Golosnovinua.com

Позначка: Україна

  • Російська масована атака: пожежі в багатоповерхівках чотирьох українських міст

    Російська масована атака: пожежі в багатоповерхівках чотирьох українських міст

    29 грудня Росія провела масовану атаку на Україну, залишаючи за собою руйнівні наслідки у чотирьох великих містах. Атака спричинила пожежі в житлових будинках.

    Під час підготовки матеріалу використовувалися інформація з таких джерел, як Telegram-канали мера Києва Віталія Кличка, КМВА, мера Львова Андрія Садового, голови Львівської ОВА Максима Козицького, Сумської ОВА та місцеві Telegram-канали в Одесі.

    Київ: За даними місцевої влади, у Києві не було прямих влучань, але було зафіксовано падіння уламків в декількох районах:

    • Святошинський район: спалахнув багатоповерховий будинок та автівки.
    • Шевченківський район: пошкодження житлового будинку.
    • Дарницький район: пошкодження житлового будинку.

    Сумарно у Києві повідомляється про сім постраждалих, яких госпіталізували.

    Львів: Львів зазнав двох атак – спочатку “шахедами”, а потім ракетами. Під час другої атаки було влучання у житловий будинок, є постраждалі. Також в одному з ліцеїв Львова виникла пожежа, ймовірно, внаслідок уламків ракет.

    Конотоп: У Сумській області Конотоп зазнав ракетного удару, що призвело до пошкодження багатоквартирного будинку і поранень трьох осіб.

    Одеса: Офіційна інформація про наслідки ранкової атаки в Одесі поки не надходила, але в інтернеті повідомляється про вибухи через роботу ППО та влучання у багатоповерхівку. Також ввечері28 грудня в Одесі було влучання у будинок через уламки збитих дронів-камікадзе.

    Масовані атаки російських терористів продовжуються, з вибухами, що пролуняли в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Одесі, Сумській та Черкаській областях.

  • Росія повернула частину земель, важко здобутих Україною під час контрнаступу

    Росія повернула частину земель, важко здобутих Україною під час контрнаступу

    Нещодавній прогрес Росії навколо південного села Роботине є протверезливим для України на тлі скорочення західної військової допомоги.

    Росія повернула землі, які українські війська важко відвоювали на піку свого літнього контрнаступу на півдні, досягнувши прогресу в районі південного села Роботине.

    Ситуація, що склалася, посилила новітні реалії війни: Внаслідок зупинки контрнаступу українські війська відступили на багатьох ділянках фронту. Окрім Роботиного на півдні, вони також ведуть боротьбу на сході, майже відступивши з міста Мар’їнка, повідомили цього тижня офіційні особи.

    Поглиблюючи свої проблеми, Київ все більше турбується, що його військові не матимуть ресурсів, щоб продовжувати боротьбу. У середу Вашингтон оголосив, що вивільняє останній пакет військової допомоги, схвалений Конгресом, що залишився в розпорядженні Києва.

    “Зараз ми втрачаємо деякі поля, але якщо американська допомога буде затримана, ми почнемо втрачати міста”, – заявив минулого тижня в інтерв’ю Єгор Чернєв, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. “Без американських боєприпасів ми починаємо втрачати території, які були важко завойовані цього літа”.

    Небажання законодавців-республіканців у Конгресі продовжувати надавати допомогу Україні, оскільки війна тягнеться до нового року, вже кілька тижнів підриває плани Вашингтона щодо надання Києву більшої військової допомоги. Минулого тижня Конгрес знову відмовився ухвалити пакет безпекової допомоги Україні на суму 50 мільярдів доларів, відклавши переговори на наступний рік.

    Хоча певна військова допомога все ще може бути надана в рамках окремої програми, контрольованої Пентагоном, адміністрація Байдена зараз використовує останні кошти, вже схвалені Конгресом. За словами американських чиновників, оголошений у середу пакет допомоги на суму 250 мільйонів доларів, який включає засоби протиповітряної оборони, артилерійські снаряди і понад 15 мільйонів набоїв для стрілецької зброї, є, ймовірно, останнім траншем доступного фінансування.

    “Коли це буде зроблено, – заявив минулого тижня журналістам речник Ради національної безпеки Джон Кірбі, – ми більше не матимемо повноважень на поповнення запасів”.

