Golosnovinua.com

Позначка: удари по рф

  • Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    У ніч на 15 вересня 2026 року російський Таганрог у Ростовській області зазнав ракетної атаки. Місцева влада повідомила про пошкодження складських приміщень, житлових будинків та інших об’єктів, а також про пожежі. Серед постраждалих об’єктів — логістичний хаб партнера маркетплейсу Ozon, роботу якого довелося призупинити. Одночасно моніторингові канали поширили інформацію про можливий удар по Таганрозькому авіаційному науково-технічному комплексу імені Берієва, пов’язаному з ремонтом російської військової авіації. Однак наслідки для підприємства та літаків станом на ранок залишалися непідтвердженими. Про нічні події повідомило РБК-Україна.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки, назвавши її масованою ракетною. За його повідомленням, у місті пошкоджено скління двох багатоквартирних і трьох приватних будинків, навчального закладу та комерційної будівлі. Також він заявив про пошкодження газової труби, складів сільськогосподарських підприємств, продуктового магазину й об’єкта Ozon. Перелік, який навів російський посадовець, опублікував УНІАН. Незалежної оцінки масштабу цих пошкоджень у доступних ранкових повідомленнях немає.

    Після атаки у Таганрозі зафіксували три осередки займання. Про це, за повідомленням російського видання «Москва 24», заявила очільниця міста Світлана Камбулова. До ліквідації наслідків залучили екстрені служби. Водночас уточнення міської влади стосувалося трьох осередків пожежі внаслідок атаки загалом: воно не дає підстав стверджувати, що всі три виникли саме всередині складу Ozon. У повідомленні компанії окремо йдеться про займання в одному з блоків будівлі логістичного партнера. Джерело.

    Сам маркетплейс уточнив статус пошкодженого об’єкта. За заявою Ozon, яку переказали російські медіа, у Таганрозі працював хаб доставки партнерської логістичної компанії. Через ракетну загрозу його евакуювали, постраждалих серед працівників, за даними компанії, немає. Після займання роботу хабу тимчасово зупинили. В Ozon також наголосили, що цей об’єкт не приймав поставки безпосередньо від продавців, оскільки виконував інші операції. Вантажі, які прямували до нього, мають перенаправити на інші майданчики. Компанія стверджує, що доставка та видача замовлень покупцям тривають у звичайному режимі. Заява Ozon у викладі «Москва 24».

    Окрема увага прикута до авіаційного комплексу імені Берієва. За попередніми повідомленнями каналів Exilenova+ та Supernova+, підприємство також могло опинитися під ударом. Видання OBOZ.UA повідомило про поширені місцевими жителями кадри пожежі, які пов’язують із територією заводу. Проте доступні матеріали не дозволяють достовірно встановити, які саме споруди постраждали, чи пошкоджено виробниче обладнання та чи були уражені літаки. Тому повідомлення про можливе влучання в авіакомплекс наразі потребують подальшого підтвердження. Повідомлення OBOZ.UA.

    Значення цього підприємства для російської військової авіації пояснюється його спеціалізацією. Як нагадує OBOZ.UA з посиланням на попереднє повідомлення Генерального штабу ЗСУ, комплекс здійснює ремонт і модернізацію літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Саме тому інформація про вибухи поблизу заводу викликає увагу до можливих наслідків для авіаремонтних потужностей РФ. Водночас профіль підприємства сам собою не підтверджує, що конкретні літаки перебували там у ніч на 15 вересня або зазнали пошкоджень. Перевіреного переліку таких втрат у розглянутих джерелах немає. Джерело.

    Нинішнє повідомлення про пожежу на об’єкті, пов’язаному з Ozon, з’явилося на тлі попередніх атак на логістичну інфраструктуру компанії. Зокрема, 29 серпня маркетплейс уже заявляв про влучання безпілотників в один зі своїх логістичних об’єктів у Ростовській області. Тоді компанія повідомила, що працівників евакуювали заздалегідь, а невелике займання оперативно загасили. За попередніми даними, постраждалих не було. Про цей випадок повідомляв «Інтерфакс». Це окремий епізод, і його обставини не слід змішувати з наслідками удару по Таганрогу 15 вересня.

