Позначка: український наступ

  • Сили оборони України просунулися на території РФ – DeepState

    Сили оборони України просунулися на території РФ – DeepState

    Українські військові досягли тактичного просування на території Росії, зокрема у районі населеного пункту Черкаська Конопелька в Курській області. Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState, який відстежує ситуацію на фронті.

    Водночас російські окупаційні війська теж мають просування на фронті.

    “Ворог просунувся біля Ямполівки, Ступочок, в Торецьку та Андріївці”, – йдеться у повідомленні.

    Наступ Сил оборони на Курщині

    7 лютого аналітики ISW повідомили, що українські захисники прорвали оборону РФ на Курщині і просунулися вглиб ворожої території. Зазначалося, що Сили оборони зайняли позиції на південний захід від Махновки та на північ і схід від Черкаської Конопельки вздовж траси 38К-028 Суджа-Обоянь і взяли Колмаків та Фанасєєвку.

    Президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Reuters підтвердив, що Сили оборони розпочали новий наступ на території Курської області РФ. За його словами, українські військові просунулися на Курщині на 2,5 кілометра.

    Глава держави не розкрив інших подробиць, проте розповів, що до активних бойових дій на території Курської області РФ після кількатижневої паузи повернулися тисячі військових КНДР.

  • Україна готується до наступу

    Україна готується до наступу

    Україна готується до великої наступальної операції, яка має змінити акценти на міжнародній арені та підтримати позитивний імідж ЗСУ на тлі напруженої ситуації.

    Як повідомляють джерела в Офісі Президента, Володимир Зеленський очікує від командувача Сухопутних військ Олександра Сирського проведення важливої наступальної операції в найближчий місяць. Операція, за планом, має на меті не лише стратегічні військові цілі, а й інформаційну перевагу для України в контексті міжнародних переговорів.

    “Зеленський хоче збити інформаційну хвилю, що створює негативні настрої щодо ЗСУ. Важливо змінити публічний наратив, продемонструвати силу і рішучість України перед міжнародною аудиторією,” – зазначають джерела.

    За даними наших джерел, стратегія також включає організацію цієї наступальної операції в контексті важливих міжнародних переговорів, зокрема між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Це дозволить змістити акценти з проблем ЗСУ і покращити інформаційну картину в умовах, коли міжнародні партнери можуть ставити питання щодо можливих труднощів України на полі бою.

    Операція стане важливим елементом в інформаційному контексті, оскільки навіть невеликі тактичні успіхи можуть бути значно збільшені в політичному обговоренні на світовій арені. У підсумку це має допомогти Україні зберегти підтримку партнерів та утримати міжнародний фокус на її можливостях.

    Такі великі наступальні операції завжди несуть ризики, але для української сторони важливо не лише досягнути воєнних цілей, а й зберегти інформаційну перевагу. Очікується, що за рахунок значних військових успіхів Україна зможе змінити риторику на міжнародній арені, продемонструвавши як власну здатність до опору, так і можливість реалізації стратегічних завдань в умовах воєнної агресії.

  • ЗСУ повертає втрачені території в Курській області

    ЗСУ повертає втрачені території в Курській області

    Збройним силам України вдається повернути втрачені позиції на території Курської області Росії. Це стало можливим завдяки ефективним діям українських військ, які активно відвойовують території, що були відсунуті російською армією 2-4 тижні тому. За словами військового експерта, офіцера резерву ЗСУ Андрія Крамарова, російські війська зазнали значних втрат, намагаючись витіснити українські сили, і зараз вже не здатні утримувати ці території.

    Андрій Крамаров підкреслює, що російські війська, незважаючи на чисельну перевагу, не володіють необхідною гнучкістю для стабільного контролю над захопленими територіями. За його словами, російська армія зазнала великих втрат при спробах наступу на позиції ЗСУ і змушена була відступити, залишивши території на Курщині, які тепер знову під контролем українських сил.

    “Вони наступали, наступали, втратили значну кількість своїх сил, відступили. І тепер ми знову займаємо ті самі позиції першої лінії оборони”, — зазначив Крамаров.

