Golosnovinua.com

Позначка: удари по Криму

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України протягом 12–13 липня провели серію масштабних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. Серед головних цілей опинилися стратегічний пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим», електричні підстанції та російські комплекси протиповітряної оборони, зокрема пускова установка зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

    Про результати операцій повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним Мадяр. Він назвав кампанію проти російської енергетики та ППО «Кримський рубильник off» і «ППОпадом», наголосивши, що українські підрозділи послідовно працюють над ослабленням військового потенціалу окупантів на півострові.

    За словами Бровді, протягом двох діб ударні дрони уразили загалом 11 енергетичних об’єктів різної потужності на окупованих територіях. До цього переліку ввійшли дев’ять електропідстанцій, пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим» та газоперекачувальна станція.

    Окремо командувач СБС повідомив про ураження п’яти елементів російської системи протиповітряної оборони. Йдеться про пускову установку С-400 «Тріумф», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1», зенітний ракетний комплекс «Тор-М2» та дві радіолокаційні станції «Небо-У».

    Водночас у самому окупованому Криму зафіксовано ураження чотирьох елементів ППО: пускової установки С-400 у районі Керчі, комплексу «Панцир-С1» поблизу села Осовини, а також двох РЛС «Небо-У» у Керчі та районі Мелек-Чесме. Комплекс «Тор-М2», за даними Мадяра, був уражений біля Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Однією з найважливіших цілей став стратегічний пункт прийому та перетоку електроенергії, яка надходить до Криму з території Росії через енергоміст «Кубань — Крим». За інформацією командування СБС, цей об’єкт був атакований удруге протягом 48 годин.

    Енергоміст має критичне значення для забезпечення окупованого півострова електроенергією з Краснодарського краю Росії. Водночас українська сторона підкреслює, що удари спрямовані насамперед на інфраструктуру, яка забезпечує діяльність російських військових угруповань, систем зв’язку, логістичних вузлів, об’єктів ППО та інших елементів окупаційної армії.

    У СБС також показали відео ураження енергомосту та низки інших цілей. На оприлюднених кадрах, за твердженням українського командування, зафіксовані влучання у військові та енергетичні об’єкти противника. Незалежно перевірити повний масштаб пошкоджень усіх заявлених цілей в умовах бойових дій наразі неможливо.

    Серед кримських енергооб’єктів, які потрапили під удари 12–13 липня, названо підстанцію 220 кВ «Комиш-Бурун» у Керчі, підстанції 110 кВ «Ковильне» та «Зимине», а також підстанцію 330 кВ «Зоря». Суспільне Крим із посиланням на Мадяра повідомляло, що ці об’єкти були атаковані разом із пунктом перетоку енергомосту.

    До операцій залучили кілька підрозділів Сил безпілотних систем. За інформацією Бровді, бойову роботу виконували 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд», 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2», група «Фенікс» та 1-й окремий центр СБС.

    Удари не обмежувалися лише Кримом. Під атаки потрапили електричні підстанції на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької та Запорізької областей. Таким чином, операція охопила значну частину тилової інфраструктури російських військ — від енергетики та газопостачання до протиповітряної оборони.

    Паралельно Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч проти 13 липня Сили оборони завдали ударів по радіолокаційній станції «Небо-У» та пусковій установці С-400 у районі Керчі. У Генштабі зазначили, що ступінь пошкодження та остаточні результати ураження уточнюються.

    Російський комплекс С-400 «Тріумф» є одним із ключових компонентів далекобійної протиповітряної оборони РФ. Він призначений для виявлення й ураження літаків, крилатих ракет та інших повітряних цілей. Знищення або пошкодження пускових установок, радарів і допоміжних елементів С-400 може створювати прогалини в системі ППО та полегшувати подальші удари по військових об’єктах.

    РЛС «Небо-У» використовується для далекого виявлення повітряних цілей і передачі даних іншим комплексам протиповітряної оборони. Саме тому одночасне ураження радіолокаційних станцій і пускових установок може свідчити про комплексний підхід Сил оборони: спочатку позбавити противника можливості своєчасно виявляти дрони, а потім завдавати ударів по енергетиці, логістиці та інших тилових об’єктах.

    Під час цих самих операцій українські військові атакували й морську логістику Росії в Азовському морі. Генштаб повідомив про ураження семи танкерів, п’яти суховантажних суден, двох буксирів та одного порома. За даними українського командування, частина цих суден використовувалася для перевезення нафти, нафтопродуктів, військових вантажів, техніки та матеріально-технічних засобів.

