Golosnovinua.com

Позначка: український кордон

  • Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща суттєво збільшує військову присутність у Люблінському воєводстві, яке межує з Україною. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш 5 жовтня оголосив про розширення наявних підрозділів, створення нових військових частин і розміщення в регіоні однієї з польських батарей системи Patriot. Це буде перший випадок, коли польські Patriot розгорнуть саме на Люблінщині.

    За словами міністра, східні регіони Польщі, зокрема Люблінщина та Підкарпаття, дедалі частіше стикаються з повітряними тривогами та ризиками, пов’язаними з російськими ударами по західних областях України. Саме тому Варшава хоче додатково посилити оборону цієї частини країни.

    Одним із ключових рішень стане розміщення батареї Patriot у районі Любліна. Косіняк-Камиш підкреслив, що польські комплекси такого типу раніше в цьому регіоні не базувалися. За його словами, військова присутність на Люблінщині вже значна, але найближчим часом кількість підрозділів зростатиме.

    Нова бригада та підрозділи ППО

    У регіоні продовжується формування 18-ї мотопіхотної бригади, яка увійде до складу 18-ї механізованої дивізії. Її командування планують розмістити поблизу Ополя-Любельського та Понятової.

    Окремий військовий підрозділ має з’явитися у Білгораї. Туди планують перекинути батальйон нової бригади, а також частини протиповітряної оборони.

    Ще один новий напрямок — безпілотні системи. У Лукові польська армія планує створити підрозділ, який у перспективі може розростися до окремої бригади безпілотних систем.

    Косіняк-Камиш наголосив, що йдеться не лише про повітряні дрони. Польща розвиватиме також наземні, надводні та підводні безпілотні платформи. Міністр раніше називав дрони та антидронові системи одним із трьох головних напрямків модернізації польської армії поряд зі штучним інтелектом і далекобійними високоточними засобами.

    У Свіднику готують базу для гелікоптерів

    Польське Міноборони також планує розвивати військову авіаційну інфраструктуру в регіоні.

    У Свіднику мають створити базу гелікоптерів Сухопутних військ. Саме туди в перспективі можуть надходити американські ударні гелікоптери AH-64E Apache, поставки яких Польща очікує з 2028 року. До цього часу Варшава планує завершити всі формальності та підготувати інфраструктуру аеропорту для військового використання.

    Також заплановане розширення Авіаційної академії в Дембліні. Для її розвитку в районі Собєшина мають передати кілька десятків гектарів землі.

    Паралельно триватимуть інвестиції в районі Красьника, де вже розташована база американських танків Abrams.

    Схід Польщі вже перевели у підвищену готовність

    Рішення про посилення Люблінщини не є ізольованим кроком.

    Ще у вересні Польща перевела шість прикордонних переходів у Люблінському та Підкарпатському воєводствах у стан підвищеної готовності після російських атак дронами по західній Україні. Це передбачало посилену присутність військових і нові безпекові процедури на кордоні.

    Крім того, з початку жовтня Польща змінила процедури роботи протиповітряної оборони через ризики, пов’язані з російськими ударами по Україні.

    Нові рішення щодо Люблінщини фактично продовжують цю лінію: Варшава не лише реагує на окремі інциденти, а поступово розбудовує постійну військову інфраструктуру на сході країни.

    Польща паралельно посилює співпрацю зі США

    На цьому тлі Варшава також продовжує переговори зі США про збільшення американської військової присутності.

    У червні польський уряд офіційно схвалив початок підготовки до створення постійної бази Збройних сил США в Польщі, а американська сторона позитивно відреагувала на цю пропозицію.

    Тож посилення Люблінщини вписується у ширшу стратегію Польщі: більше ППО, більше бронетехніки, розвиток дронових військ і розширення військової інфраструктури на східному напрямку.

    Найпомітнішим символом цих змін стане саме перша польська батарея Patriot у Люблінському воєводстві.

  • Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Російські війська протягом останніх кількох тижнів змогли створити кілька невеликих зон контролю поблизу українського кордону на Південно-Слобожанському напрямку. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника та не дозволяють йому розширювати вклинення.

    Про це речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов розповів в ефірі телемарафону.

    За його словами, протягом останніх кількох днів активність російських військ у зоні відповідальності Об’єднаних сил дещо знизилася. Однак українські військові не розцінюють це як тривалу зміну ситуації, оскільки протягом попереднього тижня противник діяв досить активно.

    «Останні кілька днів активність у зоні відповідальності УОС трішки знизилася. Але це короткостроковий момент, бо на тижні вона була досить високою. Особливо це стосувалося Лиманського й Південно-Слобожанського напрямків, де противник продовжує активні атаки», — зазначив Трегубов.

