Позначка: українці в Німеччині

  • Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    У Німеччині офіційно набула чинності масштабна реформа системи соціальної підтримки безробітних. Із 1 липня країна почала поетапний перехід від виплати Bürgergeld (“Бюргергельд”) до нової базової соціальної допомоги Grundsicherungsgeld. Нововведення передбачають суттєве посилення вимог до одержувачів допомоги: працездатні громадяни повинні активніше шукати роботу, а за порушення встановлених правил їм можуть скорочувати або повністю припиняти виплати.

    Про це повідомив уряд Німеччини.

    Реформа базується на новому принципі соціальної політики, який уряд формулює як “вимагати і підтримувати”. Це означає, що держава й надалі гарантуватиме фінансову допомогу людям, які справді її потребують, однак від тих, хто здатний працювати, очікуватимуть максимальних зусиль для працевлаштування та поступової відмови від залежності від соціальних виплат.

    Однією з головних змін стало перейменування самої програми. Замість Bürgergeld, яка діяла останні роки, запроваджується Grundsicherungsgeld. Водночас зміна назви супроводжується переглядом підходів до роботи центрів зайнятості та оцінки можливостей кожного одержувача допомоги.

    Відтепер першочерговим завданням служб зайнятості буде не направлення людей на курси чи програми перекваліфікації, а перевірка можливості їхнього негайного працевлаштування. Лише якщо знайти роботу одразу неможливо, людині можуть запропонувати навчання або здобуття нової професії. Особливу увагу приділятимуть громадянам віком до 30 років, яких намагатимуться якомога швидше інтегрувати на ринок праці.

    Нові правила також значно посилюють вимоги до працездатних отримувачів соціальної допомоги. Самотні люди, які не мають об’єктивних перешкод для працевлаштування, повинні працювати повний робочий день, якщо така робота є для них прийнятною з огляду на стан здоров’я, кваліфікацію та інші обставини. Головною метою є забезпечення такого рівня доходів, щоб людина більше не потребувала державної підтримки.

    Суттєво змінилися й умови для батьків із малолітніми дітьми. Якщо раніше обов’язок активного пошуку роботи виникав після досягнення дитиною трирічного віку, то тепер центри зайнятості можуть залучати батьків до програм працевлаштування або професійної інтеграції вже після того, як дитині виповниться 14 місяців.

    Одним із ключових елементів реформи стало посилення відповідальності за невиконання вимог центрів зайнятості. Якщо людина без поважної причини відмовляється подавати заявки на вакансії, не виконує узгоджений план пошуку роботи або зривала програму підтримки, розмір базової допомоги можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

    Окремі правила стосуються пропуску обов’язкових зустрічей із працівниками центрів зайнятості. Перший пропуск не призводитиме до санкцій, однак уже після другого випадку виплати скорочуватимуть на 30% протягом місяця. Якщо ж людина тричі поспіль ігноруватиме призначені зустрічі, процедура поступово може завершитися повним припиненням соціальної підтримки, включно з компенсацією витрат на житло.

    Ще жорсткішими стали правила щодо безпідставної відмови від запропонованої роботи. Так звану “норму про відмову від роботи” переглянули таким чином, що тепер базову соціальну допомогу можуть повністю призупинити щонайменше на один місяць, а в окремих випадках — на два. Крім того, застосовувати такі санкції дозволено швидше, ніж це було передбачено попереднім законодавством.

    Реформа також змінює підхід до оцінки майнового стану одержувачів допомоги. Уряд скасовує річний “пільговий період”, протягом якого майно людини майже не враховувалося при визначенні права на виплати. Надалі допустимий обсяг захищених заощаджень залежатиме від віку отримувача соціальної допомоги.

    Крім цього, посилюється контроль за витратами на житло. Якщо раніше протягом пільгового періоду оренда фактично компенсувалася без суттєвих обмежень, то тепер навіть у цей час діятиме максимальний поріг допустимих витрат. Він становитиме півтора розміру від загального нормативу, встановленого для відповідного регіону.

    Окрему увагу уряд приділив боротьбі зі зловживаннями системою соціальної підтримки. Центри зайнятості отримають додаткові інструменти для перевірки інформації про доходи, майно та виконання одержувачами своїх зобов’язань.