    Ще один масштабний випадок стався поблизу Саратова. У публікації від 11 вересня РБК-Україна з посиланням на російську службу «Радіо Свобода» повідомило про знищення логістичного центру Ozon та оприлюднення супутникового знімка наслідків. За даними того матеріалу, площа вигорілого об’єкта становила приблизно 100 тисяч квадратних метрів. На опублікованому зображенні журналісти зафіксували масштабні наслідки пожежі. Однак ці відомості стосуються саме об’єкта під Саратовом: переносити його площу, рівень руйнувань або оцінку втрат на таганрозький хаб підстав немає. Матеріал про наслідки удару під Саратовом.

    Для ситуації в Таганрозі конкретним операційним наслідком, про який уже заявив бізнес, стало тимчасове припинення роботи хабу та перенаправлення вантажів. Водночас відомостей про кількість знищених товарів, суму збитків або терміни відновлення об’єкта у розглянутій заяві немає. Так само поки неможливо визначити, наскільки тривалою буде зміна логістики. Твердження про масштабний зрив доставки по всій Росії чи повне знищення таганрозького комплексу на цьому етапі виходили б за межі оприлюднених даних.

    Таким чином, ранкові повідомлення містять заяви російської влади про ракетну атаку, пошкодження міських об’єктів і пожежі, а також уточнення Ozon щодо зупинки партнерського хабу. Найбільша невизначеність залишається навколо авіазаводу Берієва: інформація про його можливе ураження поширюється, але перевірених даних про наслідки для військової авіації наразі бракує. Тип і кількість застосованих ракет у використаних повідомленнях також не встановлені.

  • Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі Росії як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибокому тилу РФ. У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що 27 липня та в ніч на 28 липня українські підрозділи уразили низку важливих об’єктів противника, серед яких стратегічний комбінат «Пріоритет» Росрезерву в Удмуртській Республіці, а також склади паливно-мастильних матеріалів, матеріально-технічного забезпечення та безпілотників у тимчасово окупованому Криму й Луганській області.

    У Генштабі зазначили, що операція проводилася в межах системної кампанії зі зниження воєнно-економічного потенціалу Росії. Основною метою стали об’єкти, які забезпечують окупаційні війська паливом, матеріально-технічними ресурсами та безпілотними системами.

    Однією з головних цілей став склад матеріально-технічних засобів і склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Ічкі (колишнє Совєтське) на тимчасово окупованій території Криму. За інформацією Генерального штабу, ці об’єкти використовувалися для забезпечення російського військового угруповання, яке діє на півдні України. Відомо також про ураження складу безпілотних літальних апаратів російських військ поблизу Червонопопівки Луганської області. Ураження такого об’єкта може вплинути на використання розвідувальних і ударних БПЛА на окремих ділянках фронту.

    Окрему увагу привернув удар по Федеральній державній казенній установі «Комбінат “Пріоритет”» у селищі Борок Камбарського району Удмуртської Республіки. Генеральний штаб повідомив, що після атаки було зафіксовано влучання та пожежу на території підприємства.

    Комбінат «Пріоритет» входить до структури Росрезерву — державної системи матеріальних резервів Російської Федерації. Це закритий стратегічний об’єкт, який перебуває під воєнізованою охороною та призначений для довгострокового зберігання запасів пального, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів на випадок воєнного часу або надзвичайних ситуацій. Раніше підприємство мало назву «Горизонт». Інформація про обсяги запасів і діяльність комбінату офіційно не розголошується.

    Особливістю цієї операції стала значна відстань до цілі. Комбінат розташований більш ніж за 1300 кілометрів від державного кордону України, що вкотре демонструє можливості українських далекобійних ударних засобів ураження. Саме на цій відстані знаходиться один із найважливіших резервних паливних об’єктів Росії, який забезпечує державні стратегічні запаси.