    Українські військові кажуть, що їхні війська стикаються з нестачею критично важливого обладнання та боєприпасів. Деякі солдати і командири заявили, що ця нестача змусила їх згорнути деякі операції і перейти до оборонної стратегії.

    Ситуація навколо села Роботине, що на півдні Запорізької області, може бути прикладом.

    Українські бригади, підготовлені і оснащені на Заході, повернули собі село в серпні після тижнів боїв. Але Інститут вивчення війни, дослідницька група, що базується у Вашингтоні, заявив у середу, що російські війська повернули позиції, захоплені Україною під час контрнаступу, “ймовірно, після того, як українські війська відійшли на зиму на більш захищені позиції поблизу Роботиного”.

    Російські війська нещодавно просунулися з південного заходу і сходу, просуваючись від Вербового, сусіднього села, яке українські війська безуспішно намагалися захопити цього літа, щоб розширити виступ, який вони створили в російській обороні, згідно з даними I.S.W. і картами поля бою, що є у відкритих джерелах.

    Поки що просування Росії було обмеженим: Карти поля бою з відкритих джерел показують, що її війська ледве відвоювали кілька квадратних миль території на флангах Роботиного. Але Олександр Тарнавський, керівник українських сил на півдні, визнав у середу в інтерв’ю ВВС, що “ситуація в нашому секторі вкрай складна”.

    Євген Балицький, призначений Росією голова тієї частини Запорізької області, яку Росія анексувала минулого року, заявив цього тижня в інтерв’ю російському телебаченню, що він сподівається, що російські війська незабаром повернуть Роботине і вийдуть на вихідний рубіж українського контрнаступу.

    Це було б значним моральним ударом для України.

    Роботине стало одним з рідкісних успіхів українського контрнаступу. Його захоплення після тижнів виснажливих боїв – набагато довших, ніж кілька днів, на які спочатку розраховувало українське військове керівництво – підкреслило величезні труднощі, з якими зіткнувся Київ, намагаючись прорвати глибоку, щільну російську оборону.

    Оскільки українські війська виснажені місяцями виснажливих боїв, Москва чинить тиск по всій лінії фронту, щоб зменшити здатність Києва відводити свої підрозділи і поповнювати їх для майбутніх наступальних дій, заявив Джек Вотлінг, науковий співробітник і фахівець з наземних операцій Королівського інституту об’єднаних збройних сил Великої Британії.

    “Росіяни матимуть перевагу протягом наступних кількох місяців”, – сказав пан Вотлінг в телефонному інтерв’ю цього тижня. Однак він додав, що “вони не зможуть вирішити конфлікт у найближчі кілька місяців” через дорогий спосіб ведення бойових дій Москвою, який передбачає прийняття величезних людських і матеріальних втрат заради обмежених територіальних здобутків.

  • Яку пастку для України на 5 років готує Путін: подробиці скандальної зустрічі диктатора з Сі

    Яку пастку для України на 5 років готує Путін: подробиці скандальної зустрічі диктатора з Сі

    Путін відверто зізнався Китаю, що готовий воювати в Україні ще 5 років.

    Ще у березні 23-го року у Кремлі зізналися перед “найближчим союзником” Китаєм, що захопити Україну їм так просто не вдасться, тож потрібен новий план.

    Як Росія вмовляла Китай повірити у перемогу РФ та яку пастку для України уже приготував диктатор – в ексклюзиві TСН.ua.

    Березень 23-го року. До Москви урочисто прибув президент Китаю Сі Цзіньпін. У російській столиці його зустрічали майже по-королівськи – військовий оркестр, фанфари та перекриті вулиці. У Москві навіть вивісили бігборди китайською, щоб “старший брат почувався як вдома”.

    Російська ж пропаганда намагалась продати цей візит максимально дорого своєму народу і активно “ділили шкуру невбитого ведмедя”, розповідаючи про “Новий мір”, який ось-ось настане.

    Путін благав Сі “вірити” йому?

    Насправді у Путіна було не все так добре. Як пише видання Nikkei Asia, з посиланням на власні джерела, у березні 23-го року Путін буквально вмовляв Сі вірити в російську перемогу. Але був нюанс – замість “Київ за три дні” той уже казав: “Воюватиму ще мінімум 5 років”.

