Позначка: українці за кордоном

  • У Дубліні змінюють правила проживання для біженців з України

    У Дубліні змінюють правила проживання для біженців з України

    Ірландія змінює правила розміщення українських біженців: термін перебування у наданому державою житлі скорочують із 90 до 30 днів. Також уряд готує систему внесків за проживання для тих, хто працює.

    Як повідомляє RTE, уряд схвалив рішення, за яким українці зможуть безкоштовно мешкати у державному житлі перші 30 днів після прибуття. Далі очікується перехід на самостійне забезпечення житлом або запровадження співоплати для тих, хто має роботу. Розглядаються тижневі внески, що залежатимуть від доходу і можуть коливатись у широкому діапазоні — від символічних сум до помітних платежів для вищих заробітків. За оцінками уряду, повне впровадження ініціативи може зайняти до року.

    Міністр юстиції Джим О’Каллаган заявив про відчутне зростання кількості прибулих українців із початком осені. За його словами, якщо тенденція збережеться, владі доведеться шукати додаткові місця розміщення. Загалом від початку повномасштабної війни в Ірландію приїхали близько 100 тисяч громадян України; нині у країні перебуває приблизно 83 тисячі.

    Уряд обґрунтовує зміни необхідністю збалансувати гуманітарну підтримку та спроможності системи розміщення, водночас зберігаючи доступ до базових послуг і інтеграційних програм для новоприбулих.

  • Українці скуповують квартири в Болгарії: чому ринок зростає

    Українці скуповують квартири в Болгарії: чому ринок зростає

    За даними Болгарської асоціації нерухомості, упродовж 2024–2025 років українці потрапили до десятки іноземців, які найактивніше інвестують у житлову нерухомість цієї країни.

    До переліку лідерів входять громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії, Росії, України та Польщі.

    Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

    Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

    Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

    Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.

  • Канадські імміграційні органи вимагають документи про військову службу у українців: прокурор Стадник у фокусі

    Канадські імміграційні органи вимагають документи про військову службу у українців: прокурор Стадник у фокусі

    Канадські імміграційні органи розпочали перевірку українських чоловіків, які подали документи на постійне проживання. Зокрема, від них вимагають надати завірені копії документів про звільнення від обов’язкової військової служби в Україні.

    Як повідомляє Ukrainian Canada, у листах українцям нагадують, що обов’язкова військова служба в Україні починається з 25 років. Від претендентів на ПМП вимагають документи про звільнення або військові квитки, видані компетентними органами.

    Особливу увагу привертає низка українських чиновників та правоохоронців, які залишили країну під час мобілізації. Одним із таких є колишній прокурор Офісу Генерального прокурора Ігор Стадник. Ще на посаді начальника відділу управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ він виїхав до Канади.

    Ім’я Стадника пов’язують із резонансними справами щодо системного затягування кримінальних переслідувань російських бізнес-структур. Попри критику, в Україні його дії юридично не оцінені.

    Наразі канадські правоохоронці вивчають його документи. Питання екстрадиції українських громадян, які могли уникнути мобілізації під прикриттям дипломатичного чи службового статусу, залишається відкритим. Ігор Стадник може стати першим прецедентом у цій сфері.

  • Податкова нагадала, як українцям за кордоном сплачувати податки з доходів

    Податкова нагадала, як українцям за кордоном сплачувати податки з доходів

    Державна податкова служба у Полтавській області надала роз’яснення щодо правил оподаткування доходів українців за межами країни. В умовах масової трудової міграції та тимчасового перебування мільйонів українців за кордоном ця інформація є критично важливою для розуміння своїх зобов’язань перед українською податковою системою.

    Які податки сплачуються в Україні з іноземного доходу

    Будь-який дохід, отриманий українцем за кордоном, підлягає оподаткуванню в Україні за такими ставками:

    • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

    • 1,5% — військовий збір (до 1 січня 2025 року).

    У разі отримання доходу в іноземній валюті, його сума перераховується в гривню за офіційним курсом НБУ на день нарахування.

    Як уникнути подвійного оподаткування

    Якщо українець сплатив податки за кордоном, повторна сплата в Україні не обов’язкова — за умови, що країна, де отримано дохід, має з Україною угоду про уникнення подвійного оподаткування.

    Щоб скористатися цим правом, потрібно:

    • Отримати офіційну довідку з іноземної податкової про сплату податків;

    • Легалізувати документ в органах країни, де сплачувався податок (наприклад, у консульстві).

    Важливо: в Україні зараховується лише та частина податку, яка не перевищує суму, що підлягає сплаті за українським законодавством. Тобто:

    • якщо за кордоном сплачено більше, ніж потрібно в Україні — нічого доплачувати не потрібно;

    • якщо менше — доведеться доплатити різницю.

    Що робити, якщо немає документів про сплату податків

    У цьому випадку необхідно звернутись до української податкової за місцем реєстрації із заявою про перенесення строку подання декларації — її можна подати до 31 грудня відповідного року.

