Golosnovinua.com

Позначка: Ukraine Facility

  • Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Президент України Володимир Зеленський після серії гучних політичних та корупційних скандалів у своєму оточенні розпочав масштабну спробу перезавантажити відносини з Верховною Радою та парламентською опозицією. На Банковій дедалі частіше говорять про необхідність внутрішнього політичного примирення щонайменше на найближчі шість місяців — період, який у владі вважають критично важливим як для фронту, так і для міжнародної підтримки України.

    Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди», де описуються закриті переговори президента з депутатами, представниками монобільшості та лідерами опозиційних фракцій.

    За даними видання, поштовхом до зміни політичної тактики стали одразу кілька факторів: серйозне ослаблення внутрішньої президентської вертикалі після корупційних скандалів, проблеми з керованістю монобільшості та необхідність швидко ухвалювати закони, від яких залежить західне фінансування України.

    У матеріалі зазначається, що попередня модель управління державою, коли ключові рішення концентрувалися в Офісі президента та вузькому колі найближчих соратників Зеленського, фактично дала збій після серії кримінальних справ та скандалів довкола представників влади. Особливо болючим ударом для Банкової стали проблеми навколо глави ОП Андрія Єрмака.

    На цьому тлі Зеленський почав активно відновлювати політичний діалог навіть із тими силами, з якими роками перебував у жорсткому конфлікті — зокрема з Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.

    За інформацією УП, останніми днями на Банковій відбулося одразу кілька серій закритих зустрічей президента з керівництвом Верховної Ради, фракції «Слуга народу» та представниками опозиції.

    Однією з ключових тем переговорів стали західні кредити та фінансування України. Йдеться насамперед про виконання умов програм МВФ, Ukraine Facility та інших міжнародних пакетів допомоги, від яких залежить фінансова стабільність держави у 2026 році.

    У матеріалі зазначається, що після втрати фактичної монобільшості Банкова вже не може швидко проводити рішення через парламент без домовленостей із депутатами та іншими політичними силами.

    Саме тому Зеленський провів окрему велику зустріч із депутатами «Слуги народу», під час якої вперше за тривалий час відбулася не формальна нарада, а повноцінна дискусія. За словами співрозмовників УП, президент говорив про необхідність «забути образи» та спільно пройти найближчі шість місяців.

    Водночас у владі дедалі частіше озвучують прогноз, що саме найближче півріччя може стати переломним у війні. За даними джерел видання, Зеленському доповідають, що Росія поступово стикається з виснаженням ресурсів, а Україна починає перехоплювати технологічну ініціативу на фронті.

    У матеріалі багато уваги приділяється змінам у військовій сфері після призначення Михайла Федорова міністром оборони. За словами співрозмовників у Міноборони, нові підходи до закупівель, автоматизації виробництва дронів та розвитку малої ППО вже дали помітний ефект на фронті.

    Зокрема, джерела стверджують, що Україна четвертий місяць поспіль звільняє більше територій, ніж Росія захоплює. Крім того, активно змінюється сама тактика ведення війни — дедалі більшу роль відіграють масовані дронові штурми та системне знищення російської логістики на півдні.

    Окремо в матеріалі згадується командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. За словами джерел УП, Україна зараз виходить на рівень втрат російської армії, який уже наближається до її мобілізаційних можливостей без оголошення повномасштабної мобілізації в РФ.

    На Банковій вважають, що саме ця ситуація може змусити Кремль восени перейти до більш предметних переговорів.

    Однак для цього Україні потрібно втримати внутрішню політичну стабільність та забезпечити безперебійне фінансування армії й бюджету.

    Саме тому Зеленський розпочав серію переговорів із парламентськими фракціями. За даними УП, окремі зустрічі з президентом уже провели Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, представники «Голосу», депутатських груп «Довіра», «За майбутнє», а також колишні представники ОПЗЖ.

    Особливу увагу привернула зустріч Зеленського та Порошенка — перша за багато років. Вона тривала понад годину. За інформацією джерел, сторони обговорювали не лише роботу парламенту, а й тему санкцій проти експрезидента.

    Водночас співрозмовники видання наголошують: ідея Банкової полягає не у створенні нової коаліції, а у формуванні своєрідного «пакту про ненапад» між владою та опозицією щонайменше до осені.

    У команді Зеленського визнають, що без підтримки або хоча б нейтралітету опозиції провести через Раду всі необхідні рішення буде майже неможливо.

    При цьому навіть після серії переговорів влада вже зіткнулася з першими проблемами: парламент провалив голосування за один із важливих законопроєктів щодо митних змін та оподаткування міжнародних посилок, який був потрібен для співпраці з міжнародними партнерами.

