Позначка: “Укргідроенерго”

  • Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Попри четвертий рік повномасштабної війни, енергетичні атаки, кадровий дефіцит та складну економічну ситуацію, більшість українського бізнесу продовжує працювати з прибутком. Нове дослідження Опендатабот показало несподіваний результат: майже 80% компаній, які подали фінансову звітність за 2025 рік, завершили його у плюсі. Водночас кожен п’ятий бізнес залишається збитковим, а найбільш стійкими виявилися не великі корпорації, а компанії середнього та малого сегментів.

    За даними Опендатабот, фінансову звітність за 2025 рік подали 429,8 тисячі українських компаній. Для детального аналізу відібрали 222,3 тисячі підприємств, які мають комерційну діяльність, показали виторг та надали інформацію про чистий фінансовий результат. До вибірки увійшли товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, фермерські господарства, акціонерні товариства та дочірні підприємства.

    Результати виявилися доволі оптимістичними для української економіки. Із проаналізованих компаній 173 510 підприємств, або 78,1%, завершили рік із прибутком. Ще 45 752 компанії, що становить 20,6%, зафіксували збитки. Лише 1,4% підприємств, а це 3 005 компаній, завершили рік практично без прибутку та без збитків.

    Особливо цікавою виявилася структура прибутковості залежно від масштабу бізнесу. Найкращі показники продемонстрували представники середнього бізнесу. Серед компаній із річним виторгом від 100 мільйонів до 1 мільярда гривень прибуток отримали 89% підприємств. Це найвищий показник серед усіх категорій бізнесу в Україні.

    Великий бізнес, до якого належать компанії з виторгом понад 1 мільярд гривень на рік, також показав доволі високі результати. Прибутковими виявилися 86% таких підприємств. Водночас саме великі компанії стикаються із серйозними викликами: масштабними витратами на логістику, безпеку, відновлення пошкоджених виробництв та забезпечення енергетичної автономності.

    Найчисельніший сегмент української економіки — малий бізнес — показав дещо скромніші результати. Серед підприємств із річним виторгом до 100 мільйонів гривень прибуток отримали 77% компаній. Проте саме малий бізнес став справжнім лідером за ефективністю роботи.

    Аналітики зазначають, що головним показником ефективності є не лише сам факт отримання прибутку, а й рівень рентабельності продажів. І тут малий бізнес виявився беззаперечним переможцем. Половина малих підприємств має рентабельність понад 5%, тобто отримує більше ніж 5 гривень чистого прибутку з кожних 100 гривень виторгу. Для української економіки в умовах війни це дуже високий показник.

    Для порівняння, половина великих прибуткових компаній працює з рентабельністю менше 2,6%. У середнього бізнесу цей показник становить до 3,85%. Це означає, що хоча великі корпорації заробляють більше в абсолютних цифрах, вони отримують значно менше прибутку з кожної заробленої гривні.

    Експерти пояснюють це більшою гнучкістю малого бізнесу. Невеликі компанії швидше адаптуються до змін ринку, легше оптимізують витрати та можуть оперативніше змінювати напрямки діяльності відповідно до нових потреб споживачів.

    Ще одним важливим висновком дослідження стало те, що український бізнес продовжує демонструвати високу стійкість попри безпрецедентні виклики воєнного часу. За останні роки підприємства були змушені адаптуватися до постійних ракетних атак, проблем із електропостачанням, мобілізаційних процесів, зміни логістичних маршрутів та втрати частини ринків збуту. Проте більшість компаній не лише зберегли діяльність, а й змогли залишитися прибутковими.

    Опендатабот також звернув увагу на найбільших заробітчан української економіки. Найбільший чистий прибуток за підсумками 2025 року отримали державні та енергетичні гіганти. До числа лідерів увійшли «Укргідроенерго», «Укрнафта» та «Енергоатом». Саме енергетичний сектор продовжує залишатися одним із ключових драйверів української економіки навіть в умовах війни.

    Економісти зазначають, що високий рівень прибутковості бізнесу є важливим сигналом для інвесторів та міжнародних партнерів України. Попри ризики, українська економіка демонструє здатність до відновлення та адаптації. Це особливо важливо на тлі масштабних програм післявоєнної реконструкції, які можуть потребувати сотень мільярдів доларів інвестицій у найближчі роки.

    Разом із тим експерти застерігають від надмірного оптимізму. Майже 46 тисяч компаній залишаються збитковими, а частина прибуткових підприємств працює з мінімальною маржею. Крім того, у багатьох галузях бізнес продовжує залежати від державної підтримки, міжнародної допомоги та стабільної безпекової ситуації.

    Втім, головний висновок дослідження залишається позитивним: український бізнес не лише вижив під час війни, а й продовжує заробляти. І якщо нинішня тенденція збережеться, саме приватний сектор може стати одним із ключових рушіїв економічного відновлення країни після завершення бойових дій.

  • Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    В системі «Прозорро» було оприлюднено 77 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 25,17 млрд грн. Серед них — контракти на мобільні когенератори для громад, а також мільярдні договори на реконструкцію об’єктів у прифронтовому Харкові.

    Найбільшим контрактом тижня стало замовлення державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» на 1,58 млрд грн. Кошти спрямовані на закупівлю обладнання мобільної розподільної генерації тепло- та електроенергії для територіальних громад. Підрядником виступило ТОВ «РСЕ Груп Україна». Закупівля відбулася після руйнування систем теплопостачання в Києві та Харкові й позиціонувалася як оперативна реакція уряду на енергетичні загрози.

    Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

    Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

    Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

    Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

    До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

    – реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);
    – закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;
    – закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);
    – будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

    Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.

  • «Укргідроенерго» віддало 5,6 млрд без тендерів компанії з Житомира

    «Укргідроенерго» віддало 5,6 млрд без тендерів компанії з Житомира

    Державне підприємство «Укргідроенерго» за керівництва Ігоря Сироти уклало контракти на понад 5,6 млрд грн з маловідомою житомирською компанією ТОВ «Елітбуд-1» для виконання робіт із захисту Деснянської ГАЕС. Основний договір на 4,2 млрд грн має бути реалізований до кінця 2026 року. Тендери не проводилися, умови угод приховані від громадськості, а підстави вибору підрядника залишилися невідомими.

    До цього «Елітбуд-1» майже два десятиліття працювала лише на місцевих замовленнях: ремонтувала лікарні, пожежні частини та виконувала проєкти на суми в десятки мільйонів гривень. Досвіду реалізації стратегічних енергооб’єктів компанія не мала. Засновники фірми — Денис Болейко та Володимир Бойко — раніше не брали участі у великих державних закупівлях.

    Навколо Болейка існують підозрілі зв’язки: його телефон у сервісах позначений як «від Цимбалюка» та «кум Паші Цимбалюка», що вказує на можливу близькість до родини колишньої в.о. мера Житомира Любові Цимбалюк. Також Болейко має зв’язки з помічниками депутатів та орендою квартир у Києві у високопосадовців.

    Контактною особою від «Укргідроенерго» за цими контрактами була Зоряна Даниленко, підлегла Сироти, яка вже фігурувала у розслідуваннях НАБУ щодо закупівлі автотрансформаторів за завищеними цінами. Після звільнення Сироти Даниленко зареєструвала ФОП і придбала автомобіль Lexus RX 2024 року вартістю до 90 тис. доларів.

    Навіть після відходу Сироти «Елітбуд-1» продовжує отримувати багатомільярдні контракти без відкритих торгів під приводом воєнного стану та формулювання «антидроновий захист».

    Особисті зв’язки колишнього керівника також викликають запитання: Сирота є сватом народного депутата від ОПЗЖ Юрія Бойка, а його донька одружена з сином політика. Родина ексдиректора володіє будинком у Вишеньках площею близько 400 кв. м, вартістю приблизно 800 тис. доларів.

    У підсумку, історія з «Елітбуд-1» демонструє, як стратегічний об’єкт і понад 5 млрд грн державних коштів переходять до компанії без тендерів і прозорості, підрядник без досвіду отримує багатомільярдні контракти, а чиновники мають широкі політичні та ділові зв’язки, що ставить під сумнів реальну ефективність захисту енергетичних об’єктів.

  • «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    «Укргідроенерго» за державний кошт застрахувало керівництво від арештів і кримінальних справ

    Державне підприємство «Укргідроенерго» витратило близько 2 мільйонів гривень на страхування відповідальності своїх топменеджерів у випадку кримінального переслідування. Фактично йдеться про створення за кошти держкомпанії фінансового «запасного парашута» для керівництва на випадок арештів, обвинувачень або судових процесів.

    Згідно з умовами договору, страхування покриває витрати на юридичний захист керівників, включно з оплатою адвокатів. Крім того, передбачена часткова компенсація застави як запобіжного заходу, оплата психологічної допомоги, а також витрати на так зване «відновлення репутації». Іншими словами, якщо менеджера притягнуть до кримінальної відповідальності, фінансові наслідки цього нестиме не він особисто, а державне підприємство, яке він очолює.

    По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

    Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

    Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

    Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

    Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

  • Родинні зв’язки з ОПЗЖ: чому пішов Ігор Сирота з держкомпанії

    Родинні зв’язки з ОПЗЖ: чому пішов Ігор Сирота з держкомпанії

    Ігор Сирота, який очолював державну компанію «Укргідроенерго» з 2011 року, залишає свою посаду. Як повідомили в пресслужбі підприємства, відповідне рішення Наглядова рада ухвалила 28 травня після того, як Сирота нібито сам подав заяву про звільнення.