    Крім того, оператори 413-го полку «Рейд» оприлюднили відео ударів по трьох поромах, які перебували в акваторії Керченського порту та біля поромної переправи. Така серія атак свідчить про спробу одночасно послабити одразу кілька складових російського забезпечення Криму — енергопостачання, морську логістику та протиповітряну оборону.

    Нинішня хвиля ударів є продовженням масштабної кампанії СБС проти енергетичної інфраструктури окупованого півострова. На початку липня Бровді повідомляв про ураження десятків енерговузлів на півдні України. Лише протягом 1–5 липня, за його даними, дрони СБС атакували 37 енергетичних об’єктів, а за останні 48 годин того періоду — ще 16 підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Зокрема, 3 липня українські дрони уразили газову компресорну станцію «Ключі» та вісім кримських електропідстанцій, серед яких «Білогірськ», «Саки», «Старий Крим» і «Західно-Кримська». У попередні дні під ударами також перебували підстанції «Озерненська», «Родникове», «Донузлав», «Феодосійська» та інші об’єкти.

    Мадяр заявляє, що кінцевою метою таких операцій є системне ослаблення російської військової присутності на півострові — через ураження енергетики, логістики, засобів зв’язку, паливної інфраструктури та ППО.

    «Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», — підсумував командувач Сил безпілотних систем.

    Україна неодноразово наголошувала, що Крим є її тимчасово окупованою територією, а російські військові об’єкти на півострові є законними цілями для Сил оборони. Остаточні масштаби руйнувань після ударів 12–13 липня наразі уточнюються.

  • Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Систематичні удари Сил оборони України по енергетичній інфраструктурі тимчасово окупованого Криму призвели до того, що півострів практично втратив зовнішнє освітлення у нічний час. Таких висновків дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які проаналізували наслідки української кампанії із завдання ударів по військових, логістичних та енергетичних об’єктах Росії на окупованій території.

    У своєму звіті експерти ISW зазначають, що протягом останнього року Україна послідовно нарощувала удари по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури Криму. На думку аналітиків, така стратегія вже дала помітний результат, адже більша частина півострова майже повністю залишилася без зовнішнього освітлення у темну пору доби. Це свідчить про суттєве погіршення роботи енергетичної системи окупованого регіону та ускладнення функціонування окремих об’єктів інфраструктури.

    В ISW наголошують, що кампанія України не обмежується лише енергетичними цілями. Паралельно українські військові продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі російських окупаційних військ, прагнучи знизити їхні можливості щодо забезпечення, перекидання сил і ведення бойових дій. Аналітики вважають, що комплексний характер цих операцій дозволяє поступово послаблювати російське військове угруповання на півострові.

    Одним із найбільш масштабних епізодів останніх днів стали удари, про які повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. За його словами, 3 липня українські військові успішно уразили одразу низку ключових енергетичних об’єктів на території окупованого Криму. Серед них підстанції “Тарханкут”, “Випасне”, “Білогірськ”, “Саки”, “Таврія”, “Миколаївка”, “Старий Крим” і “Західно-Кримська”, а також газокомпресорна станція “Ключі”. Саме ці об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні електро- та газопостачання різних районів півострова.

    Додатковим підтвердженням того, що на зазначених об’єктах сталися ураження, стали дані американської системи моніторингу пожеж NASA FIRMS. Система зафіксувала теплові аномалії в районах розташування підстанцій і газокомпресорної станції, що може свідчити про виникнення пожеж або інших наслідків після українських атак. Подібні супутникові дані вже неодноразово використовувалися незалежними аналітиками для підтвердження ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях.

    Крім атак на енергетичні об’єкти, українські військові продовжують системно уражати інші стратегічно важливі цілі. За даними Генерального штабу Збройних сил України, останнім часом під удари потрапили залізничний міст через Червоногвардійський канал, станція радіоелектронної боротьби поблизу Артемівки, а також підрозділ радіоелектронної розвідки в окупованому Севастополі. Такі об’єкти мають важливе значення для логістики, зв’язку та функціонування російських військ, тому їх ураження може негативно впливати на ефективність роботи окупаційного угруповання.

    Окрему увагу аналітики приділили атакам на російські військові аеродроми, які залишаються одними з ключових елементів військової інфраструктури РФ у Криму. За інформацією Служби безпеки України, українські сили повторно атакували військовий аеродром “Саки”. За попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено сім літаків і сім ангарів, де базувалися винищувачі Су-30СМ, Су-30 та фронтові бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки Росія регулярно використовує для нанесення ударів по території України, тому їхнє пошкодження або знищення має важливе військове значення.