    Ще 27 липня президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне проведення далекобійної операції. За його словами, українські сили завдали ударів по нафтових об’єктах у Ростовській області, Ярославській області та Удмуртській Республіці. Президент назвав ці атаки частиною реалізації стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зменшення можливостей Росії фінансувати війну проти України.

    OSINT-аналітики та низка незалежних дослідників ще після перших повідомлень про атаку припустили, що ціллю українських безпілотників став саме комбінат «Пріоритет». Аналіз відеозаписів пожежі та геолокації підтвердив, що удар припав на територію стратегічного підприємства Росрезерву в селищі Борок. Російська влада офіційно підтвердила масштабну атаку безпілотників на Удмуртію, однак традиційно не розкрила, які саме об’єкти зазнали ураження.

    Голова Удмуртії Олександр Бречалов назвав атаку «наймасованішою за останній час» для регіону. За його словами, жертв серед населення немає. Водночас російські медіа повідомляли про тимчасові обмеження роботи окремих підприємств та евакуацію персоналу поблизу району атаки.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по логістичній інфраструктурі, паливних базах та складах противника залишаються одним із ключових напрямків дій Сил оборони України. Такі операції покликані ускладнити забезпечення російської армії паливом, боєприпасами та матеріальними ресурсами, що безпосередньо впливає на її можливості вести бойові дії.

    Водночас Генштаб підкреслив, що Сили оборони й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на послаблення військового потенціалу Росії та припинення її збройної агресії проти України. За результатами проведених ударів триває уточнення остаточних наслідків ураження всіх зазначених об’єктів.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    Найбільш резонансною ціллю став нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області. У Генеральному штабі повідомили, що внаслідок атаки було зафіксовано пряме влучання по території підприємства з подальшою масштабною пожежею. За попередньою інформацією, уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6 — один із ключових технологічних елементів виробничого циклу. Остаточний масштаб пошкоджень наразі уточнюється.

    «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» входить до числа найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, яка використовується, зокрема, для забезпечення потреб російської армії. Саме тому підприємство розглядається Україною як законна військова ціль у межах операцій зі зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    За інформацією Генштабу, атака на Кстовський НПЗ є частиною комплексної кампанії Сил оборони із завдання ударів по критично важливій інфраструктурі російського військово-промислового комплексу. Варто зазначити, що це підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських безпілотників. У квітні та травні 2026 року завод також зазнавав атак, після яких повідомлялося про пошкодження окремих виробничих потужностей.

    Окрім нафтопереробного заводу, українські військові уразили склад безпілотних літальних апаратів російських військ у районі Кам’янки Запорізької області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні окупаційних військ ударними та розвідувальними дронами, які Росія регулярно використовує під час атак на українські міста та позиції Сил оборони. Детальна інформація про масштаби ураження складу наразі уточнюється.

    Ще однією важливою ціллю став залізничний міст через річку Сіверський Донець у районі Станиці Луганської. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовувався російськими військами для військової логістики, перекидання особового складу, боєприпасів, озброєння та матеріально-технічних засобів. Пошкодження транспортної інфраструктури такого рівня може суттєво ускладнити забезпечення російських угруповань на окремих напрямках фронту.

    Також українські підрозділи завдали удару по командно-спостережному пункту противника поблизу Вільшаної Харківської області. Подібні об’єкти забезпечують координацію підрозділів окупаційної армії, управління бойовими діями та зв’язок між військовими формуваннями. У Генштабі не уточнили масштаби пошкоджень командного пункту, однак підтвердили факт його ураження.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що операція була проведена в межах системної роботи зі зниження воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації. Українські військові підкреслили, що удари по підприємствах, які забезпечують паливом армію РФ, а також по логістичних маршрутах і військових об’єктах залишаються одним із ключових напрямків роботи Сил оборони.

