Позначка: українська армія

  • Мільярдний пакет допомоги: Держдеп США схвалив продаж Україні засобів ПВО та боєприпасів на $2,68 мільярда

    Мільярдний пакет допомоги: Держдеп США схвалив продаж Україні засобів ПВО та боєприпасів на $2,68 мільярда

    Державний департамент США офіційно схвалив можливий продаж Україні обладнання, озброєння та боєприпасів для модернізації системи протиповітряної оборони. Орієнтовна загальна вартість контракту становить 2,68 мільярда доларів. Фінансування закупівлі здійснюватиметься за рахунок європейських внесків та спеціальних фондів.

    Що увійшло до нового оборонного пакета:

    • Засоби ураження та ракети: Українська сторона запросила постачання ракет для систем типу С-300, снарядів GAM-67, а також далекобійних зенітно-ракетних комплексів із лазерним наведенням.
    • Пускові установки та мобільні комплекси: Пакет передбачає передачу модифікованих мобільних пускових установок та відповідних комплектів для їх модернізації.
    • Ролокаційні станції та супутнє обладнання: До переліку включено сучасні радари RPS 202 для боротьби з безпілотниками, причепи з телескопічними щоглами, запасні частини, технічну документацію, а також послуги з логістики та інженерної підтримки.

    Реалізація цієї угоди суттєво посили спроможності української армії у відбитті поточних і майбутніх повітряних загроз, при цьому не порушуючи базовий військовий баланс у регіоні.

     

  • «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно прокоментував масштабні кадрові зміни у військовому керівництві країни та призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Відповідь генерала виявилася надзвичайно лаконічною: на запитання журналіста, як він оцінює останні призначення, Залужний сказав — «Зі сподіваннями».

    Попри стислість, це перша публічна реакція Залужного на нову конфігурацію військового керівництва після липневих перестановок. Розгорнуто оцінювати рішення президента, роботу попереднього головкома Олександра Сирського чи перспективи Драпатого генерал не став.

    Під час спілкування із журналістами Залужного також запитали про його власне майбутнє. На тлі регулярних припущень щодо можливого повернення колишнього головкома до роботи в Україні він заявив, що станом на зараз не планує переходити на іншу посаду. Нині Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії.

    Його заява пролунала менш ніж через два тижні після однієї з найбільших кадрових перебудов у Збройних силах за останній час.

    Драпатий змінив Сирського на чолі ЗСУ

    21 липня президент Володимир Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем Збройних сил стане Михайло Драпатий. Наступного дня, 22 липня, призначення було юридично оформлене указом президента №630/2026.

    Драпатий змінив на посаді генерала Олександра Сирського.

    Оголошуючи рішення, Зеленський наголосив на військових результатах Сирського, згадавши оборону Києва, Харківську наступальну та Курську операції. Водночас президент заявив про необхідність нового етапу у військовому управлінні та оновлення конфігурації Генерального штабу. За його словами, відповідні зміни він обговорював із Драпатим, Євгенієм Хмарою та Павлом Палісою.

    Сам Драпатий після оголошення рішення подякував президенту за довіру, керівництву оборонного відомства — за підтримку, а Силам оборони — за новий етап служби.

    Одним із ключових принципів своєї роботи новий головком назвав повагу до військовослужбовців.

    «Працюватиму з повагою до людей, які тримають нашу країну», — заявив Драпатий після рішення про призначення.

    Таким чином, коротка фраза Залужного про «сподівання» пролунала вже після того, як новий головнокомандувач фактично розпочав роботу і провів перші наради у новому статусі.

    Драпатий уже вперше доповів на Ставці

    31 липня президент Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача в оновленому складі. На ньому вперше у статусі головкома доповідав Михайло Драпатий.

    Однією з центральних тем стала ситуація безпосередньо на фронті. Також керівництво держави та військові обговорювали забезпечення бойових підрозділів, далекобійні можливості України та інші питання ведення війни.

    Це засідання стало одним із перших практичних етапів переходу ЗСУ до роботи з новою системою військового керівництва.

    Сам Драпатий має значний бойовий досвід і воює проти Росії з 2014 року. Широкій аудиторії він став відомий після подій у Маріуполі навесні 2014-го. Надалі офіцер пройшов шлях від командира батальйону до керівництва великими військовими угрупованнями.

