інших районів.

    Таким чином, ніч проти 11 серпня стала черговою масштабною комбінованою атакою Росії, хоча головні засоби ураження відрізнялися залежно від регіону.

    По Києву та Запоріжжю Росія застосовувала балістичні ракети, по Запорізькій області також — керовані авіабомби, а через значну частину країни одночасно рухалися ударні та реактивні безпілотники.

    Окремі медіа з посиланням на моніторингові канали також повідомляли про можливе застосування під час атаки на Київ ракет «Циркон». Однак у ранкових офіційних повідомленнях Повітряних сил детального підсумку із точними типами та кількістю всіх запущених по столиці ракет станом на момент перевірки ще не було. Тому говорити про підтверджене застосування «Цирконів» саме цієї ночі зарано.

    Для Києва цей удар став черговою атакою балістикою за дуже короткий проміжок часу. Лише за останні тижні Росія різко наростила використання ракет, які летять по балістичній траєкторії. За даними, наведеними «Українською правдою», у липні по Україні було випущено 376 ракет, із яких 176 були балістичними.

    Саме балістика залишається одним із найскладніших викликів для української ППО через високу швидкість польоту та обмежену кількість систем, здатних її перехоплювати.

    Станом на ранок 11 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві на основних локаціях завершувалися: пожежу на складі погасили, витік газу біля лікарні ліквідували, медичний заклад продовжував оцінювати пошкодження.

    Головним фактором, який дозволив уникнути трагедії безпосередньо в дитячій лікарні, стало те, що діти та медики вчасно перейшли до укриття.

    Наразі підтверджена картина для Києва така: удар балістичними ракетами, дві вирви на території дитячої лікарні, пошкоджене скління та газова мережа, пошкоджений житловий будинок, зруйнований і частково вигорілий склад площею близько 1200 квадратних метрів та один госпіталізований 28-річний чоловік.

    Водночас нічна атака в масштабах України виявилася значно кривавішою: на ранок офіційно повідомлялося щонайменше про шістьох загиблих у Запоріжжі та трьох на Дніпропетровщині, а кількість поранених у різних регіонах обчислюється десятками.

    Цифри ще можуть змінюватися, оскільки рятувальники та місцева влада продовжують уточнювати наслідки ударів.

  • Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України заявили про знищення російського фронтового бомбардувальника Су-24М на військовому аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. За інформацією української сторони, літак уразили саме тоді, коли його готували до бойового вильоту для завдання чергового удару по території України.

    Про результати операції 16 липня повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він зазначив, що завдання виконали бойові водолази ЦСП «Омега», які після виявлення актуальної цілі провели ретельне планування та застосували ударні безпілотники.

    На оприлюдненому відео, за твердженням Нацгвардії, зафіксовано два послідовні влучання. Перший безпілотник атакував носову частину Су-24М. Другий дрон завдав повторного удару в районі паливних баків. Саме друге влучання, як повідомляють українські військові, призвело до остаточного знищення літака.

    У Національній гвардії наголосили, що для ліквідації дорогої авіаційної цілі було використано лише два ударні БпЛА. Вартість конкретних дронів та їхній тип не розкриваються. Також із міркувань безпеки не повідомляються технічні подробиці операції, маршрут безпілотників і спосіб проникнення до району аеродрому.

    Су-24М — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник зі змінною геометрією крила. Він призначений для ураження наземних і надводних цілей, зокрема на малих висотах і за складних метеорологічних умов. Російська армія використовує літаки цього типу для виконання ударних завдань, хоча парк Су-24 поступово скорочується через втрати, аварії та фізичне старіння машин.

    Українська сторона стверджує, що знищений у Криму літак безпосередньо готували до бойового застосування. Незалежного підтвердження його технічного стану, запланованого маршруту або конкретного бойового завдання наразі немає. Водночас момент атаки поблизу місця підготовки авіатехніки може свідчити, що бомбардувальник перебував у робочій зоні аеродрому, а не на тривалому зберіганні.

    Аеродром «Саки», розташований поблизу селища Новофедорівка, залишається однією з важливих баз російської авіації на окупованому півострові. До повномасштабної війни він використовувався російською морською авіацією, а після лютого 2022 року став одним із майданчиків, з яких підтримуються операції окупаційних військ на півдні України та в Чорноморському регіоні.

    Цей аеродром уже неодноразово ставав ціллю українських атак. У серпні 2022 року на його території пролунала серія потужних вибухів, після яких супутникові знімки засвідчили значні пошкодження та втрати російської авіаційної техніки. Надалі українські сили регулярно повідомляли про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, складах і літаках на території бази.

