Теплопостачальне підприємство міста Старокостянтинів у Хмельницькій області завершило успішну установку та приєднання до мереж когенераційної установки, яка була закуплена за кошти USAID Україна у рамках Проєкту енергетичної безпеки USAID. Ця установка оснащена газопоршневим двигуном і одночасно генерує теплову та електричну енергію для забезпечення електропостачання міських котелень. Таке рішення забезпечує неперервне теплопостачання критичних та соціальних об’єктів і багатоквартирних будинків. Проект реалізується спільно з USAID та спрямований на впровадження малих і середніх когенераційних систем та підтримку енергетичної ефективності у місцевих системах централізованого теплопостачання, а також на проведення правових реформ для забезпечення технічної оптимізації та екологічної стійкості.
Позначка: Україна
-
Наразі Україна вже врятувала 23 поранених військових з Оленівки
На даний момент 23 поранених військовослужбовці повернулися на територію, що перебуває під контролем, із колонії в Оленівці Донецької області. Про це повідомила виконавча директорка ГО “Регіональний центр із прав людини” Тетяна Катриченко під час брифінгу в Медіацентрі.
“З урахуванням цифр, на довгий час було очевидно, що на момент вибуху в колонії перебували 193 військовослужбовці. Наразі, згідно наших розрахунків, 23 з них повернулися. Серед них були як важкопоранені, так і ті, що отримали легкі травми та після вибуху перебували на території Оленівської колонії, а не у лікарнях”, – відзначила вона.
На даний момент правозахисники вже провели спілкування з 10 військовослужбовцями, які були в цьому бараці та повернулися додому. Також опитано трьох медиків, що були свідками надання невідповідної допомоги потерпілим в Оленівці. Правозахисники активно працюють над встановленням прізвищ усіх військовослужбовців, які перебували у бараці під час трагедії. Робота в цьому напрямку нині перебуває на завершальному етапі, за словами Катриченко.
-
Україна в обіймах тривалої війни: які дії має розглядати Захід?
“Під час святкування Нового року, коли багато людей відзначали його феєрверками, гарним настроєм та компанією рідних, українці стали свідками масованих авіаударів з боку російських військових. Ці атаки призводять до зруйнування їхніх домівок та втрат серед близьких, повідомляє британський історик і письменник Тімоті Гартон Еш у своїй авторській колонці для The Financial Times.
“Володимир Путін має намір перемогти та знищити незалежну Україну, яка в свою чергу готова вистояти. Проте питання, яке ставить Гартон Еш, стосується того, чого бажають інші демократичні країни світу в цьому епічному протистоянні”, – пише автор.
За його словами, відповідь, яку світ подасть у 2024 році, буде визначальною для майбутнього Європи і важливою для розуміння сил демократії та автократії на початку XXI століття. Гартон Еш вважає, що наразі не існує підстав для замороженого конфлікту в Україні або вирішення питання шляхом переговорів з Росією, як це може наївно виглядати на Заході.
“Ми перебуваємо всередині тривалої та складної війни, яка, ймовірно, триватиме принаймні до 2025 року, якщо не довше”, – зауважує він. – Навіть одна зі сторін може вийти переможницею, але обидві, ймовірно, не піддадуться.”
Путін використовує всі свої переваги, такі як масштаб, безжальність і диктаторський стиль управління в РФ, і має підтримку інших подібних режимів за кордоном, зокрема в Ірані, Північній Кореї та Китаї.
Україна стоїть перед важливим вибором, зокрема, чи має вона взяти на себе зобов’язання призвати до військової служби багато молодих чоловіків для відновлення “своїх втомлених і виснажених сил”. Проте вирішальним фактором, на думку історика, буде вибір, який зроблять демократії, що підтримують Київ, тобто його західні союзники, у найближчі місяці.
Зараз, на його переконання, західні країни роблять достатньо, щоб Україна уникла поразки, але недостатньо, щоб допомогти їй здобути перемогу. “У 2024 році ми могли б надати Києву інструменти для повернення більшої кількості територій та переконати Росію, що вона не зможе перемогти. Це єдиний шлях до міцного миру”, – вважає автор статті.