    Крім цього, українські військові уразили аеродром “Гвардійське”, де були пошкоджені два ангари для зберігання ударних безпілотників типу “Шахед”, які Росія активно використовує під час масованих атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. Опубліковані 3 липня супутникові фотографії підтвердили пошкодження цих споруд, що також відзначили аналітики ISW.

    На думку експертів американського Інституту вивчення війни, вся сукупність останніх українських операцій свідчить про реалізацію довгострокової стратегії із системного послаблення російської військової присутності в окупованому Криму. Йдеться не лише про знищення окремих військових об’єктів, а й про поступове руйнування інфраструктури, яка забезпечує функціонування російського угруповання, включаючи енергетичні мережі, логістичні маршрути, засоби протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби та авіаційні бази.

    Аналітики вважають, що комплексні удари по енергетичних об’єктах, аеродромах, мостах, підстанціях і військових базах створюють для російських військ дедалі більше проблем із забезпеченням, управлінням та веденням бойових дій. Одним із найбільш помітних наслідків цієї кампанії стало майже повне зникнення зовнішнього освітлення в нічний час на більшій частині окупованого Криму, що, за оцінкою ISW, є одним із показників успішності українських ударів по енергетичній інфраструктурі півострова.

  • СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    Служба безпеки України повідомила про нову масштабну операцію в тимчасово окупованому Криму. За даними спецслужби, ударними безпілотниками було атаковано два ключові військові аеродроми російських окупаційних військ — Саки та Гвардійське. У СБУ стверджують, що внаслідок атаки було уражено ангари з бойовою авіацією, а також місця зберігання ударних безпілотників типу Shahed.

    Як заявили у спецслужбі, операція стала частиною оголошеної Президентом України Володимиром Зеленським 40-денної кампанії із завдання ударів по військовій інфраструктурі Росії. Основною ціллю були об’єкти, які використовуються для забезпечення російських повітряних атак по території України.

    За інформацією СБУ, на військовому аеродромі Саки було уражено сім ангарів, у яких зберігалися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30 та Су-24. За попередніми оцінками української спецслужби, щонайменше сім літаків було знищено або пошкоджено. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає, а російська сторона офіційно не коментувала заявлені втрати.

    У СБУ нагадали, що це вже другий удар по аеродрому Саки протягом поточного тижня. Раніше спецслужба повідомляла про п’ять влучань безпілотників по ангарах із бойовою авіацією, після яких на території авіабази було зафіксовано пожежу. Тоді, за попередньою інформацією, під ударом також опинилися винищувачі Су-30 та Су-30СМ.

    Ще одним об’єктом атаки став військовий аеродром Гвардійське. За даними СБУ, українські безпілотники уразили два ангари, де російські війська зберігали ударні дрони типу Shahed та авіаційне обладнання. Саме звідси, за інформацією української сторони, регулярно забезпечується діяльність російської тактичної авіації на південному напрямку.

    У спецслужбі наголосили, що аеродроми Саки та Гвардійське залишаються одними з найважливіших військових авіаційних баз Росії в окупованому Криму. Саме з них регулярно здійснюються вильоти літаків, які запускають ракети по українських містах, а також виконують бойові завдання для підтримки російського угруповання військ на південному напрямку.

    У повідомленні СБУ зазначається, що служба системно працює над знищенням військового потенціалу Росії як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    «Жодні ангари чи укриття не допоможуть — СБУ дістане ворога всюди», — заявили у спецслужбі.

    Успішний удар по кримських авіабазах став продовженням серії українських операцій по стратегічній інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Напередодні СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони України повідомила про ураження лінійної виробничо-диспетчерської станції “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. Об’єкт розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону та є важливою ланкою транспортування нафтопродуктів. Крім того, цього тижня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішний удар по підприємству, пов’язаному з корпорацією “Роскосмос” у Пензенській області, яке виробляє компоненти для систем управління ракетною технікою.

    Останніми місяцями Крим залишається одним із головних напрямків українських далекобійних ударів. Українські військові регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, електропідстанції та логістичні вузли окупаційних військ. Такі операції спрямовані на зниження можливостей Росії використовувати півострів як плацдарм для ракетних ударів по Україні та забезпечення бойових дій на південному фронті.