    Попри це, у Банковій розраховують, що новий формат комунікації дозволить уникнути повного політичного паралічу.

  • ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Кошти з кредитної програми Європейського Союзу на 90 млрд євро не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українським військовослужбовцям. Попри те, що значна частина цієї позики передбачена для оборонної підтримки України, у Єврокомісії уточнили: йдеться не про фінансування грошового забезпечення армії, а про інвестиції в оборонну промисловість та закупівлю оборонної продукції.

    Про це повідомили у Єврокомісії у відповідь на запит РБК-Україна. Загальний кредитний пакет ЄС для України становить 90 млрд євро і розрахований на 2026–2027 роки. За погодженою логікою, 30 млрд євро мають піти на бюджетну підтримку, а 60 млрд євро — на військову та оборонно-промислову підтримку. Такий розподіл раніше підтверджували і європейські посадовці, і міжнародні медіа.

    У Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка потрібна Україні для покриття термінових фінансових потреб і забезпечення базових державних послуг. Водночас вона не прив’язана до конкретних статей видатків, але має відповідати зобов’язанням України в межах програми МВФ, зокрема щодо стійкості державного боргу.

    Окрема частина кредиту пов’язана з оборонною промисловістю. Йдеться про підтримку виробництва безпілотників нового покоління, навігаційних і комунікаційних систем, авіаційних та космічних технологій, а також окремих металургійних потужностей, які можуть мати подвійне — цивільне й оборонне — призначення.

    Водночас у Брюсселі наголосили: оборонний компонент не може покривати такі військові витрати, як зарплати військовослужбовців. Тобто навіть якщо гроші надходитимуть у межах оборонної підтримки, вони мають іти на виробництво, закупівлі та розвиток оборонних спроможностей, а не на поточні виплати особовому складу.

    Це важливе уточнення на тлі дискусій в Україні щодо підвищення грошового забезпечення військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок європейського кредиту, однак такий варіант, як випливає з позиції ЄК, не підтримали.

    У Єврокомісії пояснюють, що суттєві зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, мають супроводжуватися додатковими ресурсами. Передусім ідеться про збільшення внутрішніх доходів бюджету. Іншими словами, якщо Україна ухвалюватиме рішення про масштабне підвищення виплат армії, джерело цих коштів доведеться шукати всередині державних фінансів або через окремі домовленості, а не в межах цього оборонного компонента кредиту.

    Сам кредит ЄС на 90 млрд євро є одним із найбільших пакетів фінансової підтримки України від початку повномасштабної війни. У 2026 році Україна має отримати 45 млрд євро, ще 45 млрд євро передбачені на 2027 рік. За даними Reuters, перші виплати очікуються в середині червня після завершення необхідних процедур, зокрема ратифікації у Верховній Раді.

    20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах ширшої кредитної програми. Про це повідомляв єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

    Раніше повідомлялося, що у 2026 році з європейського кредиту Україна має отримати 16,7 млрд євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 млрд євро на оборонні потреби. Бюджетна частина включає 8,35 млрд євро макрофінансової допомоги та ще 8,35 млрд євро через програму Ukraine Facility.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що кошти європейської позики мають посилити армію, підтримати соціальні потреби та розвиток оборонного виробництва. Водночас нинішнє роз’яснення Єврокомісії фактично розділяє поняття «посилення армії» і «зарплати військовим»: перше може фінансуватися через закупівлі та оборонну промисловість, друге має покриватися з інших джерел.

    Це означає, що дискусія про підвищення виплат військовим в Україні не знімається, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти додаткові доходи, або переглянути структуру видатків, або шукати окремий механізм міжнародної підтримки саме для грошового забезпечення армії.

    Питання є особливо чутливим, адже останніми тижнями в Україні активно обговорюють реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення військових, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.

    Однак позиція Єврокомісії свідчить: кредит на 90 млрд євро не стане прямим джерелом для підвищення зарплат у ЗСУ. Його ключова роль — підтримати стійкість бюджету, розвиток оборонного виробництва та закупівлю озброєння, а не фінансувати регулярні виплати військовослужбовцям.

  • 90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    Перший транш із масштабного кредитного пакета Європейського Союзу для України обсягом 90 млрд євро буде наданий не раніше початку червня 2026 року.

