Як повідомляють наші джерела в НБУ, регулятор наклав обмеження на банк “Український капітал” Сергія Белашова до 2027 року.
Так, за інформацією джерела, 30 вересня НБУ ухвалив рішення про накладення обмеження на окремі види діяльності АТ “Банк “Український капітал“ до 30 вересня 2027 року.
За інформацією джерела, таким чином глава Нацбанку Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник намагаються дистанціонуватись від “проблемних партнерів” на фоні витоку інформації про оборудки “Українського капіталу” в ЗМІ.
Нагадаємо, раніше ми писали, що банк “Український капітал” задіяний в схемах по виведенню коштів з України через “фейкових імпортерів” та “компаній одноденків”.
За роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.
Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.
Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.
Національний банк України у липні 2026 року застосував заходи впливу до низки банків та небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства. Найбільші штрафи отримали банк «Український капітал» та Райффайзен Банк. Загальна сума санкцій лише щодо цих двох банків перевищила 58 млн гривень. Про це повідомив Національний банк України у щомісячному звіті про застосовані заходи впливу.
Найбільший штраф регулятор наклав на банк «Український капітал». Фінустанова отримала одразу два фінансові стягнення: перше — у розмірі 40,545 млн грн, друге — 2 млн грн. Таким чином, загальна сума штрафів для банку склала 42,545 млн грн.
Другим за розміром санкцій став Райффайзен Банк, який у липні отримав штраф у 16,1 млн грн. Як і в інших випадках, рішення Національного банку пов’язане з порушеннями вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також окремих норм валютного законодавства.
Окрім банків, санкції отримали й кілька небанківських фінансових установ. Зокрема:
ТОВ «ФК «ГРОУВЕЙ» — штраф 799 тис. грн;
ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» — 595 тис. грн;
ТОВ «ФК «ФОРВАРД ФІНАНС» — 459 тис. грн;
ТОВ «ФК «РОЯЛ ФІНАНС 1» — 391 тис. грн;
ТОВ «ФІНЕТИКА» — 51 тис. грн;
ТОВ «ФК «МЕГА ФІНАНС» — 51 тис. грн;
ТОВ «ДЖИВВАЙП ФІНАНС» — 17 тис. грн;
ТОВ «ФК «МАНІ РЕПАБЛІК» — 17 тис. грн.
Усі зазначені заходи впливу пов’язані з порушеннями у сфері фінансового моніторингу та валютного регулювання.
Фінансовий моніторинг є одним із ключових напрямів нагляду Національного банку. Законодавство зобов’язує банки та інші фінансові установи здійснювати належну перевірку клієнтів, оцінювати ризики фінансових операцій, виявляти підозрілі транзакції, повідомляти про них уповноважені державні органи та виконувати вимоги щодо санкційної політики. Крім того, установи повинні дотримуватися правил валютного законодавства та забезпечувати належну організацію внутрішніх процедур контролю.
У попередніх рішеннях Національний банк детально пояснював, що найпоширенішими порушеннями, за які застосовуються фінансові санкції, є неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, недостатня перевірка клієнтів, невиконання вимог щодо внутрішніх процедур фінансового моніторингу, а також порушення порядку здійснення валютних операцій. Саме такі порушення найчастіше стають підставою для накладення штрафів на банки та фінансові компанії.
Водночас сам факт накладення штрафу не означає застосування інших обмежувальних заходів щодо роботи банку чи його клієнтів. У більшості випадків йдеться саме про фінансову санкцію та вимогу усунути виявлені порушення у визначені регулятором строки. Якщо порушення не усуваються або мають системний характер, Національний банк може застосовувати й інші заходи впливу, передбачені законодавством.
Практика застосування штрафів до банків і небанківських фінансових установ є регулярною. Так, місяцем раніше Національний банк застосував санкції до кількох українських банків, серед яких ПУМБ, а також до небанківської фінансової установи «Ай Ломбард». Тоді найбільший штраф серед банків становив 10 млн грн і також був пов’язаний із порушеннями вимог фінансового моніторингу.
Регулятор наголошує, що системний контроль за виконанням законодавства у сфері фінансового моніторингу залишається одним із пріоритетів банківського нагляду. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли фінансова система має забезпечувати прозорість операцій, протидіяти легалізації незаконних доходів, фінансуванню тероризму та обходу міжнародних санкцій. З цією метою НБУ продовжує проводити перевірки банків та фінансових компаній, а в разі виявлення порушень застосовує передбачені законом заходи впливу.
На фоні “закручування гайок” Фінмоніторингом для звичайних українців, через Банк “Український капітал” роками виводяться капітали за відома НБУ.
Банк “Український капітал” – улюблена фінустанова по виведенню капіталів українських “схемщиків”
За інформацією джерел, за роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.
Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашовз часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федоровичз часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.
Однак, за інформацією ЗМІ реальними бенефіціарами “Українського капіталу” у фінансових колах називають київського “бізнесмена” із сумнівною репутацієюЄвгена Бурлику та Святослава Недошовенко, які мають вирішальний вплив на роботу фінустанови.
ФОТО: Реальний бенефіціар банку “Український капітал” рекетир Євген Бурлика
Схеми та список компаній, які були задіяні у виведені капіталів через Банк “Український капітал”
Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня швидко конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” зараз активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.
