Golosnovinua.com

Позначка: українці в Європі

  • У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі розкритикували пропозицію опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у країні легально. У відомстві назвали такі заяви «абсурдом і популізмом» та наголосили, що переважна більшість українців призовного віку в Польщі офіційно працюють і сплачують податки.

    Про це повідомила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька, пише RMF24.

    Приводом для дискусії стала заява віцепрезидента Право і справедливість та євродепутата Тобіаша Бохенського. Під час програмного з’їзду партії він заявив, що в разі перемоги PiS на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців — чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.

    За словами Бохенського, партія також пропонує створити систему, у якій інформація про порушення з боку українців автоматично передаватиметься відповідним службам. Він стверджував, що після двох правопорушень або невиконання адміністративних чи службових обов’язків має запускатися процедура депортації.

    У польському МВС такі плани категорично розкритикували. Речниця відомства Кароліна Галецька назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».

    Вона звернула увагу на статистику працевлаштування українців у Польщі. За даними польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, працюють легально та сплачують податки.

    «Вони тим самим сприяють економічному зростанню країни», — наголосила представниця польського МВС.

    Галецька також зазначила, що для людей, які порушують польське законодавство, вже існують передбачені законом механізми. За її словами, іноземці, які порушують правила перебування або законодавство Польщі, можуть бути депортовані за рішеннями відповідних органів, зокрема прикордонної служби.

    Представниця МВС наголосила, що депортація за порушення закону вже застосовується на практиці, тому для цього не потрібно запроваджувати окремий механізм, орієнтований саме на українських чоловіків призовного віку.

    Галецька також навела статистику депортацій іноземців. За її словами, у 2023 році, коли при владі перебувала партія «Право і справедливість», із Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців.

    Водночас у 2025 році, за даними МВС, кількість депортованих зросла приблизно до 10 тисяч людей різних національностей.

    На думку речниці польського відомства, ці цифри свідчать про те, що чинна влада вже проводить жорстку політику щодо іноземців, які порушують польське законодавство.

    «Польща — гостинна, відкрита країна», — підкреслила Галецька. Вона додала, що українці, які перебувають у країні, не обмежуються лише працевлаштованими чоловіками. Серед них є також студенти та інші категорії людей, які живуть у Польщі, навчаються, купують товари й послуги та таким чином також роблять внесок в економіку країни.

    Заява польського МВС прозвучала на тлі дискусій у Польщі щодо перебування українських громадян та умов їхнього тимчасового захисту. Питання українських чоловіків призовного віку останнім часом стало одним із предметів політичних дебатів у країні.

    30 липня Рада Європейського Союзу письмовою процедурою затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців у країнах ЄС. Водночас були передбачені нові умови для громадян України призовного віку, які прибуватимуть до Євросоюзу після набуття чинності відповідними змінами.

    Зокрема, новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть претендувати на тимчасовий захист за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

    Водночас чинний режим тимчасового захисту не означає автоматичної депортації українців, які не мають роботи в Польщі. Питання легальності перебування, працевлаштування та можливого видворення регулюються польським та європейським законодавством.

    Таким чином, польська влада фактично відмежувалася від ідеї масової депортації українських чоловіків лише через їхній статус або відсутність легальної роботи. У МВС наголошують, що відповідальність має наставати за конкретні порушення законодавства, а не за належність людини до певної категорії іноземців.

    Тим часом пропозиція PiS уже стала предметом політичної дискусії в Польщі. Остаточно питання можливих змін у міграційній політиці може бути переглянуте після парламентських виборів 2027 року — залежно від результатів голосування та того, які партії сформують уряд.

  • ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаєрті закликав європейські держави не поспішати зі згортанням механізмів тимчасового захисту та програм соціальної підтримки для громадян України, які були змушені виїхати за кордон через повномасштабну війну. Відповідну заяву оприлюднила пресслужба Ради Європи, наголосивши, що нинішній етап розвитку ситуації в Україні не дозволяє говорити про безпечне та стабільне повернення мільйонів людей у короткостроковій перспективі.

    У своєму розгорнутому спостережному коментарі О’Флаєрті зазначив, що станом на березень 2026 року в країнах Європейського Союзу перебуває близько 4,3 мільйона українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку російського вторгнення у 2022 році. Цей механізм був запроваджений як надзвичайний інструмент швидкого реагування на безпрецедентний міграційний потік, однак із часом він став основою для довгострокового перебування мільйонів людей у європейських державах, забезпечуючи їм доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці.

    Комісар звернув увагу на те, що у низці країн ЄС дедалі активніше ведуться політичні дискусії щодо перегляду або поступового згортання цієї системи підтримки. Серед пропозицій, які обговорюються на рівні окремих урядів, фігурують ідеї обмеження продовження захисту для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку або осіб, які походять із регіонів, що вважаються відносно менш небезпечними. О’Флаєрті застеріг, що такі підходи можуть призвести до фрагментації правового статусу українців у Європі та створити нерівність у доступі до базових гарантій захисту.