    Очевидно, це був спосіб Путіна підсумувати для Сі ситуацію, яка на той час була несприятливою для Росії, і запевнити лідера Китаю, що Росія зрештою вийде переможцем. Ймовірним доводом було те, що затяжна війна піде на користь добре озброєному партнеру Китаю (Росії).

    На думку журналістів, ця інформація вкотре доводить, що Путін не збирається йти на будь-які поступки чи перемир’я, а лише вдає, що хоче миру. Скоріш за все, таким чином Путін вкотре намагається замилити очі Заходу, а також підійти до виборів в образі “миротворця”. На це йому натякають останні соцопитування, в яких третина росіян відкрито підтримує закінчення так званої СВО. Вибори в Росії – це фікція, але в суцільному вакуумі Путін все ж таки жити не може і активно вдає, що піклується про народ.

    New York Times підігрує Кремлю?

    Автори Nikkei Asia впевнені і в тому, що нещодавня стаття New York Times – це повна маячня. Нагадаємо, що не так давно в цій відомій американській газеті вийшов матеріал, у якому йшлося про те, як Путін шле приховані “мирні” сигнали Заходу і готовий зупинити війну хоч зараз, але вже на новій лінії розмежування.

    Для цього навіть взяли коментар у речника Путіна Пєскова, хоча той вкрай рідко розмовляє з іноземними виданнями. В Україні цей фінт Кремля викрили миттєво. Річ у тім, що автори статті, серед яких є росіянин, довгий час працювали у Москві. У Центрі протидії дезінформації викрили журналістів у роботі на інформаційну повістку, що вигідна Кремлю.

    “Сигнал” РФ насправді може бути зроблений, щоб перешкодити подальшій військовій допомозі ЗСУ від Заходу, а також бути спробою додати рейтингів Трампу, який готовий “віддати” Путіну частину української території. Не варто забувати, що Росія грає в “мир”, інвестуючи все більше у ВПК і нарощуючи кадрову армію. У статті про це, звісно, не йдеться. А для написання цього тексту РФ задіяла американських журналістів, завербованих за часів їхньої роботи в Росії”, – повідомляли у Центрі протидії дезінформації.

    В українському РНБО різко відреагували на такий “заказний” матеріал. Секретар ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов розставив всі крапки над “і” та розповів справжній задум Путіна.

    “Путін чи його оточення роблять ці заяви, щоб знизити підтримку нашої країни. Вони запускають ці фейки, що нібито готові до перемовин. Але ви знаєте чітко позицію нашого президента: є 10 пунктів Формули миру Володимира Зеленського. Читайте уважно, там все написано. Бо перемовини, які пропонує Російська Федерація, доволі прості, – це наша капітуляція. Ми не можемо собі дозволити капітулювати перед країною, яка ще 24 лютого 2022 року почала нас нищити”, – пояснив Данілов.

    Але це ще далеко не все. 28 грудня те саме New York Times випустило нову не менш скандальну статтю. Член редколегії газети та автор цієї публікації Серж Шмеман стверджує, що Україні краще відмовитися від територій, ніж продовжувати боротьбу. Той не заперечує, що це може бути пасткою Путіна, але, каже він, ігнорувати так звані “мирні меседжі” не можна.

    “Якщо пан Путін виявиться серйозним [у своїх намірах укласти мир], Україна не повинна втрачати можливість припинити кровопролиття. Відвойована територія – не єдиний показник перемоги у цій війні”, – сказав Серж Шмеман.

    Кремль розхитує Захід та Україну, проте є “але”

    Москва веде серйозну операцію психологічного впливу на Захід та, насамперед, проти України. Про це в інтерв’ю Голосу Америки заявила ексдиректорка по Росії у Раді національної безпеки США Фіона Гілл. Окупанти нещадно вхопилися в тему нібито невдалого контрнаступу ЗСУ і намагаються продати його західним споживачам.

    “Просто зараз, під час нашої розмови, Москва веде операцію психологічного впливу. Ви знаєте ці радянські технології – послабте ворога перш ніж фактично перемогти його на самому полі бою. Їм потрібно змусити супротивника “відчути” поразку, думати, що він вже зазнав поразки, і це саме те, чим займається зараз Путін, провокуючи дискусії на Заході. Україна має продовжувати демонструвати єдиний фронт. І ми також маємо це робити. Те, до чого ми прагнемо – це єдиний європейський і атлантичний фронт на підтримку України”, – сказала Фіона Гілл.