    Водночас незалежно перевірити заявлені масштаби пошкоджень наразі неможливо. Російська влада традиційно не оприлюднила офіційної інформації щодо можливих втрат авіаційної техніки або пошкодження інфраструктури на аеродромах Саки та Гвардійське.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.

  • «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    Сили оборони України продовжують системну роботу з ураження та перекриття логістики російських військ, зокрема на тимчасово окупованій території Криму. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив командувач Національної гвардії України, генерал-майор Олександр Півненко, коментуючи роль безпілотних систем та загальну тактику українських сил у війні.

    За його словами, ключовим напрямком роботи українських підрозділів залишається поступове ускладнення забезпечення російського угруповання на фронті, зокрема шляхом ударів по логістичних маршрутах, складах, транспортних вузлах та інфраструктурі, яка забезпечує постачання боєприпасів, техніки та пального. Півненко наголосив, що Сили оборони послідовно нарощують використання безпілотних систем і розширюють їхню оперативну глибину, що дозволяє впливати не лише на передній край, а й на тилові райони противника.

    Окрему увагу командувач приділив ролі Сил безпілотних систем, які, за його словами, активно діють у тимчасово окупованому Криму. Він зазначив, що цей напрямок координується під керівництвом Роберта Бровді з позивним «Мадяр», і що українські підрозділи добре розуміють поставлені завдання та системно працюють над їх виконанням. За словами Півненка, ефективність таких операцій напряму залежить від масштабу застосування засобів ураження та кількості підготовлених екіпажів безпілотників.

    Командувач НГУ підкреслив, що стратегічною метою є створення умов, за яких російські війська відчуватимуть постійні труднощі із забезпеченням на всіх рівнях. Він прямо зазначив, що українські сили мають намір настільки ускладнити логістику противника, щоб це суттєво впливало на його боєздатність. У цьому контексті Півненко заявив, що перекриття логістичних шляхів є одним із ключових інструментів сучасної війни, оскільки саме постачання визначає можливості ведення бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на тактику російських військ, які, за його словами, через обмежені можливості на лінії фронту дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі України. Йдеться, зокрема, про атаки на енергетичні об’єкти, транспортні вузли та інші елементи критичної інфраструктури, а також спроби впливати на українську логістику на відстані 20–30 кілометрів у глибину. Півненко зазначив, що українська сторона враховує ці дії у плануванні власних операцій і адаптує тактику відповідно до змін на полі бою.

    На тлі цих заяв у тимчасово окупованому Криму протягом останніх днів фіксувалися вибухи та пожежі на низці об’єктів російської військової інфраструктури. За даними з відкритих джерел, у ніч на 20 червня сталася масштабна пожежа на території Таврійської ТЕС поблизу Сімферополя, після чого наступної ночі повідомлялося про нову серію атак безпілотників по об’єктах на півострові. Також повідомлялося про ураження порту в Керчі, який російські війська використовують як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення свого угруповання на південному напрямку.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також коментував результати дій Сил оборони, зазначаючи, що українські підрозділи продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі противника на окупованих територіях. У свою чергу аналітики зазначають, що такі операції мають системний характер і спрямовані на поступове послаблення можливостей російської армії утримувати контроль над логістично складними напрямками.

    Таким чином, за словами представників українського військового командування, зокрема Олександра Півненка, поточна стратегія Сил оборони полягає у тривалому та багаторівневому тиску на логістику противника, що в перспективі має знизити його здатність до ведення активних бойових дій та ускладнити утримання окупованих територій.

  • Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Сили безпілотних систем України продовжують системну кампанію зі знищення критично важливих об’єктів російської військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях. У ніч на 20 червня українські оператори безпілотників провели масштабну операцію, завдавши ударів по газових компресорних станціях у Криму, мосту через Генічеську протоку, паливозаправниках, бронетехніці та логістичних маршрутах окупантів.

    Про результати операції повідомили Сили безпілотних систем України. За даними військових, атаки стали частиною комплексної роботи із послаблення можливостей російського угруповання на південному та східному напрямках фронту.

    Однією з головних цілей операції стала газова інфраструктура на тимчасово окупованому Кримському півострові. Оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» уразили одразу три газові компресорні станції. Ще одну аналогічну ціль успішно атакували бійці 1-го окремого центру Сил безпілотних систем.