    Окремо він звернув увагу на поступове скорочення соціальних програм у частині країн ЄС, які стосуються виплат, житлових субсидій та інтеграційної підтримки для українців, а також на зростання політичного тиску, спрямованого на стимулювання повернення біженців до України. У цьому контексті комісар також згадав про суспільні настрої в деяких державах, які дедалі частіше описуються як «втома від українських біженців», що, на його думку, може впливати на формування державної політики.

    «Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність на місці в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення», — наголосив Майкл О’Флаєрті, підкреслюючи, що будь-які рішення щодо згортання захисту мають ґрунтуватися не на політичній кон’юнктурі, а на реальній безпековій ситуації.

    Він підкреслив, що передчасне припинення або істотне обмеження тимчасового захисту може мати серйозні соціально-правові наслідки для мільйонів українців. Серед потенційних ризиків він назвав втрату стабільного статусу проживання, ускладнення доступу до ринку праці, проблеми з медичним обслуговуванням, а також можливе вимушене повернення людей в Україну не через добровільне рішення, а через відсутність альтернативних правових механізмів перебування в ЄС.

    О’Флаєрті також наголосив, що застосування узагальнених критеріїв для обмеження захисту, таких як регіон походження чи військовозобов’язаний статус, може суперечити базовим стандартам міжнародного права у сфері прав людини. Він підкреслив, що навіть західні області України періодично зазнають ракетних і дронових атак, а рівень загроз для цивільного населення залишається непередбачуваним по всій території країни.

    Окрему увагу комісар приділив ризикам, пов’язаним із прив’язкою продовження захисту до таких факторів, як працевлаштування, тривалість перебування або рівень інтеграції. На його думку, подібні підходи можуть створити додатковий тиск на найбільш уразливі групи українців, включно з одинокими матерями, людьми похилого віку, особами з інвалідністю та тими, хто не має стабільного доступу до роботи.

    У підсумковій частині своєї заяви комісар Ради Європи закликав держави-члени організації забезпечити збереження тимчасового захисту або впровадження альтернативних довгострокових механізмів легального перебування доти, доки повернення в Україну не стане безпечним, добровільним і гідним. Він також рекомендував утримуватися від політик, які прямо або опосередковано стимулюють примусове повернення, та забезпечити індивідуальний підхід до кожного випадку без застосування автоматичних або групових обмежень.

    Як відомо, дискусії щодо майбутнього статусу українців у Європейському Союзі активізувалися на тлі тривалості війни та навантаження на соціальні системи окремих країн. Зокрема, раніше Данія заявила про намір припинити надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку, що викликало широку дискусію серед правозахисних організацій та політиків.

    Директива про тимчасовий захист, ухвалена ЄС у березні 2022 року, стала безпрецедентним інструментом колективної відповіді на міграційну кризу, спричинену війною, і дозволила мільйонам українців швидко отримати легальний статус без проходження індивідуальних процедур надання притулку. Наразі її дію продовжено до березня 2027 року, а остаточні рішення щодо подальшої моделі перебування українців у ЄС очікуються у 2026 році.

  • Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Фігурант низки корупційних скандалів екс-міністр оборони Олексій Резніков намагається повернутись в політику.

    Зокрема, нещодавно Олексій Резніков виступив на полях конференції з безпеки GLOBSEC у Празі, де фігурант “скандалу яйця по 17” розмірковував про переломні моменти великої війни та розвиток українського ВПК. Водночас, велике комплементарне інтерв’ю з Олексієм Резніковим публікує видання Радіо Свобода, що може свідчити про наміри Резнікова повернутись у велику гру.

    Інтерв’ю на Радіо Свобода, не перша спроба екс-міністра відмежуватись від корупційних скандалів на українській оборонці.

    Напередодні видання Апостроф опублікували матеріал з елементами “джинси”, де зазначається, що Резніков перебуває в Україні, не планує виїжджати за кордон та не має жодного процесуального статусу у кримінальних справах відкритих правоохоронцями за фактах корупції в МО, а проходить лише “як свідок”.

    Водночас, на фоні охолодження відносин між Україною та Польщею, з’являються нові факти про корупцію в Міноборони до якої причетний Олексій Резніков.

    Зокрема, стало відомо, що через польську компанію-прокладку із статутним фондом в розмірі трохи більше 1 000 Євро  PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію може бути причетний особисто екс-міністр оборони Олексій Резніков.

    Також через компанію PS8 Sp. z o.o. могли здійснюватися операції з продажу на Африканський континент техніки, яка була передана американцями для України на безоплатній основі.

    До такого роду операцій міг бути дотичний екс-міністр оборони Олексій Резніков, Кирило Буданов та окремі представники Демпартії США, про що відомо адміністрації Дональда Трампа.

    За інформацією інсайдерів, найближчим часом довкола польської прокладки PS8 Sp. z o.o. може виникнути гучний міжнародний скандал, який вдарить в першу чергу по Олексію Резнікову, та в результаті якого екс-міністр може стати фігурантом нового, уже міжнародного корупційного скандалу.