    Таким чином, фактичні терміни надходження коштів відрізняються від попередніх публічних заяв представників Єврокомісії. Зокрема, раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що перші виплати можуть бути здійснені вже наступного тижня. Однак, за даними джерел видання, цей графік є нереалістичним через технічні та процедурні узгодження, які ще тривають між сторонами.

    За оновленими даними, перший транш фінансування, який включає 5,9 млрд євро військової підтримки та 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги для підтримки державного бюджету України, очікується не раніше перших днів червня 2026 року. Саме тоді, за прогнозами співрозмовників журналістів, кошти можуть почати надходити на рахунки України після завершення всіх формальних процедур.

    Крім того, наступний транш у межах окремого механізму Ukraine Facility, який становить 2,8 млрд євро, також планується до виплати в той самий період. Його надання залежить від виконання Україною низки умов, зокрема ухвалення відповідних законопроєктів, прийнятих у квітні 2026 року. За інформацією джерел, обидва фінансові потоки можуть бути синхронізовані та надійти практично одночасно.

    У Брюсселі зазначають, що наразі триває фіналізація ключових документів, необхідних для запуску кредитного механізму. Йдеться про Кредитну угоду на всю суму 90 млрд євро, яка має бути підписана між ЄС та Україною, а також про додаткові документи, що регулюють різні частини фінансування, включно з доповненнями до програми Ukraine Facility та Меморандумом про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги.

    Саме Меморандум, за даними співрозмовників, перебуває на фінальній стадії узгодження і може бути остаточно підписаний найближчим часом. Він визначатиме умови та параметри однієї з ключових частин фінансового пакета, що стосується стабілізаційної підтримки українського бюджету.

    Водночас у Європейському Союзі підкреслюють, що затримка не означає перегляду зобов’язань або скорочення обсягів допомоги. Мова йде про складну багаторівневу фінансову програму, яка передбачає узгодження між інституціями ЄС, державами-членами та українською стороною.

    Окремо наголошується, що частина коштів у межах пакета буде спрямована на оборонні потреби України. Зокрема, перший військовий компонент у розмірі 5,9 млрд євро планується використати на закупівлю безпілотних систем, які вироблятимуться на території України. Це відповідає стратегії посилення оборонної спроможності та розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Раніше також повідомлялося, що у 2026 році частина коштів із європейського фінансування буде спрямована на масштабні оборонні закупівлі. У фокусі — безпілотні системи, технології розвідки та інші елементи сучасної війни, які можуть вироблятися швидко та з урахуванням бойового досвіду України.

    Очікується, що питання подальшої військової та фінансової підтримки України з боку ЄС стане одним із ключових під час найближчих засідань європейських оборонних та фінансових структур. Зокрема, 12 травня запланований робочий ланч голів оборонних відомств країн Євросоюзу, де окремо обговорюватиметься підтримка України в контексті довгострокового фінансування.

    Таким чином, попри різночитання у публічних заявах, фактична реалізація масштабного кредитного пакета ЄС для України залишається в процесі підготовки, а перші реальні виплати, за даними джерел, очікуються вже в червні 2026 року.

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.

  • Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Європейська комісія очікує, що перший транш фінансової допомоги Україні в межах кредитного пакета на 90 млрд євро може бути спрямований до кінця другого кварталу 2026 року. Про це повідомляє речник Єврокомісії Балажа Уйварі.

    У Єврокомісії наголошують, що йдеться про довгостроковий фінансовий інструмент, погоджений на рівні лідерів Європейського Союзу, який має забезпечити стабільну підтримку України у 2026–2027 роках. Наразі триває фіналізація юридичних і технічних процедур, необхідних для запуску виплат.

    Речник Єврокомісії підкреслив, що Брюссель залишається відданим виконанню домовленостей і працює над тим, щоб забезпечити першу виплату в заплановані строки.

    «Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань», — зазначив Балаж Уйварі.

    Пакети макрофінансової допомоги такого масштабу в ЄС зазвичай проходять складну багаторівневу процедуру погодження. Вона включає політичне рішення на рівні Європейської ради, після чого Єврокомісія готує правову основу — регламенти, меморандуми та кредитні угоди.

    Після цього відбувається узгодження з державами-членами ЄС і Європейським парламентом (залежно від типу інструменту), а також формування механізму фінансування — тобто, звідки саме надходитимуть кошти та як вони будуть гарантовані.

    У випадку України мова йде про поєднання бюджетної підтримки та кредитних інструментів, які дозволяють ЄС розподіляти виплати у кілька траншів залежно від виконання умов.