    Попри значні зусилля російської армії, якій не вистачає гнучкості і маневреності, Збройні сили України продовжують відновлювати контроль над Курською областю. Військовий експерт також вказує на приклади з Сирії, де російські війська не змогли досягти значних результатів через відсутність потрібних стратегічних можливостей.

    “Не вистачає гнучкості, і це яскраво видно на прикладі Курщини”, — зазначає Крамаров, додаючи, що ефективних наступальних операцій російська армія не здатна вести, окрім, хіба що, Донецької області.

    За деякими даними, Володимир Путін дав команду за будь-яку ціну вибити Збройні сили України з Курської області до 20 січня 2025 року, коли відбудеться інавгурація нового президента США Дональда Трампа. Такі терміни підтверджують важливість регіону для Росії в контексті міжнародної політики та зусиль зі зміцнення власного позиціонування на фронті.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав українські підрозділи, що виконують бойові завдання на Курщині, і окреслив головну мету українських військ у цьому регіоні. Однак, військовий експерт Михайло Жирохов вказує, що на війні неможливо давати чіткі терміни для утримання чи звільнення територій, оскільки такі рішення залежать від багатьох факторів, включаючи тактичні та стратегічні обставини.

  • Як планувалась операція у Курській області: деталі від головнокомандувача

    Як планувалась операція у Курській області: деталі від головнокомандувача

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський розповів про підготовку та особливості проведення операції в Курській області. За його словами, ретельний аналіз попередніх наступальних дій, зокрема Харківської операції 2022 року, допоміг ефективно спланувати новий етап бойових дій.

    Підготовка до операції була масштабною і ґрунтувалася на досвіді попередніх бойових дій. “Ми прораховували різні варіанти розвитку подій. Було мінімальне та максимальне завдання. Врахували досвід Харківської операції, адже місцевість була схожа”, — зазначив Сирський.

    За дві доби до початку наступу головнокомандувач відвідав підрозділи на передовій, пояснив завдання та побажав бійцям успіху. На той момент мотивація українських військових була на дуже високому рівні, що стало ключовим фактором у подоланні ворога.

    Сирський також акцентував на складнощах, з якими зіткнулися ЗСУ під час операції. Російські війська ретельно готували свою територію до оборони, спорудивши потужні лінії захисту, включаючи мінні поля та добре укріплені споруди на основних напрямках.

    “Основні напрямки, доступні для наступу, були укріплені до найдрібніших деталей. Однак це не стало нездоланною перешкодою для наших воїнів”, — наголосив генерал.

    Курська операція стала ще одним прикладом того, як українські військові вдало поєднують досвід, планування та мотивацію для досягнення стратегічних цілей. За словами Сирського, кожна операція на фронті дає нові уроки, які допомагають ЗСУ ставати ще сильнішими.

  • Російська армія захопила п’ять населених пунктів на Донбасі, поки ЗСУ повільно наступають у Курській області

    Російська армія захопила п’ять населених пунктів на Донбасі, поки ЗСУ повільно наступають у Курській області

    Німецька газета Bild опублікувала нові дані про хід військових дій в Україні, які вказують на те, що російська армія змогла захопити п’ять українських населених пунктів на Донбасі, попри обмежені успіхи українського наступу в Курській області.

    «У той час як українська армія могла взяти під свій контроль тільки одне невелике російське містечко Суджа (6000 жителів), російська армія захоплення завоювала п’ять українських населених пунктів із загальним населенням більше ніж 53 000 жителів тільки в серпні – включно з Новогродівкою, Красногорівкою, Дружбою, Сіверним та Нью-Йорком», – ідеться в статті.

    «Україна на Донбасі платить високу ціну за успіхи під Курськом. Тиск Росії на Покровськ і його евакуація ставить під сумнів стратегію українського керівництва», – заявив військовий експерт Ніко Ланге.

    Ланге бачить прямий зв’язок між успіхами ЗСУ в Росії та дедалі загрозливішою ситуацією на Донбасі.

    «Київ забрав свої найкращі підрозділи зі сходу країни, щоб мати можливість просуватися на заході Росії. Недоукомплектовані підрозділи на Донбасі не можуть протистояти росіянам, що спричиняє внутрішні дискусії та заворушення», – каже Ланге.