Він також висловлює думку, що необхідно негайно посилити протиповітряну оборону України та постачити більше ракет дальнього радіуса дії, зокрема німецьких Taurus та американських ATACMS. Це, за його словами, допоможе Україні відступити Чорноморський флот Путіна і спрямовуватися проти “його стратегічної та символічної твердині в Криму”.
Однак, за висновками останнього дослідження Міністерства оборони Естонії, довгостроковим фактором успіху для Києва стане інтенсивна підготовка українських військ та невідкладне істотне збільшення промислового виробництва зброї та боєприпасів, повідомляє Тімоті Гартон Еш.
Автор зазначає, що з одного мільйона артилерійських снарядів, які Європейський союз обіцяв постачити Україні до березня, наразі отримано менше третини. Відзначається, що відмінності між демократіями і диктатурами полягають у тому, що демократії не можуть діяти за командою, а їхня політична система вимагає від лідерів узгодження чітких стратегічних цілей і переконання виборців та парламентів схвалити необхідні заходи.
Навіть у світлі можливої кризи, зумовленої другим терміном Дональда Трампа, стає очевидним, що США, ураховуючи кризу демократії власної країни, не поспішають приймати такі рішення.
Таким чином, на думку історика, відповідальність за ці кроки лежить на Європі, оскільки йдеться про захист європейської країни в кінцевому рахунку.
Гартон Еш розглядає новорічні звернення європейських лідерів і надає їм порівняльний аналіз.
Британський прем’єр-міністр Ріші Сунак не включив у своє звітування про успіхи свого уряду згадку про війну в Україні, що, ймовірно, пов’язано із проведенням цьогорічних парламентських виборів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц лише мимохідь згадав про конфлікт, переходячи до основної теми економіки своєї країни.
Новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск взяв під себе завдання присвятити свою промову відновленню демократії в своїй країні.
Президент Франції Еммануель Макрон зосередився на темі французької гордості і висловив ідею “переозброїти європейський суверенітет”, зокрема з метою “зупинити Росію та підтримати українців”.
Найвагомішим, на думку історика, було звернення президента Фінляндії Саулі Нійністе: “Європа повинна прокинутися”.
Данська прем’єрка Метте Фредеріксен висловила прямолінійну позицію, нагадавши, що Україні не вистачає боєприпасів, і Європа не надає необхідної допомоги.
“Ми зосереджені на збільшенні європейського виробництва. Це є нагальною потребою. Данські F16 скоро знову злетять у небо. Війна в Україні – це також війна за Європу, яку ми знаємо”, – відзначила вона.
Гартон Еш вважає, що саме такий різноманітний підхід важливий у дані часи. Говорячи про воєнний лідерінг, він нагадав вислів Вінстона Черчилля про необхідність “крові, праці, сліз і поту”, але зауважує, що в даному випадку Україна вже вносить важливий внесок, і те, що потрібно від інших – це чіткість думки, рішучість та розумне розподілення ресурсів.
-
Використання Росією ракет з Північної Кореї в Україні: виклики для ППО
Сполучені Штати заявили, що Північна Корея передала Росії партію балістичних ракет і пускових установок, які, за їхніми словами, вже використовувалися для атак на Україну. Цю інформацію підтвердив представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, характеризуючи подію як “значну й тривожну ескалацію” зі сторони Північної Кореї, яка, за його словами, пов’язана з підтримкою Росією.
Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати висунуть це питання на розгляд у Раді Безпеки ООН та введуть додаткові санкції проти тих, хто сприяє постачанню зброї. У той час як Росія відкидає будь-які звинувачення у збройних угодах з Північною Кореєю.
Лише за кілька годин після заяви Білого дому, лідер Північної Кореї, Кім Чен Ін, виступив із закликом до розширення виробництва ракет-носіїв у своїй країні. Зазначимо, що в вересні він відвідав Росію для обговорення можливої військової співпраці.
У телеінтерв’ю речник повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що Україна наразі не може підтвердити використання ракет з Північної Кореї, і триває розслідування уламків.