    Газові компресорні станції мають важливе значення для функціонування енергетичної інфраструктури окупованого Криму. Вони забезпечують транспортування та розподіл природного газу, який використовується як для цивільних потреб, так і для забезпечення військових об’єктів окупантів. Системне ураження таких об’єктів створює додаткові труднощі для російського командування та змушує перекидати ресурси на відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Ще одним важливим результатом операції стало ураження автомобільного мосту через Генічеську протоку в Херсонській області. За інформацією військових, міст використовувався російською армією як один із ключових маршрутів постачання між окупованим Кримом та угрупованнями військ РФ на південному напрямку.

    Удар по транспортній артерії здійснили оператори 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог». Генічеський напрямок має особливе значення для російської логістики, оскільки дозволяє перекидати особовий склад, боєприпаси, пальне та техніку між Кримом і захопленими територіями Херсонської та Запорізької областей.

    Військові експерти неодноразово наголошували, що знищення або пошкодження транспортних вузлів є одним із найефективніших способів зниження бойових можливостей противника. Будь-які перебої у постачанні суттєво ускладнюють проведення наступальних і оборонних операцій.

    Окремим епізодом операції стало ураження рейдового буксира російського флоту. Удар виконали оператори 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2. Деталі пошкоджень наразі не розголошуються, однак сам факт успішного ураження судна свідчить про продовження активної роботи українських сил проти морських можливостей окупантів.

    Значну увагу під час операції було приділено також паливному забезпеченню російських військ. Бійці зведеного загону «13» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» разом із підрозділами бригади К-2 атакували паливозаправники у Донецькій та Херсонській областях.

    Знищення запасів пального залишається одним із пріоритетів українських сил, оскільки саме пальне є критично важливим ресурсом для пересування бронетехніки, автомобільних колон, генераторів та інших елементів військової інфраструктури противника.

    Крім цього, українські оператори успішно уразили важкий військовий тягач БАЗ-6403 у Донецькій області. Такі машини використовуються для транспортування важкого озброєння, артилерійських систем та іншої техніки.

    У Луганській області під удар потрапила броньована техніка російської армії, зокрема броньована бойова машина «Тайфун-К». Ця техніка активно застосовується окупантами для перевезення особового складу в зоні бойових дій та забезпечення мобільності підрозділів.

    Також українські безпілотники продовжили полювання на логістичний транспорт окупаційних військ. Під ударами опинилися автомобілі та транспортні засоби в Криму, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

    У Силах безпілотних систем наголосили, що всі удари здійснювалися у взаємодії з Центром глибинних уражень угруповання СБС. Така координація дозволяє ефективно планувати операції та концентрувати зусилля на найбільш важливих цілях противника.

    Останніми місяцями українські сили дедалі активніше застосовують безпілотні системи не лише безпосередньо на лінії фронту, а й для ураження об’єктів у глибокому тилу окупантів. Особлива увага приділяється логістичним маршрутам, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та засобам управління військами.

    Напередодні Генеральний штаб ЗСУ також повідомляв про успішні удари по залізничних мостах у Криму, складах паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі, районах зосередження техніки біля Сіверськодонецька та низці пунктів управління безпілотниками російських військ.

    Військові підкреслюють, що системне знищення газової інфраструктури, мостів, паливозаправників, бронетехніки та транспортних засобів поступово послаблює можливості армії РФ підтримувати високу інтенсивність бойових дій.

    «Сили безпілотних систем продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – наголосили у військовому відомстві.

    Експерти зазначають, що саме такі операції сьогодні стають одним із ключових інструментів виснаження окупаційних військ. Руйнування логістики, енергетичних об’єктів та транспортних вузлів змушує противника витрачати значні ресурси на відновлення інфраструктури та ускладнює забезпечення військ на передовій.

  • «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    Тимчасово окупований Крим може найближчим часом опинитися фактично в ізоляції через системні удари українських безпілотників по російській логістиці. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, коментуючи результати нової стратегії Сил оборони щодо блокування транспортних маршрутів окупантів на півдні.

    За словами міністра, Україна вже досягла значного прогресу в реалізації так званого «логістичного локдауну» російських військ, а кількість далекобійних ударів по критично важливих об’єктах окупантів продовжує зростати.

    «Відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться в острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – заявив Федоров в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING.

    Водночас глава Міноборони відмовився розкривати додаткові деталі майбутніх операцій, зазначивши лише, що українська стратегія вже починає давати результати.

    Одним із ключових факторів зміни ситуації на фронті, за словами Федорова, стало масштабне збільшення закупівель безпілотників класу Middle Strike – ударних дронів середньої дальності, які активно використовуються для атак по військовій логістиці РФ.