    Видання наводить й інші точки зору – що український наступ у Курській області показав Заходу хиткість «червоних ліній» Росії, і з цього погляду він успішний. Але, як пише Bild, досі Захід не відреагував так, як хотілося б Києву.

    «Берлін, Париж, Лондон і Вашингтон не переглянули свої заборони на використання поставленої зброї проти російських аеродромів та інших стратегічних цілей у Росії», – нагадує видання.

  • Чи може російський ракетний обстріл по АЕС призвести до ядерної катастрофи?

    Чи може російський ракетний обстріл по АЕС призвести до ядерної катастрофи?

    Ракетні удари Росії по атомних електростанціях в Україні викликають глобальне занепокоєння через можливість ядерної катастрофи. Внаслідок обстрілу, що стався 26 серпня, сталася цілеспрямована атака на атомні електростанції, які забезпечують понад 55% електричної енергії в Україні. Експерти, зокрема Михайло Гончар, попереджають про серйозні ризики та закликають світ до термінових дій, щоб запобігти можливій ядерній катастрофі.

    Росія не просто вкотре масованим та комбінованим ракетно-дроновим ударом 26 серпня намагалась уразити Об’єднану енергосистему України. Це були цілеспрямовані, але непрямі дії з ураження саме атомних електростанцій України, які забезпечують понад 55% виробництва електроенергії в країні. Наші АЕС – це острів стабільності енергетики України.

    Що намагалась зробити Росія? По-перше, вирубити наші енергоблоки, не вдаючись до ударів безпосередньо по АЕС чи по розподільчих пристроях поблизу АЕС, а намагаючись знищити периферійні підстанції. Це своєрідний гібридний спосіб вирублення атомної генерації. По друге, паралельно Росія запустила потужну кампанію дезінформування МАГАТЕ та дискредитації України щодо становища на Курській АЕС.

    Надзвичайно оперативно було організовано візит очільника МАГАТЕ Р. Гроссі на російську АЕС в Курчатові 27 серпня. Попри його заяву, що Курська АЕС працює в “режимі, близькому до нормального”, очільник Росатому Ліхачов подає його візит як домовленість “…о незамедлительной реакции МАГАТЭ на любые проявления агрессии как на Запорожье, так и в Курской области”, звинувачуючи ЗСУ в обстрілах АЕС. Інші деякі двозначні висловлювання Гроссі (щодо ризику ядерного інциденту, щодо уразливості реакторів типу РБМК) інтерпретуються російською стороною як такі, що “МАГАТЕ на стороні Росії”.

    Росія, діючи у непрямий спосіб, намагається обійти Статтю 56 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій: Стаття 56 “Захист робіт і установок, що містять небезпечні сили”

    1. Роботи або установки, що містять небезпечні сили, а саме греблі, дамби та атомні електростанції, не повинні ставати об’єктом нападу, навіть якщо ці об’єкти є військовими об’єктами, якщо такий напад може призвести до вивільнення небезпечних сил і, як наслідок, серйозних втрат серед цивільного населення. Інші військові об’єкти, розташовані на цих роботах або установках або поблизу них, не повинні ставати об’єктом нападу, якщо така атака може спричинити викид небезпечних сил з робіт або установок і, як наслідок, серйозні втрати серед цивільного населення.

    Детальні положення щодо забезпечення безпеки небезпечних об’єктів в процесі бойових дій містяться у вже згаданому вище Першому додатковому протоколі 1977 р. (AP I) до Женевських конвенцій, а також в Другому додатковому протоколі 1977 р. (АП II) і звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Атомні електростанції є цивільними об’єктами, і як такі захищені від прямого нападу та репресій (ст. 48 API ; правило 7 CI HL). У разі сумнівів щодо того, чи використовується атомна електростанція для ефективного внеску у воєнні дії, її слід вважати цивільною (ст. 52(3) API), навіть у зонах конфлікту (Коментар МКЧХ щодо API, пункт 2034). Зобов’язання сторін збройного конфлікту постійно дбати про збереження цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об’єктів під час усіх військових операцій (ст. 57(1) API ; правило 15 CI HL) є особливо важливим, коли йдеться про АЕС. Враховуючи ризик викиду радіації та подальші тяжкі наслідки для цивільного населення, сторони повинні проявляти надзвичайну обережність під час пересування військ, маневрів та інших військових дій поблизу таких об’єктів.