    Після атаки на НПЗ у Кстово в російських соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах почали поширюватися відео масштабної пожежі на території підприємства. На оприлюднених кадрах видно густий дим і полум’я над виробничими установками. Офіційна російська влада традиційно не оприлюднила детальної інформації про масштаби руйнувань, тоді як українська сторона повідомила про підтверджене влучання та пожежу.

    Останніми місяцями Сили оборони України суттєво активізували кампанію далекобійних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, підприємства оборонно-промислового комплексу, склади боєприпасів, місця зберігання безпілотників, а також об’єкти транспортної логістики, які забезпечують функціонування російської армії. Українське військове командування неодноразово наголошувало, що такі операції спрямовані на послаблення можливостей Росії вести війну проти України та скорочення ресурсної бази окупаційних військ.

  • Українські дрони повторно вдарили по центру зв’язку “Дубна” в РФ

    Українські дрони повторно вдарили по центру зв’язку “Дубна” в РФ

    У ніч на 30 червня українські безпілотники здійснили повторний удар по центру космічного зв’язку «Дубна», розташованому в Московській області Російської Федерації. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підкресливши, що такі дії є частиною системної роботи зі зниження військового потенціалу держави-агресора та ускладнення її здатності вести бойові операції проти України.

    За словами глави держави, центр космічного зв’язку «Дубна» є спеціалізованим об’єктом супутникової інфраструктури, який використовується Росією для забезпечення розвідувальних процесів, передачі даних та координації дій окупаційних підрозділів. Йдеться про технологічний вузол, який відіграє важливу роль у військовій системі управління, зокрема у забезпеченні зв’язку між різними елементами російських збройних сил, що задіяні у війні проти України.

    Відстань від державного кордону України до об’єкта становить понад 500 кілометрів, що свідчить про значну дальність проведеної операції та її складність з точки зору планування і виконання. У Києві наголошують, що подібні удари спрямовані не лише на конкретні об’єкти, а й на поступове руйнування всієї системи військової логістики та управління Росії, яка забезпечує ведення бойових дій.

    Президент України нагадав, що це вже не перший удар по об’єктах подібного типу на території Російської Федерації. За його словами, раніше Сили оборони України вже вражали щонайменше чотири центри космічного та супутникового зв’язку, які розташовані у Московській та Владимирській областях. Такі операції, як зазначається, мають системний характер і є елементом довгострокової стратегії, спрямованої на поступове зменшення можливостей російської армії у сфері розвідки, зв’язку та координації.

    Володимир Зеленський також підкреслив, що Україна послідовно реалізує концепцію так званих «далекобійних санкцій», які передбачають ураження критичної військової інфраструктури противника в глибині його території. За його словами, такі дії суттєво ускладнюють Росії можливість продовжувати загарбницьку війну, оскільки впливають на ключові елементи її військової системи управління та знижують ефективність координації підрозділів на різних напрямках фронту.

    У Генеральному штабі Збройних сил України раніше повідомляли, що центр «Дубна» вже ставав ціллю удару 22 червня. Тоді було уражено апаратно-модульний комплекс із 32-метровою антеною типу Mark-IV, яка використовувалася для супутникового зв’язку, а також технічні приміщення, що забезпечували функціонування цього вузла. За оцінками української сторони, подібні ураження мають довгостроковий ефект і впливають на здатність противника відновлювати повноцінну роботу таких систем у короткі терміни.

    Водночас у ніч на 30 червня Московська область знову опинилася під атакою безпілотників, про що повідомляли російські Telegram-канали. У регіоні фіксувалися численні повідомлення про рух дронів у напрямку столиці РФ, а також роботу систем протиповітряної оборони. У соціальних мережах з’являлися відео очевидців, на яких видно проліт безпілотників та звуки вибухів у повітрі, однак офіційна інформація про масштаби уражень з російського боку залишалася обмеженою.