    Американська ексрозвідниця вважає, що Україна ще матиме шанс показати свою міць. Той успіх, що вже має Україна – дивовижний, а невдачі на фронті завжди можна виправити. Вчаться на своїх помилках і Росія, і Україна.

    “Так, на полі бою все пішло не так, як би всім хотілося. Я маю на увазі, ситуацію довкола контрнаступу з точки зору українців. Але це не означає, що все закінчилося. Можливо, все більше людей будуть говорити про Україну у негативному сенсі – про те, що Україна програє або що ми не побачимо абсолютної перемоги. Путін намагається грати в ігри з нашою свідомістю. І тому для нас вкрай важливо говорити про цю війну не так, як він. Нам необхідно давати відсіч усім тим у Європі та інших частинах світу, які кажуть “все закінчилося”. Зараз абсолютно точно ще не кінець”, – наголосила вона.

  • Newsweek: ймовірне  літаків F-16 вже в Україні, повітряні сили заперечують

    Newsweek: ймовірне  літаків F-16 вже в Україні, повітряні сили заперечують

    Американське видання Newsweek повідомило, що літаки F-16, ймовірно, вже прибули в Україну. Зазначається, що ця інформація виникла після втрат російської армією чотирьох Су-34. Хоча російські пропагандисти припускали зв’язок цих втрат із F-16, повітряні сили України цю інформацію заперечують.

    Чутки про можливе прибуття F-16 в Україну з’явилися в контексті останніх втрат російської армії. Пропагандисти розглядали можливість використання F-16 у збитті Су-34, що призвело до чуток про вже присутність цих літаків в Україні.

    Newsweek, посилаючись на невизначене джерело в США, допускає, що Україна, ймовірно, отримала перші літаки F-16, обіцяні їй союзниками. Однак речник Повітряних сил України, Юрій Ігнат, в коментарі для РБК-Україна, заперечив цю інформацію, зазначивши, що підготовка до отримання літаків ще триває.

    “Американське видання Newsweek опублікувало матеріал із неймовірними припущеннями про перебування F-16 в Україні і навіть їх ІМОВІРНУ причетність до знищення шести російських літаків”, – написав Ігнат в Facebook.

    Важливо зазначити, що F-16 мали б надійшовши в Україну не раніше весни 2024 року, в рамках авіаційної коаліції, створеної західними союзниками. Зазначимо, що перші п’ять літаків F-16 були відправлені Нідерландами до Румунії для тренувань українських пілотів.

  • Україні слід розглянути можливість тимчасової втрати контролю над окупованими територіями,- прем’єр-міністр Саксонії

    Україні слід розглянути можливість тимчасової втрати контролю над окупованими територіями,- прем’єр-міністр Саксонії

    Прем’єр-міністр німецької землі Саксонія, Міхаель Кречмер, висловив думку, що Україні слід розглянути можливість тимчасової втрати контролю над певними територіями як крок до досягнення перемир’я в регіоні. Це заявлення було зроблено в інтерв’ю німецькому виданню Spiegel.

    Кречмер висловив переконання, що уряд Німеччини повинен прийняти активнішу роль у вирішенні конфлікту в Україні, не обмежуючись лише постачанням зброї. Він закликав до вживання дипломатичних ініціатив та співпраці з союзниками для впливу на президента Росії Володимира Путіна та досягнення припинення вогню.

    “Можливо, для досягнення перемир’я Україні спершу доведеться прийняти тимчасову втрату контролю над деякими територіями. Жодний квадратний метр української території не став російським, але, як і в інших великих війнах, настав час для фінального рішення”, – зауважив Кречмер.

    Пріоритетні завдання, на його думку, повинні включати спроби впливу на Росію та відновлення миру в регіоні. Проте, він також висловив думку про необхідність “розвороту” у політиці Німеччини щодо Росії, підкресливши, що “росія є нашим сусідом, небезпечним і непередбачуваним”.