    Одним із напрямків, де російські війська намагаються посилити тиск, залишається Лиманський. За словами речника, окупанти робили спроби активно просуватися безпосередньо в напрямку Лимана та закріпитися в місті.

    Для цього російські підрозділи використовують, зокрема, малі піхотні групи та диверсійно-розвідувальні групи. Їхнім завданням є пошук слабких місць в українській обороні, проникнення на передові позиції та створення умов для подальшого просування основних сил.

    Водночас окрему увагу Трегубов звернув на Південно-Слобожанський напрямок. Тут російські військові намагаються діяти безпосередньо поблизу державного кордону України.

    За словами речника, противник шукає можливості для невеликих вклинень в українську оборону, намагаючись знайти «щілини» та закріпитися на окремих ділянках прикордоння.

    «У випадку Південно-Слобожанського — це спроба вклинитися і знайти якісь щілини безпосередньо на українському кордоні, щоби створити там невеликі, але все ж таки зони контролю», — пояснив Трегубов.

    Він наголосив, що в більшості випадків українським військовим вдається запобігати таким спробам. Сили оборони виявляють та знищують російські штурмові групи, не дозволяючи противнику перетворити локальні вклинення на масштабніше просування.

    Водночас повністю зупинити всі спроби російських військ закріпитися на прикордонних територіях поки не вдалося. Трегубов зазначив, що саме протягом останніх кількох тижнів на Південно-Слобожанському напрямку з’явилося декілька нових невеликих зон контролю росіян.

    При цьому представник ЗСУ підкреслив, що йдеться про дуже близьке до кордону прикордоння та невеликі за площею ділянки. Тобто наразі не йдеться про масштабний прорив української оборони чи значне просування російських військ углиб території України.

    Тактика російських військ на цьому напрямку полягає у поступовому пошуку слабких місць української оборони. Замість масштабних механізованих атак противник дедалі частіше використовує невеликі групи піхоти, які намагаються проникнути на українські позиції, закріпитися та створити плацдарм для подальших дій.

    Подібна тактика застосовується російськими військами і на інших ділянках фронту. Українські військові раніше повідомляли про спроби противника створити так звану зону контролю вздовж державного кордону України. Для цього росіяни використовують малі піхотні групи, які шукають нові точки для вклинення.

    Ситуація на Лиманському напрямку також залишається складною. Російські диверсійні групи активізували спроби проникнення та закріплення в районах Зарічного та Ямполя. Одним із завдань противника є створення умов для подальшого тиску на Лиман.

    Лиман має важливе значення для обох сторін через його розташування та транспортні шляхи, які ведуть у напрямку інших населених пунктів Донеччини. Тому російські війська регулярно намагаються посилити тиск на цьому напрямку.

    Водночас українські сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника. За словами Трегубова, нинішнє короткострокове зниження активності росіян не означає завершення наступальних спроб. Українське командування очікує, що противник може знову збільшити інтенсивність атак.

    Загалом російські війська продовжують «прощупувати» українську оборону на багатьох ділянках фронту. Окупанти намагаються знайти слабкі місця, які можна використати для подальшого просування, при цьому концентруючи увагу на кількох найбільш важливих напрямках.

    На Південно-Слобожанському напрямку головним завданням росіян залишається створення локальних зон контролю біля українського кордону. Якщо противнику вдається закріпитися на певній ділянці, він може використовувати її для подальшого накопичення сил та розвитку наступальних дій.

    Однак наразі українські військові наголошують на локальному характері таких просувань. Йдеться про невеликі ділянки безпосередньо поблизу кордону, а не про масштабний прорив фронту.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності російських військ нарощувати присутність на цих ділянках та від спроможності українських Сил оборони знищувати малі штурмові групи й не дозволяти їм розширювати зони контролю.

  • 150 тисяч людей перетнули кордон з Україною за один день

    150 тисяч людей перетнули кордон з Україною за один день

    Кордон України продовжує фіксувати високий пасажиропотік з показниками до 150 тисяч осіб на добу. Зокрема, 85% цього потоку складають українці, при цьому половина з них перетинає кордон з Польщею.

    За словами речника Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрія Демченка, пасажиропотік зберігається на високому рівні вже з 14 грудня. Найвищий показник був зафіксований саме перед Різдвом, коли в суботу та неділю кількість осіб, які перетнули кордон, становила 150 тисяч. Проте, в самий день Різдва, потік зменшився до 68 тисяч осіб, що пов’язано з меншим числом охочих подорожувати у свято.

