Golosnovinua.com

Позначка: Україна Росія

  • У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    Речник Кремля Дмитро Пєсков продовжив різку риторику на адресу України та Заходу, коментуючи можливі формати майбутніх переговорів і позицію Києва. За його словами, українська влада нібито опинилася у «дуже складному становищі», однак, попри це, продовжує дотримуватися курсу, який, як він стверджує, не спрямований на мирне врегулювання. Жодних доказів або конкретних аргументів на підтвердження цих заяв представник Кремля не навів, обмежившись політичними оцінками.

    Пєсков також повторив тезу російської пропаганди про те, що переговори з позиції сили нібито не можуть привести до результату, фактично заперечуючи підходи, які декларують країни ЄС та США щодо необхідності тиску на Росію для припинення війни проти України. Водночас він заявив, що Російська Федерація нібито залишається відкритою до мирних переговорів і що російський президент Володимир Путін «неодноразово підкреслював готовність Москви до діалогу», хоча Київ та західні партнери неодноразово заявляли про протилежне, посилаючись на продовження бойових дій і ракетних ударів.

    Окремо представник Кремля повідомив, що Росія продовжуватиме завдавати ударів по об’єктах на території України, не уточнюючи, про які саме цілі йдеться. Такі заяви вкладаються у попередню риторику російської влади, яка неодноразово обґрунтовувала атаки на українську інфраструктуру як частину воєнних дій, попри те, що Україна та міжнародні організації кваліфікують їх як удари по цивільних об’єктах.

    У своїх коментарях Пєсков також знову озвучив тезу про нібито низьку готовність Києва до переговорів, повторюючи твердження про «відсутність політичної волі» з українського боку. Подібні заяви регулярно звучать з боку російських офіційних осіб, тоді як Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності держави.

    На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Росія не демонструє реальної готовності до завершення війни, а навпаки — продовжує ескалацію бойових дій та обстріли українських міст. Після ударів по об’єктах на території Росії, зокрема по Московському нафтопереробному заводу, глава держави закликав громадян РФ тиснути на власну владу, якщо вони хочуть припинення війни та її наслідків.

    За словами Зеленського, значна частина росіян, згідно з соціологічними даними, нібито підтримує ідею припинення бойових дій, однак при цьому не спостерігає суттєвих успіхів своєї армії на фронті. Він підкреслив, що саме внутрішній тиск у Росії може стати одним із факторів, здатних вплинути на подальший перебіг війни.

  • Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков лише через добу після масштабної атаки безпілотників на російську столицю та Московський регіон виступив із публічним коментарем, у якому заявив, що система протиповітряної оборони РФ нібито продемонструвала «високу ефективність» і спрацювала «добре, незважаючи ні на що».

    Про це повідомляє російське агентство «Интерфакс», посилаючись на заяву представника російського керівництва. У своїх словах Дмитро Пєсков наголосив, що атаки безпілотників продовжуються, однак, за його версією, російські структури оборони та екстрені служби вживають усіх необхідних заходів для реагування на подібні інциденти, а також для ліквідації наслідків ударів. Він підкреслив, що, попри регулярні атаки, робота систем ППО, за оцінкою російської сторони, залишається «високорезультативною».

    Ці заяви пролунали на тлі подій ночі на 18 червня, коли, за даними української сторони та повідомленнями міжнародних спостерігачів, безпілотники змогли прорвати багаторівневу та глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони навколо Москви. У результаті атаки було уражено низку цілей у Московському регіоні, зокрема Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа, яку тривалий час не могли повністю локалізувати російські служби. Російські медіа назвали цей інцидент однією з найпотужніших атак на столичний регіон за останні роки, а також відзначали нетипову для такого рівня оборони глибину проникнення дронів.