    У листопаді 2024 року Зеленський призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У січні 2025-го він додатково отримав командування оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця», зберігши на той момент посаду командувача Сухопутних військ.

    У Головному управлінні розвідки після його призначення головкомом окремо відзначили шлях Драпатого від командира батальйону до керівника Збройних сил та його авторитет серед військових.

    Змінився не лише головком

    Перестановки у ЗСУ відбулися на тлі ширшого переформатування оборонного керівництва.

    17 липня Кабінет Міністрів поклав тимчасове виконання обов’язків міністра оборони на Євгенія Хмару. Відповідне рішення оформлене урядовим розпорядженням №723-р.

    До переходу в Міністерство оборони Хмара був відомий насамперед службою у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Таким чином, упродовж кількох днів зміни торкнулися як політичного керівництва оборонного відомства, так і найвищої ланки військового командування.

    Зеленський, оголошуючи про Драпатого, фактично пов’язав ці рішення між собою, заявивши, що разом із новим головкомом, Хмарою та Палісою вже обговорював майбутню конфігурацію Генштабу.

    Саме тому слова Залужного можуть сприйматися ширше, ніж просто персональна оцінка Драпатого. Журналіст запитував колишнього головкома про нові призначення у військовому керівництві загалом, і він відповів лише: «Зі сподіваннями».

    Водночас робити з цієї фрази висновок про повну підтримку Залужним усіх кадрових рішень було б перебільшенням: генерал не деталізував, чого саме очікує від нової команди та як оцінює окремі призначення.

    Залужний повернувся до Києва на нараду дипломатів

    Нинішня заява Залужного пролунала під час його перебування в Україні. Як посол у Великій Британії він бере участь у нараді керівників українських закордонних дипломатичних установ.

    За словами генерала, робота дипломатів розпочалася з поїздки на прифронтову Чернігівщину, після чого продовжилася у Києві. Серед основних завдань дипломатичного корпусу він назвав роботу заради встановлення миру та зміцнення міжнародного лідерства України.

    Окремо колишній головком зосередився на питанні гарантій безпеки.

    За його оцінкою, фундаментом безпеки України має залишатися власна обороноздатність держави, пристосована до реалій сучасної високотехнологічної війни, разом із формуванням ефективних міжнародних безпекових союзів.

    Ця позиція фактично продовжує одну з ключових тез, яку Залужний просував і після переходу на дипломатичну роботу: навіть сильна міжнародна підтримка не може замінити Україні власних технологічно розвинених Збройних сил.

    «Зі сподіваннями» — поки вся оцінка

    На цьому тлі перша реакція Залужного на прихід Драпатого привертає особливу увагу. Колишній головком не став ні критикувати кадрову перебудову, ні давати новому командуванню гучних авансів.

    Фраза «зі сподіваннями» залишає простір для інтерпретацій, однак достовірно відомо лише те, що Залужний саме так відповів на запитання про нові призначення. Будь-які твердження про конфлікт, підтримку конкретних рішень або його ставлення до звільнення Сирського без додаткових заяв самого генерала були б спекуляцією.

    При цьому найближчі місяці стануть для нового військового керівництва показовими. Драпатий уже приступив до роботи, провів першу Ставку в статусі головнокомандувача, а президент прямо заявив про намір оновити конфігурацію Генерального штабу.

    Тож лаконічне «зі сподіваннями» від людини, яка сама майже три роки очолювала Збройні сили під час найважчого етапу російського вторгнення, стало першою — і поки що єдиною — публічною оцінкою Залужним нової військової команди України.

  • Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що командири всіх рівнів зобов’язані забезпечувати ротацію військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передовій, не рідше ніж один раз на 60 днів. За його словами, своєчасна заміна особового складу є одним із ключових чинників збереження життя та здоров’я українських захисників, підтримання їхньої боєздатності та забезпечення справедливого ставлення до військовослужбовців.

    Про це головнокомандувач повідомив у своїх соціальних мережах, підбиваючи підсумки роботи Збройних сил України за перше півріччя 2026 року.