    Нагадаємо, ситуація довкола дотичності Олексія Резнікова до роботи польської прокладки PS8 Sp. z o.o. розвивається на фоні репутації Резнікова як міністра, який обкрадав українську армію під час війни.

    “Яйця по 17 гривень”: скандал, який підірвав довіру

    У січні 2023 року журналістське розслідування оприлюднило контракти Міністерства оборони на закупівлю харчів для військових. Документи свідчили про ціни, що суттєво перевищували ринкові. Найбільш символічним прикладом стали яйця, вартість яких у документах становила 17 гривень за одиницю. НАБУ і САП оголосили підозру посадовцю Міноборони та постачальникам у справі про розкрадання 733 млн грн на закупівлях продуктів для ЗСУ у 2022-2023 роках.

    Скандал миттєво став національною темою. Поки українці збирали останні кошти на дрони та автомобілі для фронту, суспільство побачило ознаки того, що сотні мільйонів бюджетних гривень могли витрачатися за схемами, характерними для довоєнної корупційної епохи.

    В даному контексті показовою виявилась реакція самого Олексія Резнікова, який назвав публікації “маніпуляцією та помилкою в документах”. Нагадаємо, пізніше інформація про масштабні розкрадання на харчах для ВСУ повністю підтвердилась.

    “Золоті куртки” для армії

    Не встиг вщухнути скандал із харчами для українських військових, як журналісти оприлюднили нові факти щодо корупції на закупівлях зимового одягу для військових.

    Розслідувачі заявили про можливе багаторазове завищення вартості курток, закуплених через іноземних посередників. За версією журналістів, одяг, який декларувався як дешевий товар, після перетину кордону раптово зростав у ціні в кілька разів.

    Олексій Резніков, як і в кейсі “яйця по 17” вчергове відкинув усі звинувачення, але репутаційні втрати для відомства виявилися колосальними.

    Водночас, кожне нове розслідування корупції при закупівлях для ВСУ ставило дедалі гостріше питання: чи міг міністр не знати про процеси, що відбувалися в одному з ключових департаментів його відомства?

    До літа 2023 року скандали навколо Міноборони стали постійним джерелом іміджевих втрат для влади. Західні партнери дедалі частіше наголошували на необхідності посилення антикорупційних механізмів навіть в умовах війни.

    У вересні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про заміну міністра оборони. Формально це пояснювалося необхідністю “нових підходів”, однак для більшості політичних спостерігачів було очевидно: серія корупційних скандалів стала вирішальним фактором відставки Олексія Резнікова з посту міністра оборони.

    В контексті серії ранніх корупційних скандалів та можливого резонансу довкола корупційних кейсів за участі польської прокладки PS8 Sp. z o.o. намагання Олексія Резнікова повернутись в медіаполе може стати черговим іміджевим ударом по Україні, що негативно скажеться на отримані міжнародної допомоги в боротьбі з агресором.

     

  • У Чехії хочуть скасувати захист для українців

    У Чехії хочуть скасувати захист для українців

    У Чехії знову загострилася політична дискусія щодо майбутнього українських біженців: частина політиків закликає переглянути або навіть скасувати систему тимчасового захисту, яка дозволяє громадянам України легально перебувати в країні через війну. Про це заявив лідер чеської партії СДПН і голова Палати депутатів Чехії Томіо Окамура, повідомляє České noviny.

    Під час ефіру на телеканалі Prima TV він висловив позицію, що Чехія має припинити дію тимчасового захисту для українців. Політик стверджує, що країна нібито стикається з надмірним навантаженням через велику кількість біженців, а частина місцевих мешканців висловлює невдоволення їхньою присутністю.

    «Якби це залежало від мене, я б негайно припинив тимчасовий захист», — заявив Окамура, додавши, що, на його думку, суспільство дедалі частіше ставить під сумнів масштаби прийому українців.

    Його слова викликали критику з боку представників інших політичних сил Чехії, які наголошують, що українці стали важливою частиною ринку праці та економічної системи країни. Зокрема, йдеться про дефіцит робочої сили в будівельній галузі, медицині, сфері догляду та промисловості, який частково компенсується за рахунок українських працівників.

    За офіційними даними, у Чехії нині перебуває близько 400 тисяч українців, які отримали тимчасовий захист. Понад 175 тисяч із них офіційно працевлаштовані та сплачують податки, що, за оцінками урядових структур, робить їх значним внеском у бюджет країни. Значну частину решти становлять діти, студенти та люди, які тимчасово не залучені до роботи.

    Урядові представники також наголошують, що присутність українців допомагає Чехії частково компенсувати дефіцит робочої сили та уникнути додаткових зобов’язань у межах європейського міграційного механізму ЄС. У політичних колах підкреслюють, що економічний ефект від працевлаштування українців у багатьох секторах є позитивним і вимірюваним.

    Водночас дискусія про майбутнє системи тимчасового захисту виходить за межі однієї країни. У Європейському Союзі тривають обговорення щодо продовження цього механізму після березня 2027 року, коли спливає чинний термін його дії. Розглядаються різні сценарії: від продовження статусу до поступового переходу на інші форми легального перебування або інтеграції.