“Іноді ми чекаємо на інформацію, чи були вони вдарені за допомогою С-400 чи “Іскандером М”, але не можемо встановити це. Ракета летить – це як цятка на радарах, вона летить, виконує балістику, падає, вибухає і розлітається на маленькі шматочки. Встановити, чим саме вони були вдарені, складно. Ми точно не маємо даних, які ракети були використані”, – зазначив він.
США вперше поділилися докладними деталями щодо звинувачень в адресу Північної Кореї у постачанні Росії зброї, заявивши про передачу балістичних ракет. Ці ракети стають серйозним викликом для української протиповітряної оборони через їхню складну траекторію, самонаведення та здатність літати на великі відстані (до 900 км) зі стаціонарних і мобільних пускових установок.
Заявник Юрій Ігнат зазначив, що Україна може протистояти цим ракетам лише за допомогою сучасних західних систем, таких як PATRIOT та SAMP/T, які обмаль представлені. Джон Кірбі з Білого дому вважає, що закупівля Росією цих ракет у Північної Кореї порушує резолюції Ради Безпеки ООН, і США вимагатимуть відповідальності.
Крім того, США вважають, що Росія мала намір придбати балістичні ракети в Ірану, але поки не здійснила цього. Велика Британія також осудила використання Росією балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї, у нападах на Україну.
Представник міністерства закордонних справ Британії заявив, що Північна Корея вже переживає суворі санкції, і обіцяв продовжувати співпрацювати з партнерами для покарання Північної Кореї за підтримку Росії в українській війні.
Джон Кірбі в своєму виступі також закликав Конгрес США негайно затвердити додаткове фінансування для України, вказуючи на необхідність підтримки країни в забезпеченні протиповітряної оборони та іншої військової техніки. Переговори щодо подальшої військової допомоги зішли на тупик у Конгресі через розбіжності стосовно підтримки з боку республіканців, які наголошують на необхідності захисту кордону США й Мексики.
Україна попередила, що її зусилля на фронті та фінансова стійкість можуть бути під загрозою, якщо не отримає додаткову допомогу в найближчому майбутньому.
За висновками аналітиків Інституту дослідження війни (ISW), Росія активно докладає зусиль для отримання балістичних ракет з-за кордону, вважаючи їх більш ефективними для ураження цілей в Україні. Російські війська регулярно використовують балістичні ракети малої дальності для атак на українські міста, що розташовані ближче до лінії фронту. Ці ракети, за словами військових аналітиків, ефективніше обходять українські системи протиповітряної оборони.
Українська протиповітряна оборона зуміла перехопити 149 з 166 російських крилатих ракет під час інтенсивних атак у грудні 2023 року, проте лише кілька балістичних ракет були зупинені. ISW вказує, що російські війська переорієнтовують ракети ППО С-300 і С-400 для ударів по наземних цілях в Україні, оскільки українська ППО важко протистоїть цим нестандартним ракетним атакам.
Ефективність російських балістичних ракет частково залежить від конфігурації протиповітряної “парасольки” в Україні, основна частина якої все ще ґрунтується на застарілих радянських системах, неспроможних протистояти балістиці. Тільки системи PATRIOT і SAMP/T можуть ефективно збивати балістичні ракети.
Аналітики підкреслюють, що успіх російських військ у використанні балістичних ракет в поєднанні з крилатими ракетами та безпілотниками може спонукати Росію активніше шукати їх закордоном. Зазначається, що російська оборонно-промислова база, можливо, не в змозі виробляти балістичні ракети в необхідних масштабах для тривалої ударної кампанії в Україні, що може спонукати Росію до їх постачання з-за кордону.
-
В Україні відбулася презентація освітнього ініціативного проєкту для сімей та партнерів військовослужбовців і ветеранів
В Україні презентували новий освітній ініціативний проєкт під назвою “Близькі”, спрямований на родини та партнерів військовослужбовців і ветеранів. За інформацією, розміщеною на сторінці проєкту в Instagram, головною метою ініціативи є надання нових знань, ідей та місця, де учасники можуть вивчати щось нове для себе.
