Позначка: Україні

  • Проросійський демарш у ландтазі: ультраправі та популісти Німеччини готують резолюцію про скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні

    Проросійський демарш у ландтазі: ультраправі та популісти Німеччини готують резолюцію про скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні

    У німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та лівопопулістський «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW) ініціюють спільну резолюцію в регіональному парламенті. Документ містить прямий заклик до повного припинення фінансової та оборонної підтримки України, а також до негайного скасування всіх економічних санкцій, запроваджених проти Російської Федерації. Для розгляду та ухвалення цієї суперечливої ініціативи політичні сили наполягають на скликанні спеціального засідання ландтагу.

    У проєкті рішення стверджується, що європейська та федеральна політика санкційного тиску на Росію зазнала краху, а постачання західного озброєння та виділення багатомільярдних пакетів допомоги Києву нібито виявилися неефективними. Автори документа вимагають від земельного уряду Саксонії-Ангальт використати всі наявні механізми, зокрема виступити з відповідною офіційною ініціативою в Бундесраті (палаті федеральних земель Німеччини), заради зміни зовнішньополітичного курсу країни. Головний акцент резолюції зроблено на вимозі негайного припинення бойових дій, запуску прямих дипломатичних перемовин із Кремлем та швидкому поверненні до повномасштабних взаємовигідних торгово-економічних відносин із Москвою.

    Політичні лідери обох сил відкрито використовують антиукраїнську риторику для внутрішньої передвиборчої мобілізації. Представник «Альтернативи для Німеччини» Ульріх Зігмунд, який планує балотуватися на посаду прем’єр-міністра землі вже у грудні, стверджує, що регіональні парламенти мають чинити тиск на Берлін, аби німецькі податки витрачалися виключно на внутрішні потреби громадян, а не на постачання військової техніки на фронт. Своєю чергою, лідерка альянсу Сара Вагенкнехт піддала гострій критиці консервативних політиків, зокрема лідера ХДС Фрідріха Мерца за його візити до Києва з фінансовими пакетами, заявивши про неприпустимість дій, які, на її переконання, наближають Німеччину до прямого зіткнення з РФ.

    Водночас навіть потенційне голосування за цей документ матиме переважно декларативний і символічний характер. Законодавство Федеративної Республіки Німеччина чітко закріплює зовнішню політику, визначення оборонної стратегії та запровадження міжнародних обмежувальних заходів за федеральним урядом у Берліні та спільними інституціями Європейського Союзу в Брюсселі. Регіональні ландтаги не мають правових повноважень скасовувати чи переглядати міжнародні зобов’язання держави, тому спільна резолюція крайніх сил розглядається насамперед як спроба розколоти суспільний консенсус щодо непохитної солідарності Німеччини з Україною.

  • Франція анонсувала нову програму фінансування для України

    Франція анонсувала нову програму фінансування для України

    6 березня на саміті Євросоюзу планується обговорення програми фінансування України, яка стане частиною стратегії зміцнення безпеки Європи. Президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю газеті La Tribune підтвердив, що йдеться про «сотні мільярдів євро», однак не уточнив, чи ці кошти будуть спрямовані виключно на підтримку України або на зміцнення обороноздатності країн ЄС в цілому.

    За словами Макрона, головною метою саміту є посилення підтримки України в її боротьбі проти російської агресії, а також доручення Єврокомісії якнайшвидше започаткувати масштабну спільну програму фінансування. Президент Франції підкреслив, що цей проєкт буде важливим не лише для України, а й для загальної безпеки Європи.

    «Ми повинні забезпечити фінансування, яке допоможе не лише Україні, але й стабільності всього континенту», — зазначив Макрон.

    Хоча програма фінансування є критично важливою, Макрон визнав, що реалізація цього проєкту займе кілька років. Він наголосив, що Європі потрібно зробити все можливе для того, щоб зберегти підтримку з боку США, адже без цього європейська безпека може бути поставлена під загрозу.

    Цей саміт стане ключовим етапом у визначенні напрямків для спільної європейської оборони та допомоги Україні, що набуває особливої актуальності на фоні триваючої війни.

  • Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Україна має шанс приєднатися до НАТО, якщо західні союзники проявлять сміливість і ухвалять стратегічне рішення, яке дасть Україні надійний захист від Росії та забезпечить мир у Східній Європі. В умовах війни, яка триває вже більше року, питання про можливість вступу України в НАТО є особливо актуальним. Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, у своїй статті для Politico розкриває три основні кроки, які можуть стати ключем до цього процесу.

    1. Офіційне зобов’язання не застосовувати силу для повернення окупованих територій

    Україна могла б запозичити досвід Західної Німеччини, яка в 1954 році, перед вступом до НАТО, оголосила мирний шлях вирішення територіальних суперечок. Це стало важливим кроком для того, щоб уникнути прямої конфронтації з сусідніми державами та забезпечити свою безпеку в рамках НАТО.

    2. Включення території, не під контролем Росії, до НАТО

    Коффі вказує, що НАТО може включити лише ту частину України, яка не перебуває під окупацією Росії. Подібна практика вже застосовувалася, зокрема, з островами Франції та Фолклендами, що не підпадають під повну географічну відповідальність Альянсу. Таким чином, території, що залишаються під контролем Росії, не потраплять під захист статті 5 НАТО.

    3. Зміна статті 6 Північноатлантичного договору

    Зміна цієї статті дозволила б тимчасово виключити окуповані території України з-під дії колективної оборони. Прецеденти таких змін були в історії НАТО, зокрема для Греції, Туреччини та Франції. Це надасть Україні можливість бути частиною Альянсу без необхідності вирішувати всі територіальні суперечки до вступу.

    Незважаючи на територіальні суперечки, НАТО вже приймало до свого складу країни з невирішеними конфліктами, як-от Естонія та Хорватія. Однак стратегічне рішення щодо вступу України до Альянсу буде залежати від готовності союзників змінити підходи до захисту території та скасування обмежень для країн з частковою територією під контролем ворога. Якщо союзники наважаться на ці кроки, Україна може стати повноправним членом НАТО, забезпечивши собі безпеку в умовах агресії з боку Росії.