За даними ЗМІ, серед компаній, які системно та з порушенням валютного законодавства виводять валютний капітал з України через банк “Український капітал” наступні по списку: ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, що виводить гроші до TORQUE TRADE LIMITED, 2. ТОВ «ГЕФЕСТ УНІПРОМ» 4520029, яке робить через банк транзакції до ZEALOUS TRADE KFT, 3. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — до Leonardis Limited, 4. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — до KANTARA TRADE Kft., 5. ТОВ «РОН АВТО» 45487712 — Korvita s. r. o., 6. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 7. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, 8. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 9. ТОВ «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ» 45589219 — Profus Management Sp. z o.o. SPK, 10. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — JET DP Sp. z o.o., 11. ТОВ «МЕЙДЕН СЕЙЛ» 45465421 — CALABRIAS TRADE LIMITED, 12. ТОВ «МЕГАПОБУТ» 45551981 — Clemola s. r. o., 13. ТОВ «СТАРМУН МАРКЕТ» 45467570 — Deletiko Limited, 14. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — Eco galactics, s.r.o., 15. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 16. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — KANTARA TRADE Kft., 17. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — Leonardis Limited, 18. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 19. ТОВ «ІНТЕР’ЄРЛАЙФ» 44538734 — MILLICENT S. R. O., 20. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, та 21. ТОВ «ТОВАРНАРАДА» 44897554 — ZERATA HOUSE LIMITED.
Банк “Український капітал” під кураторством ТОП-чиновників НБУ
Опитані нами експерти банківського ринку підтверджують, що проведення таких масштабних фінансових махінацій неможливе без кураторства ТОП менеджменту Нацбанку.
Водночас, раніше журналісти писали, що до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.
Загалом, фінансова частина оборудок виглядає наступним чином: клієнти з ознаками схемної діяльності сплачували банку щомісячно близько 0,8% від обсягу операцій, з яких, 0,3% банк міг передавати НБУ за “регуляторну лояльність”. У грошовому вимірі йдеться про 200–300 тисяч доларів США на місяць, що, у разі підтвердження, свідчило б про системну корупційну модель.
За інформацією наших джерел в банківській сфері, після витоків у ЗМІ про дотичність Дмитра Олійника та Андрія Пишного до курування фінансових махінацій в банку “Український капітал”, чиновники вирішили підстрахуватись “через старий фокус з перевіркою від НБУ”.
Так, у в результаті перевірки АТ “Банк “Український Капітал” Нацбанк підготував акт обсягом понад 1200 сторінок, у якому зафіксував “численні порушення у сфері фінансового моніторингу, бухгалтерського обліку та регуляторної звітності”.
Водночас, варто відзначити, що за результатами попередньої перевірки Нацбанку, Банк “Український Капітал” відбувся просто “мізерним штрафом” в розмірі близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Тобто “фокус з перевіркою” Нацбанк проводить не вперше.
Водночас, діяльністю глави Нацбанку Андрія Пишного, який попав на “плівки Міндіча”, зацікавилось НАБУ, що найближчим часом може стати приводом для вручення Пишному підозри.
Олександр Тихомиров – “мозок” незаконних схем по виведенню коштів з Банку “Український капітал”
Фактично “мозком” усіх незаконних схем по виведенню капіталів та легалізації коштів в АТ “Банк “Український капітал” являється колишній голова правління Тихомиров Олександр Валентинович, який після санкцій НБУ залишився працювати в банку “радником”, але фактично керує установою.
ФОТО: Автор незаконних схем в Банку “Український капітал” – Тихомиров Олександр Валентинович
Фактично Олександр Тихомиров спеціалізується на операціях з “фіктивним імпортом”, виведенням валютного капіталу за кордон та обігом готівки поза податковим обліком.
Як прокуратура покриває незаконні операції з виводу валюти через Банк “Український капітал”
Після виходу ряду журналістських розслідувань про незаконний вивід мільярдів гривень через Банк “Український капітал”, під тиск прокуратури потрапили не організатори оборудки, а журналісти, які її розкрили.
Так, за інформацією ЗМІ, керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський замість розслідування фінансових оборудок узгодив із заступником голови НБУ Дмитром Олійником та менеджментом Банку “Український капітал” відкриття кримінального провадження проти журналістів, нібито “за розголошення даних про рахунки й компанії, задіяні у відмиванні коштів”.
ФОТО: Прокурор Сергій Ходаківський отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів
При цьому самі валютні операції по відмиванню коштів через Банк “Український капітал” тривали без перешкод. Серед компаній, через які проходили платежі, — ТОВ “Трансглобус” (перекази на кіпрську TORQUE TRADE LIMITED), ТОВ “Гефест Уніпром” (співпраця з угорською ZEALOUS TRADE KFT) та ТОВ “Різновибір” (контрагент — кіпрська Leonardis Limited). Це лише частина схеми: загалом виявлено понад два десятки фірм з ідентичними ознаками, створених для транскордонного виведення валюти.
Після перевірки замість розслідування діяльності банку почалося переслідування журналістів. За інформацією ЗМІ, Сергій Ходаківський не приховує, що отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів. У результаті значна частина матеріалів щодо банку “Український капітал” зникла з інформаційного простору.
Нагадаємо, за результатами розслідування журнастів hromadske.ua батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського у 2007–2008 роках отримали російські паспорти та працюють на структури, тісно пов’язані з Роснєфтю.