    “Ідея про те, щоб послабити Росію у військовому, політичному та економічному вимірі, щоб вона більше не була загрозою для нас – це бачення з XIX століття, і це закладає основу для нових конфліктів”, – зазначив прем’єр Саксонії.

  • Нові дати церковного календаря на січень 2024 року

    Нові дати церковного календаря на січень 2024 року

    У зв’язку з переходом ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар всі важливі релігійні свята січня змінили свої дати. Так, Різдво українці тепер святкують наприкінці грудня, а починають рік зі свята Василя.

    Так, у перший місяць року віряни святкуватимуть день святого Василя або Обрізання Господнє (1 січня), Водохреще або Богоявлення (6 січня), а також на січень перемістився день вшанування пам’яті трьох святих: Василя Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого (30 січня).

    Церковний календар на січень 2024 року: перелік свят за новим календарем

    Які церковні свята будуть у січні 2024 року – новий календар допоможе запам’ятати всі дати:

    • 1 січня – Обрізання Господнє; святого Василя Великого (раніше 14 січня);
    • 2 січня – передсвяття Богоявлення, святого Сильвестра, папи Римського;
    • 3 січня – святого пророка Малахія і святого мученика Гордія;
    • 4 січня – собор 70-ти святих апостолів, преподобного Теоктиста ігумена;
    • 5 січня – Хрещенський Святвечір;
    • 6 січня – Хрещення Господнє, або Богоявлення (раніше 19 січня);
    • 7 січня – собор Святого Івана Хрестителя;
    • 8 січня – преподобного Георгія;
    • 9 січня – святого мученика Полієвкта;
    • 10 січня – святителя Григорія Ніського; преподобного Маркіяна;
    • 11 січня – преподобного Феодосія Великого;
    • 12 січня – святої мучениці Тетяни (раніше 25 січня);
    • 13 січня – мучеників Єрмила і Стратоніка Сінгідонських;
    • 14 січня – відання Богоявлення; святих преподобних Отців, убитих у Синаї; святої рівноапостольної Ніни;
    • 15 січня – преподобних Павла Тивейського та Івана Кущника;
    • 16 січня – поклоніння чесним веригам апостола Петра;
    • 17 січня – преподобного Антонія Великого;
    • 18 січня – святих Афанасія і Кирила, святителів Олександрійських;
    • 19 січня – преподобного Макарія Великого Єгипетського;
    • 20 січня – преподобного Євтимія Великого;
    • 21 січня – преподобного Максима-Сповідника;
    • 22 січня – святого апостола Тимофія;
    • 23 січня – священномучеників Климента та Агафангела;
    • 24 січня – преподобної Ксенії Римлянки;
    • 25 січня – святого Григорія Богослова;
    • 26 січня – преподобних Ксенофонта і Марії;
    • 27 січня – перенесення мощей святого Івана Золотоустого;
    • 28 січня – преподобного Єфрема Сирійця;
    • 29 січня – перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця;
    • 30 січня – трьох святих: Василя Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого (раніше 12 лютого);
    • 31 січня – святих безсрібників мучеників Кіра та Іоанна і з ними мучениці Афанасії та доньок її Феодотії, Феоктисти та Євдоксії.
  • НЦУ заблокувало сайти декількох медіа. Список

    НЦУ заблокувало сайти декількох медіа. Список

    Держспецзвʼязку України 16 грудня 2023 року видало розпорядження щодо блокування деяких інтернет-ресурсів.

    До переліку заборонених доменних імен потрапили такі ресурси:

    1. Skelet.Info: Цей сайт публікує досьє, біографії та компромат на українських чиновників, бізнесменів та політиків. У реєстрі фейків України його описують як “викривальний каталог досьє”, що публікує надумані матеріали на активних мешканців України.
    2. Politeka: Це новинний інтернет-ресурс, який, за словами моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ), порушує стандарти журналістики. Дослідження вказують, що Politeka активно просуває “хороших росіян” в українському YouTube.
    3. Голос.UA: Ця інформаційна агенція, власницею якої є дружина Петра Симоненка Оксана Ващенко, вважається працюючою за кордоном. Після російського вторгнення в Україну вона створила “проукраїнський контент”.
    4. СПЖ (Спілка православних журналістів): Це новинний ресурс про Православ’я в Україні та світі. Його звинувачують у цитуванні заяв ієрархів Російської Православної Церкви, які схвалюють російську агресію проти України.
    5. БЕЗцензор: Це джерело альтернативних новин, яке було пов’язане з поширенням фейкових новин, таких як “Байден: Зеленський мене обдурив і скоро за це заплатить”.
    6. УКРРУДПРОМ: Цей інформаційно-аналітичний портал має співзасновника, відомого українського кіберсквотера Олега Богатова.
    7. СТІНА, Акценты, UA Reporter, МРІЯ, From.ua: Ці ресурси також увійшли до переліку заборонених, проте конкретні деталі про них не надані.