    Те, чого я зараз не бачу, це реакції на офіційному рівні з боку України. Тим паче, що Росія блефує, бо якби загроза КурАЕС мала місце насправді, то вони би вимкнули два працюючі енергоблоки.

    Але нашим посадовим ядерникам щось знову хочеться великого будівництва (читай – крадівництва), тепер на Чигирині. А МЗС РФ в той же час звинувачує Україну в “ядерному тероризмі”, тоді як її збройні сили захопили та контролюють найбільшу українську АЕС, а ЗСУ не демонстрували в процесі Курської операції жодних намірів по захопленню російської АЕС.

    Проте, знову ж таки, з офіційного рівня ми не бачимо належної реакції та протидії рашистським ядерним шантажистам.

  • Ілля Пономарьов закликав Україну дозволити створення альтернативних органів влади в Курській області

    Ілля Пономарьов закликав Україну дозволити створення альтернативних органів влади в Курській області

    Російський опозиціонер Ілля Пономарьов виступив з закликом до української влади дозволити йому очолити альтернативні органи влади на території Курської області, яка наразі перебуває під контролем Збройних Сил України. У своєму інтерв’ю польській газеті Rzeczpospolita Пономарьов аргументував, що реалізація цієї ініціативи може забезпечити міжнародне визнання для «С’їзду» російських опозиційних сил, який він очолює.

    Пономарьов зазначив, що наразі їхня організація офіційно не визнана жодною державою, і що якщо Україна дозволить реалізувати їхні плани щодо створення органів влади на цих територіях, це автоматично надасть їм політичну суб’єктність не лише всередині Росії. За його словами, на будівлях державних адміністрацій у Курській області майорітиме біло-синьо-білий прапор, що стане символом їхнього визнання.

    Він також повідомив, що наразі перебуває в США і активно лобіює цю ідею серед американських політиків. За інформацією польського видання, Пономарьов ще не обговорював цю ідею з українськими властями.

    Російське опозиційне видання «Сота» зазначає, що відносини Пономарьова з іншими представниками антипутінської опозиції є напруженими. Частина учасників «С’їзду» раніше планувала усунути Пономарьова з керівних посад і продовжити діяльність без нього. Легіон «Свобода Росії», який воює на стороні ВСУ, у кінці липня заявив про припинення будь-якого взаємодії з Пономарьовим, і незабаром після цього його будинок був атакований безпілотником, що, за словами опозиціонера, є провокацією з боку РФ.

    Раніше російський галерист-опозиціонер Марат Гельман також висловлював ідею про можливість створення альтернативних органів влади в РФ, якщо частина Курської області залишиться під контролем українських сил.

  • Росія запустила нове безпілотне озброєння проти українського наступу в Курській області

    Росія запустила нове безпілотне озброєння проти українського наступу в Курській області

    Російські сили почали використовувати нове покоління безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у відповідь на український наступ у Курській області, повідомляє Forbes. Це озброєння стало реакцією на успішні дії українських військ, які, завдяки ефективному використанню радіоелектронної боротьби, змогли осліпити російські розвідувальні безпілотники та знищити FPV дрони противника.

    Ці нові безпілотники є стійкими до радіопомех, що робить їх першим випадком використання такого озброєння в бойових умовах. Це також є нагадуванням про те, як швидко розвиваються малі безпілотники та попередження для решти світу, який значною мірою покладається на глушення сигналів для захисту від атак FPV безпілотників.

    FPV-безпілотники зазвичай потребують радіозв’язку з оператором. Через цей зв’язок передається відеосигнал з дрона та командні сигнали по іншому каналу. Втрата будь-якого з цих сигналів зазвичай призводить до миттєвого краху.

    Саме тому на передовій часто використовуються різноманітні глушники, такі як траншейні, чемоданні або автомобільні, для створення радіопомех на певних частотах. Якщо глушники ефективні, вони створюють захисний простір, який зазвичай не дозволяє FPV дронам наблизитися. Досвідчені оператори FPV можуть наближатися під кутом, щоб їх дрон пролетів через цей простір завдяки силі імпульсу.