    Нова реформа вписується у ширшу тенденцію, яка останніми роками спостерігається в країнах Європи. Все більше держав переглядають підходи до соціальної допомоги, намагаючись поєднати підтримку громадян із більш активним залученням їх до ринку праці. Подібні зміни вже впроваджують або обговорюють у низці європейських країн, зокрема щодо механізмів підтримки біженців та інших отримувачів соціальних виплат.

    Водночас українці, які перебувають за кордоном і планують повернутися додому, можуть скористатися українською платформою “Додому”. Вона допомагає скласти індивідуальний план повернення, включаючи пошук житла, працевлаштування, оформлення документів та організацію навчання дітей.

  • Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українські громадяни, які проживають у Німеччині, отримають можливість значно простіше оформити німецьке водійське посвідчення. Федеральна рада Німеччини (Бундесрат) схвалила зміни до законодавства, які дозволяють обмінювати українські водійські права на німецькі без необхідності складати теоретичний і практичний іспити. Одночасно українську мову включили до переліку мов, якими можна складати теоретичний екзамен на отримання посвідчення водія в Німеччині.

    Про це йдеться в офіційному підсумковому повідомленні за результатами 1067-го пленарного засідання Бундесрату.

    Згідно з ухваленим рішенням, до німецького Положення про водійські посвідчення внесено зміни, які суттєво спрощують процедуру визнання українських документів.

    Україну офіційно включили до переліку держав, громадяни яких можуть конвертувати свої національні посвідчення водія у німецькі без проходження повторного навчання та без складання теоретичного або практичного іспитів.

    Аналогічне право також отримали громадяни Чорногорії.

    До цього українці, які були зобов’язані обмінювати посвідчення, у більшості випадків проходили ту саму процедуру, що й інші іноземці з держав, права яких не входили до спеціального переліку. Це означало необхідність підтверджувати знання Правил дорожнього руху Німеччини, складати письмовий тест, а також демонструвати практичні навички керування автомобілем.

    Тепер ця вимога для українських водіїв скасовується.

    Фактично процедура буде обмежуватися адміністративним оформленням документів, медичними вимогами, якщо вони передбачені конкретною категорією посвідчення, та перевіркою дійсності українських прав.

    У Бундесраті зазначають, що такі зміни мають зробити систему більш сучасною, гнучкою та врахувати особливості великої кількості українських громадян, які переїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни.

    Окремим рішенням Федеральна рада Німеччини також розширила перелік мов, якими можна проходити теоретичний іспит для отримання німецького посвідчення водія.

    Відтепер екзаменаційні тести будуть доступні українською мовою.

    До переліку також додано курманджі — один із найпоширеніших діалектів курдської мови.

    Це означає, що українці, які лише навчаються в автошколах Німеччини або планують отримати посвідчення водія вперше, зможуть проходити письмовий іспит рідною мовою без необхідності перекладати спеціалізовані терміни німецькою.

    Очікується, що це дозволить значно скоротити кількість помилок під час складання теоретичного тесту та зробить процес навчання доступнішим.

    Ще однією важливою зміною стало врегулювання питання водійських посвідчень, які були обміняні в інших країнах Європейського Союзу.

    Тепер посвідчення, отримані внаслідок офіційного обміну документів із третіх країн в іншій державі-члені ЄС, автоматично визнаватимуться й на території Німеччини.

    Таким чином люди, які спочатку проживали, наприклад, у Польщі, Чехії чи інших країнах Євросоюзу, а згодом переїхали до Німеччини, не будуть змушені повторно проходити процедуру підтвердження своїх прав.

    Крім того, нові правила стосуються і професійних водіїв.

    Бундесрат дозволив дипломованим оптикам проводити перевірку гостроти зору для водіїв вантажних автомобілів та автобусів.

    Раніше для цього часто потрібно було звертатися виключно до лікарів-офтальмологів або спеціалізованих медичних центрів, що збільшувало строки проходження медичних процедур.

    Нововведення має зробити оформлення документів швидшим та доступнішим.

    На сьогодні українські водійські посвідчення вже офіційно визнаються на території Федеративної Республіки Німеччина протягом усього строку дії тимчасового захисту.

    Українці можуть користуватися своїми національними документами без необхідності перекладати їх німецькою мовою або отримувати міжнародне посвідчення водія.