    У липні 2026 року інтенсивність атак на «Саки» знову зросла. За повідомленнями українських джерел, у ніч на 1 липня безпілотники Служби безпеки України уразили ангари, де могли перебувати винищувачі Су-30. Ще один удар по авіабазі відбувся 3 липня. Тоді українська сторона заявила про пошкодження семи ангарів з авіатехнікою, серед якої називали Су-30СМ, Су-30 та Су-24. Остаточний масштаб втрат російської сторони за цими епізодами незалежно не підтверджений.

    Нова операція відрізняється тим, що Нацгвардія заявляє про точкове ураження конкретного літака безпосередньо перед вильотом. На оприлюднених кадрах видно прицільну атаку по окремій авіаційній цілі, а не масштабний удар по всій території бази. Це демонструє поступове зміщення української тактики від масованих атак до полювання на найбільш цінні об’єкти у момент їхньої максимальної вразливості.

    Олександр Півненко назвав знищення Су-24М черговим підтвердженням того, що Національна гвардія системно розширює можливості застосування ударних безпілотних комплексів на значній оперативній глибині. За його словами, бойові завдання на відстанях понад 100 кілометрів виконують не лише спецпризначенці «Омеги», а й підрозділи 1-го корпусу НГУ «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».

    Серед пріоритетних цілей таких операцій командувач назвав логістичні маршрути, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, місця скупчення особового складу та авіацію. Ураження об’єктів у глибокому тилу має одразу кілька завдань: знищення дорогої техніки, порушення постачання, зниження темпів бойових операцій і примушення Росії витрачати більше ресурсів на захист аеродромів та логістичних вузлів.

    Навіть один знищений літак створює для російської авіації ширші проблеми, ніж лише втрата окремої машини. Після удару командування змушене перевіряти систему охорони, посилювати протиповітряний захист, змінювати порядок розосередження техніки, будувати додаткові укриття або переміщувати літаки на більш віддалені бази. Усе це збільшує час підготовки до вильотів і навантаження на інфраструктуру.

    Особливо важливим є удар по паливних баках літака. У разі повної заправки Су-24М або наявності боєприпасів поруч навіть невеликий безпілотник може спричинити масштабне займання. Саме тому авіація під час підготовки до вильоту є вразливою: навколо літака можуть перебувати наземний персонал, паливозаправники, засоби обслуговування та боєкомплект.

    У повідомленні Нацгвардії немає інформації про можливі втрати серед російського персоналу або пошкодження інших об’єктів аеродрому. Російське Міністерство оборони станом на час публікації публічно не підтвердило втрату Су-24М і не прокоментувало відео української сторони. Тому інформація про повне знищення літака наразі ґрунтується на заяві командування НГУ та оприлюднених кадрах.

    Важливою деталлю стала участь у завданні саме бойових водолазів «Омеги». Назва їхньої спеціалізації може створювати враження, що операція обов’язково передбачала дії на воді, однак у Нацгвардії не розкрили, яку саме роль відігравала водолазна підготовка. Бійці спеціальних підрозділів можуть виконувати широкий спектр завдань — від розвідки й проникнення до наведення, дистанційного керування засобами ураження та організації комбінованих операцій.

    Центр спеціального призначення «Омега» бере участь у бойових діях на різних напрямках і спеціалізується на виконанні складних операцій, розвідці, штурмових завданнях, снайпінгу та застосуванні сучасних безпілотних систем. На офіційному ресурсі підрозділу зазначається, що до його структури входять сім загонів спеціального призначення.

    Знищення Су-24М у Криму вписується в ширшу українську стратегію поступового позбавлення Росії можливості безпечно використовувати окупований півострів як військовий плацдарм. Українські сили регулярно атакують там аеродроми, нафтобази, склади, радари, системи ППО, кораблі та транспортні комунікації.

    Такі операції змушують російське командування відсувати частину авіації та засобів ураження далі від фронту. Чим більшою стає відстань між аеродромом базування та районом бойового застосування, тим більше пального витрачається, скорочується час перебування літака в зоні виконання завдання та ускладнюється технічне обслуговування.

    З військового погляду результат операції поки що оцінюється на основі українського повідомлення. Проте навіть сама можливість прицільно атакувати літак на добре захищеній авіабазі в Криму показує, що російський тил стає дедалі вразливішим. Два відносно невеликі безпілотники змогли дістатися цілі, яку захищають аеродромні служби, радіолокаційні засоби та системи ППО.