    За словами Сирського, питання ротації військових стало одним із центральних під час великої підсумкової наради за участю командування Збройних сил. Під час засідання військове керівництво проаналізувало оперативну обстановку на фронті, особливості побудови оборони українських бригад, забезпечення підрозділів особовим складом, а також проблеми, пов’язані з надто тривалим перебуванням військовослужбовців безпосередньо на бойових позиціях.

    Головнокомандувач наголосив, що командири повинні шукати всі можливості для того, щоб військові не залишалися на передовій довше визначеного терміну.

    «Командири зобов’язані знаходити можливості для проведення ротацій особового складу не рідше, ніж один раз на 60 днів. Це питання життя і здоров’я наших воїнів, їхньої боєздатності та справедливого ставлення до людей», – заявив Сирський.

    Він підкреслив, що тривале перебування на передових позиціях без належного відпочинку та відновлення негативно впливає як на фізичний, так і на психологічний стан військовослужбовців. Постійне перебування під обстрілами, високе нервове напруження, нестача сну, складні побутові умови та значне фізичне навантаження поступово виснажують навіть найбільш підготовлених бійців.

    За словами головнокомандувача, саме тому система ротацій повинна працювати безперебійно, а командири мають особисто відповідати за організацію своєчасної заміни особового складу.

    Під час підсумкової наради командування також проаналізувало оперативну побудову бригад в обороні та можливості більш ефективного використання людських ресурсів. Окрему увагу приділили випадкам, коли військовослужбовці перебували на бойових позиціях значно довше рекомендованих термінів.

    За результатами обговорення було наголошено на необхідності удосконалення системи управління підрозділами, планування резервів та забезпечення достатньої кількості особового складу для проведення регулярних ротацій навіть на найскладніших ділянках фронту.

    Заява Сирського прозвучала після того, як він підписав окремий наказ щодо обов’язкової ротації військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передньому краї. Документ має встановити єдиний підхід до організації служби та покласти персональну відповідальність на командирів за дотримання визначених термінів перебування військових на позиціях.

    Фактично нові вимоги стали реакцією на низку резонансних випадків, які останнім часом набули широкого розголосу.

    Найбільш обговорюваною стала ситуація навколо військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади 2-го механізованого батальйону, які виконували бойові завдання на Харківському напрямку.

    Родичі військових повідомили, що окремі бійці перебували на передових позиціях без повноцінної ротації близько восьми місяців. За їхніми словами, військовослужбовці не лише тривалий час не отримували можливості для відпочинку, а й опинилися у вкрай складних умовах забезпечення.

    Зокрема, повідомлялося про систематичну нестачу продуктів харчування, питної води та інших необхідних ресурсів. Родичі також заявляли про виснаження військових та критичне погіршення морально-психологічного стану особового складу.

    Після широкого суспільного резонансу Генеральний штаб Збройних сил України провів службову перевірку.

    За її результатами було ухвалено кадрові рішення щодо командування. Генеральний штаб повідомив про звільнення командирів 14-ї окремої механізованої бригади та 10-го армійського корпусу.

    У Генштабі пояснили, що причинами стали приховування реального стану справ на окремих ділянках фронту, прорахунки в управлінні підрозділами, неналежне забезпечення військовослужбовців, а також втрата окремих позицій.

    Проблему тривалого перебування військових на передовій неодноразово порушувала й військова омбудсманка Ольга Решетилова.

    В одному з інтерв’ю вона повідомила, що дослідження, проведене Офісом військового омбудсмана, свідчить про серйозні психологічні наслідки надмірно довгого перебування на бойових позиціях.

    За її словами, приблизно після 40 днів безперервної служби на передовій у військовослужбовців суттєво зростає рівень фізичного та емоційного виснаження.

    Решетилова зазначала, що після такого періоду людина нерідко починає втрачати відчуття небезпеки, а інколи стає байдужою до власного життя, що різко підвищує ризики загибелі чи отримання поранень.

    Вона наголосила, що з військової точки зору настільки тривале перебування особового складу на бойових позиціях не можна вважати ефективним, адже виснажений військовослужбовець не здатний виконувати свої завдання так само результативно, як після відпочинку та відновлення.

    Саме тому питання ротації дедалі частіше порушується не лише у військовому середовищі, а й на державному рівні.