    Окремо на рівні ЄС обговорюються можливі зміни для нових мігрантів, зокрема щодо чоловіків мобілізаційного віку. При цьому підкреслюється, що будь-які майбутні правила не повинні зачіпати тих українців, які вже перебувають у ЄС під захистом.

    За даними європейських соціальних досліджень, тривале перебування за кордоном також впливає на настрої українців. Частина біженців розглядає можливість повернення додому, однак значна кількість людей залишається в ЄС через стабільніші доходи, доступ до соціальних послуг та безпекову ситуацію в Україні.

    У Чехії це питання залишається політично чутливим: з одного боку, українці інтегрувалися в економіку і частково стабілізували ринок праці, з іншого — тема міграції активно використовується у внутрішньополітичних дискусіях. В уряді наголошують, що будь-які рішення щодо статусу біженців мають ухвалюватися на рівні ЄС, а не окремих держав, щоб уникнути правової та соціальної фрагментації.

  • ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    У Європейському Союзі розпочалася нова дискусія щодо майбутнього мільйонів українських біженців, які перебувають у країнах блоку за програмою тимчасового захисту. За інформацією Euractiv, яку підтверджують документи Ради ЄС, серед варіантів, що нині обговорюються на рівні європейських урядів, є можливе виключення українських чоловіків призовного віку з оновленої системи тимчасового захисту після її наступного продовження.

    Йдеться про Директиву про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive), яку Європейський Союз активував у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме ця система дозволила понад чотирьом мільйонам українців легально проживати, працювати, отримувати медичну допомогу та соціальну підтримку в країнах ЄС без проходження стандартних процедур надання притулку. Наразі дія програми офіційно продовжена до березня 2027 року.

    Однак війна триває вже понад чотири роки, а в Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність реформування механізму. Як повідомляє Euractiv із посиланням на внутрішню записку Ради ЄС, одним із можливих сценаріїв є продовження програми тимчасового захисту, але зі звуженням кола осіб, які зможуть нею скористатися надалі. Серед запропонованих варіантів — виключення чоловіків призовного віку та осіб, які залишили Україну з порушенням правил виїзду.

    Водночас наразі жодного остаточного рішення не ухвалено. Обговорення перебувають лише на етапі консультацій між державами-членами та інституціями Євросоюзу. Очікується, що подальшу долю системи тимчасового захисту міністри внутрішніх справ і міграції обговорять уже найближчими днями на засіданні Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ. Якщо країни-члени погодяться із необхідністю змін, тоді Європейська комісія повинна буде підготувати офіційну законодавчу пропозицію.

    Важливо, що ймовірні обмеження наразі стосуються лише нових заявників, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Для українців, які вже отримали цей статус, правила поки що залишаються незмінними. Саме на цьому раніше наголошували представники Європейської комісії.

    Ще наприкінці лютого речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявляв, що чинне рішення про тимчасовий захист до березня 2027 року однаково поширюється на всіх українців незалежно від статі чи віку. За його словами, нинішні правила не передбачають жодних винятків для чоловіків призовного віку.

    Попри це, окремі країни вже почали порушувати питання перегляду підходів до українських біженців. Одним із найбільш активних прихильників жорсткіших правил стала Чехія. Раніше лідер чеської ультраправої партії SPD Томіо Окамура заявив про консультації щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Політик стверджував, що значна частина українців регулярно повертається до України та виїжджає назад до ЄС, що, на його думку, ставить під сумнів необхідність подальшого захисту. Ці заяви викликали гостру дискусію як у Чехії, так і серед української громади.

    Додатковим фактором стала ситуація у країнах Північної Європи. Наприклад, Норвегія вже ухвалила рішення обмежити надання колективного захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Відтепер такі заявники не отримуватимуть автоматичного статусу й повинні будуть проходити індивідуальну процедуру розгляду клопотань про притулок. Норвезький уряд пояснив своє рішення необхідністю посилення контролю над міграційними потоками.

    У самому ЄС аргументи прихильників жорсткішого підходу базуються переважно на двох тезах. Перша — кадрові проблеми України під час війни та необхідність збереження мобілізаційного ресурсу держави. Друга — підготовка до майбутньої відбудови країни, яка потребуватиме значної кількості працездатного населення. Деякі уряди вважають, що механізм тимчасового захисту має поступово трансформуватися із надзвичайного гуманітарного інструменту у більш вибіркову систему.

    Разом із тим правозахисники та експерти з міграційної політики попереджають про ризики дискримінації. На їхню думку, виключення цілої категорії людей лише за віком і статтю може суперечити принципам європейського права та створити численні судові спори. Крім того, значна частина чоловіків, які перебувають у ЄС, мають законні підстави для виїзду з України, працюють, сплачують податки та інтегрувалися у країнах перебування.

    За останніми даними Eurostat, станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,33 млн громадян України. Найбільше українців перебуває у Німеччині, Польщі та Чехії. Дорослі чоловіки становлять близько 26,6% усіх отримувачів цього статусу.