    Міністр повідомив, що лише за перші чотири місяці 2026 року Міністерство оборони законтрактувало таких безпілотників на 300% більше, ніж за весь 2025 рік.

    Саме ці системи сьогодні регулярно працюють по об’єктах у Приазов’ї, на окупованих територіях Запорізької області, Херсонщини та в Криму.

    За словами Федорова, ще наприкінці минулого року Україна почала вкладати значні ресурси в розвиток напрямку ударних дронів, і тепер ці рішення починають приносити конкретний результат на полі бою.

    «Те, що ми зробили тоді, зараз починає приносити результат», – наголосив міністр.

    Окремо Федоров пояснив суть стратегії, яку українська сторона називає логістичним локдауном.

    Йдеться про системне знищення транспортних маршрутів, складів боєприпасів, пунктів забезпечення, переправ та інших елементів тилової інфраструктури, від яких залежить постачання російського угруповання на окупованих територіях.

    Для цього держава не лише закуповує великі партії дронів, а й виділяє додаткове фінансування бойовим підрозділам, які мають найбільший досвід використання таких систем.

    «Ми анонсували логістичний локдаун. Це додаткові прямі кошти підрозділам, які використовують дрони Middle Strike. Ми, роблячи закупівлю сотень тисяч Middle Strike, паралельно даємо гроші на підрозділи, які вміють швидко використовувати і закуповувати», – пояснив глава Міноборони.

    На переконання Федорова, саме поєднання масового виробництва безпілотників та ефективного застосування на фронті створює для російської армії дедалі серйозніші проблеми.

    Останніми місяцями Крим залишається однією з головних цілей українських далекобійних ударів.

    Сили оборони регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи ППО, радіолокаційні станції, пункти базування Чорноморського флоту та транспортні вузли, через які здійснюється постачання окупаційного угруповання.

    Особливу роль у забезпеченні російських військ відіграють Керченський міст, автомобільні маршрути через окупований південь України та залізничне сполучення між Кримом і материковою частиною РФ.

    Українські військові аналітики неодноразово наголошували, що порушення цих логістичних ланцюгів може суттєво вплинути на можливості російської армії вести активні наступальні дії.

    Саме тому слова Федорова про можливе перетворення Криму на «острів» багато експертів розглядають як сигнал про продовження кампанії зі знищення транспортної інфраструктури окупантів.

    Найгучнішою частиною заяви міністра стали слова про наслідки нової української стратегії для російської армії.

    «Для росіян починається пекло, з яким дуже важко впоратися. І це вікно можливостей у нас є. Логістика перерізається, Крим ізолюється», – заявив Федоров.

    Він також наголосив, що удари по логістиці вже безпосередньо впливають на ситуацію на фронті.

    За його словами, між ефективністю українських атак по тилових маршрутах та активністю російських штурмових дій існує пряма залежність.

    «Є пряма кореляція між тим, скільки ми б’ємо по логістиці, і тим, скільки штурмових дій відбувається на першій лінії», – пояснив міністр.

    На його думку, чим більше проблем виникає у російських військ із доставкою боєприпасів, пального та підкріплень, тим складніше їм підтримувати високий темп наступальних операцій.

    Ізоляція Криму давно вважається одним із ключових елементів української військової стратегії.

    Півострів є головним тиловим хабом російських військ на південному напрямку, через який проходить значна частина забезпечення окупаційних сил у Херсонській та Запорізькій областях.

    У разі суттєвого обмеження транспортного сполучення між Кримом та материковою частиною Росії окупаційне угруповання може зіткнутися з дефіцитом ресурсів, що вплине як на оборонні можливості, так і на наступальний потенціал армії РФ.

    Саме тому українська сторона продовжує нарощувати виробництво безпілотників та розширювати масштаби ударів по військовій логістиці окупантів, розглядаючи цей напрямок як один із найефективніших способів послаблення російської армії.

  • «Атеш»: офіцери Чорноморського флоту РФ масово залишають Севастополь

    «Атеш»: офіцери Чорноморського флоту РФ масово залишають Севастополь

    Офіцери Чорноморського флоту РФ нібито масово залишають окупований Севастополь разом із родинами та переїжджають до Новоросійська на тлі посилення ударів по військовій інфраструктурі в Криму. Про це повідомляє партизанський рух «Атеш» із посиланням на свої джерела в російських військових структурах.