    Українська сторона наголошує, що такі операції є частиною ширшої кампанії зі зниження військового потенціалу Росії, зокрема у сфері управління, розвідки та зв’язку. У Києві також зазначають, що перелік цілей для подібних дій формується відповідно до військової необхідності та може розширюватися залежно від розвитку бойової ситуації, оскільки пріоритетом залишається послаблення спроможностей противника вести війну проти України.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Служба безпеки України здійснила повторне ураження нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області Російської Федерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні паливом московського регіону та низки внутрішніх і експортних маршрутів постачання нафтопродуктів. Це вже друга атака на цей об’єкт протягом останнього місяця, що свідчить про системний характер ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі та її логістичних вузлах.

    Про це повідомляє пресслужба СБУ.

    У відомстві зазначили, що операція була реалізована силами Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України в межах виконання завдань, визначених керівництвом держави, зокрема у контексті так званої 40-денної операції впливу на території Російської Федерації. За даними СБУ, удар було завдано за допомогою безпілотних літальних апаратів по лінійно-виробничо-диспетчерській станції «Второво», яка входить до структури російської компанії «Транснефть-Верхняя Волга» та є одним із ключових елементів системи перекачування світлих нафтопродуктів у центральній частині РФ.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт забезпечує транспортування дизельного пального до московського кільцевого нафтопродуктопроводу, який у подальшому розподіляє ресурси на великі нафтобази, що постачають паливо для столиці Росії та навколишніх регіонів. Крім того, через станцію здійснюється переміщення нафтопродуктів у напрямку експортної інфраструктури на узбережжі Балтійського моря, що робить цей вузол важливим як для внутрішнього ринку, так і для зовнішньої торгівлі РФ.

    У СБУ повідомляють, що під час атаки українські безпілотники влучили в технічні будівлі та допоміжну інфраструктуру об’єкта, після чого на території станції було зафіксовано вибухи та подальшу детонацію. Попередньо йдеться про займання технологічного обладнання, яке може використовуватися для перекачування та розподілу нафтопродуктів. Остаточні масштаби пошкоджень наразі уточнюються, однак у відомстві зазначають, що ураження могло тимчасово порушити роботу ключових систем перекачування пального.

    Станція «Второво» вже неодноразово опинялася під ударами. Попередня атака на цей об’єкт відбулася 10 червня, коли, за даними відкритих джерел, також було зафіксовано пошкодження інфраструктури та перебої в роботі суміжних об’єктів. Тоді ж під удар потрапила ще одна нафтоперекачувальна станція у Володимирській області — «Лобково», що вказує на розширення географії атак по паливній інфраструктурі регіону. Крім того, повідомлення про ураження «Второво» надходили і 24 травня, що свідчить про повторюваність та цілеспрямованість дій щодо цього логістичного вузла.

    У регіонах, де розташовані відповідні об’єкти, раніше фіксувалися термічні аномалії, які вказували на можливі пожежі після ударів безпілотників. Російська сторона традиційно не розкриває детальних наслідків подібних інцидентів, обмежуючись загальними повідомленнями про локалізацію пожеж або «усунення наслідків надзвичайних ситуацій».

    У СБУ підкреслюють, що подібні операції спрямовані на послаблення логістичних можливостей російської армії, ускладнення постачання пального до військових об’єктів та порушення стабільності роботи критичної інфраструктури, яка забезпечує як внутрішні потреби РФ, так і її експортні енергетичні маршрути.

  • Чорний дим над Краснодарським краєм: дрони вдарили по ключовому паливному вузлу Росії

    Чорний дим над Краснодарським краєм: дрони вдарили по ключовому паливному вузлу Росії

    У ніч на 25 червня Краснодарський край Росії знову опинився під атакою безпілотників. Одним із головних об’єктів удару стала Полтавська нафтобаза у станиці Полтавській, де після вибухів спалахнула масштабна пожежа. Російська влада традиційно заявила про нібито «падіння уламків збитого безпілотника», однак численні відео, що поширилися у соціальних мережах, свідчать про потужне займання на території паливного об’єкта.