Представники “Близьких” висловлюють намір сформувати спільноту, в якій учасники матимуть можливість отримати нову професію, вивчити нові навички та знайти свій шлях у менеджменті, бізнесі та творчих сферах.
Проєкт планує анонсувати найближчим часом програми, спрямовані на кар’єрний ріст та відпочинок у спільноті для близьких військових і ветеранів. Партнерки та партнери військових також зможуть знайти спільноту, де люди розуміють та діляться їхніми переживаннями. Мами дітей військовослужбовців отримають можливість знаходження занять для своїх дітей та відводження часу на власну самоосвіту.
Представники проєкту обіцяють надавати знання та допомогу, а в разі потреби готові взятися за вирішення будь-яких труднощів. Засновниця школи комунікацій Bazilik, Марина Батуринець, яка стала ініціаторкою ідеї, зазначає, що концепція народилась під час проведення курсу “Комунікації” для близьких воїнів і ветеранів у Veteran hub. Спільно з іншими співорганізаторками, вони об’єднали зусилля і запустили ініціативу “Близькі”.
Наразі у проєкту вже є міні-команда, розроблено перший календар подій на січень, який включає у себе заняття з написання текстів, вивчення англійської мови, розробку бізнес-планів, а також запуск нового потоку курсу “Комунікацій”, повідомляє Марина Батуринець.
-
Розробка нової функції в Дії: онлайн-розмитнення автомобілів
Міністерство цифрової трансформації працює над вдосконаленням законопроєкту для впровадження онлайн-системи розмитнення автомобілів із метою забезпечення безкорупційного процесу. Про це повідомив Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації.
Банік вказав, що служба з розмитнення авто онлайн має бути введена протягом поточного року, хоча точний місяць запуску поки що важко визначити через об’єм робіт над титанічною реформою, яку вони впроваджують спільно з митницею.
Ця електронна послуга визначається як ефективний інструмент для боротьби з корупцією, якої часто зазнають громадяни на митниці. При використанні застосунку “Дії”, користувачам буде необхідно ввести дані про своє авто, такі як рік виробництва, марка, модель і об’єм двигуна, а також “певні додаткові критерії, які є незмінними”. Система автоматично розрахує вартість розмитнення, і гроші можна буде сплатити онлайн.
Банік підкреслив, що цей інноваційний підхід спростить процес розмитнення, усуне можливості для корупції на цьому етапі та автоматизує передачу інформації до відповідних державних органів. Він також зауважив, що ініціатива готова до швидкого запуску після ухвалення відповідного законопроєкту Верховною Радою.
-
Україна вивезла практично 19 млн тонн зернових культур на зовнішні ринки
Станом на 5 січня 2023/2024 маркетингового року, Україна здійснила експорт зернових та зернобобових культур у обсязі 18 млн 999 тис. тонн, що виявилося менше на 4 млн 433 тис. тонн або в 1,2 рази порівняно з попереднім роком.
Інформацію надано Міністерством аграрної політики та продовольства України з оновленою статистикою станом на 5 січня поточного року. Попередні дані, які були оприлюднені на початку січня, вказували на обсяг експорту зернових та зернобобових культур у розмірі 18 млн 393 тис. тонн на початку 2023/2024 маркетингового року.
Зазначено, що експорт української пшениці становив 7 млн 781 тис. тонн на момент 5 січня, що менше на 760 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Також українські аграрії вивезли 1 млн 106 тис. тонн ячменю та 1 тис. тонн жита. Експорт кукурудзи зменшився до 9 млн 968 тис. тонн, скоротившись на 3 млн 186 тис. тонн або 1,31 рази в порівнянні з попереднім роком.
Також відзначено, що експорт борошна склав 59,8 тис. тонн (79,7 тис. тонн у перерахунку на зерно), що менше на 10,7 тис. тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
-
Україна та Британія на шляху до угоди щодо зміцнення протиповітряної оборони
Керівник Офісу президента України, Андрій Єрмак, здійснив телефонний дзвінок до радника прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки, Тімоті Барроу.