    За даними руху, у командуванні Чорноморського флоту Росії розглядаються варіанти поступового перенесення залишків органів управління з території окупованого Севастополя до Новоросійська. Йдеться про потенційне переміщення штабних елементів та управлінських структур, які досі залишаються на півострові, попри регулярні атаки на військові об’єкти. Водночас частина офіцерів, як стверджується, вже почала діяти самостійно, не очікуючи офіційних наказів, і завчасно вивозить свої родини, майно та особисті речі до регіонів материкової частини Росії.

    У повідомленнях «Атеш» зазначається, що процес евакуації має неформальний характер і відбувається поступово, без публічних заяв або офіційних розпоряджень з боку російського військового керівництва. Частина військових, за твердженнями руху, вже облаштовується в районі Новоросійська, який раніше розглядався як альтернативний центр базування Чорноморського флоту РФ.

    У самому командуванні, як стверджує «Атеш», зростає напруга і розуміння того, що перебування ключових управлінських структур у Севастополі стає дедалі більш ризикованим. Причиною цього називають регулярні удари по військових об’єктах на території Криму, а також ускладнення логістики та забезпечення угруповання російських військ на півострові. За оцінками представників руху, це призводить до зниження стабільності управління та змушує військове керівництво шукати альтернативні локації для розміщення штабів.

    Також у повідомленнях йдеться про те, що окремі офіцери, які вже ухвалили рішення про переїзд, змушені залишати частину майна та майнових активів, які неможливо швидко вивезти. Це, за їхніми словами, є додатковим свідченням того, що переміщення відбувається в умовах поспіху та невизначеності.

    Рух «Атеш» пов’язує ці процеси з посиленням атак на військову інфраструктуру в Криму. Зокрема, йдеться про удари по об’єктах російської авіації, штабах, складах та елементах логістики, які забезпечують функціонування Чорноморського флоту. За їхньою оцінкою, сукупність цих факторів поступово змінює військово-оперативну ситуацію на півострові та змушує російську сторону переглядати розміщення ключових структур управління.

    Російська влада та офіційні представники Чорноморського флоту публічно не коментували заяви, оприлюднені партизанським рухом, і не підтверджували інформацію про переміщення штабів або масову евакуацію офіцерських родин.

    Водночас раніше вже повідомлялося про серію ударів по військових і промислових об’єктах на території окупованого Криму. Зокрема, йшлося про ураження об’єктів російської авіації в Севастополі, атаки на інфраструктуру підприємств оборонного значення, а також удари по транспортних та логістичних вузлах, включно з об’єктами, які забезпечують сполучення півострова з материковою частиною Росії.

    Окремо зазначалося, що такі інциденти призводять до посилення заходів безпеки з боку російських військових структур, а також до зміни режиму роботи частини об’єктів у Криму. На цьому тлі ситуація в регіоні залишається напруженою, а військова присутність РФ поступово адаптується до умов постійних загроз і ризиків нових ударів по критичній інфраструктурі.

  • «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    Українські Сили оборони завдали одного з найболючіших ударів по російській військовій логістиці від початку 2026 року. Серія атак по ключових мостах на Чонгарському та Армянському напрямках суттєво ускладнила постачання окупаційних військ через Крим та поставила під загрозу забезпечення російського угруповання на Запорізькому напрямку.

    Про це йдеться у великому матеріалі BBC, присвяченому роботі новоствореного Центру мультидоменних операцій «Фаланга», який координував операцію з ізоляції тимчасово окупованого Криму.

    За словами українських військових, удари по транспортних артеріях уже призвели до серйозних проблем із постачанням пального для російських військ. У командуванні центру переконані: якщо системна кампанія триватиме, окупований півострів фактично втратить сухопутне сполучення з Росією.

    Як з’явилася «Фаланга»

    Центр мультидоменних операцій «Фаланга» був створений навесні 2026 року за рішенням Міністерства оборони України. До його складу увійшли два добре відомі бойові підрозділи — Перший окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла та 475-й окремий штурмовий полк Code 9.2.

    Обидва формування виникли ще у 2022 році на базі добровольчих підрозділів та за час повномасштабної війни напрацювали власну модель ведення бойових дій, яка поєднує роботу штурмових груп, дронів, кіберрозвідки та аналітичних центрів.

    Саме цей підхід став основою концепції «Фаланги».

    Командир 475-го ОШП майор Олександр Настенко з позивним «Флінт» пояснює, що сучасний український аналог давньогрецької фаланги — це не щільний стрій піхоти, а поєднання людей і технологій.