    Це рішення призначене для запобігання поширенню дезінформації та інших негативних впливів в інтернеті.

  • Законопроєкт про мобілізацію. Що нового?

    Законопроєкт про мобілізацію. Що нового?

    Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкти, спрямовані на внесення змін у систему мобілізації та військового обліку громадян. Про це повідомив представник Кабміну в Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram.

    “Кабінетом Міністрів України, як суб’єктом законодавчої ініціативи, зареєстровано у Верховній Раді України: Проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби”, — сказав Тарас Мельничук.

    Деякі ключові аспекти цих законопроєктів включають:

    1. Електронна відправка повісток: Громадяни можуть отримати повістку через електронний кабінет призовника або на електронну пошту.
    2. Зміни в ротації військових: Військовим може бути призначена ротація для відпочинку та відновлення боєздатності через шість місяців безперервної участі в бойових діях, з періодом відновлення не менше двох місяців.
    3. Внесення до Єдиного реєстру боржників: Громадян, які не прибули до військових частин, вноситимуть до Єдиного реєстру боржників з подальшим застосуванням обмежень.
    4. Призовний вік та відповідальність за ухилення: Призовний вік змінюється з 27 до 25 років, і встановлюються обмеження прав для тих, хто ухиляється від військового обліку.
    5. Базова загальновійськова підготовка: Замість строкової військової служби вводиться базова загальновійськова підготовка тривалістю до трьох місяців для громадян віком від 18 до 25 років.
    6. Відпустка для звільнених з полону: Військовим, яких звільнили з полону, надаватиметься додаткова відпустка тривалістю 90 днів зі збереженням грошового забезпечення.
    7. Рекрутинг та нове військове звання: Вводиться нове військове звання “рекрут”, і до заходів рекрутингу залучаються різні центри та службовці.

    Ці законопроєкти є частиною реформи системи військової служби в Україні та мають на меті покращити ефективність мобілізації та удосконалити військовий облік громадян.

  • Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Саміт Євросоюзу, що відбувся 14-15 грудня, став історичним для України, надаючи можливість розпочати переговори про вступ до ЄС. Однак радісну атмосферу темніє нове вето Віктора Орбана. Після дипломатичної перемоги України, Угорщина ветувала фінансовий пакет, який включав допомогу Україні на суму 50 млрд євро.

    Угорський лідер, підкорившись тиску колег, погодився на позитивне рішення для України, але відмовився від підтримки фінансового пакета. Це породило питання про те, чи можна вважати цей саміт переможним для України, і наскільки серйозним є вето Орбана з фінансового пакета. Багато людей стурбовані, оскільки це стосується зовнішнього фінансування, яке є ключовим для українського бюджету під час війни. Однак не дивлячись на це, тимчасова блокада Угорщини вважається несприятливою обставиною, і гроші для України є. ЄС розглядає різні варіанти надання фінансової допомоги Києву, і фінансовий пакет має бути затверджений 1 лютого, і цього разу планується подолати вето Орбана, якщо воно виникне знову.

    Фінансування з ЕС

    Зовнішнє фінансування, що становить життєво важливий ресурс для України в час війни, опинилося під питанням через політичні турбуленції у США, призупинивши потік коштів. До цього часу головними донорами були Євросоюз та США. Проте, з початку 2024 року може настати фінансова пустка, оскільки гроші від ЄС закінчуються, а нова програма, Ukraine Facility, на сьогодні не отримала остаточного затвердження.

    Ця програма, оцінена в 50 млрд євро, не лише надзвичайно велика за своїми обсягами, але й передбачає довгострокове фінансування на чотири роки. Важливим є те, що це може надати Україні стійкість у фінансовому плані без необхідності постійно вибивати нові транші, долаючи опір окремих країн-членів ЄС, зокрема, Угорщини.