    Військові експерти також наголошують, що регулярна заміна особового складу є стандартною практикою сучасних армій світу. Вона дозволяє підтримувати високий рівень боєготовності підрозділів, мінімізувати психологічне виснаження військових, зберігати їхню мотивацію та запобігати професійному вигоранню.

    На цьому тлі заява Олександра Сирського фактично підтверджує намір Генерального штабу зробити систему ротацій одним із пріоритетів у роботі командирів усіх рівнів. Відтепер саме вони нестимуть персональну відповідальність за своєчасну заміну військовослужбовців, які виконують бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту.

    У військовому керівництві наголошують, що своєчасна ротація є не лише питанням організації служби, а й одним із найважливіших факторів збереження життя українських захисників, підтримання їхнього фізичного та психологічного стану, а також забезпечення стабільної боєздатності підрозділів в умовах тривалої повномасштабної війни.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    Австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян заявив, що західні армії демонструють небезпечну інтелектуальну пиху, відмовляючись повною мірою вчитися на досвіді України у війні проти Росії. На його думку, Київ за кілька років створив такі далекобійні, дронові та оборонні спроможності, які ще нещодавно були доступні лише наддержавам. Раян вважає, що ігнорування українського досвіду може дорого коштувати Заходу.

    Про це генерал говорив в інтерв’ю Frontline на фестивалі Chalke History. Раян, який понад 30 років служив в австралійській армії, нині є старшим науковим співробітником Інституту Лоуї, запрошеним експертом Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та автором книги “Війна за Україну”.

    Однією з головних тем розмови стали українські далекобійні удари по російській території. За словами Раяна, здатність бити по цілях на сотні кілометрів у глибині території противника ще п’ять років тому була фактично монополією великих держав. Тепер Україна довела, що середня за розміром країна може побудувати власну ефективну систему далекого удару — із технологіями, підготовленими підрозділами, розвідданими партнерів і роками практичного бойового досвіду.

    Раян наголосив, що українські атаки по російських НПЗ та інших стратегічних цілях не є випадковими одиничними ударами. Це результат багаторічної роботи: створення технологій, виснаження російської ППО, вивчення принципів далекого удару та формування підрозділів, здатних проводити такі операції. Саме тому, за його словами, далекобійний удар XXI століття фактично “досяг зрілості” саме в Україні.

    Окремо генерал пояснив, як дрони змінили поле бою. На його думку, безпілотники не замінюють піхоту, артилерію, танкові підрозділи чи командирів. Вони розширюють можливості кожного солдата: дозволяють бачити далі, точніше викликати удари, утримувати ширшу ділянку фронту та швидше реагувати на дії противника. Тобто дрони не скасовують класичну армію, а роблять її значно ефективнішою.

    Раян також застеріг від перебільшення тези про те, що дрони повністю змінять роль ядерної зброї у світі. Він визнав, що рої дронів можуть бути надзвичайно руйнівними, однак нагадав: засоби боротьби з ними розвиваються так само швидко. У перспективі, вважає генерал, може виникнути новий паритет між дроновими атаками та протидроновою обороною, подібний до нинішнього балансу на землі в Україні.

    Важливий блок інтерв’ю стосувався Криму. За словами Раяна, Україна не робить ставку на прямий лобовий штурм півострова, адже такий сценарій навряд чи був би ефективним. Натомість Київ вибудовує кампанію ізоляції Криму — через удари по логістиці, мостах, паливній інфраструктурі, складах і маршрутах постачання. Генерал вважає, що саме поєднання тактичної оборони, ударів середньої дальності та далекобійних операцій створює нову якість української стратегії.

    На думку Раяна, Україна поступово поєднала ближній бій, оперативні удари та стратегічні атаки в єдину систему. Це дозволяє не лише оборонятися, а й системно впливати на здатність Росії вести війну. Саме таку модель він називає одним із головних уроків для західних армій.

    Генерал також прокоментував можливу загрозу для Костянтинівки та подальший тиск Росії на Донбасі. Він вважає, що навіть якщо Росія зможе захопити окреме місто, стратегічно це не означатиме обвалу української оборони. За його словами, можливе падіння Костянтинівки насамперед матиме інформаційний ефект для Кремля, який спробує подати це як ознаку повернення ініціативи. Але на реальну здатність Росії швидко прорватися до Краматорська чи всього “поясу фортець” Донбасу це автоматично не вказує.

