Позначка: Українська оборонна промисловість

  • Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Генеральний директор АТ “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін оголосив про завершення роботи на посаді. Його відставка відбулася на тлі масштабних кадрових змін в оборонній сфері після вибухів на складі боєприпасів у Вишневому, які спричинили перевірки підприємств оборонно-промислового комплексу та низку дисциплінарних рішень.

    Про це Герман Сметанін повідомив у своєму Telegram.

    У своєму зверненні він зазначив, що завершує роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”, подякувавши всім, із ким працював протягом свого перебування на чолі найбільшої оборонної компанії країни.

    “Сьогодні завершую роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”. Для мене було честю очолювати найбільшу оборонну компанію України”, – написав Сметанін.

    За його словами, головним результатом роботи стала не лише реалізація виробничих завдань, а й формування сильної професійної команди, яка працює на підприємствах концерну. Він наголосив, що саме люди стали найбільшою цінністю компанії, адже саме завдяки інженерам, конструкторам, технологам, керівникам підприємств та працівникам виробництв вдалося забезпечити розвиток українського оборонно-промислового комплексу в умовах повномасштабної війни.

    Окремо Сметанін висловив подяку президенту України Володимиру Зеленському, уряду, Верховній Раді, Раді національної безпеки і оборони, Генеральному штабу ЗСУ, військовим, силовим структурам, а також міжнародним партнерам, які підтримували розвиток української оборонної промисловості. Він також подякував українським зброярам, конструкторам, інженерам і всім працівникам галузі за їхню роботу та внесок у зміцнення обороноздатності держави.

    Наприкінці звернення Сметанін подякував своїй родині за підтримку під час роботи та побажав новому керівництву компанії й колективу успішно продовжувати виконання державної місії. При цьому жодних пояснень щодо причин свого звільнення він не навів.

    Відставка генерального директора “Української оборонної промисловості” відбулася після серії резонансних подій в оборонній сфері. У ніч проти 6 липня російські війська завдали удару по складу боєприпасів одного з підприємств товариства у Вишневому Київської області. Внаслідок атаки пролунали потужні вибухи, після яких президент Володимир Зеленський доручив провести комплексні перевірки підприємств оборонної галузі.

    За результатами цих перевірок було оголошено про кадрові рішення. Зокрема, в АТ “Українська оборонна промисловість” повідомили про звільнення двох керівників підприємств, на яких були виявлені порушення правил зберігання боєприпасів. У компанії також заявили, що особи, відповідальні за допущені порушення, нестимуть не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

    Після вибухів президент наголосив на необхідності посилити контроль за безпекою на підприємствах оборонно-промислового комплексу та забезпечити безумовне дотримання вимог щодо зберігання озброєння й боєприпасів. Влада також анонсувала подальше оновлення системи управління оборонною галуззю та підвищення відповідальності керівників стратегічних підприємств.

    Наразі офіційно не повідомляється, хто саме очолить АТ “Українська оборонна промисловість” після відставки Германа Сметаніна. Очікується, що рішення про нового керівника буде ухвалене найближчим часом у межах загального перезавантаження оборонної сфери, яке розпочалося після перевірок та кадрових змін.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.

  • Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. Випуск продукції зріс у півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало відповіддю на потреби фронту та умови сучасної війни.

    Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що вітчизняне виробництво озброєнь дедалі більше стає основою національної безпеки. За його словами, Україна послідовно розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, роблячи ставку на технології, інженерні рішення та кадровий потенціал.

    У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

    У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

    За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.