    За даними українських офіційних джерел, ця атака стала частиною серії ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, яка включає об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що мають ключове значення для забезпечення військової логістики та внутрішнього постачання. Українська сторона також наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані удари російських військ по цивільній інфраструктурі українських міст, які тривають від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас у Росії офіційна риторика намагається підкреслити контроль над ситуацією та ефективність оборонних систем, попри появу численних відео та повідомлень про вибухи, пожежі та роботу екстрених служб у різних районах Московського регіону. Заява Пєскова фактично стала першим публічним коментарем Кремля після інциденту, що, за оцінками спостерігачів, може свідчити про прагнення російської влади мінімізувати політичний ефект від атаки та уникнути демонстрації вразливості столичної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що далекобійні удари по військових і стратегічних об’єктах на території Росії є частиною справедливої відповіді на дії держави-агресора. За його словами, такі операції спрямовані на зменшення можливостей РФ продовжувати масовані удари по Україні та демонструють, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії, зокрема у ті регіони, які раніше вважалися відносно захищеними.

  • Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Російська влада готується до безпрецедентного кроку, який ще кілька років тому виглядав би неможливим. Через дедалі масштабніші атаки українських безпілотників Кремль фактично змушений перекладати частину функцій протиповітряної оборони на приватний бізнес. За даними Bloomberg, Міністерство оборони РФ розробляє механізм, який дозволить великим компаніям самостійно закуповувати системи захисту від повітряних атак для охорони своїх підприємств.

    Йдеться не про звичайні засоби безпеки, а про повноцінні елементи протиповітряної оборони: зенітно-артилерійські установки, радіолокаційні станції, системи радіоелектронної боротьби та інше спеціалізоване обладнання для виявлення й ураження безпілотників. Формально контроль над таким озброєнням залишатиметься за Міністерством оборони Росії, однак його обслуговування можуть передати спеціально підготовленим резервним підрозділам.

    Експерти вважають, що цей крок став прямим наслідком різкого зростання ефективності українських далекобійних безпілотників. Якщо ще рік тому основними цілями атак були прикордонні області Росії та тимчасово окуповані території, то нині українські дрони регулярно завдають ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу РФ. За оцінками Bloomberg, майже чверть території Росії вже перебуває в зоні досяжності українських ударних безпілотників.

    Особливе занепокоєння Кремля викликають удари по енергетичній інфраструктурі. Лише протягом останніх місяців українські дрони атакували низку нафтопереробних заводів, нафтобаз, терміналів та об’єктів паливної інфраструктури. За даними Bloomberg, у травні безпілотники атакували вісім із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів, що призвело до найнижчого рівня переробки нафти з 2009 року та створило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку РФ.

    Проблеми виникли не лише в нафтовому секторі. Повідомляється також про перебої в роботі підприємств хімічної та добривної промисловості. Російські компанії дедалі частіше стикаються із загрозою зупинки виробництва через атаки безпілотників або необхідність тимчасово припиняти роботу для перевірки безпеки об’єктів.

    Ще наприкінці травня глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін публічно звертався до Володимира Путіна із проханням дозволити бізнесу використовувати власні системи захисту від дронів. За його словами, компанії готові самостійно фінансувати закупівлю озброєння, засобів РЕБ і навіть лазерних систем для боротьби з безпілотниками.

    Показово, що процес уже фактично стартував. За інформацією Bloomberg, деякі великі промислові підприємства вже домовилися з Міноборони РФ про розміщення поблизу своїх виробничих майданчиків зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир». Раніше російський бізнес не мав права самостійно організовувати настільки серйозний рівень захисту об’єктів.

    Крім того, наприкінці травня Росія ухвалила закон, який дозволив Центральному банку РФ, Сбербанку та низці інших великих фінансових установ створювати власні системи захисту від дронів та фінансувати відповідні заходи безпеки. Це стало ще одним свідченням того, що Кремль уже не здатний забезпечити централізоване прикриття всіх стратегічних об’єктів країни.