За словами самого Єрмака, сторони у ході розмови “погодилися щодо важливості зміцнення протиповітряної оборони України, до чого може долучитися, зокрема, Велика Британія”.
Керівник президентського Офісу інформував британських колег про наслідки останніх масованих обстрілів, здійснених російськими агресорами. Також він наголосив на успішній співпраці української та британської команд у роботі над угодою про безпекові гарантії для України.
Раніше було повідомлено, що Велика Британія та інші країни Європи розробляють стратегію підтримки України у випадку перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах.
Крім того, генеральний секретар НАТО, Єнс Столтенберг, після масованих ракетних атак з боку РФ, оголосив про скликання засідання Ради Україна-НАТО, запланованого на 10 січня.
-
Ініціатива з підвищення доступності лікарських засобів в Україні
Запровадження постійної наявності мінімального асортименту ліків у роздрібній торгівлі стало одним із стратегічних кроків для забезпечення доступності медичних засобів, повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Михайло Радуцький, під час представлення законопроєкту № 10384.
У контексті повномасштабної війни, це визначається як критично важливе завдання. Законопроєкт передбачає зобов’язання національних дистриб’юторів забезпечувати постійну наявність мінімального асортименту ліків у мережі аптек.
На сьогоднішній день уряд вже прийняв кроки для полегшення ситуації, зменшивши вимоги щодо мінімальної площі аптек в селах, дозволивши мобільним аптечним пунктам працювати, і встановивши референтні ціни на медичні препарати, закуповані за бюджетні кошти. Наступним етапом є формування запасів ліків в регіонах.
Михайло Радуцький також підкреслив необхідність соціальної відповідальності фармацевтичних операторів та вказав на позитивний досвід країн ЄС, де соціальна відповідальність закріплена в нормативних документах. Зазначено, що нова редакція закону “Про лікарські засоби” включає аналогічне положення, проте вона почне діяти після закінчення війни.
“Тому ми вже зараз пропонуємо конкретніші вимоги до національних дистриб’юторів, покладаючи обов’язки на виробників, імпортерів і національних дистриб’юторів забезпечити постійну наявність обов’язкового мінімального асортименту медичних препаратів у аптеках українського виробництва. Це дозволить забезпечити населення ліками за помірною ціною в кожному регіоні”, – відзначив Михайло Радуцький.
-
Україна як глобальний лідер у цифровізації культурних цінностей
Україна, зокрема Київ, стає світовим лідером у цифровому туризмі, і експертка з віртуального туризму, Олена Чернега, розповідає про те, що можуть вивчити країни Європи з українського досвіду та на що варто звернути увагу.
Україна займає високі позиції в світі щодо цифрової трансформації культурної спадщини, і її досягнення вже перевищують європейські стандарти. Зокрема, за короткий період українські експерти змогли створити цифрові продукти, які зацікавили музеї та експертів за кордоном.
Упродовж пандемії в Україні активно розвивалися цифрові продукти для віртуальних турів, які привертали увагу туристів із звичкою фізично відвідувати музеї. Проєкти, такі як “Війна впритул” з документуванням наслідків ворожої агресії, стали частиною історичної документації в цифровій формі.
Олена Чернега вказує на те, що Європа може взяти на увазі кращий підхід України до цифрової трансформації туристичних локацій. Вона вказує на такі приклади як цифрові колекції Лувру та оцифровані артефакти археології, які можуть бути корисні для українських туристичних проєктів.
Порівнюючи, Чернега відзначає, що Україна вже розвиває власні цифрові продукти, такі як оцифровані туристичні маршрути, онлайн-музеї, спецпроєкти про культурне надбання та історію, квест-екскурсії. Зазначається, що в Україні є унікальні проекти з оцифрування культурних та історичних об’єктів, які можуть послужити прикладом для інших регіонів.
Чернега висловлює переконання, що після війни та перемоги Україна зможе конкурувати у світовому туризмі та залучати більше туристів. Вже зараз відвідувачі можуть віртуально оглядати українські музеї та інші цікаві місця, а цифрові технології активно розвиваються в різних регіонах країни.