    У Нацгвардії наголосили, що робота на значній оперативній глибині триватиме, а перелік пріоритетних російських об’єктів постійно оновлюється. Після ударів по ангарах на початку липня та точкового знищення Су-24М 16 липня аеродром «Саки» знову опинився серед найнебезпечніших місць для російської авіації на окупованому півострові.

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що наразі зарано говорити про настання переломного моменту у війні проти Росії, однак Україна послідовно рухається до створення умов, за яких російська армія втратить здатність підтримувати нинішній рівень бойових дій. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну ситуацію на фронті та стратегічні цілі Сил оборони.

    За словами Сирського, нинішній етап війни не можна назвати вирішальним або таким, що вже визначив остаточний баланс сил, оскільки бойові дії залишаються надзвичайно інтенсивними, а обидві сторони продовжують адаптуватися до нових технологій та методів ведення війни. Він наголосив, що замість очікування швидкого перелому Україна зосереджена на довготривалій стратегії виснаження противника, яка має поступово призвести до втрати його наступального потенціалу.

    Головнокомандувач пояснив, що в українському військовому плануванні ключовим орієнтиром є досягнення так званої “кульмінаційної точки” противника, концепції, яка походить із класичної військової теорії Карла фон Клаузевіца. Йдеться про момент, коли армія вичерпує свої ресурси та максимальні можливості для наступу, після чого її ефективність починає знижуватися, а ініціатива поступово переходить до іншої сторони. Саме створення таких умов, за словами Сирського, є однією з головних цілей українських Сил оборони.

    Він підкреслив, що Україна прагне системно завдавати противнику втрат, які перевищують його здатність до поповнення особового складу, а також руйнувати ключові елементи російської військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про логістичні маршрути, склади, вузли постачання та інші критичні об’єкти, які забезпечують функціонування армії. Окрему роль у цьому процесі, за його словами, відіграють безпілотні системи середньої дальності, які дозволяють уражати цілі в глибині оборони противника.

    Крім того, Сирський наголосив на важливості ударів по російській енергетичній інфраструктурі та оборонно-промисловому комплексу, які безпосередньо впливають на здатність Росії фінансувати та забезпечувати війну. За його словами, ці дії мають на меті поступово зменшувати економічний і військовий потенціал РФ, створюючи передумови для стратегічної зміни ситуації на фронті.

    Водночас він застеріг, що можливості для досягнення такого ефекту є обмеженими в часі, оскільки характер сучасної війни може різко змінитися через технологічні прориви будь-якої зі сторін. Сирський зазначив, що нинішня війна є безперервним технологічним змаганням, у якому ключову роль відіграють інновації, швидкість впровадження нових рішень та здатність адаптуватися до нових видів озброєння.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ звернув увагу на поточні втрати російської армії та темпи її поповнення. За його словами, з початку 2026 року українські Сили оборони знешкодили понад 183 тисячі російських військовослужбовців, тоді як Росія змогла мобілізувати приблизно 180 тисяч осіб, що, за оцінкою українського командування, створює дисбаланс між втратами та відновленням бойових підрозділів.

    Також Сирський наголосив на значній ролі безпілотних систем у сучасній війні, зазначивши, що Україна зберігає перевагу в сегменті FPV-дронів. За його словами, саме ці технології стали одним із ключових факторів ураження живої сили та техніки противника, суттєво змінивши характер бойових дій і зробивши фронт більш “технологічним” і динамічним.

    Він також навів дані про ефективність українських підрозділів безпілотних систем, які лише за один місяць змогли уразити сотні тисяч верифікованих цілей противника та знищити тисячі ворожих дронів-камікадзе типу “Шахед”, що використовуються Росією для атак на українську інфраструктуру та цивільні об’єкти.

    Таким чином, за оцінкою українського військового керівництва, війна наразі перебуває у фазі поступового виснаження противника, а не на етапі стратегічного перелому. Сирський наголошує, що такий перелом можливий лише за умови подальшого нарощування втрат Росії, посилення технологічної переваги України та руйнування здатності РФ підтримувати тривалу війну на нинішньому рівні інтенсивності.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція переходить до серійного виробництва нового ударного безпілотника Chorus, який здатен вражати цілі на відстані до 3000 км. Проєкт уже розглядають як один із найважливіших елементів трансформації європейської військової доктрини — із акцентом на масові, дешеві та далекобійні засоби ураження.

    Новий дрон створюється французькою оборонною компанією Turgis Gaillard у партнерстві з Renault під контролем Генерального управління з озброєнь Франції (DGA). Це один із перших прикладів, коли цивільна автомобільна промисловість активно інтегрується у військове виробництво для швидкого масштабування.