    Податки та благодійна допомога

    Українці, які перебувають за кордоном через війну, не зобов’язані декларувати та сплачувати податки, якщо отримують:

    • грошову чи гуманітарну допомогу від іноземних урядів або благодійних організацій.

    Але якщо є інші доходи (зарплата, прибуток від фрілансу, оренда тощо), декларацію подати потрібно — навіть за умови одночасного отримання допомоги.

    Як подати декларацію з-за кордону

    Є два варіанти:

    • поштою — з описом вкладення, надіслати не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання;

    • електронно — через систему електронного документообігу України.

  • Військовозобов’язаним за кордоном почали надходити штрафи від ТЦК

    Військовозобов’язаним за кордоном почали надходити штрафи від ТЦК

    Українські військовозобов’язані, які перебувають за межами країни, можуть отримати штраф від територіальних центрів комплектування (ТЦК) за порушення правил військового обліку. Про це повідомляє чеське видання Blesk.cz з посиланням на дані української влади.

    За даними Міністерства оборони, перебування за кордоном не звільняє громадян від обов’язку оновлювати дані військового обліку. Підставою для накладення штрафу може бути, зокрема, неповідомлення ТЦК про:

    • зміну місця проживання;

    • одруження або народження дитини;

    • завершення навчання;

    • інші важливі зміни.

    Штраф можна сплатити онлайн через застосунок “Резерв+”. Якщо цього не зробити, виконавча служба відкриє провадження — зазвичай через 2–3 місяці після постанови. Далі можливі:

    • блокування банківських рахунків в Україні;

    • примусове списання коштів;

    • затримання під час перетину кордону.

    Наявність штрафів можна перевірити у застосунку “Дія” (розділ “Послуги” → “Штрафи за порушення правил військового обліку”). Для сплати потрібно подати заяву про визнання порушення в “Резерв+” і отримати постанову з реквізитами. Оскарження добровільно сплаченого штрафу не передбачено.

    Також з 2024 року дипустанови України не оформлюють документи громадянам чоловічої статі віком 18–60 років без дійсного військово-облікового документа. Це ще один аргумент для виконання обов’язків перед державою навіть за кордоном.

  • Масове повернення українців скасовується

    Масове повернення українців скасовується

    Кількість українських біженців, які планують повернутися додому, стрімко знижується. Якщо у 2022 році 74% з них висловлювали намір повернутися, то тепер цей показник упав до 43%. Такі дані наводить Центр економічної стратегії, а їх цитує The Economist.

    Головною причиною відмови від повернення залишається війна та невизначеність щодо майбутнього України. Загроза нового вторгнення, а також можливість замороженого конфлікту без інтеграції в НАТО та ЄС змушують багатьох українців остаточно облаштовуватися за кордоном.

    Раніше вважалося, що більшість жінок, які виїхали, після закінчення війни повернуться додому. Однак сьогодні експерти зазначають, що реальність змінилася. Інтеграція українців у європейські суспільства, адаптація дітей до місцевих шкіл та отримання робочих місць змушують багатьох біженців обирати життя за кордоном, навіть якщо бойові дії припиняться.

    Попри те, що нині виїзд за кордон для чоловіків призовного віку суттєво обмежений, після завершення воєнного стану ситуація може різко змінитися. За оцінками CES, понад 500 тисяч українських чоловіків можуть залишити країну, щойно обмеження на виїзд будуть скасовані. Це може спричинити нову хвилю еміграції, яка суттєво вдарить по демографічному майбутньому України.

    Таким чином, якщо раніше головним викликом було повернення жінок та дітей, то зараз дедалі більше експертів звертають увагу на ризик масового відтоку чоловіків після війни. Це може призвести до ще більшого скорочення населення країни та ускладнити її економічне відновлення.

    Україна стикається з безпрецедентним демографічним викликом. Якщо країна не створить умов для повернення своїх громадян, включно з безпековими гарантіями, економічними перспективами та чіткою інтеграцією в європейські структури, еміграція може стати ще більшою проблемою, ніж війна. Питання залишається відкритим: чи зможе Україна утримати своїх громадян після завершення конфлікту, чи ж її чекає довготривалий відтік населення?

  • Уряд відновлює видачу паспортів українцям за кордоном

    Уряд відновлює видачу паспортів українцям за кордоном

    З наступного тижня уряд відновлює видачу паспортів українцям, які перебувають за кордоном. Чоловіки віком від 18 до 60 років, які подали документи до 25 квітня 2024 року у ДП “Документ”, зможуть отримати паспорти за умови наявності військово-облікових документів.

    На виконання завдання Президента уряд урегулював питання видачі паспортів українцям, які перебувають за кордоном. Громадяни України чоловічої статі віком 18-60 років, які подали документи до 25 квітня 2024 року у ДП “Документ”, зможуть з наступного тижня отримати виготовлені паспорти. Відповідні повідомлення із зазначенням дати, часу та місця прибуття надсилатимуть у порядку черговості подачі документів

    – написав Клименко.