    Вже після свят динаміка знову почала зростати. Так, два дні тому кордон перетнуло 115 тисяч осіб, а вчора ця цифра склала 96 тисяч. Демченко також зазначив, що перед Різдвом спостерігалася перевага на в’їзд в Україну, а після свят, більшість осіб почали виїжджати.

    Загалом 85% пасажирів, які перетинають кордон, — громадяни України. 15% складають іноземці. Найбільше людей рухається через кордон з Польщею, який залишається найбільш популярним і завантаженим напрямком. Цей потік стабільно становить близько 50% від загальної кількості осіб, що перетинають український кордон.

    Ці високі показники свідчать про активність громадян України та іноземців у період свят, але також вказують на тенденції мобільності та важливість прикордонного контролю для збереження порядку в цих умовах.

  • Росія концентрує війська на трьох ділянках біля кордону з Україною

    Росія концентрує війська на трьох ділянках біля кордону з Україною

    Російські збройні сили активно концентрують війська на трьох ключових ділянках біля кордону з Україною. Про це повідомляє Американський Інститут вивчення війни (ISW), спираючись на дані розвідки та спостереження.

    У Білгородській області в районі Грайворон-Борисівка-Пролетарський. Звідси наступ може розвиватися в бік Золочева і Богодухова на північний захід від Харкова або на захід у напрямку населених пунктів уздовж траси Р-45, що з’єднує Богодухів і Суми. Або в обох напрямках.

    А також «обмежені сили» концентруються в Курській і Брянській областях біля кордону з Сумською областю.

    ISW припускає, що в такий спосіб РФ продовжує розтягувати українські сили, а наступальні операції на напрямку Суми-Харків матимуть обмежений характер щонайменше доти, доки північне угруповання військ РФ не досягне запланованого розміру (вчора «Інститут» писав про 50-70 тисяч).

    Однак навіть у такому разі сил для оточення або захоплення Харкова чи Сум буде недостатньо.

  • Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Угода відповідає вимогам фермерів щодо фінансової компенсації, але не містить обмежень на український імпорт.

    Польські фермери припинили блокування польсько-українського кордону після досягнення угоди з Варшавою, яка відповідала їхнім вимогам, розрядивши суперечку, яка стала першим випробуванням нового уряду прем’єр-міністра Дональда Туска.

    Новопризначений міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський підписав угоду з польськими фермерами про блокування прикордонного переходу з Україною Медика-Шегині ввечері в суботу. Протест, який розпочався більше місяця тому, був скасований 24 грудня після домовленості з урядом, але відновився в середу через недовіру фермерів до угоди.

    Фермери звинуватили новий польський уряд у нездатності захистити їх від імпорту українського зерна, але також вимагали низки заходів фінансової підтримки. Суботня угода нарешті запровадила ці фінансові вимоги, зокрема запуск субсидій на виробництво кукурудзи, збереження сільськогосподарських податків на рівні 2023 року та збільшення пільгових кредитів для ліквідності, але не включала обмеження імпорту з України.

    Ці заходи «будуть реалізовані після завершення законодавчого процесу та отримання схвалення Європейською Комісією», повідомили в польському міністерстві сільського господарства .

    Незважаючи на зняття блокади, протестуючі фермери заявили, що зараз «найголовнішою» вимогою є «обмежити надходження товарів з України». Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив у п’ятницю польським ЗМІ, що вимагатиме обмеження в ЄС таких товарів, як цукор, яйця та птиця з України.

    «Цей імпорт зростає таким чином, що загрожує конкурентоспроможності сектору ЄС, включаючи польське виробництво птиці та цукру», — сказав він. Польський комісар вже конфліктував з іншими членами Європейської комісії щодо повної лібералізації торгівлі з Україною, яку виконавча влада ЄС, як очікується, рекомендує вже наступного тижня.

    «Україна така країна, що вони просто хочуть брати, брати, брати і нічого не віддавати», — сказав POLITICO телефоном у четвер Роман Кондров, один із лідерів протесту, попереджаючи про ризики приєднання країни до ЄС без обмежень.

    Тим часом польські далекобійники продовжують протести, оскільки вони хочуть, щоб уряд припинив дію угоди між ЄС та Україною, яка лібералізувала правила дорожнього транспорту, намагаючись допомогти українській економіці, покаліченій російським вторгненням.

    В основі наративів обох груп лежать сценарії кінця світу про вплив на Польщу того, що Україна одного дня стане членом ЄС. На саміті в грудні лідери ЄС погодилися розпочати переговори про вступ з Україною.