    Водночас спеціальна представниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон раніше заявляла, що очікує продовження системи тимчасового захисту щонайменше до 2028 року. Однак формат такого продовження залишається відкритим питанням. У Брюсселі вже визнають, що початковий механізм, який задумувався як короткострокове рішення, поступово перетворюється на довгострокову міграційну політику для мільйонів українців.

    Саме тому найближчі рішення Євросоюзу можуть стати одними з найважливіших для українських громадян за кордоном від початку повномасштабної війни. Поки що мова йде лише про політичні дискусії та робочі документи, однак сам факт появи таких пропозицій свідчить: питання майбутнього тимчасового захисту в Європі входить у нову фазу.

  • Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Уряд Чехії схвалив пакет змін до законодавства щодо українських біженців, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту. Нові правила передбачають посилення контролю за перебуванням, отриманням гуманітарної допомоги та використанням окремих соціальних механізмів. Про це повідомляє видання Novinky.

    Як заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар, зміни не спрямовані проти працюючих українців, які дотримуються законів країни, і не змінюють базових гарантій для тих, хто інтегрувався в ринок праці. За його словами, головна мета реформи — запобігти зловживанням системою підтримки та перекрити можливості для нелегальних схем отримання допомоги.

    Однією з ключових новацій стане жорсткіший контроль за виїздами за межі країни. Згідно з поправками, українці можуть втратити статус тимчасового захисту, якщо перебуватимуть за межами Шенгенської зони понад 30 днів. Влада пояснює, що це правило має забезпечити реальне проживання отримувачів статусу в Чехії, а не його формальне використання.

    Також змінюються правила надання гуманітарної допомоги. Відтепер отримувачі виплат повинні перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяці, за який нараховується допомога. Уряд стверджує, що це дозволить уникнути ситуацій, коли фінансова підтримка надається особам, які фактично не проживають у країні або регулярно перебувають за кордоном.

    Водночас у законопроєкті передбачені винятки для короткострокових поїздок. Українці з тимчасовим захистом зможуть виїжджати за кордон для відвідування родичів, вирішення особистих або робочих питань без автоматичної втрати права на допомогу, якщо не порушують встановлених часових обмежень.

    Чеська влада також посилається на дані про навантаження на соціальну систему. За інформацією уряду, станом на березень у Чехії перебуває близько 385 040 українських біженців, з яких приблизно 90 тисяч отримують гуманітарну допомогу. Міністр внутрішніх справ заявив, що лише з початку року було виявлено кілька сотень випадків зловживань, а поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень, пов’язаних із шахрайством у цій сфері. Загальні збитки оцінюються більш ніж у 18 мільйонів крон.

    Окремо поправки передбачають нові вимоги для частини власників автомобілів з українською реєстрацією. Їх можуть зобов’язати зареєструвати транспортні засоби у чеському державному реєстрі, що, за задумом уряду, має посилити контроль за переміщенням і використанням авто на території країни. Ця норма ще потребує погодження на рівні Європейського Союзу.

    Якщо поправки пройдуть парламент Чехії і будуть підписані президентом, вони набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Частина положень, зокрема щодо транспорту, залежатиме від рішень ЄС і може бути впроваджена пізніше.

    Паралельно в Європейському Союзі тривають дискусії щодо продовження дії директиви про тимчасовий захист для українців ще на один рік. Документ, ухвалений у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, дав змогу мільйонам українців отримати право на проживання, роботу та соціальний захист у країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі його дія продовжена до 4 березня 2027 року, однак подальша модель підтримки біженців залишається предметом обговорень у Брюсселі.

  • «Українців забагато»: у Чехії заговорили про скасування захисту для чоловіків призовного віку

    «Українців забагато»: у Чехії заговорили про скасування захисту для чоловіків призовного віку

    У Чехії знову спалахнула дискусія навколо майбутнього українських біженців. Лідер ультраправої та антиіммігрантської партії SPD («Свобода і пряма демократія») Томіо Окамура заявив, що Прага нібито веде переговори на рівні Європейського Союзу щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Відповідну заяву політик опублікував на своїй сторінці у Facebook.

    Окамура стверджує, що виступає за якнайшвидше скасування тимчасового захисту не лише для чоловіків, а загалом для всіх громадян України, які перебувають у Чехії. Водночас він визнав, що реалізація такої ініціативи наразі є складною без підтримки інших держав Європейського Союзу.

    Свою позицію політик аргументував тим, що частина українців, які отримали статус тимчасового захисту, продовжують їздити до України. За словами Окамури, це нібито ставить під сумнів саму необхідність надання спеціального статусу.

    «Тих українців є тут забагато, а мусимо з тим щось робити», — заявив чеський ультраправий політик.

    Окамура також пов’язав питання скасування тимчасового захисту із потенційним завершенням війни в Україні. На його думку, після припинення бойових дій українці повинні будуть або повернутися додому, або оформлювати стандартні дозволи на проживання у Чехії на загальних підставах.