    Раян нагадав, що Бахмут, Покровськ та інші укріплені міста росіяни штурмували роками, зазнаючи величезних втрат. На його думку, Краматорськ, який десятиліттями готувався до оборони, не стане легкою ціллю. Генерал підкреслив, що українці добре опанували оборонні дії проти нинішньої російської армії, а сама армія РФ у 2026 році не демонструє високої наступальної ефективності.

    Найжорсткіше Раян висловився про небажання Заходу засвоювати українські уроки. Він заявив, що західним військовим організаціям забракло смирення, щоб уважно вивчати досвід України й адаптувати його до власних умов. За словами генерала, надто часто старші офіцери у Європі, Північній Америці та Австралії відмахувалися від українського досвіду, заявляючи, що “це не стосується наших обставин”.

    Раян назвав таку позицію небезпечною, адже кожен висновок із війни в Україні є релевантним. Він визнає, що досвід не можна механічно копіювати: його потрібно адаптувати до іншої географії, політики, суспільства та театру бойових дій. Але саме цю “важку інтелектуальну роботу”, на його думку, Захід і не виконав.

    Як приклад генерал навів боротьбу з іранськими дронами Shahed. Україна протидіє таким БпЛА з 2022 року і за роки війни створила багаторівневу, відносно дешеву систему перехоплення. Водночас Раян у своєму аналізі для Lowy Institute писав, що західні та близькосхідні військові структури погано засвоїли цей досвід, хоча мали достатньо часу для навчання.

    У розмові з Frontline він назвав особливо непростимим те, що українські дешеві перехоплювачі, розроблені протягом останніх півтора року, були фактично проігноровані. На його думку, це “вершина інтелектуальної пихи”, яку не можна повторювати.

    Фактично Раян описує Україну як головну лабораторію сучасної війни. Саме тут одночасно тестуються масові дронові атаки, протидронова оборона, далекобійні удари, нові підходи до ізоляції окупованих територій, цифрова розвідка та адаптація класичних сухопутних операцій до надзвичайно прозорого поля бою.

    Головний висновок генерала простий: якщо Захід справді хоче бути готовим до майбутніх воєн, він має не просто допомагати Україні, а й учитися в неї. І робити це не колись після війни, а вже зараз — поки українська армія щодня виробляє унікальні рішення в реальному бою.

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • «Називали металобрухтом, а вони стали жахом для росіян: яка “застаріла” зброя Заходу несподівано змінила хід війни в Україні»

    «Називали металобрухтом, а вони стали жахом для росіян: яка “застаріла” зброя Заходу несподівано змінила хід війни в Україні»

    Війна Росії проти України не лише змінила уявлення про сучасне поле бою, а й змусила переглянути оцінки озброєння, яке ще кілька років тому вважалося морально застарілим. Чимало зразків військової техніки, які західні армії поступово списували або замінювали новішими системами, на українському фронті отримали друге життя та довели свою ефективність у боротьбі проти однієї з найбільших армій світу.

    Після початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від союзників як новітні системи озброєнь, так і техніку, розроблену ще під час Холодної війни. Багато військових аналітиків тоді сумнівалися, що такі системи зможуть бути корисними на полі бою XXI століття. Однак реальні бойові дії продемонстрували протилежне.

    Одним із найяскравіших прикладів стала німецька самохідна зенітна установка Gepard. Ця машина була створена ще у 1970-х роках і до початку великої війни вважалася застарілою для потреб сучасних армій НАТО. Німеччина поступово виводила її з експлуатації, замінюючи більш сучасними системами протиповітряної оборони. Проте в Україні Gepard став одним із найефективніших засобів боротьби з іранськими дронами-камікадзе Shahed. Завдяки високій точності радарів та швидкострільним гарматам установка регулярно демонструє високий відсоток знищення повітряних цілей.

    Не менш показовою стала історія американських бронетранспортерів М113. Перші модифікації цієї машини були створені ще наприкінці 1950-х років і пройшли через десятки конфліктів по всьому світу. Попри поважний вік, М113 продовжує успішно виконувати функції транспортування особового складу, евакуації поранених та забезпечення мобільності українських підрозділів. Простота конструкції, легкість ремонту та велика кількість запчастин зробили ці машини надзвичайно цінними для фронту.