    Хоча остаточне затвердження програми відбудеться на позачерговому саміті 1 лютого, вже є попереднє погодження щодо обсягів фінансування, і Україна отримає ці кошти, навіть якщо єдиний протиборчий голос при настанні угорського вето. Щоправда, залишається питанням, чи вдасться переконати Угорщину в підтримці програми, але її лідер Віктор Орбан намітив можливість “переконатися”.

    Переговори з середини 

    Освітлюючи внутрішні куліси недавнього Євросаміту, на якому обговорювалося питання про Україну та вагомий фінансовий пакет, варто звернутися до висловлювань європейських політиків, які брали участь у цих переговорах.

    Один із ключових учасників, Віктор Орбан, розкрив численні деталі обговорень під час інтерв’ю на підконтрольному йому радіо “Кошут”. Це інтерв’ю повністю присвячено було саміту ЄС та України, і в ньому звучало чимало подробиць, зокрема, щодо обговорюваної суми 50 млрд євро.

    Важливим аспектом є відсутність технічного угорського вето. Вирішення щодо Ukraine Facility не піддавалося голосуванню, оскільки було відомо, що Орбан виразить свою непідтримку. У період дискусії відразу було відзначено, що він не підтримає це рішення. Спроби переконати його тривали годинами та завершилися невдачею.

    Якщо на попередньому засіданні Орбан залишив зал, дозволяючи іншим лідерам ухвалити рішення про розширення ЄС, то цього разу він цього не зробив. Він аргументував це тим, що процес вступу України наразі не становить загрози для Угорщини, та що розподіл коштів означає витрати угорських грошей.

    Важливим моментом є те, що Орбан прагнув повернутися додому із якою-небудь перемогою. Він обіцяв своїм виборцям, що не розпочне переговори з Україною і навіть провів екстрене засідання парламенту, закріпивши свою відмову. Виявившись у складних обставинах, він не міг повернутися без жодної перемоги, яку б зміг “продати” своїм виборцям як прояв своєї сили. Таким чином, він відмовився голосувати за рішення про 50 млрд євро.

    Як гроші передадуть Україні без згоди Угорщини

    Очікувана відмова Віктора Орбана не вразила нікого. Проте, є певні моменти, на які рахували, особливо після того, як Угорщині було обіцяно фінансову винагороду за цей відмовний голос (це не перебільшення, про це детальніше нижче).

    Проте відмова голови угорського уряду була врахована в планах. За інформацією “ЄвроПравди”, після твердого “ні” Орбана інші країни розглянули варіант “спільного фінансування від 26 країн”. Ідея полягала в створенні окремого фонду, до якого всі держави-члени ЄС мали б внести свій внесок. Проте це пропозиція не отримала достатньо підтримки.

    Є кілька обґрунтувань проти такого спрощеного підходу.

    По-перше, це дозволило б Орбану виглядати як однозначний переможець. Він міг би похвалитися перед своїми виборцями, наголошуючи, що він єдиний, хто зберігає бюджетні гроші для свого народу, тим часом інші країни витрачають їх на Україну. Деякі політики це могло б сприйняти як підтримку популістів або прихильників Путіна з аналогічними вимогами.

    По-друге, цей шлях вимагав би значного часу, оскільки в багатьох країнах бюджети вже схвалені парламентами. Внесення змін у бюджети – це процес часом спроможний викликати блокаду через популістів або прихильників Путіна.

    Попри це, принципова згода щодо надання допомоги Україні існує, хоча вибір шляху фінансування залишається відкритим.

    Це, мабуть, головна новина у фінансовому аспекті саміту.

    Отже, усі 26 держав-членів ЄС, за винятком Угорщини, не лише загалом погодились щодо необхідності допомагати Україні, але й детально узгодили, що вони нададуть Україні 50 млрд євро, пропорційно своєму внеску в бюджет ЄС. Щобільше, вони домовились, що це станеться незалежно від згоди Орбана.