    Крім того, лідер SPD повідомив, що його політична сила завершує підготовку нової редакції закону про іноземців. За його словами, документ передбачатиме жорсткіші умови перебування іноземців у Чехії, зокрема й громадян України, які мають тимчасовий захист.

    Втім, заяви Окамури наразі не означають офіційної зміни політики чеської влади щодо українських біженців. SPD залишається опозиційною політичною силою, а уряд Чехії офіційно продовжує підтримувати механізм тимчасового захисту, запроваджений Європейським Союзом після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

    Чехія залишається однією з країн ЄС, яка прийняла найбільшу кількість українців у співвідношенні до власного населення. За даними чеського МВС, у країні перебувають сотні тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту. Значна частина з них інтегрувалася у ринок праці, освіту та систему соціального забезпечення.

    Однак тема українських біженців дедалі частіше стає частиною внутрішньополітичних дискусій у низці європейських держав. Особливо це помітно на тлі економічних труднощів, зростання популярності правих партій та наближення виборчих кампаній у різних країнах ЄС.

    У самій Чехії SPD вже тривалий час будує свою політичну риторику на критиці міграційної політики, допомоги іноземцям та підтримки України. Партія регулярно виступає проти фінансування українських програм та закликає до жорсткішого контролю над перебуванням біженців.

    Водночас механізм тимчасового захисту для українців діє на рівні всього Європейського Союзу. Його продовження або скасування не може ухвалюватися окремою державою без погодження з іншими членами ЄС. Наразі Євросоюз уже продовжив дію тимчасового захисту для українців до березня 2027 року. Це рішення підтримала більшість держав-членів.

    На цьому тлі українська влада також починає активніше готуватися до майбутнього повернення громадян з-за кордону. Нещодавно у Києві заявили про необхідність отримання більш точних даних щодо українців у країнах ЄС, зокрема для планування політики реінтеграції та підготовки громад до повернення населення.

    Міністр соціальної політики України Денис Улютін раніше повідомляв, що після завершення війни до України можуть повернутися близько двох мільйонів громадян. За його словами, одним із головних викликів стане готовність українських міст і громад забезпечити людей житлом, роботою та базовою інфраструктурою.

    Подібні дискусії точаться і в інших країнах Європи. Наприклад, уряд Ірландії уже заявив про намір після завершення дії директиви ЄС поступово переходити до програм добровільного повернення українських біженців додому. Там планують змінити модель підтримки: замість довготривалих соціальних виплат фінансувати повернення людей до України.

    Експерти зазначають, що питання українських біженців стане одним із ключових викликів для Європи після завершення війни. Водночас наразі жодних рішень про масове припинення тимчасового захисту для українців у Чехії чи інших країнах ЄС офіційно не ухвалено.

  • Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, вперше за останні місяці помітно скоротилася. Станом на кінець березня 2026 року в ЄС офіційно перебували 4,33 мільйона громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. Лише за один місяць їхня кількість зменшилася майже на 69 тисяч осіб.

    Такі дані оприлюднив Eurostat — статистичний офіс Європейського Союзу.

    Порівняно з лютим кількість українців зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 68 980 осіб, або на 1,6%. На тлі попередніх років, коли цифри або стабільно зростали, або залишалися приблизно на одному рівні, нинішня тенденція привернула особливу увагу експертів і європейських урядів.

    Найбільше українців досі перебуває у Німеччині. Там тимчасовий захист мають 1 274 955 осіб — майже третина всіх українських біженців у Євросоюзі. На другому місці Польща — 961 405 осіб, а третє місце посідає Чехія, де проживають 379 820 українців зі статусом захисту.

    Саме ці три країни від початку повномасштабної війни стали головними центрами прийому українців. Вони забезпечували житлом, соціальною допомогою, медичними послугами та доступом до ринку праці мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки через російське вторгнення.

    Втім, нинішня статистика показує нові процеси всередині Європи. У 14 країнах ЄС кількість українців під тимчасовим захистом продовжує зростати, але в 13 державах — навпаки падає.

    Найбільший приріст зафіксували у Німеччині, де кількість українців збільшилася на 7 480 осіб. Також зростання відбулося в Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125).

    Натомість найпомітніше скорочення зафіксували в Італії, де кількість українців зменшилася більш ніж на 30 тисяч осіб лише за місяць. Значне падіння також сталося у Чехії (-19 810) та Фінляндії (-8 080).

    Експерти пояснюють таку динаміку кількома причинами одночасно. Частина українців змінює країну проживання всередині ЄС у пошуках роботи, стабільнішого соціального забезпечення або кращих умов для дітей. Інші повертаються до України, особливо у відносно безпечні регіони. Також впливають зміни міграційної політики окремих країн Європи.

    Останні місяці дедалі більше європейських держав почали переглядати програми підтримки українців. Деякі уряди поступово скорочують витрати на соціальне забезпечення, безкоштовне житло чи компенсації для біженців.

    Наприклад, уряд Ірландії вже оголосив про плани суттєво змінити систему підтримки українців і фактично згортати програму масового розміщення. Окрім цього, в країні обговорюють механізми стимулювання добровільного повернення українців додому.

