Golosnovinua.com

Позначка: українська економіка

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.

  • ЄС запроваджує нові квоти на сталь: українська металургія попереджає про ризики для експорту

    ЄС запроваджує нові квоти на сталь: українська металургія попереджає про ризики для експорту

    Нові захисні торговельні квоти Європейського Союзу на імпорт сталі можуть завдати суттєвого удару по українській металургійній галузі, яка залишається одним із ключових джерел валютної виручки, податкових надходжень і стабільності економіки України в умовах повномасштабної війни. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на позиції представників галузі та оцінки експертів.

    Згідно з новими правилами, які мають набути чинності з 1 липня, Європейський Союз скорочує обсяги безмитних квот на імпорт металопродукції, а також підвищує мита до 50% на постачання сталі, які перевищують встановлені ліміти. Такі заходи пояснюються необхідністю захисту внутрішнього ринку ЄС на тлі глобального надлишку сталі, значна частина якого формується за рахунок зростання експорту з Китаю.

    Однак для України ці зміни можуть мати значно ширші наслідки, ніж для більшості інших постачальників. Українська металургія в умовах війни вже працює в обмеженому режимі, втратила частину виробничих потужностей і ринків збуту, а також змушена переорієнтовувати експорт на європейський напрямок як основний і фактично безальтернативний.

    Генеральний директор групи Metinvest Юрій Риженков у коментарі The Guardian зазначив, що нова система квот створює серйозні ризики для українських виробників сталі. За його словами, обсяги українського експорту недостатні, щоб становити загрозу для європейської металургії, однак нові обмеження можуть суттєво послабити одну з небагатьох галузей, яка продовжує працювати в умовах війни.

    “Україна не становить значної загрози для металургійної промисловості ЄС. Наші обсяги недостатньо великі. Знищення однієї з небагатьох галузей, які продовжують працювати під час війни, не можна назвати мудрим рішенням”, — наголосив Риженков, коментуючи потенційні наслідки нових правил.

    Фактично йдеться про зміну торговельного режиму, який раніше дозволяв українській металургії підтримувати відносно стабільні обсяги експорту до ЄС. Тепер же скорочення квот і підвищення тарифів може призвести до втрати частини ринку або зниження прибутковості поставок, що в умовах війни створює додатковий тиск на підприємства.

    The Guardian також зазначає, що нові обмеження запроваджуються на тлі глобального перенасичення ринку сталі. Значну роль у цьому відіграє надлишковий експорт із Китаю, який посилює конкуренцію та змушує ЄС посилювати захисні механізми для власних виробників.

    Водночас українська металургія опинилася у складній структурній ситуації: після початку повномасштабної війни частина підприємств була знищена або окупована, зокрема великі комбінати в Маріуполі. Інші виробничі потужності працюють із суттєвими обмеженнями через ризики для енергопостачання, логістики та безпеки працівників.

    Окремим фактором тиску на галузь є механізм транскордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM), який передбачає додаткові витрати для виробників із країн із менш жорсткими кліматичними стандартами. Для українських підприємств це означає додаткове фінансове навантаження поряд із уже існуючими воєнними ризиками.

    У результаті українські металурги одночасно стикаються з трьома ключовими викликами: обмеження доступу до європейського ринку, зростанням регуляторних витрат та наслідками війни, включно з ударами по енергетичній і транспортній інфраструктурі.

    Компанія Metinvest, яка є одним із найбільших гравців галузі, вже втратила частину активів через війну та змушена працювати в умовах неповного завантаження виробництва. Попри це, підприємства в Запоріжжі та Кам’янському продовжують функціонувати, забезпечуючи експортні надходження, робочі місця та податкові платежі до бюджету.

    The Guardian підкреслює, що металургія залишається однією з базових опор української економіки під час війни. За оцінками аналітиків, у 2024 році галузь забезпечила близько 7,2% ВВП країни та понад 6 мільярдів доларів експортної виручки, що становить значну частку валютних надходжень України.

    У цьому контексті будь-які зміни торговельних правил ЄС можуть мати не лише економічні, а й ширші стратегічні наслідки для України, яка залежить від стабільного експорту до європейського ринку як одного з ключових джерел фінансової стійкості під час війни.

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

    Зеленський підписав закон для «промислового безвізу» з ЄС

     

     

  • Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Український ринок металобрухту стрімко скорочується. В умовах війни, втрати промисловості та логістичних викликів заготівля впала до найнижчого рівня з 1995 року. Попри це, обсяги експорту продовжують зростати, що створює загрозу як для економіки, так і для національної безпеки.