    Ще одним несподіваним успіхом стали британські бронемашини FV103 Spartan. Виготовлені у 1970-х роках, вони спочатку викликали скепсис через слабке бронювання та невеликі розміри. Однак українські військові високо оцінили їхню мобільність, швидкість та можливість діяти у складних умовах фронту, особливо під час рейдових операцій та доставки особового складу до передових позицій.

    Окремої уваги заслуговують радянські танки Т-72, модернізовані країнами Східної Європи та передані Україні. Хоча сама конструкція танка була розроблена понад пів століття тому, численні модернізації дозволили суттєво підвищити його бойові можливості. На початку війни саме ці машини стали основою бронетанкового кулака української армії та відіграли важливу роль у стримуванні російського наступу.

    Важливим прикладом є й американські гаубиці M777. Хоча їх не можна назвати застарілими у класичному розумінні, багато військових експертів ще до війни вважали буксирувану артилерію менш перспективною порівняно із самохідними системами. Однак український досвід довів, що завдяки високій точності та можливості застосування високоточних боєприпасів Excalibur ці гармати залишаються надзвичайно ефективною зброєю.

    Експерти пояснюють успіх такого озброєння кількома чинниками. По-перше, війна в Україні набула рис високоінтенсивного конфлікту, де критично важливими стали масовість та надійність техніки. По-друге, багато старих систем виявилися простішими в експлуатації та ремонті порівняно з новітніми аналогами. По-третє, українські військові продемонстрували здатність швидко адаптувати будь-яке озброєння до реальних потреб фронту.

    Сучасна війна показала, що поняття «застаріла зброя» часто є умовним. Якщо система здатна ефективно виконувати своє завдання, вона залишається цінною незалежно від року створення. Саме тому багато зразків техніки, які на Заході вже готувалися до списання, в Україні отримали друге життя і стали важливим елементом оборони держави.

    Український досвід сьогодні уважно вивчають армії НАТО та військові аналітики по всьому світу. Він доводить, що вирішальне значення має не лише технологічна новизна озброєння, а й правильна тактика застосування, підготовка особового складу та здатність швидко адаптуватися до умов сучасного поля бою.

  • «Там, де найважче — саме морпіхи стають стіною»: Сирський привітав морську піхоту зі святом

    «Там, де найважче — саме морпіхи стають стіною»: Сирський привітав морську піхоту зі святом

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що сьогодні морська піхота є однією з найбоєздатніших складових Сил оборони України. Таку заяву він зробив у День морської піхоти Військово-Морських Сил ЗСУ, який в Україні відзначають 23 травня.

    У своєму зверненні Сирський наголосив, що українські морпіхи продовжують традиції морської піхоти часів Перших визвольних змагань та сучасної української армії, демонструючи стійкість і героїзм на найважчих ділянках фронту.

    «Морська піхота Військово-Морських Сил Збройних Сил України — символ незламності, відваги та вірності присязі. Там, де найважче, саме морпіхи стають стіною, щоб зупинити ворога», — зазначив головком.

    За словами Сирського, подвиги українських морських піхотинців уже стали частиною новітньої історії України. Він підкреслив, що морпіхи й зараз виконують бойові завдання на багатьох ключових напрямках російсько-української війни.

    Морська піхота ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення РФ брала участь у найважчих боях — від оборони Маріуполя та боїв за Донеччину до операцій на півдні України та у районі Дніпра. Саме підрозділи морської піхоти часто залучають до штурмових дій, оборони складних рубежів та стримування російських наступів.

    Окремо Сирський подякував ветеранам морської піхоти, які після початку великої війни повернулися до служби.

    «Схиляю голову перед пам’яттю морських піхотинців, які віддали свої життя за Україну. Окремо хочу подякувати ветеранам морської піхоти, які від початку повномасштабної агресії повернулися до лав війська і боронять Україну разом із побратимами та посестрами», — наголосив він.

    Головнокомандувач також побажав морпіхам міцного здоров’я, незламного духу та надійного тилу.