    У Великій Британії, за даними місцевих ЗМІ, також почастішали випадки відмов українцям у продовженні програм захисту та перебування.

    Окрему увагу аналітики звертають на Чехію. Саме вона залишається країною з найбільшим навантаженням у перерахунку на кількість населення. Там на кожну тисячу жителів припадає 34,8 українця зі статусом тимчасового захисту. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 26,3, у Словаччині — 26,2, тоді як середній показник по ЄС — лише 9,6 особи на тисячу населення.

    Структура українських біженців у Європі також практично не змінилася. За даними Eurostat, понад 98,4% усіх людей під тимчасовим захистом є громадянами України.

    Дорослі жінки становлять найбільшу частину — 43,3%. Майже третина — це діти та підлітки віком до 18 років. Частка дорослих чоловіків становить 26,6%.

    Саме цей демографічний дисбаланс уже кілька років викликає серйозне занепокоєння в Україні. Демографи та економісти попереджають: якщо значна частина жінок із дітьми остаточно інтегрується у європейське суспільство, країна може зіткнутися з ще глибшою кризою після війни.

    Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявляла, що після завершення воєнного стану можлива нова хвиля виїзду українців. Йдеться про ситуацію, коли чоловіки почнуть масово виїжджати до своїх сімей, які вже тривалий час живуть у країнах ЄС.

    За оцінками демографів, повернення українців додому поки що залишається обмеженим. Більшість людей не готові повертатися через безпекову ситуацію, проблеми з житлом, нестабільність економіки та невизначеність щодо майбутнього.

    Водночас Європа поступово переходить від екстреної гуманітарної підтримки до більш прагматичного підходу. Українців дедалі активніше інтегрують у ринок праці, систему освіти та місцеві громади. У багатьох країнах біженці вже не сприймаються як тимчасове явище, а стають частиною економічного та соціального життя.

    На цьому тлі скорочення кількості українців під тимчасовим захистом не обов’язково означає масове повернення додому. Часто це лише ознака переоформлення статусів, зміни країни проживання або переходу на інші типи дозволів на перебування.

    Проте для України сама цифра у понад 4,3 мільйона громадян за кордоном залишається одним із найсерйозніших викликів воєнного часу. Адже йдеться не лише про гуманітарну кризу, а й про майбутнє ринку праці, народжуваності, економіки та післявоєнного відновлення держави.

  • До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    Уряд Ірландії розглядає суттєві зміни у підході до підтримки українських біженців, зокрема запровадження фінансових стимулів для добровільного повернення на батьківщину. Йдеться про можливість отримання до 10 тисяч євро на сім’ю, що має стати частиною нової міграційної стратегії країни.

    Ідея не є новою: ще раніше уряд Ірландії обговорював механізм добровільного повернення, який передбачає виплати до 2500 євро на одну особу або до 10 000 євро на родину. Такий підхід розглядається як альтернатива складним і дорогим процедурам примусового видворення мігрантів . Водночас у 2026 році ця ініціатива набуває нового значення на тлі загального перегляду політики щодо українців.

    Причиною змін стало зростаюче навантаження на соціальну систему країни. Ірландія прийняла десятки тисяч українців після початку повномасштабної війни, і держава витратила сотні мільйонів євро на їх підтримку. Лише програма компенсацій для сімей, які надають житло, охопила десятки тисяч домогосподарств і стала одним із ключових інструментів інтеграції.

    Однак тепер уряд переходить до іншої моделі. Зокрема, планується поступове згортання програми Accommodation Recognition Payment (ARP), яка передбачає виплати власникам житла. Цю допомогу вже скоротили з 800 до 600 євро, а надалі її можуть знизити до 400 євро на місяць . Крім того, влада має намір поступово відмовитися від розміщення українців у готелях та інших тимчасових об’єктах.

    Уряд пояснює ці кроки кількома факторами. По-перше, значна частина українців уже інтегрувалася в ірландське суспільство та почала самостійно орендувати житло. По-друге, програма виплат вплинула на ринок нерухомості: у деяких випадках власникам було вигідніше брати участь у державній програмі, ніж здавати житло в оренду .

    На цьому тлі фінансові стимули для повернення розглядаються як інструмент балансування системи. Влада наголошує, що йдеться виключно про добровільний механізм, який дозволить людям самостійно ухвалити рішення. Виплати мають покривати витрати на переїзд, адаптацію та перші кроки після повернення — наприклад, навчання або започаткування власної справи .

    Разом із тим ініціатива викликає неоднозначну реакцію. Деякі правозахисні організації критикують підхід, вважаючи, що фінансові стимули можуть створювати непрямий тиск на вразливі групи населення. Вони наголошують, що рішення про повернення має базуватися насамперед на безпековій ситуації в Україні, а не на економічних факторах.

    У ширшому контексті ці зміни відображають загальноєвропейську тенденцію. Країни ЄС поступово переходять від екстреної гуманітарної підтримки до більш структурованої міграційної політики. Це означає посилення контролю, скорочення витрат і пошук довгострокових рішень.