    Єврокомісія повідомляє, що наразі триває робота над ключовими елементами пакета, серед яких:

    – Меморандум про взаєморозуміння, який визначить принципи та умови надання допомоги
    – оновлений План України в межах механізму Ukraine Facility
    – кредитна угода, яка закріпить фінансові зобов’язання сторін

    Ці документи є критично важливими для запуску фінансування, оскільки саме вони визначають як технічні параметри виплат, так і політичні зобов’язання України щодо реформ.

    Ukraine Facility залишається центральним інструментом підтримки України з боку ЄС. Він передбачає багаторічну програму фінансування, яка поєднує три основні компоненти: макрофінансову підтримку бюджету, інвестиційний фонд та технічну допомогу для реформ.

    Фінансування в межах цього механізму надається поетапно. Кожен транш залежить від виконання Україною узгоджених індикаторів, які стосуються реформ у сфері державного управління, економічної політики, енергетики та верховенства права.

    У Брюсселі підкреслюють, що пакет на 90 млрд євро є частиною ширшої стратегії довгострокової підтримки України. ЄС намагається забезпечити передбачуваність фінансування, щоб зменшити ризики для макроекономічної стабільності України в умовах війни.

    Водночас такі рішення потребують політичного консенсусу між країнами-членами ЄС, що часто ускладнює і уповільнює процес ухвалення остаточних рішень. Саме тому частина роботи з підготовки пакета триває паралельно з політичними консультаціями.

    З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз став одним із ключових донорів фінансової допомоги Україні. Підтримка охоплює як безповоротні гранти, так і кредити, а також гарантії для залучення інвестицій.

    Новий пакет на 90 млрд євро розглядається як продовження цієї політики, але з більш довгостроковим горизонтом планування — на 2026–2027 роки, що має забезпечити стабільність бюджетного планування України.

  • Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна продовжує виконання умов програми Ukraine Facility, однак отримання повного обсягу фінансування від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро потребуватиме більше часу. Про це заявила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

    За її словами, Україна демонструє здатність проводити реформи навіть в умовах повномасштабної війни. Вона нагадала, що вже 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку вторгнення, українське керівництво подало заявку на вступ до Європейського Союзу, після чого темпи реформ суттєво прискорилися.

    У період з 2022 року до початку 2025 року було ухвалено значну кількість законів та реалізовано низку структурних змін. Верховна Рада забезпечувала ухвалення ключових законодавчих рішень, необхідних для просування євроінтеграції.

    Водночас Матернова зазначила, що протягом останніх місяців темпи реформ дещо сповільнилися. Серед причин — тривалість війни, загальна втома та те, що парламент продовжує роботу після завершення стандартного виборчого циклу.

    За її словами, останніми днями Верховна Рада активізувала діяльність і ухвалила низку важливих законів, необхідних для отримання фінансування. Це відкриває можливість для виділення чергового траншу в межах програми Ukraine Facility у розмірі близько 1,2 мільярда євро.

    Посол також повідомила, що частина необхідних рішень залишається за урядом, після чого можливе подальше просування фінансування.

    Серед ухвалених ініціатив окремо відзначено рішення у сфері енергетики, зокрема так зване «об’єднання ринків» (market coupling), яке передбачає інтеграцію українського енергетичного ринку з європейським та спрощення торгівлі електроенергією.

  • Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    В системі «Прозорро» було оприлюднено 77 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 25,17 млрд грн. Серед них — контракти на мобільні когенератори для громад, а також мільярдні договори на реконструкцію об’єктів у прифронтовому Харкові.

    Найбільшим контрактом тижня стало замовлення державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» на 1,58 млрд грн. Кошти спрямовані на закупівлю обладнання мобільної розподільної генерації тепло- та електроенергії для територіальних громад. Підрядником виступило ТОВ «РСЕ Груп Україна». Закупівля відбулася після руйнування систем теплопостачання в Києві та Харкові й позиціонувалася як оперативна реакція уряду на енергетичні загрози.

    Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

    Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

    Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

    Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

    До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

    – реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);
    – закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;
    – закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);
    – будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

    Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.

  • Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Колишнього прокурора Києва, а нині очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера низка джерел та заявників пов’язують із функціонуванням організованої групи, яка, за їхніми твердженнями, спеціалізується на рейдерстві, виведенні активів з-під санкцій та привласненні бюджетних коштів. Йдеться як про комерційне майно, так і про кошти державних та міжнародних програм, зокрема спрямованих на будівництво укриттів.