    Безпілотники постійно змінюють свої робочі частоти, а глушники постійно оновлюються, щоб їх зупинити у безкінечній грі в кішки-мишки. Для того щоб на час зупинити всі безпілотники, потрібен блицкриг подібний до того, що був у Курську, з тривалим періодом підготовки для визначення всіх використовуваних частот та достатньою концентрацією помех для блокування всього в певному районі.

    Безпілотники можуть втратити зв’язок і з інших причин. Радіозв’язок, по суті, потребує прямої видимості. Це добре, коли дрон знаходиться далеко від землі, але як тільки він опускається нижче, зв’язок починає перериватися. Летючі ретранслятори допомагають, але FPV доводиться низько пірнати під час фінальної атаки, і в останню секунду в відеосигналі часто присутні перешкоди, які погіршують огляд у критичний момент.

    Одне з рішень проблеми перешкод і зв’язку — це термінальне наведення з використанням штучного інтелекту: оператор фіксує ціль на певній відстані, а дрон переслідує її навіть при втраті зв’язку. Такі системи вже впроваджуються в обмежених кількостях обома сторонами.

  • Путін хоче помститися

    Путін хоче помститися

    Війна в Україні може наближатися до важливого поворотного моменту, і однією з ключових подій, що може визначити подальший хід конфлікту, є українське вторгнення в Курську область. В останньому аналізі The New York Times досліджується, чи дійсно це вторгнення наближає кінець війни або навпаки – викликане агресивними діями Росії.
    Видання пише, що напередодні операції Зеленський подавав численні сигнали про готовність до перемовин: особисто заявляв про можливість завершити війну цього року, відправляв міністра закордонних справ до Китаю та провів низку міжнародних зустрічей, «на яких сподівався заручитися підтримкою позицій України і прокласти шлях до ширшого врегулювання».
    Ці ініціативи різко відрізнялися від попередніх двох років, коли Зеленський відмовлявся від будь-якого натяку на поступки Росії.

    Але атака на Курську область «розбила в пух і прах прогнози, що дві країни можуть рухатися до припинення вогню».

    Тепер «Київ робить ризиковану ставку на те, що вторгнення дасть йому нові важелі для укладення вигідної угоди з Кремлем». Але два колишніх російських чиновника заявили, що перспективи переговорів про припинення вогню стали більш віддаленими. Один із них сказав, що Путін зараз націлений «не на мир, а на помсту».

    Українські чиновники заявили NYT, що згадані вище публічні заяви Зеленського – у поєднанні з секретним плануванням наступу на Курську область – «були двома складовими однієї і тієї ж стратегії».

    Але «далеко не очевидно, що поєднання військового і дипломатичного тиску спрацює з Путіним, який досі стикався з політичними й економічними перешкодами у себе вдома і показав, що готовий нести великі витрати заради перемоги над Україною», йдеться у статті.

    Російський політик Григорій Явлінський, який у жовтні минулого року зустрічався з Путіним, щоб просунути ідею припинення вогню, сказав, що була надія, що «бойові дії припиняться цього року». Але вона, за його словами, впала після наступу ЗСУ в Курській області.

    «Події, що щойно відбулися, знизили всі ці шанси, вони взагалі зняли їх із порядку денного», – сказав Явлінський.

  • Україна зруйнувала третій міст через річку Сейм у Курській області

    Україна зруйнувала третій міст через річку Сейм у Курській області

    Останні повідомлення з російських військових пабліків вказують на те, що Україна знищила третій і останній стаціонарний міст через річку Сейм у Курській області. Цей міст, розташований у районі села Кариж Глушківського району, був зруйнований, хоча українська сторона ще не підтвердила цю інформацію.

    Міст зруйновано в районі села Кариж Глушківського району. Днями було знищено міст у сусідньому Званому.

    Як ми вже повідомляли, удари по мостах ЗСУ ведуть із метою перешкодити РФ перекидати підкріплення на південний берег Сейму. І насичувати ними лінію фронту, яка проходить на схід від Апанасівки-Снагість і на захід від Глушково Тьоткіно.

    Російські військові пабліки пишуть, що армія РФ уже навела через річку понтонні переправи, а тому руйнування мостів на логістиці російських підрозділів поки критично не позначається.