    Ситуація загострилася після серії українських ударів по Санкт-Петербургу та Ленінградській області. У червні українські безпілотники атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військові об’єкти в Кронштадті та інші стратегічні цілі, розташовані більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону. У результаті російська влада була змушена обмежувати роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навіть інтернету.

    Аналітики зазначають, що нинішнє рішення Кремля є непрямим визнанням серйозних проблем у системі російської протиповітряної оборони. Війна поступово переходить у фазу, коли захист критичної інфраструктури стає не лише завданням армії, а й відповідальністю приватного сектору.

    Показово, що аналогічні моделі захисту інфраструктури розвиваються і в Україні, однак у зовсім іншому форматі. Міністерство оборони України вже залучило десятки підприємств до системи захисту від російських дронів, інтегрувавши їх у єдину систему ППО під командуванням Повітряних сил. За даними Міноборони, приватні групи протиповітряної оборони вже збили понад два десятки російських безпілотників різних типів.

    У Росії ж фактично йдеться про спробу терміново закрити прогалини в обороні після того, як українські дрони довели свою здатність регулярно діставатися стратегічно важливих об’єктів на відстані понад дві тисячі кілометрів від фронту. І якщо раніше головною проблемою Кремля були удари по прикордонних регіонах, то тепер російське керівництво змушене шукати способи захистити практично всю економічну інфраструктуру країни.

    Схоже, що війна дронів виходить на новий рівень, а українські безпілотники вже змушують Кремль переглядати саму модель оборони держави.

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: коли українці можуть повернутися додому

    В Україні готують черговий етап обміну полоненими з Росією, який може відбутися вже найближчим часом. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов, підтвердивши, що процес підготовки вже триває, але потребує часу через складність процедур.

    За його словами, основною причиною затримок залишаються технічні та юридичні нюанси, які мають узгодити обидві сторони. «Ми не завжди встигаємо з фізичними та юридичними процедурами — як ми, так і російська сторона», — пояснив він.

    Буданов наголосив, що сам факт підготовки обміну підтверджений, однак точні строки не розголошуються з міркувань безпеки. При цьому він раніше зазначав, що новий етап може відбутися наприкінці тижня, якщо всі процедурні питання будуть узгоджені.

    Ця заява прозвучала на тлі нещодавнього масштабного обміну, який відбувся 11 квітня 2026 року напередодні Великодня. Тоді Україні вдалося повернути 175 військовослужбовців та семеро цивільних, загалом 182 людини.

    Серед звільнених — представники різних підрозділів: Збройних сил, Національної гвардії, прикордонної служби. Значна частина з них перебувала в полоні з 2022 року, зокрема після боїв за Маріуполь та на інших ключових напрямках фронту.

    Українська сторона раніше планувала провести ще масштабніший обмін напередодні Великодня, однак російська сторона не встигла завершити підготовку. У результаті було ухвалено рішення не відкладати вже погоджений обмін, щоб повернути хоча б частину полонених додому.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими підкреслюють, що робота над поверненням українців триває безперервно. Кожен етап обміну потребує складних переговорів, формування списків, перевірки даних і узгодження умов із протилежною стороною.

    Окремо увага приділяється поверненню цивільних осіб, яких незаконно утримують у Росії або на тимчасово окупованих територіях. Цей процес є ще складнішим, оскільки не має чітко визначених механізмів, як у випадку військовополонених.

    Експерти зазначають, що обміни полоненими залишаються одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між Україною та Росією під час війни. Вони залежать не лише від політичної волі сторін, а й від ситуації на фронті та загального переговорного процесу.

    Також важливим фактором є міжнародний тиск і участь посередників, які сприяють досягненню домовленостей. Водночас кожен обмін — це складна багаторівнева операція, яка поєднує дипломатію, розвідку та гуманітарні зусилля.

    Таким чином, заява Кирила Буданова підтверджує, що Україна продовжує роботу над поверненням своїх громадян із полону. Попри труднощі та затримки, новий обмін уже перебуває на фінальній стадії підготовки і може відбутися найближчим часом.