    Про пожежу офіційно повідомив голова Красноармійського району Краснодарського краю Олександр Харитонов. За його словами, після падіння уламків БпЛА на території Полтавської нафтобази виникло займання, а до ліквідації наслідків були залучені екстрені та оперативні служби. Також чиновник заявив про тимчасове перекриття автомобільної дороги між станицею Полтавською та хутором Трудобеліковським через небезпеку в районі пожежі.

    Водночас незалежні OSINT-спільноти та російські Telegram-канали опублікували відеозаписи, на яких видно густий чорний дим і полум’я, що охопило територію нафтобази. За попередніми повідомленнями, вогонь охопив щонайменше три резервуари з паливом. Офіційного підтвердження саме такої кількості пошкоджених резервуарів від російської влади наразі немає, однак ця інформація збігається одразу у кількох незалежних джерелах.

    Полтавська нафтобаза вважається одним із важливих логістичних вузлів паливної інфраструктури Краснодарського краю. Вона забезпечує зберігання та подальше постачання нафтопродуктів не лише для значної частини самого регіону, а й для Республіки Адигея. За відкритими даними, резервуарний парк підприємства налічує 28 ємностей загальним обсягом близько 15 тисяч кубометрів. Тут зберігаються бензини марок АІ-92 та АІ-95, дизельне пальне, мазут, гас та інші нафтопродукти.

    Крім функції зберігання, об’єкт виконує роль важливого перевалочного центру. Паливо сюди надходить із російських нафтопереробних підприємств, після чого автомобільним і залізничним транспортом доставляється до мереж автозаправних станцій та інших споживачів у Краснодарському краї й сусідніх регіонах. За даними українських ЗМІ, нафтобаза співпрацює із мережею АЗС PNB та приймає продукцію великих російських виробників пального.

    Особливу увагу привертає той факт, що це вже не перша атака на цей об’єкт за останній час. Лише 16 червня Полтавська нафтобаза вже зазнавала удару безпілотників. Тоді також виникла пожежа, а місцева влада перекривала дороги та залучала десятки рятувальників і спеціальної техніки для ліквідації загоряння. Таким чином нинішній удар став повторною атакою по одному й тому самому стратегічному об’єкту менш ніж за два тижні.

    Попри заяви російських чиновників про «уламки збитих дронів», губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв станом на ранок 25 червня не опублікував окремих повідомлень щодо інциденту у своєму офіційному Telegram-каналі. Це вже не вперше, коли інформація про атаки на об’єкти паливної інфраструктури регіону спочатку з’являється на рівні місцевих посадовців або очевидців, тоді як регіональна влада тривалий час не коментує ситуацію.

    Атаки на нафтобази, нафтопереробні заводи та паливні склади Росії стали однією з найпомітніших тенденцій останніх років війни. Українська сторона офіційно далеко не завжди коментує такі операції, однак військові експерти неодноразово зазначали, що удари по енергетичній та паливній інфраструктурі мають на меті ускладнити забезпечення російської армії паливом, а також створити додатковий економічний тиск на РФ.

    За останні місяці під ударами опинялися десятки нафтобаз, нафтопереробних підприємств і логістичних центрів у різних регіонах Росії. Значна частина цих атак була спрямована саме на об’єкти, які забезпечують транспортування або зберігання пального для військових і цивільної інфраструктури.

    На цьому тлі експерти звертають увагу й на проблеми російського паливного ринку. Після серії атак на енергетичну інфраструктуру у РФ неодноразово повідомляли про дефіцит бензину в окремих регіонах, перебої із забезпеченням АЗС та адміністративні обмеження продажу пального. Крім того, міжнародні ЗМІ повідомляли, що Росія веде переговори щодо можливого імпорту близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92 із Казахстану для стабілізації внутрішнього ринку.

    Однією з найбільш резонансних атак останнього часу також стало ураження Московського нафтопереробного заводу, який після серйозних пошкоджень був змушений суттєво скоротити роботу. Подібні удари поступово збільшують навантаження на російську систему забезпечення паливом, змушуючи перерозподіляти логістичні потоки та витрачати додаткові ресурси на відновлення пошкоджених підприємств.