    Про це заявила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колесникова в коментарі для РБК-Україна.

    “Значна частина українського металобрухту експортується до ЄС, де фактично реекспортується до третіх країн, насамперед до Туреччини, в обхід українського експортного мита у 180 євро за тонну“, — зазначила вона.

    За її словами, така схема дозволяє уникати сплати мита, що призводить до втрат бюджету у мільярди гривень. У 2023 році державний бюджет недоотримав понад 2 мільярди гривень, а цього року вже понад 3 мільярди.

    Замість підтримки вітчизняної металургії брухт вивозиться за кордон, тоді як всередині країни його вкрай не вистачає: на сьогодні дефіцит становить щонайменше 300 тисяч тонн. Українські підприємства залишаються без сировини, а стратегічний ресурс іде за межі держави.

    “Переробка однієї тонни брухту в Україні дає у 8 разів більше податків, ніж експорт. А метали потрібні не лише для економіки, а й для оборонної галузі та відбудови“, — підкреслила Колесникова.

    Лише у червні 2025 року обсяг експорту брухту з України зріс на 115% порівняно з минулим роком. Основним напрямком стала Польща, яка отримує понад 70% усіх поставок.

    При цьому навіть Єврокомісія визнає брухт стратегічним ресурсом: у межах «зеленого курсу» в ЄС планують обмежити його експорт за межі союзу. Колесникова наголошує, що Україні варто діяти аналогічно.

    Серед запропонованих кроків:

    • створення публічного реєстру експортерів брухту,

    • транскордонний обмін інформацією з митницями країн ЄС,

    • зокрема — із Польщею, як головним транзитним партнером.

    Експерти закликають уряд вжити термінових заходів, аби зупинити вивіз критично важливої сировини, уникнути подальших бюджетних втрат і зберегти внутрішню промисловість.

  • Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

    Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

    Поки фронт тримає оборону, тил усе гучніше говорить про нестачу робочих рук. У березні 2025 року 65% українських підприємств знову визнали головною проблемою для ведення бізнесу саме брак кадрів. Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), оприлюднені «Главкомом».

    «Упродовж останніх місяців і навіть кварталів проблема браку робочої сили — серед лідерів», — пояснив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. За його словами, бізнес страждає як від призову працівників до армії, так і від масового виїзду персоналу за кордон.

    На другому місці серед ключових бар’єрів — питання безпеки. У березні 53% компаній заявили, що їм просто «небезпечно працювати». Це знову піднімає тему атак по критичній інфраструктурі, обстрілів у прифронтових регіонах і загальної нестабільності.

    Замикає трійку основних проблем — зростання цін на сировину та матеріали. Цей фактор зазначили 48% респондентів.

    Натомість «страшилка» останніх місяців — перебої з електропостачанням — втрачає свою актуальність. Якщо у лютому на неї скаржились 18% підприємств, то в березні — лише 9%. Проблема опустилася на восьму сходинку в антирейтингу.

    Що думає бізнес про дії уряду? У березні дві третини опитаних (65%) назвали політику держави щодо підтримки підприємців «нейтральною», ще 23% — відверто негативною. Лише кожен десятий підприємець вважає, що уряд допомагає ефективно.

    У тіні проблем звучить і обережний оптимізм. Середня зарплата в Україні за рік зросла на 20% — до 24 тисяч гривень. Найбільші прибутки демонструють нетипові професії: фермери (66 500 грн), дерматологи (50 000 грн) та навіть радіотехніки.

    Але як би не зростали зарплати, якщо працювати нікому — зростання бізнесу під питанням. І поки армія тримає фронт, економіка потребує не менше підтримки — і головне, людей.

  • Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року, наголосила на важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році.

    Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

    За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

    Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

    Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

  • Енергетичні напої підтримують виснажені українські війська

    Енергетичні напої підтримують виснажені українські війська

    Україна переживає найважчий момент з часів перших місяців конфлікту, і її війська насилу справляються з безперервними атаками на всьому 1000-кілометровому фронті.

    За даними The New York Times, фронтові війська, виснажені та втомлені, знаходять підтримку у різних енергетичних напоях з високим вмістом кофеїну, деякі з яких спеціально виготовляються для цього конфлікту.

    Продажі енергетиків зростають. Ці напої стали однією з небагатьох світлих плям в українській економіці. Постійно з’являються нові різновиди з божевільними смаками – цукрова вата, кактус і навіть коноплі.

    Баночки можна побачити всюди. Українські компанії рекламують ці напої, цілеспрямовано орієнтуючись на військових. Так, наприклад, вони пишуть на банках патріотичні гасла.