    Chorus належить до класу так званих «одноразових ударних дронів» або loitering munition — апаратів, які виконують функцію крилатої ракети, але є значно дешевшими у виробництві. Його ключові характеристики включають дальність польоту до 3000 км, бойову частину масою близько 500 кг і крейсерську швидкість близько 400 км/год.

    За своїми параметрами це не тактичний дрон поля бою, а повноцінна система стратегічного рівня, здатна уражати глибокі тилові цілі — логістичні вузли, склади пального, аеродроми, командні пункти чи об’єкти інфраструктури. Експерти зазначають, що маса бойової частини у 500 кг суттєво перевищує можливості більшості сучасних ударних БПЛА і наближає Chorus до класу крилатих ракет.

    Однією з головних особливостей проєкту є його економічна ефективність. Орієнтовна вартість одного дрона становить близько 100 тисяч євро, що в рази дешевше за сучасні високоточні ракети. Саме це дозволяє реалізувати нову концепцію ведення війни — не точкові удари дорогими засобами, а масовані атаки великою кількістю дешевших платформ.

    Виробництво планують розгорнути у французькому місті Ле-Ман, де за участі Renault може бути досягнута потужність до 600 одиниць на місяць. Такий масштаб є безпрецедентним для європейського ринку безпілотників і свідчить про зміну підходів до оборонної промисловості.

    Концепція Chorus прямо пов’язана з досвідом війни в Україні, яка продемонструвала ефективність масового використання дронів для прориву ППО та виснаження противника. Французькі розробники відкрито визнають, що надихалися подібними системами, зокрема українськими далекобійними розробками.

    Водночас дрон не розглядається як заміна традиційних ракетних систем. Його роль — доповнення. Chorus має виконувати завдання «об’ємного» ураження, перевантажуючи системи протиповітряної оборони противника та створюючи «вікна» для більш точних і дорогих засобів, таких як крилаті ракети типу SCALP.

    Попри відносно невисоку швидкість, яка робить дрон вразливим до сучасних систем ППО при одиночному застосуванні, його ефективність розкривається саме у масових атаках. Комбіноване використання ударних дронів, хибних цілей та засобів радіоелектронної боротьби може суттєво ускладнити оборону навіть добре захищених об’єктів.

    Проєкт Chorus також є частиною ширшої стратегії Франції з переозброєння та створення власної масштабної індустрії безпілотників. У 2024–2026 роках країна активно інвестує у так звані «one-way effectors» — дешеві одноразові системи, які можуть вироблятися у великих обсягах і швидко адаптуватися до змін на полі бою.

    Важливим є й політичний контекст. Після початку повномасштабної війни Росії проти України європейські країни дедалі більше усвідомлюють необхідність зменшення залежності від США у сфері оборони. Розвиток таких систем, як Chorus, має зміцнити автономність Європи у військовому плані.

    Очікується, що перші партії дронів будуть поставлені у 2026 році для оцінки та тестування. За попередніми даними, початкове замовлення передбачає обмежену кількість одиниць, але технологія закладається з прицілом на швидке масштабування у разі потреби.

    Таким чином, запуск виробництва Chorus може стати переломним моментом для європейської оборонної індустрії. Франція фактично робить ставку на нову модель війни — де ключову роль відіграють не поодинокі дорогі системи, а масові, доступні та далекобійні платформи, здатні змінити баланс сил у сучасних конфліктах.

  • Україна запустила серійне виробництво далекобійних ударних дронів

    Україна запустила серійне виробництво далекобійних ударних дронів

    За короткий період часу Україні вдалося розробити та запустити в серійне виробництво власні далекобійні ударні дрони. Про це в інтерв’ю заявив генеральний директор Укроборонпрому Герман Сметанін.

    За його словами, ці дрони нині вражають стратегічні об’єкти ворога на відстані понад 1000 км.

    Сметанін також нагадав, що Україна вже успішно розгорнула масове виробництво FPV-дронів.

    «Чималий внесок зробили наші підприємства, які налагодили тісну співпрацю з приватними компаніями та допомогли їм масштабувати виробництво», – зазначив він.

    Він підкреслив, що ворога не можна недооцінювати, особливо такого потужного, як Росія.

    «Ми стали більш нелінійними та інноваційними. Росія має величезні ресурси та потужну промисловість, тому сліпо копіювати її підхід немає сенсу. Ми змушені бути гнучкими та винахідливими. Як Давид, який зрозумів, що боротися з Голіафом його ж методами – хибна ідея, ми обрали зброю, яка може принести перемогу, і вміло її застосовуємо», – додав Сметанін.