    Зокрема, в багатьох державах уже обговорюється можливість обмеження соціальних виплат, запровадження додаткових вимог до працевлаштування або навчання, а також стимулювання добровільного повернення. Ірландія стала однією з перших країн, яка відкрито пропонує фінансову модель такого повернення.

    Для України ці процеси мають подвійне значення. З одного боку, повернення громадян може сприяти відновленню економіки та ринку праці. З іншого — масове повернення без належних умов може створити додаткове навантаження на соціальну сферу.

    Експерти зазначають, що багато українців уже інтегрувалися в європейські країни, мають роботу, навчаються або ведуть бізнес. Тому навіть значні фінансові стимули не гарантують масового повернення. Рішення залежатиме від безпекової ситуації, економічних можливостей і особистих обставин кожної родини.

    Очікується, що остаточні параметри програми в Ірландії будуть сформовані найближчим часом. Поки що йдеться про підготовчий етап і обговорення механізмів реалізації.

    Таким чином, ініціатива з виплатами до 10 тисяч євро є частиною більшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Вона демонструє прагнення держав знайти баланс між гуманітарною підтримкою та економічною доцільністю, водночас залишаючи ключове рішення — повертатися чи ні — за самими українцями.

  • У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Європейському Союзі поступово змінюється підхід до перебування українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку повномасштабної війни. Однією з країн, де ці зміни вже переходять у практичну площину, стала Чехія. Там готують оновлення правил, які передбачають більш чіткі умови перебування, посилення контролю та відповідальності за порушення.

    Про майбутні нововведення повідомив посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю “Главком”. За його словами, зміни не спрямовані на обмеження прав українців, а є частиною ширшої тенденції в Європі — переходу до більш структурованої та контрольованої міграційної політики.

    Йдеться насамперед про уточнення правил перебування для тих, хто користується тимчасовим захистом. За словами дипломата, більшість українців у Чехії вже інтегрувалися в суспільство — працюють, сплачують податки та мають стабільний дохід. Саме тому нові підходи мають на меті відокремити тих, хто дотримується правил, від тих, хто може зловживати статусом.

    Одним із ключових нововведень може стати скорочення дозволеного часу перебування за межами Чехії. Наразі українці можуть виїжджати з країни до 90 днів без втрати статусу, однак у майбутньому цей термін можуть зменшити приблизно до 30 днів. Це рішення пов’язане з необхідністю чітко визначити, чи людина фактично проживає в країні та користується її соціальною системою.

    Крім того, чеська влада планує посилити контроль за дотриманням правил перебування. Зокрема, перевірятимуть, чи особа дійсно проживає в Чехії, чи не порушує законодавство та чи не отримує соціальні виплати без належних підстав.

    У разі порушення вимог наслідки можуть бути серйозними. Серед можливих санкцій — анулювання документів, втрата статусу тимчасового захисту або навіть депортація. Водночас дипломати наголошують, що ці заходи спрямовані лише проти тих, хто порушує правила, і не торкнуться більшості українців.

    Окремим напрямом реформ є створення можливостей для переходу від тимчасового захисту до довгострокового проживання. У Чехії обговорюють механізми, які дозволять українцям легалізувати своє перебування на більш стабільних умовах, якщо вони працюють і інтегрувалися у суспільство.

    Експерти зазначають, що такі зміни є логічним етапом розвитку міграційної політики. Тимчасовий захист, який запровадили у 2022 році як екстрений механізм, поступово трансформується у більш довгострокову систему. Країни ЄС прагнуть адаптувати законодавство до нових реалій, коли значна частина українців вже не є тимчасовими біженцями, а фактично стала частиною місцевих економік.

    Водночас Чехія залишається однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українців у Європі. Це створює додаткове навантаження на соціальну систему, ринок праці та житлову інфраструктуру. Саме тому уряд намагається знайти баланс між підтримкою українців і захистом власних ресурсів.

    Подібні процеси відбуваються і в інших країнах ЄС. Наприклад, Польща вже впроваджує зміни до законодавства, спрямовані на регулювання статусу українців. Це свідчить про загальноєвропейську тенденцію — поступовий перехід від кризових рішень до системної політики.

    Важливо, що на рівні Євросоюзу механізм тимчасового захисту залишається чинним. Українці й надалі мають право легально перебувати в країнах ЄС, працювати, навчатися та користуватися соціальними послугами. Однак умови цього перебування стають більш чіткими та регламентованими.

    Українські дипломати підкреслюють, що нові правила не повинні викликати паніки. Для тих, хто дотримується законів і веде легальний спосіб життя, суттєвих змін не передбачається. Натомість нововведення можуть навіть спростити життя, зокрема через можливість отримати довгостроковий статус.

    Таким чином, перегляд правил тимчасового захисту в Чехії є частиною ширшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Для українців це означає необхідність уважніше ставитися до умов перебування, але водночас відкриває нові можливості для легалізації та стабільного життя в країнах ЄС.