Україна готується до складного опалювального сезону на тлі суттєвого посилення російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив, що майбутня зима не обіцяє бути легшою за попередню, а президент Володимир Зеленський після доповіді першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля заявив про необхідність прискорити відновлення енергооб’єктів, накопичити обладнання та домовитися з партнерами про додаткову підтримку до початку холодів.
Корецький заявив під час освітньої конференції «Серпнева 2026», що інтенсивність російських атак на інфраструктуру України зросла «суттєво, в рази». Саме тому уряд, регіони, енергетики та державні компанії продовжують реалізовувати плани стійкості та готуватися до сценаріїв із тривалими відключеннями електроенергії.
Паралельно Зеленський заслухав доповідь Шмигаля про ситуацію в енергетичній системі, процес відновлення після російських ударів та потреби України на серпень і вересень. За словами президента, особливо складною залишається ситуація у прифронтових і прикордонних із Росією областях.
Корецький: майбутня зима не буде легшою
Прем’єр наголосив, що Україна вже має досвід проходження надзвичайно складних зимових періодів в умовах російських атак, однак підстав очікувати полегшення немає.
«Всі ми пройшли минулу зиму стійко, впевнено, згуртовано. Ця зима не передбачає бути легшою, тому що інтенсифікація ударів по інфраструктурі ворога збільшилася суттєво, в рази», — заявив Корецький.
За його словами, регіони та державні підприємства вже реалізують заходи, які мають забезпечити максимально можливу стійкість енергосистеми та соціальної інфраструктури під час опалювального сезону.
Завдання полягає не лише у відновленні пошкоджених об’єктів, а й у створенні резервних можливостей на випадок нових масованих атак.
Зеленський: відновлення триває щодня
Президент після доповіді Дениса Шмигаля повідомив, що енергетики щоденно відновлюють електропостачання для українських сімей після російських обстрілів.
Найбільші виклики, за словами Зеленського, залишаються у містах і селах прифронтових та прикордонних областей.
Водночас глава держави наголосив на важливій деталі — Україна вже сформувала необхідні запаси обладнання для ремонтів.
Йдеться про техніку та компоненти, необхідні для швидкого відновлення об’єктів після можливих нових ударів.
Президент окремо подякував енергетикам за роботу у складних умовах та наголосив, що процес підготовки до зими має тривати безперервно.
Україні потрібна додаткова допомога партнерів
Під час наради окремо визначили завдання щодо роботи з міжнародними партнерами.
Зеленський повідомив, що Україна розраховує на додаткові політичні, фінансові та технічні домовленості.
Йдеться про потреби, які необхідно закрити ще у серпні та вересні — тобто до фактичного початку опалювального сезону.
Президент зазначив, що Київ розраховує на допомогу конкретних держав, однак подробиці переговорів та перелік необхідного обладнання не розголошуються з міркувань безпеки.
Це може стосуватися обладнання для ремонтів, резервної генерації та інших компонентів, які потрібні для підтримки стабільної роботи енергосистеми після атак.
Школи та дитсадки готують до відключень
Окрема частина підготовки стосується навчальних закладів.
За словами Корецького, близько 19,5 тисячі шкіл і дитячих садків уже мають альтернативні джерела живлення або енергетичне обладнання.
Йдеться про генератори, сонячні панелі та системи накопичення електроенергії.
Ще 220 навчальних закладів протягом цього року мають отримати додаткове обладнання, яке дозволить працювати під час тривалих відключень електрики.
Головна мета — не допустити повного припинення навчання навіть за складних умов.
Корецький наголосив, що повітряні тривоги, обстріли та перебої з електроенергією не повинні повністю зупиняти освітній процес.
Для дитсадків уперше виділили 1 млрд грн на укриття
Разом із підготовкою енергетики держава продовжує посилювати фізичний захист навчальних закладів.
У 2026 році вперше 1 млрд гривень направили на облаштування укриттів у дитячих садках.
Також продовжується будівництво підземних шкіл.
За словами прем’єра, у 2025 році було зведено 96 таких об’єктів, а до завершення 2026 року в Україні планують мати близько 200 підземних шкіл.
Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де традиційний формат навчання часто неможливий через постійну загрозу ракетних атак, КАБів та безпілотників.
Таким чином підготовка до зими зараз поєднує одразу два напрямки — енергетичну автономність і фізичну безпеку дітей.
Розвідка попереджала про нові удари по енергетиці
Попередження прем’єра збігається з оцінкою української військової розвідки щодо планів Росії на осінньо-зимовий період.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький раніше заявляв, що російські війська знову концентруватимуться на ударах по енергетичній інфраструктурі.
Йдеться не лише про електростанції або великі підстанції.
За даними ГУР, Росія вже розробила спеціальний безпілотник, призначений для ураження ліній електропередач.
Це може свідчити про зміну тактики, за якої противник намагатиметься бити не лише по великих об’єктах генерації, а й по менш захищених елементах мереж.
Під загрозою може бути і водопостачання
Ще одним ризиком залишається можливе перенесення частини російських атак на іншу критичну інфраструктуру.
Раніше Шмигаль попереджав, що Росія може зробити однією з головних цілей водопостачання та каналізацію.
Логіка такої тактики полягає в тому, щоб створювати проблеми не лише з електрикою, а й із базовими комунальними послугами.
Особливо небезпечним такий сценарій може бути для великих міст, де робота водоканалів безпосередньо залежить від стабільного електропостачання.
Саме тому підготовка до зими включає не лише ремонти енергетичних потужностей, а й створення резервної генерації для об’єктів водопостачання, лікарень, шкіл та іншої критичної інфраструктури.
Енергетики відновлюють об’єкти під загрозою повторних ударів
Одна з головних проблем української енергетики полягає у тому, що ремонт не гарантує довгострокового результату.
Відновлений об’єкт може повторно стати ціллю російського удару.
Через це енергетикам доводиться одночасно ремонтувати пошкоджені мережі, створювати резерв обладнання, посилювати фізичний захист і готувати альтернативні схеми електропостачання.
Саме для цього проводяться регулярні засідання енергетичного штабу, де визначаються пріоритети ремонтів і підготовки до опалювального сезону.
Влада також намагається змінювати правила розподілу електроенергії, щоб у разі дефіциту максимально ефективно забезпечувати критично важливі об’єкти.
Основні рішення потрібно ухвалити ще до осені
Заяви Корецького та Зеленського фактично демонструють, що підготовка до зими увійшла у вирішальну фазу.
Серпень і вересень мають стати періодом, коли необхідно завершити максимальну кількість ремонтів, накопичити резерви та отримати обладнання від міжнародних партнерів.
Особливу увагу приділяють прифронтовим і прикордонним регіонам, де інтенсивність російських атак традиційно вища, а можливості швидко відновити пошкоджені об’єкти обмежені безпековою ситуацією.
Корецький при цьому не прогнозує катастрофічного сценарію, однак прямо попереджає, що очікувати легшої зими не варто.
Росія збільшила інтенсивність ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, а українська влада виходить із того, що така тактика може продовжитися й під час холодів.
Саме тому головний принцип підготовки зараз — не розраховувати на сприятливий сценарій, а забезпечити країну резервним обладнанням, автономним живленням і можливістю максимально швидко відновлювати пошкоджені системи.
