Позначка: Угорщина політика

  • Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина заявила про можливий перегляд умов співпраці з російською державною корпорацією Росатом щодо розширення єдиної атомної електростанції в країні — АЕС “Пакш”. Йдеться про один із найбільших енергетичних інфраструктурних проєктів у Центральній Європі, який реалізується вже понад десятиліття та залишається предметом політичних і фінансових дискусій всередині країни та в Європейському Союзі.

    Як повідомляє Reuters, про можливі зміни в підходах до проєкту заявив кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Угорщини Іштван Капітані під час парламентських слухань у понеділок. За його словами, уряд планує провести комплексний перегляд фінансування, вартості та умов реалізації проєкту “Пакш-2”, а також перевірити зміст чинних контрактів, які, за його словами, мають закритий характер.

    Йдеться про проєкт розширення атомної електростанції АЕС Пакш, вартістю близько 12,5 млрд євро (приблизно 14,7 млрд доларів США). Він передбачає будівництво двох нових енергоблоків загальною потужністю близько 2 гігаватів із реакторами типу ВВЕР російського виробництва. Угоду про реалізацію проєкту було підписано у 2014 році без проведення відкритого міжнародного тендеру, безпосередньо з Росатом.

    Капітані заявив, що Угорщині необхідна “прозора ядерна стратегія”, а також повний перегляд фінансової моделі проєкту. За його словами, чинні контракти залишаються недостатньо відкритими для суспільного контролю, що викликає запитання щодо реальної вартості будівництва та умов його фінансування.

    “Нам потрібно вивчити всі документи, включно з тими, які наразі мають обмежений доступ. Йдеться про масштабний інфраструктурний проєкт, який має стратегічне значення для країни”, — зазначив він під час виступу.

    Паралельно лідер правоцентристської партії “Тиса” Петер Мадяр, який нещодавно склав присягу як прем’єр-міністр, раніше заявляв, що вартість проєкту може бути завищеною. Це підсилює внутрішньополітичну дискусію щодо доцільності подальшого фінансування та умов співпраці з російською стороною в умовах геополітичної напруги в Європі.

    У відповідь Росатом заявив, що готовий надати повне економічне та технічне обґрунтування вартості проєкту, а також підтвердити його відповідність міжнародним стандартам у сфері ядерної енергетики.

    Проєкт “Пакш-2” уже тривалий час перебуває у центрі уваги європейських політиків та експертів. Його фінансування частково забезпечується за рахунок російських кредитів, що викликає додаткові суперечки в контексті санкційної політики Європейського Союзу та залежності окремих країн від російських енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що у лютому 2026 року в Угорщині офіційно стартувало будівництво “Пакш-2”. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Росії, що викликало критику через потенційне порушення норм і правил ЄС у сфері державного фінансування та енергетичної безпеки.

    Крім того, раніше повідомлялося, що адміністрація США надала дозвіл окремим російським банкам брати участь у фінансуванні та розрахунках, пов’язаних із добудовою “Пакш-2”, що ще більше ускладнило міжнародний контекст навколо проєкту.

    Наразі в Будапешті триває політична дискусія щодо подальшої долі проєкту. Очікується, що уряд Угорщини найближчим часом ініціює аудит контрактів та перегляд фінансових зобов’язань, що може суттєво вплинути на темпи реалізації розширення єдиної атомної електростанції в країні.

  • «Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    «Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після гучних скандалів із витоками його розмов із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим заявив, що ніколи не діяв в інтересах Росії і вважає подібні звинувачення несправедливими та образливими. Про це він сказав в інтерв’ю угорському виданню Telex, коментуючи критику на свою адресу після публікації аудіозаписів переговорів із російською стороною. За словами дипломата, йому «особисто боляче» чути звинувачення у зраді, адже протягом 11 років він нібито працював над побудовою прагматичних відносин між Угорщиною та Росією, які, на його думку, були вигідними для Будапешта. Сійярто наголосив, що саме завдяки такій політиці Угорщина отримувала дешевші енергоресурси, що позитивно впливало на економіку країни, і тому називати його діяльність проросійською — неправильно.

    Ця заява пролунала на тлі серйозного політичного скандалу, який розгорівся після витоку записів телефонних розмов між угорським міністром і його російським колегою. Наприкінці березня в мережі з’явилися аудіо, де Сергій Лавров звертається до Сійярто з проханням посприяти у виключенні з санкційних списків Європейського Союзу окремих осіб, пов’язаних із російським бізнесом. Зокрема, йшлося про сестру російського олігарха Алішера Усманова — Гульбахор Ісмаїлову. У записах угорський міністр нібито погоджується допомогти, і вже за кілька місяців її справді було виключено із санкційного переліку, що викликало хвилю критики як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу.

    Ситуація отримала новий розвиток уже у квітні, коли напередодні парламентських виборів в Угорщині було оприлюднено ще одну частину переговорів між Сійярто та Лавровим. У цих розмовах сторони обговорювали ширше коло питань, зокрема санкційну політику ЄС, відносини з Росією, а також тему європейської інтеграції України. Після цього в Європейська комісія офіційно зажадали пояснень від Будапешта, підкресливши, що подібні контакти можуть суперечити спільній політиці Євросоюзу щодо Росії.

    Сам Петер Сійярто у відповідь заявив, що звинувачення у співпраці з Москвою є перебільшеними і не враховують реальних інтересів Угорщини. Він наголосив, що його робота завжди була спрямована на забезпечення національних інтересів, зокрема енергетичної безпеки країни, і що саме завдяки цим зусиллям Будапешт зміг уникнути значно серйозніших економічних потрясінь. Міністр також підкреслив, що називати подібну діяльність державною зрадою — «дуже серйозне і безпідставне звинувачення».

    Водночас політичний контекст ситуації залишається напруженим. Після виборів в Угорщині, на яких перемогу здобули опозиційні сили, новий політичний лідер Петер Мадяр заявив, що Сійярто міг знищувати документи в Міністерстві закордонних справ, пов’язані з санкційною політикою щодо Росії. Ці заяви ще більше посилили підозри щодо ролі угорської дипломатії у відносинах із Кремлем і викликали нову хвилю обговорень у європейських столицях.

    Критики Сійярто наголошують, що його політика протягом останніх років часто йшла врозріз із загальною лінією ЄС, особливо у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України. Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення важливих рішень на рівні Євросоюзу, що викликало невдоволення серед партнерів. У цьому контексті витоки розмов із Лавровим лише підсилили підозри щодо неформальних контактів між Будапештом і Москвою.

    Попри це, сам Сійярто продовжує наполягати, що його політика була прагматичною і відповідала інтересам країни. Він заявив, що історія дасть оцінку його роботі, а всі звинувачення є політично мотивованими. Водночас аналітики зазначають, що цей скандал може мати довгострокові наслідки для репутації Угорщини в ЄС, особливо в контексті війни Росії проти України та посилення європейської єдності у питаннях безпеки.

    Заява Сійярто стала спробою захистити свою позицію на тлі зростаючого тиску як усередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Однак питання про реальний характер відносин Угорщини з Росією залишається відкритим, а подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних змін у Будапешті та реакції Європейського Союзу.