    Наразі інформації про постраждалих унаслідок пожежі на Полтавській нафтобазі не надходило. Також немає офіційних даних щодо масштабу матеріальних збитків. Роботи з ліквідації пожежі тривали вранці 25 червня, а російські служби продовжували працювати на місці інциденту. Незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо, однак відео очевидців підтверджують масштабне займання на території паливного об’єкта.

  • Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по об’єктах військової та логістичної інфраструктури російської армії як на території Російської Федерації, так і на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, уточнюючи результати операцій, проведених 21 червня та в ніч на 22 червня.

    За даними українських військових, одним із ключових епізодів стала атака на порт «Кавказ» у Краснодарському краї РФ, який використовується як важливий логістичний вузол для забезпечення російських військ на південному напрямку. У результаті удару було уражено інфраструктуру порту, зокрема два автомобільні пороми, які, за даними Генштабу, застосовувалися для транспортування техніки та ресурсів у напрямку окупованих територій. Пошкодження цього об’єкта може вплинути на швидкість і стабільність постачання російських підрозділів у регіоні.

    Ще одним із важливих елементів операції став удар по центру космічного зв’язку «Дубна» в Московській області. За попередніми даними, після ураження на території об’єкта спостерігалося масштабне задимлення, що може свідчити про пошкодження інфраструктури, яка забезпечує військові комунікації та елементи управління російських сил. Подібні центри відіграють роль у координації зв’язку, передачі даних і підтримці окремих елементів системи управління військами.

    Окремо українські сили завдали ударів по низці об’єктів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, у районі Дебальцевого на Луганщині уражено полігон підготовки операторів безпілотників, де, за даними української сторони, здійснювалася підготовка спеціалістів для роботи з дронами, які активно використовуються російською армією на фронті. Також були атаковані пункти управління безпілотними системами в районах Мирнограда та Перебудови на Донеччині, що могло вплинути на координацію ворожих дронових підрозділів на цьому напрямку.

    Крім того, зафіксовано ураження командно-спостережних пунктів російських військ у районі Ільок-Пеньковки на території Бєлгородської області РФ, а також поблизу Покровська на Донеччині. Ці об’єкти, за даними Генштабу, використовувалися для управління бойовими діями на окремих ділянках фронту та координації вогневих і розвідувальних підрозділів.

    Ще одним елементом операції стала атака на автомобільний міст у районі Василівки Запорізької області, який окупаційні війська використовують для переміщення техніки та забезпечення своїх підрозділів на південному напрямку. Пошкодження цього об’єкта потенційно ускладнює логістику російських сил і може змусити їх переглядати маршрути постачання.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що подібні дії є частиною системної стратегії зі зниження військових можливостей російської армії, яка включає ураження не лише бойових підрозділів, а й критично важливих елементів управління, логістики та забезпечення. Українська сторона підкреслює, що такі операції спрямовані на поступове ослаблення здатності противника вести активні бойові дії.

    Загалом останні удари демонструють розширення географії уражень та акцент на об’єктах, що забезпечують координацію, постачання і технічну підтримку російських військ, що, за оцінками військових експертів, може мати довгостроковий вплив на оперативні можливості окупаційної армії.

  • Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Путін вкотре спробував переконати росіян та міжнародну аудиторію у тому, що Росія нібито впевнено рухається до досягнення своїх цілей у війні проти України. Під час наради, присвяченої так званому розвитку окупованих територій України, російський диктатор заявив, що війська РФ продовжують наступ на всіх напрямках, а удари України по російській території не здатні вплинути на ситуацію на фронті.

    Втім, аналіз відкритих джерел, оцінки незалежних експертів та дані міжнародних аналітичних центрів свідчать про зовсім іншу картину. Більше того, останні місяці стали одними з найскладніших для російських військ з точки зору темпів просування та досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Володимир Путін під час наради заявив, що російська армія нібито просувається вперед на всіх ділянках фронту, а українська сторона через неможливість стримати наступ Росії буцімто вдається до “терористичних методів”. Такі заяви вже давно стали частиною офіційної риторики Кремля, який намагається створити враження невідворотної російської перемоги.