    Також німецькі органи визнають цифрові посвідчення водія, які містяться у застосунку «Дія».

    У разі необхідності поліція або інші державні органи можуть перевірити справжність такого документа через українські електронні державні реєстри.

    До ухвалення нових змін право користуватися українськими посвідченнями без обміну мали переважно особи, які перебували в Німеччині під тимчасовим захистом, запровадженим Європейським Союзом після початку повномасштабної війни.

    Водночас українці, які проживали у ФРН на інших законних підставах, повинні були проходити процедуру обміну посвідчення.

    Йдеться, зокрема, про власників робочих віз, дозволів на постійне проживання, студентських віз, Blue Card ЄС та інших документів, що дозволяють довгострокове перебування у країні.

    Після офіційної реєстрації місця проживання вони були зобов’язані протягом шести місяців замінити українське посвідчення на німецьке.

    Для багатьох українців ця процедура була тривалою та дорогою, адже вимагала навчання в автошколі, складання іспитів, оплати екзаменаційних зборів і проходження додаткових адміністративних процедур.

    Нове рішення Бундесрату значно спрощує цей процес.

    Очікується, що воно допоможе десяткам тисяч українських громадян швидше інтегруватися в німецьке суспільство, отримати можливість працювати водіями, кур’єрами, логістами або використовувати автомобіль у повсякденному житті без зайвих бюрократичних перешкод.

    Для багатьох українців наявність німецького посвідчення водія також є важливою умовою працевлаштування, особливо у транспортній, будівельній, сервісній та медичній сферах, де роботодавці часто віддають перевагу місцевим документам.

    Рішення Федеральної ради Німеччини стало черговим кроком у напрямку адаптації законодавства країни до потреб українців, які були змушені залишити батьківщину через російську агресію. Воно доповнює вже запроваджені механізми підтримки, серед яких право на тимчасовий захист, доступ до ринку праці, соціальної допомоги, освіти, медичних послуг та визнання українських офіційних документів.

    Ухвалені зміни мають не лише практичне значення для українських водіїв, а й демонструють подальшу готовність Німеччини спрощувати адміністративні процедури

  • Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    За інформацією наших джерел в МЗС, українців призовного віку не будуть депортувати з Німеччини, а заява Фрідріха Мерца швидше за все стосується відмови у прийнятті нових громадян України призовного віку, яким може бути відмовлено в наданні статусу біженця.

    “Усі, хто вже має статус біженця, захищені німецьким законодавством та програмою захисту до 2027 року.

    Крім того, німецьке законодавство не дозволяє депортувати тих, хто має захищений статус біженця.

    Тим же українцям призовного віку, які хочуть отримати статус біженця у 2026 році, краще обирати іншу країну” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп Дмитро Разумков в коментарі для УНІАН заявив, що жодна з країн Європи сьогодні не готова буде віддати тих українців, які дійсно будуть корисні для їх економіки.

    “У них дефіцит робочої сили. Якщо ми говоримо про тих, хто не працює, які отримують просто допомогу по безробіттю або знаходяться нелегально або полулегально, так, дійсно це може відбутися”- зазначив Разумков.

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.

  • Лише третина українців в Німеччині має роботу

    Лише третина українців в Німеччині має роботу

    За даними останніх досліджень, лише третина працездатних українських біженців у Німеччині мають роботу, що значно нижче, ніж у Польщі, де працевлаштовані або активно шукають роботу 78% біженців.

    Така ситуація привернула увагу німецького уряду, і канцлер Олаф Шольц заявив про важливість вирішення цієї проблеми, окресливши плани щодо стимулювання українців до працевлаштування або повернення додому. Під час візиту до Києва він разом із президентом Володимиром Зеленським обговорив створення спеціального органу для вирішення цього питання.

    Станом на кінець жовтня Німеччина прийняла найбільше українських біженців серед країн ЄС – понад 1,14 млн. Однак частка тих, хто працює, залишається низькою: 30% працюють, ще стільки ж її шукають, а решта поки що не працевлаштовані. Для порівняння, у Польщі частка активних біженців навіть перевищує показник серед громадян країни.

    Раніше, у серпні-жовтні 2022 року, працевлаштованими в Німеччині було всього 16% українців. Але навіть за зростання цієї цифри показники залишаються нетипово низькими для українців у Європі.