    Міністр зауважив, що був потрібен час для унормування процесу відновлення видачі документів, щоб привести його у відповідність до чинного законодавства України.

    Голова МВС нагадав, що на сьогодні обов’язковою умовою для оформлення та отримання паспортів громадянами України чоловічої статі віком 18-60 років, які знаходяться за кордоном, залишається наявність військово-облікових документів.

  • Українцям за кордоном почнуть видавати паспорти

    Українцям за кордоном почнуть видавати паспорти

    Чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років, які подали документи на оформлення паспортів до 25 квітня 2024 року, зможуть отримати їх вже з наступного тижня. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у своєму Telegram-каналі.

    За словами міністра, уряд врегулював механізм видачі документів українцям, які перебувають за кордоном. Паспорти можна буде отримати у підрозділах ДП “Документ” у порядку черговості подання заяв. Громадянам, які очікують на документи, надішлють повідомлення із зазначенням дати, часу та місця прибуття.

    Водночас, щоб отримати паспорт, залишається обов’язковою умовою наявність військово-облікових документів для чоловіків призовного віку.

    Раніше в Україні було ухвалено закон про мобілізацію, згідно з яким військовозобов’язані чоловіки за кордоном не можуть отримувати консульські послуги, якщо не стали на військовий облік. Це стосується не лише паспортів, а й можливості офіційного працевлаштування.

    У січні заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук повідомила, що за особистим дорученням Володимира Зеленського питання видачі паспортів було вирішено. За її словами, лише у Польщі понад 80 тисяч українців чекали на свої документи.

    Попри відновлення видачі паспортів для тих, хто подав документи до квітня 2024 року, залишається відкритим питання для інших категорій громадян. Чи зможуть інші чоловіки оформити нові паспорти, поки що невідомо.

  • Законопроєкт про визнання освіти дітей за кордоном: комітет ВР рекомендує ухвалення

    Законопроєкт про визнання освіти дітей за кордоном: комітет ВР рекомендує ухвалення

    Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт, який дозволить визнавати результати навчання українських дітей за кордоном. Цей документ покликаний забезпечити освітні права для 700 тисяч – 1 мільйона школярів, які були змушені виїхати через війну.

    “… за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому”, – йдеться у висновку комітету.

    Законопроєкт доповнює статтю шосту закону “Про повну загальну середню освіту”, з якою “громадяни України мають право на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, що розташовані за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом), у порядку, затвердженому Кабінетом міністрів”.

    Автор законопроєкту Сергій Бабак вказує, що законопроєкт надасть правові підстави для Кабміну розробити нормативні акти, що дозволять зарахувати результати навчання дітей, які виїхали за кордон.

    Також є ще одна проблема, яка знаходиться поза правовими межами. Йдеться про освітні осередки, що були створені після 24 лютого за кордоном, які мають різний статус. Наприклад, є ті, що мають офіційний статус школи, зареєстрованої національним законодавством країни перебування. Перелік цих шкіл відомий освітнім управлінцям, оскільки ці заклади освіти були забезпечені підручниками, наданими нашою державою. Також є осередки неформальної освіти – від шкіл вихідного дня до невеликих об’єднань громадян, які навчають школярів. Після початку повномасштабного вторгнення з України виїхало від 700 тисяч до 1 мільйона дітей шкільного віку. Наше завдання, як мінімум, залишити тісний зв’язок із освітньою системою України, щоб, як ми сподіваємось, вони повернулися до нас після нашої перемоги”, – зазначив Бабак.

    Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров озвучив візійні плани з розвитку освітньої екосистеми Мрія. У майбутньому застосунок для учнів матиме функцію персоналізованих рекомендацій.

  • Віцепрем’єр України: Повернення українців з-за кордону буде добровільним

    Віцепрем’єр України: Повернення українців з-за кордону буде добровільним

    Віцепрем’єр-міністр України, міністр національної єдності Олексій Чернишов заявив, що повернення українців, які перебувають за кордоном, відбуватиметься виключно на добровільній основі. Ці заяви стали відповіддю на чутки, що поширювались у медіа, про можливість введення примусових заходів для тих, хто покинув країну під час війни.

    Як зазначив Чернишов, “за кордоном нас 20-25 мільйонів, за нашими оцінками, в Україні – приблизно 32 мільйони”.

    Ми починаємо процес щодо повернення українців додому. Але це повернення буде виключно добровільним, ніяких примусових заходів не буде здійснюватися. Ми будемо раді також успіху українців за кордоном, якщо вони знаходять для себе і своїх родин там місце

    – зазначив Чернишов.

    Віцепремʼєр також анонсував створення Агенції національної єдності та відкриття хабів у різних країнах для підтримки зв’язку з українцями за кордоном.

    50% чоловіків призовного віку готові повернутися в Україну до закінчення війни при вирішенні питання бронювання. “Хаби єдності” допомагатимуть з документами та працевлаштуванням.