    Головною зброєю підрозділу стали далекобійні ударні безпілотники середнього радіуса дії, які військові називають «довгим списом». Саме завдяки їм українські сили можуть завдавати ударів на відстані від 100 до 300 кілометрів буквально через кілька годин після отримання розвідувальної інформації.

    Чому головною ціллю став Крим

    Останні місяці російська армія активно використовувала Крим як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення угруповання військ «Восток», яке діє на Запорізькому напрямку.

    Після того як українські військові встановили вогневий контроль над окремими маршрутами постачання через окупований Маріуполь, російське командування почало переорієнтовувати значну частину транспортних потоків через Крим.

    Саме це стало приводом для проведення масштабної операції із руйнування транспортних коридорів.

    У ніч із 6 на 7 червня українські безпілотники FP-2 завдали ударів по Чонгарських мостах. Через два дні атака була повторена.

    11 червня під удар потрапили мости в районі Армянська, а також обхідні маршрути через канал.

    Дрон FP-2 центру “Фаланга” атакує вантажівку на мосту в Армянську / фото 1 ОШПy

    Крім того, 8 червня був атакований міст, який сполучає Генічеськ з Арабатською стрілкою.

    Для ударів використовувалися українські дрони FP-2 та «Бегемот», які останнім часом дедалі частіше застосовуються для ураження стратегічних об’єктів у тилу противника.

    Росіяни втратили колону з пальним

    За словами командира «Фаланги» Олександра Настенка, рішення про удар по Чонгарському мосту було ухвалене після отримання розвідувальної інформації про підготовку великої російської колони.

    Кіберрозвідка центру зафіксувала підготовку масштабного перекидання пального через Крим для забезпечення російських підрозділів на Запоріжжі.

    Після першого удару росіяни спробували змінити маршрут та переорієнтувати рух через Армянськ. Однак українська розвідка оперативно відстежила ці зміни.

    Черга з російських вантажівок перед мостом в Армянську / фото 1 ОШП

    У результаті серії атак під удар потрапила колона приблизно з 50 транспортних засобів, серед яких були бензовози та інша техніка забезпечення.

    Частина машин була знищена безпосередньо під час руху.

    «Крим тепер можна вважати островом»

    Найгучнішою стала заява командира «Флінта» щодо наслідків операції.

    За його словами, всі три ключові транспортні артерії отримали критичні пошкодження, а окупаційна влада вже офіційно визнає необхідність проведення ремонтних робіт.

    «Транспортного коридору в Крим з материка більше немає. Завдавши ударів по мостах, ми десакралізували цей об’єкт. Те, що всі мости будуть добиті, у мене сумнівів немає. Це буде систематична робота. Відтепер можна вважати Крим островом», — заявив український офіцер.

    За його словами, російські війська вже змушені розглядати використання понтонних переправ.

    Втім, такі конструкції значно поступаються мостам за пропускною здатністю та вразливі до нових ударів.

    Російські війська відчувають дефіцит пального

    Найсерйознішими можуть виявитися не прямі втрати техніки, а наслідки для забезпечення фронту.

    Згідно з перехопленнями української розвідки, в окремих російських бригадах уже спостерігаються проблеми з паливом.

    За словами командирів «Фаланги», обсяги пального, які нині отримують російські підрозділи угруповання «Восток», значно менші від необхідних.

    Це може вплинути на мобільність бронетехніки, роботу артилерії та проведення наступальних операцій на Запорізькому напрямку.

    Окремі джерела також повідомляють, що командування російського угруповання «Днєпр» вже почало використовувати цивільний транспорт для перевезення пального, намагаючись приховати військову логістику та компенсувати дефіцит спеціалізованої техніки.

    Що це означає для фронту

    Військові експерти зазначають, що ізоляція Криму є одним із ключових елементів української стратегії на південному напрямку.

    Кримський півострів залишається головним логістичним хабом Росії для забезпечення окупаційних військ на Херсонщині та Запоріжжі.

    Систематичні удари по мостах, складах, залізничних вузлах та переправах можуть суттєво знизити боєздатність російських підрозділів без проведення масштабних наземних операцій.

    Саме тому операція «Фаланги» вже розглядається як одна з найбільш успішних мультидоменних кампаній української армії у 2026 році.

    У Міністерстві оборони України не приховують, що досвід центру планують масштабувати на інші напрямки фронту, де поєднання дронів, кіберрозвідки та штурмових підрозділів вже демонструє високу ефективність.

    Якщо темпи ударів збережуться, окупаційні сили можуть зіткнутися з масштабною логістичною кризою вже найближчими місяцями.