    День морської піхоти в Україні офіційно відзначають 23 травня з 2018 року. Дата пов’язана з історією формування української морської піхоти під час Української революції 1917–1921 років. Сучасна морська піхота ВМС ЗСУ вважається одним із найбільш підготовлених та мобільних компонентів українського війська.

    На тлі триваючої війни роль морської піхоти значно зросла. Підрозділи морпіхів активно застосовуються не лише у прибережних районах, а й як універсальні штурмові та оборонні сили на різних напрямках фронту.

  • Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина оголосила про новий масштабний крок у військовій підтримці України. Під час візиту до Києва міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін профінансує створення в Україні центрів військової підготовки в межах ініціативи Європейського Союзу. На ці цілі Німеччина виділить понад 10 мільйонів євро.

    За словами Пісторіуса, кошти підуть на створення інфраструктури повноцінних навчальних закладів для українських військових. Йдеться не лише про підготовку особового складу під час війни, а й про довгострокову модернізацію української армії відповідно до стандартів НАТО та ЄС.

    “Ці навчальні заклади мають забезпечити високу боєготовність української армії навіть після можливого укладення мирної угоди з Росією”, — заявив очільник Міноборони Німеччини.

    Фактично Берлін уперше настільки відкрито говорить про підтримку української армії у перспективі “після війни”. У Німеччині наголошують: навіть якщо бойові дії завершаться дипломатичним шляхом, Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для України та всієї Європи. Саме тому західні партнери дедалі більше роблять ставку не лише на постачання зброї, а й на формування стійкої системи оборони всередині України.

    Пісторіус назвав створення навчальних центрів “одним із заходів майбутнього стримування”. Таким чином у Берліні фактично визнають: Європа вже готується до нового безпекового порядку, де Україна стане одним із ключових військових партнерів ЄС.

    Під час візиту до Києва німецький міністр також повідомив, що на території Німеччини від початку повномасштабної війни вже пройшли підготовку майже 27 тисяч українських військових. Йдеться про навчання екіпажів танків, артилеристів, операторів систем ППО, інженерів та інших спеціалістів.

    Німеччина сьогодні є одним із головних військових партнерів України в Європі. Після США саме Берлін залишається найбільшим постачальником військової допомоги Києву. Останніми місяцями Німеччина значно активізувала підтримку української ППО, постачання ракет до Patriot, бронетехніки та артилерійських систем.

    Візит Пісторіуса до Києва став особливо важливим на тлі посилення дискусій у Європі щодо довгострокової оборонної стратегії для України. У Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність створення “українського щита” — сильної армії, здатної стримувати Росію навіть без прямої участі військ НАТО.

    Окрему увагу сторони приділили й розвитку українського оборонного виробництва. Напередодні міністр цифрової трансформації та оборони України Михайло Федоров і Борис Пісторіус підписали лист про наміри щодо запуску Brave Germany — спільної українсько-німецької програми підтримки оборонних технологій та військових стартапів.

    Програма має допомогти Україні масштабувати виробництво дронів, систем зв’язку, засобів РЕБ та інших інноваційних рішень, які вже зараз активно використовуються на фронті. У Києві наголошують, що сучасна війна дедалі більше перетворюється на “війну технологій”, а Україна за останні роки стала одним із світових лідерів у сфері бойового застосування безпілотників.

    Президент Володимир Зеленський після зустрічі з Пісторіусом також повідомив, що Україна та Німеччина працюють одразу над шістьма спільними проєктами виробництва озброєння. Деталі цих програм офіційно не розкриваються, однак раніше західні медіа писали про можливе спільне виробництво систем ППО, боєприпасів та нових типів ракет.

    На тлі війни Німеччина поступово змінює власну оборонну політику. Якщо ще кілька років тому Берлін уникав масштабного військового залучення та обережно ставився до постачання зброї Україні, то зараз німецьке керівництво дедалі активніше виступає за посилення європейської оборони та переозброєння континенту.

    Сам Пісторіус став одним із найпопулярніших політиків Німеччини саме завдяки жорсткішій позиції щодо безпеки та підтримки України. У Берліні дедалі частіше визнають: війна Росії проти України стала точкою неповернення для всієї європейської системи безпеки.