    Втім, за інформацією з політичних телеграм-каналів, відхід Сироти відбувся не зовсім добровільно. ЗМІ натякають, що його змусили піти через небажану увагу до родинних зв’язків із забороненою партією ОПЗЖ. Адже Сирота є сватом її колишнього лідера Юрія Бойка: донька ексочільника енергокомпанії — співачка Roxolana — перебуває у шлюбі з сином Бойка.

    Кар’єра Сироти в «Укргідроенерго» почалась у період, коли Юрій Бойко був міністром енергетики в уряді Віктора Януковича. Відтоді Сирота неодноразово переживав зміну урядів і вважався одним із «довгожителів» на керівних посадах у державному секторі.

    Звільнення може свідчити про зміну підходів до кадрової політики в енергетичній галузі, зокрема у світлі деолігархізації та очищення держпідприємств від кадрів з “темним минулим”.

  • НЕК “Укренерго” накопичило борги на 18,4 млрд грн

    НЕК “Укренерго” накопичило борги на 18,4 млрд грн

    Станом на лютий 2025 року заборгованість НЕК “Укренерго” перед учасниками балансуючого ринку становить 18,4 млрд грн. Це на 800 млн грн більше, ніж на початок лютого поточного року. З цієї суми значна частина боргу – 6,8 млрд грн – припадає на державну компанію “Укргідроенерго”.

    Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко під час засідання Комітету з питань енергетики та комунальних послуг. За його словами, основною причиною накопичення боргів є неплатежі з боку компаній державної та комунальної форм власності, що істотно ускладнює фінансову ситуацію на ринку енергетики.

    Крім того, борг НЕК “Укренерго” перед самим собою перевищує 36 млрд грн, з яких 11,8 млрд грн складають борги від постачальника останньої надії — “Укрінтеренерго”.

    Це створює серйозні проблеми для стабільного функціонування енергетичного сектору та ускладнює виконання зобов’язань перед іншими учасниками ринку. Наявність таких значних боргів викликає занепокоєння серед аналітиків, оскільки може вплинути на фінансову стабільність галузі в цілому.

  • На Київській ГЕС триває розбір завалів після атаки: останні новини від «Укргідроенерго»

    На Київській ГЕС триває розбір завалів після атаки: останні новини від «Укргідроенерго»

    На Київській ГЕС, де нещодавно відбувся ракетний обстріл, досі тривають роботи з розбору завалів. Генеральний директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота повідомив про поточний стан на об’єкті в ефірі телемарафону.

    «Оцінити всі технічні наслідки і термін, необхідний для усунення пошкоджень, поки що неможливо», – додав Сирота. За його словами, загрози прориву дамби Київської ГЕС і підтоплення територій немає.

    Він також повідомив, що на сьогодні немає жодної станції Укргідроенерго, яка б не зазнала пошкоджень. По ГЕС було завдано близько 130 ударів. Наразі не працює ДніпроГЕС, інші станції перебувають у процесі відновлення.

    Загалом «Укргідроенерго» втратило понад 40% генерації.

  • “Укргідроенерго” витратила понад 10 мільярдів гривень на захист ГЕС від ракетних ударів

    “Укргідроенерго” витратила понад 10 мільярдів гривень на захист ГЕС від ракетних ударів

    У період з 2022 по 2024 роки “Укргідроенерго” реалізувало проекти з облаштування протидронового захисту та відновлення об’єктів різних гідроелектростанцій (ГЕС) після ракетних ударів на загальну суму 10,39 мільярда гривень. Варто відзначити, що більшість договорів було укладено без проведення торгів, а детальні відомості про використання ресурсів не були оприлюднені.

    За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

    П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

    Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

    На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

    Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

    Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

  • “Укргідроенерго” розкрила кількість ГЕС, які були виведені з експлуатації через обстріли з боку РФ

    “Укргідроенерго” розкрила кількість ГЕС, які були виведені з експлуатації через обстріли з боку РФ

    Учора, 8 травня, під час обстрілів критичної інфраструктури, великі збитки було завдано об’єктам гідроенергетики. Дві гідроелектростанції були виведені з експлуатації в результаті російської атаки.

    Про це повідомила пресслужба “Укргідроенерго”.

    “Наразі вся гідрогенерація зазнала серйозних пошкоджень. Пошкоджене обладнання потребуватиме значних зусиль для ремонту та відновлення, а також значних фінансових витрат”, – підкреслили в “Укргідроенерго”.

    Ворог продовжує активно атакувати та руйнувати енергетичну інфраструктуру України, завдаючи цілеспрямованих ударів, наголосили у відомстві.