    Одним із найбільш резонансних епізодів називають конфлікт навколо активів родини Ксенофонтових. Після смерті бізнесмена Олександра Ксенофонтова у 2020 році, за твердженням заявників, було ініційовано низку кримінальних проваджень, які вони вважають сфальсифікованими. У результаті цих дій Оксану Ксенофонтову було виселено з житла, а бізнес-структури родини — штучно доведено до боргового стану. Згодом активи, зокрема ТОВ «КК Патріарх Холл», перейшли під контроль компанії «Ньюлайт».

    У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

    Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

    Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

    Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

    Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

    Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

  • Міського голову Харкова Ігоря Терехова та керівництво мерії пов’язують зі схемами розкрадання коштів Ukraine Facility

    Міського голову Харкова Ігоря Терехова та керівництво мерії пов’язують зі схемами розкрадання коштів Ukraine Facility

    У Харкові викрито масштабну схему розкрадання коштів, що виділяються Європейським Союзом у межах стратегічної програми Ukraine Facility, спрямованої на відбудову України. Ключовими фігурантами цієї організованої системи є вищі посадові особи Харківської міської ради.

    Йдеться про міського голову Харкова Ігоря Терехова, його першого заступника Олександра Новака, а також керівництво Департаменту з благоустрою — директора Костянтина Лиску та його заступника Станіслава Саріогла. Саме ці посадовці, за наявними матеріалами, координують і контролюють механізм незаконного освоєння європейських коштів.

    Центральною ланкою схеми виступає приватне підприємство ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», яке систематично отримує підряди на капітальні та відновлювальні роботи у Харкові, зокрема в районах, що зазнали значних руйнувань, таких як Салтівка. Перемоги цього підприємства у тендерах мають ознаки штучно створеної монополії, оскільки умови закупівель виписуються таким чином, щоб усунути реальних конкурентів.

    Показовим є приклад тендерів на загальну суму понад 155 мільйонів гривень на вулиці Бучми. У вимогах до учасників було закладено необхідність підтвердження річного доходу за 2024 рік на рівні не менше 90 відсотків від очікуваної вартості закупівлі. Фактично це означало обов’язкову наявність обороту майже 140 мільйонів гривень, що автоматично відсікає малий і середній бізнес та відкриває шлях компаніям із формальними або штучно сформованими фінансовими показниками.

    Окрему увагу привертає завищення цін у кошторисах. Вартість будівельних матеріалів у документації перевищує ринкову в два–три рази. Так, ґрунтовка Eco Prim Grip Plus у проєктній документації оцінюється у 511 гривень за кілограм, тоді як реальна ринкова ціна становить близько 277 гривень. Аналогічна ситуація зі шпаклівкою Promix Finish Plus, де ціна у кошторисах перевищує ринкову більш ніж удвічі. Такі завищення дозволяють формувати багатомільйонні «надлишки», які згодом виводяться з бюджету.

    Договори, укладені з ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», містять положення про так звану динамічну ціну та можливість односторонньої зміни планів фінансування. Ці умови створюють ідеальний механізм для коригування сум уже після підписання контрактів, що унеможливлює ефективний контроль і відкриває простір для зловживань.

    Особливої гостроти ситуації додає той факт, що зазначене підприємство вже фігурувало у висновках Державної аудиторської служби, де йшлося про нікчемність окремих договорів, укладених із порушенням тендерного законодавства. Незважаючи на це, компанія й надалі отримує великі підряди на відбудову міста.

    Мова йде не лише про бюджетні втрати. Йдеться про кошти Європейського Союзу, виділені на відновлення України під час повномасштабної війни. Системне розкрадання цих ресурсів становить пряму загрозу міжнародній довірі до України та ставить під сумнів прозорість використання допомоги західних партнерів.

  • Мільярд на папері і космічні ціни: що відбувається з будівництвом госпіталю для військових в Клевані

    Мільярд на папері і космічні ціни: що відбувається з будівництвом госпіталю для військових в Клевані

    Будівництво життєво важливого реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у Клевані Рівненської області дедалі більше нагадує не соціальний проєкт, а фінансову чорну діру. Кошти, виділені за програмою Ukraine Facility, схоже, не просто освоюються, а зникають із підозрілою швидкістю та маржею, яка викликає серйозні запитання.

    Йдеться про об’єкт КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненська, 39. 4 грудня 2025 року Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА, який очолює Андрій Ярусевич, уклав договір із приватним підприємством «Модена» на виконання будівельних робіт вартістю 239 млн грн. Однак уже в день підписання документа сума контракту «містично» зменшилася до 158,19 млн грн. При цьому строк виконання робіт визначили до кінця грудня — фактично 26 календарних днів для проєкту такого масштабу.

    Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

    Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

    Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

    На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.