    Також варто відзначити, що лідери держав-членів доручили Єврокомісії розробити рішення, яке обійшло б угорське вето так, щоб це не призводило до зміцнення авторитарного лідера. Це було оголошено офіційно і публічно, хоча зазвичай такі доручення залишаються конфіденційними. “Потрібно мати робочий план, якщо на саміті 1 лютого не буде можливою одноголосна угода”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі після завершення саміту.

    У відомстві зовнішніх справ України також офіційно повідомили про те, що рішення ЄС про виділення 50 млрд євро Україні було принципово прийняте. Водночас у неофіційних розмовах представники влади підтверджують, що дискусії про можливість фінансування завершено. Обговорення зараз спрямоване на те, як саме буде оформлено це рішення з боку ЄС.

    Діалог з угорським прем’єром щодо цього питання також триває.

    Домовленості

    Як вже зазначалося, затримка європейського фінансування, яке мало розпочатися з січня для забезпечення макрофінансової стабільності України, очевидно, не стане критичною.

    Чи є важливою для Києва затримка рішення до лютневого саміту? Однозначна відповідь – ні. Уряд наразі має достатньо резервів у бюджеті.

    “Ми вже отримали 0,9 млрд доларів від МВФ, а останній транш макрофінансової допомоги від ЄС, 1,5 млрд євро, має надійти найближчим часом. Крім того, очікується фінансування від Японії. Якщо Україна повністю отримає це фінансування, то уряд увійде в наступний рік з запасом ліквідності приблизно в 5 млрд доларів. Цього буде достатньо, щоб затримка першого траншу Ukraine Facility на 1-1,5 місяця не стала критичною. У разі необхідності уряд зможе затримати частину видатків або тимчасово використовувати кошти місцевих бюджетів, що накопичилися на казначейських рахунках за роки профіциту”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

    Головне наразі – це впевненість, що рішення буде прийняте найближчим часом. І така впевненість існує.

    Здається, у ЄС вважають, що найбільш ймовірним сценарієм на новому саміті буде те, що Орбан може висловити своє обурення, трохи пожвавити обстановку, але все ж надати “зелене світло” фінансуванню України за стандартною процедурою.

    Це вигідний варіант для України, оскільки це дозволить отримати кошти якнайшвидше – і це є нагальною потребою.

    Також важливо зазначити, що це буде найбільш вигідним варіантом для ЄС, оскільки це уникне створення зайвого прецеденту обхіду існуючих процедур, що не завжди приймається в Брюсселі.

    Додатково, це може виявитися вигідним і для Угорщини, оскільки уникнення другого за рахунком обходу її вето буде сприяти уникненню напруги. Оскільки Єврокомісія отримала завдання розробити юридичний механізм обходу можливого вето на саміті 1 лютого, можна стверджувати, що всі сторони будуть готові до такого кроку юридично.

  • Попри все економіка України розпочала своє відновлення

    Попри все економіка України розпочала своє відновлення

    Попри негативні впливи блокування польськими перевізниками кордонів з Україною, економіка країни продемонструвала стійкість та позитивні тенденції у листопаді.

    За даними Міністерства економіки, валовий внутрішній продукт зріс на 4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Навіть при майже місячному обмеженні автотранспорту, український морський коридор частково компенсував втрати, що було особливо важливо для виробників аграрної та металургійної продукції.

    Перша віце-прем’єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко наголосила на позитивних аспектах і підкреслила, що поточний інфляційний тренд свідчить про стабільність та ефективність української економіки в умовах викликів.

    “За нашими оцінками, позитивні фактори у листопаді дещо переважили баланс впливу на ВВП і  у підсумку за попередніми оперативними оцінками Мінекономіки спостерігалося зростання ВВП на рівні 4%”, – зазначила вона.

    У листопаді спостерігалося сповільнення темпів зростання споживчих цін, яке склало 0,5% за даними Держстату, порівняно з 0,8% у попередньому місяці. Річні темпи інфляції також знизилися з 5,3% до 5,1%, що навіть менше, ніж у деяких країнах ЄС.

    Перший віце-прем’єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко вказала, що помірна динаміка зростання споживчих цін є аналогічною до рівня інфляції у країнах Європи, які не стикаються із воєнними труднощами. Вона визначила це як додаткове підтвердження цілісності та стабільності функціонування української економіки, а поточний інфляційний тренд свідчить про виправданість очікувань стосовно низького рівня інфляції.