    Водночас у Європі також розуміють, що підтримка України потребуватиме не місяців, а років. Саме тому нинішні проєкти — від військових навчальних центрів до спільного виробництва зброї — розглядаються не як тимчасова допомога, а як елементи нової довгострокової співпраці між Києвом і європейськими союзниками.

    На цьому тлі створення військових центрів в Україні може стати ще одним кроком до глибшої інтеграції української армії у європейський безпековий простір — навіть до формального вступу України в НАТО.

  • Сирський запровадив обов’язкову ротацію військових на передовій: до 2 місяців на позиціях

    Сирський запровадив обов’язкову ротацію військових на передовій: до 2 місяців на позиціях

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підписав наказ, який запроваджує обов’язкові правила ротації військовослужбовців, що виконують завдання на передньому краї оборони. Про це він повідомив у своїх соціальних мережах, наголосивши, що рішення ухвалене з метою збереження життя, здоров’я та боєздатності особового складу.

    Згідно з новими правилами, військовослужбовці, які перебувають на лінії бойового зіткнення або виконують завдання в глибині оборони, можуть залишатися на позиціях не більше двох місяців. Після завершення цього терміну командування зобов’язане організувати обов’язкову ротацію, яка має бути проведена не пізніше ніж протягом одного місяця. Таким чином, документ встановлює чіткі часові рамки перебування на передовій і механізм заміни підрозділів.

    Сирський підкреслив, що ротації мають плануватися завчасно з урахуванням оперативної ситуації на конкретних ділянках фронту, характеру бойових дій, рівня загрози та наявних резервів. Окремо наголошується на необхідності координації між підрозділами, щоб уникнути розривів у бойових позиціях під час заміни особового складу.

    Наказ також містить низку додаткових вимог, які стосуються відновлення військових після виконання бойових завдань. Зокрема, обов’язковим є проходження медичного огляду після виходу з позицій, надання часу для повноцінного відпочинку та реабілітації, а також відновлення фізичного і психологічного стану військовослужбовців.

    Окремий блок документа стосується матеріально-технічного забезпечення підрозділів. Командування зобов’язане своєчасно поповнювати запаси боєприпасів, продовольства, води та іншого необхідного забезпечення для військових, які залишаються на позиціях. Це має мінімізувати ризики, пов’язані з нестачею ресурсів під час виконання бойових завдань.

    Головнокомандувач ЗСУ окремо наголосив, що виконання наказу перебуватиме під жорстким контролем. За його словами, порушення встановлених правил тягнутиме за собою невідворотну відповідальність згідно з чинним законодавством України та статутами Збройних сил.

    Рішення про запровадження обов’язкової ротації ухвалене на тлі тривалих дискусій у військовому та суспільному середовищі щодо навантаження на військовослужбовців на передовій. Раніше військова омбудсманка Ольга Решетилова заявляла, що після приблизно 40 днів безперервного перебування на позиціях у військових суттєво знижується здатність ефективно виконувати завдання, погіршується концентрація та психологічний стан.

    За її словами, тривале перебування без ротації може призводити до критичного виснаження, що безпосередньо впливає на боєздатність підрозділів. Вона також зазначала, що випадки перебування військових на позиціях протягом багатьох місяців без заміни не є поодинокими і потребують системного вирішення.

    Додатковий суспільний резонанс викликали повідомлення про складні умови служби окремих підрозділів, зокрема 14-ї бригади на Харківському напрямку, де родичі військових повідомляли про тривале перебування на позиціях у важких умовах та проблеми із забезпеченням. Після цього Генеральний штаб повідомляв про кадрові рішення щодо командування окремих підрозділів у зв’язку з недоліками в організації служби та логістики.

    Новий наказ Сирського фактично запроваджує єдині стандарти перебування на передовій для всіх підрозділів ЗСУ. Він має на меті впорядкувати систему ротацій, зменшити фізичне та психологічне навантаження на військових, підвищити ефективність бойових підрозділів та посилити відповідальність командирів за планування і проведення замін особового складу.

    Водночас практична реалізація наказу значною мірою залежатиме від оперативної обстановки на фронті, інтенсивності бойових дій та наявності резервів, які дозволять забезпечувати регулярні ротації без втрати стійкості оборони.