    Однак незалежні аналітики звертають увагу на те, що реальні результати бойових дій не підтверджують подібного оптимізму. Інститут вивчення війни (ISW) наголошує, що темпи просування російських військ систематично знижуються ще з листопада 2025 року. Більше того, у квітні та травні 2026 року російські сили зазнали чистих територіальних втрат на окремих напрямках, що є вкрай рідкісним явищем для Кремля після завершення українського контрнаступу 2023 року.

    Аналітики також зазначають, що російське військове командування регулярно подає керівництву країни надто оптимістичну інформацію про ситуацію на фронті. Це формує у Путіна викривлене уявлення про реальний стан справ і підштовхує його до висування дедалі амбітніших та менш реалістичних вимог щодо продовження війни.

    Окрему увагу експерти звертають на те, що російська влада продовжує ігнорувати результати українських ударів по військовій та логістичній інфраструктурі РФ. За останні місяці Україна значно розширила кампанію далекобійних ударів по складах боєприпасів, паливних базах, мостах, залізничних вузлах та об’єктах військової логістики. Саме такі атаки дедалі частіше створюють труднощі для забезпечення російських військ на фронті.

    Особливо відчутними стали удари по транспортних маршрутах, які пов’язують окупований Крим із захопленими територіями півдня України. Експерти зазначають, що руйнування логістичних ланцюгів не завжди одразу відображається на лінії фронту, проте поступово послаблює здатність Росії проводити масштабні наступальні операції.

    Водночас заяви Путіна про безрезультатність українських атак суперечать і реакції самої Росії. Останніми місяцями Кремль активно посилює систему протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та перекидає додаткові ресурси для захисту внутрішніх регіонів країни. Це свідчить про те, що українські удари створюють реальні ризики для російської військової інфраструктури.

    Показовим є і той факт, що на тлі заяв про успішний наступ Кремль продовжує нарощувати чисельність своїх збройних сил. Російська влада офіційно збільшила штатну чисельність армії до 1,5 мільйона військовослужбовців. Таке рішення багато експертів розглядають як непряме визнання нестачі особового складу та великих втрат, яких зазнала Росія за час повномасштабної війни.

    Аналітики також звертають увагу на інформаційний аспект ситуації. На їхню думку, Кремль дедалі більше залежить від створення образу успішної війни для внутрішньої аудиторії. Саме тому російська пропаганда регулярно повідомляє про нібито стратегічні прориви, навіть коли незалежні дані свідчать про протилежне.

    У попередніх звітах ISW вже неодноразово фіксувалося, що заявлені Кремлем масштаби просування російських військ суттєво перевищували фактичні результати на полі бою. Аналітики вказували на розбіжності між офіційними заявами Москви та реальною ситуацією на фронті.

    Окремі експерти наголошують, що нинішня ситуація дедалі більше нагадує історичні приклади, коли політичне керівництво отримувало викривлену інформацію від військового командування та ухвалювало рішення на основі завищених оцінок власних успіхів. У довгостроковій перспективі це може стати серйозною проблемою для Кремля.

    На цьому тлі Україна продовжує робити ставку на виснаження російської військової машини, розвиток безпілотних технологій та удари по тилових об’єктах противника. Саме ці фактори дедалі частіше згадуються західними аналітиками як такі, що здатні суттєво впливати на перебіг війни.

    Попри чергові заяви Путіна про успіхи та наближення досягнення цілей так званої “спеціальної військової операції”, незалежні оцінки свідчать про інше. Темпи російського просування сповільнюються, втрати залишаються високими, а українські удари по логістиці та військових об’єктах дедалі сильніше впливають на можливості армії РФ. Саме тому між офіційною риторикою Кремля та реальною ситуацією на полі бою продовжує зростати розрив, який стає дедалі важче приховувати навіть російській пропаганді.